Постановка проблеми. Сучасний етап існування суспільства характеризується психологічною кризою функціонування особистості жінки, що позначається як криза фемінинності (жіночності) [1; 2]. Психологічними характеристиками такої кризи є позбавлення жінки свого традиційного світосприймання, своєї ніші й опануванні тієї реальності, де традиційно вона раніше не позиціонувала своє Я. Необхідність сполучати соціальну активність (роботу, кар'єрне зростання) та сімейне і особисте життя (створення родини, народження й виховання дітей) привела до різноманітних статеворольових девіацій. Зберігаючи традиційний тендерний і біологічний статус і здобуваючи при цьому цінності кар'єри й соціальної затребуваності, сучасна жінка розвиває в собі риси мужності, що частіше приводить до дезадаптивної трансформації гендерної ідентичності та викривлення статеворольового простору особистості. Така психологічна криза у гендерному функціонуванні особистості пов'язана із порушенням її статеворольового простору та є чинником виникнення таких явищ, як сурогатне материнство, чайлд-фрі, відділення сексуальності від репродуктивної функції жінки, інфантильність тощо. Саме це обумовлює високу актуальність досліджень, присвячених особливостям організації і функціонування статеворольової сфери сучасних дівчат, які є основним репродуктивним потенціалом держави.

Метою роботи є визначення психосемантичних особливостей організації статеворольової сфери (симптомокомплексу маскулінності - фемінінності) у дівчат в період ранньої дорослості.

Аналіз проблеми. Категорії "маскулінності / фемінінності" - це категорії, які використовуються в гендерних дослідженнях для визначення культурно-символічного змісту "жіночого" і "чоловічого" [3]. В різних методологічних напрямках маскулінність і фемінінність трактовані різним чином: як психофізіологічні і соціальні відмінності між статтями [4], система засвоюваних статевих ролей і культурних норм [5], структурні компоненти особистості (симптомокомплекс маскулінності / фемінінності) [6], тощо.

Категорії маскулінності / фемінінності (мужності / жіночності) можуть бути концептуалізовані і у архетипічному підході, а саме як переважні архетипічні образи, які утворюють ядро особистісної ідентичності. Тобто, вони можуть розглядатися як один конкретна реалізація мужності або жіночності, яка залежить від сформованого ядра статевої ідентичності, й містить вивчені особливості жіночої/чоловічої поведінки і відповідних тендерних ролей. Таким чином, характер асиміляції архетипічних утворень відображає особистісність, наповненість маскулінності / фемінінності особистісним смислом, коли ці конструкти стають внутрішніми стрижневими витворами особистості. Надалі, розглянемо концепції, які характеризують різноманітні моделі жіночих архетипів.

Концепція Дж Ш. Болен "Архетипи богинь". Міфологічна модель жіночих архетипічних образів. Дж.Ш. Болен вважає, що жінки підпорядковані могутнім внутрішнім силам - архетипам, які можна персоніфікувати образами давньогрецьких богинь [7]. Авторка класифікувала цих богинь таким чином:

1) Незаймані богині: Артеміда, Афіна и Гестія - втілення жіночої незалежності, виражають потребу жінок в самостійності і зосередженості на значущих для них цілях. Жіночі якості, які вони втілюють: компетентність, самодостатність;

2) Вразливі богині: Гера, Деметра и Персефона, які являють собою традиційні ролі дружини, матері і доньки. Як архетипи, вони орієнтовані на взаємини, які забезпечують переживання цілісності і благополуччя, вони виражають потребу жінок у міцних зв'язках і прихильностях;

3) Алхімічна богиня - Афродіта, втілення еротичного притягання, пристрасті, сексуальності і прагнення нового життя.

жіночий архетип маскулінність фемінність

Концепція Ч. Гілкрайст "Круг дев'яти". Британська дослідниця Черрі Гілкрайст на основі історичних свідоцтв і спостережень за жінками дев'ять жіночих психологічних моделей [8]:

1) Королева Краси - ідеал краси,

2) Мати-Ткачиха - організуючий початок в жінці,

3) Берегиня Світла - втілення Милосердя, культ Діви Марії у християнстві,

4) Королева Ночі - жінка, підпорядкована інстинктивним поривам та первісній життєвій енергії,

5) Велика Мати - втілення плодовитості, родючості, початку нового життя,

6) Господиня Вогнища - хранителька домашнього вогню і затишку,

7) Королева Землі - відображує цикл жіночої сексуальності, який поділяється на три фази: недоторкана, пробуджена та індивідуалізована сексуальність,

8) Справедлива Мати, яка символізує справедливість та контроль (Богиня Феміда),

9) Господиня Танцю - образ спонтанності, життєрадісності, свободи.

Концепція Ірини Чеглової. Російська дослідниця І. Чеглова [9] виділяє такі характеристики проявів і рольові моделі жіночих архетипів - Принцеса, Войовниця, Королева, Відьма (Чарівниця, Фея) і Трикстер (Шутиха).

Основна характеристика архетипу Принцеси - спрямованість на усвідомлення власної сутності і власних потреб, вибір об'єкта взаємодії, оформлення і втілення своїх потягів. Принцеса створює і підтримує емоційну цілісність, чистоту і незалежність душі. Еротизм Принцеси - гіпотетичний, потенційний, "після весілля", що асоціюється із захопленням, піднесенням і романтичною любов'ю. Оборотна сторона образу Принцеси, тінь: Блудниця, Стара Діва.

