Здоров’я дітей та підлітків, що перебувають в умовах вимушеного переміщення, з позиції розвитку психосоматичних порушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.92

Здоров'я дітей та підлітків, що перебувають в умовах вимушеного переміщення, з позиції розвитку психосоматичних порушень

Гєтта О.М.,

Ковальова О.В.

У статті проаналізовано динаміку соматичного здоров'я дітей та підлітків за останні роки, особливості впливу трансформації суспільно-економічної та політичної формації на здоров'я підростаючого покоління, тенденцію формування групи ризику по розвитку психосоматичних порушень серед дітей та підлітків, що перебувають в умовах вимушеного переміщення. Доведено взаємозв'язок впливу стресового стану людини, а зокрема, дітей та підлітків, та формування психосоматичних порушень Обґрунтовано значення виявлення розладів психічної дезадаптації на донозологічному етапі. Визначено основні напрямки медико-соціального супроводу дітей та підлітків, що мають ризик виникнення психосоматичних порушень. психосоматичний підліток суспільний

Ключові слова: здоров'я, діти, підлітки, вимушені переселенці, психосоматичні порушення.

The article analyzes the dynamics of the somatic health of children and adolescents in recent years, the peculiarities of the influence of the transformation of the socio-economic and political formation on the health of the younger generation, the tendency to form a risk group for the development of psychosomatic disorders among children and adolescents in conditions offorced displacement. The relationship between the stress state of a person, and in particular, children and adolescents and the formation of psychosomatic disorders, is reflected. The importance of identifying mental maladjustment disorders at the prenosological stage is substantiated. The main directions of medical and social support of children and adolescents who are at risk of psychosomatic disorders are identified.

Key words: health, children, adolescents, forced migrants, psychosomatic disorders.

Постановка проблеми. У зв'язку зі зростанням чисельності факторів психологічного навантаження, які є тригерними до погіршення здоров'я підростаючого покоління, з одного боку та наявність такого явища, як вимушене переміщення - з іншого боку, проблема розуміння психологічного аспекту феномену здоров'я стає однією з найважливіших.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У перекладі з англійської слово «стрес» означає тиск, натяг, зусилля, а також зовнішній вплив, що створює цей стан. Стрес, що викликає негативні емоції, називається «дистресом», позитивні емоції - «еустресом». Зв'язок виникнення і розвитку психосоматичних захворювань з екстремальними ситуаціями в житті людини вивчали Г. Сельє, У. Кенон. Вони довели, що навіть в тому випадку, коли людина залучена в ситуацію тільки емоційно, відбуваються фізіологічні зміни. Екстремальна ситуація призводить до того, що активуються відділи мозку, що запускають захисні механізми на різних рівнях організму.

Якщо дія ситуації тривала, активність систем зберігається, викликаючи їх функціональні і органічні порушення, та згодом приводить до захворювань. Г. Сельє дав таке визначення стресу: «Неспецифічна відповідь організму на будь-яку вимогу, яка до нього пред'являється». Це означає, що в різних екстремальних ситуаціях зовні поведінкова відповідь особистості кожної людини буде різною, у той час як внутрішня фізіологічна відповідь буде однаковою й виразиться у трьох стадіях розвитку стресу. Провідну роль у розвитку загального адаптаційного синдрому, на думку Сельє, відіграє ендокринна система, зокрема гіпофіз. Стрес виражається загальним адаптаційним синдромом, що проявляється незалежно від якості патогенного фактору і має певні стадії: реакція тривоги, під час якої опір організму спочатку знижується («фаза шоку»), а згодом включаються захисні механізми, стадія стійкості, коли за рахунок напруги функціонуючих систем досягається пристосування організму до нових умов та стадія виснаження, в якій проявляється неспроможність захисних механізмів і наростає порушення узгодженості життєвих функцій [13]. Розмежування фізіологічного та психічного, тобто емоційного, стресу досить умовне, тому що при фізіологічному стресі завжди присутні елементи психічного (емоційного), а при психічному стресі не може не бути фізіологічних змін.

