Дослідження особливостей творчого мислення у майбутніх викладачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Розділ 1. Аналіз стану проблеми дослідження творчого мислення в психологічній літературі

1.1 Визначення терміну "творче мислення"

1.2 Особливості творчого мислення та особливості творчої особистості. Методи дослідження творчого мислення

1.3 Гендерні особливості прояву творчого мислення

1.4 Шляхи та проблеми розвитку творчого мислення серед майбутніх вчителів

Розділ 2. Дослідження експериментальної складової особливостей творчого мислення у майбутніх викладачів

2.1 Методи діагностики дослідження особливостей творчого мислення у майбутніх викладачів

2.2 Умови та етапи проведення експериментального дослідження

Висновки

Список літератури



Вступ

Актуальність дослідження. Ми обрали темою нашого дослідження проблему гендерних детермінантів розвитку творчих здібностей у майбутніх вчителів саме тому, що дана тема, на наш погляд розглянута не обширно, та на наш погляд, не достатньо.

Саме тому виникає актуальність розробки і впровадження в навчальний процес нових методів, підходів і програм, спрямованих на розвиток творчого мислення студентів, майбутніх вчителів. Таким чином, перед педагогами та психологами постає завдання більш глибокого вивчення особливостей творчого мислення і умов його розвитку в навчанні.

Питанням організації процесу навчання з метою набуття студентами досвіду творчої діяльності присвячені роботи І.Я. Лернера, В.І. Арістова, В.Ф. Паламарчук, М.М. Скаткіна та інших. Психологічні основи розвитку мислення розроблені в дослідженнях Л. с. Виготського, П.П. Блонського, С.Л. Рубінштейна.

На сьогодні в літературі описано близько трьох десятків методів, здатних, на думку їх розробників, ефективно впливати на творчу активність людини. У зарубіжній літературі найпоширенішими методами активізації та стимуляції творчого мислення є "мозковий штурм" (А.Ф. Осборн) та "синектика" (У. Дж. Гордон). В основу цих методів покладена вимога відмови від будь-якої критики при висуненні гіпотез та перевтілення себе в певну частину чи деталь проблеми, що розв'язується.

Об'єкт дослідження: творчі здібності

Предмет дослідження: гендерні детермінанти розвитку творчих здібностей у майбутніх вчителів.

Мета дослідження: виявити та дослідити гендерні детермінанти розвитку творчих здібностей у майбутніх вчителів.

Задачі дослідження:

1. Теоретичне дослідження літератури з проблеми вивчення креативності.

2. Вивчення особливостей розвитку креативності у майбутніх вчителів

3. Вивчення методів дослідження креативності у майбутніх вчителів

Методи дослідження:

Теоретичні: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження.

Емпіричні: конкретні методики Е.П. Торренса "Тест креативності" та Дж. С. Брунера "Виявлення типів мислення та рівня креативності".

Структура роботи: робота включає вступ, два розділи, загальні висновки та список використаних наукових джерел. Загальний обсяг роботи (…) сторінки друкованого тексту, основний текст викладений на (…) сторінках. У списку використаних джерел 30 найменувань.



Розділ 1. Аналіз стану проблеми дослідження творчого мислення в психологічній літературі

1.1 Визначення терміну "творче мислення"

Творче мислення - одна з найцікавіших феноменів, що виділяють людини зі світу тварин. Вже на початку життя у людини проявляється нагальна потреба самовираження через творчість, людина вчиться мислити творчо, хоча здатність до такого мислення не є необхідної для виживання. Творче осмислення є одним із способів активного пізнання світу, і саме воно робить можливим прогрес, як окремого індивіда, так і людства в цілому [11].

Спроби пояснити феномен творчого мислення робилися ще античними філософами і не припиняються й досі. У ХХ столітті його вивченням зайнялися також психологи і фахівці з кібернетики. Не дивлячись на такий довгий увагу до проблеми, не всі її аспекти до кінця розкриті, тому дослідження в цій області продовжуються [11].

У даній роботі наводиться огляд різних концепцій і підходів до вивчення творчого мислення, розглядаються відмінні риси креативної особистості, а також аналізуються фактори, що впливають на прояв творчих здібностей.

Мислення людини є об'єктом вивчення філософії, психології, соціології та інших наук. Науки, що вивчають мислення людини, на підставі свого предмету і методу дослідження дають специфічне визначення поняттю "мислення" [11].

Мислення - це специфічна ідеальна (розумова) діяльність людини, що здійснюється в певних соціокультурних умовах. Його сутність полягає в пізнанні предметів і явищ об'єктивної дійсності, прогнозуванні майбутнього, створенні певних програм (планів, проектів, моделей) практичної і теоретичної діяльності, вирішенні практичних і теоретичних завдань та проблем, воно також виконує функції аналізу, синтезу, тлумачення та ін. [9].

Одним з основних компонентів творчого мислення є образне мислення, уяву. Не випадково в науці широко застосовується метод мисленого експерименту. Піраміди, собори і ракети існують не завдяки геометрії, будівельної механіки і термодинаміки, а тому, що вони спочатку були зримою картиною в умах тих, хто їх будував [9].

Творчі особистості приймають вимоги навколишнього середовища лише в тій мірі, в якій останні збігаються з їхніми власними позиціями. Їх уявлення про життя, суспільстві, навколишньому світі нестандартні, ці люди не перебувають у полоні ідеологічних догм. Інтелект творчих особистостей синтетичний: вони прагнуть до встановлення зв'язків між різними явищами. Поряд з цим їх мислення дивергентно: вони прагнуть побачити найрізноманітніші зчеплення одних і тих же речей. Ці люди чутливі, сензитивні до всього незвичайного [9].

1.2 Особливості творчого мислення та особливості творчої особистості. Методи дослідження творчого мислення

Творчі здібності, на відміну від спеціальних здібностей, що визначають успішність у конкретних видах діяльності, проявляються в будь-якій діяльності в тому специфічному стилі її виконання, який може бути названий творчим [24].

