Дослідження професійних стереотипів психолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження професійних стереотипів психолога

О.М. Самкова

Анотації

О.М. Самкова. Дослідження професійних стереотипів психолога.

У статті проаналізовано особливості професійних стереотипів психолога на різних етапах професійного становлення, формування особистісних, професійних та міжособистісних якостей, що становлять образ психолога, а у процесі навчання та практичної діяльності розвиваються і допомагають успішно реалізовувати обрану професійну діяльність.

Проаналізовано образ професії психолога, показано, що формування образу психолога відбувається у процесі навчання та практичної діяльності і є своєрідним механізмом, що забезпечує формування як індивідуальних професійних уявлень, так і стереотипізованого образу професії.

Визначено професійні стереотипи, що відображають структуру професії "психолог" (когнітивний, поведінковий та афективний компоненти). Встановлено валідність і надійність авторської методики, внутрішню узгодженість шляхом використання психометричного аналізу. Розглянуто описові статистики для кожного пункту методики. З'ясовано, що всі пункти методики були підібрані належним чином.

Представлено найбільш застосований професійний стереотип серед респондентів та найменш застосований стереотип. Встановлено, що окремі компоненти стереотипного образу професії "психолог" у психометричному сенсі як підшкали методики відрізняються внутрішньою узгодженістю.

З'ясовано, що в результаті порівняння окремих уявлень про стереотипний образ психолога в групах досліджених на різних етапах професійного становлення показники статистично значуще зростають. Причому ця тенденція стосується всіх компонентів професійних стереотипів. Емпірично досліджено професійні стереотипи психолога у процесі навчання та практичної діяльності. психолог професійний особистісний

Ключові слова: соціальний стереотип професії, образ психолога, особистісні якості, професійні якості, міжособистісні якості, професійне становлення, професійний стереотип, компоненти професійних стереотипів.

О.Н. Самкова. Исследование профессиональных стереотипов психолога. В статье проанализированы особенности профессиональных стереотипов психолога на разных этапах его профессионального становления, формирование личностных, профессиональных и межличностных качеств, составляющих образ психолога. Показано, что профессиональные стереотипы в процессе обучения и практической деятельности развиваются и способствуют успешной реализации выбранной профессиональной деятельности. Проанализирована динамика формирования образа психолога в процессе обучения и практической деятельности, что выступает механизмом формирования индивидуальных профессиональных представлений и стереотипного образа профессии.

Определены профессиональные стереотипы, отражающие структуру профессии "психолог" (когнитивный, поведенческий и аффективный компоненты). Установлены валидность и надежность авторской методики, внутренняя согласованность путём использования психометрического анализа. Рассмотрены описательные статистики для каждого пункта методики. Выяснено, что все пункты методики были подобраны правильно.

Представлены наиболее и наименее выраженный профессиональный стереотип среди респондентов. Установлено, что отдельные компоненты стереотипного образа профессии "психолог", представляющие собой подшкалы методики, отличаются внутренней согласованностью.

Выявлены представления о стереотипном образе психолога, которые в процессе профессионального становления статистически значимо увеличиваются. Причем эта тенденция касается всех компонентов профессиональных стереотипов. Эмпирически исследованы и определены тенденции трансформации профессиональных стереотипов в процессе обучения и практической деятельности.

Ключевые слова: социальный стереотип профессии, образ психолога, личностные качества, профессиональные качества, межличностные качества, профессиональное становление, профессиональный стереотип, компоненты профессиональных стереотипов.

Постановка проблеми. Проблемою вивчення професійних стереотипів займаються протягом тривалого часу, але досить немає чітких уявлень щодо особливостей формування, структури, чіткого обґрунтування методів, що використовуються при їх емпіричному дослідженні. Процес формування соціального стереотипу професії має свої особливості і тому доцільно визначити, які саме, як вони формуються, чи відбувається трансформація соціального стереотипу професії у процесі навчання та практичної діяльності психолога, враховуючи те, що одна з характеристик стереотипу - це сталість [1].

