Комплексна програма психокорекції соціальної тривожності в підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Останнім часом соціальні страхи, які виявляються в побоюванні взаємодії з іншими людьми, боязні бути погано оціненим, розкритикованим та осудженим та призводять до порушень соціально-психологічної адаптації, є предметом наукових інтересів у психології, медицині, соціології, філософії [6; 7; 8]. За даними українських дослідників, до 48,5% підлітків і юнаків страждають доклінічними формами соціальної тривожності [4].

Загальновизнаним є той факт, що соціальні страхи знижують якість життя, відбиваються на здоров'ї та благополуччі особи стості [4; 6; 7; 8]. Поширеність соціальних страхів і соціальної тривожності серед населення, а особливо серед молоді, переносить проблему з виключно медичного контексту, адже соціальна тривожність зустрічається і серед здорового населення, і лише екстремальна форма соціальної тривожності досягає критеріїв розладу, описаного в МКХ-10 і йБМ-У.

Соціальна тривожність доклінічного рівня охоплює сфери, важливі для соціалізації підлітків, а також є пов'язаною зі статево-рольовою сферою особистості. Отже, вирішення проблеми соціальної тривожності є не можливим без врахування причин та наслідків її формування, її місця та негативного впливу на особистісне функціонування підлітків. Нами [4] було проведено дослідження соціальної тривожності в підлітків, яке виявило складну гендерну та статево-рольову її регуляцію та роль стосунків із батьками.

Існує традиція рішення проблеми соціальної тривожності методами когнітивно-поведінкової психотерапії [2; 5]. Так, О.А. Сагалакова, Д.В. Труєвцев [7] вказують на те, що такі методи, як моделювання, когнітивна гіпнотерапія, систематична десенсибілізація, тренінги впевненості в собі, формування навичок комунікації, показали свою ефективність у терапії соціальних страхів. Однак доречними можуть бути техніки і не когнітивно-поведінкового регістру, такі як психодрама, робота з психотерапевтичною метафорою, техніка спрямованої уяви, арт-терапія, мішенями яких є не просто патогенні симптоми соціальної тривожності, але й особистість у цілому.

Уявляється, що зв'язок соціальної тривожності з особистісними структурами підлітків обумовлює необхідність системного профілактичного та психокорекційного впливу, який не може бути обмеженим тільки поведінковим рівнем, зняттям страху в певних соціальних ситуаціях та опрацюванням навичок ефективної комунікації. Але ці компоненти є важливими та необхідними.

Крім того, слід брати до уваги батьківсько-дитячі стосунки, особливості яких є чинниками формування або запобігання соціальної тривожності. Так, А.М. Cavanaugh, С. Buehler [8] вказують, що комплексний підхід у психологічній підтримці підлітків із соціальною тривожністю, який включає спеціальні дії з боку батьків, однолітків та вчителів, дає значущі результати в подоланні соціальної тривожності. На комплексному підході до корекції міжособистісних стосунків також наголошують і вітчизняні дослідники [6].

Таким чином, комплексний підхід до психокорекції соціальної тривожності в підлітків повинен включати в себе декілька рівнів впливу за різними аспектами.

Постановка завдання. Мета - розробити та апробувати комплексну програму психокорекції соціальної тривожності у підлітків.

До цільової аудиторії комплексної програми психокорекції соціальної тривожності в підлітків включаються: 1) підліток із соціальною тривожністю; 2) група підлітків із соціальною тривожністю; 3) батьки та педагоги підлітків із соціальною тривожністю.

Комплексна програма психокорекції соціальної тривожності в підлітків має такі форми роботи:

1) індивідуальні консультації з підлітками, метою яких є діагностика та психокорекція змісту, особливостей прояву та стратегій подолання соціальної тривожності, а також статево-рольової сфери особистості та її девіацій;

2) групові тренінгові заняття з підлітками. До складу групи входить 6-12 підлітків. Бажано, щоб група включала і дівчат, і хлопців. Для формулювання цілей групових тренінгових занять ми спиралися на описані Л.Ф. Анн [1, с. 35] цілі тренінгової роботи з підлітками. Нижче представлено адаптовані для запропонованої комплексної програми цілі групових тренінгових занять.

