Психологічні особливості життєвого вибору особистості
Сутність вибору як надзвичайно складного та багатоаспектного психологічного феномену. Дослідження проблем життєвих виборів особистості. Види та форми їх реалізації, а також визначення головних чинників, що детермінують життєвий вибір особистості.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 21,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психологічні особливості життєвого вибору особистості
Суб'єктний аспект життєвого шляху завжди стояв у центрі уваги психологів як найбільш суттєвий. Специфіка життєвого процесу, за К.О. Абульхановою-Славською, пов'язана з тим, як його здійснює суб'єкт [1]. Наслідуючи ідеї С.Л. Рубінштейна, підкреслюючи активний, суб'єктний характер життєвого шляху, К.О. Абульханова-Славська описує і аналізує життя людини як процес активної соціальної життєдіяльності: активність особистості виражається в тому процесі організації свого життя, в якому особистість відсовує одні, наближає інші ситуації, долає перешкоди, проводячи свою життєву лінію, здійснюючи свій життєвий вибір. Суб'єктність індивіда базується на інтенціональності переживань, уявленні про належне як суб'єктивно можливе; складна цілісна структура людини як суб'єкта розкривається лише на соціальному рівні розвитку людини як особистості [3]. Внутрішньою структурою суб'єкта, в якій узагальнюються властивості особистості індивіда, є психофізіологічні і психосоціальні властивості, що визначають його готовність до здійснення певних. Ось чому їх можна віднести до потенціалів, ресурсів людини.
Вибір є надзвичайно складним і багатоаспектним психологічним феноменом, оскільки саме життя є результатом життєвих виборів, які щогодини робить особистість; життєвий вибір людини має потужні рушійні і спрямовуючі сили, регулятивні можливості. У сучасній соціально-економічній ситуації кількість виборів, які з необхідністю повинна здійснити людина, наростає: нестабільність економічного життя, тривожність у зв'язку з можливістю втратити роботу, часто дисгармонійні стосунки в сім'ї, обумовлені неоднозначністю життєвої ситуації, усвідомлення некомпетентності при рішенні смисложиттєвих завдань та ін., робить надзвичайно актуальними питання природи і суті життєвих виборів.
Здійснюючи вибір в переломні періоди життя, людина тим самим визначає напрям і характер свого подальшого розвитку: ефективний вибір сприяє, а неефективний - утруднює досягнення людиною вершин.
Основною ціллю статті є узагальнення та аналіз провідних теоретичних підходів до проблеми життєвого вибору, що в подальшому дозволить сформулювати основну наукову стратегію в даному напрямку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних теоретико - емпіричних дослідженнях показано, що особистісний вибір детермінується двома групами чинників:
1) особистісними особливостями суб'єкта;
2) специфікою зовнішніх умов, в яких здійснюється вибір.
Особистісні детермінанти вибору вивчалися: у межах теорії ухвалення рішень (Ю.М. Козелецький, Т.В. Корнілова, Г.М. Солнцева, Н. A. Simon); у екзистенціально-гуманістичному і діяльнісному напрямах (A. Маслоу, Р. Мей, В.A. Петровський, Н.В. Пилипко, О.Ю. Мандрикова, Л.І. Дементій).
Вивчався також вплив зовнішніх чинників на вибір особистості: контекстів завдань на вибір варіанту рішення (A. Tversky, D. Kanehman, H.T. Wang, О.О. Савіна); соціальних ситуацій і взаємодій на вибір стратегії життя і формування життєвого сценарію (Е. Берн, Р. Гулдінг, М. Гулдінг, Г.С. Альтшуллер); вплив соціальних чинників (авторитету, думки більшості) на здійснення «правильного» вибору (Р. Чалдіні, Д. Кенрик, С. Нейберг).
Особистісний вибір розглядається в екзистенціальній і культурно - історичній психології як детермінанта становлення особистості, як можливість зміни соціальних умов її розвитку: вибір як вчинок формує особистість (Ж.-П. Сартр, В. Франкл, М.М. Бахтін, О.Г. Асмолов, В.П. Зінченко).
