Формування міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків як умова створення психологічно безпечного освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків як умова створення психологічно безпечного освітнього середовища

Чорній М.М.

Стаття присвячена дослідженню проблеми формування міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків як умови створення психологічно безпечного середовища у школі. На основі вивчення психо-логічної та педагогічної літератури охарактеризовано компоненти структури міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків. Обґрунтовано роль організації позитивних міжособистісних взаємин у створенні сприятливого клімату у класі і психологічно безпечного середовища в школі. Доведено необхід-ність цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів до означеного виду діяльності. Виокремлено та про-аналізовано аспекти готовності майбутніх учителів до формування міжособистісних взаємин в колективі підлітків. Визначено перспективи подальших наукових розробок проблеми психологічної безпеки учнів у сучасній школі. міжособистісний психологічний підліток учитель

Ключові слова: міжособистісні взаємини, учнівський колектив підлітків, психологічно безпечне освітнє середовище, готовність майбутніх учителів.

ПОСТАНОВКА проблеми. Сьогодні учитель, акцентуючи увагу на виконання вимог навчальної програми, у більшості випадків за-лишає осторонь учня, його внутрішній світ, не через відсутність бажання, а через незнання психологічних особливостей учнів. Результатом поверхневого оцінювання психологічних особли-востей учнів є домінування статусу об'єкта, що спричинює виникнення підвищеного негативізму школярів у ставленні до вчителя, формування в учнів неадекватної самооцінки, несприятливо-го психологічного клімату у класі та відсутності психологічно безпечного освітнього середовища. Особливо актуальною майже для кожного підліт-ка є проблема міжособистісних взаємин з ровес-никами, ставлення до шкільного колективу, під-вищена конфліктність.

Наше дослідження зумовлене пошуком шля-хів, які б забезпечували успіх професійної ді-яльності майбутніх учителів в умовах особис- тісно орієнтованої освіти. Професійна діяльність педагога передбачає реалізацію готовності до створення сприятливої психологічної атмосфе-ри в учнівському колективі, формування між- особистісних взаємин школярів, які сприяли б продуктивності навчально-виховного проце-су. Оскільки професійна діяльність учителя -- це процес взаємодії з вихованцями безпосеред-ньо в учнівському колективі, доцільно розгляну-ти площину, у якій будуються взаємини учас-ників навчально-виховного процесу. Соціальним простором для учнів є освітнє середовище, а про-цес взаємодії здійснюється безпосередньо у ко-лективі школярів.

Динаміка особистісного становлення у шкіль-ному віці визначається тим, наскільки успішно та соціально схвалено підліток реалізує власну активність у домінантних сферах своєї життє-діяльності, які притаманні для його віку, успіш-но взаємодіє з однолітками, іншими людьми. Тому виховання повинно спрямовуватися на те, щоб підлітки пізнали та зрозуміли цінності і нор-ми, необхідні для соціального простору, соціаль-ної взаємодії, визнали їх за власні і поводилися відповідно до них.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням про положення особистості за-лежно від соціальних умов займались вітчиз-няні та зарубіжні вчені, визначаючи роль засобів соціалізації у процесі становлення осо- бистісних якостей індивіда (К. Абульханова- Славська, Б. Ананьєв, А. Бойко, С. Гончаренко, Я. Коломінський, Г. Костюк, В. Оржеховська,

0. Скрипченко, О. Соколова, В. Столін та ін.), вплив професійного здоров'я педагога на емо-ційне благополуччя учнів (В. Громовий, M. Но- віцка, Г. Мешко, О. Тихомиров); досліджуючи проблеми психологічно безпечного освітнього середовища (І, Баєва, Н. Мерлякова, О. Обозо- ва, M. Тарашкєвіч), створення відповідних умов щодо позитивного розвитку особистості (С. Ко-лот, Н. Максимова, Д. Фельдштейн та ін.) та її ціннісних орієнтацій (А. Асмолов, Б. Братусь, Л. Бурлачук, А. Петровський, Ю. Максименко,

1. Маноха, А. Москаленко, М. Рокіч, В. Столін, В. Татенко, Т. Титаренко, О. Фанталова).

Виділення невирішених раніше частин за-гальної проблеми. Незважаючи на дослідження вітчизняними та зарубіжними вченими системи формування міжособистісних взаємин, детально-го аналізу потребує вплив міжособистісних вза-ємин, зокрема в учнівському колективі підлітків, на формування сприятливого психологічного клі-мату в класі та психологічно безпечного сере-довища у школі.

Мета нашого дослідження полягає в з'ясуванні значення міжособистісних взаємин в учнівському підлітковому колективі у формуванні сприятли-вої атмосфери для становлення та розкриття особистісного потенціалу учнів підліткового віку та створенні психологічно безпечного середови-ща у школі.

