Особливості психологічної роботи з неповнолітніми дівчатами, залученими до секс-бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості психологічної роботи з неповнолітніми дівчатами, залученими до секс-бізнесу

Проведено теоретичний аналіз проблеми проституції серед неповнолітніх. Визначено доцільність використання тренінгів як сучасного ефективного способу психологічної роботи з неповнолітніми, зокрема з девіантними підлітками. Зазначено необхідність створення психопрофілактичних програм попередження залучення неповнолітніх до секс-індустрії. Психокорекційні програми повинні бути розраховані на можливість включення їх у навчально-виховний процес, а також спрямовані на корекцію неадекватних уявлень неповнолітніх щодо проституції, шляхом вирішення наступних завдань: визначення уявлень членів групи щодо проблеми підліткового віку та власних уявлень про себе як про особистість, уявлень учасниць про дорослість та майбутній життєвий шлях; формування адекватних уявлень щодо причин занять проституцією, зокрема занять проституцією неповнолітніх; визначення проблеми втягування неповнолітніх у заняття проституцією; визначення наслідків занять проституцією, власної позиції учасниць щодо протидії проституції неповнолітніх.

Проституція як соціальне явище, виникши в найдавніші часи, зберігається до наших днів. Сьогодні у світі сформувався ринок секс-бізнесу, що приносить величезні прибутки шляхом експлуатації осіб у сфері надання платних сексуальних послуг різноманітного характеру. Не випадково міжнародна громадськість є дуже стурбованою масштабами проституції та експлуатації її третіми особами. Особливої гостроти ця проблема набула у зв'язку із тим, що проституція є одним із каналів розповсюдження такого тяжкого захворювання як СНІД. Однією з найбільш серйозних проблем є те, що проституція із кожним днем омолоджується. Нині спостерігається різке розширення соціальної та вікової бази осіб, що займаються проституцією. У числі проституток - учні шкіл, гімназій, ліцеїв, професійно - технічних училищ, технікумів, коледжів, ВНЗ.

Фонд ООН ( UNISEF ) встановив, що кожен рік 1 мільйон дітей потрапляють до секс-індустрії. Діти можуть бути продані або залучені до проституції своїми сім'ями. Клієнти часто воліють молоденьких дівчат, особливо незайманих, сподіваючись на менший ризик захворювань (таких як ВІЛ / СНІД), або що секс з незайманою підвищить їх статеву потенцію, вилікує хвороби чи продовжить їх життя.

Метою нашої роботи стало визначення особливостей психо-логічної роботи з неповнолітніми, залученими до секс-індустрії. З метою адекватного компетентного надання психологічної допомоги працівникам комерційного сексу психолог має забезпечити дотримання головних принципів роботи, які допомагають також вберегти фахівця від професійного вигорання. До них можна віднести принципи: добровільності, інформованості, компетентності, толерантності, конфіденційності, гуманності, зворотного зв'язку та ін.

Оволодіння відповідними особистісними якостями з надання психологічної допомоги дає фахівцеві почуття впевненості у своїх діях і внутрішню мотивацію до досягнення результату. До таких якостей відносяться:

1) усвідомлена мотивація до роботи (готовність допомогти );

2) повага до представників цільової групи ( стриманість і терпимість );

3) конгруентність ( справжність своїх почуттів і переживань);

4) здатність до емпатії (співпереживання співчуття );

5) відкритість (спілкування з людиною на її мові);

6) комунікабельність ( здатність до повного і правильного сприйняття клієнта);

7) контактність (уміння швидко встановлювати контакт, виробляти позитивне враження, викликати довіру );

9) орієнтація на дії і досягнення позитивних змін;

10) відчуття контролю та безпеки;

11) рефлексія.

Метою психолога є не ліквідація симптомів девіацій (як це відбувається при проблемно-орієнтованому підході ), а цілісне вивчення та гармонізація різних сторін особистості. При цьому відбувається довготривала корекція, спрямована на вивчення потенціалу здорової особистості (індивідуально - типологічних особливостей особистості), особистості з девіаціями ( агресія, депресія, тривожність, суїцидальність ) [10].

