Ставлення до смерті як предмет психологічного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ставлення до смерті як предмет психологічного дослідження

Я. В. Мойсієнко

У статті узагальнюються дослідження ставлення до смерті, та уявлення про смерть, пропонується класифікація тематики актуальних досліджень з цієї теми, описуються результати емпіричного дослідження ставлення до смерті у юнацькому віці.

Ключові слова: страх смерті, ставлення до смерті, когнітивний, емоційний, ірраціональний, ціннісно- екзистенційний компоненти, уявлення про смерть.

В статье обобщаются исследования отношения к смерти, представлений о ней, предлагается классификация тематики актуальных исследований в контексте описываемой проблемы, приводится описание результатов эмпирического исследования отношения к смерти в юношеском возрасте.

Ключевые слова: страх смерти, отношение к смерти, когнитивный, эмоциональный, иррациональный, цен- ностю- экзистенциальный компоненты, представления о смерти.

The article summarizes the researches ofattitude toward death, ideas about it; proposed classification of thematics of researchesin the context of the described problem; a description of results of empirical research attitude toward death in adolescence.Using the modification of a method of incomplete sentences we try to understand what understanding of death prevail among Ukrainian youth. The incomplete sentences were: “The death is...”, “When I think about death, I...”, “Faced with death, I.”, “I perceive death as.”, “Death seems to me.” After the completing incomplete sentences by students for processing data we used the content-analysis. The result of our investigation was detection of 4 levels of death perception: emotional level, rational level, irrational level and existential level. On emotional level the death connected with such feelings like “fear”, “anxiety”, “horrof', “grief', “sadness” and “discomfort”. But on this level not only negativ feelings exist. With less frequency students mentioned “calmness”, “beauty”. So, perception of death, on emotional level is bipolar and negative polar is dominating. On rational level death is seen as a logical and natural end of life. On irrational level death is realized as natural and necessary end of the life, as normal integral part of the life and in the same time - as not the final. Death is perceived as crossing the line and transition to another form of life, a better life; or - as sleep, as “foolishness”, as “it must not be”. This level is associated with a religious worldview or with high levels of anxiety about death and in this way attempt to protect yourself from it.On existential level death is seen as a thing that can help find the meaning of life. On emotional level perception of death is usually associated with negative feelings and fear of death. Although on rational level death is realized as natural end of the life, on irrational level young person can't accept it and try on existential level find the sense of the death, and think about death as one way of staying on the desire for meaning in life.So the fear of death is implicit motivation for finding the meaning of life.Analyzing the existential level of death perception, we identify two main aspects: experience, which can give someone else death - the death of another person forces students to rethink their views about it; meaning of their own death - own death is seen as a catalyst that encourages appreciate "every minute of life, view the history of life, a greater appreciation of life" and so on.A number of student answersallows to speak aboutthe perception of death as a stimulus to the revaluation of property values- thought of death motivates a rethinking of the nature of perception of good and evil,as evidenced by the thesis"I think what “bad” and “good” I made in my life".We also pay attention to the appearance of a certain existential fear - fear of not being realized in life (this appearance is connected with the fact of death).This is confirmed by the sentence of students,“I think that I still did not manage to do in life”, “feel the fear, because did a little in my life”, “I fear, because I didn't leave any mark in life”.The main conclusion we can make: thesis of Yalom “fact of death destroying us, but the idea of death could save us” is completely rightful for Ukrainian youth.Experiences related to the idea of death are fundamentally different - death is authentic condition of existence - the students are rethinking and reinterprets the history of life, appreciate life more, precisely because realized that death is possible.

Keywords: death fear, death attitude, cognitive, emotional, irrational, existential component, death image, construction of death image.

Постановка проблеми. Питання ставлення до смерті, її сприймання у найширшому вияві досліджується як у площині практичної психології та психотерапії, так і у власне академічній психології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У предметному полі психотерапії темі смерті та смертності приділяє особливу увагу представник екзистен- ційного напряму І.Ялом [32,33]. Екзистенційна психотерапія, за І. Яломом, є процесом, у якому клієнт шукає відповідіна вузлові питання буття - сенсжиття і помирання, відповідальність та пов'язана з нею екзистенційна провина, самотність тощо. Смерть, самотність, провина є чотирма універсальними данностями людського життя, які постають перед особистістю, незалежно від її віку, статі, соціального статусу, фізіологічних характеристик. І працюючи з клієнтами,що мали страх смерті чи за інших обставин зіткнулися з фактом, ідеєю смерті, І. Ялом використовував «терапію екзистенційного шоку». Наприклад, він пропонував клієнтам уявити епіграф на власній могильній плиті - щоби дати можливість переосмислити своє життя, власні відчуття і переконання з приводу життя,смерті, власної екзистенційної ситуації. [33].

