Особливості розвитку емоційного компонента чуйності майбутнього вчителя
Аналіз проблеми чуйності майбутнього вчителя. Розгляд даного феномену як професійно значущої якості педагога, що має трикомпонентну структуру (когнітивна, емоційна, поведінкова складові). Суть показників емпатійності, доброзичливості та прийняття інших.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 158,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 37.015.3:159.937.22
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ЧУЙНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Матяш І.М.
Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі переходу нашого суспільства до ринкових відносин, в умовах домінування матеріальних цінностей над духовними особливої значущості для ефективності процесу навчання і виховання підростаючого покоління набувають такі особистісні якості вчителя, як тактовність, толерантність, доброта, доброзичливість, дружелюбність та, зокрема, чуйність, формуванню яких має приділятись увага ще на етапі професійної підготовки майбутнього фахівця.
Проблема чуйності у психолого-педагогічній науці представлена у роботах І. Д. Беха, О. М. Вержиховської, О. В. Гудими, Г. М. Свідерської, Л. О. Сологуб, Є. Шовкомуд та ін. Так, наприклад, О. М. Вержиховська [2] зазначає, що чуйність характеризує внутрішнє ставлення особистості до оточуючого і передбачає співпереживання з іншими людьми їхніх радощів, потреб, страждань, бажань тощо; уважне ставлення до їхніх інтересів, проблем, думок і почуттів; розуміння мотивів їхньої поведінки; тактовне ставлення до їх самолюбства, гордості; чуйність тісно пов'язана з повагою, скромністю, співчуттям, довірою, великодушністю, благородством, шляхетністю.
Найважливішою особливістю чуйності, наголошує Л. О. Сологуб [14], є вміння ставити себе на місце інших, бачити в них подібних собі. Дієвість цієї якості проявляється в активній безкорисливій допомозі, полегшенні тяжких почуттів інших людей. У розумінні емоційного стану оточуючих проявляється такт, культура почуттів, які сприяють становленню доброзичливих взаємин.
Чуйність, як зазначає Г. М. Свідерська [13], є морально-психологічною якістю особистості, що характеризує ставлення людини до інших людей і виявляється в емпатійності (здатності людини безпосередньо відчувати психологічний стан іншого та адекватно відгукуватись на нього, намагаючись полегшити або розділити його через вияв співчуття та співпереживання), доброзичливості (здатності людини виражати добре ставлення, приязнь), тактовності, ввічливості (умінні поводитися з іншими обережно, не ображаючи та не принижуючи їхню гідність, виявляти люб'язність, чемність, дотримуватись суспільних правил поведінки) та турботливості, наданні практичної допомоги (уважності до потреб інших людей, прояву піклування про них).
У структурі чуйності авторка виділяє когнітивний, емоційний та по- ведінковий компоненти. До когнітивного компонента належать теоретичні уявлення людини про природу і сутність чуйності, вміння правильно розуміти психологічний стан іншої людини, її поведінку, прагнення бути чуйним, керуватися у житті даною моральною цінністю, здатність висловлювати на основі цих знань моральні судження, давати власні оцінки.
Емоційний компонент виявляється у ставленні до іншого як такого, що потребує вияву чуйності, прийнятті, доброзичливості та емпатійності, тобто прийняття іншої людини як безумовне позитивне ставлення до неї, здатність особистості відчувати психологічний стан іншого та адекватно відгукуватись на нього, намагаючись полегшити або розділити його через вияв жалості, співчуття, співпереживання, здатність виражати добре ставлення, приязнь.
Поведінковий компонент характеризує здатність до практичного вияву чуйності у відповідних життєвих ситуаціях -- уміння вибирати найбільш адекватний, слушний спосіб поведінки з іншою людиною, уміння виявити діяльну турботу про людину, надання їй реальної допомоги у вирішенні проблем, уміння виявляти тактовність, ввічливість, піклуватися про оточуючих, надавати їм дієву та безкорисливу допомогу [13].
Вищезазначена структура чуйності, на нашу думку, найповніше охоплює підходи щодо виокремлення компонентного складу досліджуваного феномена та використовуватиметься нами у подальшій роботі.
