Дослідження стосунків домінування у студентських групах спеціальностей мистецького спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСЛІДЖЕННЯ СТОСУНКІВ ДОМІНУВАННЯ У СТУДЕНТСЬКИХ ГРУПАХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ

КОРЯКІН Олексій Олексійович - викладач

кафедри образотворчого мистецтва, теорії,

історії музики та художньої культури, Сумського державного

педагогічного університету імені А. С. Макаренка

Постановка та обґрунтування проблеми

В системі вищої освіти в Україні з метою оптимізації фахової підготовки, студенти об'єднується у академічні групи. Широке коло міжособистісних стосунків, які виникають у таких групах, можуть суттєво впливати на підготовку майбутнього фахівця, причому, як позитивно, так і негативно. Серед таких стосунків у студентських академічних групах окреме місце посідають міжособистісні стосунки домінування та конструктивного лідерства. Обрання абітурієнтами спеціальностей у ВНЗ, зазвичай пов'язане передусім, з їхніми особистісними якостями, тому вивчення особливостей прояву різних видів міжособистісних стосунків серед студентів різних спеціальностей є актуальним завданням. Поряд з цим бракує наукових праць, предметом яких є взаємозв'язок особистісних рис та проявів міжособистісних стосунків домінування та конструктивного лідерства, а також розробка психолого - педагогічних заходів з подолання стосунків домінування у студентських академічних групах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У радянські часи дослідження лідерства було проведено вперше у 20-30-х роках ХХ століття. Їхніми завданнями, в основному, було дослідження лідерства у дитячих колективах. Акцентувалася велика роль лідерів у становленні та розвитку групових стосунків (Є. А. Аркін). Пізніше серед науковців підвищується інтерес до цього предмету досліджень. З одного боку, це пояснюється розвитком концепції колективу (В. І. Зацепін), з іншого, - практичними потребами суспільства (А. В. Петровський, Л. І. Уманський). Виходять друком праці з проблеми співвідношення лідерства та управління (А. І. Баштинський, А. І. Вендов, В. Д. Гончаров, Б. Д. Паригін), поглиблюється розуміння лідерства у дитячих та юнацьких колективах (Л. В. Артемова, І. П.Волков, Я. Л. Коломінський), актуалізується проблема критичного осмислення праць зарубіжних психологів (Н. С. Жеребова) та ін.

Мета статті полягає у висвітленні результатів експериментального дослідження прояву міжособистісних стосунків домінування та конструктивного лідерства серед студентів мистецьких спеціальностей.

Виклад основного матеріалу дослідження

лідерство міжособистісний стосунки домінування

Цілком очевидно, що студенти мистецьких спеціальностей за своїми особистісними рисами та особливостями суттєво відрізняються від студентів інших спеціальностей. Вони більше схильні до глибокого емоційного переживання, крім того з типів сприйняття інформації їм більше характерний «художній» тип.

Належність людини до певного типу вищої нервової діяльності впливає на вибір спеціальності у ВНЗ, на яку вона вступає, що в свою чергу є характеристикою життєвих проявів типу сприйняття. Дослідження вказують, що основна маса першокурсників правильно обрала напрямок своєї майбутньої професії. Більшість першокурсників належать до груп, які утворюють професії типу людина- людина і людина-художній образ [2].

Відносити людей до типу «художнього» сприйняття дійсності або до «логічно мислячих» дозволяє виражена традиційна асиметричність правої або лівої півкуль головного мозку. Встановлено що до рис «художнього» типу відносяться такі когнітивні особливості, як здатність до деталізованого збереження зорових об'єктів, схильність використовувати образні форми репрезентації, розвинені чуттєво-конкретні види мислення; рисами їхньої особистості є схильність слідувати почуттю, відкритість світу і людям, яскраві фантазії, уява, потреба в нових враженнях; особливостями мотиваційної сфери є переважання соціальних мотивів над пізнавальними, прагнення до самопізнання, потреба в самовдосконаленні в сфері почуттів і характеру, в яскравому, насиченому подіями житті, прагнення до самореалізації в особистісному плані [6].

