Розвиток і формування особистості в професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток і формування особистості в професійній діяльності

Блінов О. А.

кандидат психологічних наук, доцент

доцент кафедри політології та соціальних технологій

Національного авіаційного університету,

м. Київ, пр. Космонавта Комарова,

blinov09@bigmir.net;

Іванова Є. О.

студентка Національного авіаційного університету м. Київ, пр. Космонавта Комарова

У статті розкрито особливості розвитку і формування особистості в професійній діяльності. Показано, що існує взаємозв'язок між професійним та особистісним розвитком. Доведено, що особистісний та професійний розвиток залежать один від одного, а також те, що почуття професійного розвитку особистості розкривається в ході його аналізу: як форми професійної соціалізації та індивідуалізації; як частини життєвого шляху індивіда; як специфічної форми професійного розвитку та навчання та як специфічної форми прояву активності індивіда.

Ключові слова: особистісний розвиток, професійна діяльність, професійний розвиток, професійне становлення особистості, професіоналізм, професіогенез.

професійний особистісний розвиток соціалізація

Постановка проблеми. Характерною особливістю сучасного суспільства стає його людиноцентристська спрямованість, згідно з якою найважливішим показником прогресу є індивідуальний розвиток особистості: її здібностей, мислення, задоволення пізнавальних потреб, забезпечення прав та свобод. Для того щоб трудова діяльність була ефективною, виникає потреба у всебічному гармонійному розвитку всіх людей. Відтак майбутні фахівці повинні бути налаштовані на постійне оновлення своїх знань, професійних умінь і навичок, збагачення досвіду пізнавальної та практичної діяльності, що підкріплюється відповідними ціннісними орієнтаціями [5].

Аналіз останніх досліджень. В умовах сьогодення зростає інтерес до проблем, пов'язаних з питаннями становлення, розвитку та вдосконалення рівня професіоналізму фахівців різних сфер суспільного життя. Від професіоналізму фахівців залежить результат роботи колективу і всієї організації в цілому. Отже, необхідним є усвідомлення, що людина є центральним елементом будь-якої діяльності і її особистісний і професійний розвиток обумовлюють один одного.

Як правило, дослідники розуміють професійний розвиток особистості як зріст, становлення, позитив, інтеграцію у професійній праці особистісних якостей і здібностей, професійних знань та умінь, проте головне -- активнее якісне перетворення особистістю свого внутрішнього світу, що приводить до принципово нової його побудови і способу життєдіяльності -- творчої самореалізації у професії. Основною психологічною передумовою і формою реалізації професійного розвитку особистості є її професійна соціалізація [6; 7].

Більшість авторів розглядають особистісний і професійний розвиток як взаємодоповнювальні та взаємозумовлювальні один одним процеси (В. А. Бодров, О. О. Деркач, Є. О. Климов, Н. В. Кузьміна) [10].

Професійний розвиток особистості є інтеграцією двох процесів: розвиток особистості в онтогенезі, тобто на всьому життєвому шляху, і професіоналізація особистості з періоду початку професійного самовизначення до завершення активної трудової діяльності.

Основна мета роботи -- на основі теоретичного аналізу розкрити особливості розвитку і формування особистості в професійній діяльності. Показати, що існує взаємозв'язок між професійним та особистісним розвитком.

Виклад основного матеріалу. При розгляді проблеми розвитку людини у професійній діяльності важливо враховувати різні підходи щодо основних етапів розвитку особистості як суб'єкта трудової діяльності. Дослідники (В. Ф. Моргун, Н. Ю. Ткачева) виділяють такі основні вікові етапи розвитку особистості: новонароджений (від народження до 1 місяця); немовля (від 1 місяця до 1 року); раннє дитинство (від 1 до 3 років); дошкільне дитинство (від 3 до 7 років); молодше шкільне дитинство (від 7 до 12 років); молодший підлітковий вік (12-15 років) і старший підлітковий вік (15-17 років); юність (17-23 роки); молодість (23-30 років); розквіт (30-40-42 роки); зрілість (40-50-52 роки); похилий вік (від 50-55 років до реального виходу на пенсію); старчий вік (від моменту виходу на пенсію до 90 років); довговічність (більше 90 років).

