Викривлений розвиток особистості по типу формування міжособистісної залежної

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.923:316.474

Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського

ВИКРИВЛЕНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ по типу ФОРМУВАННЯ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ЗАЛЕЖНОЇ

Актуальність. У сучасній психології активно обговорюється проблема міжособистісної залежності, яка феноменологічно репрезентована адик- тивною поведінкою, залежною особистістю, страхом інтимності, синдромом «емоційного холоду» в міжособистісних стосунках. У межах останніх досліджень показано, що міжособистісна залежність пов'язана із девальвацією дорослості та актуалізацією інфантильних форм поведінки, у формуванні залежних стосунків значну роль відіграють статеворольові чинники, психологічна організація взаємин любові в залежних жінок має своєрідну структуру тощо.

Аналіз проблеми. Концепція Б. Уайнхольда і Дж. Уайнхольд визначає співзалежність як результат затримання розвитку та є похідною й результатом подальшого розроблення конкретного аспекту моделі дитячого розвитку М. Малер [5]. М. Малер описала стадії, що призводять, на її думку, до «психологічного народження». Починаються ці стадії з аутич- ної (0-2 міс.), головне завдання якої -- фізіологічно інтегруватися в цей світ. Дитина повинна навчитися підтримувати гомеостатичну рівновагу поза утробою матері. За збільшенням чутливості до зовнішніх подразників дитина переходить до симбіозної стадії (2-5 міс.). Це стан недиференці- ювання, злиття з матір'ю, внутрішнє й зовнішнє тільки ще починає поступово розрізнятися. Ця фаза закладає підґрунтя для чуттєвих стосунків і прихильностей. Далі йде складна й важлива стадія диференціації, не- проходження якої і є вирішальним чинником для формування залежної поведінки. Ця стадія реалізується фазами відділюваності й індивідуації. Сенс цих фаз у досягненні почуття відділюваності від матері (а далі -- від зовнішнього світу) і набуття дитиною своїх індивідуальних характеристик. Т. Сидорова [8] доповнила, що не лише застрявання на фазі симбіозу, але й занадто швидке проходження стадії диференціації, що супроводжується фрустрацією, призводить до формування залежності. Дитина є відкиданою або відчуває загрозу відкидання тоді, коли в неї ще недостатньо власних ресурсів для самостійності. У результаті закріплюються такі форми поведінки, які дозволяють їй уникнути страху повторення ситуації, тобто втримати партнера за всяку ціну.

Дослідники Ц. П. Короленко й Т. А. Донських [2], виділяючи адик- тивну поведінку в низці відхилювальних форм поведінки особистості, наводять типи виховання, які містять у собі великий ризик розвитку адик- тивної поведінки. За цими дослідженнями, для формування адиктивної поведінки немає більш-менш чітких вікових меж (як у М. Малер), хоча її формування, на думку всіх дослідників, відбувається в дитинстві. Є кілька типів порушеного виховання, які, на думку Ц. П. Короленка, сприяють формуванню адиктивної поведінки.

1. Гіперопіка. Поведінка батьків характеризується перебільшеною, дріб'язковою турботою про дітей. Дітей позбавляють можливості самостійно приймати рішення, самостійно діяти, справлятися з труднощами, долати перешкоди. Така поведінка батьків формує в дитини почуття невпевненості в собі, формується занижена самооцінка і страх перед життєвими труднощами.

2. Висування надмірних вимог -- порядку, дисципліни, чіткого виконання своїх обов'язків. Найбільш суттєвим недоліком такого виховання є те, що дитина не відчуває батьківської любові за цими вимогами. Таке виховання є підґрунтям для виникнення адиктивної поведінки, яка зумовлена, з одного боку, відсутністю достатніх навичок спілкування, яке ґрунтується на взаєморозумінні, а з другого, -- постійним страхом невдачі, поразки. міжособистісний виховання адиктивний поведінка

3. Непрогнозовані емоційні реакції. Неможливість прогнозувати реакцію батьків призводить до того, що діти почувають себе невпевнено, вони не відчувають батьківської любові. Поступово невпевненість у собі стає рисою характеру й надалі проектується на стосунки з іншими людьми, сприйманими на підставі звичної батьківської моделі. Таке підґрунтя сприяє формуванню конфліктних міжособистісних стосунків. Людина не вірить у стабільність дружби, шлюбу тощо. Адитивна поведінка використовується дитиною для зниження емоційної напруги.

4. Гіпоопіка -- недостатня увага до дітей. Відсутність турботи про дитину позначається на когнітивній і емоційній сфері дитини. У підлітковому віці з'являється почуття внутрішньої порожнечі, слабко розвинена воля. На цьому фоні адиктивна поведінка сприймається як приваблива, заманлива незвичайними можливостями [1].

Особливості сімейної соціалізації, а саме стиль батьківського виховання, на думку О. П. Макушиної [4], є важливим предиктором міжособистіс- ної залежності. Проведене автором дослідження виявило, що формуванню міжособистісної залежності сприяють такі порушені типи сімейного виховання, як «емоційне відкидання» й «потуральнагіперпротекція».

За визначенням R. Burney [11], співзалежність -- це емоційна захисна система, яка допомагає впоратися з дитячими травмами та програмуванням. Захисна система, яка приводить людину до травмування самої себе.

Висновки

1. Викривлений розвиток особистості по типу формування рис залежної особистості починається з дитячої ситуації розвитку, а саме: затримання розвитку на окремих стадіях, порушення стилів виховання, між поколінна трансляція емоційної дисфункційності тощо.

