Експериментальне дослідження сили мотиву як рушійного стимулу в поведінці людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експериментальне дослідження сили мотиву як рушійного стимулу в поведінці людини

М.М. Мищишин

myshchyshynm@mail.ru

Myshchyshyn M.M. Experimental study of motive strength as the driving stimulus in human behavior / M.M. Myshchyshyn // Problems of Modern Psychology: Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G.S. Kostiuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine / edited by S.D.Maksymenko, L.A.Onufriieva. - Issue 25. - Kamianets- Podilsky: Aksioma, 2014. - Р 268-279.

М. М. Мищишин. Експериментальне дослідження сили мотиву як рушійного стимулу в поведінці людини. Теоретично обґрунтовано по-няття «сили мотиву» та «образу бажаного». Розглянуто погляди на ці поняття провідних учених і здійснено короткий огляд літературних джерел по даній тематиці.

Подано аналіз результатів експериментального дослідження сили мотиву. Дослідження проводилося на базі Національного університету «Львівська політехніка» серед студентів, аспірантів та викладачів, за-гальна кількість 414 респондентів. Перевірено на надійність та валід- ність психометричні показники обраної у дослідженні методики. Надій-ність перевірена методом поділу навпіл та методом альфа Кронбаха, а валідність доведена шляхом експертних оцінок.

Описано основні результати дослідження, які підтвердили те, що чим чіткішим та яскравішим є створений в свідомості образ цілі, тим сильнішою є мотивація людини. Здійснено кореляційний аналіз, в яко-му виділено численні кореляційні зв'язки на рівні високої статистич-ної значущості між характеристиками сили мотиву та образу бажаного, а саме його яскравістю і чіткістю. За допомогою регресійного аналізу доведено залежність сили мотиву від яскравості та чіткості образу. Ві-дображено результати факторного аналізу, при якому виділилися три істотних фактори. Перший фактор - «Сила мотиву» - пояснює 44,3% дисперсії, другий фактор - «Вікова категорія» - пояснює 12,64% дис-персії та третій фактор - «Стать респондента» - описує 11,43% диспер-сії. Визначено кумулятивний відсоток усіх трьох компонентів, який становить 68,37% дисперсії. Відображено відмінність сили мотиву у респондентів різних вікових категорій.

Ключові слова: мотив, мотивація, сила мотиву, стійкість мотиву, характеристики мотиву, ціль, образ бажаного, характеристики образу.

М.М. Мищишин. Экспериментальное исследование силы мотива как движущего стимула в поведении человека. Теоретически обоснова-но понятие «силы мотива» и «образа желаемого». Рассмотрены взгляды © М.М. Мищишин 268

на эти понятия учёных и осуществлен краткий обзор литературных ис-точников по данной тематике.

Осуществлён анализ результатов экспериментального исследования силы мотива. Исследование проводилось на базе Национального универ-ситета «Львовская политехника» среди студентов, аспирантов и препода-вателей, общее количество 414 респондентов. Проверено на надёжность и валидность психометрические показатели выбранной в исследовании ме-тодики. Надёжность проверена методом разделения пополам и методом альфа Кронбаха, а валидность доказана путём экспертных оценок.

Описаны основные результаты исследования, которые подтвер-дили утверждение о том, что чем четче и ярче является созданный в сознании образ цели, тем сильнее мотивация человека. Осущест-влен корреляционный анализ, в котором выделено многочисленные корреляционные связи на уровне высокой статистической значимости между характеристиками силы мотива и образа желаемого, а именно его яркостью и четкостью. С помощью регрессионного анализа доказа-на зависимость силы мотива от яркости и четкости образа. Отражены результаты факторного анализа, при котором выделились три существенных фактора. Первый фактор - «Сила мотива» - объясняет 44,3% дисперсии, второй фактор - «Возрастная категория» - объясняет 12,64% дисперсии и третий фактор - «Пол респондента» - описывает 11,43% дисперсии. Определено кумулятивный процент всех трёх ком-понентов, который составляет 68,37% дисперсии. Объяснено отличие силы мотива у респондентов разных возрастных категорий.

