Дослідження довіри до людей і соціальної толерантності як складових соціального розвитку особистості у ранній юності
Дослідження сензитивності раннього юнацького віку для вдосконалення соціально цінних якостей. Аналіз толерантності старшокласників. Порівняння довіри до людей, толерантності та психосоціального розвитку особистості в учнів міських і сільських шкіл.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2018 |
| Размер файла | 23,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дослідження довіри до людей і соціальної толерантності як складових соціального розвитку особистості у ранній юності
Постановка проблеми
соціальний толерантність довіра старшокласник
У «Національній доктрині розвитку освіти, в законі» «Про освіту» зазначається, що основною метою національного виховання є набуття молоддю соціального досвіду, формування у неї потреби та вміння жити в громадянському суспільстві; підготовка освічених, моральних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії. Разом з тим, як свідчать теоретичні і практичні дослідження, відсутність у деяких юнаків і дівчат навичок конструктивного спілкування, здатності продуктивно співпрацювати у команді, загальних принципів розуміння сутності міжособистісних, соціальних та етнічних проблем призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. У цих умовах стає очевидною необхідність виховання у молодих людей толерантності й довіри, ставлення до них як важливих життєвих цінностей, надання цілеспрямованої допомоги старшокласникам у їх соціальному розвитку.
Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури показує, що сьогодні склалися передумови, що дозволяють здійснити теоретичне осмислення зазначеної проблеми: у закордонній та вітчизняній науці сформувалися підходи до визначення сутності соціального розвитку особистості (М.І. Бобнева [3], В.О. Ільїн [6], І .С. Кон [7], Д.І. Фельдштейн [16] та ін.); накопичений досвід у дослідженні окремих особистісних характеристик і психологічних факторів, що визначають соціальну розвиненість школяра (І.С. Кон [7], С.Д.Максименко [10], А.В. Петров- ський [12]); розкриті проблеми взаємодії особистості та шкільного середовища (І.Д.Бех [2], В.А. Семиченко [13]). За останні роки з'явилися теоретичні та емпіричні дослідження в галузі психології довіри і толерантності: проведений теоретико-емпі- ричний аналіз змісту, функцій, видів, критеріїв довіри особистості, розглянуто співвідношення довіри і недовіри, визначено їх місце в системі психологічних феноменів (В.П.Зінченко [5], Т.П.Скрипкіна [14], А.Б.Купрейченко [9]); накопичений досвід у дослідженні психологічних механізмів, складових, критеріїв сформованості толерантності (О.Г. Асмолов [1], І.Б. Гріншпун [4] та ін.); розглянуто проблеми комунікативної й етнічної толерантності (О.Г. Асмолов [1], І.Б. Гріншпун [4], Г.У. Солдатова [15] та ін.); розкрито проблеми формування толерантності у школярів (Ю.В.Кузнєцова [8], Н.В. Недорєзова [11] та ін.). Важливість вивчення довіри до людей і соціальної толерантності як складових соціального розвитку особистості в ранній юності визначається теоретичною і практичною неопрацьованістю цього аспекту проблеми у психології.
Метою нашої статті є дослідити особливості довіри до людей і соціальної толерантності як складових соціального розвитку особистості в ранній юності, здійснити порівняльний аналіз вираженості довіри до людей і соціальної толерантності в учнів міських і сільських шкіл, виявити взаємозв'язки між довірою до людей, соціальною толерантністю та психосоціальним розвитком особистості.
Виклад основного матеріалу. Соціальний розвиток особистості у ранньому юнацькому віці - це процес, що включає, з одного боку, засвоєння існуючих форм соціального буття, формування юнака як представника спільноти, а з другого, - формування і вдосконалення соціально цінних якостей, що дозволяють молодій людині орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях і домагатися позитивної самореалізації. Включення соціально цінних якостей (соціальна відповідальність, соціальна толерантність, схильність особистості до соціальної злагоди, довіра до людей, соціально-особистісна прихильність нормам групи) в структуру соціального розвитку дозволяє повніше осмислити мотивацію соціальної поведінки і в цілому виявити умови соціального розвитку особистості, спрямовані на гармонізацію її відносин з людьми і з собою.