Хто є творча особистість. Одним з перших спробував сформулювати відповідь на дане питання Дж. Гілфорд. Він вважав, що "творческость" мислення пов'язана з домінуванням у ньому чотирьох особливостей:

1. Оригінальність, нетривіальність, незвичність висловлюваних ідей, яскраво виражене прагнення до інтелектуальної новизни. Творча людина майже завжди і скрізь прагне знайти своє власне, відмінне від інших рішення.

2. Семантична гнучкість, тобто здатність бачити об'єкт під новим кутом зору, виявляти його нове використання, розширювати функціональне застосування на практиці.

3. Образна адаптивна гнучкість, тобто здатність змінити сприйняття об'єкта таким чином, щоб бачити його нові, приховані від спостереження сторони.

4. Семантична спонтанна гнучкість, тобто здатність продукувати різноманітні ідеї у невизначеній ситуації, зокрема в такій, яка не містить орієнтирів для цих ідей [24].

З точки зору Д.Б. Богоявленської, творчість є ситуативно нестимульований активністю, що проявляється у прагнення вийти за межізаданої проблеми.

За В.М. Дружиніна, творче мислення - мислення, пов'язане з перетворенням знань (сюди він відносить уяву, фантазію, породження гіпотез і інше).

Суть творчого мислення зводиться, по Я.А. Пономарьову, до інтелектуальної активності і чуттєвості (сензитивності) до побічних продуктів своєї діяльності [22].

Я.А. Пономарьов, В.М. Дружинін, В.М. Пушкін і інші вітчизняні психологи вважають основною ознакою мислення неузгодженість мети (задуму, програми) і результату. Творче мислення виникає в процесі здійснення і пов'язано з породженням "побічного продукту", який і є творчим результатом [22].

Виділяючи ознаки творчого акту, всі дослідники підкреслюють його несвідомість, неконтрольованість волею і розумом, а також измененность стану свідомості.

Творча особистість - це та цілісна людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності. Творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують її здатність породжувати якісно нові матеріали, технології та духовні цінності. Креативна дидактична система визначає модель становлення творчої особистості як піраміду, в основі якої - гуманна людина зі всією сукупністю задатків, здібностей, мотивів [24].

Під творчістю ми розуміємо розвиток будь-якого виду діяльності самою особистістю, коли здійснюється вихід за межі заданих вимог. В основі творчості лежить системна організація психічних властивостей, що розвивається впродовж всього життя і визначає можливість досягнення людиною більш високих результатів у певному виді діяльності. Перш за все, "творчість - це здатність виконувати роботу, яка одночасно є новаторською (тобто оригінальною, неочікуваною) і відповідною (тобто корисною, відповідною вимогам завдання)" (Р. Стернберг) [28].

Т. Тардіф і Р. Стернберг вважають, що все різноманіття наукових пояснень творчості можна звести до двох основних:

1. Творчість є окремим психічним процесом, що відбувається в окремій особистості в певний момент часу, тож має розглядатися в особистісному контексті. Цю точку зору підтримують більшість дослідників.

2. Творчість є процесом, що залежить від системи соціальних зв'язків, проблемних сфер, критеріїв оцінки креативних продуктів, тобто має розглядатися в широкому соціальному контексті.

Визначаючи особливості творчої діяльності, всі дослідники підкреслювали її спонтанність, неконтрольованість волею і розумом, несвідомий характер, включеність у творчість особливих станів свідомості, незалежність творчої активності від зовнішніх обставин [28].

Ефект "безсилля волі" проявляється в домінуванні у творчому процесі несвідомого над свідомістю, в результаті суб'єкт не може керувати потоком образів, довільно формувати образи і контролювати переживання. У цьому ефекті свідомість є лише екраном для відображення несвідомого. Образи виникають спонтанно, вони не узгоджені із задумом творця, певними свідомими його намірами чи свідомо визначеними цілями, у своїй динаміці вони незалежні, за невідомими законами вони витісняють один одного [24].

"Ефект творчої та посттворчої сатурації". Серед особливих станів, які супроводжують творчу діяльність, є стан "посттворчої сатурації". Посттворча сатурація проявляється у відчуженості творця від свого результату. Цим творча діяльність відрізняється від цілеспрямованої діяльності, наприклад трудової діяльності, в якій спостерігається протилежний ефект - "ефект вкладеної діяльності". "Ефект вкладеної діяльності" полягає в тому, що чим більше зусиль затрачає людина на досягнення цілі, виготовлення продукту, тим більшого емоційного значення набуває цей продукт для неї. Ефект творчої сатурації (відсторонення від свого авторства) для особистості є ніби "логічним" завершенням всього ходу творчого процесу при розумінні позаособистістного джерела творчості. Особистість не відчуває особистої заслуги в тому, що виникає творчий продукт, тому що сам процес творчості вона сприймає як нав'язаний їй (пор. висловлювання Моцарта: "Я тут зовсім ні до чого"; висловлювання Байрона, що в нього "вселяється демон", висловлювання Мікеланджело, що його рукою водить Бог). [1]

Часто через високу активність несвідомого у творчому процесі його завершення відбувається уві сні або в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Іноді, прагнучі викликати необхідний творчий стан, багато діячів зверталися до пошуку певної стимуляції [24].

Дослідники роблять різні акценти на складових творчості. Сутність творчої діяльності визначають як функціонування одного з аспектів інтелекту, як несвідомий процес, як одну зі стадій розв'язання задачі, як асоціативний процес.

У контексті теорії особистісних рис виникла модель творчості Гілфорда: для творчості необхідний дивергентний стиль мислення (вперше описаний Гілфордом), що складається з таких властивостей, як швидкість, оригінальність (здатність продукувати незвичні, віддалені асоціації), гнучкість (здатність виявити основні та нові властивості об'єкта і запропонувати нові способи їх використання) та складність (здатність продукувати різноманітні ідеї в нерегламентованій ситуації) [24].

С. Герберт доводив, що звичайних когнітивних процесів, трансформованих певним чином, достатньо для відкриття базових наукових законів, наприклад законів Кеплера. У процесі виконання творчих завдань взаємодіють звичайні психічні процеси (мислення, пам'ять тощо) [11].