Ключевые слова: мотив, мотивация, сила мотива, характеристики мотива, цель, образ желаемого, характеристики образа.

Постановка проблеми. Сучасні вчені, філософи, коуч-тре- нери та психологи все частіше оперують такими поняттями як «сила позитивного мислення», «візуалізація», «цілепокладан- ня», що виступають в ролі спонукальних факторів у поведінці людини. Деякі з цих положень є більш пасивними і говорять про те, що варто лише закрити очі, подумати про бажане і силою дум-ки «притягнути його до себе». Інші, зокрема, ті, які використо-вуються в економічній психології, говорять про стратегічне ви-значення цілей, пріоритетів, розбивання їх на конкретні кроки, дії і т.д. І одні, й інші положення стосуються бажаної мети чи мрії, способу її досягнення та мотивації - рушійної сили на шля-ху перетворення цілей в реальність.

Як відомо, успіх людини залежить не стільки від її інтелек-туальних задатків, скільки від наявності сильної системи моти-вації. Це, зокрема, було доведено в працях Р.Стернберга, який за допомогою тестів на визначення рівня інтелекту досліджував успішну професійну, навчальну, спортивну, політичну та інші види діяльностей [8, с. 252]. Саме тому проблема мотивації є на-стільки важливою і попри немалу кількість досліджень в даній сфері ще не дослідженою до кінця.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В основу сучас-них досліджень мотивації яких лягли праці таких корифеїв, як Х. Хекхаузен, Дж. Роттер, К. Левін, Г. Мюррей, Мак-Грегор, Г. Олпорт, Є. П. Ільїн, С. Занюк, А. Маслоу. Варто акцентувати на внеску у розвиток досліджень сили мотиву В. Врума (стверджу-вав, що сила мотиву залежить від оцінки ймовірності досягнення цілі та очікування ймовірної винагороди), Дж. Аткінсона (роз-робив формулу, за допомогою якої можна визначити силу моти-ву), І. Додсона (ввів поняття «оптимум мотивації»), Дж. Халла (ввів поняття «градієнт цілі») та ін. Особливо цікавими сьогодні день є праці авторів, сфера інтересів яких в найбільшій мірі пе-реплітається із темою даного дослідження, а саме В.Є. Льовкіна, який розробив методику для вимірювання сили мотиву, Д. Мак- клеланда, досліджував мотивацію досягнення на основі образної сфери особистості та Р.Д. Мезера, досліджує зв'язок підсвідомих установок, образів і мотивації.

На жаль, сучасна наука не дає експериментального підтвер-дження зв'язку образу, який відображує ціль діяльності і висту-пає її кінцевим результатом та сили мотиву.

Саме тому, було поставлено за мету проаналізувати результа-ти експериментального дослідження сили мотиву, розкрити осно-вні зв'язки між характеристиками мотиву і образом бажаного.

Визначено завдання, які потрібно виконати, щоб досягнути запланованої мети:

1) теоретично обґрунтувати поняття «сили мотиву» та «об-разу бажаного», що є детермінантом мотиву;

2) проаналізувати результати експериментального дослі-дження сили мотиву;

3) розкрити основні зв'язки між характеристиками мотиву та характеристиками заданого образу, який виступає в ролі мо-тиватора.

Виклад основних положень. Мотивація є важливим факто-ром, який спонукає людину до діяльності. Чим більшою є сила мотиву, тим ймовірніше, що людина буде активізувати свою ді-яльність, щоб досягти бажаного. Існує близько 50 теорій моти-вації, через що важко розмежувати самі поняття мотиву та мо-тивації. В зарубіжній психології мотив розглядають в широкому розумінні, як потреби, бажання, драйви чи імпульси всередині людини, які спонукають її до певної діяльності. В радянській літературі намагалися зробити чіткіший розподіл, тому окремо виділяли мотиви, мотивацію, потреби, тощо. Отже, потреба - це нестача чогось, щось, що потрібно людині, але цього немає, це детермінує і спонукає до певної поведінки чи діяльності. Опред- метнена потреба є мотивом, або ціллю.