Соціальна толерантність - якість особистості, яка полягає у терпимості до іншого світогляду, способу життя, поведінки, звичаїв, віросповідань і національності; у прийнятті, правильному розумінні і повазі інших культур, способів самовираження та прояву людської індивідуальності. Поняття толерантності не зводиться до індиферентності, конформізму, обмеження власних інтересів. Толерантність передбачає готовність прийняти інших такими, які вони є, і взаємодіяти з ними на основі злагоди. Схильність особистості до злагоди передбачає готовність до соціального консенсусу, узгоджену поведінку, спрямовану на вчинення дій з урахуванням цінностей, інтересів і цілей інших соціальних суб'єктів. Ступінь узгодженості дій залежить від рівня розвитку групи, соціальної ситуації, діяльності лідера. Довіра до людей - це властивість особистості наділяти інших людей, їх можливі майбутні дії та свої власні дії властивостями ситуативної значущості та безпеки. Довіра до людей - це комунікативна відкритість людини, її готовність до діалогу. В кожному акті спілкування завжди присутня певна міра довіри; довіра виступає також вихідною умовою позитивності міжособистісних відносин, без чого відносини стають конфронтаційними. Соціальна відповідальність - це якість особистості, що виражається в усвідомленні і дотриманні норм, інтересів і цінностей своєї групи, у законослухняних устремліннях і високій груповій адаптивнос- ті. Соціальна відповідальність передбачає певну залежність від норм групи, відносин її членів до конкретної людини. Соціаль- но-особистісна прихильність нормам групи - якість особистості, яка виражається у позитивній оцінці свого перебування в групі, прийнятті групових цінностей, цілей, норм; позитивних почуттях і емоціях, які відчуває людина до групи; намірі діяти на благо цієї групи і зберігати своє членство в ній. Прихильність нормам може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Люди, які прихильні нормам у високому ступені, будуть вести себе дуже схоже, таким чином, зросте згуртованість групи; а люди, що занадто дотримуються норм, можуть прославитися конформістами. Повноцінний соціальний розвиток відбувається тільки тоді, коли кожна з цих фундаментальних якостей формується як безумовна форма активності людини, як самоцінність. Якість самоцінність формується за допомогою механізмів міжособистіс- ного пізнання, розуміння і регуляції поведінки в ситуаціях між- особистісного спілкування: соціальна ідентифікація, соціальна рефлексія, емпатія, соціальна децентрація.
Емпірична база дослідження. Дослідження проводилося на базі шкіл Донецької області. Всього у дослідженні взяли участь 775 осіб у віці від 15 до 17 років, з них 414 учнів міських шкіл та 361 учень сільських шкіл.
Методики дослідження. У дослідженні використовувалися наступні методики: опитувальник міжособистісної довіри, запропонований П. Левіцкі, Б. Банкер і М. Стівенсон, опитувальник для вимірювання толерантності В.С.Магуна, М.С. Жамкочьяна, М.М. Магури, методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса (адаптація Н.Грішиної), методика «Оцінка відносин підлітка з класом» для визначення типу сприйняття індивідом групи, методика «Диференціал психосоціального розвитку» В.О. Ільїна (шкала довіра- недовіра). Статистична обробка даних здійснювалась із використанням комп'ютерної програми SPSS.
Результати дослідження та їх обговорення
1. Особливості довіри до людей і соціальної толерантності особистості в ранній юності.
Дослідження довіри до людей здійснювалося за допомогою методики «Диференціал психосоціального розвитку» В.О. Ільї- на (шкала довіра-недовіра) і методики міжособистісної довіри, запропонованої П. Левицькі, Б.Банкер і М.Стівенсон. Психологічний портрет особистості, що довіряє людям: незалежна у судженнях, самодостатня, емоційно стабільна, практична і реалістична, не використовує довіру як засіб впливу на людей, має високий рівень емпатії, добре розвинений партнерський стиль спілкування, авторитарність у спілкуванні відсутня, у поведінці немає агресивності, відчуженості, не відчуває самотності. Психологічний портрет особистості, що не довіряє людям: підозріла, агресивна, авторитарна, сором'язлива, непоступлива, закрита, не схильна до партнерського стилю спілкування. Кількісні дані вказують на те, що більшість показників довіри визначають високий (57,8%) і середній (38,6%) рівень. Низькі показники довіри виявилися у незначного контингенту (лише 3,6%).