Мета статті - проаналізувати загальні тенденції погіршення показників рівня здоров'я молоді, визначити взаємозв'язок психоемоційного навантаження, що виникає внаслідок дії гострого або хронічного стресу та станом здоров'я дітей та підлітків.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Популяційне здоров'я - це найважливіша характеристика благополуччя суспільства та держави. В межах популяційного здоров'я особливе стратегічне значення для держави має підростаюче покоління. Тому пріоритетним завданням держави є збереження здоров'я дітей та підлітків. Але, на сучасному етапі існують негативні тенденції погіршення показників фізичного розвитку та рівня здоров'я молоді. Останні десятиліття показники захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення України залишаються вищими за середньоєвропейські показники. Це відбувається на тлі зменшення загальної кількості дитячого населення - за 22 роки кількість дітей віком 0-17 зменшилась на 3,16 мільйона [1]. Специфіка депопуляції супроводжується погіршенням якісних характеристик здоров'я дитячого населення та зростанням кількості дітей, яких відносять до групи ризику.

Трансформація суспільно-економічної та політичної формації в Україні спричинила виникнення нових проблем у галузі охорони здоров'я. В таких умовах погіршився стан здоров'я людей взагалі та особливо дитячого населення. На перший план виходять соціальні, медичні й екологічні фактори у формуванні здоров'я - збільшення числа дітей, які позбавлені батьківської опіки або виховуються в неповних або соціопатичних родинах та як наслідок - є медично та педагогічно занедбані, недостатність у фінансуванні та оснащенні системи охорони здоров'я взагалі, а особливо педіатричних закладів, достатність педіатричних кадрів, послаблення профілактичної спрямованості в медицині, недосконалість систем та програм які сприяють формуванню мотивації на ведення здорового способу життя, освіченості в питаннях здоров'я, розвитку навичок здорового способу життя, тобто висвітлюють санологічні аспекти медицини. Зазначені фактори сприяли зростанню захворюваності на дитячі хвороби за останні 22 роки більше ніж на 40 % (рис. 1). Найвищий рівень поширеності дитячих хвороб спостерігається серед дітей підліткового віку 15-17 років, потім у віковій групі 7-14 років дітей. В цих вікових групах прогресивно зростав рівень захворюваності на хвороби ендокринної системи, кістково-м'язової системи (у 7,1 рази); сечостатевої системи (у 3,4 рази); травної системи (у 3,1 рази); новоутворення (у 1,9 рази); хвороби ока та придаткового апарату (у 4,1 рази); психічні розлади (у 2 рази); хвороби нервової системи (у 2,8 рази) та травми (у 2 рази) [1, 5].

Рівень захворюваності дітей віком 0-17 років

1994 2003 2006 2009 2012 2015 2017

Однак ці цифри не є остаточними, оскільки з приводу існуючого на Донбасі озброєного конфлікту статистичні дані віддзеркалюють рівень здоров'я дитячого населення держави без урахування даних частин території Луганської та Донецької областей (зон АТО). Статистичні дані анексованої АР Крим також не враховані. Проте до інших регіонів України вимушено переїхали близько 1,7 мільйона осіб, багато сімей втратили джерела доходу і доступ до соціальної допомоги та охорони здоров'я.

Станом на 27 серпня 2018 року, за даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, на облік взято 1 518 283 переселенця з окупованих територій Донецької і Луганської областей та АР Крим. За даними ЮНІСЕФ, чисельність дітей, які потребують невідкладної медико- соціальної допомоги через конфлікт на Донбасі, зросла майже в 2 рази -- до 1 мільйона осіб. На в даний час кількість дітей переселенців дошкільного та шкільного віку складає 1 117 44 осіб. Крім того існує ще одна вразлива група дітей, які вчаться в "сірій зоні" - поблизу лінії розмежування. Сьогодні в Донецькій області в цій зоні навчаються близько 9,5 тис дітей, в Луганській області - близько 3 тис [3].