Аналіз останніх досліджень. Стереотип є невід'ємним елементом пізнання і свідомості в сучасному суспільстві. Щодня людина стикається з величезною кількістю інформації, яку стереотип спрощує і схематизує, і цей процес є необхідним і корисним для психологічної регуляції діяльності. З іншого боку, таке спрощення і схематизація соціальної реальності робить мислення однотипним, стандартним, неоригінальним. Людина засвоює готові соціальні, етичні, естетичні та інші стереотипи поведінки з дитинства, не усвідомлюючи цього, набуває відповідні ціннісні установки, мотиви, які входять у вигляді складових частин в соціальні відносини, об'єднують групу індивідів у єдине ціле, формують масову свідомість.

У науковій літературі вивчаються особливості вузівської фахової підготовки, ця проблематика представлена загальнотеоретичними підходами (Г. Абрамова, О. Бондаренко, С. Максименко, П.М Мясоїд, М. Обозов, В. Панок, Л. Петровська, Н. Пов'якель, Н. Чепелєва, Т. Яценко), також прикладними дослідженнями (В. Гусейнов, Ю. Долінська, В. Михайлова, В. Носков, І. Попович, Є. Рогов, Є. Романова, Л. Терлецька, Т. Титаренко, В. Шатенко Г. Хомич, Л. Чумакова, Т. Федотюк, С. Яковенко та інші). На думку більшості дослідників, професійна підготовка психологів вимагає цілеспрямованого та планомірного формування їх професійної свідомості, яка, в свою чергу, інтегрує професійні знання, що складають певні структуровані програми професійних дій, дають людині знання себе як представника певної професії. Увага акцентована на центральній ланці професійного становлення спеціалістів, а саме рефлексивна культура, яка включає усвідомлення основ і регуляцію певних дій, усвідомлення зміни своїх уявлень і самого себе як фахівця [3]. Отже, розвиток особистості як професіонала зумовлений рефлексивною здатністю до самовизначення. Дослідниця Н. Чепелєва обґрунтувала цілісну концепцію професійної підготовки психологів, яка містить такі компоненти:

*підготовчий, у межах якого відбувається диференціювання студентів за рівнем їх професійної придатності: профвідбір на відповідну спеціальність, далі диференціація на початку навчання у вузі (психолог - викладач, психолог - дослідник, психолог - терапевт), проводиться робота з адаптації студентів до професійної діяльності, використовуючи активні методи навчання. За перші два роки професійної підготовки психологи мають оволодіти основним концептуальним апаратом психологічної науки та отримати початкові уявлення про свою майбутню професію;

*діагностичний (2-3 курси): студенти повинні оволодіти психодіагностичним інструментарієм та основами самопізнання, вирішити особистісні проблеми, які, безумовно, є перешкодою на шляху зростання як особистісного, так і професійного.

Особистісно-професійну корекцію (3-4 курси) становить робота з виявленими на попередньому етапі особистісними проблемами студентів, за допомогою активних методів навчання формуються професійно-значущі уміння, програвання ролі психолога і ролі клієнта в процесі психотерапії [3].

Ж. Вірна вважає, що у професійному становленні психологів важливу роль відіграє розвиток і збагачення їх уявлень про обрану професію, уявлення про себе як професіонала. В процесі ідентифікації "образ Я" та образ професіонала є результатом дії мотивації і визначає мотиваційну сферу особистості, яка формує ставлення до професійної діяльності. Професійне самовизначення психологів у процесі навчання базується на усвідомленні своїх професійних здібностей, розумінні й усвідомленні їх відповідності особистісним якостям, які є необхідними в професійній діяльності психолога. У працях А. Зеличенко, Г. Степанова вказано, що у професійній свідомості психолога є тенденція до утворення конструктів, опорою для яких є стереотипи соціальної перцепції, а не теоретична рефлексія професії.

Мета статті: висвітлити динаміку професійних стереотипів психолога у процесі навчання та практичної діяльності, дослідити професійні стереотипи та їх компоненти.