Отже, проблеми психологічних механізмів життєвого вибору на сьогодні актуальні в області екзистенціальної, теоретичної, практичної психології, є нагальними питаннями психології особистості. Вивчення проблеми вибору представлене у вітчизняній психології в різних аспектах. Вибір розглядається як складова життєвого шляху особистості (С.Л. Ру - бінштейн, В.С. Мухіна, О.Г. Асмолов та ін.); як спонукання до акме (О.О. Бодальов, О.О. Деркач та ін.); як концептуальне поняття теорії ухвалення рішень (Т.В. Корнілова); як внутрішня діяльність (Д.О. Леонтьев). Останніми роками з'явилися роботи, в яких підкреслюється значущість вивчення ціннісних підстав вибору (В.В. Знаков); відзначається, що вибір пов'язаний з усвідомленням, реалізацією власного потенціалу і визначається внутрішньою позицією особистості, її ціннісними орієнтаціями (В.С. Мухіна). Невеликою кількістю робіт представлені дослідження операціональної структури вибору життєвого шляху, стратегій його реалізації (Д.О. Леонтьев, О.Ю. Мандрикова, Л. І. Дементій).
Виклад основного матеріалу. Все це дозволяє нам визначити життєвий вибір людини як вибір у біфуркаційній точці життєвого шляху, що є суб'єктивним процесом і результатом мотивованого ранжирування цінностей і переваги інтернальної відповідальності, незмінно супроводжується певними відчуттями (емоціями), вольовими зусиллями і когніціями. Але життєвий вибір залежить не лише від знання, свідомості, самосвідомості, але й від особистості в цілому. Життєві рішення як відповідь особистості на ті або інші обставини і події є ефектом цілісної структури особистості, яка заломлює, опосередковує усі зовнішні дії - події і обставини життя. Життєві вибори, що ініціюються самою особистістю, у більшості випадків цілком відповідають її характеру і загальній її структурі, хоча людина може долати саму себе і здійснювати вчинки усвідомлено усупереч своєму характеру.
Життєвий вибір виконує низку функцій:
- адаптивну (вибір, актуалізований будь-якими об'єктивними обставинами, дозволяє людині пристосуватися до умов, що змінюються);
- гностичну (пізнаючи наявні в її розпорядженні (доступні) можливості для вибору, людина пізнає об'єктивну дійсність, навколишній світ);
- аксіальну (пізнані можливості оцінюються, ранжируються і ієрархізуються відносно індивідуальних ціннісних орієнтацій суб'єкта, моральних імперативів та систем цінностей, що існують в соціумі);
- дозвільну (предметом вибору є вирішення будь-якого можливого протиріччя - вибирається одна можливість і відкидаються інші);
- регулятивну (здійснення людиною виборів в самих різних сферах її життєдіяльності з урахуванням об'єктивних обставин з метою реалізації образу бажаного результату (дозволу) ситуації вибору стає регулятором поведінки і конкретних дій того, хто вибирає);
- акмеологічну (вибір сприяє тому, що людина піднімається на більш високий рівень свого розвитку, розширює і поглиблює досвід рішення проблем і, у разі успішного вибору, здатна через його реалізацію в діяльності досягти свого АКМЕ - вершини розвитку, моменту найбільшого розквіту особистості).
Аналіз наукових першоджерел дозволяє виділити наступні види життєвих виборів, які є для суб'єкта життєвими: професійні, особистісні, екзистенціальні, моральні, соціальні.
Професійний вибір - це різновид вибору, при якому критерії для порівняння альтернатив не дані спочатку і суб'єкту самому належить їх конструювати. Суб'єкт повинен знайти загальні підстави для зіставлення якісно різних альтернатив і сформулювати критерії їх оцінки, по відношенню до яких альтернативи набувають того або іншого смислу [3].