П. Торранс, як і Дж. Гілфорд, описує креативність у термінах мислення, розуміючи творче мислення як процес відчування труднощів, проблем, пропусків у інформації, відсутніх елементів, перекосу в чомусь, побудову припущень та формулювання гіпотез, що стосуються цих відсутніх елементів, оцінки та тестування догадок, можливості їх перевірки, перегляду і, зрештою, узагальнення результатів [11].

Ф. Баррон вважає, що центральним моментом творчості є процес уяви і символізації, який і слід розглядати як критерій креативності. Ф. Баррон дає визначення креативності "як внутрішнього процесу, що спонтанно продовжується в дії". Дослідник стверджує, що з цієї точки зору відсутність продукту не говорить про відсутність творчості як процесу. Р. Стернберг підкреслює важливість здатності до створення продуктивних метафор. С. Медник постулював, що в основі креативності лежить здатність виходити за рамки стереотипних асоціацій і працювати з широким полем асоціацій [11].

Д. Фелдман вважав, що у креативному процесі взаємодіють три компоненти.

1. Рефлективність як основний процес, що відрізняє людину від тварини, дозволяє формувати самосвідомість, самооцінку, за допомогою мови дає змогу планувати, відображати та аналізувати світ.

2. Цілеспрямованість, або інтенціональність, що дозволяє організовувати переживання та суб'єктивний досвід "всередині та зовні організму"; разом з вірою у можливість змін на краще цілеспрямованість допомагає реально змінювати середовище.

3. Володіння засобами трансформації і реорганізації, які пропонуються культурою і зумовлюють індивідуальні відмінності.

Процес творчості є специфічним у різних видах діяльності і сферах знань, але незалежно від проблеми, на яку він спрямований, креативний процес включає:

1) зміни структури зовнішньої інформації і внутрішніх уявлень за допомогою формування аналогій і поєднання концептуальних пропусків;

2) постійне переформулювання проблеми;

3) використання наявних знань, спогадів і образів для створення нового, а також використання навичок у новому ключі;

4) використання невербальної моделі мислення;

5) внутрішнє напруження, яке може виникати трьома шляхами: у конфлікті між старим і новим на кожному кроці креативного процесу в самих ідеях, в різних шляхах вирішення або передбачуваних продуктах. Напруження може також виникати між хаосом невизначеності і бажанням перейти на більш високий рівень організації та ефективності всередині самої індивідуальності чи суспільства в цілому. Можливо, різні види на-пруження виникають на різних етапах креативного процесу [9].

Методи дослідження творчого мислення:

Емпіричне вивчення творчого мислення в сучасній психології проводиться з використанням наступних методів.

Аналіз процесу розв'язання так званих малих творчих завдань, або завдань на кмітливість, потребують, як правило, переформулювання завдання або виходу за межі тих обмежень, які суб'єкт сам на себе накладає [9].

Використання навідних завдань. У цьому випадку вивчається чутливість людини до підказці, що міститься в наводить задачі, яка вирішується легше, ніж основна, але побудована за тим же принципом і тому може допомогти в рішенні основної [9].

Використання "багатошарових" завдань. Випробуваному дається ціла серія однотипних завдань, що мають досить прості рішення. Не дуже творча людина буде просто вирішувати такі завдання, кожен раз заново знаходячи рішення. Творча людина проявить "інтелектуальну ініціативу" і спробує відкрити більш загальну закономірність, що лежить в основі кожного окремого рішення [11].

Деякі шкали особистісних опитувальників та проективних тестів можуть давати інформацію про прояву творчого початку в мисленні людини.

Спеціальні тести креативності, засновані на рішенні завдань так званого відкритого типу, тобто таких, які не мають якогось одного правильного рішення і припускають необмежену кількість рішень.

Основні показники творчих здібностей.

Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Швидкість думки - кількість ідей, яка виникає за одиницю часу [11].

Гнучкість думки - здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу [11].

Оригінальність - здатність до генерацій ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень.

Допитливість - здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового [11].

Сміливість - здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією [11].

Проблема навчання й виховання юних талантів викликає гострий інтерес у всьому світі. Починаючи з 1975 року, з інтервалом приблизно в 2 роки проводяться міжнародні конференції. Незважаючи на досить інтенсивні спроби напрацювати єдині теоретичні позиції з даної проблеми та забезпечить координацію зусиль щодо її практичного вирішення, серед спеціалістів спостерігається розбіжність у думках, але все ж таки більшість учених вважають за необхідне спеціально навчати дітей. Та постає нове запитання: яку форму навчання краще обрати? У спеціалістів є різні підходи щодо цього: наприклад, створення спеціальних навчальних закладів, прискорене та збагачене навчання обдарованих дітей, розподіл за потоками, сетами, бендами, поглиблене вивчення окремих предметів, відокремлення обдарованих.

Здатність до творчого мислення формується та розвивається протягом усього життя людини, але найефективніше та найбурхливіше проходить цей розвиток у дитячому віці. При цьому визначну роль може відігравати школа. Саме в школі формується особистість, мала дитина перетворюється на самостійну та дорослу людину, якій потрібно знайти себе, визначити своє місце в світі, що неможливо без творчого мислення [31].

А.М. Матюшкін писав, що виховувати творче мислення в процесі навчання означає забезпечити можливість творчого засвоєння знань у складних, проблемних ситуаціях, які характеризуються розкриттям все більш загальних закономірностей і більшими можливостями переходу від вже засвоєних до нових знань. Розвинути, виховати в дітей творче мислення - завдання кожного педагога, при цьому особливо вражаючим є досвід педагогів-новаторів. Вони, впроваджуючи нові, нестандартні методи навчання, роблять неймовірне - прищеплюють дітям жадобу знань, насаджують в них зернята творчості, а в результаті отримують розумних, талановитих учнів, які люблять навчатися, прагнуть нових знань, здібні до творчого мислення, творчої діяльності [31].

Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, комбінування. Ставлення дітей до такого курсу є надзвичайно позитивним. Діти з задоволенням і азартом працюють над логічними задачами, вправляються в розвитку уваги, пам'яті, творчості, уяви. Цей азарт переносять в сім'ї, залучаючи до інтелектуальної праці батьків. Зовсім іншими очима діти дивляться на вчителя, що разом з ними розв'язує цікаві завдання. Вчитель для них стає другом, порадником. Атмосфера довір'я і співпраці переноситься на уроки інших предметів. Успішну виконання дітьми завдань коректує оцінку вчителем учня. Віра вчителя в можливості своїх учнів, їх розумовий потенціал допомагає самим учням переборювати труднощі в навчанні, покращує стосунки учня і педагога [31].

Основною характеристикою традиційної системи освіти є конкретно-практичні знання, викладені у вигляді готових зразків. Традиційна методика викладання предметів початкової ланки спрямована здебільшого на запам'ятовування програмового матеріалу і відтворення його. Якщо учень залишається звичайним виконавцем і йому не вдається відчути задоволення від творчості, то сформувати стійкі пізнавальні інтереси не можливо.

Розвивальні можливості уроку мають такі важливі напрями роботи: розвиток процесів сприймання; оволодіння загально навчальних умінь і навичок; нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності; розвиток уяви, уваги. Розвиваючі ігри створюють умови для кращого пізнання дітьми себе і людей, взаємодії людини з навколишнім світом, усвідомлення зв'язків з природою, сім'єю, родичами, з самим собою, визначення поведінки в життєвих ситуаціях.

Правильно підібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам'яті, уваги сприяють всебічному, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості [11].

1.3 Гендерні особливості прояву творчого мислення

Приводу гендерних розбіжностей у творчості думки часто розходяться. Т.В. Виноградова і В.В. Семенов, В.Н., І.В. Грошев, А.В. Челнокова відкидають відмінності між особами чоловічого та жіночого пола за креативністю. Однак Г. Айзенк, Л. Кэмин, В.А. Геодакян, В.Д. Еремеева, Т.П. Хрізман зазначає, що чоловіки виконує пошукова активність, висуває нові ідеї, вирішує принципово нові завдання краще, ніж жінки, а остання більш ефективні при вирішенні типової, шаблонні завдання М. Костик і Е. Хілгард з співавторами виявив перевагу осіб чоловічої статі (випускники школи і студенти) в перенесенні навчання (застосування навички і знання до нових ситуації). Е. Свини виявлено значне переважання чоловіків у "переструктуризації", т. е. відмови від початкового підходу та організації фактів по-новому. Це було виявлено на чоловічих і жіночих групах, врівноважені за загальним розумовим, вербальним і математичним можливостями. Однак в роботі З. Дудека зі співавторами виявили, що дівчата володіють кращими творчими здібностями, ніж хлопчики.

Підтверджується гіпотеза про більшу ступінь виразності креативності у чоловіків-керівників у порівнянні з жіночими керівниками. У жінок виявлено??зв'язок показники креативність з кар'єрними установками, властивий більшою мірою "чоловічий" типу, - виклик і прагнення до поділу сфер особиста і професійної життя.

Т.А. Баришева виявив перевагу чоловіків над жінками з інтелектуальних параметрами креативність: дівергентності, здатності до прогнозування, здатність до асоціювання і компетентність в сфері теорії та технології творчість. Однак в молодшому шкільному віці за параметрами вербального тесту Торренса перевагу мають дівчинки, що пов'язано, очевидно, з тим, що дівчатка випереджають хлопчиків у вербальному віковому розвитку. Хлопчики також мають перевагу за параметрами графічного креативного тесту.

Гендерні розбіжності по креативності спостерігаються у дітей молодшого шкільного віку. А.В. Ассовская, Л.А. Цветкова та Т.Г. Яничева вивчали креативність молодших школярів обох полів. Автори встановили, що високий рівень творчості мали 45 % чоловіків лише 20 % жінок; в той же час низький рівень був у 50 % жінок і 23 %чоловіків.

Л.М. Петрова (2008) виявила гендерні розбіжності за гнучкістю та оригінальністю серед жінок та чоловіків.

1.4 Шляхи та проблеми розвитку творчого мислення серед майбутніх вчителів

Здатність до творчого мислення в якійсь мірі має, напевно, кожен. У дитинстві, коли переважає образне мислення, ця здатність часто проявляється в малюнках, побудовах з підручних матеріалів, у підлітковому віці багато пишуть вірші, а в зрілому вона, як правило, допомагає вирішувати прикладні завдання різного рівня (від повсякденних до науково-технічних тощо). Тим не менш, не кожну людину ми можемо назвати творчою особистістю [30]. гендерна творче мислення вчитель

Творчим зазвичай називають людину, що здійснив наукове відкриття, геніальний винахід або створив твір мистецтва, тобто здійснив творчий акт, який був високо оцінений більшістю, а також людину неординарного у своєму сприйнятті дійсності і реакції на неї.

Педагогічне творчість виникає не стихійно. Воно можливо тільки при усвідомленні учителем власної індивідуальності. Тому важливо не упускати можливості розвитку творчого мислення студента, який існує в період його професійної підготовки.

Сучасний вчитель не виконує свою функцію, якщо не сформується як творча особистість. Різні аспекти педагогічного творчості були досліджені в роботах багатьох учених. Загальні та специфічні особливості творчої діяльності - у роботах В.І. Загвязинского, Я.Л. Коломинського, Л.В. Кузминой, А.А. Реан, Л.М. Фридмана і др.; система підготовки вчителя до творчої діяльності - в дослідженнях С. І Архангельського, Л.Ф. Спирина і др.; психологія творчого поведінки вчителя в колективі та моделі творчого педагогічного процесу в трудах В.А. Кан-Калик, Н.Д. Никандрова и др.