Діти і підлітки є найбільш уразливими членами будь-якого суспільства. Низка соціальних, політичних та медико-екологічних проблем наносять їм непропорційний збиток. Це стосується не тільки для бідних, соціально маргіналізованих, декретованих прошарків, а і дітей, що внаслідок життєвих обставин потрапили до категорії вимушено переміщених осіб. Окрім загально уявлених категорій дітей групи ризику, а саме - діти з неповних сімей, діти-сироти, діти, що позбавлені батьківського піклування, діти з обмеженими можливостями, діти з соціопатичних родин, на сьогодні під впливом соціально-політичних факторів можна говорити про формування нового прошарку серед дитячого населення - вимушені діти-переселенці. Це особлива нова група ризику, що має свої вікові, соціальні, психологічні, соматичні, епідеміологічні характеристики та вимагає окремої уваги та корекційного втручання. При приділення першочергової уваги питань рівності пріоритет повинен бути відданий дітям, незалежно від місця їх проживання. Враховуючи такі тенденції виникає потреба звернути увагу на проблеми здоров'я, що виникають під впливом тривалого стресу, а саме деякі психосоматичні розлади з метою раннього виявлення та профілактики трансформації в психосоматичні захворювання.

Вимушене переселення відноситься до найбільш довгострокових у своїх наслідках подій в житті людини. Ця подія, надає стресовий вплив на психіку людини, а особливо дитини чи підлітка, протягом декількох років, з моменту прийняття рішення покинути батьківщину до моменту більш-менш успішної адаптації на новому місці, служить потужним поштовхом до розвитку психосоматичних розладів.

Причиною розвитку психосоматичних захворювань можуть стати так звані переживання втрати об'єкта прихильності, в тому числі тривала розлука з близькими, друзями, з батьківщиною, переживання відсутності звичної діяльності, професії.

У особливо важкій ситуації опиняються підлітки-переселенці, оскільки саме в підлітковому віці центральний психологічний процес - це формування особистісної ідентичності, почуття соціальної самототожності, самосвідомості, спадкоємності і єдності. У цьому віці основними напрямками розвитку особистості є: діяльність інтимно- особистісного спілкування, а саме - становлення самосвідомості та самооцінки, автономізація від сім'ї, входження в колектив однолітків, усвідомлення власного "Я", що включає проекцію себе в майбутнє, побудова на цій основі життєвих планів , самореалізація своєї особистості в майбутньому. В процесі вибору підлітком цінностей, переконань і життєвих цілей формується його ідентичність [7].

Під час проведених досліджень виявлено, що конкретні емоції призводять до певних видів соматичних захворювань. Наприклад, у вимушених переселенців значно частіше, ніж зазвичай, зустрічаються захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка шлунку і дванадцятипалої кишки). Проведені в Західній Європі обстеження хворих на виразку шлунку та дванадцятипалої кишки виявили наявність серед них великої кількості мігрантів - до 80%. Існує чіткий зв'язок між функціями шлунку і емоціями. Серед причин виникнення виразки дванадцятипалої кишки зазвичай називають фрустрацію потреб в прихильності і залежності, часто спостерігається у вимушених переселенців [9,11] .

На відміну від добровільної міграції, метою якої є поліпшення умов життя, змушене переселення - один з видів переміщень людей, при якому люди, рятуючись від загрози для життя та інших переслідувань, вимушено залишають місця свого постійного проживання і шукають притулку на інших територіях

Психологічні, а з часом й соматичні наслідки вимушеного переселення, на перший погляд, не так очевидні, як втрати матеріальні, однак на відновлення психологічної рівноваги може знадобитися більше часу і життєвих сил, ніж для вирішення матеріальних проблем. Під адекватної психологічною адаптацією, що є найважливішою ланкою в загальній адаптації вимушених переселенців до життя в нових умовах, розуміється здатність впоратися з проблемами, що обумовлені необхідною зміною життєвих обставин - від відновлення психічного здоров'я (що похитнулося в результаті перенесених травмуючих подій і звикання до нового середовища), порушеної структури мотивів і потреб, подолання кризи ідентичності до встановлення позитивних відносин з оточуючим середовищем.[15]