Виклад основного матеріалу. В емпіричному дослідженні професійних стереотипів психолога взяли участь студенти І та V курсу Херсонського державного університету, факультету психології, історії та соціології, а також практичні психологи м. Херсона. Загальна кількість респондентів, що взяли участь у дослідженні, складала 190 осіб. Обрана нами вибірка складалася з 3 груп осіб на різних етапах професійного становлення психологів.

Нами було розроблено авторську методику визначення професійних стереотипів, їх компонентів. Для оцінки валідності та надійності авторської методики, внутрішньої узгодженості використовувався психометричний аналіз цієї шкали. Внутрішня узгодженість за цією шкалою, розрахована за показником а Кронбаха була досить високою та складала а = 0,705 (при критичному значенні а = 0,600). Отже, можна стверджувати, що пункти для шкали підібрані належним чином, для того, щоб виявляти психологічний конструкт - відповідності стереотипному образу професії "психолог".

Далі було розглянуто описові статистики для кожного пункту методики (див. табл. 1), а саме: середнє арифметичне значення (М), стандартне відхилення (SD), асиметрія (Я) та ексцес (К).

Таблиця 1

Описові статистики для пунктів методики визначення професійних стереотипів

Можна зробити висновок, що розподіл значень усіх пунктів близький до нормального, адже розраховані значення асиметрії та ексцесу в разі нормального розподілу даних вибірки, мають становити К < |2.5| та Я < |2.5|. Як вказує С.Морозов, розподіл оцінок, що мають члени вибірки за виконання тесту, який вимірює одну психологічну характеристику, в ідеальному випадку теоретично збігається з нормальним розподілом. Тобто всі пункти методики і за цим критерієм були підібрані належним чином [7].

Як видно із наведеної таблиці, найбільш виразним професійним стереотипом серед респондентів є наступне твердження: "15. Щоб стати хорошим психологом, потрібно спробувати себе в обраній професії". В свою чергу, найменш виразним стереотипом виявився такий, за яким стояв наступний пункт опитувальника: "3. Я вирішив стати психологом, бо так бажали рідні, друзі".

Розглядаючи окремі компоненти стереотипного образу професії "психолог", необхідно зазначити, що вони у психометричному сенсі як підшкали методики відрізняються внутрішньою узгодженістю. Так, когнітивний компонент характеризувався узгодженістю на рівні а = 0,632, поведінковий - на рівні а = 0,696, афективний - на рівні а = 0,670.

Аналіз нормальності розподілу кількісних змінних.

Для подальшої роботи з вибіркою перевірено коефіцієнти асиметрії (Я) та ексцесу (К) для кількісних показників за шкалами згідно з усіма методиками дослідження в трьох групах респондентів. Як видно із даної таблиці нормальність розподілу визначається лише для таких змінних, як "Когнітивний стереотип", "Поведінковий стереотип", "Професійні стереотипи (сумарний бал)", а також для кількісного параметру "Перспективне Я".

Таблиця 2

Оцінка нормальності розподілу кількісних показників методик психологічного дослідження

Примітка: * значення коефіцієнта асиметрії / екцесу перевищує за абсолютним значенням критичне.

Для аналізу розбіжностей між якісними показниками використовувався критерій фс Крамера. Коефіцієнт Крамера - міра зв'язку двох номінальних змінних на основі критерію х 2. Застосовується до таблиць сполученості довільної розмірності. Приймає значення з інтервалу [0; +1]. При відсутності статистичного зв'язку між змінними значення коефіцієнта дорівнює 0; при повному зв'язку (коли значення однієї змінної повністю визначається значенням другої змінної) досягає +1. Також для кожного з параметрів розраховувались описові статистики. Для кількісних параметрів обчислювались середнє арифметичне значення (М) та медіана (Ме). Для якісних параметрів проводився частотний аналіз.

Аналіз розбіжностей за авторською методикою визначення професійних стереотипів. Результати дослідження за авторською методикою трансформації професійних стереотипів у процесі навчання та практичної діяльності психолога наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Порівняння професійних стереотипів у групах досліджених на різних етапах професійного становлення

Примітка: *** статистична значущість розбіжностей на рівні р < 0,001.

