Соціально-педагогічна профілактика правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Кафедра соціальної роботи, соціальної педагогіки та психології

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

«Соціально-педагогічна профілактика правопорушень»

Виконала:

студентка 26 групи факультету педагогіки та психології

Якушевич А. О.

Перевірила:

канд. пед. наук, доцент

Доннік М. С.

Кропивницький 2018

ВСТУП

Актуальність теми. Переважання негативних емоційних станів і внутрішніх конфліктів певним чином впливають на виникнення труднощів у поведінці особистості. У загальних рисах така поведінка характеризується неорганізованістю, агресивністю та виникненням депресивних станів. Разом з тим, наявність у поведінці дітей таких реакцій свідчить про певні труднощі у їхньому психічному розвитку. Ці труднощі хоч і є деякими відхиленнями від норми, але ще не є симптомами психічного захворювання. Ці негативні емоційні стани насамперед впливають на психологічну готовність особистості до навчання в школі, на поведінку й індивідуальний розвиток.

Численні психолого-педагогічні дані свідчать про те, що коли у особистості зазвичай переважають негативні емоційні стани та коли вона бореться з внутрішніми конфліктами , то згодом такі недоліки подолати важко. Раннє неблагополуччя афективних відносин із близькими й однолітками або дефектність емоційного спілкування з оточенням створюють небезпеку порушення подальшого формування особистості. Розвиток емоційної сфери певним чином впливає на формування особистості, що, безумовно, проявляється відхиленнями у поведінці.

Таким чином, негативні емоційні стани і відповідні їм форми поведінки а також порушення загальних властивостей емоційної регуляції є основними ознаками емоційного порушення, що безпосередньо впливають на розвиток особистості дитини та у майбутньому можуть призвести до делінквентної поведінки.

Мета дослідження полягає у розробленні профілактичної програми, яка допоможе усунути проблему переважання негативних емоційних станів та внутрішніх конфліктів.

Відповідно до зазначеної мети визначено такі завдання дослідження:

1) розглянути 3 блоки профілактики;

2) розробити профілактичну програму для усунення цієї проблеми.

Профілактика в контексті саме цієї проблеми є досить важливою, адже емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, - необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання - вибір об'єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення [6, с. 113].

Соціальна профілактика - це діяльність, спрямована на запобігання виникненню, поширенню чи загостренню негативних соціальних явищ та їх небезпечним наслідкам.

Відповідно до трьох блоків виділяють первинну, вторинну та третинну профілактику.

Первинна профілактика в більшій мірі носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від певних стандартів поведінки і негативних звичок. Третинна профілактика спрямована на попередження рецидивів негативних явищ у суспільстві та девіантної поведінки осіб, яким була властива така поведінка раніше, а також на відновлення особистісного і соціального статусу людини [2,c. 35].

Первинна профілактика. Найбільш масова та найбільш неспецифічна, її контингент включає загальну популяцію дітей, підлітків і молоді, а метою є формування активного, адаптивного, високо функціонального життєвого стилю [4, с. 64].

Первинна профілактика спрямовується на збереження і розвиток умов, які забезпечують здоров'я, на збереження життя людей, на попередження несприятливого впливу на нього факторів соціального і природного середовища. Первинна профілактика є масовою і найбільш ефективною [5, с. 207].

Отже, на нашу думку, первинна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на налагодження позитивної соціальної взаємодії осіб, на збереження життя, попередження несприятливого впливу факторів соціального середовища, формування соціально прийнятної законослухняної поведінки.

Вторинна профілактика має на меті обмеження поширення окремих негативних явищ, які мають місце в суспільстві чи в соціальній групі, попередження загострень таких явищ та їх наслідків на запобігання поглибленню соціальної дезадаптації осіб, яким властива асоціальна чи небезпечна поведінка [2, c. 35].

Вторинна профілактика має на меті обмеження поширення окремих негативних явищ, що мають місце в суспільстві чи соціальній групі. Вторинна профілактика серед дітей, підлітків і молоді містить у собі як соціально-психологічні, так і медичні заходи неспецифічного характеру, її контингентом є діти і підлітки з ризикованою поведінкою (бездоглядні діти, діти з кризових сімей, діти вулиці).

