Оцінка ефективності психологічної роботи з вагітними групи ризику щодо виникнення порушень у формуванні материнської поведінки
Розгляд особливостей психологічного супроводу вагітних жінок як одного із засобів психопрофілактики можливих відхилень. Аналіз психологічної програми, яка спрямована на корекцію порушень при формуванні материнської поведінки у жінок під час вагітності.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2018 |
| Размер файла | 653,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка ефективності психологічної роботи з вагітними групи ризику щодо виникнення порушень у формуванні материнської поведінки
У статті проаналізовано особливості психологічного супроводу вагітних жінок як одного із засобів психопрофілактики можливих відхилень під час адаптації до якісно нової ситуації соціального розвитку. Розглянуто завдання психологічної роботи з вагітними. Представлено комплексну соціально-психологічну програму, яка спрямована на попередження та корекцію порушень при формуванні материнської поведінки у жінок під час вагітності. На підставі результатів експериментального дослідження доведено ефективність запропонованої форми психологічної роботи з вагітними групи ризику щодо виникнення порушень у формуванні материнської поведінки.
У психологічній практиці існує широке коло досліджень, присвячених феномену материнства, також і певна кількість спеціальних методів та методик, які дозволяють досить надійно оцінювати рівень готовності жінки до материнства та шляхи профілактики можливих порушень. Але сьогодні у зв'язку з якісною трансформацією змісту материнства та батьківства в цілому, все частіше в поведінці вагітних жінок можна спостерігати неготовність до зміни ціннісних орієнтацій та настанов, прийняття та виконання нової соціальної ролі, реалізації відповідних норм та форм поведінки, інколи навіть до неприйняття власної вагітності та майбутньої дитини [2]. Такі тенденції часто стають підґрунтям для розвитку різноманітних порушень психоемоційного стану вагітної жінки, що негативно впливає не тільки на характер перебігу вагітності, але і на процес формування материнської поведінки та стосунків в системі «мати-дитина».
Одним із ефективних засобів психопрофілактики можливих відхилень під час вагітності виступає психологічний супровід вагітної жінки або сімейної пари, головними завданнями якого є формування батьківської відповідальності, готовності до прийняття та виконання нових соціальних ролей, підвищення рівня психолого-педагогічної компетенції щодо особливостей розвитку дитини, починаючи з внутрішньоутробного періоду, а також опанування різноманітними техніками саморегуляції власних функціональних станів організму [1; 4].
Проблема психологічного супроводу жінок під час вагітності є предметом численних досліджень. У роботах вітчизняних науковців (О. В. Баженова, Л. Л. Баз, В. В. Бойко, Н. В. Боровікова, В. І. Брутман, А. Я. Варга, О. С. Васильєва, І. З. Вельвовський, B.І. Грищенко, І. В.Добряков, С. Н. Єніколопов, М. Є. Ланцбург, C.Ю. Мещерякова, М. С. Радіонова, Г. Г. Філіппова) розглядаються проблеми адаптації жінки до вагітності, особливості психологічної підготовки її до пологів та майбутнього материнства. Питанням глибинно-психологічних аспектів вагітності та особливостям її переживання як чинника впливу на розвиток особистості матері й дитини присвячені роботи таких зарубіжних дослідників, як Д. Боулбі, Д. В. Віннікотт, С. Гроф, М. Кляйн, М. Мід, М. Оден, Д. Пайнз, З. Фройд та ін.
На сучасному етапі розвитку системи пренатального виховання спостерігається поширення різного роду шкіл підготовки до майбутнього батьківства, що, безумовно, є позитивним явищем. Найчастіше психологічна допомога жінці під час вагітності може здійснюватися в рамках чотирьох основних форм психологічної практики: підготовка до майбутніх пологів та майбутнього материнства; індивідуальне та сімейне консультування і психотерапія; психологічна допомога матері і дитині; комплексна психологічна допомога з проблем материнства [5].
Враховуючи вимоги і принципи роботи у цьому напрямку, нами була опрацьована спеціальна комплексна програма соціально-психологічного супроводу вагітних. Метою дослідження стала оцінка ефективності представленої програми у попередженні та корекції можливих відхилень при формуванні материнської поведінки у жінок під час вагітності.
Матеріал та методи дослідження. З метою доведення ефективності опрацьованої соціально-психологічної програми було проведено експериментальне дослідження на базі кафедри акушерства і гінекології №2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького в лабораторії психології репродуктивної сфери жінки, пренатальної та перинатальної психології.