Завдання учителя полягає не тільки в передачі накопичених суспільством знань, розвитку інтелектуальних умінь, але і майстерності виховання творчої особистості, здатної приймати нестандартні рішення, що володіють оригінальністю думки і т. Д. д. Особливо гостро прибуває проблема підготовки педагога нового типу, вчителя-професіонала, здатного до творчого пошуку. Перед педагогічним вузом стоїть задача підготовки вчителя, сформованого як професійно-компетентностної індивідуально творчої особистісті, здатна створювати атмосферу бережного відношення до людської неповторності. Поворот у сфері освіти до людини з метою створення умов для відкриття та розвитку його потенційних можливостей у різних видах діяльності пред'являє нові вимоги не тільки до загальнодедіактичної предметної складової професійної підготовки майбутнього учителя, але й до рівня формування його творчого мислення. Варіативність технологічної структури вищої освіти дозволяє індивідуалізувати навчально-пізнавальний процес. Переклад навчальних цілей на мову педагогічних компетенцій робить необхідним проведення ретельної аналізу та діагностики процесу навчання, визначення його особливостей, посилення роботи з формування творчого мислення [6]. У сучасній школі у вчителя існують широкі можливості для реалізації свого досвіду творчої діяльності, він не обмежений жорсткими рамками єдиної для всіх шкіл країни програмою та єдиним стабільним навчальним посібником.

Професійна діяльність сучасного учителя, як і будь-яка інша, має задачу структури, тобто здійснюється як рішення специфічних для неї професійних завдань [8]. Використання навчально-методичних завдань у навчальному процесі університету вимагає розробки методів їх вирішення та критеріїв оцінки представленого рішення на навчальному занятті або педагогічній практиці. Як відмічає С.І. Архангельский, "навчання студентів для оптимального пошуку проблем різноманітних навчальних та наукових задач є важливим актом їх вузівської підготовки" [1]. У цьому зв'язку навчально-пізнавальна та навчально-дослідницька діяльність студентів необхідно вибудовувати через вирішення навчальних завдань.

За думкою С.Д. Смирнова, одна з важливих педагогічних вимог, пред'являються до процесу навчання з точки зору розвитку творчого мислення, є те, що ні в якому разі не можна придушити ініціативу студента. Друга педагогічна вимога полягає в необхідності формування у студентів упевненості у своїх силах та творчому потенціалі. Третя найважливіша вимога до формування творчого мислення - опору на спільну з вчитлем дослідницьку діяльність студентів.

Таким чином, розвиток творчого мислення у майбутніх учителів стає найважливішою задачею сучасної системи педагогічного освіти. Дослідження діяльність учителя, його творчий пошук, є основним засобом поновлення сучасного шкільного освіти.

В ході проведення численних досліджень, присвячених діагностиці та розвитку креативності, дослідники помічали, що перешкодою до прояву креативності можуть виступати страх виявитися "білою вороною", схильність до конформізму (Р. Ліндсей, К. Халл і Р. Томпсон), моральні заборони, одноманітність розв'язуваних завдань [11].

Ймовірно, ступінь вияву творчих здібностей залежить не тільки від обдарованості особистості, але також від внутрішньої і зовнішньої мотивації.

Під зовнішньою мотивацією творчості розуміється реакція соціального оточення, як позитивна (заохочення увагою, визнання, схвалення, а також матеріальну винагороду), так і негативна (різка критика, покарання). Причому слід зазначити, що значущість зовнішньої мотивації проявляється найбільш повно лише у випадку, якщо вона виходить від референтної групи. Суттєвість впливу зовнішньої мотивації безпосередньо залежить від рівня внутрішньої мотивації, тобто чим менший рівень внутрішньої мотивації, тим істотніше позначається зовнішня мотивація [30].

На підставі аналізу результатів досліджень можна виділити наступні фактори, що впливають на рівень внутрішньої мотивації до творчості:

- интериоризировані особистістю ціннісно-орієнтаційні установки;

- самооцінка;

- стабільність емоційного стану.

Стимулювання прояву креативності можливо при зовнішньому впливі на виділені фактори, хоча, звичайно, такий вплив не гарантує повного розкриття творчого потенціалу [30].

Тут можна запропонувати використовувати наступні методи стимулювання:

1) Мінімізувати негативний вплив моральних і культурних заборон можуть допомогти, наприклад, такі методи впливу, як розширення кола інтересів особистості (наприклад, через навчання), самоідентифікація з іншою особою (дозволяє поглянути на проблему "іншими очима", при цьому власні ціннісно-орієнтаційні установки відступають на другий план). Зняття впливу установок, сформованих у процесі діяльності (наприклад, впливу досвіду виконання аналогічної або схожої діяльності) може сприяти переключення уваги, зміна діяльності.

2) Оскільки для прояву креативності дуже важливо мати високу самооцінку, доцільно впливати на неї шляхом підвищення зовнішньої позитивної і мінімізації зовнішньої негативної мотивації. Тут слід обмовитися, що хоча окремі дослідники (наприклад, Дружинін) вважають зовнішню мотивацію надає позитивний вплив тільки на низько креативних людей, в історії є приклади зворотного. Відомий факт, що нерідко кращі твори мистецтва з'являлися саме в результаті роботи "на замовлення" (наприклад, знаменитий Реквієм Ст. А. Моцарта). Тут також необхідно сказати, що, по всій видимості, не завжди правомірно протиставлення внутрішньої і зовнішньої мотивації, в окремих випадках вони можуть, як би перетікати один в одного, і чисто зовнішня мотивація в процесі діяльності може трансформуватися у внутрішнє. Не слід забувати і про те, що цей метод буде працювати лише у разі дійсної необхідності підвищення самооцінки, в іншому випадку висока ймовірність, що спрацює правило де Чармса [29].

3) Дослідники біографій творчих особистостей зазначають, що творчість проявляється слабкіше, якщо в емоційній сфері встановлюються відносно тривала стабільність, і навпаки, сильний сплеск творчості нерідко може викликати посттравматичний стрес або позитивний стрес (наприклад, переживання ейфорії закоханості). У рамках розглянутих методів можна запропонувати такі методи впливу, як, наприклад, різка зміна обстановки, оточення, сфери діяльності (відомо, що вчені, поети, художники найчастіше саме цим способом долали свій криза творчості). [25]

У висновку можна визначити два критерії, за якими можна оцінити творче мислення в цілому:

1. Схильність до конформізму, що виражається в домінуючому над творчістю прагненні бути схожим на інших людей, не відрізнятися від них в своїх думках і вчинках.

2. Боязнь виявитися "білою вороною" серед людей, видатися нерозумним або смішним у своїх судженнях.