Виклад основного матеріалу. Одним із пер-ших дослідників "дитячого співтовариства, ко-лективу” став С. Шацький. У його працях ви-світлена проблематика про те, як привчити дітей жити разом, працюючи спільно, допомагаючи один одному, і дати їм відчути, що спільними зу-силлями можна зробити значно більше, ніж кож-ний зокрема [9, с. 104].

Міжособистісні взаємини є одним із осно-вних складників, котрі становлять основу структури учнівських колективів. Провідною детермінантою групових процесів у первинних колективах являються міжособистісні взаєми-ни, опосередковані змістом групової діяльності та її суспільною значимістю. Згідно концеп-ції, запропонованої В. М'ясищевим, відносини формуються у процесі взаємодії людини із зо-внішнім світом і складають інтегральну сис-тему вибіркових свідомих зв'язків особистості з різними сторонами об'єктивної дійсності і ви-ражаються в діях, реакціях та переживаннях людини та відображають її основні потреби та інтереси [4, с. 15--38].

Поняття "міжособистісні" означає не лише, що об'єктом відносин виступає інша люди-на, а вказує на взаємну спрямованість стосун-ків. Беручи за основу твердження, що змістом взаємозв'язків між людьми у процесі спільної ді-яльності та спілкування є характер їх впливів та дій, потреби та інтереси, ми вживаємо термін міжособистісні взаємини, які виражають оцінку та переживання зв'язків іншими суб'єктами вза-ємодії, розвиваються і обумовлені віком, статтю, цінностями, на яких базується спілкування лю-дей, та чинниками соціального впливу.

Учені відзначають, що міжособистісні стосун-ки охоплюють систему установок, ціннісних орі-єнтацій, очікувань, стереотипів, через які люди сприймають і оцінюють один одного. До струк-тури міжособистісних стосунків автори відносять когнітивний, емоційний та інтеракційний компо-ненти [6, с. 423].

Міжособистісні стосунки в учнівському ко-лективі в період підлітковості мають свою спе-цифіку. Стосовно підліткового віку дискусії на-вколо провідних видів діяльності не завершені. Для підлітків провідним видом діяльності, в про-цесі якого у них розвиваються потреби, інтереси, формується науковий світогляд та переконання. залишається навчання [8, с. 288]. Разом з тим, у дитячій психології не наведено експеримен-тальних доведень, що можна вважати один вид діяльності як провідний для розвитку особистос-ті на кожному віковому етапі. Побутує думка, що розвиток особистості визначає діяльнісно-опосе- редкований тип взаємин.

Ми вважаємо, що підходи щодо визначен-ня провідної діяльності для підліткового віку взаємопов'язані, вони є атрибутами здійснення діяльності, тому що вони суміжні, адже для під-літкового етапу характерні діяльність, яка за-вжди спільна, одночасно з прагненням спілку-вання з однолітками.

Соціальним середовищем підлітка виступає переважно шкільний світ. У цьому віці втрачають свою актуальність стосунки з батьками, вчителя-ми, провідне місце займають взаємини з одноліт-ками. Чим гірші стосунки підлітка з дорослими, тим частіше він звертається до ровесників і біль-ше від них залежить. Референтні групи займа-ють важливе місце у становленні і особистісному самовизначенні підлітків. Ціннісні орієнтації ви-значають соціально-психологічне обличчя під-літків [5]. Для підлітків важливо не лише бути разом з однолітками, спілкуватися з ними, але й займати серед них сприятливе положення.

Група є єдиною площиною прояву підлітка, тому саме вона являється формувальною силою його особистості. Те, що отримує підліток від групи і те, що він може віддати групі, залежить від рівня розвитку групи, в якій він перебуває і від особливостей міжособистісних взаємин, які склались у ній. Характер міжособистісних взаємин в учнівському підлітковому колективі визначається особливостями вікової групи. Сту-пінь задоволеності взаєминами з однокласника-ми впливає на усвідомлення підлітками свого становища у системі ділових й особистих сто-сунків і є індикатором наявного мікроклімату у колективі.

Цілісна система відносин охоплює три взаємопов'язаних компоненти: ставлення лю-дини до інших, до себе і до зовнішнього світу [4, с. 15--38]. З іншої точки зору, психолого- педагогічна структура міжособистісних вза-ємин складається із трьох взаємопов'язаних компонентів: когнітивного, мотиваційного і ді- яльнісного. Емоційно-мотиваційний компонент структури міжособистісних взаємин підлітків становлять почуття, емоції, потреби, мотиви підлітка. Мотиви розвиваються і формують-ся на основі потреб, найбільш важливими для підлітка, за ієрархією потреб А. Маслоу, є по-треби, стосовно статусно-рольового визначен-ня, визнання, спілкування, пов'язані із власним "Я", тобто потреби у самоствердженні. Потре-би, трансформуючись у мотиви, детермінують поведінку підлітка, яка набуває етичної ціннос-ті за умови сформованості відповідних умінь та навичок у нього.