Центральним у психотерапевтичній і філософській концепції Р.Мея є феномен тривоги. На думку вченого, переживання людиною нормальної тривоги є «... переживанням Буття, яке утверджує себе на фоні Небуття» [37]. Іншими словами, людина, яка відчуває екзистенційну тривогу, свідома того факту, що смертна, і утверджує тим самим факт свого життя.

Опосередковано простежується зв'язок між темою скінченності життя та сенсом життя у логотера- пії. Зокрема, В.Франкл виділяє особливу форму реалізації індивідуального сенсу життя - шляхом переживання страждань. [28] І можна припустити, що людина, яка страждає від хвороби, наслідки якої можуть бути летальними, попри це все одно реалізовує, страждаючи, смисл свого життя.

У роботах В.Ю. Баскакова смерть позиціонується як безпосередній предмет дослідження і роботи. Автор і розробник танатотерапії описує її так: «особливий метод психотерапії, спрямований на роботу з психологічними проблемами шляхом встановлення втраченого контакту з процесами смерті та помирання» [3].

Загалом, психологічні дослідження у цій області прийнято пов'язувати з проблематикою, притаманною різним віковим групам (дослідження ставлення і сприймання смерті в підлітків, юнаків, людей літнього віку); також слід згадати дослідження, центровані на ставленні та уявленнях про скінченність життя людей, що мали або мають термінальні захворювання.

Напрямки досліджень ставлення до смерті.

Розглядаючи дослідження, дотичні до проблематики скінченності буття, звернемо увагу на роботи Е. Кюблер-Росс. Дослідниця вивчала реакції термінально хворих людей на власну екзистенційну ситуацію. Один із важливих внесків Е. Кюблер-Росс - виявлення стадій реагування людей на повідомлення про смертельний діагноз. Виділяють: заперечення, при якому хворий не може повірити, що це дійсно сталося з ним; гнів -у цьому випадку людина може звинувачувати лікарів у недбалості або недостатньо сумлінному ставленні до власних обов'язків, ненавидіти здорових людей тощо; торг, що може виявлятися у тому, що онкохворі укладають договір з долею, вищими силами, Богом - «якщо я віднині поводитимуся добре і не грішитиму, то Бог продовжить мені життя»; депресія, що виявляється у втраті інтересу до життя, переживанні жаху і відчаю перед невідворотним, значному зменшенні кількості соціальних контактів; прийняття. Описуючи цю стадію Е. Кюблер-Росс зазначає, що незначна кількість людей переживає її. Хворий переосмислює власне життя і здатен охарактеризувати його як «цікаве і насичене» і приймає факт, що воно завершується. [18]

Авторкою також розроблена концепція психологічної допомоги помираючим.

В аналітичному огляді, присвяченому проблемі ставлення до смерті, В.О. Климчук зазначає, що: «.проблема ставлення до смерті, страху смерті знайшла своє місце у системі закордонних психологічних досліджень. Так, вже багато років видаються журнали “Death Study” (“Вивчення смерті”); --Journal of Death and Dying” (Журнал смерті і помирання); --Journal of Near-Death Studies” (“Журнал досліджень, пов'язаних зі смертю”), який належить Міжнародному товариству досліджень, пов'язаних зі смертю. Метою цих журналів є представлення результатів досліджень і практичних розробок у сфері психотерапії важких втрат та горя, ставлення до смерті, самогубства, переживання наближення смерті термінальними пацієнтами тощо. Також автор наводить ряд методик, розроблених у Європі та США для вивчення сприймання смерті, зокрема, --Шкала тривоги з приводу смерті” (DAS - Death Anxiety Scale) Д. Темплера [43], “Шкала фантазій про смерть” (DFS - Death Fantasy Scale) Дж. МакЛенана [39], “Шкала страху смерті” Л.Коллет-Д.Лестера [36], “Профіль ставлення до смерті” (DAP - Death attitude profile) П. Вонга, Дж. Реке- ра, Дж. Гессера [44], “Опитувальник важких втрат” Н. Хогана (Hogan's Inventory of Bereavement) [35].

Відомі також дослідження у царині трансперсо- нальної психології С. Грофа, Дж. Хеліфакса [11], психотерапевтичні роботи Л. Розенберга, Д. Гая [25], а також глибокі культурологічні та філософські дослідження теми смерті Ф. Арьєса [1], Ф. Хуземана [30].

