Особливості професійного становлення особистості фахівця з соціальної роботи залежно від психологічного благополуччя

Розгляд головних особливостей професійного становлення особистості фахівця з соціальної роботи залежно від психологічного благополуччя. Аналіз проблем дослідження соціальних чинників психологічного благополуччя особистості фахівців з соціальної роботи.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2018
Размер файла 145,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійного становлення особистості фахівця з соціальної роботи залежно від психологічного благополуччя

У статті висвітлено проблему психологічного благополуччя, його вплив на успішність професійного становлення особистості фахівця з соціальної роботи. Представлено результати емпіричного дослідження психологічного благополуччя фахівців, визначено його показники (позитивні відносини з оточуючими, цілі у житті, особистісне зростання, самоприйняття, управління середовищем, автономія). Виявлено найбільш високі показники позитивних відносин з оточуючими людьми, що особливо важливо для професійної діяльності фахівців у сфері соціальної роботи, встановлення довірчих відносин з людьми; бажання проявляти турботу й емпатію щодо інших людей, знаходити компроміси у процесі взаємодії тощо. Виявлено вражаюче низького рівня показники психологічного благополуччя за вище перерахованими шкалами у фахівців у сфері соціальної роботи як виду професійної діяльності, що відрізняється від інших професій багатофункціональністю соціальної роботи, широким функціонально-рольовим репертуаром працівника, що робить їх уразливими, може спричинювати появу значних психологічних проблем, психоемоційних навантажень тощо.

Встановлено статистично значущі відмінності щодо показника психологічного благополуччя фахівців із соціальної роботи залежно від стадій професійного становлення і статі. Констатовано, що рівень психологічного благополуччя у фахівців з соціальної роботи, у цілому, зростає до стадії самореалізації. При цьому рівень його вираженості найбільш низький на стадії самовизначення в якості фахівця. Виявлено, що у чоловіків показники трохи нижчі, ніж у жінок, що можна пояснити не традиційним для них видом діяльності.

Проблема досягнення психологічного благополуччя фахівця як суб'єктивної емоційної оцінки себе і власного життя, а також певних аспектів позитивного особистісно-професійного становлення, реалізації себе в професії й самоактуалізації свого потенціалу з метою досягнення вершин професіоналізму набуває особливої ваги в умовах сьогодення.

Особливо актуальним є розв'язання окресленої проблеми для фахівців у сфері соціальної роботи, покликаних забезпечувати надання соціальних послуг на різних рівнях, планування, реалізацію, оцінку та наукове вивчення соціальних програм, розрахованих на підтримку найрізноманітніших груп населення [6, с. 19]. Соціально-психологічна специфіка професійної діяльності зумовлює потребу збереження психологічного благополуччя фахівця, яке, насамперед, існує у свідомості особистості і виступає суб'єктивною реальністю, сукупністю позитивних і негативних емоцій, характеризується цілісністю і базується на інтегральній оцінці власного буття [10]. Це зумовлює зацікавленість науковців до вивчення автономії, саморегуляції, самоприйняття, саморозвитку та інших складових професійного становлення, які розглядають к атрибути психологічного благополуччя особистості. Окрім того, багатофункціональність соціальної роботи зумовлює широкий функціонально-рольовий репертуар фахівця [2], що дозволяє висунути припущення про існування значних психологічних проблем, психоемоційних навантажень у професійній діяльності фахівця з соціальної роботи, які можуть ускладнювати процес професійного становлення особистості як професіонала та впливати на його психологічне благополуччя.