Є.П. Ільїн описуючи мотиваційну сферу, виділив в ній три блоки. До складу конкретного мотиву, як стверджує автор, мо-жуть входити один чи кілька компонентів з того чи іншого бло-ку, один з яких відіграє ключову роль, а інші - допоміжну. Та-ким чином в структурі мотиву можуть відображатися кілька причин і цілей. Відповідно, чим більше компонентів входить в конкретний мотив, тим більшою є його сила [2, с.28].

Між потребою і ціллю є шлях, подолавши який досягаєть-ся образ кінцевого результату. У виборі шляхів досягнення цілі і засобів людина буде керуватися наявною, сформованою вже раніше мотиваційною спрямованістю. Мотиваційна спрямова-ність особистості - сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність і відносно не залежать від ситуації, є соціально зумов-леною і формується в ранньому дитинстві відповідно до того, що батьки, школа, суспільство заклали в особистість для її розви-тку. Вибір методів досягнення цілі залежить від спрямованості та сенсожиттєвих установок [1, с.35].

Отже, цілі і мотиви сприймаються через образи (уяву) та мо-жуть мати позитивний або негативний резонанс в нашій свідомос-ті, позитивний - мотивує до діяльності, негативний, теж мотивує до діяльності, але до такої, що стимулює шукати шляхи, щоб уникнути негативного результату. Сила мотиву -- це те, з якою ін-тенсивністю людина буде прагнути досягнути намічених намірів. мотив психометричний надійність

Той факт, що за однакових умов люди можуть досягти різ-них результатів пояснюється тим, що одні є більш мотивовани-ми, тобто мотиви всередині людини є сильнішими, створюють більший заряд енергії, а інші - менш мотивовані. Чим сильні-шою є мотивація, тим більше вона буде спонукати до конкретних кроків, щоб досягти цілі. Проте, варто пам'ятати про оптимум мотивації, який у кожної людини різний [6, с.126]. Оптимум мотивації свідчить про те, яка оптимальна сила мотиву потрібна людині, щоб ефективно здійснювати свою діяльність та досягати бажаного. Відомо, що надлишкова мотивація може призвести до погіршення рівня роботи, оскільки створює всередині людини надмірну напругу. Ця напруга, зрештою, може вилитися у стре-си та негативні емоції.

Наявність мотивації є ключем при досягненні цілей. Багато сучасних психологів рекомендують для створення сильної моти-вації глянути на кінцеву точку діяльності, тобто майбутній ре-зультат.

Так, викладач з Університету Центральної Оклахоми, ре-дактор журналу «Scientific Psychology», Роберт Мезер, дає такі поради для створення дієвої та сильної мотивації: «Найкращим стартом для діяльності буде визначення мети, причому, уявити її слід настільки чітко, наскільки це можливо, оскільки, чим більше нам відомо про те, чого ми прагнемо досягнути, тим біль-ше шансів, що сила нашої мотивації буде триматися на високому рівні» [7]. Після того, як визначили ціль, варто дати відповіді на питання: «Що?», «Чому?», «Як?», «Коли?».

Отже, «Що?» - це наша ціль. Чим чіткішим буде створений уявний образ цілі, тим легше його досягнути. Відповідь на питан-ня «Чому?» або «Навіщо?» дає можливість розглянути причини і чим їх більше, тим, відповідно, краща мотивація. Відповіда-ючи на питання «Як?», людина уявно шукає шляхи досягнення бажаного, конкретні кроки, які в подальшому приведуть до цілі. Зрештою, потрібно поставити реальні терміни для досягнення запланованого результату і, таким чином, дати відповідь на пи-тання «Коли?».