За О. М. Леонтьєвим, «особистість народжується двічі»: уперше -- в дошкільному віці, коли вибудовується перша ієрархія мотивів і з'являється здібність від чогось відмовлятися, і вдруге -- у підлітковому віці, коли молода людина по-новому усвідомлює свої мотиви і починає керувати власною поведінкою.

Відомою є періодизація розвитку людини як суб'єкта праці, яка запропонована Є. О. Климовим, де велика увага приділяється дитячому віку. Так, на стадії передгри (від народження до 3 років) відбувається освоєння функцій сприймання, руху, мовлення, простих правил поведінки і моральних оцінок, які стають основою подальшого розвитку і залучення людини до праці. Для стадії гри (від 3 до 7-8 років) характерним є оволодіння «основними смислами» людської діяльності, а також знайомство з конкретними професіями (ігри у шофера, лікаря, продавця і т. ін.); починає складатися індивідуальний стиль діяльності; формується готовність до навчання. На третій стадії (стадія оволодіння учбовою діяльністю) (від 6 до 12 років) відбувається інтенсивний розвиток функцій самоконтролю, самоаналізу, здібності планувати свою діяльність тощо. На стадії оптаці (від 11-12 до 14-18 років) відбувається підготовка до життя, праці, свідомого і відповідального планування і вибору трудового професійного шляху. Стадія професійної підготовки триває від 15-18 до 23 років. Для не суттєвим є освоєння основних цінностей і операціональних характеристик обраної професії. Для шостої стадії розвитку професіонала (від 16-23 років до пенсії) характерним є подальше входження людини в систему міжлюдських відносин певної професійної спільноти і подальшим розвитком всіх елементів структури суб'єкта діяльності [4].

У періодизації В. А. Бодрова ширше представлені особливості формування суб'єкта праці у дорослому віці. Де поруч із стадіями передгри та гри, стадією оволодіння учбовою діяльністю, стадією оптації (від 13-14 до 16-18 років), стадією професійного навчання (від 15-18 до 23 років він виділяє: стадію професійної адаптації (від 19-21 до 21-27 років) стадію розвитку професіонала (від 21-26 до 45-50 років), стадію реалізації професіонала (від 45-50 до 60-63 років) та стадію спаду, завершення життя (у 61-66 років) [3].

У зарубіжних авторів склався певний підхід до вивчення процесу становлення особистості у професійній діяльності, який веде до професіоналізму. Його сутність у виділенні та вивченні «професійних типів особистості» (термін «професійний тип особистості» введений у науку Е. Шпрангером). Підхід цей ґрунтується на тому, що схожий вид діяльності людини призводить і до формування схожих рис особистості, що зумовлено подібністю професійних вимог до психологічних і психо-фізіологічних особливостей людини [10].

Розвиток особистості людини -- складний процес, який триває протягом усього життя. На кожній віковій стадії особистісний і професійний розвиток відзначаються своєрідним змістом, певною динамікою і співвідношенням. Особистісний і професійний розвиток обумовлюють один одного.

Професійний розвиток є продуктом і результатом діяльності самої людини. Найважливішою властивістю цієї ідеї виступає можливість зрозуміти, як відбувається «створення», «конструювання» відсутніх функціональних станів, свого роду новоутворень, які, у принципі, неможливо редукувати до тих чи інших компонентів вихідної системи.

Досягнення вершин професіоналізму -- довгий і важкий шлях. Цьому передує продумана організація не тільки виховного процесу дитини в дошкільному та молодшому шкільному віці, проте цілеспрямоване введення у світ професії, глибоко відпрацьована професійна освіта.

Професіоналізм визначається як вищий щабель у розвитку людини як суб'єкта пізнання, праці, спілкування. При цьому критерієм рівня професіоналізму є ступінь відповідності знань, умінь і навичок фахівця сучасним досягненням науки і практики в цій області [8].

Професіоналізм як найважливіша акмеологічна категорія розглядається, у широкому контексті, у діяльнісному та особистісному проявах. Безсумнівно, у процесі становлення професіоналізму діяльності особистість розвивається. Йдеться про професіоналізм, що включає підструктури, що перебувають у діалектичній єдності, професіоналізму діяльності і професіоналізму особистості.