Відповідно, очевидним стає, що студенти, які суттєво за своїми особистісними рисами відрізняються від інших вибудовують у своєму соціальному оточенні особливі стосунки, дослідження яких і стало одним з предметів даного дослідження.

Одним з етапів констатувального етапу експериментального дослідження розвитку стосунків домінування і конструктивного лідерства стало компаративне дослідження студентів молодших курсів СумДПУ імені А. С. Макаренка, загальною кількістю 248 осіб, умовно об'єднаних у дві групи:

«Група № 1» - студенти І--ІІ курсів різних спеціальностей (202),

«Група № 2» -- студенти І--ІІ курсів мистецьких спеціальностей (46).

Серед студентів, у яких в ході емпіричного дослідження виявлені лідерські якості за показниками домінантності за методикою діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі, високого рівня прагнення до влади, спрямованості особистості на владу з методики психодіагностики соціально- психологічних настанов особистості в мотиваційно-потребовій сфері О. Потьомкіної, від'ємної емоційної привабливості за опитувальником Н. Шахназаряна, середнього рівня комунікативної дистанції за методикою А. Андрєєва, М. Мдівані, Ю. Рижонкіна, високого рівня соціального інтелекту за методикою Дж. Гілфорда, середнього рівня емоційного інтелекту за методикою Н. Холла, а також високого рівня тривожності за методикою Ч. Спілбергера, високої самооцінки за методикою Т. Дембо, С. Рубінштейн, дуже високих комунікативних та організаторських здібностей за методикою КОС-2, низьких лідерських здібностей за методикою Є. Жарикова, Є. Крушельницького виявлені особи, схильні до стосунків домінування.

Для визначення особистісних характеристик осіб, схильних до стосунків домінування, використані три блоки методик, що діагностують функціональний стан їхньої когнітивної, емоційної й поведінкової сфери.

Рис. 1 Розподіл досліджуваних за методикою діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі

В процесі опрацювання результатів дослідження за методикою діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі в контексті нашого дослідження нами до уваги бралися дві шкали: «домінантність» та «підпорядковуваність». Студенти, що не набрали високих показників за цими шкалами умовно об'єднані в групу «не діагностовано».

Однією з основних тенденцій такого розподілу стало зростання прояву домінантності у студентів другої групи у порівнянні зі студентами першої групи. На нашу думку, причиною такого зростання прояву домінантності можуть бути особистісні особливості студентів, які спонукали їх до обрання мистецьких спеціальностей, однак враховуючи мінливість міжособистісних стосунків однозначної відповіді про причини дати не можна. Також заслуговує на увагу зменшення частки студентів другої групи, що виявили високий рівень підпорядковуваності в порівнянні зі студентами першої групи, що, очевидно, має пояснюватися вище названими причинами.

В процесі опрацювання результатів дослідження за методикою визначення самооцінки в контексті нашого дослідження нами до уваги бралася лише шкала «самооцінка». В дослідженні брали учать ті самі дві групи студентів. Студенти, які пройшли діагностику були умовно об'єднані в три групи: «Завищена самооцінка», «Занижена самооцінка», «Адекватна самооцінка».

Рнс. 2 Розподіл досліджуваних за методикою дослідження самооцінки Г. Дембо, С. Рубинштейн

Заслуговує на увагу збільшення у групі № 2 кількості студентів, що виявили адекватну самооцінку, водночас негативним моментом слід вважати зростання кількості студентів з завищеною самооцінкою у порівнянні з першою групою. Однією з причин можуть бути особистісні особливості та специфіка професійного спрямування студентів другої групи.

Рнс. 3 Розподіл досліджуваних за методикою дослідження соціального інтелекту Дж. Гілфорда.