Запропонована Р. Мезером система мотивації виглядає так (рис. 1):

Рис. 1. Система мотивації за Р. Мезером

Подібним є й принцип візуалізації, який полягає в тому, щоб чітко уявити (візуалізувати) свою мрію і вона обов'язково збудеться. Існують значні розбіжності в поглядах на візуаліза- цію. Так, дехто стверджує, що варто кожен день візуалізувати мрію протягом кількох хвилин, посилати сильний енергетичний сигнал в Космос і він виконає наші бажання. Існують навіть, так звані «дошки візуалізації», на яких варто зображувати свої мрії. Інша точка зору, яка має більшу підтримку в науковій літерату-рі, полягає в тому, щоб візуалізувати ціль та, за допомогою ство-реного образу, зберігати її в пам'яті, підсилюючи таким чином мотивацію в момент пригадування або уявного відтворення об-разу [3; 4, с.135].

Власне, з метою перевірки цієї точки зору і для підтверджен-ня гіпотези про те, що чим яскравішим і чіткішим в свідомості є образ запланованої цілі, тим сильнішою буде мотивація його до-сягнення, було проведено експериментальне дослідження.

Результати експериментального дослідження. Експери-ментальне дослідження сили мотиву проводилося на базі Наці-онального університету «Львівська політехніка». В дослідженні взяли участь 414 респондентів, серед яких студенти, аспіранти та викладачі. Мотивом виступало прагнення досягнути заданого експериментатором образу, зокрема, образу бажаного майбут-нього, образу інноваційної системи освіти, образу держави без порушення правових норм та «Я-образу підприємця». Для дослі-дження було обрано та дещо модифіковано методику «Діагнос-тика сила мотиву» запропоновану В.Є. Льовкіним [3]. Дана ме-тодика дозволяє дослідити характеристики образу, а саме, його яскравість та чіткість, а також силу мотиву, яка проявляється у респондентів по відношенню до заданого образу [5, с.236-243].

Оскільки обрана методика була перевірена на надійність та валідність на невеликій вибірці, то одним із завдань є додатко-ва перевірка її психометричних показників. Як результат, пере-вірено змістову валідність шляхом експертного оцінювання й отримано схвальні оцінки десятьох експертів з десяти. В якості експертів виступали кандидати психологічних наук.

Для перевірки тесту на надійність застосовано метод поділу навпіл. Було розділено й окремо опрацьовано завдання із пар-ними та непарними номерами. Після поділу навпіл коефіцієнт кореляції отриманих результатів є рівним 0,77, що перевищує допустимий коефіцієнт 0,75, отже, методику можна вважати на-дійною. Крім того, метод поділу навпіл дозволив охарактеризу-вати гомогенність (однорідність) завдань тесту.

Також надійність тесту перевірено методом альфа Кронба- ха. В результаті вдалося з'ясувати, що кожен пункт тесту, а саме п'ять характеристик (задоволеність, значущість, досяжність, винагорода та справедливість) описують явище сили мотиву. По-казник альфа Кронбаха становить 0,83, отже, тест є внутрішньо узгодженим і це вважається хорошим показником надійності.

Оскільки методика визначення сили мотиву містить такі змінні: яскравість та чіткість образу-цілі, задоволеність від до-сягнення цілі, особисту значущість цілі, суб'єктивну ймовір-ність досягнення бажаного, оцінку очікуваної винагороди від досягнення бажаного та оцінку справедливості цієї винагороди, то в результаті аналізу даних експериментального дослідження вдалося з'ясувати описані нижче взаємозв'язки між цими ха-рактеристиками.