Проблем смерті в цілому та ставлення до смерті зокрема торкаються як вітчизняні, так і російські вчені. Загалом, можна виділити такі напрями їх досліджень: вікові аспекти ставлення до смерті (переважно, ставлення підлітків та юнаків), ставлення до смерті в особливих ситуаціях (в екстремальних ситуаціях, в ситуації хвороби) та особливих груп людей (термінальних хворих, осіб з порушенням інтелектуального розвитку тощо), психотерапевтичні аспекти роботи із людьми, що страждають від втрат (сюди ж можна віднести дослідження з танатотерапії) та загальнотеоретичні танатологічні розвідки.

Вікові аспекти ставлення до смерті вивчаються у роботах С.В. Коваленко - ставлення до життя та смерті підлітків, що скоїли вбивства [16], І.Н. Лаврикової [19] - соціологічне дослідження ставлення молоді до смерті. В роботі Д.Н. Ісаєва, Т.О. Новікової порівнювалося ставлення підлітків до смерті і уявлення дорослих про це ставлення, і в контексті виявлених розбіжностей та з метою попередження суїцидальної поведінки піднімається проблема створення спеціальної системи навчання підлітків ставлення до смерті [14]. Т.А. Гаврилова зробила огляд методик дослідження страху смерті [7], а також вивчала страх смерті у підлітковому та юнацькому віці [8].

Дослідниця проводить теоретичний аналіз досліджень страху смерті, здійснених заубіжними вченими, проводить класифікацію проблем, які виникають при зануренні дослідника у феноменологію смерті, виділяючи 3 групи таких проблем: етичні, інструментальні та теоретичні. В результаті емпіричного дослідження Т.А. Гаврилова виокремлює рівні страху смерті, з'ясовує його структуру у підлітків та юнаків Примор'я. Л.В. Шутова [32] у ході аналізу ціннісних орієнтацій юнаків описала когнітивний та емоційний компоненти ставлення до смерті. До першого належить уявлення про смерть, як про перехід на інший рівень існування та як про повне припинення існування. До другого - переживання страху, радості, спокою, гніву та байдужості. Поєднання цих двох компонентів дає вісім основних типів ставлення до смерті: філософське ставлення, страх смерті, жах небуття, атеїстичне ставлення, протест проти смерті, заперечення смерті, смерть як порятунок від життя, протест проти світу.

Ставлення до смерті в критичних ситуація вивчала А.А. Баканова [2]. Є.А. Федотова [27] досліджувала вплив ставлення до смерті на особистість у ситуації онкологічного захворювання. Вітчизняні вчені Д.В. Лєбєдєв, С.Ю. Лєбєдєва, О.О. Назаров, Н.В. Оніщенко, В.П. Садковий, О.В. Садковий, О.В. Тім- ченко досліджували ціннісно-смисловий аспект ставлення до життя та смерті в умовах надзвичайних ситуацій працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС [20].

Із особливими групами людей працювали С.А. Завражин та Н.В. Жукова, які здійснили порівняльний аналіз емоційно-ціннісного ставлення до категорій “життя” та “смерть” підлітків, що мають нормальний рівень розумового розвитку та підлітків із порушеннями інтелекту [13]. М.А. Шустова вивчала ставлення до смерті представників субкультур готів та емо [31]. психологічний смерть етичний

Психотерапевтичні аспекти роботи з людьми, що страждають від втрат, розкриваються А.В. Гнєздило- вим [9], також він пише про психотерапевтичну роботу з термінальними пацієнтами [10]. Має стосунок до проблеми ставлення до смерті і метод танатотерапії, розроблений В.Ю. Баскаковим [3]. Танатотерапія ставить за мету допомогти людині подолати іраціональ- ний страх смерті і повернути нормальний, природові- дповідний страх смерті, який на думку В.Ю. Баскакова, є основою базового прагнення до життя. Тема долання страху смерті піднімається у роботі І.О. Вагіна [5]. М.Макуха вивчала ставлення до смерті у зв'язку з мірою невротизації особистості, досліджуючи студен- тів-медиків та студентів-психологів [21].