Вторинна профілактика - діяльність спрямована на запобігання можливих порушень моральної регуляції. Показником необхідності профілактичних заходів є характер поведінки, який завдає шкоди суспільству чи інтересам окремих осіб (агресивність, грубість, брехливість, лінощі, забіякуватість та ін.). Порушення поведінки засвідчує про спотворення ціннісних орієнтацій і недоліки внутрішніх регуляторів поведінки людини [5, с. 207].

Отже, на нашу думку, вторинна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на якомога раннє виявлення змін у поведінці дитини, що дає можливість попередити її подальший розвиток.

Третинна профілактика спрямована на попередження рецидивів негативних явищ у суспільстві та девіантної поведінки осіб, яким була властива така поведінка раніше, а також на відновлення особистісного і соціального статусу людини [2, c. 35].

Третинна профілактика - комплекс соціальних, освітніх та медико-психологічних заходів, спрямованих на відновлення особистісного та соціального статусу людини, повернення її в сім'ю, освітній заклад, трудовий колектив, до суспільно-корисної діяльності. [9, с. 87].

Третинна профілактика - це сукупність заходів, спрямованих на корекцію поведінки, її переорієнтацію, а також реабілітацію [5, с. 207].

Отже, на нашу думку, третинна профілактика - це сукупність заходів, які спрямовані на виявлення і усунення конкретних недоліків, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінку, у більш важку стадію, що застосовується до підлітків, які скоїли правопорушення.

Первинна профілактика

Мета: налагодити позитивну взаємодію з дітьми; виявити осіб, у яких переважають негативні емоційні стани та внутрішні конфлікти.

Завдання:

Ё познайомитися з дітьми, налаштувати їх на подальшу взаємодію;

Ё ознайомити дітей з переліком негативних емоційних станів;

Ё провести бесіду на тему внутрішніх конфліктів;

Ё провести методики для виявлення дітей, які мають ці проблеми;

Ё опрацювати результати методики.

Методи: бесіди, дискусії, тренінги, психодіагностика.

Засоби:

Ё вправа на знайомство;

Ё інформаційне повідомлення «До чого призводять негативні емоції?», «Внутрішній конфлікт»;

Ё опитувальник «Діагностика стану агресії», А. Басс, А. Дарка [1, с. 53-57];

Ё опитувальник визначення схильності до девіантної поведінки (О. М. Орел) [6, с. 255-261].

Вторинна профілактика

Мета: виявити зміни в поведінці дитини та попередити їх подальший розвиток.

Завдання:

Ё вивчити особливості особистості дітей;

Ё дослідити причини та фактори переважання негативних емоційних станів та внутрішніх конфліктів;

Ё проаналізувати соціальні чинники;

Ё сформувати вміння стримувати свої емоції

Методи: виховна година, соціально-психологічні тренінги, індивідуальна робота, музикотерапія.

Засоби:

Ё інформаційне повідомлення: «Роздратованість та гнів - шляхи подолання»;

Ё вправа «Самоконтроль зовнішнього вираження емоцій» (5 хв.). У момент дії напружених чинників, при зростанні емоційної напруги необхідно поставити собі питання самоконтролю: Як я виглядаю? Чи не скутий я? Чи не стислі мої зуби? Як я сиджу? Як я дихаю?;

Ё вправа «Вплив емоційних станів на взаємостосунки» (25 хв.). Вправа сприяє усвідомленню впливу емоційних станів на взаємовідносини з оточенням, на їх емоційні стани. Вправа дозволяє усвідомити і надалі враховувати вплив емоційних станів на оточення, виробити навички рефлексії, що допомагає оптимізувати спілкування з оточуючими;

Ё вправа «Контраргументи» (10 хв.). Вправа розвиває вміння знаходити позитивні сторони у негативних якостях та компенсувати свої недоліки;

Ё вправа «Провокуючі питання» (15 хв.). Вправа сприяє виробленню вміння контролювати м'язове напруження, що виникає як реакція на емоціогенні фрази; втримання релаксаційного стану в умовах провокації.

Третинна профілактика

Мета: усунути конкретні недоліки в поведінці дитини та сприяти усуненню такої поведінки у майбутньому.

Завдання:

Ё корекція психосоціальних проявів поведінки дітей;

Ё навчання індивіда навичок емоційної саморегуляції;

Ё соціальний супровід дітей;

Ё реабілітація і ресоціалізація;

Ё оцінка виконаної роботи.

Методи: бесіди, тренінгові вправи, методи саморегуляції.