Так, провівши кореляційний аналіз, було виявлено, що змінна «Сила мотиву» корелює зі змінними «Характеристика образу», що є зворотнім помірним зв'язком (r=-0,42) на рівні високої статистичної значущості р<0,01. Отже, при яскравішо-му і чіткішому образі відслідковується збільшення сили моти-ву. Також спостерігається зворотній кореляційний зв'язок між змінною «Характеристика образу» і такими змінними: «Значу-щість образу» (г=-0,422), «Досяжність мотиву» (г=-0,458), «Ви-нагорода» (г=-0,3), «Задоволеність» (г=-3,76) та «Справедли-вість» (г=-3,31) на рівні високої статистичної значущості р<0,01. Змінна «Сила мотиву» характеризується також кореляційними зв'язками зі змінними «Значущість образу» (г=0,485), «Досяж-ність мотиву» (г=0,546), «Винагорода» (г=0,707), «Задоволе-ність» (г=0,666) та «Справедливість» (г=0,653) на рівні високої статистичної значущості р<0,01.

Також, виявлено такі помірковані кореляційні зв'язки на рівні високої статистичної значущості р<0,01:

1) змінна «Значущість образу» корелює із змінними: «До-сяжність мотиву» (г=0,496), «Винагорода» (г=0,403), «Задово-леність» (г=0,41) та «Справедливість» (г=0,359);

2) змінна «Досяжність мотиву» корелює зі змінними: «Зна-чущість образу», (г=0,496), «Винагорода» (г=0,417), «Задоволе-ність» (г=0,327) та «Справедливість» (г=0,379);

3) змінна «Винагорода» корелює зі змінними: «Значущість образу», (г=0,403), «Досяжність мотиву» (г=0,417), «Задоволе-ність» (г=0,578) та «Справедливість» (г=0,586);

4) змінна «Задоволеність» корелює зі змінними: «Значу-щість образу» (г=0,410), «Досяжність мотиву» (г=0,327), «Вина-города» (г=0,578) та «Справедливість» (г=0,699);

5) змінна «Справедливість» корелює зі змінними: «Значу-щість образу» (г=0,359), «Досяжність мотиву» (г=0,376), «Вина-города» (г=0,586) та «Задоволеність» (г=0,699).

Тому, можна стверджувати, що при чіткому та яскравому образі покращуються показники вищеназваних змінних, які є складовими компонентами сили мотиву. Отже, сила мотиву є кращою, якщо образ бажаного має для респондента велике зна-чення, є реальні можливості його досягнути і в результаті можна отримати заплановану винагороду та справедливе задоволення від бажаної винагороди.

Також було здійснено регресійний аналіз, в якому R² - це ко-ефіцієнт детермінації, який показує, скільки відсотків загальної дисперсії залежної змінної пояснюється впливом іншої змінної. Залежна змінна - «Сила мотиву», незалежна змінна - «Харак-теристика образу» (яскравість та чіткість). В даному випадку R² = 0,176, отже, на 17,6 % «Сила мотиву» залежить від змінної «Характеристика образу». Це ще раз підтверджує результати ко-реляційного аналізу, які говорять про те, що чим яскравіший і чіткіший образ бажаного, тим більшою є сила мотиву досягати цей образ.

Крім того, було перевірено наскільки відсотків кожен дослі-джуваний фактор впливає на силу мотиву. В результаті, регре- сійний аналіз показав, що змінна «Сила мотиву» залежить від змінної «Значущість» на 23,5%, змінної «Досяжність» на 29,8%, «Винагорода» на 50%, «Задоволеність» на 44, 3%, «Справедли-вість» на 42,6% та введеної нами змінної «Характеристика обра-зу» на 17,6%, що є досить добрим показником для підтверджен-ня висунутої раніше гіпотези. У цілому, змінна «Сила мотиву» залежить від її складових детермінант на 67,6% (включаючи фактори «Значущість», «Досяжність», «Винагороду», «Задово-леність», «Справедливість», «Характеристика образу»).

Здійснивши факторний аналіз даних дослідження, вияв-лено, що міра адекватності Кайзера-Майєра-Олкіна становить 0,861, що означає високу адекватність вибірки.

За критерієм сферичності Бартлетта значимість р=0,00, отже, дані дослідження цілком прийнятні для проведення фак-торного аналізу.

За результатом факторного аналізу утворилося 3 фактори.