Л.Д. Єрохіна, М. Буряк наголошують на тому, що мотиви входження до занять проституцією не є такими простими, як це здається на перший погляд. Численні зовнішні і внутрішні чинники, які мотивують підлітків і дорослих жінок до занять проституцією, вимагають розгляду і ретельного вивчення з метою, щоб створювати програми із запобігання проституції та допомагати всім бажаючим вибратися з мережі секс-бізнесу [2].

Н. А. Стерлядева говорить про необхідність декількох напрямків при розробці і модернізації системи протидії поширенню проституції і соціально-обумовлених захворювань. Першочергове значення має здійснення комплексу соціально-економічних, моральних, правових заходів на подолання залучення до проституції. У зв'язку з цим основні зусилля повинні бути спрямовані на моральне відродження суспільства, відновлення системи його ціннісних орієнтацій.

А.К. Конанихіна у своїй роботі дійшла висновку, що на толерантність до проституції у дітей, підлітків та осіб молодого віку впливають середовищні фактори (релігія, етнокультурні традиції, економічний добробут, житлово-побутові умови тощо), внутрісімейні (умови та стилі виховання, психологічна обстановка в сім'ї тощо), медико-біологічні (стать, вік, час статевого дозрівання, психічний статус тощо) та інформаційні фактори (рівень і джерело знань про інфекції, що передаються статевим шляхом), що пояснює складну біосоціальну природу проституції та безуспішність репресивних заходів, спрямованих на її знищення [3].

Поглиблення кризового стану українського суспільства вплинуло на світосприйняття, формування ціннісних орієнтацій позначилось на психіці молодого покоління. Типовою ситуацією особистісного сприйняття умов життя, соціального середовища є стан невпевненості основної частини населення в перспективах майбутнього життя, невизначеності свого місця в «стихії» суспільних змін. Простежуються тенденції розгубленості, втрати ідеалів, неоптимістичного сприйняття життя, відчуження від суспільства. Дефіцит позитивного впливу на молоде покоління приводить до того, що в його представників домінуючими почуттями стають тривога, агресія, соціальна пасивність, страх. Це, звісно, сприяє формуванню девіантних цінностей, порушенню або ігноруванню значною частиною людей норм права й моралі [5].

Підлітковий вік є періодом посиленого формування моральних почуттів. Завдяки їм, засвоєні підлітками норми поведінки стають ефективним керівництвом до дії. Проте в поведінці підлітків не завжди поєднуються слова, почуття і справи. Деякі підлітки не усвідомлюють зв'язку між відомими їм загальними нормами і власною поведінкою в тій чи іншій конкретній ситуації. Знаючи ці норми, деякі підлітки часом залишаються байдужими до порушень дисципліни, грубощів своїх ровесників, до горя, переживань інших, самі виявляють злість, агресивність тощо [11].

Одним з центральних моментів розвитку у підлітковому віці є формування «почуття дорослості»: підліток гостро відчуває, що він вже не дитина, і вимагає визнання цього. Почуття дорослості виражається в прагненні до незалежності, самостійності, ствердження своєї особистісної гідності та вимозі до дорослих поважати ці прагнення, приймати їх. Це переживання має істотне значення для розвитку особистості в підлітковому віці. Воно виступає як стимул активності підлітка, спрямованої на переорієнтацію з «дитячих» норм на «дорослі», на засвоєння цінностей, установок, норм, які, з точки зору підлітків, підтверджують уявлення про них як про дорослих [1].

О.В. Скрипченко визначає підлітковий вік як один з най-важливіших етапів життя людини, який містить провідні починання всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він більше, ніж інші періоди життя, залежить від реальностей середовища. Сексуальний розвиток підлітків є динамічним процесом, який призводить до набуття й ускладнення вмінь виражати еротичний зміст через соціальну поведінку. Слід підкреслити, що переважно у підлітковому віці відбуваються найглибші зміни психосексуальної свідомості особистості [11].