Водночас аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми засвідчив відсутність спеціальних досліджень розвитку чуйності вчителя. Беручи до уваги вище представлені зміст феномена чуйності, його особливості та показники структурних компонентів, можемо зробити висновок про те, що проблема чуйності вчителя розглядається науковцями побіжно, у контексті вивчення інших питань, зокрема, таких як розвиток емпатії вчителя та педагогічної настанови на емпатію (Т. В. Василишина, О. Д. Кайріс, Н. А. Мозгова та ін.), міжособистісна професійна взаємодія вчителя (Г. Ф. Галі, О. О. Грейліх, А. Ф. Шарафєєва та ін.), педагогічний такт, педагогічний обов'язок та відповідальність (Ф. Н. Гоноболін, І. Ісаєв, Н. В. Кузьміна, В. Сластьонін, І. В. Страхов та ін.), педагогічна культура (Е. Р. Аметова, Г. М. Свідерська та ін.).
Зокрема, на значущість володіння розвиненою чуйністю педагогом вказують В. В. Зарицька [6], О. Н. Леонтьев [9], Т. В. Матвійчук [10] та ін.
О.Н. Леонтьев говорить про те, що чуйність, відданість моральним ідеалам, здатність до вольових зусиль заради цих ідеалів, активність життєвої позиції належать сфері ціннісних орієнтацій та є детермінантами моральної поведінки педагога, забезпечуючи її цілісність, стабільність довершеність [9].
Чуйність, чутливість, уміння оцінювати стан іншої людини, комунікабельність, на думку Т. В. Матвійчук, є провідними психологічними чинниками розвитку педагогічних здібностей майбутніх вчителів [10].
У процесі підготовки майбутнього вчителя, як зазначає В. В. Зарицька, необхідне культивування чуйності, людяності, милосердя, толерантності, відповідальності, що наповнить новим змістом ідеали людей, гуманізує їх внутрішній світ. З огляду на це, як стверджує науковець, освіта потребує активного впровадження інноваційних гуманістичних підходів до навчання та виховання [6].
Як стверджує А. Ф. Шарафєєва [17], завдяки чуйності вчителя-вихова- теля, що ґрунтується на глибокому розумінні особистісних особливостей дітей, а також на знанні середовища існування дитини, можливе створення у школі особистісно орієнтованого освітнього середовища. У свою чергу, диференціація та індивідуалізація в навчанні, вихованні, розвитку особистості дитини -- це показники компетентності педагога, який сприймає кожного учня як неповторну особистість, що потребує особливого, індивідуального підходу.
Співзвучними у цьому аспекті є думки Г. Ф. Галі [3], яка зазначає, що володіння вчителем такими професійно значущими якостями, як чуйність, доброта, відвертість, щирість, відданість, справедливість, емпатія тощо забезпечить готовність педагога до розробки гнучких та індивідуалізованих програм, використання різноманітних стратегій навчання, створення теплої, емоційно безпечної атмосфери у класі, заохочення творчої роботи учнів, повагу їх цінностей та індивідуальності кожного учня.
Водночас аналіз психолого-педагогічної літератури виявив відсутність спеціальних робіт із проблеми чуйності майбутнього вчителя. Тому метою даної статті стало висвітлення вивчення особливостей прояву чуйності майбутнього педагога, зокрема, емоційного компонента як одного із її складників, що виявляється, як зазначалося вище, у показниках емпатій- ності, доброзичливості, здатності до прийняття інших.
Викладення основного матеріалу дослідження. Для досягнення поставленої цілі нами були використані методика В. Фейя «Шкала прийняття інших», «Шкала доброзичливості» Д. Кемпбела та «Тест-опитувальник емпатичних тенденцій» А. Мехрабіана і Н. Епштейна. Опитування проводилося серед 102 студентів І курсу різних спеціальностей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Як вже зазначалося, одним із показників емоційного компонента чуйності майбутнього вчителя виступає емпатія.
Емпатія у психології визначається як розуміння емоційного стану, проникнення-вчування в переживання іншої людини, як здатність розуміти внутрішній світ іншої людини або як уміння перейматися переживаннями іншого, відтворюючи модальність емоційного стану співрозмовника [11, с. 9].
Дослідженнями виявлено [7], що індивіди, які мають високий рівень емпатії -- емоційні, оптимістичні, зацікавлені іншими, пластичні, легко будують взаємини з людьми. Люди, які мають низький рівень емпатії -- ригідні, інтроверти, стримані, егоцентричні. Особистості такого типу завжди відчувають труднощі під час спілкування з іншими людьми, важко ідуть на контакт. Вимагаючи від оточення емоційно теплих, близьких стосунків, вони не здатні відповісти тим самим.