Тому актуальним є дослідження психологічних чинників досягнення суб'єктивного благополуччя фахівцями з соціальної роботи, до яких, на нашу думку , можна віднести їх професійне становлення, самореалізацію в якості фахівця як професіонала. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність емпіричного дослідження впливу професійного становлення на психологічне благополуччя фахівців з соціальної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий доробок у вивчення проблеми психологічного благополуччя особистості зробили як зарубіжні (N. Bradbum [12], E. Deci [14], E. Diner [14], R. Ryan [16], C. Ryff [17] ), так і вітчизняні науковці (О. Бондарчук [3], Л. Сердюк [8], Т. Шевеленкова [10], та ін.), але однозначного тлумачення цього поняття досі у психології нема. У роботах дослідників висвітлено підходи до розуміння психологічного благополуччя: гедоністичний (Н. Бредберн, Е. Дінер та ін. - пояснюють з точки зору задоволеності (незадоволеності) особистості) та евдемоністичний (К. Ріф, Е. Десі, Р. Райан та ін. розуміють як результат розвитку і саморозвитку особистості) та ін.; розроблено методики щодо оцінки психологічного благополуччя та його компонентів (К. Ріф, М. Розенберг, A. Perrudet-Badoux, G. Mendelsohn та ін.). Зокрема, К. Ріф розробила багатомірну модель психологічного благополуччя, в яку включила шість різних компонентів: самоприйняття (позитивну оцінку себе і свого минулого життя), особистісний зріст (почуття подальшого зростання та розвитку як особистості), позитивні відносини з оточуючими (успішні відносини), осмисленість життя (переконання щодо цілеспрямованості і значимості життя людини), управління навколишнім середовищем (здатність впевнено і компетентно управляти повсякденними справами, ефективно використовувати і створювати життєві обставини, що задовольняють особистісні потреби і цінності), автономність (почуття незалежності) [17, с. 720].

З іншого боку, вивчались особливості людини як суб'єкта особистішого розвитку, здатного до творчої реалізації програми власного життєвого шляху, розвитку його професійної самосвідомості (Г. Балл. О. Бондарчук, М. Боришевського, А. Брушлинського, С. Максименка, В. Моляко, Т. Титаренко, Г. Радчук, Л. Сердюк, Н. Чепелєвої та ін.), самовдосконалення на етапі оволодіння майбутньою професією (Л. Завацька, І. Мигович, О.Рудницька), професійного становлення (А. Бодальов, Л. Божович, А. Маркова та ін.) у тому числі, фахівців з соціальної роботи (В. Балахтар, А. Капська, Н. Кривоконь, Л. Тюптя та ін.).

Водночас, проблема дослідження соціально-психологічних чинників психологічного благополуччя особистості фахівців з соціальної роботи загалом, та їх успішного професійного становлення, зокрема, незважаючи на її актуальність, предметом детального вивчення не виступала.

Метою статті є дослідження психологічного благополуччя фахівців з соціальної роботи та його впливу на професійне становлення його особистості.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. У дослідженні взяли участь 625 фахівців з соціальної роботи з різних регіонів України на різних стадіях професійного становлення: 1) самовизначення в якості майбутнього фахівця - студенти віком до 23 років (31,0%); 2) самопроектування (життєконструювання) майбутнього професійного шляху - молоді фахівці віком до 30 років (15,0%); 3) саморегуляція у професійній діяльності - фахівці віком від 30 до 40 троків (16,3%); 4) самоствердження та самовдосконалення у професійній діяльності - фахівці віком від 40 до 50 троків (11,2%); 5) самореалізація фахівця як професіонала, досягнення «акме» - фахівці віком від 50 до 60 років (14,7%); 6) рефлексія професійного досвіду і самотворення смислу подальшого життєвого шляху - фахівці віком від 60 років і більше (11,7%). У дослідженні ми застосували теоретичні (аналіз психологічної літератури, узагальнення, порівняння, систематизація) та емпіричні методи (шкала психологічного благополуччя К. Ріфф). Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою пакета статистичних програм SPSS (версія 23.0).

Поняття «психологічне благополуччя» є багатомірним конструктом, що охоплює когнітивну та емоційну сфери особистості, визначає комфортність і задоволеність (незадоволеність) життям, рівень щастя у процесі оцінювання якості життя, потреб у саморозвитку, самовдосконаленні, осмисленість і цілеспрямованість професійного становлення особистості фахівця [5, с. 7-17]. Науковці притримуються думки, що психологічне благополуччя характеризує суб'єктність (В. Татенко [7, c.336], К. Альбуханова-Славська [1, c.248-450], А. Брушлинський [4] та ін.), індивідуально-психологічні (радість, щастя, задоволеність, потреба у саморозвитку, самопізнанні, самореалізації та ін.) і соціально-психологічні (взаємовідносини, здатність до взаємодії, довіра тощо) характеристики [8; 5, с. 13].