В.С. Мухіна вказує на формування в підлітковому віці відповідального ставлення до себе, інших людей, природи і предметного світу. У цьому контексті для підлітків гостро виступає феномен взаємодії «Ми» та «Я». «Ми» - це здатність до ідентифікації з іншими, це вміння злитися з усіма в емоційних ситуаціях і в ситуаціях соціального вибору; це вміння відрефлексувати себе як частку єдиного, це здатність мати радість від перебування в конкретній спільноті. «Я» - це здатність до відокремлення від інших; це вміння залишитися наодинці з собою, вийти з ситуації групової з'єднуваності; це вміння відрефлексувати себе як унікальну, ні на кого не схожу особу; це здатність мати радість від перебування в товаристві з самим собою. «Ми» і «Я» - соціальне загальне та соціальне індивідуальне, - дві іпостасі людської сутності, які в розвиненій особистості представлені досить повно й унікально. Отрок прагне пізнати та пережити обидві іпостасі і знайти себе між цими полюсами [8].

В даний час проблема організації соціально-психологічних тренінгів з підлітками відноситься до розряду найбільш актуальних і практично значущих у теоретичних та емпіричних психологічних студіях. І це певною мірою відображено в роботах таких дослідників як В.К. Бабайцев, С.І. Макшанов, Г.І. Марасанов, В.В. Петрусінський, В.Г. Пузіков та інших.

У російській та вітчизняній психології проблема тренінгів для підлітків розробляється у різних аспектах. Г. І. Макартичева розглядає методологічні та методичні підходи до організації тренінгів для підлітків та представляє результати власного дослідження щодо цієї проблеми і надає програму тренінгу профілактики асоціальної поведінки підлітків. На думку Г.І. Макартичевої, для підвищення результативності профілактичної та просвітницької діяльності щодо запобігання асоціальної поведінки з неповнолітніми необхідна планомірна робота за програмами, в яких закладена інформація з питань права, доступна для сприйняття і розуміння підлітками. Важливим напрямом роботи з неповнолітніми є підвищення їхньої мотивації до освоєння правових знань, навчання їх тому, як сприймати необхідність жити в межах, передбачених законом, без відчуття обмеження свободи дій, як особистісну потребу, зручну для себе і для суспільства [6].

Т.Ф. Новосельцева є автором програми психопрофілактики девіантної сексуальної поведінки старших школярок, яка спрямована на підвищення культури сексуальних відносин, роботу з гармонізацією сімейних відносин, корекцію дисгармонійних установок на сексуальні стосунки. Вона зазначає, що психопрофілактичну роботу з виникнення сексуальних девіацій доцільно проводити в юнацький період, коли особистість ще не сформована і схильна до змін [9]. Л. Д. Коняєвою створено та апробовано тренінг з оптимізації процесу соціалізації підлітків. Основною специфікою цієї програми було включення в неї вправ з асоціативними образами, пов'язаними з соціальною роллю спортсмена як суб'єкта спортивної діяльності і якостями, типовими для нього, для додаткової стимуляції суб'єктної активності підлітків. Проведення зазначеної програми позитивно вплинуло на важливі для успішної соціалізації підлітків особистісні параметри і на їх особистісну ідентичність [4].

Отже, ми бачимо велику різноманітність напрямків корекційної роботи у тих тренінгах, які створені для роботи з підлітками, тоді як тренінги, що спрямовані на профілактику проституції серед неповнолітніх, не представлені у науковій літературі.

Слід зазначити, що практична відсутність тренінгових занять у структурі навчального процесу у загальноосвітній школі певною мірою знижує провідну роль школи у ранній профілактиці девіантної поведінки неповнолітніх.

С.І. Моїсеєва звертає увагу на факт дистанціювання школи і педагогів, зокрема, від виховання дітей та підлітків «групи ризику». Існуюча проблема недостатньої поінформованості, знань педагогів та шкільних психологів із соціально-психологічних та медичних аспектів особливостей формування та проявів девіантних форм поведінки у підлітків, призводить до того, що школа звільняється від «важких» підлітків, з яких згодом рекрутуються підлітки-правопорушники [7].