Когнітивний компонент передбачає форму-вання знань про норми моралі, загальнолюдські цінності, етику взаємин між людьми. Від того, які ціннісні орієнтації сформувались у підлітка, яки-ми принципами і нормами він керується у своїй діяльності, поведінці, значною мірою залежить його здатність до конструктивної взаємодії. Ког- нітивний компонент набуває моральної цінності у структурі міжособистісних взаємин підлітків за умови органічного злиття із почуттями осо-бистості [2, с. 112--114].

Діяльнісний компонент є провідним у струк-турі міжособистісних взаємин, що охоплює рухи, дії, мову, вчинки, пов'язані із регуляцією діяль-ності суб'єктів і їх взаємодією, тобто, як вважа-ють автори [3, с. 42], із конкретними вміннями і навичками поведінки і самокеруванням власною поведінкою.

Організація вчителем міжособистісних вза-ємин визначається рівнем його готовності до означеного аспекту професійної діяльності. Ми розглядаємо готовність, передусім, як профе-сійну готовність, як суб'єктивний стан особистос-ті, котра вважає себе здатною та підготовленою до виконання визначеної професійної діяльності й прагнення до її втілення.

У психолого-педагогічній літературі немає одностайності у визначенні поняття готовності до здійснення професійної діяльності. У педа-гогіці готовність до педагогічної діяльності ви-значається сукупністю професійно зумовлених вимог до вчителя або як високий рівень про-фесіоналізму, творча активність На наш погляд, більш повно зміст і структурні компоненти такої готовності представлені у працях М. Дячен- ка і Л. Кандибовича. Трактуючи готовність як складне психологічне утворення, вони виокрем-люють у структурі її змісту такі компоненти: мотиваційний, орієнтаційний, операційний, во-льовий і оцінювальний.

Цікавим є підхід Л. Кондрашової [2], котра морально-психологічну готовність визначає як важливий показник професійної надійності особистості. Цей вид являє собою багатомірну систему, що вміщує в стійкій єдності такі ком-поненти: мотиваційний (професійні установки, інтереси, прагнення займатися педагогічною роботою); орієнтаційний (ціннісно-професійні орієнтації, основою яких є професійна етика, професійно-педагогічні ідеали, погляди, прин-ципи, переконання, готовність діяти відповідно до них); пізнавально-операційний (професій-на спрямованість уваги, уявлень, сприймання, пам'яті педагогічне мислення, педагогічні зді-бності, знання, дії, операції і заходи, необхідні для успішного здійснення професійної діяльнос-ті); емоційно-вольовий (почуття, вольові проце-си, що забезпечують успішний перебіг і резуль-тативність діяльності педагога; емоційний тонус, емоційна сприйнятливість, цілеспрямованість, самовладання, наполегливість, ініціативність, рішучість, самостійність, самокритичність, са-моконтроль); психофізіологічний (властивості і здібності, які забезпечують учителю високу працездатність у виконанні професійних функ-цій: впевненість у своїх силах, прагнення на-полегливо і до кінця доводити розпочату спра-ву, здатність вільно керувати своєю поведінкою і поведінкою інших, професійна працездатність, активність і саморегулювання, урівноваженість і витримка); оцінювальний (самооцінка своєї професійної підготовки і відповідність процесу розв'язання професійних завдань оптимальним педагогічним зразкам).

Компонентами готовності доцільно розгляда-ти ставлення до діяльності, мотиви, знання про предмет і способи діяльності, навички та вміння їх практичного втілення. Стосовно готовності до педагогічної праці ці компоненти можуть бути конкретизовані такими ознаками:

— емоційно-зацікавлене позитивне ставлення до суб'єкта (учня), об'єкта (педагогічного про-цесу) та способу діяльності (виховання та на-вчання);

— знання про структуру особистості, її віко-ві зміни, цілі та способи педагогічного впливу в процесі її формування й розвитку;

— педагогічні вміння щодо організації та здій-сненні навчального і виховного впливу на особис-тість, яка формується;

— прагнення спілкуватися з дітьми, переда-вати їм свій досвід, знання відповідно до змісту і способів діяльності [7, с. 147--149].