Означений курс програми було запропоновано вагітним жінкам, які, за даними попередніх досліджень, належали до групи ризику щодо виникнення можливих порушень у формуванні материнської поведінки. Перед початком роботи всі вагітні були поінформовані про її мету та дали згоду на участь у програмі. Усі жінки перебували у ІІІ-му триместрі вагітності (25-27 тижнів вагітності).
Відповідно до мети програми та особливостей контингенту досліджуваних, усі жінки були поділені на три основні групи. Так, до складу першої групи (І основна) увійшло 26 вагітних раннього репродуктивного віку (середній вік 16,1±1,2 років). До складу другої групи (ІІ основна) було віднесено 22 вагітні жінки пізнього репродуктивного віку (середній вік 39,9±1,7 років). Третя група (ІІІ основна) була представлена 7 вагітними жінками, які висловлювали намір відмовитися від дитини відразу після її народження (середній вік 24,2±4,8 роки).
Головними завданнями запропонованої програми стали: 1) виявлення чинників, які перешкоджають формуванню адекватної материнської поведінки у жінок під час вагітності; 2) допомога у всебічній адаптації жінок до ситуації вагітності та майбутнього материнства; 3) стабілізація психоемоційного стану вагітних; 4) формування психолого-педагогічної компетенції та батьківської відповідальності; 5) профілактика різних форм девіантного материнства. Представлена програма містить чотири етапи, кожний з яких складається з трьох занять, які охоплюють певні методи і прийоми роботи [1].
Теоретико-методологічними засадами опрацьованої нами програми виступили положення особистісно-орієнтованого підходу К. Роджерса, за якими потенціал будь-якої людини до особистісного розвитку має тенденцію до розкриття у стосунках, де той, хто надає допомогу, відчуває та висловлює всебічну турботу, глибоке та безумовне розуміння [3].
У разі можливості заняття проводилися спільно з чоловіками, які протягом циклу занять готувалися до активної участі у пологах, правильного розуміння психічного стану жінки, надання психологічної підтримки при веденні, так званих, партнерських пологів та участі у догляді за новонародженим.
Варто також зазначити, що родинним парам, які цього потребували, було надано додаткове психологічне консультування з метою гармонізації міжособистісних стосунків та зниження ризику виникнення сімейних конфліктів.
До початку та після закінчення курсу програми з жінками означених груп було проведено психодіагностичне дослідження, метою якого стала оцінка їх психоемоційного стану, ставлення до ситуації майбутнього материнства та майбутньої дитини.
У якості психодіагностичного інструментарію ми використовували наступні методи та методики: шкала особистісної та ситуативної тривожності Ч. Д. Спілбергера Ю.Л. Ханіна, опитувальник нервово-психічного напруження (НПН) Т. Немчина, методика самооцінки психічних станів: самопочуття, активність, настрій (САН), тест ставлень вагітної І. В. Добрякова, проективна методика Г. Г. Філіппової «Я і моя дитина».
Також було оцінено клінічні результати перебігу пологів учасниць програми та стан новонароджених за шкалою Апгар.
Здобуті результати порівнювалися з результатами психодіагностичного дослідження вагітних, які теж входили до групи ризику, але за певних обставин не проходили запропонований курс соціально-психологічної програми попередження та корекції можливих відхилень у формуванні материнської поведінки. Відповідно до основних груп, з якими проводилася робота, нами було виокремлено три контрольні групи.
До складу І контрольної групи увійшло 16 вагітних жінок раннього репродуктивного віку (середній вік 16,0±1,3). До складу ІІ контрольної групи було віднесено 21 вагітну жінку пізнього репродуктивного віку (середній вік 40,0±1,% років). Учасницями ІІІ контрольної групи стали 9 вагітних жінок (середній вік 25,1±4,3 роки), які протягом вагітності висловлювали намір відмовитися від дитини одразу після її народження. Загалом у контрольну групу увійшли 46 жінок, які перебували у ІІІ-му триместрі вагітності (37-38 тижнів вагітності).