Дослідження показало, що старшокласники виявляють тенденцію до прояву всіх трьох психологічних типів довіри у процесі взаємодії. Найпоширенішим є тип довіри людям, заснований на знанні. Він виступає провідним для 83,9% респондентів, тобто контакти між людьми досить часті, що призводить до знання про особливості характеру одне одного, звички, бажання; учні знають, чи варто довіритися іншим. Другим за частотою зустрі- чальності є тип довіри, заснований на тотожності, який виступає пріоритетним для 78,5% опитаних. Це може свідчити про те, що довірчі відносини виникають, тому що люди сприймають одне одного схожими, тому легко настає взаєморозуміння, існує повна впевненість та ідентифікація одне з одним. Менш поширеним є тип довіри, заснований на розрахунку, який переважає серед 69% респондентів. У даної групи старшокласників довірчі відносини необхідні для вилучення користі, оскільки суб'єкт є, наприклад, авторитетною особистістю, від якої залежить кар'єра та ін. Найбільш поширеним серед досліджуваних є тип недовіри, заснований на знанні (21,9%), тобто респонденти виявляють недовіру до людини, на підставі минулого досвіду спілкування з нею. Другим за частотою зустрічальності є тип недовіри, заснований на розрахунку (3,7%) і останнім - тип недовіри, заснований на тотожності (2,6%).
Результати порівняльного аналізу виявили наступні відмінності у вираженості типів довіри та недовіри до людей в учнів міських і сільських шкіл (таблиця 1).
Таблиця 1 Значущість відмінностей у вираженості типів довіри та недовіри до людей в учнів міських і сільських шкіл
|
Типи довіри та недовіри до людей |
Учні міських шкіл |
Учні сільських шкіл |
Рівень значущості відмінностей |
|
|
М |
М |
|||
|
Довіра до людей |
5,07 |
5,29 |
-3,179 |
|
|
Довіра за розрахунком |
4,11 |
4,16 |
-1,071 |
|
|
Довіра по знанню |
4,35 |
4,31 |
0,889 |
|
|
Довіра по тотожності |
3,94 |
3,97 |
-0,487 |
|
|
Недовіра за розрахунком |
2,49 |
2,39 |
1,787 |
|
|
Недовіра по знанню |
2,98 |
2,87 |
1,415 |
|
|
Недовіра по тотожності |
2,04 |
2,01 |
0,601 |
Порівняльний аналіз вираженості типів довіри в учнів міських і сільських шкіл, виконаний за допомогою Т-критерію Стьюдента, показав наступне. Довіра до людей більше виражена в учнів сільських шкіл (t=-3,179, p<0,01). Тому учні сільських шкіл, на відміну від учнів міських шкіл, більшою мірою незалежні у судженнях, самодостатні, емоційно стабільні, практичні й реалістичні, довіряють людям, мають партнерський стиль спілкування. За вираженістю всіх психологічних типів довіри достовірних відмінностей між учнями міських і сільських шкіл не було виявлено. Виявлено, що в учнів міських шкіл більш вираженим є тип недовіри, заснований на розрахунку (t = 1,787, p < 0,1). Іншими словами, учні міських шкіл більше, ніж учні сільських шкіл, не довіряють людям, коли недовіра до них може принести користь особистого характеру. Отже, результати порівняльного аналізу довіри до людей показали відмінності між учнями міських і сільських шкіл.
Дослідження соціальної толерантності старшокласників здійснювалося за допомогою опитувальника для вимірювання толерантності В.С. Магуна, М.С.Жамкочьяна, М.М. Магури. Результати дослідження показали, що найбільш поширеним є середній рівень толерантності. Він виступає провідним для 85,8% респондентів, тобто у них є мотивація для прояву толерантності, у відносинах присутня ситуативно-емоційна оцінка, конструктивність діалогу проявляється в результативності роботи. Фактором, що стимулює толерантність, є усвідомленість толерантності, бачення успіху у спільній діяльності; фактором, що стримує розвиток толерантності, є відсутність позитивного результату взаємодії. Другим за частотою зустрічальності є підвищений рівень толерантності (7,5%), який характеризується терпимістю до іншого світогляду, способу життя, поведінки і національності, емоційно стійким ставленням до членів інших груп, високим ступенем рефлексії, прийняттям правочинності існування інших точок зору. Менш поширеним є знижений рівень толерантності, який переважає серед 6,7% респондентів. Вони визнають толерантне ставлення, але проявляють його не завжди, безпосередня емоційна оцінка членів своєї групи проявляється вкрай рідко, конструктивність у діалозі не спостерігається, ступінь рефлексії низька.