Життєвий вибір особистості визначається не лише об'єктивними обставинами, ситуацією вибору, але і, головним чином, самим суб'єктом вибору, його ментальністю. Причому суб'єктивні чинники опосередкують і заломлюють дію об'єктивних і, як правило, мають вирішальне значення.
Вибір опиняється в центрі питань людського існування, засадничою його характеристикою, унікальною особливістю і неодмінною умовою необхідності приймати відповідальність за власне «Я». Більше того, будь-який вибір виявляється таким, що зачіпає особистість, визначає її, тобто, будь - який вибір виявляється особистісним. А.В. Петровський, Д.М. Леонтьев, Н.В. Пилипко підкреслюють особливість особистісного вибору, його відмінність від повсякденних виборів, вважаючи, що треба провести розмежування між «особистісним вибором», вибором між мотивами і численними виборами, які миттєво здійснюються в межах нормативно заданоїдіяльності [1]. Інша ж група авторів (Е. Фромм, С. Мадді, Д.О. Леонтьев) вважає, що особистісний вибір може здійснюватися і в повсякденних ситуаціях [2; 5; 4]. Ми дотримуємося останньої точки зору, вважаючи, що з численних усвідомлених і осмислених повсякденних виборів складається основа для важливих і доленосних виборів і вчинків особистості. Особливого значення набуває ця проблема в контексті системи виборів, які мають здійснювати працівники органів внутрішніх справ: внаслідок складності та багатофункціональності професійної діяльності вони є водночас і професійними, і особистісними, і екзистенціальними, і моральними, і соціальними.
Можливий також екзистенціальний вибір - у критичних життєвих ситуаціях, коли суб'єкту не дані ані критерії порівняння альтернатив, ані самі альтернативи: він повинен сам конструювати ці альтернативи разом з можливими майбутніми наслідками вибору, і на підставі порівняння майбутніх і можливостей відповідальної реалізації вибраної альтернативи робити свій вибір. У філософії екзистенціалізму ситуація екзистенціального вибору розглядалася як надзвичайна, екзистенціальний вибір має бути самостійним, цілісним, спонтанним, очевидним і задовольняючим особистість.
Моральний вибір - це акт раціонального, цілеспрямованого волевиявлення в умовах нормативної моралі, що актуалізується переважно в ситуаціях морального конфлікту і відбиває властиву суб'єкту вибору ціннісну орієнтацію.
Соціальний вибір - це більш-менш усвідомлене визначення (виявлення) суб'єктом соціальної дії цілей своєї діяльності і засобів їх досягнення, визначальний рух соціуму за тим або іншим варіантом розвитку з множини об'єктивно можливих.
Життєвий вибір людини визначається не лише об'єктивними обставинами, ситуацією вибору, але і, головним чином, самим суб'єктом вибору, його ментальністю. Причому суб'єктивні чинники опосередкують і заломлюють дію об'єктивних і, як правило, мають вирішальне значення.
Отже, вибір детермінований структурою особистості і опосередкується усією системою властивостей людини, включаючи індивідні (стать, вік), особистісним механізмом життєвого вибору є певна відповідність цінностей, що лежать в основі вибору, і способів ухвалення рішення.
Кінцевим результатом життєвого вибору є вчинок, що реалізовує прийняте рішення. Ця остання фаза має практичний характер і неможлива без вольових зусиль. Але не менш важливо, що міняється ставлення особистості до себе: правильне рішення життєвої проблеми, що відкриває нові життєві перспективи, затверджує цінності особистості, підвищує у неї рівень самоповаги, упевненість у своїх силах, зміцнює принципи життя. Вчинок відкриває самому суб'єкту його досі приховані душевні і духовні потенціали і тим самим вносить зміни в його самосвідомість, образ Я.