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз результатів проведеного дослідження дозволив виявити певні закономірності. Отримані дані за шкалою Ч. Д. Спілбергера-Ю. Л. Ханіна свідчать про характерні відмінності серед вагітних основної та контрольної груп. Серед вагітних жінок раннього репродуктивного віку високий рівень ситуативної тривожності було діагностовано у 11,5% учасниць програми, порівняно із 31,3% досліджуваних, робота з якими не проводилася (t=4,3; р<0,01). Високий рівень особистісної тривожності відзначався серед вагітних І основної групи у 15,4% жінок, порівняно із 37,5% вагітних І контрольної групи (t=6,3; р<0,01). Помірний рівень тривожності було виявлено у 46,2% вагітних, які пройшли повний курс програми, порівняно із 18,7% вагітних, які не брали участі в програмі (t=3,5; р<0,01). Низький рівень тривожності був характерний для 26,9% вагітних І основної групи на противагу 12,5% вагітних І контрольної групи (t=3,9; р<0,01).
Серед вагітних пізнього репродуктивного віку наявність високого рівня ситуативної тривожності було виявлено у 22,7% жінок ІІ основної групи на противагу 42,8% жінок ІІ контрольної групи (t=9,4; р<0,01). Характерною для 18,2% учасниць програми була наявність високого рівня особистісної тривожності, приблизно із 33,3% досліджуваних ІІ контрольної групи (t=7,8; р<0,01). Помірний рівень тривожності було діагностовано у 31,8% вагітних ІІ основної групи на противагу 14,3% вагітних ІІ контрольної групи (t=4,1; р<0,01). Низький рівень тривожності відзначався у 27,3% вагітних, які пройшли повний курс програми, порівняно із 9,6% досліджуваних, які не брали участі у роботі (t=4,3; р<0,01). Серед вагітних жінок, які висловлювали намір відмовитися від дитини відразу після її народження, наявність високого рівня особистісної тривожності було діагностовано у 14,3% учасниць ІІІ основної групи на противагу 33,3% учасниць ІІІ контрольної групи (t=10,0; р<0,01). Наявність високого рівня ситуативної тривожності було характерним для 28,6% учасниць, які проходили програму, порівняно із 44,5% учасниць, робота з якими не проводилася (t=5,1; р<0,01). Помірний рівень тривожності відзначався у 42,8% вагітних основної групи на противагу 22,2% вагітних ІІІ контрольної групи (t=6,6; р<0,01). Низький рівень тривожності відзначався у 14,3% учасниць ІІІ основної групи.
Оцінка рівня нервово-психічного напруження за методикою Т. Немчина виявила, що для більшості вагітних жінок, які пройшли повний курс програми, характерною була відносна стійкість ознак фізичного та психічного здоров'я. Так, серед досліджуваних І основної групи наявність першого ступеня НПН було діагностовано у 42,3% вагітних напротивагу 25,0% вагітних І контрольної групи (t=4,6; р<0,01); наявність другого ступеня НПН - у 34,6% вагітних, порівняно із 18,8% вагітних І контрольної групи (t=6,5; р<0,01); наявність третього ступеня НПН - у 23,1% досліджуваних, проти 56,2% жінок І контрольної групи (t=3,2; р<0,01).
З-поміж учасниць ІІ основної групи наявність першого ступеня НПН було виявлено серед 54,5% вагітних жінок на противагу 23,8% учасниць ІІ контрольної групи (t=5,7; р<0,01). Наявність другого ступеня НПН було характерним для 27,3% учасниць ІІ основної групи проти 42,9% учасниць ІІ контрольної групи (t=3,6; р<0,01). Наявність третього ступеня НПН було діагностовано у 18,2% вагітних, які брали участь у роботі, на противагу 33,3% вагітних, робота з якими не проводилася (t=4,1; р<0,01).
Серед вагітних жінок ІІІ основної групи наявність першого ступеня НПН було діагностовано у 42,8% учасниць програми та лише в 11,1% вагітних, які не брали участі у роботі (t=12,5; р<0,01). Наявність другого ступеня НПН було характерним для 28,6% учасниць ІІІ основної групи та для 33,3% досліджуваних ІІІ контрольної групи (t=6,3; р<0,01). Наявність третього ступеня НПН було виявлено у 28,6% учасниць ІІІ основної групи порівняно із 55,6% вагітних ІІІ контрольної групи (t=4,6; р<0,01).
