Психологічні особливості спрямованості особистості студентів

Рис. 1. Спрямованість особистості студентів

Як видно з табл. 1 та рис. 1, у переважної більшості студентів вищої школи (у 45,1 %) виявилася спрямованість на спілкування. Такі студенти за будь-яких умов намагаються підтримувати гарні стосунки з одногрупниками, викладачами. У них переважає орієнтація на спільну діяльність. Водночас, це іноді може ставати на заваді виконанню одноосібних завдань, адже вони здебільшого орієнтуються на інтереси групи. Студенти з такою спрямованістю зорієнтовані на соціальне схвалення, залежать від групи та колективу, відчувають потребу в підтримці та прихильності оточуючих.

Зауважимо, що особи зі спрямованістю на спілкування [6, с. 164]:

- уникають прямого розв'язання проблеми;

- поступаються тиску групи;

- не висловлюють оригінальних ідей;

- іноді важко зрозуміти, що такі люди хочуть висловити;

- не беруть на себе відповідальність, коли мова йде про вибір завдань.

Найбільш значущою для студентів з такою спрямованістю є сфера людських взаємовідносин, тобто у центрі об'єктивної дійсності знаходиться людина з її переживаннями та взаємодія з іншими людьми [1, с. 633]. Дії особистості зі спрямованістю на спілкування визначаються потребою у спілкуванні. Події, предмети, діяльність оцінюються такими студентами через емоційне ставлення до них, через чуттєве переживання. Найчастіше такі особи емоційно виразні та експансивні. Зазвичай, у них добре розвинені інтелект, мовлення та здатність до рефлексії, що допомагають їм ефективно взаємодіяти з оточуючими.

Зазначений тип спрямованості сприятливий для розвитку творчих здібностей у навчальній діяльності. Проте насиченість діяльності емоційними переживаннями нерідко стає передумовою виникнення соціальних конфліктів. Хоча варто зазначити, що, загалом, дані конфлікти не є довготривалими й не переростають у тривале протистояння між сторонами.

У студентів зі спрямованістю на спілкування в центрі уваги знаходиться сфера людських взаємовідносин. Однак, досить часто у них реальна діяльність замінюється комунікацією, тобто замість діяльності наявне розмірковування з її приводу. Широкий обмін інформацією з одногрупниками, друзями, різноманітні контакти, у які охоче й активно вступають студенти, значно збагачують їх загальними знаннями про світ, діяльність.

У таких осіб чітко виражена міміка, вони пластичні та динамічні, мають широке коло інтересів, цікавляться новим. У них добре розвинене мовлення, логічне мислення, вони мають багатий словниковий запас. Іноді вони занадто балакучі та нав'язливі у своєму прагненні до спілкування, хоча при цьому можуть виявляти чималі знання та бути обізнаними у багатьох питаннях, які не обов'язково пов'язані з навчальними предметами. Особливість цього типу спрямованості полягає у тому, що мовна, знакова сфера дійсності, яка є близькою таким особам, може замінити їм реальний предметний світ, світ конкретних чуттєвих ознак. Тому, хоча вони й добре мислять взагалі, їм часто важко підібрати конкретні деталі для аргументації своїх висловлювань, думок.

У 34,1 % опитуваних студентів переважає спрямованість на справу. У таких осіб виявляється зацікавленість до розв'язання ділових та робочих проблем, виконувати роботу намагаються якнайкраще та якнайякісніше. Вони зорієнтовані на ділову співпрацю, виявляють здатність до відстоювання власної думки. спрямованість направленість поведінка

Наявність у студентів вищої школи ділової спрямованості вказує на переважання мотивів, які генеруються самою навчальною діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками та вміннями. Зазвичай такі студенти прагнуть до співпраці та домагаються найбільшої продуктивності групи, а тому намагаються довести власну точку зору, яку вважають потрібною для виконання поставленого завдання.