Також розвинена у людини емпатія є ключовим фактором успіху у тих видах діяльності, які вимагають проникнення у внутрішній світ партнера по спілкуванню, і, насамперед, у навчанні та вихованні. Тому емпатія розглядається як професійно значуща якість педагога. Про це у своїх роботах зазначають Т. В. Василишина [1], Л. В. Долинська [5], Ф. Н. Гоноболін [4], О. Д. Кайріс [7], Н. В. Кузьміна [8], Т. І. Федотюк [16], Ю. В. Уварова [5].
Так, наприклад, Т. І. Федотюк розглядає емпатію як поліфункціональ- ну властивість особистості, а її рівень, ступінь розвитку і форми -- умовами, що визначають комунікативну здатність особистості до професійної педагогічної діяльності. Емпатія є стрижнем, навколо якого повинна будуватись професійна підготовка. Без вираженої емпатії педагог не тільки не зможе бачити світ очима дитини, прийняти її позицію, але й не зможе підвести дитину до процесу самовираження [16, с. 75, 76].
Як демонструють результати проведеного нами дослідження, переважна більшість майбутніх учителів (68,6 %) виявляє середній рівень емпатії (див. рис. 1).
Рис. 1. Рівні розвитку емпатії як показника емоційного компонента чуйності майбутнього учителя
Досліджуваних цього рівня не можна назвати «товстошкірими» [12], але у той же час вони не є досить чутливими. У міжособистісних стосунках вони швидше схильні робити висновки про інших за їх вчинками, аніж довіряти своїм особистим враженням. їм властиві емоційні прояви, але у більшості випадків вони знаходяться під самоконтролем. У спілкуванні уважні, намагаються зрозуміти більше, аніж сказано словами, але за надмірного вияву почуттів співрозмовника втрачають терпіння. Намагаються делікатно не висловлювати свою точку зору, якщо не впевнені у тому, що вона буде прийнятою. Також відсутній безпосередній вияв почуттів, і це заважає повноцінному сприйманню інших людей.
Високий рівень емпатії виявляють лише 19,6 % досліджуваних. їм властива висока чутливість до проблем оточуючих, вони великодушні, схильні багато що вибачати, з інтересом ставляться до інших людей. Також вони емоційно чутливі, комунікабельні, швидко встановлюють міжособистісні контакти та знаходять спільну мову. Намагаються не допускати конфліктів та знаходити компромісні рішення. Конструктивно ставляться до критики на свою адресу. Оцінюючи події, більше довіряють своїм почуттям та інтуїції, аніж аналітичним висновкам. Надають швидше перевагу роботі з людьми, аніж роботі наодинці. Т. І. Федотюк [16] виявила, що високий рівень розвитку емпатії співвідноситься із високими показниками вміння встановлювати контакт у спілкуванні, вміння підтримувати контакт, вміння притягувати до себе людей; високою чутливістю та суб'єкт-суб'єктною спрямованістю на спілкування [16, с. 130].
11,8 % досліджуваних майбутніх учителів має низький рівень емпатії. Ці досліджувані мають труднощі при встановленні контактів із іншими людьми. Емоційні прояви у поведінці оточуючих видаються їм незрозумілими та такими, що не мають ніякого сенсу. Надають перевагу роботі наодинці, а не з людьми. Коло друзів обмежене, друзі цінують їх більше за ділові якості та розум, аніж за чутливість та емоційність.
Результати дослідження прийняття інших як одного із показників емоційного компонента чуйності майбутнього учителя представлені на рис. 2.
Отримані результати показують, що більше половини майбутніх педагогів (66,7 %) мають середній рівень із тенденцією до високого прийняття інших. Однак попри те, що респондентів із низьким рівнем прийняття інших не виявлено, чимала частина опитуваних (23,5 %) характеризується середнім рівнем з тенденцією до низького прийняття інших, і лише 9,8 % майбутніх учителів мають високий рівень прийняття інших. чуйність емоційний емпатійність доброзичливість
Досліджуючи професійні цінності вчителя, М. В. Федоренко [15] зауважує, що провідною смислотворчою професійно-педагогічною цінністю має бути особистість дитини, учня. Водночас ціннісне ставлення до дитини значущою мірою залежить від володіння учителем здатністю прийняття іншого. Однак результати досліджень автора засвідчують відсутність у більшості майбутніх учителів прийняття внутрішнього світу дитини у різноманітті її індивідуальності, особистісних проявів, бачення дитини як суб'єкта життєтворчості, що підтверджує отримані нами дані вивчення прийняття інших у майбутніх педагогів.