Важливою є суттєва кількість студентів обох груп, що здобули середній рівень соціального інтелекту (44% у групі № 1 та 34% у групі № 2) та нижче середнього (42% та 38% відповідно), що свідчить про загальну тенденцію до невисокого рівня соціального інтелекту студентів молодших курсів незалежно від спеціальності, яку вони здобувають.

В процесі опрацювання результатів діагностики за методикою визначення рівня емоційного інтелекту Н. Холла було виявлено суттєві відмінності між проявами у студентів групи № 1 та групи № 1емоційного інтелекту.

Рнс. 4 Розподіл інтегративних рівнів емоційного інтелекту за методико Н. Холла

та організаторських здібностей (відповідно 44% у першій і 42% у другій), що може свідчити про загальну тенденцію до невисокого рівня розвитку комунікативних та організаторських здібностей студентів незалежно від спеціальності, яку вони здобувають.

Методика діагностики лідерських здібностей (Є. Жаріков, Є. Крушельницький) спрямована на визначення здатності людини бути лідером і виявила всі 4 запропонованих рівні лідерських здібностей: 1) низький - якості лідера виражені слабко; 2) середній - якості лідера виражені середньо; 3) високий - лідерські якості виражені сильно; 4) дуже високий - дана людина як лідер схильна до диктату. Для нашого дослідження особливого значення набувають два останні рівні, оскільки студенти з високим рівнем лідерських якостей в нашому дослідженні розглядаються як конструктивні лідери, а з дуже високими - особи, схильні до домінування.

Лідерські ЯКОСТІ

Особливого значення набуває зменшення кількості студентів у групі № 2, що здобули низький рівень емоційного інтелекту (18%) у порівнянні зі студентами групи № 1 (24%) поряд зі збільшенням частки студентів з високим рівнем емоційного інтелекту у групі № 2 (29%) у порівнянні з групою № 1 (27%).

При опрацюванні результатів діагностики комунікативних та організаторських здібностей за методикою КОС-2 враховувалися всі запропоновані рівні комунікативних й організаторських схильностей: 1) дуже низький; 2) низький; 3) середній; 4) високий; 5) дуже високий.

Рис. 5 Розпаді шгжашші із організаторській ціоносіей за мсіиишю

КОС-2.

Заслуговує на увагу тенденція до збільшення кількості студентів групи № 2, що виявили більше проявів високого і вищого рівнів прояву комунікативних і організаторських здібностей в порівнянні зі студентами групи № 1. Також викликає певне занепокоєння переважання в обох вікових групах низького рівня прояву комунікативних

Низький Середній Високий Дуже високий

Рнс. б Розподіл лідерських якостей за методикою діагностики лідерських здібностей (Є. Жаріков, Є. Крушельницький)

Для нашого дослідження важливо те, що майже чверть всіх студентів (22% у групі № 1та 27% у групі № 2) виявила високий рівень прояву лідерських якостей, однак 12% студентів групи № 1 та 16% групи № 2 виявили дуже високий рівень, що нами інтерпретується як прояв стосунків домінування.

З метою узагальнення всі студенти, що пройшли діагностику в кожній віковій групі, умовно були об'єднані у три групи: «домінування» (студенти, у яких виявлено схильність до домінування), «конструктивне лідерство» (студенти, у яких виявлено схильність до конструктивного лідерства) та «не діагностовано» (особи, у яких не виявлено схильностей ні до домінування, ні до лідерства).

Рис, 7 Розподіл досліджуваних за інтегрованим показником домінування

Таким чином, серед студентів молодших курсів мистецьких спеціальностей діагностується вищий прояв стосунків домінування у порівнянні зі студентами інших спеціальностей, однак при цьому прояв стосунків конструктивного лідерства аналогічно діагностується частіше серед студентів саме мистецьких спеціальностей. Це може бути пояснено як особистісними рисами студентів так і впливом специфічного мистецького середовища, яке сприяє розвитку широкого кола міжособистісних стосунків.

Розрахунки за методами статистичної обробки даних, необхідні для одержання статистично значущих даних не є предметом даної статті, тому висвітлюватися не будуть.