Для визначення типу сприйняття індивідом групи використовувалася методика «Оцінка відносин підлітка з класом». Високі показники індивідуалістичного або прагматичного типу сприйняття старшокласником групи ми визначаємо як інтоле- рантні. При індивідуалістичному типі переважає жорстка орієнтація на власні цілі й бажання, група не представляє цінності для індивіда, він обмежує контакти, ухиляється від спільних форм діяльності. Високі показники індивідуалістичного типу сприйняття індивідом групи виявилися у незначного контингенту (лише 2,3%). Більшість показників цього типу визначають середній (48,8%) і низький (48,9%) рівні. При прагматичному типі індивід сприймає групу як засіб досягнення індивідуальних цілей, група оцінюється з точки зору її «корисності» для індивіда. Кількісні дані вказують на те, що високий рівень не притаманний загальній вибірці досліджуваних, середній рівень становив 16%, низький - 84%. При колективістичному типі сприйняття старшокласники орієнтовані на спільну діяльність, вміють конструктивно взаємодіяти з класом, співпрацювати, вирішувати спільні завдання, ділитися знаннями та вміннями. Позитивну тенденцію визначили кількісні показники з високим (10,5%) і середнім (67%) рівнями сприйняття старшокласником групи. Саме колективістичний тип ми визначаємо як толерантний.
Прояви толерантності/інтолерантності особистості схожі із стратегіями поведінки в конфлікті. До інтолерантного прояву поведінки в конфлікті ми відносимо високий рівень такої стратегії, як «конкуренція», тому що така поведінка припускає переважання егоцентризму й установки на досягнення власної мети будь-яким шляхом, виключаючи психічні особливості конфліктуючої сторони. До толерантного прояву поведінки в конфлікті ми відносимо високий рівень таких стратегій як «співпраця», коли учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін, і «компроміс», тобто угода на основі взаємних поступок. Для дослідження домінуючих способів регулювання конфліктів старшокласниками використовувалася методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса. Результати дослідження показали, що найбільш поширеним є «компроміс». Він виступає провідним для 30,2% респондентів. Другими за частотою зустрічальності є «конкуренція» (17,3%) і «пристосування» (14,7%). Менш поширеними є «співпраця» (5,3%) й «уникнення» (7,2%). У 32,8% респондентів відсутні яскраво виражені способи регулювання конфліктів.
Результати порівняльного аналізу виявили наступні відмінності у вираженості соціальної толерантності, типу сприйняття індивідом групи і домінуючих способів регулювання конфліктів в учнів міських і сільських шкіл (таблиця 2).
Порівняльний аналіз показав, що соціальна толерантність більше виражена в учнів міських шкіл (t= 3,517, p<0,001). Іншими словами, учні міських шкіл більш, ніж учні сільських шкіл, терпимі до іншого світогляду, способу життя, поведінки і національності, правильно розуміють і приймають інших людей, не засуджують інших. В учнів сільських шкіл більше вираженим є колективістичний тип сприйняття групи (t=-2,113, p<0,05). З цього виходить, що учні сільських шкіл, на відміну від учнів міських шкіл, більшою мірою орієнтовані на спільну діяльність, вміють конструктивно взаємодіяти з класом, співпрацювати, вирішувати спільні завдання, ділитися знаннями та вміннями. За вираженістю домінуючих способів регулювання конфліктів достовірних відмінностей між учнями міських і сільських шкіл не було виявлено. Отже, результати порівняльного аналізу соціальної толерантності й типу сприйняття індивідом групи показали відмінності між учнями міських і сільських шкіл.
Таблиця 2 Значущість відмінностей у вираженості соціальної
толерантності, типу сприйняття індивідом групи та домінуючих способів регулювання конфліктів в учнів міських і сільських шкіл
|
Толерантність, типи сприйняття індивідом групи і способи регулювання конфліктів |
Учні міських шкіл |
Учні сільських шкіл |
Рівень значущості відмінностей |
|
|
М |
М |
|||
|
Толерантність |
0,81 |
-2,33 |
3,517 |
|
|
Індивідуалістичний тип |
4,82 |
4,61 |
1,403 |
|
|
Колективістичний тип |
6,29 |
6,64 |
-2,113 |
|
|
Прагматичний тип |
2,91 |
2,74 |
1,269 |
|
|
Змагання (конкуренція) |
5,29 |
5,19 |
0,419 |
|
|
Співпраця |
5,64 |
5,71 |
-0,552 |
|
|
Компроміс |
7,37 |
7,40 |
-0,215 |
|
|
Уникнення |
5,86 |
5,68 |
1,391 |
|
|
Пристосування |
5,86 |
5,99 |
-0,821 |
2. Взаємозв'язки між довірою до людей, соціальною толерантністю та психосоціальним розвитком особистості.