1. Дослідження психологічних проблем (соціальна тривожність, труднощі в міжособистісному спілкуванні, труднощі у формуванні статеворольової ідентичності) учасників групи і надання допомоги в їх вирішенні.

2. Поліпшення суб'єктивного самопочуття, зміцнення психічного здоров'я, формування впевненості в собі, активної соціальної позиції.

3. Вивчення психологічних закономірностей механізмів і ефективних засобів міжособистісної, міжстатевої взаємодії для створення основи більш гармонійного та ефективного спілкування з іншими людьми.

4. Розвиток самосвідомості і самодослідження учасників для корекції та попередження емоційних порушень на основі внутрішніх і поведінкових змін, формування гармонійної статево-рольової Я-концепції.

5. Сприяння процесу особистісного розвитку, реалізації творчого потенціалу, досягнення оптимального процесу життєдіяльності і відчутті щастя і успіху.

Мають місце індивідуальні консультації з батьками та навчальні семінари для батьків та педагогів. Метою індивідуальних консультацій з батьками є психодіагностика та корекція патогенних патернів батьківсько-дитячих стосунків та батьківських настанов у вихованні. Навчальні семінари є спрямованими на інформування батьків щодо психологічних закономірностей психосексуального розвитку підлітків, негативних та ефективних патернів батьківсько-дитячих стосунків.

Комплексна програма має такі психокорекційні мішені, які було визначено за результатами проведеного дослідження:

1) відчуття страху в соціальних емоційно-мотиваційно напружених ситуаціях на емоційному, фізіологічному рівні;

2) інші негативні почуття, які блокують почуття впевненості та міжособистісну комунікацію (гнів, образа, відчуття неповноцінності тощо);

3) патогенні стратегії міжособистісного спілкування (покірно-сором'язлива, недовірливо-скептична, прямолінійно-агресивна);

4) негативні стратегії подолання страху (уникнення, зниження соціальної залученості);

5) незрілість особистісних статево-рольових структур;

6) труднощі у реалізації статевої ролі на поведінковому рівні;

7) відсутність позитивних засобів самопрезентації, асертивності, ефективної комунікації;

8) негативні форми батьківсько-дитячої комунікації.

За методами психокорекційного впливу [3]: когнітивно-поведінкові методи; клієнт-центрований підхід; гештальттерапія; психодрама; групові дискусії.

Соціальна тривожність доклінічного рівня охоплює сфери, важливі для соціалізації підлітків, а також є пов'язаною зі статево-рольовою сферою особистості. Отже, вирішення проблеми соціальної тривожності є неможливим без врахування причин та наслідків її формування, її місця та негативного впливу на особистісне функціонування підлітків.

Запропонована програма психокорекції соціальної тривожності в підлітків включає в себе різні форми групової та індивідуальної роботи та розрахована на 8 тижнів (35 годин), з яких: 5 годин - індивідуальні консультації з підлітком, 24 години - тренінг соціальної впевненості, 2 години - індивідуальні консультації з батьками, 4 години - навчально-практичні семінари для батьків та педагогів. На рис. 1 представлено опис комплексної програми.

Комплексна програма психокорекції соціальної тривожності в підлітків включає де кілька етапів. На першому етапі проводиться одна година індивідуальної консультації з підлітком та одна година консультації з батьками. Метою індивідуальних консультацій є діагностика змісту та особливостей прояву соціальної тривожності, структури батьківської родини, патогенних патернів дитячо-батьківської взаємодії. Батьки інформуються щодо змісту комплексної програми психокорекції соціальної тривожності.

На другому етапі проводиться тренінг соціальної впевненості для підлітків, який супроводжується трьохгодинними індивідуальними консультаціями. Час проведення індивідуальних консультацій призначається за бажанням підлітка або за вимогою спеціаліста. На цьому ж етапі проводяться навчально-практичні семінари для батьків та педагогів.