Розвиток інтелекту тісно пов'язане з розвитком творчих здібностей, які передбачають не просто засвоєння інформації, а прояв інтелектуальної ініціативи і створення чогось нового. Найважливіший інтелектуальний компонент творчості - це перевага так званого дивергентного мислення, яке передбачає, що на одне і те ж запитання може бути безліч однаково правильних і рівноправних відповідей.

Також, за допомогою проаналізованої літератури підтверджується гіпотеза про більшу ступінь виразності креативності у чоловіків-керівників у порівнянні з жіночими керівниками. У жінок виявлено ??зв'язок показники креативність з кар'єрними установками, властивий більшою мірою "чоловічий" тип, - виклик і прагнення до поділу сфер особиста і професійної життя. Ймовірно, ступінь вияву творчих здібностей залежить не тільки від обдарованості особистості, але також від внутрішньої і зовнішньої мотивації.



Розділ 2. Дослідження експериментальної складової особливостей творчого мислення у майбутніх викладачів

2.1 Методи діагностики дослідження особливостей творчого мислення у майбутніх викладачів

Проаналізувавши теоретичну літературу в якій розкриваються методи дослідження особливостей розвитку креативності я зупинилася на тих які, на мій погляд, найточніше дозволять визначити і проаналізувати всі аспекти даної проблеми.

Ціль емпіричного дослідження: виявлення рівня креативності серед майбутніх вчителів

Методика Е.П. Торренса "Тест креативності"

Методика розроблена та запропонована Е.П. Торренсом. Методика може бути використана як для дітей (з п'яти років), так і для дорослих. Невербальна частина тесту "Фігурні форми", була адаптована в НІІ загальної і педагогічної психології АПН у 1990 році. Друга частина тесту "Завершення картинок" була адаптована у 1993-1994 роках, в лабораторії діагностики здібностей та ПВК Інституту психології РАН.

Мета дослідження: діагностика творчого мислення.

Матеріали методики: для проведення дослідження необхідно приготувати бланки протоколу, кольоровий папір, ручку або олівець та кольорові олівці для заповнення тестового бланка.

Процедура проведення: Прочитати інструкцію і перевірити, чи правильно вона сприйнята. Простежити за правильністю заповнення бланка протоколу.

Інструкція:

Для першого субтесту "Намалюйте картинку": "Намалюйте картинку, при цьому в якості основи малюнка візьміть кольорову овальну пляму, вирізану з кольорового паперу. Колір овалу вибирається вами самостійно. Стимульная фігура має форму і розмір звичайного курячого яйця. Так само необхідно дати назву своєму малюнку."

Для другого субтетсту "Завершення фігур": "Домалюйте десять незавершених стимульних фігур. Придумайте та запишіть назву до кожного малюнка."

Для третього субтесту "Повторюванні лінії": "Стимульным матеріалом є 30 пар паралельних вертикальних ліній. На основі кожної пари ліній необхідно створити який-небудь малюнок. Малюнки не повинні повторюватися.".

Обробка та інтерпретація результатів: Обробка результатів усього тесту припускає оцінку п'яти показників: "побіжність", "оригінальність", "розробленість", "гнучкість мислення". Отриманні данні по усім шкалам обробляються згідно з ключем.

Методика Дж. С. Брунера "Виявлення типів мислення та рівня креативності".

Методика розроблена та запропонована Дж. С. Брунером.. Методика може бути використана для дорослих.

Мета дослідження: визначити рівень креативності та домінантний тип мислення.

Матеріали методики: для проведення дослідження необхідно приготувати бланк протоколу, ручку або олівець для заповнення бланка.

Процедура проведення: Прочитати інструкцію і перевірити, чи правильно вона сприйнята. Простежити за правильністю заповнення бланка протоколу.

Інструкція: "Вам пропонується 75 висловлювань, на які ви повинні дати відповідь "так" або "ні". Середнього значення у відповідях не передбачено. Довго не замислюйтеся над висловлюваннями і відповідайте відразу. Усе зрозуміло?".

Обробка та інтерпретація результатів: Обробка результатів проводиться згідно з ключем, за яким підраховується кількість відповідей "так" по кожному із п'яти стовбців на відповідні номери питань. Згідно з кількістю балів, за ключем, виділяється домінантний тип мислення та рівень креативності.

2.2 Умови та етапи проведення експериментального дослідження

Методика Е.П. Торренса "Тест креативності".

Підготовка до тестування. Перед пред'явленням тесту експериментатор повинен повністю почитати інструкцию та ретельно продумати всі аспекти роботи Тести не допускають ніяких змін і доповнень, так як це змінює надійність і валідність тестових показників. Необхідно уникнути вживання послів "тест", "екзамен", "перевірка" в всіх пояснень та інструкцій. Якщо виникає необхідність, то рекомендується вживати слова: вправа, рисунки, картинки и т.д. Під час дослідження неприпустимо створення тривожної та напруженої обстановки екзамену, перевірки, суперництва. Напроти, слід прагнути до створення дружелюбної і спокійної атмосфери теплоти, довіри, сприяння. Необхідно забезпечити всіх учнів тестовими завданнями, олівцями або ручками. Все зайве має бути прибрано. Експериментатору необхідно мати інструкцію, зразок тесту, а також годинник або секундомір. Не слід проводити одночасне тестування у великих групах учнів. Оптимальний розмір групи - це 15-35 чоловік, тобто не більше одного класу. Для молодших дітей розмір груп слід зменшити до 5-10 осіб, а для дошкільнят краще проводити індивідуальне тестування.

При тестуванні дитина повинна сидіти за столом один або з асистентом експериментатора. Час виконання тесту - 10 хвилин. Разом з підготовкою, читанням інструкцій, роздачою листів і т. д. для тестування необхідно відвести 15-20 хвилин. При тестуванні дошкільнят і молодших школярів експериментатори повинні мати достатню кількість асистентів для допомоги в оформленні підписів до малюнків.

Перш ніж роздавати листи із завданнями, експериментатор повинен пояснити дітям, що вони будуть робити, викликати у них інтерес до завдань і створити мотивацію до їх виконання.

Процедури вимірювання.

1. Прочитайте керівництво. Ви повинні чітко усвідомлювати концепцію творчого мислення П. Торранса: зміст показників швидкості, гнучкості, оригінальності і ретельності розробки ідей як характеристик цього процесу.