Для виявлення специфіки взаємозв'язків між довірою до людей, соціальною толерантністю та психосоціальним розвитком особистості був проведений кореляційний аналіз. Результати кореляційного аналізу показали значущі залежності між отриманими результатами.
Виявлено позитивний зв'язок між психосоціальним розвитком особистості та довірою до людей (г=0,708; р<0,001), колективістичним типом сприйняття індивідом групи (г=0,913; р<0,05). Для учнів, які мають високий рівень психосоціального розвитку, характерними є довірливі відносини з людьми, вони вміють конструктивно взаємодіяти з класом, співпрацювати, вирішувати спільні завдання.
Виявлений негативний зв'язок між психосоціальним розвитком особистості та прагматичним типом сприйняття індивідом групи (г=-0,084; р<0,05), способом регулювання конфліктів «уникнення» (г=-0,107; р<0,01). Це означає, що учні, які мають високий рівень психосоціального розвитку, не перекладають відповідальність за свої справи на інших, в конфліктній ситуації не відмовляються від взаємодії з іншими людьми з метою розв'язання проблеми.
Виявлений негативний зв'язок між психосоціальним розвитком особистості та толерантністю (г=-0,084; р<0,05). Це означає, що учні, які мають високий рівень психосоціального розвитку, рідко проявляють толерантність до представників інших націй і культур, інших поглядів. Логіка дослідження змушує нас звернутися до питання про вік, найбільш сензитивний для розвитку, виховання толерантності. У результаті аналізу наукової літератури, власного спостереження, пілотажного дослідження ми дійшли висновку, що це підлітковий вік. Д.І. Фельдштейн вважає, що підлітковий вік найбільш сензитивний до засвоєння соціально значущих цінностей і норм. У даному віці розвивається соціальна рефлексія, почуття соціальної відповідальності, активізується пошук власної соціальної ідентичності, підвищується інтерес до питань культурної приналежності. Підліток гостріше співчуває іншим людям, він може безкорисливо відмовитися від чогось цінного заради блага іншої людини, проявляє інтерес до способу життя інших, їх поглядів, ціннісних орієнтацій, поведінки, прагне визначити свою позицію у сфері людських відносин. З одного боку, підлітковий і ранній юнацький вік - це період, коли є основа для прийняття толерантності та рефлексії над нею, з другого боку, це час найбільш сильного вікового прояву інтолерантності [16].
Довіра до людей має позитивний зв'язок із колективістичним типом сприйняття індивідом групи (г=0,171; р<0,001), способом регулювання конфліктів «пристосування» (г=0,112; р<0,01). Учні, схильні до довірливих відносин з оточуючими, орієнтовані на спільну діяльність, вміють співпрацювати, вирішувати спільні завдання; в конфліктній ситуації схильні відмовлятися від власних інтересів на користь інтересів іншої людини.
Вираженість довіри до людей негативно корелює з толерантністю (г=-0,088; р<0,05), індивідуалістичним і прагматичним типом сприйняття індивідом групи (г=-0,108; р<0,01 і г=-0,091; р<0,05). Учні, схильні до довірливих відносин з оточуючими, в ході спілкування рідко проявляють толерантність до інших людей, не ухиляються від спільних форм діяльності.
Толерантність має позитивний зв'язок із колективістичним типом сприйняття індивідом групи (г=0,089; р<0,05), способом регулювання конфліктів «компроміс» (г=0,114; р<0,01). Учні, які мають високий рівень толерантності, вміють співпрацювати з іншими, вирішувати спільні завдання; в конфліктній ситуації приходять до угоди на основі взаємних поступок.
Вираженість толерантності негативно корелює із прагматичним типом сприйняття індивідом групи (г=-0,080; р<0,05), способом регулювання конфліктів «уникнення» (г=-0,082; р<0,05). Це означає, що учні, які мають високий рівень толерантності, не перекладають відповідальність за свої справи на інших; в конфліктній ситуації не відмовляються від взаємодії з іншими людьми з метою розв'язання проблеми.
Висновки
1. Встановлено, що ранній юнацький вік є найбільш сензи- тивним для соціального розвитку особистості, вдосконалення соціально цінних якостей: соціальної толерантності, довіри до людей, схильності до злагоди, соціальної відповідальностіі, со- ціально-особистісної прихильності нормам групи.
2. Виявлено особливості довіри до людей і соціальної толерантності особистості в ранній юності. Аналіз результатів свідчить, що більшість показників довіри до людей визначають високий і середній рівні. Результати дослідження соціальної толерантності показали, що найбільш поширеним є середній рівень толерантності, менш поширеними є підвищений і знижений рівні толерантності.
3. Результати порівняльного аналізу показали відмінності між учнями міських і сільських шкіл у вираженості довіри до людей, соціальної толерантності й типу сприйняття індивідом групи. Встановлено, що в учнів міських шкіл більш вираженою є толерантність, в учнів сільських шкіл більш вираженою є довіра до людей, колективістичний тип сприйняття групи.
4. Констатовано наявність статистично значущих зв'язків між довірою до людей, толерантністю та психосоціальним розвитком особистості. Виявлено позитивний зв'язок між психо- соціальним розвитком особистості та довірою до людей, колективістичним типом сприйняття індивідом групи; негативний зв'язок - із толерантністю, способом регулювання конфліктів «уникнення», прагматичним типом сприйняття індивідом групи. Констатовано наявність позитивного зв'язку між довірою до людей та способом регулювання конфліктів «пристосування», колективістичним типом сприйняття індивідом групи; негативного зв'язку з толерантністю, індивідуалістичним і прагматичним типом сприйняття індивідом групи. Толерантність позитивно корелює зі способом регулювання конфліктів «компроміс», колективістичним типом сприйняття індивідом групи; негативно корелює зі способом регулювання конфліктів «уникнення», прагматичним типом сприйняття індивідом групи.
5. Визначення особливостей довіри до людей та соціальної толерантності як складових соціального розвитку особистості у ранньому юнацькому віці дає можливість розробити та експериментально перевірити програму особистісно орієнтованого виховання, що забезпечує психологічні умови для вдосконалення цих якостей у старшокласників.
Перспективи подальших досліджень ми бачимо у дослідженні соціально цінних якостей (схильності до злагоди, соціальної відповідальності, прихильності нормам групи), психологічних механізмів соціального розвитку старшокласників, розробці технології психолого-педагогічного супроводу соціального розвитку особистості у ранньому юнацькому віці.
Список використаних джерел
соціальний толерантність довіра старшокласник
1. Асмолов А. Г. На пути к толерантному сознанию / А.Г.Асмолов. - М.: Смысл, 2000. - 225 с.
2. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. / І.Д. Бех. - К. : Либідь, 2003. - Кн. 1 : Особистісно орієнтований підхід: тео- ретико-технологічні засади / І.Д. Бех. - К. : Либідь, 2003. - 280 с.
3. Бобнева М.И. Психологические проблемы социального развития личности / М.И. Бобнева // Социальная психология личности. - М.: Наука, 1979. - С. 35-62.
4. Гриншпун И. Б. Понятие и содержательные характеристики толерантности / И.Б. Гриншпун // Толерантное сознание и формирование толерантных отношений. - М.: МПСИ, 2003.
5. Зинченко В. П. Психология доверия / В.П. Зинченко. - Самара: Издательство СИОКПП, 2001. - 104 с.
6. Ильин В. А. Психосоциальная теория как полидисципли- нированный подход к анализу социальных процессов в совре- менном обществе : диссертация ... доктора психологических наук : 19.00.05 / Валерий Александрович Ильин. - Москва, 2009. - 388 с.
7. Кон И.С. Социализация и воспитание молодежи / И.С. Кон / Новое педагогическое мышление / [под ред. А.В.Петровского]. - М.: Педагогика, 1989. - С.191-205.
8. Кузнецова Ю. В. Психологические факторы развития толерантности в юношеском возрасте : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.13 / Юлия Вячеславовна Кузнецова. - Астрахань, 2006. - 152 с.
9. Купрейченко А.Б. Психология доверия и недоверия / А.Б. Купрейченко. - М.: Институт психологии «РАН», 2008. - 564 с.
10. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.] / С.Д. Максименко. - К. : Форум, 2002. - Т. 2 : Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. - К. : Форум, 2002. - 335 с.