В перший фактор увійшли такі змінні: «Справедливість», «Задоволеність», «Винагорода», «Досяжність», «Значущість», «Характеристики образу». Отже, перший фактор названо «Сила мотиву», він пояснює 44,3% дисперсії.

У другий фактор увійшли такі змінні як «Досяжність мо-тиву» та «Вікова категорія». Оскільки факторне навантаження змінної «Вікова категорія» є більшою за факторне навантаження змінної «Досяжність мотиву» (0,749>0,419), то назвемо фактор «Вікова категорія», який описує 12,64% дисперсії.

У третій фактор увійшла тільки одна змінна «Стать респон-дента», яка описує 11,42% дисперсії.

Рис. 2. Факторний аналіз сили мотиву

Кумулятивний (накопичений) відсоток усіх трьох факторів становить 68,37% дисперсії.

За Т-критерієм Ст'юдента для незалежних вибірок було пе-ревірено, чи статистично достовірно різняться чоловіки і жін-ки стосовно сили мотиву і характеристик образу. Стосовно сили мотиву виявилося, що значимість результатів р=0,194. Щодо характеристики образу, виявилося, що значимість результатів р=0,074. Ці показники є більшими за заданий рівень значимос-ті р=0,05, тому в обох випадках приймаємо нульову гіпотезу. Отже, можемо стверджувати, що сила мотиву і характеристики образу у чоловіків і жінок статистично достовірно не різняться на рівні значимості р=0,05.

У зв'язку з тим, що дослідження проводилося на таких рес-пондентах, як студенти, аспіранти та викладачі, прослідковуєть- ся значна відмінність у віці. Загалом, у дослідженні взяли участь респонденти від 16 до 65 років. Тому, вважалося за потрібне ви-ділити окремо змінну «Вікова категорія», яка була розділена на 4 групи, а саме, респонденти віком 16-19 років, 20-39 років, 40-59 років і ті, кому за 60 років. У заданій змінній виявилися такі зворотні помірні кореляційні зв'язки зі змінними «Винагорода» (р=-0,228), «Задоволеність» (р=-0,206), «Справедливість» (р=- 0,184) та «Сила мотиву» (р=-0,199) на рівні високої статистичної значущості р<0,01. Це свідчить про те, що зі збільшенням віку у респондентів зменшується прагнення отримувати більшу ви-нагороду, справедливість та задоволеність при досягненні мети, також зменшується сила мотиву досягати бажаних цілей.

Також, за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу вдалося з'ясувати, що є статистично достовірна відмінність сили мотиву у людей різних вікових категорій (респонденти віком 15-19 років, 20-39 років, 40-59 років та 60-90 років), оскільки значимість р=0,001, що є більшою за заданий рівень значимості р=0,05.

Так як за критерієм однорідності дисперсії Лівіня значи-мість р=0,033, то приймаємо альтернативну гіпотезу, яка свід-чить про неоднорідність дисперсії для кожної групи змінної «Ві-кова категорія». Здійснивши аналіз методом контрастів, було виявлено, що середнє значення сили мотиву вікової категорії 15-19 років статистично достовірно різниться з середнім значенням сили мотиву у вікової категорії 20-39 років. Така ж тенденція відслідковується при аналізі сили мотиву і в інших вікових кате-горій: респондентів віком від 40 до 59 та від 60 до 90. Отже, мож-на також стверджувати що з віком у людей слабшає сила мотиву. Ймовірно, це пов'язано із тим, що молодь має більші амбіції та прагнення.

Висновки. Сила мотиву є однією із найважливіших дина-мічних характеристик мотиваційної сфери особистості. Саме від неї залежить ефективність людської діяльності. Образ цілі або кінцевого результату діяльності допомагає підтримувати силу мотиву на належному рівні, щоб та стимулювала до діяльності. Чим яскравішим і чіткішим є образ, збережений в пам'яті, тим більшою є сила мотиву досягати цієї цілі, що було доведено при здійсненні кореляційного, регресійного та факторного аналізу експериментального дослідження. Також було перевірено на на-дійність і валідність психометричні показники обраної методики.