Т.Ф. Новосельцева зазначає, що в підлітковій і юнацькій популяції дівчат найбільш яскраво виражена схильність до таких сексуальних девіацій як вуайєризм, фетишизм, лесбійство, мазохізм, геронтофілія та проституція. Сексуальна поведінка молоді часто стає предметом побутового та спекулятивно-публіцистичного обговорення або піддається кримінологічному аналізу. Проте, серйозних комплексних педагогічних та психологічних досліджень сексуальної поведінки та девіантно-сексуальної активності з урахуванням віково-статевого диморфізму майже не проведено. Разом з тим такі поведінкові девіації як рання сексуальна активність, комерційний секс, одностатеві зв'язки спостерігаються все частіше в середовищі старших школярок. Крім того, ці феномени нерідко суттєво впливають на формування особистості, багато в чому порушуючи процеси соціалізації, професійного вибору, формування традиційних сімейних моделей [9].

Висока актуальність даної проблеми, залученість до неї значних субпопуляцій дівчат старшого шкільного віку виводить її на рівень однієї з ключових теоретичних і прикладних проблем сучасної психології.

Перехідний вік потрібно розглядати не як психологічну трансформацію, зумовлену статевим дозріванням, а як культурний процес входження дитини в соціальне життя дорослого. Отже, причини девіантної поведінки старшокласників слід шукати в порушеннях процесу їх соціалізації, основне значення якого полягає в тому, що поведінка індивіда як нормальна, так і з відхиленнями є наслідком навчання соціальної поведінки, продуктом взаємодії соціальних, культурних і психологічних характеристик.

Висновки. Все вищесказане підкреслює необхідність створення профілактичних та психокорекційних програм попередження проституції неповнолітніх. Такі програми можуть бути спрямовані на гармонізацію особистості неповнолітніх, на корекцію неадекватних уявлень щодо проституції та профілактику втягування неповнолітніх до сфери секс-бізнесу шляхом вирішення наступних завдань: визначення уявлень членів групи щодо проблеми підліткового віку та власних уявлень про себе як про підлітка, уявлень учасниць про дорослість та майбутній життєвий шлях; аналіз уявлень дівчат про навколишній світ, диференційованості їхніх уявлень щодо негативних та позитивних сторін сьогодення; формування адекватних уявлень щодо причин занять проституцією, зокрема неповнолітніх; визначення проблеми втягування неповнолітніх у заняття проституцією; визначення наслідків занять проституцією, власної позиції учасниць щодо протидії проституції неповнолітніх.

Треба зазначити, що ці програми мають бути розраховані на можливість їх включення у навчально-виховний процес у школах, коледжах, технікумах, а також на початкових курсах ВНЗ.

Список використаних джерел

неповнолітній проституція психологічний

1.Анн Л. Ф. Психологический тренинг с подростками/ Л.Ф. Анн. - СПб: Питер, 2007. - С. 7.

2.Ерохина Л.Д. Торговля женщинами и детьми в социальной и криминологической перспективе/ Л.Д. Ерохина, М.Ю. Буряк: Электр. ресурс. - Режим доступа: http://www.pravo. vuzlib.net/book_z2211_page_1.html

3.Конаныхина А.К. Толерантность к проституции у детей, подростков и лиц молодого возраста как предиктор-фактор инфекций, передающихся половым путем: автореферат дис. на соискание канд. мед. наук : 14.00.33 «Общественное здоровье и здравоохранение»/ А.К. Конаныхина. - Москва, 2009. - 24 с.

4.Коняєва Л.Д. Психологічні особливості соціалізації підлітків у позашкільній діяльності: автореф. дис. на здобуття канд. психол. наук: спец. 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи»/ Л.Д. Коняєва. - К., 2008. - 20 с.

5.Кучерявенко Л. В. Детермінація і специфіка девіантної поведінки підлітків в умовах промислового регіону (на прикладі Криворізького регіону): автореф. дис. на здобуття канд. соціол. наук: спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» /Л.В. Кучерявенко. - К., 2008. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru