Використання психотренінгу з метою підвищення рівня надії у юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання психотренінгу з метою підвищення рівня надії у юнацькому віці

Шастко І.М.

Представлено коротке теоретичне обґрунтування надії, психокорекційних вправ, визначено їх мету, завдання, принципи, етапи, засоби та форми проведення. Викладено авторську систему роботи із підвищення рівня прояву надії у юнацькому віці з аналізом вправ, що використовувались на заняттях.

Ключові слова: надія, психотренінг, юнацький вік, особистісне зростання.

Постановка проблеми. Актуальність проблеми підвищення рівня надії є незаперечною, тому що від її вирішення залежить цілісність особистості, психічне здоров'я та особистісне зростання. Оскільки юнацький вік найбільш сприяє зростанню таких особистісних якостей як планування майбутнього, оформлення життєвої позиції, розвиток емоційної стійкості, впевненості в собі та успішності власної діяльності, то звичайно, що почуття надії є одним з фундаментальних, тому проблема надії є актуальною і перспективною проблемою психологічних досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. С. Снайдер [8] першим, серед зарубіжних вчених почав дослідження надії. Це психічне явище розглядається ним як очікування бажаних подій, різновид локус-контролю особистості, та один з моментів саморегуляції поведінки. Цей вчений розробив психодіагностичну методику вимірювання надії. В її основу взято такі складові як сила волі та здатність знаходити шляхи вирішення проблем.

Серед сучасних російських психологів першим до вивчення надії звернувся К. Муздибаєв [5]. На його думку, надія це соціальна установка, що виникає при очікуванні якогось важливого й важкодоступного блага, а також готовність до послідовної поведінки заради його досягнення. У дослідженні даного феномену, цей автор, взяв за основу методику надії С.Снайдера, і адаптував її до вітчизняних кроскультурних умов. Аналізуючи результати дослідження вчений наголошує, що «у кого високий бал по шкалі надії, це частіше щасливі, задоволені своїм життям люди які не відчувають себе не потрібними суспільству» [6, с. 33]. І навпаки, ті у кого надія виражена дуже слабо, почувають себе забутими, нещасними та пригніченими.

У інших психологічних дослідженнях (Г.В. Дьяконов [3], І.С. Мансурова [4] та ін.) надія трактується не тільки як стан особистості, але і як стійка соціальна установка, як цілісна характеристика свідомості, яка визначає відношення суб'єкта до навколишнього світу.

Виділення невирішених частин загальної проблеми. Отже, у психологічних дослідженнях надія трактується як стійка соціальна установка, що визначає ставлення суб'єкта до отримання в майбутньому бажаних позитивних результатів. У юнацькому віці при побудові життєвих планів, надія підсилює позитивне відношення до майбутнього, та сприяє узгодженню різноспрямованих амбівалентних проявів. Перспективним напрямком роботи і подальшого дослідження є розробка ефективних психокорекційних програм для підвищення рівня надії у юнацькому віці.

Завдання дослідження полягає у підвищенні рівня надїї у юнацькому віці через цілеспрямований вплив на особистість засобами психокорекції.

Основний матеріал. Теоретичне обґрунтування мети, визначення завдань, засобів психокорекції дозволило нам розробити та апробувати психологічний тренінг підвищення рівня надії у юнацькому віці. Мета керівника тренінгу полягає у створенні та підтримці сприятливих умов для роботи, спрямованої на підвищення рівня надії, оптиміза- ції міжособистісної взаємодії у групі. Це дає можливість подолати недовіру до себе, безнадійність у певних життєвих ситуаціях, підсилити турботу про себе, що базувалося на особливостях подолання кризи переходу до ранньої дорослості.

Деякі вправи були взяті з досвіду психологів: О.Г. Антонової-Турченко, Р. Ассаджолі, Л.В. Долинської, Н.О. Єрмакової, Т.М. Зелінської, Т.Н. Лук'яненко, І.В. Михайлової, В.Г. Ромека,

І.В. Стішонка. Ряд психокорекційних вправ були розроблені самостійно.