Засоби:

Ё вправа «Антистрес» (15 хв.). Вправа спрямована на розвиток навичок позбавлення від наслідків руйнівного стресу. Людина починає відчувати прилив сил. Похмурий настрій розсіюється;

Ё вправа «Агресивна і беззахисна істота» (10 хв.). Вправа сприяє усвідомленню учасниками своїх невпевнених і агресивних проявів, зняттю надмірної емоційної скутості, врівноваженню активності і спонтанності;

Ё вправа «Позитивна переоцінка» (10 хв.). Вправа допомагає знайти позитивні моменти в складних, стресових ситуаціях та знизити негативне сприйняття життєвих обставин, подивитися на них з іншого боку.

Ё вправа «Редагування негативних емоцій» (15 хв.). В процесі виконання цієї вправи діти знайомляться з різними «нешкідливими» способами розрядки негативних станів [4, с. 67];

Ё вправа «Мої позитивні емоції» (20 хв.). Вправа спрямована на вироблення навичок викликати у себе позитивні емоції, допомагає зрозуміти причини виникнення позитивних емоцій, що допомагає частіше знаходитися у хорошому настрої, підвищує рівень самоприйняття і аутосимпатії [4, с. 65];

Ё вправа «Я» (20 хв.). Вправа дає можливість наглядно відстежити зміни, які відбулися в процесі функціонування групи. Ведучий пропонує всім заплющити очі. «Поверніться в думках на перше заняття, пригадайте, як ви поводились, що відчували. Пригадали? А зараз поверніться назад і подумайте, які ви тепер. Змінилися чи ні?». Учасники на одному великому ватмані малюють себе, якими вони були на першому занятті (загальний малюнок). А на другому - які вони тепер. Учасники повертаються в коло і пояснюють, що вони зобразили. Обговорення: Чи змінилися ви? Які саме зміни ви відчули? Що ви відчуваєте на даний момент? [10, с. 132].

Висновки

Невміння володіти собою й керувати своїми емоційними станами у важких життєвих ситуаціях часто призводить до різних нервово-психічних розладів, порушень поведінки, міжособистісних конфліктів й у остаточному підсумку, соціальної дезадаптації індивіда. Тож перший шлях профілактики цих та багатьох інших порушень є корекція негативних емоційних станів і навчання індивіда навичок емоційної саморегуляції, тобто можливості утримувати в моменти переживання стресу свій психічний стан в оптимальних межах, знижуючи ступінь психічного залучення до негативних переживань і регулюючи рівень емоційного порушення. Існують два основних способи корекції негативних емоційних станів - зменшення їх сили і вироблення альтернативних реакцій (наприклад, у формі тренінгів, релаксації або впевненості). За допомогою трьох блоків профілактики ми зможемо зменшити вплив негативних факторів на емоційну сферу особистості та подолати внутрішні конфлікти.

поведінка особистість корекція дитина

Список використаної літератури

1. Артюхова Т. Ю. Психологические механизмы коррекции состояния тревожности личности: дисс. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т. Ю. Артюхова. - Новосибирск, 2000. - 197 c.

2. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Безпалько - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 208 с.

3. Вітенко І. С. Основи психології. Основи педагогіки: навч.-метод. посібник / І. С. Вітенко, А. С. Борисюк, Т. І. Вітенко. - 2-ге вид. - Чернівці: Книги-ХХI, 2009. - 200 с

4. Гринбергер Д. Управление настроением: методы и упражнения / Д. Гринбергер, К. Падески. - СПб. : Питер, 2008. - 224 с.

5. Лютий В. П. Соціальна профілактика / В. П. Лютий // Соціальна педагогіка : мала енциклопедія / за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. - К.: Центр учбової літератури, 2008.

6. Овчарова Р. В. Технологии профессиональной деятельности практичного психолога образования: [учебн. пособие для студ. спец. вузов]. / Р. В. Овчарова. - М.: ТЦ «Сфера»: ООО «Юрайт-М», 2001.- 306 с.

7. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции: Учебное пособие. -- М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 1998. -- 96 с. -С.26-32.

8. Соціальна педагогіка : словник-довідник / за заг. ред. Т. Ф. Алєксєєнко. - Вінниця : Планер, 2009. - 542 с.

9. Шевців З. М. Основи соціально-педагогічної діяльності: Навч. посіб. / З. М. Шевців. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 248 с.

10. Ягупов В. В. Педагогіка: навч. посібник. / В. В. Ягупов - К. : Либідь, 2002. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru