Деякі аспекти психологічного консультування військовослужбовців підрозділів охорони кордону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІДРОЗДІЛІВ ОХОРОНИ КОРДОНУ

С.М. ЗАБОЛОТНИЙ, кандидат психологічних наук

Анотація

У контексті євроінтеграції та приведення прикордонного відомства до міжнародних стандартів здійснення охорони державного кордону автор досліджує сутність і принципи психологічного консультування військовослужбовців підрозділів охорони кордону посадовими особами підрозділів психологічного забезпечення Державної прикордонної служби України.

Ключові слова: особливі умови діяльності, психологічне консультування, психокорекційна робота, психолог-консультант, правоохоронні органи, підрозділи охорони кордону.

Аннотация

Заболотный С. Н. Некоторые аспекты психологического консультирования военнослужащих подразделений охраны границы

В контексте евроинтеграции и приведения пограничного ведомства к международным стандартам осуществления охраны государственной границы автор исследует сущность и принципы психологического консультирования военнослужащих подразделений охраны границы должностными лицами подразделений психологического обеспечения Государственной пограничной службы Украины.

Ключевые слова: особые условия деятельности, психологическое консультирование, психокоррекционная работа, психолог-консультант, правоохранительные органы, подразделения охраны границы.

Annotation

Zabolotnyi S. M. Some aspects of psychological counseling of soldiers of the border guard units

Social, political and economic transformations in Ukraine are impossible without national security and state sovereignty. One of the most important conditions of the sovereignty and inviolability of Ukraine is a reliable protection of the borders. Based on the researches of the military psychologists, the military activities of the special nature of the terms and the servicemen of his professional duties, are defined by the statutes and service-professional regulation, and characterized by a number of specific factors contributing to the extreme character of their influence on the personality of a military specialist. Such factors characterizing the specific conditions of the activity of the military, are: high nervous and mental tension, disturbance of the natural rhythm of sleep-wakefulness, physical inactivity, high requirements to the analyzer body systems, memory, attention, mental stability, accuracy of execution of complex military-professional tasks in the conditions of lack of time and extreme circumstances.

Besides, the activity of border guards is characterized by considerable tension physical and mental powers, the need to overcome various difficulties to show greater restraint, self-control and other strong-willed qualities, to exercise discipline, punctuality, good manners, etc.

Therefore, it is urgent need for psychological assistance to border guards through psychological counseling, whose main purpose is to maintain the proper moral and psychological climate in the military units, for solving life's problems, the promotion of self-actualization and disclosure of personal potential.

Psychological consulting closely related, and in many ways directly intertwined with psychological correction and psychotherapy. Today, the classification of these concepts in content is conditional. The distribution of them, in Russian psychology is connected with the situation in previous years, when psychotherapy is developed and implemented within a clinical (psychiatric) approach. Now this situation is changing. According to many authors psychotherapy is not medical, and psychological. Moreover, the term psychotherapy is an international and in most countries the equivalent applies to methods that perform as psychologists, and doctors.

According to experts, clients of the psychologist-adviser usually emphasize other negative role in the emergence of life's difficulties. Clients oriented at the deep psycho-correctional work, pole complaints usually the other: they are concerned about its inability to control and regulate their internal state. Psychologist-consultant confronted with such situations, when one needs to solve the problem, the solution of which may affect their lives.

A further difference advice from long-term psychotherapy is that military psychologist works with virtually category of mentally healthy people, because due to the nature of the service and the military medical selection of the mentally ill in the law enforcement structures has not.

This is distinct professional activities. Counselling psychologist works with almost healthy person and assists him in personal growth, in solving problems, when the final decision depends on the client. Then, as from the point of view of the major schools of psychotherapy, based psychotherapy lies treatment and more complex psychological States.

Keywords: special conditions of activity, psychological counseling, psychocorrectional work, psychologist-consultant, the law enforcement bodies, units of the border.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Соціальні, політичні й економічні перетворення в Україні неможливі без гарантування її національної безпеки та державного суверенітету. Однією з найважливіших умов забезпечення суверенітету та недоторканності України є надійна охорона її кордонів. За висновками військових психологів, у військовій сфері діяльності особливий характер умов виконання військовослужбовцями своїх фахових обов'язків, визначених статутами та службово-професійною регламентацією, характеризується низкою специфічних факторів, що обумовлюють екстремальний характер їх впливу на особистість військового фахівця [1; 2; 3 та ін.]. Такими факторами, що характеризують особливі умови діяльності (далі - ОУД) військовослужбовців, є: високе нервово-психічне напруження, порушення природного ритму сну-неспання, гіподинамія, підвищені вимоги до аналізаторних систем організму, до пам'яті, уваги, нервово-психічної стійкості, до безпомилковості виконання складних військово-професійних завдань в умовах дефіциту часу та екстремальності обставин [4, с. 13].

Крім того, діяльність прикордонників характеризується значним напруженням фізичних і розумових сил, необхідністю долати різноманітні труднощі, виявляти велику витримку, самовладання та інші вольові якості, виявляти дисциплінованість, акуратність, вихованість тощо.

Саме тому актуальності набуває потреба у наданні психологічної допомоги прикордонникам шляхом психологічного консультування, основною метою якого є підтримання належного морально-психологічного клімату у військових колективах, вирішення гострих життєвих проблем, сприяння самоактуалізації та розкриттю особистісного потенціалу.

В основних керівних та регламентуючих документах по роботі з персоналом Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) велика увага приділяється саме роботі практичних психологів-консультантів з питань виведення прикордонників з постстресових та посттравматичних станів [5, 6, 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких розглядаються дані проблеми та на які опирається автор

У своїх наукових пошуках ми просто не можемо не звернути увагу на наукові праці Р. Мея, Е. Берна, О. Сафіна, Є. Потапчука, М. Томчука, Н. Обозова, А. Копьєва та ін., які достатньо глибоко розкривають більшість питань даної проблематики.

Мета статті

психологічний консультування прикордонний посадовий

У зв'язку з євроінтеграцією України та приведенням всіх правоохоронних органів України до міжнародних стандартів було змінено Концепцію охорони Державного кордону України, що зумовило підвищення рівня вимог до персоналу ДПСУ. Мета статті полягає у з'ясуванні основних поглядів на психологічне консультування провідних фахівців та спробі дослідити сутність і особливості психологічного консультування посадовими особами підрозділів психологічного забезпечення ДПСУ.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розкриваючи основний зміст даного питання, перш за все слід уточнити сутність ключового поняття, яке ми використовуємо у нашому дослідженні, а саме - “психологічне консультування”.

Психологічне консультування розглядається як спосіб надання допомоги людині, сім'ї або групі, спрямований на зміну світосприйняття і поведінки з використанням засобів вербальної і невербальної комунікації. Психологічне консультування має свою стратегію, тобто психолог сам визначає, що відбувається під час консультації, намічає певні підходи, етапи, кроки. Те, що відбувається під час консультації, оцінюється обома - консультантом і людиною з проблемою, але ініціатива належить психологу, тому що він ідентифікує проблему, намічає цілі, визначає необхідні спільні дії для 'їх досягнення, аналізує реакцію і зворотний зв'язок для того, щоб скорегувати свої кроки і в кінці визначити співвідношення мети і результату, тобто визначити, чи була зустріч ефективною.

На думку Ролло Мея, справжнє психологічне консультування полягає зовсім не в порадах, навіть якщо до цього активно підштовхує клієнт. Розвиток людини, якщо вона і одягнена у військову форму, не буває без криз, труднощів і помилок і саме в цій ситуації людина найчастіше потребує допомоги, а краща допомога - це та, яка враховує здоровий, природний розвиток, можливості особистого зростання, уміння людини бути самим собою. Тому поради, які в основному опираються на особистий досвід консультанта, не враховують індивідуальність людини, яка звернулася за допомогою, і стають дуже фрустуруючою обставиною, оскільки вони збільшують розрив в уявленні людини про себе “Я - реального” та “Я - ідеального”.

Військовослужбовця, виходячи зі своїх гуманістичних позицій, ми розглядаємо як клієнта, а не пацієнта, хворого, підлеглого, молодшого за посадою і званням, тобто людину, яка стоїть на рівних позиціях з психологом-консультантом, оскільки часто в ситуації консультування він - Людина, у якої його функціональне, посадове відступило на другий план і ми бачимо його, як людину, що переживає, потребує допомоги, особистість якої сформувалася ще до військової служби [8]. А військова діяльність військовослужбовця, успішна або неуспішна, є виявом його особистих рис, труднощів, стосунків зі світом що його оточує, тобто всього, що виникло, з точки зору Е. Берна, у його дитячому віці, коли найбільш актуальним і важливим для нього були стосунки з батьками, а соціальне оточення обмежувалося рамками сім'ї, близьких та друзів [9].

Для того щоб отримати відповідь на питання, у чому ж полягає сутність психологічного консультування, необхідно дати відповіді на такі запитання:

яка ціль і які завдання психологічного консультування і які мотиви звернення військовослужбовця за психологічною консультацією;

у чому суть процесу, що виникає між людиною - військовослужбовцем, який опинився у важкій ситуації і потребує психологічної допомоги (клієнтом) і людиною, що її, надає (консультантом);

які прийоми і техніка можуть свідомо використовуватись консультантом у процесі надання допомоги;

яка динаміка процесу психологічного консультування; який потенціал, позитивний досвід, внутрішні сили можуть бути актуалізовані в процесі консультування;

у чому відмінність між психотерапією і консультуванням; яким має бути консультант.

У світовій практичній психології існує декілька підходів до розуміння суті психологічного консультування. Так, на думку Н. Обозова, психолог, працюючи з іншою людиною, не стільки повинен і може запропонувати нові прийоми поведінки, рішення життєвих ситуацій, скільки визначити їх причини і наслідки. У даному випадку основне завдання психолога - консультанта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові подивитися на свої проблеми з боку, продемонструвати й обговорити ті сторони взаємовідносин, які, будучи джерелами труднощів, зазвичай не усвідомлюються і не контролюються. Основою такої форми дії є насамперед зміна установки клієнта як на інших людей, так і на різні форми взаємовідносин з ними. У ході консультаційної бесіди клієнт отримує можливість ширше поглянути на ситуацію, інакше оцінити свою роль в ній і, відповідно до цього нового бачення, змінити своє відношення до того, що відбувається, та свою поведінку [10].

З точки зору А. Копьєва, ключовою подією консультування є момент “діалогічного прориву”, який являє собою кульмінаційну точку консультативного процесу, в якому відбуваються подолання кризової замкнутості особи відносно суттєвих для неї сторін буття. Консультація, яка правильно побудована, прямо або побічно підводить клієнта до діалогу, з однієї сторони розкриває проблемну ситуацію, а з іншої - висвітлює здорові сили, які здатні до її зміни [11].

Суть психологічного консультування А. Бодалева та В. Століна розглядають через загальні принципи роботи психолога - консультанта. Серед них вони виділяють такі:

1. Принцип аналізу підтексту.

2. Принцип стереоскопічного діагнозу (облік думки усіх сторін, що беруть участь у запропонованій консультантом ситуації).

3. Принцип відмови від конкретних рекомендацій (людина сама повинна приймати рішення стосовно свого життя).

4. Принцип системності (у ході консультації має бути розкрита система причин, які обумовлюють запропоновану психологом-консультантом ситуацію).

5. Принцип поваги до особистості.

6. Принцип професійної мотивації консультанта [12].

Психологічне консультування тісно пов'язане, а багато в чому безпосередньо переплітається з психологічною корекцією і психотерапією. Сьогодні розмежування цих понять за змістом постає умовним. Розподіл же їх у вітчизняній психології пов'язаний з ситуацією, яка склалася в минулі роки, коли психотерапія розвивалась і здійснювалась у рамках клінічного (психіатричного) підходу. Зараз дана ситуація міняється. На думку багатьох авторів психотерапія постає не медикаментозною, а психологічною. До того ж, термін “психотерапія” є міжнародним і в більшості країн рівноцінно застосовується до методів впливу, які здійснюють як психологи, так і лікарі.

Психологічне консультування відрізняється від довготривалого курсу психотерапії передусім часовими рамками. Довготривала психотерапія може тривати місяцями, а то і роками як психоаналітична і психодинамічна. Обмеження за часом надає цьому виду психологічної допомоги характерні риси у визначенні принципів, цілей, динаміки, використання різноманітних технік.

Окрім тимчасових відмінностей, психологічне консультування відрізняється від курсу психотерапії рівнем проблем, особистих труднощів. На думку Ю. Альошиної, те, з якими проблемами прийшов клієнт, міжособистісними або глибинними особистими, часто виявляється вже у формах звернення за допомогою, у специфіці скарг і очікуванні їх вирішення. Клієнти психолога-консультанта зазвичай підкреслюють негативну роль інших у виникненні власних життєвих складнощів. У клієнтів, орієнтованих на глибинну психокорекційну роботу, полюс скарг зазвичай інший: їх турбує власна нездатність контролювати і регулювати свої внутрішні стани [13].

Психолог-консультант стикається з такими ситуаціями, коли людині необхідно вирішити проблему, результат вирішення якої може вплинути на все подальше життя.

Наступною відмінністю консультування від довготривалої психотерапії є те, що військовий психолог працює практично з категорією психічно здорових людей, оскільки через специфіку служби і військово-медичний відбір психічно хворих у правоохоронних структурах немає.

У цьому й полягає відмінність професійних дій. Психолог-консультант працює практично зі здоровою людиною і надає їй допомогу в особовому зростанні, у вирішенні проблем, коли остаточне рішення залежить від клієнта. Тоді, як з точки зору основних шкіл психотерапії, в основі психотерапії лежить лікування й складніших психологічних станів.

Від класичної психотерапії консультування відрізняється відмовою від концепції хвороби, приділенням більшої уваги актуальній ситуації і потоку переживань клієнта. Від навчання воно відрізняється саме приділенням більшої уваги не стільки знанням, які надаються психологом в ході консультативних зустрічей, скільки особливим взаємовідносинам між консультантом і клієнтом, що в свою чергу породжує додаткові можливості самостійного подолання труднощів останнім. Тобто, в психологічному консультуванні головна увага приділяється психологічному стану клієнта.

Висновки

Отже, психологічне консультування військовослужбовців Державної прикордонної служби України, особливо в період загострення соціальної і військово-політичної обстановки в країні, відіграє важливу роль в підтриманні належного морально-психологічного клімату у військових колективах та робить можливим виконувати прикордонниками завдання не тільки з охорони державного кордону, але й бойові завдання.

Перспективним напрямком подальших досліджень, на нашу думку, може бути вдосконалення існуючих та створення нових моделей психологічного консультування посадовими особами підрозділів психологічного забезпечення Державної прикордонної служби України.

Список використаної літератури

1. Невмержицький В. М. Психологічні детермінанти адаптації військовослужбовців строкової служби до особливих умов діяльності: дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Невмержицький Володимир Максимович. К., 2002. 231 с.

2. Потапчук Є. М. Військова психологія: навчальний посібник / Є. М. Потапчук. Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2003. 150 с.

3. Современная военная психология: хрестоматия / [сост. А. А. Урбанович]. Мн.: Харвест, 2003. 436 с.

4. Основы профессионального психофизиологического отбора военных специалистов / [под ред. Б. А. Пухова]. М.: МО СССР, 1981. 428 с.

5. Про роботу з персоналом Державної прикордонної служби України: наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.12.2008 № 1055.

6. Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України: наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14. 04. 2008 № 318.

7. Про затвердження Положення про організацію психологічного забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України: наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 6.10.2008 № 829.

8. Мэй Р. Открытие Бытия / Р. Мэй. М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2004. 224 с.

9. Берн Э. Трансактный анализ в психотерапии. Системная индивидуальная и социальная психотерапия / Э. Берн ; пер. с англ. М.: Академический Проект, 2006. 320 с.

10. Обозов Н. Н. Психология работы с людьми / Н. Н. Обозов, Г. В. Щекин. М.: Изд-во МГУ 1996. 243 с.

11. Копьев А. Ф. Между свободой и необходимостью. К методологии краткосрочного психологического консультирования / А. Ф. Копьев // Вопросы психологии. 1996. № 4.

12. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю. Е. Алешина. Издание 2-е. М.: Независимая фирма “Класс”, 1999. 208 с.

13. Бодалева А. А. Основы психодиагностики, немедицинской психотерапии и психологического консультирования [Електронний ресурс] / А. А. Бодалева, В. В. Столина. Режим доступу: http://books4study.info/text-book5637.html.

Размещено на Allbest.ru