2. Спершу слід визначити, чи варто відповідь зараховувати, тобто релевантним.

Чи він завданням. Ті відповіді, які не відповідають завданням, не враховуються. Нерелевантними вважаються відповіді, в яких не виконано основну умову завдання - використовувати вихідний елемент. Це ті відповіді, в яких малюнок випробуваного ніяк не пов'язаний з незавершеними фігурами.

3.Обробка відповідей. Кожну релевантну ідею (т. Е. Малюнок, що включає в себе вихідний елемент) слід віднести до однієї з 83 категорій відповідей. Використовуючи ці списки, визначте номера категорій відповідей і бали за їх оригінальність. Запишіть їх у відповідних графах.

Якщо оригінальність відповідей оцінюється 0 або 1 балом, категорія відповідей може бути визначена за списком 1. До цього списку увійшли найменш оригінальні відповіді для кожної з фігур тесту. Для більш оригінальних відповідей (з оригінальністю 2 бали) складено список № 2. У цьому списку зібрані категорії, загальні для всіх фігур тесту.

Потім визначаються бали за розробленість кожної відповіді, які заносяться в графу, відведену для цих показників виконання завдання.

Показники категорій оригінальності і розробленості відповідей записуються на бланку, в рядку, що відповідає номеру малюнка. Там же записуються пропуски (Відсутність) відповідей. Показник швидкості для тесту може бути отриманий прямо з номера останньої відповіді, якщо не було пропусків або нерелевантних відповідей. Інакше слід порахувати загальну кількість врахованих відповідей і записати це число у відповідній графі. Щоб визначити показник гнучкості, закресліть повторювані номери категорій відповідей і порахуйте залишилися. Сумарний бал за оригінальність визначається додаванням усіх без винятку балів в цій колонці. Аналогічним чином визначається сумарний показник розробленості відповідей.

Перевірка надійності вимірювань. Час від часу рекомендується зіставляти дані власної обробки тестів з даними обробки тих же тестів більш досвідченим експериментатором. Всі невідповідності повинні бути виявлені та обговорені. Рекомендується розрахувати коефіцієнти кореляції між показниками, отриманими двома дослідниками при обробці 20-40 протоколів. Іншим способом перевірки надійності може служити повторна обробка експериментальних матеріалів одним і тим же дослідником через одну або кілька тижнів. При використанні бланків для обробки ці види контролю займуть небагато часу.

Швидкість. Цей показник визначається підрахунком числа завершених фігур. Максимальний бал дорівнює 10.

Гнучкість. Цей показник визначається числом різних категорій відповідей. Для визначення категорії можуть використовуватися як самі малюнки, так і їх назви (що іноді не збігається). Нижче наведено список № 2, що включає 99 % відповідей. Для тих відповідей, які не можуть бути включені ні в одну з категорій цього списку, слід застосовувати нові категорії з позначенням їх "XI", "Х 2" і т. д. Однак це потрібно дуже рідко.

Категорії відповідей, оцінюваних 0 або 1 балом за оригінальність значно зручніше визначати за списком № 1 окремо для кожної стимульній фігурі.

Методика Дж. С. Брунера "Виявлення типів мислення та рівня креативності".

Інтерпретація результатів Тесту на мислення і креативність. (Опитувальник Визначення типів мислення і рівня креативності. Діагностика по методу Дж. Брунера.).

Рівень креативності та базового типу мислення розбивається на три інтервали: низький рівень (від 0 до 5 балів), середній рівень (від 6 до 9 балів), високий рівень (від 10 до 15 балів)

Предметне мислення. Люди з практичним складом розуму воліють предметне мислення, для якого характерні нерозривний зв'язок з предметом в просторі і часі, здійснення перетворення інформації за допомогою предметних дій, послідовне виконання операцій. Існують фізичні обмеження на перетворення. Результатом такого типу мислення стає думка, втілена в новій конструкції.

Символічне мислення. Люди з математичним складом розуму віддають перевагу символічного мислення, коли відбувається перетворення інформації за допомогою правил виведення (зокрема, алгебраїчних правил або арифметичних знаків і операцій). Результатом є думка, виражена у вигляді структур і формул, які фіксують істотні відносини між символами.

Знакове мислення. Особистості з гуманітарним складом розуму воліють знакова мислення. Воно характеризується перетворенням інформації за допомогою умовиводів. Знаки об'єднуються в більш великі одиниці за правилами єдиної граматики. Результатом є думка у формі поняття або висловлювання, що фіксує істотні відносини між позначаються предметами.

Образне мислення. Люди з художнім складом розуму воліють подібний тип мислення. Це відділення від предмета в просторі і часі, здійснення перетворення інформації за допомогою дій з образами. Немає фізичних обмежень на перетворення. Операції можуть здійснюватися як послідовно, так і одночасно. Результатом служить думка, втілена в новому образі.

Креативність - творчі здібності людини, що характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей. На думку П. Торренса, креативність включає в себе підвищену чутливість до проблем, до дефіциту або суперечливості знань, дії за визначенням цих проблем, по пошуку їх рішень на основі висунення гіпотез, по перевірці та зміни гіпотез, по формулюванню результату рішення.

Ми дослідили методи, за допомогою котрих, ми зможемо провести імперичне дослідження за темою гендерних особливостей прояву творчого мислення серед майбутніх вчителів. Нами було обрані такі методики: Методика Е.П. Торренса "Тест креативності", Методика Дж. С. Брунера "Виявлення типів мислення та рівня креативності". Ми вважаємо, що дані методики дозволять нам поглянути та виявити проблему творчого мислення серед студентів, майбутніх вчителів.



Висновки

В ході роботи нами було проведено узагальнення наукової літератури з теми дослідження було визначено, що в узагальненому вигляді креативність розуміється як загальна здатність до творчості. Види креативності, як і поняття, трактуються кожним автором відповідно до його теорії про даний фактор. Тому дуже складно виділити певні поняття і види, по причині відсутності загальноприйнятих догм. Так само існують різні погляди на розвиток креативності. Згідно однієї теорії, відбувається поступове, безперервне зростання креативності з віком через набуття нових знань, умінь і досвіду. Друга ж полягає в тому, що в міру набуття знань креативність дитини знижується, тому що придбаний життєвий досвід не дозволяє мислити поза встановленими рамок і шаблонів.