2. Співзалежність формується як захисна система, яка, у першу чергу, спотворює емоційну сферу особистості з метою зниження впливу негативних емоцій та збереження цілісності особистості.

3. В результаті формування рис залежності особистість втрачає здатність до контакту із власними емоціями та, як слідство -- до установлення близьких стосунків з іншими людьми, обмежуючись так званою лімітованою близькістю.

Список використаних джерел та літератури

1. Короленко Ц. П. Аддиктивное поведение: Общая характеристика и закономерности развития / Ц. П. Короленко // Обозрение психиатрии и медицинской психологии. -- 1991. -- № 1. -- С. 8-15.

2. Короленко Ц. П. Семь путей к катастрофе : Деструктивноеповедение в современноммире / Ц. П. Короленко, Т. А. Донских. -- Новосибирск : Наука, Сиб. отд-ние, 1990. -- 222 с.

3. Майер П. Выбираем любовь : (Борьба с созависимостью) / Майер П.,Минирт Ф., Хем- фелт Р.; пер. с англ. А. Имашева. -- М.: Триада, 2004. -- 302 с.

4. Макушина О. П. Методика определения межличностной зависимости (Relationship Profile Test) Р. Борнштейн : Адаптация О. П. Макушиной // Психология общения : энцикл. словарь / под общ. ред. А. А. Бодалева. -- М., 2011. -- С. 530.

5. Малер М. Психологическое рождение человеческого младенца : Симбиоз и индивидуация / Малер М., Пайн Ф., Бергман А. -- М. : Когито-Центр, 2011. -- 413 с.

6. Москаленко В. Д. Когда любви слишком много : Профилактика любовной зависимости / Валентина Москаленко. -- М. : Психотерапия, 2010. -- 224 с.

7. Пил С. Любовь и зависимость / Стантон Пил, Арчи Бродски ; [пер. Петренко В.]. -- М. : Институт общегуманитарных исследований, 2005. -- 371 с. -- (Лечение зависимостей).

8. Теория семейных систем МюрреяБоуэна : основные понятия, методы и клиническая практика / под ред. Бейкер К., Варги А. Я. -- М. : Когито-Центр, 2005. -- 496 с.

9. Уайнхолд Б. Освобождение от зависимости : (монография) / Берри Уайнхолд, Дженей Уайнхолд; пер. с англ. А. Г. Чеславской. -- М. : Класс, 2003. -- 242 с.

10. Burney R. Codependence: The dance of wounded souls / Burney R. -- New York (USA) : Pu- tram Publishing Group, 1995. -- 127 p.

Анотація

Дана стаття містить огляд основних поглядів на природу залежної особистості. Проблема формування міжособистісної залежності розглядається як результат затримання розвитку на окремих стадіях, як результат реалізації окремих типів виховання, які містять у собі великий ризик розвитку адик- тивної поведінки, чи викривлений розвиток окремих рівнів особистості як відповідь на нестабільну та незадовільняючю потреби дитини ситуацію розвитку. Як результат формується особистість, здатна формувати власну сім'ю виходячи з ситуації у дисфункційній батьківській сім'ї.

Ключові слова: залежна особистість, адиктивна поведінка, співзалежність, дисфункційна сім'я, дитячо-батьківські стосунки.

Данная статья содержит обзор основних взглядов на природу зависимой личности. Проблема формирования межличностной зависимости рассматривается как результат задержки на отдельных стадиях, как результат реализации отдельных типов воспитания, которые содержат большой риск развития аддиктивного поведения, или искаженное развитие отдельных уровней личности как ответ на нестабильную и неудовлетворяющую потребности ребенка ситуацию детского развития. Как результат формируется личность, способная формировать собственную семью, исходя из ситуации в дисфункцинальной родительской семье.

Ключевые слова: зависимая личность, аддиктивное поведение, созависимость, дисфункциональная семья, детско-родительские отношения.

The problem of interpersonal dependence phenomenologically presented by the addictive behavior, the dependent personality, fear of intimacy, «a syndrome of emotional cold» in the interpersonal relations is actively discussed in modern psychology. The B. Weinhold and J. Weinhold s' concept defines a co-dependency as result of a development delay and is a derivative and result of further development of concrete aspect of model of children's development M. Maler.

C. P. Korolenko and T. A. Donskih researchers, allocating addictive behavior in a number of deviating forms of personal behavior, give education types which comprise big risk of development of addictive behavior. There are several types of the broken education which, according to C. P. Korolenko, promote formation of addictive behavior: hyper guardianship, promotion of the excessive requirements, not predicted emotional reactions, hypoguardianship.

P. Mayer and co-authors describing the parental and children's relations in the co-dependent families, note violence to which children are exposed. Thus mean not only violence in legal sense, but emotional violence also. Parents from dysfunctional families unconsciously broadcast to own children their own children's injuries. The relations with the child are deprived of respect and due amount of attention that makes influence on child's personal feeling. By R. Burney definition, the co-dependency is an emotional protective system which helps to cope with children's injuries and programming. The protective system which leads a person to traumatizing himself.

The analysis of the literature shows that formation of own family by the dependent personality occurs proceeding from a situation in a parental family. However, the translational process of parental norms happens unconsciously.

Key words: dependent personality, addictive behavior, co-dependence, dysfunctional family, child-parental relations.

Размещено на Allbest.ru