Проблемні ситуації більш-менш усвідомлюються особистістю і виступають як завдання, які необхідно вирішувати, щоб зміцнювати і удосконалювати основи власного життя і життя близьких людей, а також усіх інших, з якими людина пов'язана різноманітними стосунками в малих і великих спільнотах. Іноді об'єктивно виниклі проблеми не сприймаються як такі, людина не ставить відповідні завдання, і тому не вирішує нічого. Тоді рішення доведеться за неї шукати оточуючим чи близьким, або ж проблема з часом втрачає актуальність внаслідок об'єктивної динаміки обставин життя. Ось чому ми наголошуємо на особливій ролі інтернальності у структурі життєвого вибору.
Різні типи особистостей здійснюють життєві вибори по-різному:
1) відповідно до загального задуму, особистої життєвої програми, життєвого плану;
2) відповідно до приписів суспільства, соціальної програми;
3) ситуативно, не заглядаючи уперед, підкоряючись актуальній потребі в конкретній ситуації;
4) деякі ж взагалі вважають за краще не бачити проблем і нічого не вирішувати.
Способи постановки і рішення життєвих завдань при здійсненні життєвого вибору є психологічним механізмом життєдіяльності особистості на життєвому шляху, тобто і особистісного розвитку:
Вчинивши життєвий вибір, особистість по-іншому бачить своє життя і намічає нові шляхи свого розвитку, після здійснення вчинку згідно з прийнятим життєвим рішенням людина не перестає думати про зроблений вибір, аналізує його результат, зіставляючи з життєвими планами і цілями, і психологічною ціною, якою дісталася перемога. У цих роздумах про зроблене і пережите відбувається засвоєння уроків життя, формується дорогоцінний життєвий досвід.
Робота свідомості призводить до змін в системі поглядів, переконань, світогляду, тобто вищих форм спрямованості особистості. Тим самим створюються нові підстави для окремих рис характеру і структурних змін характеру в цілому, відбувається те, що Б.Г. Ананьев називав будівництвом особистості зсередини (див.: [1]). Зовнішніми подіями і тими внутрішніми змінами, які вони викликають, процес становлення і розвитку особистості не вичерпується. Вони закладають лише основу особистості, здійснюють лише попереднє її формування; подальша добудова і обробка пов'язані з іншою, складнішою, внутрішньою роботою, у якій формується особистість в її вищих проявах [3].
Висновки. Таким чином, життєвий вибір людини визначається не лише об'єктивними обставинами, ситуацією вибору, але і самим суб'єктом вибору, його ментальністю, причому вирішальне значення мають суб'єктивні чинники, які опосередкують і заломлюють дію об'єктивних.
Пускову роль при цьому відіграє сприйняття людиною проблемної ситуації, оскільки саме воно змістовно визначає її як виборну і спрямовує подальшу активність суб'єкта.
Суб'єктивні складові вибору містять окремі характеристики, які настільки тісно взаємопов'язані між собою, що це дозволяє говорити про їх системний вплив на життєвий вибір людини. Гармонізація взаємодії даних складових - потребово-мотиваційної, емоційно-вольової, когнітивної, аксіальної, стереотипів і настанов - здатна підвищити доцільність вибору.
Інакше при пригнічуючому впливі будь-якої складової в процесі вибору або за наявності в ній дефекту можливі девіації і не виключений вибір неадекватної або асоціальної можливості.
Список використаних джерел та літератури
вибір особистість життєвий психологічний
1. Абульханова-Славская К.А. Время личности и время жизни /К.А. Абульханова - Славская, Т.Н. Березина. - СПб.: Алетейя, 2001. - 304 с.
2. Бодалев А.А. Вершины в развитии взрослого человека /А.А. Бодалев. - СПб.: Питер, 2007. - 215 с.
3. Леонтьев Д.А. Психология смысла /Д.А. Леонтьев. - М.: Смысл, 2003. - 478 с.
4. Щебетова А.Л. Психологические особенности ситуаций жизненного выбора в среднем возрасте / А.Л. Щебетова // Молодой ученый. - 2011. - Т. 2, №6. - С. 111-113.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011Поняття та класифікація життєвих цінностей. Сутність ціннісних орієнтацій, їх місця та роль в структурі особистості. Психологічні механізми ціннісного ставлення особистості до навколишньої дійсності. Значення справедливості для життєдіяльності людини.
