Психологічні особливості формування моральних якостей у молодших школярів

Постановка проблеми. Розвиток морально зрілої особистості складається з цілеспрямованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку дитини. Результатом цього впливу є становлення моральних вчинків, що відповідають моральним нормам та цінностям суспільства, в якому відбувається виховання особистості. У моральних вчинках відбувається формування моральних якостей. Провідними моральними якостями є доброта, чесність, чуйність.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. На сучасному етапі становлення психолого-педагогічної теорії виховання не існує можливостей цілеспрямованого формування морально розвиненої особистості, для якої прийняті суспільством морально-етичні пріоритети набували б сенсу життя та виступали регуляторами моральної поведінки.

Формування моральних якостей молодших школярів найефективніше відбувається в умовах цілеспрямованого психоло- го-педагогічного впливу, при використанні розвивальних форм і методів. В основі психолого-педагогічного впливу лежить позитивний психологічний клімат і система виховних відносин, підпорядкованих єдиній меті, яка забезпечує взаємодію вчителя (вихователя, психолога, батьків) та вихованців. Його особливості полягають у тому, що «зовнішнє (об'єктивне) стає надбанням внутрішнього (суб'єктивного), переводиться в галузь свідомості людини з тим, щоб знайти своє вираження в результатах подальшої поведінки та діяльності» [6, с. 94]. Основними психологічними механізмами формування моральної особистості виступають «зовнішнє обумовлення, наслідування, ідентифікація», завдяки яким дитина оволодіває соціальними нормами та вимогами [2, с. 168].

Основною умовою розвитку моральних якостей є залучення молодших школярів до моральної діяльності та пов'язане з нею міжособистісне спілкування. Формувальний експеримент побудований на принципі особистісно-гуманістичного стилю спілкування, з допомогою якого відбувається вплив на взаємостосунки між учнями, формування позитивного ставлення до моральних якостей та норм моральної поведінки. При цьому стимулом виступає характер висунутих вимог до учнів та форма зауважень [2].

Мета статті - розробити й апробувати програму формування моральних якостей у молодших школярів.

Методи дослідження. У зв'язку з цим було розроблено і запроваджено спеціальну програму, що включала в себе: 1) етичні бесіди, спрямовані на залучення учнів до обговорення, аналізу вчинків як оточуючих людей, літературних персонажів, так і власних; формування учнями суджень, висновків із конкретної проблеми; 2) сюжетно-рольові ігри; 3) програвання ситуацій морального змісту; 4) закінчення розповідей із моральним змістом; 5) систему тренінгових занять, спрямованих на закріплення знань про моральні норми.

Аналіз психолого-педагогічної літератури [3; 4 та ін.] свідчить, що виховні заняття найкраще будувати у формі етичної бесіди. У зв'язку з цим, із метою формування у молодших школярів моральних якостей, заняття у формі етичної бесіди було обрано нами основним засобом психолого-педагогічного впливу на них. Етична бесіда використовувалась для залучення учнів цієї вікової категорії до обговорення, аналізу, оцінки моральних вчинків.

Під час формувального впливу, окрім методу етичної бесіди, використовувалися й інші методи формування досвіду моральної поведінки [7, с. 61]: методи вправ, педагогічні вимоги, організація виховних ситуацій, гра тощо. Такі види роботи було спрямовано на привчання та закріплення норм моральної поведінки, удосконалення моральних вчинків вихованців. Із цією метою, враховуючи вікові особливості молодших школярів, використовувались вправи з елементами ігрової діяльності: зосередження уваги учнів на поняттях, пов'язаних із певною моральною категорією; усвідомлення й осмислення її значення; виклик емоційних переживань в учнів відносно моральних категорій; поведінка учня відповідно до моральних норм [1, с. 181-186].

При проведенні етичних занять використовувались зошити- пам'ятки «Про мене» [5, с. 154], у яких було занотовано поняття моральних якостей, правила моралі, визначення моральних норм, виявлення своїх недоліків та переваг у ставленні до оточуючих людей щодо моральної якості, яка розглядалася на етичному занятті.

Виклад основного матеріалу. Аналіз отриманих результатів дослідження показав позитивну динаміку змін у формуванні моральних категорій в учнів молодших класів. Зокрема, динаміку змін усвідомлення і розуміння молодшими школярами моральної категорії «доброта» відображено у таблиці 1.

Таблиця 1 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння моральної категорії «доброта» до і після проведення психокорекційних занять

Наведені дані свідчать, що вихідна оцінка усвідомлення та розуміння моральної категорії «доброта» за усіма складовими її змісту, як у контрольній, так і в експериментальній групах, була майже однакова. Як у контрольній, так і в експериментальній групах респонденти у трактуванні доброти найбільше виділяли такі характеристики її змісту, як любов та повага до рідних і близьких людей (відповідно 66,67%, 65%), як допомога по господарству близьким людям (відповідно 63,33% і 63,33%). Аналіз даних формуючого експерименту показав, що оцінка усвідомлення та розуміння моральної категорії «доброта» за усіма складовими її змісту в експериментальній групі збільшилася в середньому на 19,05%, у контрольній групі - на 0,95%.