Переїзд та труднощі адаптаційного періоду істотно підривають психічне і фізичне здоров'я вимушених дітей-переселенців. Більшість з них при зверненні до психолога, на перших зустрічах пред'являють не психологічні, а соматичні скарги. Як правило, вони потрапляють до психолога вже після візиту до лікаря, незадоволені призначеним лікуванням і тим, що результати обстежень не підтвердили передбачуваних захворювань, незважаючи на присутність їх симптомів.

Оскільки підліток виявляється "висмикнутим" зі звичного соціуму, у нього формується неадекватна ідентичність, тому що в даній ситуації розвитку йому часто не вдається вирішити завдання, що будуються навколо кризи ідентичності, що складається з серії соціальних та індивідуальних особистісних виборів, ідентифікації і самовизначень. Це може призводити до неможливості адаптації підлітка до нової ситуації. Незвичне навколишнє середовище починає чинити негативний вплив, що тягне за собою розчарування, розгубленість, фрустрацію, депресію. Для підлітків ситуація екстреного переміщення на нове місце проживання і пов'язані з цим процесом стану паніка, тривога та страх підштовхують їх до підвищеної потреби в увазі. Якщо дорослі, навчившись взаємодіяти з екстремальною ситуацією, саморегулюються і адаптуються в соціумі більш-менш успішно, то підлітки, в силу вікових особливостей, відчувають значні труднощі в прийнятті самої ситуації, а також в пошуку способів взаємодії з оточуючими людьми. Даний етап може вже супроводжуватися серйозними хворобами (психосоматичними захворюваннями), почуттям повної безпорадності. [2]

У таких випадках найчастіше мова йде про захворювання або симптоми, які відносять до розряду психосоматичних. У їх виникненні найважливіша роль приписується психологічним факторам. Головна особливість таких захворювань - безуспішність застосування медикаментів і хронічний характер перебігу - одужання та знову рецидив.

Наприклад у підлітків-переселенців часто спостерігаються функціональні соматичні симптоми (головний біль або рекурентний абдомінальний біль). Також підлітки - вимушені переселенці, як пацієнти з високим рівнем стресу значно перевершують за кількістю психофізіологічних симптомів підлітків, які знаходяться у звичайних умовах. Життєвий стрес, викликаний вимушеним переселенням, може викликати у підлітка депресивні стани. Підтримка однолітків могла б виявитися буфером при впливі стресових факторів на підлітка. Підлітки з високим рівнем підтримки з боку однолітків дають менше психофізіологічних симптомів при зверненні в поліклініку, ніж підлітки з високими рівнями стресу без підтримки однолітків. Зв'язок з однолітками в підлітковому періоді і їх підтримка може бути найважливішим ресурсом в успішній боротьбі зі стресовими ситуаціями. Підлітки-вимушені переселенці, в більшості випадків відчувають себе в деякому роді соціально ізольованими у них можуть виникати труднощі в стосунках із однолітками, таким чином вони виявляються більш вразливими щодо пов'язаних зі стресом психосоматичних проблем.[18] Психологічні проблеми і психічні розлади вимушених переселенців (в тому числі і підлітків) носять комплексний характер, зачіпаючи всі основні сфери особистості: емоційну, когнітивну, поведінкову, мотиваційно-потребностну, комунікативну [8]. Основний набір психологічних проблем переселенців складають: посттравматичні стресові розлади у осіб з травматичним досвідом, пережитим на батьківщині; невротичні розлади, в тому числі, депресії, суїцидальність, тривожні розлади, страхи; психосоматичні розлади; криза ідентичності [4,10].