Узагальнення результатів дослідження за опитувальником САН дозволило визначити певні характерні відмінності соматичного та психічного станів вагітних жінок в основній та контрольній групах. Так, серед вагітних раннього репродуктивного віку наявність гарного самопочуття, підвищення активності та настрою відзначали 57,7% учасниць І основної групи та 18,8% учасниць І контрольної групи (фемп=2,6; р<0,01). Погане самопочуття на тлі зниженої активності та настрою було характерним для 19,2% вагітних І основної групи та 56,3% вагітних І контрольної групи (фемп=2,5; р<0,01). Погане самопочуття на тлі підвищення активності та настрою спостерігалося у 23,1% учасниць І основної групи та 6,3% учасниць І контрольної групи (фемп=1,6; р<0,05). Гарне самопочуття на тлі зниження активності та настрою було характерним для 18,6% вагітних І контрольної групи.
У групі вагітних жінок пізнього репродуктивного віку гарне самопочуття, підвищення активності та настрою було характерним для 54,5% вагітних ІІ основної групи, порівняно із 20,0% вагітних ІІ контрольної групи (фемп=2,4; р<0,01). Погане самопочуття, зниження активності та настрою було діагностовано у 22,7% вагітних, з якими проводилася робота, на противагу 57,1% жінок, які не брали участі в програмі (фемп=2,3; р<0,01). Погане самопочуття на тлі підвищення активності та настрою відзначали 18,2% жінок ІІ основної групи та 9,4% жінок ІІ контрольної групи (фемп=0,8; р<0,05). Гарне самопочуття на тлі зниження активності та настрою було діагностовано у 4,6% учасниць ІІ основної групи, порівняно із 13,5% учасниць ІІ контрольної групи (фемп=1,1; р<0,05). Серед вагітних жінок, які висловлювали намір відмовитися від дитини одразу після її народження, наявність гарного самопочуття, підвищення активності та настрою було виявлено у 42,8% жінок ІІІ основної групи проти 11,1% жінок ІІІ контрольної групи (фемп=1,5; р<0,05). Погане самопочуття, зниження активності та настрою відзначалося у 28,6% жінок, які пройшли повний курс програми, на противагу 55,6% жінок, які не проходили заняття (фемп=1,1; р<0,05). Гарне самопочуття на тлі зниження активності та настрою було характерним для 28,6% учасниць ІІІ основної групи та 33,3% учасниць ІІІ контрольної групи (фемп=0,2; р<0,05).
Визначення характеру ставлення вагітних жінок групи ризику щодо виникнення можливих порушень у формуванні материнської поведінки до ситуації вагітності, майбутньої дитини та майбутнього материнства в цілому, також дало певні результати. За методикою І. В. Добрякова нами було виявлено, що пере-живання оптимального варіанта психологічного компонента гес- таційної домінанти (ПКГД) (О) відзначалося у 42,3% учасниць І основної групи та лише у 18,8% учасниць І контрольної групи; ейфорійного варіанта ПКГД (Е) - у 15,4% вагітних І основної групи та у 12,4% вагітних І контрольної групи; гіпогнозичного варіанта ПКГД (Г) - у 7,7% вагітних І основної групи та у 18,8% вагітних І контрольної групи; тривожного варіанта ПКГД (Т) - у 19,2% учасниць програми на противагу 31,2% вагітних І контрольної групи; депресивного варіанта ПКГД (Д) - у 3,8% вагітних І основної групи та у 18,8% учасниць І контрольної групи; змішаного варіанта ПКГД (З) - у 11,6% вагітних І основної групи (рис.1).
Рис. 1. Показники вагітних жінок І основної групи та І контрольної групи за методикою І.В. Добрякова (у %)
Серед вагітних жінок пізнього репродуктивного віку переживання оптимального варіанта ПКГД (О) відзначалося у 40,9% учасниць ІІ основної групи проти 19,1% учасниць ІІ контрольної групи; ейфорійного варіанта ПКГД (Е) - у 13,6% вагітних ІІ групи та 9,4% вагітних ІІ контрольної групи; гіпогнозичного варіанта ПКГД (Г) - у 9,1% вагітних ІІ основної групи та 19,1% вагітних ІІ контрольної групи; тривожного варіанта ПКГД (Т) - у 18,2% учасниць програми та 38,1% вагітних ІІ контрольної групи; депресивного варіанта ПКГД (Д) - у 9,1% вагітних І основної групи та 14,3% учасниць ІІ контрольної групи; змішаного варіанта ПКГД (3) - у 9,1% вагітних II основної групи (рис.2.).