Наступним показником емоційного компонента чуйності майбутнього вчителя виступає його доброзичливість. Доброзичливість -- ставлення до людини, що орієнтоване на здійснення блага, добра іншому. Суб'єктивно доброзичливість виявляється у прихильності, симпатії, співчутті, благодіянні, безумовному визнанні в іншій людині її моральної гідності, миро- та дружелюбності, готовності до співробітництва.
Отримані результати за «Шкалою доброзичливості» Д. Кемпбела (див. рис. 3) засвідчують, що високий рівень доброзичливості виявляють лише 25,5 % досліджуваних майбутніх учителів.
Переважна більшість же опитуваних (66,7 %) має середній рівень доброзичливості, та 7,8 % майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей характеризуються низьким рівнем доброзичливості.
Рис. 2. Рівні розвитку прийняття інших як показника емоційного компонента чуйності майбутнього учителя
Висновки
Таким чином, більшість майбутніх учителів характеризується проявами середніх рівнів доброзичливості, прийняття інших, емпатії як показників емоційного компонента чуйності, що виявляються у недостатніх виявах співчуття, співпереживання, уміння проникати у чуттєвий світ іншої людини, не досить адекватних сприйняттях переживань інших людей та нечітких усвідомленнях причин, що їх викликали; недостатніх проявах прихильності, симпатії до іншого, миро- та дружелюбності, готовності до співробітництва, відсутності безумовного прийняття внутрішнього світу іншого у різноманітті його особистісних та індивідуальних проявів.
Перспективи подальших досліджень. Наступним завданням нашого дослідження стане вивчення особливостей прояву когнітивного та поведін- кового компонентів чуйності майбутнього вчителя на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі.
Рис. 3. Рівні розвитку доброзичливості як показника емоційного компонента чуйності майбутнього учителя
Список використаних джерел і літератури
1. Василишина Т. В. Емпатія як фактор ефективності педагогічного спілкування: Дис. ... к. психол. н.: 19.00.07. -- К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України, 2000. -- 235 с.
2. Вержиховська О. М. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності / О. М. Вержиховська // Шлях освіти. -- 2000. -- № 3. -- С. 7-13.
3. Гали Г. Ф. Педагогические стратегии и условия деятельности педагогов с одаренными учащимися за рубежом : дис. ... к. пед. н.: 13.00.01. -- Казань, 2011. -- 183 с.
4. Гоноболин Ф. Н. Книга об учителе / Ф. Н. Гоноболин. -- М.: Просвещение, 1965. -- 260 с.
5. Долинська Л. В. Формування стильових особливостей педагогічного спілкування у майбутніх учителів: Навчально-методичний посібник / Л. В. Долинська, Ю. В. Уварова. -- К.: Аверс, 2005. -- 48 с.
6. Зарицька В. В. Гуманізація навчально- виховного процессу -- вимога часу / В. В. Зариць- ка // Актуальні проблеми методики викладання мови. -- 2010. -- С. 3-4.
7. Кайрис Е. Д. Развитие эмпатии в профессиональном становлении высших педагогических учебных заведений: дис. ... к. психол. н.: 19.00.07 / Херсонский государственный педагогический университет МОН Украины. -- К., 2002. -- 244 с.
8. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя / Н. В. Кузьмина // Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности. -- Л.: ЛГУ, 1967. -- 183 с.
9. Леонтьев О. Н. Проблеми розвитку психіки / О. Н. Леонтьев. -- М.: МГУ, 1981. -- 506 с.
10. Матвійчук Т. В. Аналіз досліджень взаємозв'язку педагогічних здібностей з індивідуально- психологічними властивостями майбутнього вчителя в процесі професійного становлення / Т. В. Матвійчук // Психологічні науки. -- 2011. -- № 1. -- С. 1-11.
11. Психологічний довідник учителя: В 4 кн. Кн. 2 / Упоряд. В. Андрієвська; наук. ред. С. Максименка. -- К.: Главник, 2005. -- 112 с.
12. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: В 2 кн. / Е. И. Рогов. -- М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. -- Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. -- 480 с.
13. Свідерська Г. М. Психологія чуйності: монографія / Г. М. Свідерська. -- Тернопіль: ТИПУ, 2013. -- 306 с.