Перспективи подальших розвідок даної тематики вбачають-ся в дослідженні взаємозв'язків характеристик сили мотиву та образу бажаного із особистісними характеристиками людини, а також у прикладному використанні вдосконаленої методики в профорієнтаційних дослідженнях «Образу Я» в професійній ді-яльності.

Список використаних джерел

1. Занюк С.С. Психология мотивации: теория и практика мо-тивирования. Мотивационный тренинг / С. С. Занюк. - К. : Эльга-Н; Ника-Центр, 2001.- 352 с.

2. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. - СПб.: Пи-тер, 2003. - 306 с.

3. Лёвкин В.Е. Основные факторы, определяющие силу мо-тива: [Электронный ресурс] / В.Е. Лёвкин // Материалы второй всероссийской научно-практической конференции «Психика и Тело». - Режим доступа: http://orgpsiholog.ru/ motive-power.htm

4. Макклеланд Д. Мотивация человека / Д. Макклеланд. - СПб.: Питер, 2007. - 672 с. - (Сер. «Мастера психологии»).

5. Мищишин М.М. Використання психічних образів для ви-мірювання сили мотиву / М.М. Мищишин // Гуманітар-ний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» - До-даток 1 до Вип.29, Том 4: Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». - К.: Гнозис, 2013. - 542 с.

6. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность / X. Хекхаузен. - 2-е изд. - СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003. - 860 с.

7. Reich D. A. The psychology of motivation / D. A. Reich // Posted in: Power up. - 20.02.2014. - Режим доступа: http:// www.heartinternet.co.uk/blog/article/the-psychology-of- motivation - Title from the screen.

8. Sternberg R.J. Successful Intelligence / R. J. Sternberg // Cognitive Psychology. - 1996. - vol. 28. - №. 1. - РР.130 -142.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Zanjuk S.S. Psihologija motivacii: teorija i praktika motivirovanija. Motivacionnyj trening / S. S. Zanjuk. - K. : Jel'ga-N; Nika-Centr, 2001.- 352 s.

2. Il'in E. P. Motivacija i motivy / E. P. Il'in. - SPb.: Piter, 2003. - 306 s.

3. Ljovkin V.E. Osnovnye faktory, opredeljajushhie silu motiva: [Jelektronnyj resurs] / V.E. Ljovkin // Materialy vtoroj vserossijskoj nauchno-prakticheskoj konferencii «Psihika i Telo». - Rezhim dostupа: http://orgpsiholog.ru/motive- power.htm

4. Makkleland D. Motivacija cheloveka / D. Makkleland. - SPb.: Piter, 2007. - 672 s. - (Ser. «Mastera psihologii»).

5. Myshhyshyn M.M. Vykorystannja psyhichnyh obraziv dlja vymirjuvannja syly motyvu / M.M. Myshhyshyn // Gumanitarnyj visnyk DVNZ «Perejaslav-Hmel'nyc'kyj derzhavnyj pedagogichnyj universytet imeni Grygorija

Skovorody» - Dodatok 1 do Vyp.29, Tom 4: Tematychnyj vypusk «Mizhnarodni Chelpanivs'ki psyhologo-pedagogichni chytannja». - K.: Gnozys, 2013. - 542 s.

6. Hekhauzen H. Motivacija i dejatel'nost' / X. Hekhauzen. - 2-e izd. - SPb.: Piter; M.: Smysl, 2003. - 860 s.

7. Reich D. A. The psychology of motivation / D. A. Reich // Posted in: Power up. - 20.02.2014. - Rezhim dostupa: http:// www.heartinternet.co.uk/blog/article/the-psychology-of- motivation - Title from the screen.

8. Sternberg R.J. Successful Intelligence / R. J. Sternberg // Cognitive Psychology. - 1996. - vol. 28. - №. 1. - РР.130 -142.

Размещено на Allbest.ru