Проте існує як позитивний, так і негативний особистісний професіогенез. Особистісний позитивний професіогенез має місце, коли наявна відповідність професії особистісним структурам працівника. Це відбувається у випадку досягнення особою успіхів, майстерності в професійній діяльності, що підсилює мотивацію особистісного розвитку і сприяє творчому розвитку і саморозвитку особи засобами трудової професійної діяльності.

Негативний професіогенез особистості існує там де: особа «згасає», деформується; особа не стала професіоналом (особистість без професійної, майстерності); характерні поведінкові ускладнення, роздратованість конфліктність; виникає професійна обмеженість; особистісна деформація з часом збільшується.

Серед деформуючих ефектів професіогенезу виділяють: особливу переоцінку своїх професійних підходів і цінностей; специфічну професійну солідарність; нечутливість до інших соціальних позицій. Результатом професійної деформації є виключна захопленість особистості професійною діяльністю -- можливий особливий професійний фанатизм, коли особа перетворює професію в засіб нових життєвих досягнень, стає конфліктною і жорсткою у відносинах з іншими, формує специфічну професійну етику, яка обслуговує її особисті прагнення.

В окремих випадках професійний розвиток може випереджати осі обистісний: людина стає професіоналом з несформованою ще особистістю. Це є можливим у тих видах професійної діяльності, в яких домінуюче значення мають вузькоспеціалізовані професійні знання, вміння і навички. Виділяють дві групи професій, відповідно до ролі саме особистості у здійсненні трудової діяльності: 1) професії, в яких домінують вузькоспеціалізовані знання, вміння і навички, а вплив особистісних якостей на результат праці мінімальний; людина досягає професійної (інструментальної) майстерності незалежно від зрілості особистості і може вважатися професіоналом; 2) професії типу «людина-людина», в яких особистісна зрілість є головною і неодмінною умовою успішного професійного становлення.

Результатом впливу професійної діяльності на особистість є своєрідність психологічного складу представників певних професійних груп. Уявлення професіоналів про реальний цілісний світ суттєво і не випадково розрізняються у залежності від типу професії, який виділяється за ознаками предметної системи, з якою має справу професіонал як суб'єкт діяльності. Парадокс полягає в тому, що діяльність є важливою умовою саме адекватного знання про світ; і в той же час виявляється, що працівники-професіонали по-різному уявляють і об'єкт і суб'єктну реальність.

Незважаючи на взаємо обумовленість, слід розрізняти особистісний і професійний розвиток. В професійному розвитку виявляються індивідуально-психологічні особливості, її активність, потреби самореалізації. Вибір і розвиток професійної діяльності -- це реалізація у особистісне визначеної стратегії життєвого сценарію. Високий і масштабний процес професійного розвитку можливий лише за умови розвитку особистості (яка здатна розпізнати стан наявного свого розвитку, усвідомити необхідність перетворень свого внутрішнього світу, здатна на пошук нових можливостей самоздійснення в труді). Професійний розвиток охоплює перш за все такі особистісні структури, які становлять психологічні основу засвоєння і оволодіння різними видами діяльності і є суттєвими для професійного успіху.

Професійний та особистісний розвиток можуть взаємно підпорядковувати і взаємно посилювати один одного. Особистість може використовувати професію для власних цілей, «підкорити» професію своїй особистості, щоб досягти певного способу життя, матеріального благополуччя. В такому випадку особистість утверджує себе над професією, виступає сама головною цінністю, шанує себе як цінність і не дорожить професією, а розглядає її як виконання алгоритмі в певних трудових завдань, як відповідна виконання професійної ролі, яка не зачіпає особистість [9].

Подальший напрямок досліджень ми бачимо у напрямку розкриття особливостей професійного розвитку і формування особистості в професійній діяльності з врахуванням впливу темпоральності на психологію людини.

Висновки

Отже, найголовніше для гармонійного розвитку людини -- взаємодія професійного і особистісного розвитку, коли досягнення професійних вершин є одночасно і вершиною розквіту особистості. Враховуючи, що в розвитку особистості є незалежні і динамічні лінії розвитку її інтелектуальної, мотиваційної, емоційної і поведінкової сфер, розгляд цих можливих ліній особистісного професіогенезу повинен бути уточнений відносно таких позицій: особистість над професією, особистість з професією, особистість без професії.