11. Недорезова Н. В. Толерантность в межличностном общении старшеклассников : Дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 / Наталья Владимировна Недорезова. - М., 2005. - 189 с.
12. Петровский А. В. Социальная психология коллектива /
A. Петровский, В.Шпалинский. - Каунас : Швиеса, 1983. - 184 с.
13. Семиченко В. А. Психология социальных отношений [Текст]: модульный курс для преподавателей и студентов /А. Семиченко. - К. : Магістр-S, 1999. - 167 с.
14. Скрипкина Т.П. Психология доверия : [учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Т.П. Скрипкина. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 264 с.
15. Солдатова Г. У. Психодиагностика толерантности личности / Г.У. Солдатова / [под редакцией Г.У. Солдатовой, Л.А. Шай- геровой]. - М.: Смысл, 2008. - 172 с.
16. Фельдштейн Д.И. Психологические закономерности социального развития личности в онтогенезе / Д.И. Фельдштейн // Вопросы психологии. - 1985. - № 6. - С.26-37.
Spysok vykorystanyh dzherel
1. Asmolov A. G. Na puti k tolerantnomu soznaniju / A.G.Asmolov. - M.: Smysl, 2000. - 225 s.
2. Beh I. D. Vyhovannja osobystosti: U 2 kn. / I.D. Beh. - K. : Lybid', 2003. - Kn. 1 : Osobystisno orijentovanyj pidhid: teoretyko- tehnologichni zasady / I.D. Beh. - K. : Lybid', 2003. - 280 s.
3. Bobneva M.I. Psihologicheskie problemy social'nogo razvitija lichnosti / M.I. Bobneva // Social'naja psihologija lichnosti. - M.: Nauka, 1979. - S. 35-62.
4. Grinshpun I. B. Ponjatie i soderzhatel'nye harakteristiki tolerantnosti / I.B. Grinshpun // Tolerantnoe soznanie i formirovanie tolerantnyh otnoshenij. - M.: MPSI, 2003.
5. Zinchenko V. P. Psihologija doverija / V.P. Zinchenko. - Samara: Izdatel'stvo SIOKPP, 2001. - 104 s.
6. Il'in V. A. Psihosocial'naja teorija kak polidisciplinirovanyj podhod k analizu social'nyh processov v sovremennom obshhestve : dissertacija ... doktora psihologicheskih nauk :
19.0. 05 / Valerij Aleksandrovich Il'in. - Moskva, 2009. - 388 s.
7. Kon I.S. Socializacija i vospitanie molodezhi / I.S. Kon / Novoe pedagogicheskoe myshlenie / [pod red. A.V.Petrovskogo]. - M.: Pedagogika, 1989. - S.191-205.
8. Kuznecova Ju. V. Psihologicheskie faktory razvitija tolerantnosti v junosheskom vozraste : dis. ... kand. psihol. nauk :
19.0. 13 / Julija Vjacheslavovna Kuznecova. - Astrahan, 2006. - 152 s.
9. Kuprejchenko A.B. Psihologija doverija i nedoverija / A.B. Kuprejchenko. - M.: Institut psihologii «RAN», 2008. - 564 s.
10. Maksymenko S. D. Rozvytok psyhiky v ontogenezi: [V 2 t.] / S.D. Maksymenko. - K. : Forum, 2002. - T. 2 : Modeljuvannja psyhologichnyh novoutvoren': genetychnyj aspekt. - K. : Forum, 2002. - 335 s.
11. Nedorezova N. V. Tolerantnost' v mezhlichnostnom obshhenii starsheklassnikov : Dis. ... kand. psihol. nauk : 19.00.05 / Natal'ja Vladimirovna Nedorezova. - M., 2005. - 189 c.
12. Petrovskij A. V. Social'naja psihologija kollektiva / A. Petrovskij, V.Shpalinskij. - Kaunas : Shviesa, 1983. - 184 s.
13. Semichenko V. A. Psihologija social'nyh otnoshenij [Tekst] : modul'nyj kurs dlja prepodavatelej i studentov / V. A. Semichenko. - K. : Magistr-S, 1999. - 167 s.
14. Skripkina T.P. Psihologija doverija : [ucheb. posobie dlja stud. vyssh. ped. ucheb. zavedenij] / T.P. Skripkina. - M.: Izdatel'skij centr «Akademija», 2000. - 264 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичний аналіз проблеми толерантності та етнічної толерантності особистості. Психологічні особливості та засоби формування етнічної толерантності у студентів. Розробка методичного інструментарію вимірювання толерантності як багаторівневого феномену.