Таким чином, стресові стани, викликані вимушеним переселенням впливають на психофізіологічний стан підлітка, які виражаються в розладах сну, прийому їжі - такими як нервова анорексія і булімія, розвиток депресії, головного болю, болю в животі, енурезу, лунатизму, а також призводить до цілого ряду захворювань, таких як бронхіальна астма, цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкові хвороби та інше.

Порівняння симптомів, виявлених на основі самозвітів, опитувань, вибіркового огляду та консультацій вимушених переселенців про стан здоров'я до від'їзду і в даний час, показало наступне: найбільша кількість опитаних після переїзду скаржаться на підвищену втомлюваність (63,1%), біль в області серця ( 47,2%), головний біль (46,5%), порушення сну, як труднощі з засинанням так і неглибокий, поверхневий сон з частими пробудженнями (41,4%). Аналогічні симптоми деякі респонденти відчували також до переїзду, але в нових умовах їх частота, інтенсивність та тривалість збільшилась. Різко зростає кількість переселенців, яких турбують часті запаморочення і дискомфорт шлунково-кишкового тракту. Якщо до від'їзду запаморочення відзначалися лише у 17.4%, то на новому місці вони зустрічаються більш ніж у половини опитаних; число страждаючих захворюваннями травної системи збільшилася більш ніж в два рази.

Після переїзду всі без винятку перелічені симптоми, стають більш поширеними. Особливо часто зустрічаються скарги психоемоційної спрямованості, а саме - хронічна втома (60,9%), пригнічений стан (52,2%), перепади настрою (39%). Число тих, хто відчуває почуття тривоги, страху, невпевненості, зросло у 4 рази. Як правило, для вимушених переселенців характерна наявність відразу декількох симптомів. Порушення чергується з різкою втомою, емоційний сплеск - з байдужістю, депресією. Без корекційного втручання на початкових етапах симптоми можуть зберігатися довгий час після переїзду та формувати замкнуте коло психосоматичного захворювання. Психіка стає нестійкою, розхитується, знижується здатність особистості до адаптивних форм поведінки. [15].

Стрес можна визначити як вимогу адаптації і подолання труднощів у відповідь на зміну умов життя. Якщо вимога змін перевершує здатності і ресурси, то виявляються негативні ефекти стресу такі як соматичні симптоми. Підлітки-переселенці, таким чином, відчувають подвійний стрес: по-перше - це стреси пов'язані з підлітковим розвитком (фізіологічні зміни), а по-друге - стреси, пов'язані з непередбаченими явищами життя - вимушений переїзд, розрив зв'язків, що вимагає адаптації і протистояння труднощам.

Велика кількість емпіричних досліджень виявила істотний зв'язок між стресовими явищами життя і соматичної симптоматикою підлітків [8]. Підліток, що оцінює ситуацію як загрозливу може виявляти різноманітні реакцій організму у відповідь на стресову ситуацію, навіть до розвитку ПТСР (Postraumatic Stress Disorder) - це важкий психічний стан, що виникає внаслідок однієї або низки психотравмуючих подій (військових дій, природних або техногенних катастроф, нещасних випадків, свідоцтва насильницької смерті, виступи в ролі жертви тероризму, сексуального насильства або іншого злочину) [6,12]. Під час хронічного емоційного навантаження у дитини формується осередок «застійного» емоційного збудження в центральній нервовій системі, що, в свою чергу, сприяє генералізації розповсюдження симпатичних та парасимпатичних збуджень та проявляється змінами з боку шлунково-кишкового тракту, кардіоваскулярної системи та інших систем організму. Достатня кількість досліджень показує, що гострі та хронічні психологічні стреси можуть порушувати моторику шлунку, жовчного міхура, тонкого і товстого кишечника та сприяти виникненню функціональних розладів шлунково- кишкового тракту, а на тлі тривалого перебігу й органічних патологічних порушень [10,14,17].