Рис. 2. Показники вагітних жінок ІІ основної групи та ІІ контрольної групи за методикою І. В. Добрякова (у %)
психологічний вагітність корекція
Серед вагітних жінок, які висловлювали намір відмовитися від дитини одразу після її народження, переживання оптимального варіанта ПКГД відзначалося у 28,6% учасниць, які пройшли повний курс програми (ІІІ основна група); гіпогнозичного варіанта ПКГД - у 14,3% вагітних жінок ІІІ основної групи, порівняно із 33,3% учасниць ІІІ контрольної групи; ейфорійного варіанта ПКГД - у 14,3% учасниць ІІІ контрольної групи; тривожного варіанта ПКГД - у 42,8% вагітних жінок ІІІ основної групи на противагу 22,2% вагітних ІІІ контрольної групи; депресивного варіанта - у 14,3% досліджуваних ІІІ основної групи та 44,5% досліджуваних ІІІ контрольної групи (рис. 3). Аналіз символіки психомалюнків (за методикою Г. Г. Філіп- пової) показав, що серед вагітних раннього репродуктивного віку переживання сприятливої ситуації вагітності було характерним для 53,8% вагітних І основної групи та 31,3% вагітних І контрольної групи. Незначні симптоми тривоги, невпевненості в собі були характерні для 30,8% учасниць І основної групи та 12,4% учасниць І контрольної групи. Тривога та невпевненість в собі відзначалися у 15,4% вагітних жінок І основної групи на противагу 31,3% вагітних І контрольної групи. Конфлікт з вагітністю та материнством в цілому спостерігався у 25,0% вагітних жінок І контрольної групи.
Серед вагітних жінок пізнього репродуктивного віку переживання сприятливої ситуації вагітності було характерним для 45,5% вагітних ІІ основної групи та лише 19,1% вагітних ІІ контрольної групи. Незначні симптоми тривоги, невпевненості в собі були характерними для 31,8% учасниць ІІ основної групи проти 23,7% учасниць ІІ контрольної групи. Тривога та невпевненість в собі відзначалися у 22,7% вагітних жінок ІІ основної групи на противагу 42,9% вагітних ІІ контрольної групи. Конфлікт з вагітністю та материнством в цілому спостерігався у 14,3% вагітних жінок ІІ контрольної групи.
Рис. 3. Показники вагітних жінок ІІІ основної групи та ІІІ контрольної групи за методикою І. В. Добрякова (у %)
Серед вагітних жінок, які висловлювали намір відмовитися від дитини одразу після її народження, наявність сприятливої ситуації вагітності була характерною для 28,6% вагітних ІІІ основної групи. Незначні симптоми тривоги, невпевненості в собі були характерними для 14,3% учасниць ІІІ основної групи та 11,1% учасниць ІІІ контрольної групи. Тривога та невпевненість в собі відзначалися у 42,8% вагітних жінок ІІІ основної групи та 33,3% вагітних ІІІ контрольної групи. Конфлікт з вагітністю та материнством в цілому спостерігався у 14,3% вагітних ІІІ контрольної групи та 55,6% вагітних жінок ІІІ контрольної групи.
Оцінюючи ефективність опрацьованої програми, не можна не відзначити її позитивний вплив і на характер стосунків у подружніх парах, що відвідували заняття. Так, жінки, які пройшли повний курс програми, відзначали, що їх стосунки з чоловіками стали більш відкритими та теплими; чоловіки, які проходили заняття, також відзначали цей факт, а також відчуття більшої впевненості та готовності до участі у пологах та виконання батьківської ролі у майбутньому.
Аналіз клінічного перебігу пологів у досліджуваних груп показав певні характерні відмінності. Так, своєчасні пологи, які пройшли без ускладнень, відзначалися у 77,6% жінок, які пройшли повний курс програми (основна група) та у 62,7% жінок, які не брали участі у роботі (контрольна група). Плановий кесарів розтин був проведений у 22,4% випадках в основній групі та у 37,3% - у контрольній. Середня тривалість пологів у жінок основної групи становила 9,3±1,9 години, у жінок контрольної групи - 14,4±2,2 години; середній об'єм крововтрати у жінок основної групи становив 272,4±35,7 мл, у жінок контрольної групи - 310,6±42,1 мл. Порушення пологової діяльності відзначалося серед жінок основної групи у 8,1% випадків, серед жінок контрольної групи - у 21,3% випадків. Травматизм м'яких пологових шляхів спостерігався серед учасниць основної групи у 6,7% випадків, серед учасниць контрольної групи - у 11,2% випадків. Післяпологова кровотеча відзначалася серед жінок основної групи у 2,2% випадків та у 6,8% випадків серед учасниць контрольної групи.