Як видно із цієї таблиці, в процесі професійного становлення відповідність респондентів стереотипному образу професії "психолог" статистично значуще підвищується. Причому ця тенденція стосується всіх компонентів професійних стереотипів.

Наступним кроком було визначення тенденцій трансформації в процесі навчання та професійної діяльності окремих професійних стереотипів. Результати дослідження даного питання наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Порівняння окремих уявлень про стереотипний образ психолога в групах досліджених на різних етапах професійного становлення

Примітка: * статистична значущість розбіжностей на рівні р < 0,05, ** - на рівні р < 0,01, *** - на рівні р < 0,001.

Як свідчить наведена таблиця, існують окремі уявлення про стереотипний образ психолога, які в процесі професійного становлення статистично значуще зростають. Це стосується таких тверджень, як "Наскільки сильне ваше бажання (було) стати психологом" (пункт 1), "Я вирішив стати психологом, щоб зрозуміти себе, знайомих" (пункт 2), "Ще до вступу у вуз я цікавився психологією (читав наукові видання з психології і ін.)" (пункт 3), "Психолог - людина, яка все знає про іншу людину і про її душу, бачить людей наскрізь" (пункт 9), "Психолог - людина, яка має природні, особливі здібності до спілкування з іншими і розуміння інших" (пункт 10), "Психолог - людина, яка вміє управляти поведінкою, почуттями, думками інших, маніпулює, може змінити життя людини" (пункт 11), "Психолог - людина, яка досконало знає саму себе і вміє володіти собою при будь-яких обставинах" (пункт 12), "Психолог - мудрець, знає про життя більше за інших; його місія - допомагати тим, хто страждає, допомагати порадами" (пункт 13), "Щоб стати хорошим психологом, потрібно спробувати себе в обраній професії" (пункт 15).

Також виявлено одне стереотипне уявлення, яке в процесі професійного становлення статистично значуще знижується. Я хочу оволодіти професією психолога, тому що це хороша робота з високою заробітною платою" (пункт 6).

Висновки. Отже, визначені професійні стереотипи та їх компоненти, стереотипний образ професії, що формується при професійному становленні, у процесі навчання та практичної діяльності психолога, уявлення про стереотипний образ психолога значуще зростають, відбувається трансформація окремих професійних стереотипів - це підтверджують результати дослідження.

Список використаних джерел

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Blynova O. Je. Ponjattja "stereotyp" u prostori naukovyh kategorij / O. Je.Blynova // Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu. Serija: Psyhologichni nauky. - Vypusk 1. - Tom 2.- Herson : Gel'vetyka, 2014 - S.6-11.

2. Burgin M.S. Social'nye stereotipy i nauchnye paradigmy kak reguljatory nauchnoj dejatel'nosti [Tekst] / M.S. Burgin, V.I. Onoprienko; red. B.A. Malickij; NAN Ukrainy. Centr issled. nauch.-tehn. potenciala i istorii nauki im. G.M. Dobrova. - K. : [b.v.], 1996. -30 s.

3. Druzhynina I.A. Profesijne stanovlennja majbutnih psy-hologiv: teoretyko-metodologichnyj analiz problemy /

4. Klimans'ka M.B. Psyhologichni osoblyvosti stereotypnogo spryjmannja profesii' psyhologa / M.B. Klimans'ka // Prob- lemy zagal'noi' ta pedagogichnoi' psyhologii': zb. nauk. pr. - 2011. - 13, Ch.3. - S.171-177.

5. Mihno K.O. Struktura profesijnyh ujavlen' ta metody i'h vyvchennja / K.O. Mihno // Visnyk Kyi'vs'kogo nacional'nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka. - Serija: Sociologija. Psyhologija. Pedagogika. - K., 2005. - №22-23. - S. 85-88.

6. Sidorenko E.V. Metody matematicheskoj obrabotki v psyho- logyy / E.V. Sidorenko. - SPb. : OOO "Rech'", 2004. - 350 s.

7. Slovar'-spravochnik po psihodiagnostike / [L. Burlachuk, S. Morozov]. - 2-e izd. pered. i dopol. - SPb. : Piter, 2003. - 528 s.

Размещено на Allbest.ru