Власне дослідження проводилось з використанням скрінінг-карток, шкали стресорів, дитячого опитувальника неврозів (ДОН), тесту Люшеру. Результати обстеження (таблиця 1) виявили різноманітні психологічні симптомокомплекси: тенденції до вегетативних розладів та порушенню сну на тлі астенії, підвищення симптомокомплексу тривоги, схильність до агресії, непокірності, антидисциплінарні вчинки, порушення пам'яті, уваги, мислення, тенденції до підвищення депресивного стану - зниження життєвого тонусу, низька самооцінка, загальмованість темпів мислення, відчуття туги, важкість при засинанні, втомленість при пробудженні.

Таблиця 1. Результати психологічного дослідження (%)

Результати психологічного дослідження свідчать про значну тенденцію до формування симптомокомплексу, який є підставою для розвитку психосоматичних порушень. Особливо ця тенденція значно виразніша у дітей та підлітків, які внаслідок життєвих обставин, вимушені були змінювати місце перебування один і більше разів. Це ще раз підтверджує, що вплив психотравмуючих факторів одноразово або протягом тривалого часу формують та підтримують наявні розлади вегетативної регуляції та створюють умови для розвитку психосоматичних захворювань [13].

Результати медико-психологічного обстеження доводять необхідність включення до лікувально-реабілітаційного комплексу психокорекційну терапію, що дозволить зменшити астеновегетативні прояви та ступінь астенізації. Враховуючи багатогранність і різноманітність патогенезу психосоматичної патології у дітей та підлітків, а особливо дітей нової групи соціального ризику - переселенців, треба впроваджувати нові шляхи медико-соціального супроводу, профілактики та комплексного лікування дітей цієї категорії. Під час надання психологічної допомоги вимушеним переселенцям можна застосовувати такі види психологічної допомоги: індивідуальне консультування дітей та дорослих, яке допомагає впоратися з пережитими травмами, стресом і труднощами адаптації; сімейне консультування, яке спрямоване на гармонізацію відносин між дітьми і батьками, підірваними важкими життєвими випробуваннями, а також невизначеністю положення і побутовими труднощами на новому місці; групова робота з підлітками, що спрямована на їх інтегрування в нове середовище. Вона включає тренінги, що сприяють розвитку комунікаційних навичок і навичок творчого самовираження, зниженню рівня страхів і тривоги [16].

Психокорекційні програми розробляються в залежності від найбільш значимих проблем підлітка. Залежно від його особливостей створюється акцент на вербальних або невербальних методах, робота проводиться в рамках індивідуального консультування, індивідуальної терапії, або підліток включається в тренінгову групу. Дієвими техніками і прийомами надання психологічної допомоги є: арттерапія, психодрама, сімволдрамма, тілесно-орієнтовані практики, казкотерапія, підтримуюча психотерапія, індивідуальне консультування. Особливе місце в індивідуальній роботі займає психодіагностика стану і проблем підлітків - вимушених переселенців, що пов'язано з труднощами в формулюванні запиту. У цьому випадку доцільно застосування як опитувальних, так і проектних методів, які не тільки допомагають виявляти наявність проблем, а й сприяють усвідомленню і розумінню необхідності їх вирішення самим підлітком.

Висновки. Отримані дані доводять, що на доклінічних стадіях під впливом гострих та хронічних стресогених факторів виникає достатній ризик формування психосоматичних розладів і починається це з суттєвих змін з боку психофізіологічних та вегетативних показників. Психофізіологічні зміни можна використовувати як предиктори формування та розвитку психосоматичних захворювань.

Література

1. Антипкін Ю.Г. Стан здоров'я дитячого населення - майбутнє країни. / Ю.Г. Антипкін, О.П Волосовец., В.Г. Майданник та інш // Здоровье ребенка. - 2018. - № 1 (13). - С. 2-23.

2. Антипов А.А. Развитие личностной идентичности у подростков из семей беженцев и переселенцев : Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.13 /М. 2003 188 с.