14. Сологуб Л. О. Виховання доброзичливих взаємин молодших підлітків у позакласній роботі: дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Сологуб Любов Олексіївна. -- К., 1995. -- 210 с.
15. Федоренко М. В. Щодо діагностики професійних цінностей вчителя / М. В. Федоренко // Електронне наукове фахове видання «Науковий вісник Донбасу». -- 2013. -- № 2. -- Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua
16. Федотюк Т. І. Психологічні особливості становлення емпатії як елемента комунікативної здатності практичного психолога: Дис. ... к. психол. н. / 19.00.07. -- К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 1997. -- 178 с.
17. Шарафеева А. Ф. Создание личностно ориентированной образовательной среды для детей с показателями психических отклонений / А. Ф. Шарафеева // Фундаментальные исследования. -- 2007. -- № 6. -- С. 55-57.
Анотація
Статтю присвячено вивченню проблеми чуйності майбутнього вчителя. Феномен чуйності розглядається як професійно значуща якість педагога, що має трикомпонентну структуру (когнітивна, емоційна, поведінкова складові). Висвітлено результати експериментального дослідження емоційного компонента чуйності майбутнього вчителя, що виявляється у показниках емпатійності, доброзичливості, прийняття інших.
Ключові слова: чуйність, майбутній вчитель, структура чуйності майбутнього вчителя, емпатійність, доброзичливість, прийняття інших.
Статья посвящена изучению проблемы чуткости будущего учителя. Феномен чуткости рассматривается как профессионально значимое качество педагога, которое имеет трехкомпонентную структуру (когнитивная, эмоциональная, поведенческая составляющие). Представлены результаты экспериментального исследования эмоционального компонента чуткости будущего учителя, имеющего проявления в показателях эмпатии, доброжелательности, принятия других.
Ключевые слова: чуткость, будущий учитель, структура чуткости будущего учителя, емпатийность, доброжелательность, принятие других.
The article is devoted a study the problem of sensitiveness of future teacher. A sensitiveness is a psychological by quality of personality which characterizes attitude of person toward other people and appears in empatiynosti(directly to feel the capabilities of person the psychological state other and adequately to respond to her, trying to facilitate her through the display of sympathy), goodwill(to express the capabilities of person good relation, friendliness), tactfulness, courtesy(ability to apply with other carefully not offending their dignity, to find out and chemist).
The phenomenon of sensitiveness is examined as professionally meaningful quality of teacher that has a three- component structure (kognitivna, emotional and behavior constituents).
To kognitivnogo component theoretical pictures belong of nature and essence of sensitiveness, ability correctly to understand the psychological state of other person its conduct, aspiration to be sensitive, an emotional component appears in goodwill, empatiynosti, acceptance other, absolute positive attitude toward her. A behavior component is characterized by a capacity for the practical display of sensitiveness in the proper situations.
The results of experimental research of emotional component of sensitiveness of future teachers are characterized the displays of middle levels of goodwill acceptance of other empatii of indexes emotional the component of sensitiveness, which appears in the insufficient displays of sympathy, ability to get to the perceptible world of other person adequate enough perceptions of experiencing of other people and unclear awareness of reasons that they were caused in the variety of her personality and individual displays.
Key words: sensitivity, future teachers, the sensitivity structure of future teachers, empathy, kindness, acceptance of others.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження особливостей розвитку відповідальності майбутнього педагога у процесі професійної підготовки. Аналіз окремих складових відповідальності у підлітковому та юнацькому віці. Підвищення ефективності підготовки професійних педагогічних кадрів.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 26.02.2014Особистість вчителя трудового навчання з погляду психології. Сучасні поняття про особистість вчителя. Структура особистісних якостей. Побудова моделі психологічних якостей особистості вчителя трудового навчання. Вимоги до вчителя трудового навчання.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 20.12.2008Актуальність проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді. Особливості розвитку моральної свідомості студентів. Специфіка психологічних механізмів, критерії та етапи формування особистості.
контрольная работа [25,2 K], добавлен 16.05.2011Роль емоцій у психічному розвитку особистості. Особливості емоційної прив’язаності до значимого об’єкта у батьківській родині. Формування здібності до любові у стосунках мати та дитини. Значення емоційного компоненту під час вибору майбутнього партнера.
дипломная работа [59,0 K], добавлен 22.09.2011Аналіз поняття "емоційна культура", структура та вплив на професійну діяльність студента–психолога. Формування у нього навичок ефективної комунікації та емоційно-пізнавальної активності. Проведення психологічної корекції з розвитку емпатійності людини.