На основі аналізу наукової літератури ви-окремлено такі компоненти готовності май-бутніх учителів до формування міжособистіс- них взаємин в учнівському колективі підлітків:

а) потребнісно-мотиваційний компонент для озна-чення мотивів і ставлення до діяльності педагога,

б) когнітивний компонент для відображення рів-ня знань про предмет, в) функціонально-тех-нологічний компонент, що визначає володіння способами діяльності, навичками та вміннями їх практичного втілення.

Потребнісно-мотиваційний компонент готов-ності майбутніх учителів до формування між- особистісних взаємин в учнівському колективі підлітків виражає ставлення педагога до озна-ченого аспекту професійної діяльності. Переду-мовою усієї діяльності, в тому числі педагогіч-ної, служить потреба. Проте, потреба не може визначати конкретну спрямованість діяльності, а входить до її предмета. Потреба формується на підставі внутрішніх переконань особистості. Професійна мотивація, охоплює не лише усві-домлені і неусвідомлені дії, а й світогляд, пере-конання, ідеали, установки особистості, нахили, бажання, інтереси, потреби, ціннісні орієнтації, особистісний сенс, всі чинники, що спонукають і спрямовують професійну діяльність та оволо-діння нею, є її основою.

Сформованість когнітивного компонента до-сліджуваної готовності майбутніх учителів ха-рактеризується аналітичними вміннями, що визначаються глибокими знаннями принципів, змісту та способів організації дитячого колек-тиву, створення в ньому умов для емоційного комфорту та психологічного благополуччя учнів, знання вікових особливостей учнів і специфіки провідної діяльності для піділтків, знання осо- бистісних функцій і актуалізація особистісного досвіду учнів. Когнітивний аспект передбачає вироблення прогностичних вмінь, здатність чіт-ко формулювати педагогічні цілі та завдання, передбачати результат діяльності, рефлексивні вміння: здатність до самоаналізу і самооцінки усіх учасників педагогічної діяльності.

Володіння функціонально-технологічним компонентом готовності передбачає не лише теоретичне засвоєння знань, умінь та навичок, а необхідний особистий досвід учителя в реалі-зації досліджуваного явища у своїй професій-ній діяльності. Сформованість функціонально- технологічного компонента готовності вказує на те, що майбутній учитель засвоїв засоби і прийоми організації міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків, а також вміє застосовувати їх на практиці. Формування міжособистісних взаємин пов'язане не тільки із засобами функціонального, методичного ха-рактеру, а й із залученням власної особистості, зумовлюючи цим, врахування психологічного стану педагога під час здійснення практичної діяльності.

Висновки і пропозиції. Отже, створення психологічно безпечного освітнього середовища можливе за умови формування міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків, спри-ятливого психологічного клімату в ньому, забез-печення емоційного благополуччя школярів, їх захищеності. А це передбачає передусім готов-ність майбутніх учителів до організації міжосо- бистісних взаємин в учнівському підлітковому колективі.

Детального вивчення потребують: шляхи формування сприятливої психологічної атмос-фери на уроках, забезпечення емоційного бла-гополуччя учнів у школі, організаційно-педаго-гічні умови формування психологічно безпечного освітнього середовища.

Список літератури

1. Баева И.А. Тренинги психологической безопасности в школе / И.А. Баева. - СПб.: Речь, 2002. - 251 с.

2. Кондрашова Л.В. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності / Л.В. Кондрашо-ва. - К.: Вища школа, 1987. - 56 с.

3. Кочетов А.И. Работа с трудными детьми: Кн. для учителя / А.И Кочетов, Н.И. Верцинская. - М.: Просвеще-ние, 1986. - 160 с.

4. Мясищев В.Н. Основные проблемы и современное состояние психологии отношений человека / В.Н. Мяси-щев // Психология отношений. Избранные психологические труды. - М.: Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. - 356 с.

5. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підруч. для студ. Вищ. навч. закл.: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування / Л.Е. Орбан-Лембрик. - К.: Либідь, 2004. - 574 с.

6. Скрипченко О.В. Загальна психологія: підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Либідь, 2005. - 464 с.

7. Сластенин В.А. Педагогика творчества / В.А. Сластенин // Советская педагогика. - 1991. - № 1. - С. 147-149.

8. Фридман Л.М. Психологический справочник учителя / Л.М. Фридман, И.Ю. Кулагина. - М.: Просвещение, 1991. - 288 с.

9. Шацкий С.Т. / С.Т. Шацкий. Избранные педагогические сочинения.: В 2-х т. Т. 2. М.: Педагогика, 1980. - 414 с.

10. Taraszkiewicz M., Kordzinski J. (2009), Bezpieczna i przyjazna szkota, WSiP, Warszawa.

Размещено на Allbest.ru