3. Гроот В. Індекс здоров'я. Україна 2016. / В.Грот, М.Павлова та інш. / - Міжнародний центр «Відродження». - 2016.

4. Бадьина Н.П. Психологическая помощь ребенку, пережившему психическую травму: методические рекомендации для педагогов-психологов. - Курган, 2005. - 34 с.

5. Дудіна О.О. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно- епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я україни. 2017 рік. / О.О. Дудіна, Р.О. Моісеєнко, І.Є. Заболотна, Ященко Ю.Б. - МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». - Київ, 2017. - 516 с

6. Кекелидзе З. И. Посттравматическое стрессовое расстройство у детей и подростков. / З. И Кекелидзе, А. А. Портнова // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2002. - № 12 (102) - С. 56-62.

7. Кон И.С. Психология ранней юности. М., «Просвещение», 1989.

8. Королюк Е.Г. ,Жуков С.В.Влияние хронического социального стресса на уровень здоровья подростков - вынужденных переселенцев. Вестник новых медицинских технологий-2009 №1-С.185

9. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф., Ледерах-Хофман К.Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. СПб.: Психоневрологический институт им. В. М. Бехтерева, 2000.

10. Масік О.І. Особливості клінічної картини психосоматичних розладів у підлітків / О.І. Масік, Л.В.Пипа, Ю.М. Лисиця // “Вісник Вінницького національного медичного університету”. - 2016. - №2 (Т.20). - С. 391-393.

11. Пезешкиан Н,Психосоматика и позитивная психотерапия. М., 1996.

12. Сидельников С. А Особенности посттравматического стрессового синдрома у детей / С. А.. Сидельников, М. Р.Дышекова, М. Ю. Часыгова // Бюллетень медицинских интернет-конференций. - 2013. -. Вып. № 2 (Т. 3)

13. Селье Г. Стресс без дистресса. - М.: Прогресс, 1979. - 123 с.

14. Сиротченко Т.А.. Медико-социальные факторы формировани здоров'я подростков на современном этапе / Т.А.Сиротченко, Е.Н.Гетта, А.А.Бобрышева // Сб.научных трудов сотрудников ЛОДКБ. - Луганск: СПД, 2010. -С. 180 - 183

15. Солдатова Г.У. Психологическая помощь мигрантам: травма, смена культуры, кризис идентичности [для студ. высш. учеб. заведений, обучающихся по направл. и спец- тям психологии] / Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А., Калиненко В.К., Кравцова О.А. - М. : Смысл, 2002. - 479 с.

16. Римша С.В. Психовегетативні складові тривожності у дітей із психосоматичними розладами та сімейною деривацією / С.В. Римша, С.В. Теклюк,

І. Л. Лук'янович // Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, Вип. 4 (73). - С. 71¬73.

17. Римша С.В. Клініко-фізіологічні основи психосоматичних співвідношень в дитячому віці / С.В. Римша, Н.М. Смолко, Д.Г. Смолко // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2010. - № 15. - С. 104-108.

18. John W. Green and Lynn S. Walker - Psichosomati problem and stress in adolescence/ pediatric clinics of North Americ, 2007, Vоl. 44, N. 6

Транслітерація

1. AntipkIn Yu.G. Stan zdorov'ya dityachogo naselennya - maybutnE kraYini. / Yu.G. AntipkIn, O.P Volosovets., V.G. Maydannik ta Insh // Zdorove rebenka. - 2018. - # 1 (13). - S. 2-23.

2. Antypov A.A. Rozvytok osobystisnoyi identychnosti u pidlitkiv z simey bizhentsiv i pereselentsiv: Dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.13 / M, 2003 188 c.

3. Groot V. Indeks zdorov'ya. UkraYina 2016. / V.Grot, M.Pavlova ta Insh. / - Mtzhnarodniy tsentr «VIdrodzhennya». - 2016.