Психологічне благополуччя розглядають як екзистенційне переживання людиною ставлення до свого життя (Т. Шевеленкова, П. Фесенко) [10, с. 95], у взаємозв'язку з саморегуляцією особистості (Ю. Олександров) [9], осмисленістю життя (П. Фесенко) [11] та ін. Саме тому на першому етапі нашого дослідження нами вивчались показники психологічного благополуччя фахівців з соціальної роботи (табл. 1).

соціальний психологічний благополуччя

Таблиця 1. Показники психологічного благополуччя фахівців з соціальної робот

Як видно з таблиці 1, найбільш високі показники виявлено щодо позитивних відносин з оточуючими людьми (у середньому 59,44 бали), а це особливо важливо для професійної діяльності фахівців у сфері соціальної роботи, адже працівники повинні вміти встановлювати довірчі відносини з людьми. Також цей показник свідчить про бажання проявляти турботу щодо інших людей, здатність до емпатії, вміння знаходити компроміси у процесі взаємодії тощо. Окрім цього, результати показують наявність цілей і відчуття свідомості життя у соціальних працівників, осмисленість цілей професійного та життєвого шляху (у середньому 58,69).

Розподіл досліджуваних фахівців із соціальної роботи за рівнями психологічного благополуччя представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Як випливає з табл. 2, за шкалою «Позитивні відносини» 42,2% досліджуваних показали низький рівень прояву, що свідчить про утруднення у встановленні довірчих відносин, відвертості, турботі про інших людей. У 38,16% досліджуваних виявлено високий рівень прояву і 19,7% - середній, що свідчить про ймовірність ускладнень у встановленні взаємин, схильності до прояву емпатії, любові, близькості.

Отримано достатньо високі показники і за шкалою «Особистіше зростання» (у середньому 58,63), які демонструють прагнення до постійного розвитку з перебігом часу, потребу у самовдосконаленні, реалізації власного потенціалу. Незважаючи на це, фахівці можуть бути незадоволеними, дещо розчарованими, про що свідчать показники самоприйняття (у середньому 56,40), а також можуть відчувати нездатність справлятися з повсякденними проблемами, не вміють зарадити особистим проблемам, поліпшити умови власного життя тощо. При цьому заклопотаність очікуваннями й оцінками інших, орієнтація на думку інших людей у вирішенні різних проблем, ухваленні важливих рішень, тобто результати за шкалою «Автономії» отримано найнижчі (54,22). Такі працівники нездатні протистояти соціальному тиску ні мислєннєво, ані дієво, у вчинках.

Щодо шкали «автономії», то 39,7% респондентів демонструють низький рівень і лише 29,0% виявили високий рівень, а майже третя частина (31,4%) фахівців показали середній рівень прояву показника, що свідчить про регулювання власної поведінки стандартизовано, а також присутня залежність від думки й оцінки оточуючих.

Аналіз результатів за шкалою «Управління середовищем» показав, що 39,8% досліджуваних виявили низький рівень, що свідчить про їхнє невміння, безсилля в управлінні навколишнім середовищем; 33,6% - високий - фахівці впевнені у своїх силах, компетентні у вирішенні й регулюванні справ, вміють створити умови й задовольнити власні потреби; 26,6% фахівців - середній рівень прояву, що дозволяє виявляти навики і вміння, характерні як для високого, так і для низького рівня.

Шкала «Особистіше зростання» дозволила виявити 38,7% досліджуваних з низьким рівнем прояву показників особистісного розвитку, що свідчить про відсутність прагнення до самореалізації, інтересу до життя, нездатність вступати у взаємини, взаємодію тощо. Лише 31,7% реципієнтів властиве бажання постійного розвитку й саморозвитку, самовдосконалення, опанування новим досвідом, знаннями, вміннями тощо. У 29,6% досліджуваних виявлено середній рівень, що показує мінливе відношення й усвідомлення рівня особистісного розвитку й становлення.