Перший семінар (2 години) має назву «Соціальні страхи в підлітковому віці. Як можуть допомогти батьки?». На цьому семінарі обговорюються основні проблеми, пов'язані із соціальною тривожністю в підлітковому віці, її причини, засоби подолання, роль дитячо-батьківських стосунків у формуванні або попереджанні соціальної тривожності. Інформація надається в інтерактивній формі. Виділяється час для відповіді на запитання батьків, опису конкретних випадків.

Табл. 1

Другий семінар із назвою «Вже не дитина та ще й не дорослий» присвячується обговоренню психологічних особливостей розвитку в підлітковому віці, становленню статево-рольової ідентичності, труднощів у пошуку власної ідентичності у підлітків, зміні стосунків з батьками. Також застосовуються інтерактивні засоби та заохочення дискусії, формулювання питань.

На третьому етапі проводиться заключна індивідуальна консультація з підлітком, на якій психолог дає рекомендації щодо подолання психологічних проблем, засновані на спостереженнях протягом

індивідуальної та групової роботи. Індивідуальна консультація з батьками призначається після закінчення індивідуальних консультацій з підлітком. На цій консультації з батьками обговорюються загальні проблеми та питання, які підіймалися в роботі дитиною, психолог відповідає на питання батьків та формулює загальне бачення психологічної проблеми та засобів її подолання, дає індивідуальні консультації щодо підвищення ефективності спілкування та сприяння зниженню соціальної тривожності.

Запропонована програма психокорекції соціальної тривожності в підлітків включає в себе різні форми групової та індивідуальної роботи та розрахована на 8 тижнів (35 годин), з яких: 5 годин - індивідуальні консультації з підлітком, 24 години - тренінг соціальної впевненості, 2 години - індивідуальні консультації з батьками, 4 години - навчально-практичні семінари для батьків та педагогів.

Рис. 1. Комплексна програма психокорекції соціальної тривожності у підлітків

Апробація запропонованої нами комплексної програми психокорекції соціальної тривожності в підлітків відбувалася на базі Аерокосмічного ліцею на базі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», ХЗОШ № 32, ХЗОШ № 160. Програмою було охоплено 23 підлітка (12 дівчат та 11 хлопців), учнів 9-10 класів, в яких був виявлений високий рівень соціальної тривожності, та 29 батьків і 13 педагогів.

До контрольної групи входили 16 підлітків, які мали високий рівень соціальної тривожності, але не були задіяні в комплексній програмі.

Наприкінці комплексної програми учасникам (батькам, педагогам та підліткам) було запропоновано заповнити опитувальний лист щодо результатів та вражень від проходження програми. До цього листа увійшли питання, які стосувалися корисності та ефективності комплексної програми, задоволеності результатами, побажання та рекомендації щодо проведення.

Аналіз відповідей в опитувальних листах педагогів та батьків дозволяє виділити такі основні ефекти програми, як: 1) отримання інформації щодо психологічних закономірностей розвитку підлітка; 2) краще розуміння чинників та особливостей переживання соціальної тривожності; 3) набуття навичок ефективної комунікації. Батьки, які відвідували індивідуальні консультації, відмічали покращення сімейних стосунків, краще розуміння з дітьми, зняття психологічної напруги в дитячо-батьківському спілкуванні. Педагоги (класні керівники дітей, які приймали участь у програмі) відмічали покращення стосунків підлітків з однокласниками та їх більшу залученість у соціальне життя школи.

Підлітки відмічали покращення спілкування з однолітками та батьками, зняття тривоги, надбання нових друзів. Для підлітків найбільш захоплюючими були вправи на групову взаємодію, які на початку тренінгу були складними, а наприкінці були пов'язані лише з позитивними емоціями. Підлітки висловлювали бажання участі в подібних тренінгах та відзначали важливість індивідуальних бесід з психологом, в яких найвагомішим було «відчути, що тебе розуміють».