Вправа «Нереалізовані сподівання»

Мета: Усвідомити негативні чинники, що призвели до безпорадності, безнадії, визначити, що завадило здійсненню сподівань. Активізувати механізми позитивної дезінтеграції через усвідомлення негативних впливів та нереальних сподівань на краще у майбутньому.

Інструкція: Пропонується пригадати свої надії та плани, які учасники з певних причин вони не змогли втілити в життя. Потрібно навпроти кожного сподівання намалювати причину, яка завадила його втіленню і постаратись обґрунтувати чому так склалося.

Необхідний час: 35 хвилин.

Обговорення: Вправа спрямована на позитивну дезінтеграцію, яка полягає в усвідомленні негативних чинників, що привели до відчуття безнадії в певних ситуаціях. Важливо акцентувати увагу на те, що ніколи не пізно повернути надію на реалізацію своїх конструктивних мрій в життя. Обговорюється не конструктивність думок, емоцій, дій в реальних ситуаціях.

Вправа «Ранок завтрашнього дня» [8, с. 140]

Мета: Розвивати готовність до досягнення певної цілі оцінювати її у теперішньому часі, що дає можливість підсилювати надію у юнацькому віці.

Інструкція: Уявіть собі, що наступив ранок завтрашнього дня. Ви прокинулись, відкрили очі, подивилися у вікно, побачили сонечко і посміхнулись. А зараз протягом 15 хвилин напишіть список своїх сподівань на сьогоднішній день, що ви прагнете зробити, що принесе вам радість, за що ви будете вдячні людям. Не старайтесь підбирати правильні або не правильні, важливі або не важливі слова. Пишіть їх так, як вони вам приходять в голову. психотренінг надія особистісний юнацький

Необхідний час: 25 хвилин.

Обговорення: Підкреслюється вміння узгоджено, через інтеграцію протилежностей сподіватись досягти бажаного, не втрачаючи віри у свої сили. Усвідомлюється бажання сподіватися в майбутньому на краще, водночас цінувати теперішній час, який і веде до реалізації мрій.

Вправа «Поводир» [8, с. 49]

Мета: Виявити позитивні і негативні прояви надії. Підсилити сподівання на підтримку, переживання взаєморозуміння.

Інструкція: Розбийтесь на пари. В кожній парі один з вас буде виконувати роль поводиря інший роль сліпця (очі будуть зав'язані). Через п'ять хвилин ви поміняєтесь ролями. Під час вправи ви повинні мовчати. Після закінчення поділіться враженнями про те, як бути поводирем і відповідати за благополуччя того кого ведеш, і навпаки, які надії ви покладаєте на поводиря. В яких життєвих ситуаціях, з Вашої точки зору, ми так взаємопов'язані?

Необхідний час: 30 хвилин.

Обговорення: Аналізується готовність брати відповідальність на себе за іншого, визначається степінь довіри учасників іншим людям. Відпрацьовується оптимістичний сценарій взаємозв'язку між партнерами завдяки надії, водночас, усвідомлюються і недоліки цього процесу.

Вправа «Я надіюсь...»

Мета: Виявити прагнення до інтеграції позитивних сподівань та оптимістичного сценарію майбутнього особистісного зростання. Усвідомити звільнення від страху, безнадійності у складних обставинах.

Інструкція: Розбийтесь на підгрупи по 5 осіб. Кожна підгрупа повинна переконливо обґрунтувати одне з вибраних наступних сподівань.

«Я сподіваюсь, що буду виявляти толерантність у спілкуванні з іншими, тому що...»

«Надіюсь завжди досягати поставлених життєвих цілей, тому що.»

«Я сподіваюсь, що зрозумію причину життєвих невдач, зумію зробити правильні висновки і рухатися дальше тому що.»

Необхідний час: 30 хвилин.

Обговорення: Під час обговорення актуалізується значення позитивних сподівань (надія, довіра до себе, турбота про себе) та значення позитивного ставлення до майбутнього.

Вправа «Лист вдячності та побажань»

Мета: Усвідомити цілісність суперечливих проявів надії, як більш збалансованого психічного явища.

Інструкція: Напишіть листа вдячності собі колишньому та висловіть свої надії на майбутнє. Яким ви бачите своє майбутнє, як ви почуваєтесь у ньому?