Сутність процесу професійного розвитку особистості розкривається в ході його аналізу: як форми професійної соціалізації та індивідуалізації; як частини життєвого шляху індивіда; як специфічної форми професійного розвитку та навчання та як специфічної форми прояву активності індивіда. Професійний розвиток -- це результат діяльності людини, що відбувається при взаємодії з особистісним розвитком людини.

Список використаних джерел і літератури

Блінов О. А. Психологія праці: Курс лекцій / О. А. Блінов. -- К.: КиМУ, 2009. -- 269 с.

Блінов О. А. Вплив сучасних та постсучасних HR-технологій на вдосконалення трудових відносин в умовах українського ринку праці: риси трансформацій // Удосконалення трудових відносин як основа стійкості та розвитку громадянського суспільства : монографія / В. Є. Шедяков, О. А. Блінов, П. Д. Морозов ; заг. ред. П. Д. Морозова. -- К. : Задруга, 2014. -- 320 с. -- Бібліогр.: с. 265-318.

Бодров В. А. Психология профессиональной деятельности:теоретические и прикладные проблемы / В. А. Бодров. -- М.: Изд-во Ин-та психологии РАН, 2006. -- 623 с.

Климов Е. А. Психология профессионала: Избр. псих. труды / Е. А. Климов. -- М.: Изд-во Моск. психол. соц. ин-та; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2003. -- 456 с.

Курлянд З. Н. Теорія і методика професійної освіти : Навч. посібник. -- К. : Знання, 2012. -- 390 с.

Корнеева Л. Н. Психологический аспект влияния профессиональной деятельности на личности / Л. Н. Корнева. -- М. : Просвещение, 1991. -- 218 с.

Маркова А. К. Мотивация специалиста к совершенствованию профессиональной деятельности / А. К. Маркова. -- М., 1996. -- 152 с.

Самоукина Н. В. Психология и педагогика профессиональной деятельности / Н. В. Са- моукина. -- М. : Тандем, 1999. -- 352 с.

Траверсе Т. М. Психологіяпраці: Навчально-методичний посібник / Т. М. Траверсе. -- К. : КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2004. -- 116 с.

Хоржевська І. М. Професійний розвиток особистості, шляхи розвитку професіонала // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського : Психологічні науки. -- 2013. -- С. 304-307.

References

Blinov O. A. Psychology of work: Lectures / O. A Blinov. -- K. : KIIA, 2009. -- 269 p.

Blinov O. A. The influence of modern and postmodern HR-technologies to improve laborrela- tions in the Ukrainian labor market: the features of transformation / / Improving labor rela- tionsas a basis for the stability and development of civil society: a monograph / V. E. Shed- yakov, O. A. Blinov, P. D. Morozov / / Society. eds. P. D. Morozov. -- K. : Zadruga, 2014. -- 320 p. Bibliog. : P. 265 -318.

Bodrov V. A. Psychology of professional activity: theoretical and applied problems / V. A. Bodrov. -- Moscow: Publishing House of the Institute of Psychology RAS, 2006. -- 623 p.

Klimov E. A. Psychologyof a professional: psych. works. / E. A. Klimov. Moscow: Publish. psychol. soc. Inst; text. -- VoronezhUnivNGO «MODEK», 2003. -- 456 p.

Kurlyand Z. N. Theory and technique of professional education:. -- K. : Knowledge, 2012. -- 390 p.

Korneev L. N. psychological aspect of occupational activity on a person / L. N. Kornev. -- M. : Education, 1991. -- 218 p.

Markova A. K. Motivation of a specialist to improve professional activities / A. K. Markova. -- M., 1996. -- 152 p.

Samoukina N. V. Psychology and Pedagogics of professional activity / N. V. Samoukina. -- M. : «Tandem», 1999. -- 352 p.

Traverse T. M. Psychology of activity: / T. M. Traverse. -- K. : KNU Taras Shevchenko, 2004. -- 116 p.

Horzhevska I. M. professional personal development, ways of profesional development» Psychology science» 2013. -- P. 304-307.

Размещено на Allbest.ru