Стан новонароджених дітей за шкалою Апгар на 1-й хвилині у жінок основної групи становив 8,3±0,4, у жінок контрольної групи - 7,3±0,2. На 5-й хвилині стан новонароджених дітей у жінок основної групи становив 9,1±0,3, у жінок контрольної групи - 7,6± 0,4.
Варто також відзначити, що серед вагітних жінок ІІІ основної групи лише 28,6% жінок після пологів підписали відмову від новонародженої дитини, порівняно із 55,6% жінок ІІІ контрольної групи.
Висновки
Загальна оцінка ефективності опрацьованої нами програми дає можливість говорити про те, що запропонована соціально-психологічна програма є однією з результативних форм роботи з вагітними, яка дозволяє, по-перше, стабілізувати психічний та фізичний стан вагітної жінки; по-друге, сформувати більш тісний емоційний зв'язок між матір'ю та дитиною ще на етапі вагітності; по-третє, знизити ризик виникненні можливих порушень у формуванні материнської поведінки; по-четверте, запобігти негативним наслідкам фізичного та психічного розвитку майбутньої дитини; по-п'яте, створити оптимальні умов для гармонійного розвитку дитини з ранніх етапів онтогенезу.
Враховуючи отримані результати, не виникає сумнівів щодо важливості та доцільності впровадження комплексної програми соціально-психологічного супроводу жінок під час вагітності, яка має не тільки позитивний вплив на характер перебігу вагітності і пологів, стабілізацію психоемоційного фону жінки та оптимізацію процесу формування її материнської сфери, але й сприяє вирішенню цілої низки гострих соціальних проблем сучасного суспільства, пов'язаних з девіаціями материнської поведінки та різноманітними порушеннями в системі дитячо-батьківських та внутрішньо-сімейних стосунків.
Список використаних джерел
1.Астахов В. М. Девиантное материнство: монография / В. М. Астахов, О. В. Бацылева, И. В. Пузь. - Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2013. - 260 с.
2.Бацилєва О. В. Репродуктивне здоров'я жінки: медико-психологічні та соціальні аспекти: [монографія] / О. В. Бацилєва. - Донецьк: Донбас, 2011. - 236 с.
3.Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К. Роджерс; пер. с англ. - М. : Прогресс: Универс, 1994. - 480 с.
4.Пузь І. В. Особливості психологічного супроводу жінок під час вагітності / І. В. Пузь // Актуальні проблеми психології: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості / за ред. С. Д. Максименка, М. В. Папучі. - К., 2011. - Т.11, Вип. 4. - С. 178-185.
5.Филиппова Г. Г. Психология материнства: (учеб. пособие) / Г. Г. Филиппова. - М.: Изд-во Ин-та Психотерапии, 2002. - 240 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Психологічні умови гендерної поведінки. Фактори гендерної соціалізації. Характер гендерних ролей у шлюбі чоловіків й жінок. Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім’ї, формування взаєморозуміння.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.02.2014Психологічна діагностика схильності особи до ненормативної поведінки та розробка комплексу заходів щодо її психологічної корекції. Профілактика та подолання відхилень від норм поведінки в підлітковому віці. Педагогічні особливості девіантної поведінки.
дипломная работа [139,9 K], добавлен 02.06.2019З’ясування соціально-психологічних особливостей функціонування сім’ї на прикладі стабільності шлюбу, подружньої сумісності, задоволеності шлюбом та оптимізації психологічного клімату сім’ї. Аналіз рекомендацій щодо надання психологічної допомоги родині.
курсовая работа [113,1 K], добавлен 21.12.2017Дослідження суїцидальної поведінки як соціально-психологічного явища. Умови формування і вікові особливості суїцидальної поведінки. Аналіз взаємозв'язку сімейного виховання та суїцидальної поведінки підлітків. Профілактична робота з дітьми групи ризику.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 14.06.2015Тілесні методи боротьби зі стресом. Виявлення стратегій поведінки комбатантів у психотравмувальних ситуаціях як одного з ресурсів у процесі їх подальшої психологічної реадаптації та реабілітації. Теоретичне обґрунтування застосування методики "BASIC Ph".