Необхідний час: 30 хвилин.

Обговорення: Узагальнюються враження, спогади та спрямовуються на майбутні перспективи особистісного розвитку. Учасники виявляють суперечності з позицій позитивного ставлення до себе в теперішньому, минулому та майбутньому. Вправа допомагає приймати різночасові аспекти свого Я, усвідомлювати важливість теперішнього часу, що підсилює позитивне ставлення до свого минулого та майбутнього.

Вправа «Десять кімнат» [8, с. 105]

Мета: Усвідомити власну модель поведінки при прояві різних емоцій з прагненням до самоконтролю.

Інструкція: Уявіть собі, що ви живете в будинку, в якому 10 кімнат: надія, турбота про себе, страх, безнадійность, сум, довіра до себе, злість, агресія, самотність, самоефективність, любов. Намалюйте в кожній кімнаті її символи. І дайте відповідь на запитання: Як часто ви там буваєте, що робите? В якій кімнаті черпаєте сили, а в якій навпаки втрачаєте? Учасники ділять аркуш на 10 частин, в кожній записують вищеназвані якості і малюють символ.

Необхідний час: 35 хвилин.

Обговорення: Учасники обґрунтовують те, в яких кімнатах їм подобається знаходитись, а яких -- ні, які почуття вони там переживають. Саме вміння керувати емоціями узгоджено дає надію у майбутньому вести здоровий спосіб життя та вміння оптимістично бачити себе як в теперішньому, так і майбутньому.

Вправа «Девіз щасливої людини»

Мета: Узагальнити набутий досвід в привабливу установку стати в майбутньому всебічно розвинутою особистісю.

Інструкція: На основі знань, умінь та навичок, якими ви збагатились впродовж групової роботи, сформулюйте свій особистий девіз щодо майбутнього.

Необхідний час: 10 хвилин.

Обговорення: Учасники визначають, який вислів вийшов найбільш влучним, аналізують, як девіз характеризує особистісне зростання його учасника.

Висновки

Провідними умовами підвищення рівня надії є: актуалізація усвідомлення значущості впевненості у своїх можливостях; поглиблення саморозуміння; зростання довіри до себе та самоприйняття; підсилення позитивного ставлення до власного майбутнього з активізацією осмислення цілісності часової перспективи, побудовою життєвого плану та професійним самовизначенням; сприяння зростанню впевненості в своїх здібностях з очікуванням успіху в поведінці, що впливає на розвиток самоефек- тивності.

Результати тренінгу дозволяють зафіксувати статистично вірогідні позитивні зміни у рівнях прояву надії, а також зростання позитивного ставлення до майбутнього, самоефективності та прагнення особистісного розвитку.

Список літератури

1. Ассаджоли Р. Психосинтез: Теория и практика. - М.: Рефл-бук, 1994. - 314 с.

2. Долинська Л.В. Підготовка молоді до сімейного життя: Соціально-психологічний тренінг / Долинська Л.В., Демидова Т.А. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. - 74 с.

3. Дьяконов Г. Діалогічне дослідження надії // Соціальна психологія. - 2005. - № 4(12). - С. 163-171.

4. Мансурова И.С. Особенности выраженности надежды в связи с удовлетворенностью жизнью и оценкой значимых событий: автореф. дисс. ... на соискание научной степени канд. психол. наук: спец. 19.00.05 / И.С. Мансурова. - Ростов-на-Дону, 2008. - 19 с.

5. Муздыбаев К. Феноменология надежды // Психологический журнал, 1999, № 3.

6. Муздыбаев К. Имерение надежды (статья вторая) // Психологический журнал, 1999, № 4. С. 26-35.

7. Ромек В.Г. Тренинг уверенности в межличностных отношениях / Ромек В.Г. - СПб.: Речь, 2005. - 175 с.

8. Стишенок И.В. Тренинг уверенности в себе: развитие и реализация новых возможностей / Стишенок И.В. - СПб.: Речь, 2006. - 240 с.

9. Snyder C.R. Hope and Optimism // Encyclopedia of Human Behavior / Ed. Ramachandran V.S. San Diego, CA: Academic Press, 1994.

Размещено на Allbest.ru