курсовая работа [826,0 K], добавлен 04.02.2015Теоретичний аспект дослідження проблеми толерантності та шляхів її формування. Ефективність засобів масової інформації в системі соціального формування особистості. Емпіричне дослідження особливостей впливу преси на розвиток толерантності у студентів.
курсовая работа [117,5 K], добавлен 24.02.2015Теоретичні основи толерантності. Особливості психічного розвитку в підлітковому віці. Діагностичне дослідження толерантності серед підлітків за методикою В.В. Бойко, експрес-опитувальника Г.У. Солдатової, О.А. Кравцової, О.Є. Хухлаєва, Л.А. Шайгеровой.
курсовая работа [272,1 K], добавлен 23.08.2014Психолого-педагогічна характеристика юнацького віку. Аналіз сексуальних взаємовідносин у ранній юності. Проведення емпіричного дослідження сексуальних взаємовідносин підлітків. Практичні рекомендації щодо оптимізації формування сексуальної поведінки.
курсовая работа [78,0 K], добавлен 10.06.2015Дослідження проблем розвитку особистості дитини в умовах психічної депривації. Особливості депривованого розвитку особистості: сповільненість і дезорганізація розвиту психічних процесів, реформованість самосвідомості, зниженість комунікативної активності.
статья [22,1 K], добавлен 07.11.2017Поняття та передумови формування агресії, особливості її проявлення в юнацькому віці. Вікові особливості раннього юнацького віку та фактори, що впливають на розвиток особистості в даний період. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 03.01.2015Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Соціальна ситуація розвитку юнацтва. Криза юнацького віку та особливості її перебігу. Характеристика фізичного розвитку. Характеристика пізнавальної сфери та розвиток вищих психічних функцій в юнацькому віці. Розвиток певних якостей особистості.
реферат [30,1 K], добавлен 11.05.2012Теоретичний аналіз феномену професійного стереотипу, його психологічних характеристик та особливостей. Організація та процедура проведення емпіричного дослідження серед осіб раннього юнацького віку (учнів 10 класів) по вивченню професійних стереотипів.
дипломная работа [72,0 K], добавлен 04.10.2011Емоційна сфера дитини та її розвиток. Провідна діяльність - джерело розвитку емоційної сфери. Роль дорослого у формування почуттів дитини. Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку, аналіз отриманих результатів.
дипломная работа [179,3 K], добавлен 22.08.2010Характеристика цінностей як складової психосоціального розвитку індивіда. Особливості процесу трансформації життєвих орієнтацій у свідомості. Дослідження динаміки зміни цінностей для особистості в зв'язку з її життєвими проблемами по методиці Шварца.
курсовая работа [86,2 K], добавлен 21.09.2010Теоретичні підходи до вивчення осіб похилого віку з обмеженими можливостями та інвалідів в процесі соціальної роботи. Дослідження соціально-психологічного супроводу в управлінні праці і соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.03.2011Емоції як переживання людиною у даний час свого відношення до будь-якої ситуації, людей, самого себе. Виховання в дитини позитивних якостей для розвитку позитивних рис характеру і сповільнення негативних. Типові розходження емоційних особливостей особи.
доклад [17,0 K], добавлен 27.03.2009Що таке толерантність. Проблематичність толерантності, її розгляд з точки зору терпимості, доброзичливості, стриманості реакції на будь-які явища життя, або толерантність як тупа терплячість - запорука безкарності дій влади у важливих державних питаннях.
статья [16,4 K], добавлен 25.11.2010Аналіз дослідження процесу соціалізації особистості в навчальному процесі. Взаємодія вчителя та учня як соціалізуюча умова розвитку особистості. Соціально-педагогічні умови соціалізації особистості школяра. Вплив колективу на процес соціалізації школяра.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 22.03.2011Становлення особистості в концепції американського психолога Еріка Еріксона. Сутність епігенетичного принципу особистісного розвитку. Стадії психосоціального розвитку особистості та їх характеристика. Причини важливих психологічних криз особистості.
реферат [25,0 K], добавлен 21.09.2010Соціально-психологічна сутність мистецтва, як значного фактору впливу на становлення особистості в підлітковому віці. Особливості використання різних видів мистецтва в діяльності соціального педагога. Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників.
курсовая работа [64,4 K], добавлен 22.04.2010Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010