Дослідження цілеспрямованості та осмисленості життя дозволило виявити у 40,2% високий рівень прояву, у 39,5% - низький, а у 20,3% - середній. Середній і низький рівень свідчать про невпевненість, відсутність цілей у фахівців, спрямованості, перспективи тощо. Схожі результати отримані і за шкалою «Самоприйняття»: низький - 41,0 (незадоволені, розчаровані життям), середній - 28,8% (нездатні до об'єктивного дослідження) і високий - 30,2% фахівців (здатні до самоаналізу). Загальний показник психологічного благополуччя демонструє наявність у третьої частини досліджуваних фахівців з соціальної роботи високий рівень прояву, що свідчить про задоволеність власним життям, професійною діяльністю і становленням загалом. У 47,2% виявлено низький рівень і у 19,5% досліджуваних середній рівень прояву. Отже, показники психологічного благополуччя у фахівців з соціальної роботи демонструють показники вражаюче низького рівня за вище перерахованими шкалами.

Крім того, встановлено статистично значущі відмінності щодо показника психологічного благополуччя фахівців із соціальної роботи залежно від стадій професійного становлення і статі (див. рис. 1).

Як видно з рис. 1, рівень вираженості показника психологічного благополуччя найбільш низький на стадії самовизначення в якості фахівця і складає у середньому 308,7 бали у жінок і 297,0 у чоловіків (р < 0,01).

Рис.1

У цілому, можна сказати, що рівень психологічного благополуччя у фахівців з соціальної роботи зростає до стадії самореалізації, при чому у чоловіків показники трохи нижчі, що можна пояснити не традиційним для них видом діяльності (p < 0,01). Окрім того, показник благополуччя у представників чоловічої і жіночої статі знижується на стадії рефлексії професійного досвіду і самотворення смислу подальшого життєвого шляху - у середньому 365,9 у чоловіків і 347,9 балів - у жінок (р < 0,01). Таким чином, отримані показники є дуже низькими і потребують корекційно-розвивальної роботи.

Висновки

Констатовано вражаюче низького рівня показники психологічного благополуччя у фахівців у сфері соціальної роботи як виду професійної діяльності, що відрізняється від інших професій багатофункціональністю соціальної роботи, широким функціонально-рольовим репертуаром працівника, що робить їх уразливими, може спричинювати появу значних психологічних проблем, психоемоційних навантажень тощо. Встановлено статистично значущі відмінності щодо показника психологічного благополуччя фахівців із соціальної роботи залежно від стадій професійного становлення і статі. Отримані показники є дуже низькими і потребують корекційно-розвивальної роботи.

Перспективи подальшого дослідження мають полягати у розробці соціально-психологічного супроводу професійного становлення особистості фахівців у сфері соціальної роботи, що включатиме корекційно-розвивальну роботу щодо забезпечення психологічного благополуччя фахівців.

Література

соціальний психологічний благополуччя

1.Альбуханова-Славська К. Состояние современной психологи: субъектная парадигма / К. Альбуханова-Славська // Теория и методология психологи : постнеклассическая перспектива; отв. ред. А. Журавлев, А. Юревич. - М.: Изд-во «Институт психологи РАН», 2007. - С. 248-450.

2.Балахтар В. В. Професіоналізм фахівця соціальної роботи як результат самореалізації особистості у процесі професійного становлення // Традиции та инновации в современной педагогической деятельности: європейское измерение : сборник научных трудов по материалах научно-практической конференции (17 февраля 2017 г.). - Измаил: РИО ИГГУ, 2017. - 146 с. - С. 10-13.

3.Бондарчук О. І. Психологічні засади розвитку ціннісно-смислової сфери керівників освітніх організацій в умовах післядипломної педагогічної освіти /

О.І. Бондарчук // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. пр. / Ун-т менедж. освіти НАПН України ; редкол. : О. Л. Ануфрієва [та ін.]. - К., 2005. - Вип. 15(28) / голов. ред. В. В. Олійник. - К. : АТОПОЛ ГРУП, 2015. - 276 с. - С. 178-188.

4.Брушлинский А. В. Психология субъекта / А. В. Брушлинский. - СПб.: Алетейя, 2003. - 272 с.

5.Волинець Н. В. Теоретичний аналіз категорії «психологічне благополуччя особистості» у сучасній психологічній науці / Н. В. Волинець : зб. наук. праць «Теорія і практика сучасної психології». - Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2017. - №1. - С. 7-17.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.