Основні характеристики Войовниці - технологічність і ефективність, здатність досягати конкретної цілі, а варіанти її реалізації - експансія, агресія, конкуренція, завоювання. Конкретним варіантом цього архетипу є Амазонка. Сексуальність Войовниці - зухвала, інтригуюча, провокаційна [27]. Жінка-Войовниця функціональна, а її прагнення рідко пов'язані з материнством. Тінь Войовниці - Жертва, Месниця.

Основна характеристика архетипу Королеви - управління досягнутим, тим, що вже є, реалізація в зрілій любові, господарстві і владі. Жіноча іпостась Королеви - хазяйка, дружина і мати. Королевою стає Принцеса, яка зуміла інтегрувати спокій Войовниці і мудрість Відьми, вказавши Трикстеру її місце. Королева - символ материнства, який втілено не тільки в дітях-наслідниках, але і в її "народі". Її сексуальність - це зріла сексуальність, втілена у материнстві та побудуванні сім'ї. Тіньова сторона Королеви: Лиха Мачуха.

Типовими характеристиками архетипу Відьми (Магині, Чарівниці, Феї, Чародійки, Віщунки) є емоційна відстороненість, системна інтуїція, дистантна взаємодія зі світом. Відьма співпрацює зі стихіями і силами природи, але є відокремленою від світу людей, причиною чого є "багатознання". Жіночі образи цього архетипу - Баба Яга, Метелиця, лісові відьми, тощо. Тінь Відьми - Міщанка, Фанатичка.

Сутнісна характеристика архетипу Трикстеру/Шутихи - регулювання напруження в системі при вимушеній поведінці, коли людина має справу із обставинами непоборної сили. Коли потрібно зберегти здатність діяти, незважаючи на біль, страх, відчай, гнів, чи розрядити вибухову ситуацію Трикстер робить це шляхом провокацій через гумор, сарказм і цинізм. Мислення Блазня - синтез, перемішування всього, що є під рукою, поєднання несумісного. Пом'якшення болю від розчарувань і втрат - ще одна функція Шутихи. Тіньова сторона: Чорний Блазень.

На думку І. Чеглової [9] усвідомлення і опрацювання жіночих іпостасей архетипів дозволяють підвищити рівень психологічного комфорту і побудувати свідомий шлях реалізації життєвих цілей.

Архетипічний підхід є слабко реалізованим у експериментальних дослідженнях, оскільки існують певні труднощі у операціоналізаціїї архетипів, виявлення їхньої ролі у функціонуванні ідентичності особистості частіше базується на інтуїтивному розумінні ніж на емпіричних даних. Разом із тим, залучення цього рівня функціонування маскулінності / фемінінності має евристичний потенціал для психокорекційної роботи, спрямованої на вирішення труднощів, пов'язаних із викривленням статево-рольової ідентичності та гендерно-рольової поведінки.

У роботі було використано наступні методи дослідження:

семантичний диференціал (Ч. Осгуда). Семантичні стимули для тестування: Я, Принцеса, Спляча красуня, Войовниця, Амазонка, Відьма, Баба Яга, Королева, Хранителька, Бунтарка, Блаженна;

статеворольові шкали: ACL-шкала A. B. Heilbrun (яка діагностує соціогенний рівень симптомокомплексу маскулінності / фемінінності), 5 - та шкала MMPI (яка діагностує поведінковий рівень симптомокомплексу маскулінності / фемінінності); шкала Dur-Moll з тесту L. Scondi (яка діагностує біогенний рівень симптомокомплексу маскулінності / фемінінності);

методи математико-статистичного оброблення: кореляційний аналіз за методом Кендала.

Дослідницьку вибірку склали 140 дівчат у віці 19 - 21 років - студентки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Обраний віковий період є періодом ранньої дорослості, який характеризується стабільністю ідентичності особистості і статеворольової сфери у тому числі.

Результати дослідження. Для реалізації мети було виконано кореляційний аналіз взаємозв'язку показників маскулінності / фемінінності на кожному із трьох рівнів симптомокомплексу із архетипічними конструктами, які було оцінено за методом семантичного диференціалу. Розглянемо більш детально результати, отримані за кожним із рівнів симптомокомплексу.

У таблиці 1 наведено результати кореляційного зв'язку архетипічних конструктів із значеннями маскулінності і фемінінности на соціогенному рівні, який фактично є статеворольовою Я-концепцією особистості. Як видно із даних таблиці 1, психосемантичне наповнення має тільки маску - лінна складова Я-концепції дівчат. Позитивний зв'язок визначено із архетипом Хранительки, тобто, це означає, що маскулінність у Я-концепції дівчат конотовано якостями владності, вмінням керувати досягнутим, мудрості, милосердя. Негативний зв'язок визначено із архетипами Баби-яги і Трикстера, що означає позбавлення цієї складової статеворолольової Я-концепції якостей інтуїції, спонтанності, пластичності.

Фемінінна складова Я-концепції дівчат є незаглибленою у особистісні структури, про це свідчить той факт, що у дослідженні не було виявлено значущого зв'язку із архетипічними конструктами. Цікавою є ще одна визначена особливість - не утворює жодного значущого зв'язку і конструкт "Я" із статеворольовими якостями. Це може означати егодистонність (чужерідність по відношенню до власного я) статеворольової Я-концепції. Тобто, сприймання себе у дівчат не відбувається у статево-рольових категоріях, їхня Я-концепція є позбавленою гендерного наповнення.

Таблиця 1. Архетипічне "наповнення" соціогенного рівня симптомокомплексу маскулінності-фемінінності