Студенти зі спрямованістю на справу [6, с. 164]:

- допомагають членам навчальної групи висловлювати власні думки та переконання;

- підтримують групу та окремих осіб задля досягнення поставленої мети;

- легко, доступно та лаконічно викладають власні думки, міркування та спостереження;

- не ухиляються від безпосереднього розв'язання проблеми, не намагаються перекласти вирішення проблемного питання на інших.

Студенти, які зацікавлені у вирішенні ділових проблем, якісному виконанні роботи, орієнтовані на ділову співпрацю, здатні відстоювати власну думку, що важлива для досягнення загальної мети. Отримані результати свідчать про важливість для більшості студентів соціального схвалення і адекватних взаємовідносин у навчальному колективі. Використання цієї особливості допомагає розвиватися пізнавальним здібностям, формуванню індивідуальності, покращенню розумової діяльності, зростанню успішності, підвищенню самооцінки тощо. Зазвичай такі студенти прагнуть співпрацювати з колективом, групою і домагатися найбільшої продуктивності роботи. Для них характерні захопленість у оволодінні новими навичками та вміннями, самим процесом навчальної діяльності, прагнення до пізнання. Такі студенти намагаються самі активно діяти, ефективно виконувати покладені на них обов'язки. Зазвичай у таких студентів на першому місці перебуває навчальна діяльність, а далі йдуть розваги та відпочинок. Незважаючи на рівень успішності, вони, насамперед, намагаються зробити те, що їм задано або необхідно зробити, а потім відпочивають.

Результати експериментального дослідження показали, що у 20,7 % студентів переважає спрямованість на себе. Вона полягає в орієнтації на пряму винагороду й задоволення власних бажань безвідносно до вимог діяльності й потреб навчального колективу. У таких студентів нерідко виявляється агресивність у досягненні мети, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність. Вони за будь-яких умов намагаються перевершити у досягненнях інших, навіть якщо усвідомлюють, що не є знавцями у конкретному виді діяльності. Особистісна спрямованість формується за допомогою переважання мотивів власного благополуччя, прагнення до особистісної першості, престижу, лідерства. Такі студенти досить часто бувають зайнятими собою, своїми почуттями та переживаннями й мало реагують на потреби оточуючих їх людей. Виконуючи будь-яке завдання, намагаються задовольнити свої претензії, амбіції незалежно від інтересів інших осіб.

Студенти зі спрямованістю на себе [6, с. 164]:

- більше зайняті собою і своїми почуттями та проблемами, аніж питаннями навчального колективу;

- роблять необґрунтовані та поспішні висновки про інших людей, оточуючих;

- намагаються нав'язати свою думку групі, оскільки вважають, що вони найкраще орієнтуються у питанні;

- оточуючі у їх присутності не почуваються вільно та розкуто, нерідко намагаються припинити взаємодію.

Особливо цінною та значущою для таких студентів є змістовна інтелектуальна діяльність, що полягає у відкритті для себе навколишнього світу предметів та ідей. Вони намагаються розвиватися самостійно, почасти без допомоги оточуючих, батьків, викладачів. Загалом, у таких студентів переважає впевненість, нерідко до самовпевненості, у свої силах, можливостях. Навчальна діяльність відбувається на фоні невисоких або взагалі відсутніх переживань. Такі студенти часто демонструють глибокі знання у різних сферах навколишньої дійсності. Водночас, нерідко, якщо й не розуміються на питанні - переконані у своїй правоті. У них добре розвинені мовлення і мислення. У них гарно розвинена рефлексія. Їх перш за все цікавить нове, незрозуміле, незвичайне. Від розумової діяльності, розв'язання дедалі складніших завдань вони отримують задоволення.

Цікавими виявилися результати експериментального дослідження щодо спрямованості особистості студентів різних факультетів (див. табл. 2).

Таблиця 2 Тип спрямованості студентів окремих факультетів