статья [214,6 K], добавлен 05.10.2017Оцінка поведінкової норми. Види та суб'єкти девіантної поведінки. Клінічні прояви відхилень від норми. Соціальна дезадаптація як причина протиправної поведінки неповнолітніх. Способи надання психологічної допомоги підліткам з девіантною поведінкою.
реферат [22,3 K], добавлен 15.06.2009Визначення поняття психічних порушень жінки в період вагітності. Дослідження особливостей психічного стану породіллі. З’ясування причин порушення психічного стану жінки в період лактації. Вплив психічних порушень на організм жінки в період вагітності.
реферат [25,8 K], добавлен 21.06.2019Механізм психологічного захисту - неусвідомлюваний засіб поведінки, що відіграє важливе значення у формуванні особистості, створюючи суттєві передумови до уникнення тривожності і напруженості. Основні механізми его-захисту серед дівчат-першокурсниць.
статья [14,4 K], добавлен 31.08.2017Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.10.2013Теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей вагітних у пізньому репродуктивному віці та специфіки сприйняття ними майбутнього материнства. Впровадження комплексних медико-психологічних програм супроводу жінок в післяродовий період.
статья [26,5 K], добавлен 06.09.2017Загальна характеристика емоцій, їх функції та значення в розвитку особистості. Специфіка розвитку підлітка та обґрунтування необхідності корекційної, профілактичної та розвивальної роботи щодо можливих відхилень або порушень емоційної сфери дітей.
курсовая работа [66,2 K], добавлен 23.09.2013Розкриття особливостей підліткового віку, поняття характеру, а також передумов розвитку акцентуацій. Визначення головних факторів виникнення порушень поведінки неповнолітніх. Аналіз ознак основних акцентуацій з урахуванням їх впливу на особистість.
статья [22,5 K], добавлен 07.02.2018Механізм та структура вольової дії. Розвиток волі у дошкільному віці. Формування довільності, як важливий фактор психологічної готовності до шкільного навчання. Експериментальне дослідження особливостей розвиненості довільної поведінки у дошкільників.
курсовая работа [431,3 K], добавлен 14.12.2014Суіцид як соціальна проблема. Особливості суіцидальної поведінки у різні вікові періоди. Методи оцінки схильності особистості до суіцидальної поведінки. Види соціально-психологічної допомоги особистості у випадках суіцидально-оріентованої поведінки.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 16.11.2012Розгляд схожості та відмінності у визначенні та прояві забобон (сполучення почуттів, схильність до певних дій), стереотипів, дискримінації, расизму (етнічна ворожість) та сексизму. Дослідження переконань щодо соціальної поведінки чоловіків та жінок.
реферат [32,8 K], добавлен 01.03.2010Вивчення проблеми трудоголізму як форми девіантної поведінки. Ознаки трудоголізму, причини його виникнення. Класифікація та психологічні особливості трудоголіків. Методичні основи виявлення, психологічної діагностики та профілактики трудоголізму.
курсовая работа [96,1 K], добавлен 17.06.2015Розгляд особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Аналіз розвитку поведінки дітей дошкільного віку. Оцінка досвіду сучасного дошкільного навчального закладу з цього питання.
реферат [34,0 K], добавлен 24.03.2019Негативні зміни в станах та активності людей в екстремальних ситуаціях. Діяльність оператора в особливих умовах. Оцінка психологічної готовності льотчика до аварійної ситуації. Формування спеціальних навичок та вмінь в екстремальних ситуаціях польоту.
курсовая работа [64,1 K], добавлен 02.12.2010Основні напрямки та цілі психологічної підтримки безробітним в службі зайнятості. Поняття психологічного консультування, його сутність, складові елементи та проблематика. Розвиток адективної оцінної діяльності, спрямованої на аналіз особистої поведінки.
статья [29,0 K], добавлен 20.11.2009Поняття "норми" і його зв'язок з девіантною поведінкою. Аддіктивні форми поведінки. Особливості прояву схильності до девіантної поведінки у чоловіків та жінок, працівників органів внутрішніх справ. Проблема девіантної поведінки в сучасних умовах.
дипломная работа [94,6 K], добавлен 26.12.2012