Виходячи з аналізу результатів всього експериментального дослідження, складовою якого є експериментальне порівняння прояву домінування та конструктивного лідерства серед студентів мистецьких спеціальностей пропонуються інтегровані показники для обох названих видів міжособистісних стосунків у студентських групах. Інтегрований показник домінування здобувають особи, що мають лідерські якості за показниками домінантності, високий рівень прагнення до влади, спрямованості особистості на владу, високий рівень тривожності, високу самооцінку, негативну емоційну привабливість, середню комунікативну дистанцію, дуже високі комунікативні та організаторські здібності та характеризуються невисокою оцінкою з боку інших та самооцінкою за шкалою лідерство. Інтегрований показник конструктивного лідерства здобувають особи, що мають лідерські якості за показниками домінантності, низький або середній рівень прагнення до влади, спрямованості особистості на владу, високі комунікативні та організаторські здібності, низький рівень тривожності, адекватну самооцінку, позитивну емоційну привабливість, малу комунікативну дистанцію, характеризуються високою оцінкою з боку інших та самооцінкою за шкалою лідерство.

Аналіз отриманих експериментально даних свідчить про суттєві відмінності у прояві міжособистісних стосунків домінування у студентів молодших курсів мистецьких спеціальностей у порівнянні зі студентами інших спеціальностей. Це підтверджує наявність значної диференціації у системі особистісних рис студентів різних спеціальностей, навіть в межах одного ВНЗ. Тому робота з подолання міжособистісних стосунків домінування в напрямку їхнього перетворення на стосунки конструктивного лідерства має свою специфіку, якщо така робота здійснюється зі студентами мистецьких спеціальностей.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Міжособистісні стосунки як домінування, так і конструктивного лідерства діагностуються у студентських академічних групах як мистецьких, так й інших спеціальностей, що свідчить про розповсюдженість таких міжособистісних стосунків у студентському середовищі. Стосунки домінування створюють несприятливий груповий клімат та стають на заваді продуктивному навчально-виховному процесу. Стосунки конструктивного лідерства мають переважно позитивний характер, сприяють формуванню студентського колективу та підвищенню рівня професійної культури майбутніх фахівців незалежно від спеціальності, водночас відносини домінування мають, переважно, зворотній вплив. Актуальним залишається дослідженні проблеми кореляції окремих рис особистості студента з проявом міжособистісних стосунків домінування, питання конкретизації окремих аспектів методики подолання міжособистісних стосунків домінування у студентській академічній групі та перетворення їх в процесі фахової підготовки в стосунки конструктивного лідерства з урахуванням спеціальності, яку здобувають студенти, а також добір спеціальних діагностичних та корекційних заходів окремо для студентів мистецьких спеціальностей.

Список джерел

1. Аркин Е. А. Задачи и методы изучения детского коллектива / Є. Аркін // Деринг В. Психология школьного класса. Предисловие. М. Л., 1929. С. 3-30.

2. Бордаченко С. И. Профессиональная подготовка студентов гуманитарного вуза в области математики. Дис....канд. пед. наук / С. Бордаченко. Сходня, 2003. 143 с.

3. Ершова Н. Г. Методические аспекты психолого-педагогического сопровождения учебновоспитательного процесса в период адаптации студентов к обучению в высшей школе / Наталія Єршова // Теория и практика физической культуры. 2000. №5. С. 14-17.

4. Жеребова Н. С. Лидерство в малых группах / Наталія Жеребова // Научные доклады высшей школы. Философские науки. 1968. № 5. С. 8-16.

5. Зацепин В. И. К вопросу о структуре вертикального общения в коллективе / Володимир Зацепін // Руководство и лидерство / Ред. Б. Д. Парыгин. Л., 1973. С. 78-93.

6. Изюмова С. А. Природа мнемических способностей и дифференциация обучения / С. Изюмова. М.: Наука, 1995. 381 с.

Размещено на Allbest.ru