До загальнотеоретичних можна віднести як оглядові роботи з танатології А.А. Налчаджяна [23], С.В. Рязанцева [26], Т.В. Мордовцевої [22], так і вузь- коспеціалізовані роботи Ю.Р. Вагіна [6], С.А. Білору- сова [], Г.Г. Єршової [12], Л.А. Китаєва-Смика [15]. Також варто відмітити культурно-філософські розвідки Т.А. Попелюк [24], У.М. Хархаліс [29], В.В. Коза- чинської [18]. присвячені ставленню до смерті в українській культурі. Зокрема, У.М. Хархаліс розкриває проблему взаємодії життя та смерті в народній обрядовості, В.В. Козачинська аналізує розуміння смерті такими мислителями, як П. Могила, К. Сакович, а Т.А. Попелюк аналізує життя та смерть в контексті української соціонормативної культури [16].

Виклад основного матеріалу. Досить цікавою та перспективною для наукового зацікавлення видається тема ставлення до смерті студентів психологів.

Мета дослідження - виявлення компонентів ставлення до смерті у студентів-психологів І і ІІІ кур- су.Для реалізації завдань було використано модифікацію методики «Незавершені речення». Процедура кількісного та якісного аналізу даних реалізувалася за допомогою частотного та контент-аналізу. Ми виділяємо 4 складові:

- емоційний компонент;

- когнітивний компонент;

- ірраціональний компонент;

- ціннісно-екзистенційний

Проаналізувавши відповіді студентів, ми дійшли висновків, що:емоційний компонент пов'язаний із такими почуттями, як страх, тривога, жах, сум, горе, і в той же час - із спокоєм, красою. Когнітивний компонент включає ставлення до смерті як до природного, логічного завершення життя. Ірраціональний компонент виділяється у тих, хто сприймає смерть з одного боку як завершення, а з іншого - як не остаточний фінал, як межу, за якою є ще щось. Цей компонент пов'язаний із релігійним світоглядом або із високим рівнем тривоги з приводу смерті і спробою у такий спосіб від неї захиститися. Ціннісно- екзистенційний компонент пов'язаний із спробами усвідомити смерть як те, що надає життю осмислено- сті, спонукає до розвитку та самореалізації [16].

Зауважимо, що отримані результати дозволяють говорити про певні групові тенденції у ставленні до смерті. Разом із тим, відповіді окремих досліджуваних свідчать про ціннісне ставлення або таке, що має ек- зистенційне значення. Відтак було би цікавим і науково виправданим розробка такого дослідження, яке мало би на меті з'ясування і аналіз окремих особливостей ціннісного ставлення до смерті. Також цікавим видається дослідити, як саме репрезентуються виділені нами компоненти у індивідуальній свідомості.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Психологічні дослідження смерті пов'язане з рядом посутніх труднощів етичного, методологічного, інструментального характеру. Відтак, наявні дослідження є фактично: розвідками того, як змінюється ціннісно-смислова сфера людини під впливом усвідомлення факту своєї смертності; дослідженнями, предметом яких є виділення тих чи інших компонентів сприймання ідеї про факт скінченності життя; роботами, що мають на меті з'ясування ставлення до смерті людей різного віку, статусу, рівня психічного розвитку або патології;

Зауважимо, що в наведеній нами типології йдеться, головним чином, про дослідження ідей, концептів, відчуттів, смислів, що породжуються не смертю зокрема, а знову ж таки, людськими уявленнями про смерть.

Відтак, ставлення до смерті, уявлення про неї тривалий час є предметом психологічного дослідження, наявні розвідки як теоретичного, так і емпіричного характеру.

Література

1. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти: Пер. с фр. / Общ. ред. Оболенской C.B.; Предисл. Гуревича А.Я. - М.: Издательская группа «Прогресс» - «Прогресс-Академия», 1992. - 528 с.

2. Баканова А.А. Отношение к жизни и смерти в критических жизненных ситуациях: дис. ... канд. пси- хол. наук : 19.00.11. - СПб., 2000. - 203 с.

3. Баскаков В.Ю. Танатотерапия: теоретические основы и практическое применение. М.: Институт танатотерапии, 2002. - 90 с.

4. Белорусов С.А. Психология страха смерти // Альфа и Омега. - М., 1997. - №3(14). - С. 308-324

5. Вагин И.О. Психология жизни и смерти - СПб.: Питер, 2002. - 160 с.

6. Вагин Ю.Р. Тифоанализ (теория влечения к смерти): Труды Пермского образовательного научно - исследовательского центра авитальной активности; Т.1. Вып.1.) - Пермь: Изд-во ПОНИЦАА, 2003. - 246 с.

7. Гаврилова Т. А. Страх смерти в подростковом и юношеском возрасте // Вопросы психологии - 2004.