Результати дослідження свідчать, що під впливом психоко- рекційних занять у дітей експериментальної групи оцінки усвідомлення та розуміння моральної категорії «доброта» загалом і кожної складової її змісту значно покращились. Із наведених результатів можна зробити висновок, що збільшився рівень усвідомлення та розуміння знань про цю норму моралі. Значних зрушень в учнів контрольної групи у цьому аспекті не виявлено.

Дані таблиці 1 показують, що найбільших змін у результаті корекційної роботи зазнала оцінка учнями експериментальної групи такої характеристики добра, як відмінність від інших позитивних моральних якостей (на 21,67%; у контрольній - на 1,67%), а найменших зрушень зазнала така характеристика, як щедрість, нежадібність, готовність дитини поділитись своєю приватною річчю з іншими дітьми (на 13,33%, у контрольній - 0%).

Зміни внаслідок психокорекційного впливу відносно усвідомлення та розуміння моральної категорії «чесність» та її змістовних характеристик висвітлено у таблиці 2.

Таблиця 2 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння моральної категорії «чесність» до і після проведення психокорекційних занять

Результати таблиці 2 свідчать, що вихідні оцінки усвідомлення та розуміння моральної категорії «чесність» за усіма складовими її змісту як у контрольній, так і в експериментальній групах були майже однакові. Як у контрольній, так і в експериментальній групах респонденти у трактуванні чесності найбільше виділяли такі її змістовні характеристики, як прояв правдивості, щирості, відвертості до оточуючих людей (відповідно 51,67%, 50%), дотримання та виконання даних дитиною обіцянок (33,33% і 30%). Аналіз даних корекційної роботи показав, що оцінка усвідомлення та розуміння моральної категорії «чесність» за усіма складовими її змісту в експериментальній групі збільшилася в середньому на 16,04%, у контрольній групі - на 1,04%. моральний етичний поведінка духовний

Унаслідок корекційної роботи у респондентів експериментальної групи оцінки усвідомлення та розуміння моральної категорії «чесність» загалом і кожної складової її змісту зокрема значно покращились. З отриманих результатів прослідкову- ється збільшення рівня усвідомлення та розуміння знань про цю норму моралі. Значних позитивних зрушень у респондентів контрольної групи в цьому плані не виявлено.

Дані таблиці 2 засвідчують, що найбільших змін у результаті корекційного впливу зазнали респонденти експериментальної групи щодо такої характеристики чесності, як бережливе, шанобливе ставлення та повага до шкільного майна (на 23,34%; у контрольній - на 1,67%), а найменших зрушень зазнала така характеристика, як прояв правдивості, щирості, відвертості до оточуючих людей (на 13,33%, у контрольній - 0%).

Зміни внаслідок психокорекційного впливу відносно усвідомлення та розуміння моральної категорії «чуйність» та її змістовних характеристик висвітлено у таблиці 3.

Аналізуючи дані таблиці 3, ми спостерігаємо, що вихідні оцінки усвідомлення та розуміння моральної категорії «чуйність» за усіма складовими її змісту як у контрольній, так і в експериментальній групах були майже однакові. При трактуванні змістовних характеристик чуйності респондентами контрольної та експериментальної груп найвищий рівень усвідомлення і розуміння спостерігався за такими характеристиками, як наявність у дітей уважності, небайдужості до людей та їхніх переживань, почуттів (відповідно 48,33%, 46,67%). Аналіз даних корекційної роботи показав, що оцінка усвідомлення та розуміння моральної категорії «чуйність» за усіма складовими її змісту в експериментальній групі збільшилася в середньому на 12,86%, у контрольній групі - на 0,95%.

Таблиця 3 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння моральної категорії «чуйність» до і після проведення психокорекційних занять

Унаслідок психокорекційної роботи в респондентів експериментальної групи оцінки усвідомлення та розуміння моральної категорії «чуйність» загалом і кожної окремої складової її змісту зокрема значно покращились. З отриманих результатів у респондентів простежується збільшення рівня усвідомлення та розуміння знань стосовно цієї моральної категорії, але суттєвих зрушень у респондентів контрольної групи в цьому випадку не виявлено.

Результати таблиці 3 засвідчують, що найбільших змін у результаті психокорекційного впливу зазнали респонденти експериментальної групи щодо такої характеристики чуйності, як здатність до співчуття та співпереживання подій, що відбувалися з оточуючими людьми (на 15%; у контрольній - на 3,33%).

У таблиці 4 представлено порівняльні дані оцінки учнями контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння змісту моральних категорій до і після проведення психо- корекційних занять.

Таблиця 4 Оцінка учнями молодших класів контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння змісту моральних категорій до і після проведення психокорекційних занять

Отримані результати загальної оцінки усвідомлення та розуміння змісту моральних категорій учнями контрольної та експериментальної груп показують, що під час психокорекційних занять найбільш позитивні зрушення були отримані респондентами експериментальної групи відносно моральної категорії «доброта» (22,14%), а найменш позитивні - 12,86% відносно моральної категорії «чуйність». При цьому в контрольній групі ми спостерігаємо однакове зростання (~ 0,99%).

Наведені у таблиці 4 дані, які показують усвідомлення та розуміння знань відносно виокремлених нами для експериментального дослідження моральних категорій, представлено графічно (рис. 1).

Рис. 1. Оцінка учнями контрольної та експериментальної груп усвідомлення та розуміння змісту моральних категорій до і після проведення психокорекційних занять