дипломная работа [114,6 K], добавлен 24.11.2014Розгляд особливостей студентського віку. Ознайомлення із теоретико-методологічними основами дослідження проблеми взаємин викладачів та студентів. Психологічні умови становлення особистості майбутнього фахівця в процесі його взаємин із викладачами.
курсовая работа [31,1 K], добавлен 12.04.2014Професійні кризи вчителя в умовах сучасного освітнього простору. Поняття, основні причини виникнення та прояви синдрому професійного вигоряння. Обґрунтування оптимального варіанту подолання проблеми професійного вигоряння та інших професійних криз.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 22.11.2014Вивчення рефлексії як філософської категорії свідомості і мислення. Визначення характерних рис особистісної рефлексії індивідуальності майбутнього вчителя музичного мистецтва, що вказують на її особливу роль в становленні і розвитку особистості.
статья [20,3 K], добавлен 13.11.2017Вікові психологічні особливості розвитку особистості молодших школярів. Роль особистості вчителя в становленні особистості учня. Дослідження рівня самоефективності в Я-концепції школярів. Співвідношення між рівнем самоефективності та емоційним станом.
дипломная работа [183,6 K], добавлен 27.05.2013Поняття та сутність іміджу; становлення іміджелогії як окремої науки. Ознайомлення із соціально-психологічними основами іміджу вчителя. Розгляд основних вимог до одягу ділової людини. Особливості візуальної привабливості та вербальної поведінки педагога.
реферат [27,1 K], добавлен 12.04.2014Аналіз змісту поняття "психологічний ресурс". Основні властивості ресурсів. Роль психологічного ресурсу в процесі професійної діяльності майбутнього психолога та житті людини. Аналіз втрати ресурсів як первинного механізму, що запускає стресові реакції.
статья [21,0 K], добавлен 24.04.2018Аналіз проблеми емоційного розвитку дітей у сучасній психології та педагогіці. Категорійний аналіз проблеми емпатії та особливості емоційно-почуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Створення умов емпатійної взаємодії між вчителем і школярами.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 06.02.2013Психологічні особливості індивіда. Професійно важливі якості як важлива складова психологічних основ підготовки фахівця. Мета культурної політики. Індивідуально-психологічні особливості, які є умовою для успішного здійснення продуктивної діяльності.
контрольная работа [21,9 K], добавлен 22.07.2014Специфіка конфліктів у шкільному колективі. Причини виникнення педагогічних конфліктів. Конфліктологічна компетентність як фактор професіоналізму вчителя та складова його професіональної компетентності. Структура конфліктологічної компетентності вчителя.
курсовая работа [157,2 K], добавлен 20.03.2016Аналіз питання адаптаційної здатності особистості. Сутність психологічної та соціально-психологічної адаптації, їх місце у професійному становленні майбутнього фахівця. Модель адаптації майбутнього медичного працівника до умов професійної діяльності.
статья [292,0 K], добавлен 05.10.2017Дослідження шляхів та умов формування саморегуляції у професійній діяльності вчителя. Вивчення особливостей управління пізнавальними процесами, поведінкою, емоціями і діями. Аналіз методу словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 03.12.2012Синдром "професійного вигорання": психологічні особливості у працівників освітніх організацій. Виникнення та поширення синдрому психічного "вигорання". Синдром "емоційного вигорання" вчителя та формування його готовності до педагогічної діяльності.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.08.2008Теоретичні підходи до вивчення феномену емоційного "вигорання". Особливості прояву цього явища у працівників органів внутрішніх справ різної статі. Характеристика емоційних бар'єрів у спілкуванні та схильності до немотивованої тривоги з гендерних позицій.
дипломная работа [292,2 K], добавлен 28.12.2012Соціально-психологічні проблеми особистісно-професійного розвитку майбутнього психолога. Післядипломна освіта як важливий етап професійного розвитку особистості психолога. Основні аспекти арт-терапії та їх застосування у роботі з майбутніми психологами.
контрольная работа [265,6 K], добавлен 24.04.2017Емоційна сфера дитини та її розвиток. Провідна діяльність - джерело розвитку емоційної сфери. Роль дорослого у формування почуттів дитини. Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку, аналіз отриманих результатів.
дипломная работа [179,3 K], добавлен 22.08.2010