Отож, підвищення якості креативності можливе як за рахунок розвитку творчого мислення та підвищення рівня інтелекту, так и завдяки розвитку соціальних навичок, набуття нового досвіду та застосування його для пошуку оригінальних рішень і, що не менш важливо, сприятливих умов.

Також, як було сказано до висновку літератури підтверджується гіпотеза про більшу ступінь виразності креативності у чоловіків-керівників у порівнянні з жіночими керівниками. У жінок виявлено ??зв'язок показники креативність з кар'єрними установками, властивий більшою мірою "чоловічий" тип, - виклик і прагнення до поділу сфер особиста і професійної життя. Ймовірно, ступінь вияву творчих здібностей залежить не тільки від обдарованості особистості, але також від внутрішньої і зовнішньої мотивації.



Список літератури

1. Аверина И.С. Современные лонгитюдные исследования одаренности / И.С. Аверина,Е.И. Шебланова- М., 1994. - 134-139 с.

2. Агабабян А.Р. К вопросу взаимосвязи креативности с личностными характеристиками / А.Р. Агабабян, Н.Д. Арутюнян -СПб., 2007. - 598-599 с.

3. Ананьев Б.Г. Формирование одаренности. Склонности и способности/ Ананьев Б.Г. - Л.,1962. - 15-37 с.

4. Анисимова А.Ю. Особенности соотношения интеллектуальных и творческих способностей/ Анисимова А.Ю. -СПб.,2005. - 431-432 с.

5. Богоявленская Д.Б. Психология одаренности: понятие, виды, проблемы/ Д.Б. Богоявленская, М.Е. Богоявленская - М., 2005. - 156-159 с.

6. Выготский Л.С. Психология искусства/ Выготский Л.С. - М.,1968. -126 с.

7. Гржибкова Л. К проблеме таланта и вопросам его идентификации: Диагностика познавательных и профессиональных способностей/ Гржибкова Л. -М., 1988. - 45 с.

8. Ильин Е.П. Одаренность, способности, качества - синонимы или разные понятия? /Ильин Е.П. // Теория и практика физической культуры. -1981. - № 9. - С. 48-51.

9. Козленко В.Н. Проблема креативности личности: Психология творчества: общая, дифференциальная, прикладная / Козленко В.Н. - М., 1990. - 67 с.

10. Коломиец Е.Ф. Когнитивные аспекты современного исследования креативности/ Коломиец Е.Ф. -СПб.,2009. - 201-202 с.

11. Колчин Е.Е. Художественная одаренность как объект экспериментально-психологического исследования/ Колчин Е.Е. -М.,1999. - 320-338 с.

12. Кузьмина Н.Е. Социально-психологические аспекты креативности подростков / Кузьмина Н.Е. -СПб.,1996. - 178-180 с.

13. Кыштымова И.М. Креативность: содержание, развитие, диагностика"/ Кыштымова И.М. -И., 2002. -151-153 с.

14. Лук А.Н. Психология творчества / Лук А.Н. - М., 1978. - 89 с.

15. Назаров О.В. Творчество как процесс разрешения противоречий/ Назаров О.В. - М.,2007. - 353с.

16. Налчаджян А.А. Личность, психическая адаптация и творчество/ Налчаджян А.А. - Е.,1980. -190 с.

17. Ожиганова Г.В. Диагностика и формирование креативности у детей в процессе учебной деятельности / Ожиганова Г.В. - М. 2001. - 75-85 с.

18. Ротенберг В.С. Психофизиологические аспекты изучения творчества/ Ротенберг В.С. -М., 2003. - 569-593 с.

19. Савенышева С.С. Индивидуальные особенности интеллекта одаренных подростков / Савенышева С. С. -СПб.,2001. - 95-96 с.

20. Солдатова Е.А. Креативность в структуре личности/ Солдатова Е.А. -СПб.,1996. - 57 с.

21. Суслова Т.С. Некоторые особенности креативных личностей: Системное исследование индивидуальности/ Суслова Т.С. -Пермь,1991. - 149 с.

22. Ушаков Д.В. Одаренность, интуиция, творчество: Основные современные концепции творчества и одаренности/ Ушаков Д.В. -М.,1997. -38-41 с.

23. Фидельман М.И. Динамика развития творческой и интеллектуальной одаренности в младшем школьном воздасте/ Фидельман М.И. -М., 1994. -167 с.

24. Фор М.В. Динамика интеллекта и креативности в период взрослости / Фор М.В. -СПб.,2007. - 252-253 с.

25. Харлинская Д.А. Взаимосвязь уровней тревожности и креативности в значении стимула/ Харлинская Д.А. -СПб., 2008. - 336 с.

26. Челнокова А.В. Креативное мышление в связи с Я-концепцией, мотивами достижения и тендером/ Челнокова А.В. -М., 2007. - 315 с.

27. Чернышев А.С Социальная одаренность и лидерство / А.С. Чернышев, Н.Н. Гребеньков- М., 2007. - 320-321 с.

28. Шадриков В.Д. Способности, одаренность, талант: Развитие и диагностика способностей/ Шадриков В.Д. - М., 1991. -143-146 с.

29. Штерн В. Одаренность детей и подростков и методы ее исследования/ Штерн В. -М., 1926. -83-85 с.

30. Ярошевский М.Г. Психология творчества и творчество в психологи: Искусствознание и психология художественного творчества/ Ярошевский М.Г. - М., 1988. - 31-50 с.

Інтернет джерела:

31. Креативность лиц мужского и женского пола. Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5535071/page:28.

32. Методологическая основа исследования творчества. Режим доступа: https://psycabi.net/testy/355-test-na-myshlenie-i-kreativnost-oprosnik-opredelenie-tipov-myshleniya-i-urovnya-kreativnosti-diagnostika-po-metodu-dzh-brunera.

33. Развитие творческого мышления учителей. Режим доступа: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=24206.

Размещено на Allbest.ru

...