4. Badina N.P. Psihologicheskaya pomosch rebenku, perezhivshemu psihicheskuyu travmu: metodicheskie rekomendatsii dlya pedagogov-psihologov. - Kurgan, 2005. - 34 s.

5. DudIna O.O. Schorlchna dopovId pro stan zdorov'ya naselennya, sanItarno- epIdemlchnu situatsIyu ta rezultati dIyalnostI sistemi ohoroni zdorov'ya ukraYini. 2017 rIk. / O.O. DudIna, R.O. MoIseEnko, I.E. Zabolotna, Yaschenko Yu.B. - MOZ UkraYini, DU «UISD MOZ UkraYini». - KiYiv, 2017. - 516 s

6. Kekelidze Z. I. Posttravmaticheskoe stressovoe rasstroystvo u detey i podrostkov. / Z. I Kekelidze, A. A. Portnova // Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. S. S. Korsakova. - 2002. - # 12 (102) - S. 56-62.

7. Kon I.S. Psihologiya ranney yunosti. M., «Prosveschenie», 1989.

8. Korolyuk E.G. ,Zhukov S.V.Vliyanie hronicheskogo sotsialnogo stressa na uroven zdorovya podrostkov - vyinuzhdennyih pereselentsev. Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy- 2009 #1-S.185

9. Lyuban-Plotstsa B., Peldinger V., Kreger F., Lederah-Hofman K.Psihosomaticheskie rasstroystva v obschey meditsinskoy praktike. SPb.: Psihonevrologicheskiy institut im. V. M. Behtereva, 2000.

10. MasIk O.I. OsoblivostI klInIchnoYi kartini psihosomatichnih rozladIv u pIdlItkIv / O.I. MasIk, L.V.Pipa, Yu.M. Lisitsya // “VIsnik VInnitskogo natsIonalnogo medichnogo unIversitetu”. - 2016. - #2 (T.20). - S. 391-393.

11. Pezeshkian N,Psihosomatika i pozitivnaya psihoterapiya. M., 1996.

12. Sidelnikov S. A Osobennosti posttravmaticheskogo stressovogo sindroma u detey / S. A.. Sidelnikov, M. R.Dyishekova, M. Yu. Chasyigova // Byulleten meditsinskih internet- konferentsiy. - 2013. -. Vyip. # 2 (T. 3)

13. Sele G. Stress bez distressa. - M.: Progress, 1979. - 123 s.

14. Sirotchenko T.A.. Mediko-sotsialnyie faktoryi formirovani zdorov'ya podrostkov na sovremennom etape / T.A.Sirotchenko, E.N.Getta, A.A.Bobryisheva // Sb.nauchnyih trudov sotrudnikov LODKB. - Lugansk: SPD, 2010. -S. 180 - 183

15. Soldatova G.U. Psihologicheskaya pomosch migrantam: travma, smena kulturyi, krizis identichnosti [dlya stud. vyissh. ucheb. zavedeniy, obuchayuschihsya po napravl. i spets- tyam psihologii] / Soldatova G.U., Shaygerova L.A., Kalinenko V.K., Kravtsova O.A. - M. : Smyisl, 2002. - 479 c.

16. Rimsha S.V. PsihovegetativnI skladovI trivozhnostI u dItey Iz psihosomatichnimi rozladami ta sImeynoyu derivatsIEyu / S.V. Rimsha, S.V. Teklyuk, I. L. Luk'yanovich // UkraYinskiy vIsnik psihonevrologIYi. - 2012. - T. 20, Vip. 4 (73). - S. 71-73.

17. Rimsha S.V. KlInIko-fIzIologIchnI osnovi psihosomatichnih spIvvIdnoshen v dityachomu vItsI / S.V. Rimsha, N.M. Smolko, D.G. Smolko // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2010. - # 15. - S. 104-108.

18. John W. Green and Lynn S. Walker - Psichosomati problem and stress in adolescence/ pediatric clinics of North Americ,2007, Vol. 44, N. 6.

Размещено на Allbest.ru