Ефективність програми визначалась нами за допомогою таких показників:

1) зниження рівня соціальної тривожності (за результатами методики «Опитувальник соціофобій» О.А. Сагалакової і Д.В. Труєвцева (ОСФ));

2) підвищення рівня соціально-психологічної адаптації (за результатами методики діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса і Р. Даймонд));

3) зміна континуально-ад'юнктивної статеворольової моделі на андрогінну або континуально-альтернативну (за результатами статеворольової шкали (О.С. Кочарян, Є.В. Фролова). Зазначимо, що у 18 підлітків на початку програми було визначено континуально-ад'юнктивну статеворольову модель, у 3-х - континуально-альтернативну, у 2-х - андрогінну;

4) порівняння вище вказаних показників із показниками в контрольній групі.

Як видно з табл. 1, відбулися значущі зміни в таких показниках, як рівень соціальної тривожності, соціально-психологічна адаптація та зміна статево-рольової моделі. У підлітків із високою соціальною тривожністю, які не приймали участь у комплексній програмі, не було визначено значущих змін за жодним із показників. Отримані результати оцінки ефективності програми свідчать про її ефективність у корекції соціальної тривожності підлітків.

Комплексна програма має такі психокорекційні мішені, визначені за результатами проведеного дослідження: 1) відчуття страху в соціальних емоційно-мотиваційно напружених ситуаціях наемоційному, фізіологічному рівні; 2) патогенні стратегії міжособистісного спілкування; 3) негативні стратегії подолання; 4) незрілість особистісних статево-рольових структур; 5) труднощі в реалізації статевої ролі на поведінковому рівні; 6) відсутність позитивних засобів са- мопрезентації, асертивності, ефективної комунікації; 7) негативні форми батьківсько-дитячої комунікації. Отримані результати оцінки програми при застосуванні статистичного критерію знаків свідчать про її ефективність у корекції соціальної тривожності підлітків.

Таким чином, вважаємо, що комплексна програма може бути застосована в закладах середньої освіти.

Перспективи подальших досліджень вбачаються у виявленні лонгітюдних результатів застосування комплексної програми психокорекції соціальної тривожності в підлітків. Це допоможе зрозуміти, наскільки стійкими є особистісні зміни внаслідок психокорекційних заходів та внести необхідні зміни в програму.

Крім того, цікавість представляють подальші дослідження впливу дитячо-батьківських стосунків на формування соціальної тривожності в підлітків.

Література

1. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками [Текст] / Л.Ф. Анн. - СПб. : Питер, 2007. - 271 с.

2. Бишоп С. Тренинг ассертивности [Текст] / С. Бишоп - СПб. : Питер, 2001. - 2о8 с.

3. Бурлачук Л.Ф. Психотерапия [Текст]: Учебник для вузов / Л.Ф. Бурлачук, А.С. Кочарян., М. Е. Жидко. 3-е изд. - СПб. : Питер, 2009. - 496 с.

4. E. Dolgopolova. Parent - child relationship as a factor of social anxiety in adolescent girls [Text] / E. Dolgopolova, A. Kocharyan, N. Tereshchenko // MORAL POTENTIAL OF THE SOCIETY: REPRODUCTION PRESERVATION AND INTENSIFICATION ISSUES. B&M Publishing, San Francisco, California, USA., 2013. - Р 75.

5. Когнитивная психотерапия расстройств личности [Текст] / под ред. А. Бека., А. Фримена - СПб. : Питер, 2002. - 544 с. - (Сер. Практикум по психотерапии).

6. Пивоварчик І.М. Психологічна корекція та підтримка міжособистісних відносин підлітків [Текст] / І.М. Пивоварчик // Наука і освіта. - 2015. - 3. - С. 78-84.

7. Сагалакова О.А. Социальные страхи и социофобии [Текст] / О.А. Сагалакова, Д.В. Труевцев - Томск : Изд-во Том. ун-та, - 2007. - 210 с.

8. Cavanaugh A.M. Adolescent loneliness and social anxiety: The role of multiple sources of support [Text] / A.M. Cavanaugh, C. Buehler // Journal of Social and Personal Relationships first published. - 2015. - № 23.

Размещено на Allbest.ru