статья [18,0 K], добавлен 24.11.2017Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності. Зміст та підходи до класифікації психічних станів особистості, негативні психічні стани.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 19.10.2011Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Теоретичні проблеми адаптації в період переживання життєвих криз. Дослідження особистості на життєвому шляху. Методика емпіричного дослідження соціально-психологічних факторів адаптації в період життєвих криз. Свобода ставлення до скрутних обставин.
курсовая работа [100,2 K], добавлен 28.12.2012Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Значення волі в діяльності та спілкування людини. Методологія дослідження вольових якостей особистості. Ключові категорії волі як психологічного феномену. Огляд методик експериментального дослідження. Рекомендації щодо формування сили волі особистості.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 04.06.2015Дослідження проблем розвитку особистості дитини в умовах психічної депривації. Особливості депривованого розвитку особистості: сповільненість і дезорганізація розвиту психічних процесів, реформованість самосвідомості, зниженість комунікативної активності.
статья [22,1 K], добавлен 07.11.2017Теоретичні основи впливу масмедіа на розвиток підлітків. Психологічні особливості підліткового віку. Дослідження психологічного впливу телебачення на рівень тривожності, агресивності та життєвих цінностей дітей за допомогою методик Айзенка і анкетування.
дипломная работа [144,2 K], добавлен 12.03.2012Зміст психологічної допомоги та її види. Форми переживання людиною життєвих криз. Діагностика та психологічна допомога особистості у кризовій ситуації. Розробка програми психолого-педагогічного супроводу учнів у депресивному стані, рекомендації психологу.
курсовая работа [111,5 K], добавлен 02.06.2014Сучасні психологічні підходи до вивчення емоційності, її феномен у працях вітчизняних та зарубіжних психологів. Емоційність у структурі особистості, фактори, що її обумовлюють, емпіричне дослідження. Модальні характеристики емоційності особистості.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 15.10.2009Сутність особистості - системи психологічних характеристик, що забезпечують індивідуальну своєрідність, тимчасову і ситуативну стійкість поведінки людини. Вивчення теорій особистості - сукупності гіпотез про природу і механізми розвитку особистості.
реферат [31,0 K], добавлен 20.09.2010Характеристика проблеми своєрідності особистості. Концепції індивідуалізації особистості в зарубіжній та вітчизняній психології. Самоактуалізація особистості, як прояв її індивідуальності. Дослідження індивідуально-психологічних відмінностей між людьми.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 12.06.2014Теоретичні основи уяви. Особливості творчої уяви, її роль у формуванні творчої особистості. Дослідження рівня складності уяви особистості. Диференціювання ступеню стереотипності за рівнями. Визначення гнучкості уяви,і ступеня фіксованості образів уявлень.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 25.11.2012Проблеми особистості в психологічній літературі. Особистість та її характерні риси. Вклад Б.Г. Ананьєва в розвиток онтопсихології та акмеології. Основні положення концепції людинознавства. Експериментально-психологічні методики дослідження особистості.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 24.04.2011Особливості психологічного розвитку учнів молодшого підліткового віку. Неповна сім’я, як можливий фактор формування дисгармонійної особистості. Відмінності між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних сімей.
дипломная работа [88,0 K], добавлен 12.01.2011Вікові психологічні особливості розвитку особистості молодших школярів. Роль особистості вчителя в становленні особистості учня. Дослідження рівня самоефективності в Я-концепції школярів. Співвідношення між рівнем самоефективності та емоційним станом.
дипломная работа [183,6 K], добавлен 27.05.2013Фактори розвитку особистості. Класифікація життєвого циклу людини. Приклади періодизації життєвого циклу людини, відомі зі стародавності до наших днів. Роль генетичних і соціальних факторів у розвитку інтелекту людини та деяких захворювань (аутизму).
реферат [20,0 K], добавлен 24.09.2010