- №6. - с.63-71.

- Гаврилова Т.А. Экзистенциальный страх смерти и танатическая тревога: методы исследования и диагностики // Прикладная психология. - 2001. - № 6.С. 1 -8

8. Гнездилов А.В. Психология и психотерапия потерь. - СПб.: Речь, 2002. - 161 с.

9. Гнездилов А.В. Психотерапия терминальных больных. - СПб.: Речь, 2001. - 224 с.

10. Гроф С., Хэлифакс Дж. Человек перед лицом смерти. Пер. с англ. А. И. Неклесса - М.: Изд-во Трансперсонального Института, 1996. - 246с.

11. Ершова Г.Г. Психология противостояния смерти (феномен бурятского ламы) // Мир психологии: научно-методический журнал. - 2008. - №1. - С. 262-274.

12. Завражин С.А., Жукова Н.В. Исследование отношения к жизни и смерти у подростков с нарушением интеллекта // Вопросы психологии - 2006. - № 2. - С. 58-67.

13. Исаев Д.Н., Новикова Т.О. Нужна ли подросткам помощь в восприятии смерти? // Вопросы психологии - 2003. - № 3 . - С. 110-117.

14. Китаев-Смык Л.А. О стрессе умирания // Вопросы психологии. - 2008. - № 5. - С. 121-125.

15. Климчук В.О. Ставлення до смерті та проблема розвитку его-ідентичності в юнацькому віці / В. О. Климчук, В. В. Горбунова, Я. В. Мойсієнко // Практична психологія та соціальна робота : Науково- практичний освітньо-методичний журнал. - 2011. - N

5. - С. 13-17.

16. Коваленко С.В. Отношение к жизни и смерти "Наука і освіта", №5, 2014 блема механізмів, чинників та наслідків конструювання образу смерті та ставлення до неї в різних культурах, субкультурах тощо.

подростков, совершивших гомицидные действия: дисс... канд.. психол. наук: 19.00.06. - Ростов-на- Дону, 2007 - 165 с.

17. Козачинська В.В. Українське бароко: героїко- античне бачення концепту смерті // Наукові записки: Філософія та релігієзнавство. - Т. 20. - Київ, 2002. - С. 51-54.

18. Кюблер-Росс Э. О смерти и умирании. Пер. с анг. - К.: "София", 2001. - 320 с

19. Лаврикова И.Н. Молодежь: отношение к смерти // Социологические исследования. - апрель 2001. - № 4. - С. 134-136.

20. Лєбєдєв Д.В., Лєбєдєва С.Ю., Назаров О.О., Оніщенко Н.В., Садковий В.П., Садковий О.В., Тім- ченко О.В. Відношення до життя та смерті в умовах надзвичайної ситуації: ціннісно-смисловий аспект: Монографія. - Х.: УЦЗУ, 2009. - 128 с.

21. Макуха М. Ставлення до смерті та міра невротизації особистості // http://uma-

pallata.livejoumal.com/6301 .html

22. Мордовцева Т.В. Идея смерти в культурфи- лософской ретроспективе. - Таганрог: Издательство ТИУиЭ, 2001. - 120 с.

23. Налчаджян А. А. Загадка смерти : Очерки психол. Танатологии - СПб.: Питер, 2004. - 223 с.

24. Попелюк Т. А. Життя та смерть у контексті української соціонормативної культури // Мультивер- сум. Філософський альманах. - 2003. -- № 33. - С. 132-142.

25. Розенберг Л. при участии Гая Д. Жизнь в свете смерти: Об искусстве быть живым - М.: ООО "Издательский дом "София", 2005. - 160 с.

26. Рязанцев С. Танатология - наука о смерти.- СПб.: Восточно-европейский институт психоанализа, 1994. - 380 с.

27. Федотова Е.А. Отношение к смерти и его влияние на личность онкологических больных // Московский психотерапевтический журнал. - 2008. - №2- С. 160-182

28. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник: Пер. с англ. и нем. / Общю ред. Л.Я Гозмана и Д.А. Леонтьева; вст. ст. Д.А. Леонтьева. - М.: Прогресс, 1990. - 368 стр.: ил. - (Б-ка зарубежной психологии)

29. Хархаліс У.М. Світоглядне відображення взаємодії життя і смерті в народній обрядовості // Муль- тиверсум. Філософський альманах. - 2005. - № 46. / http://www.filosof.com.ua/Jomel/M_46/Harhalis.htm

30. Хуземан Ф. Об образе и смысле смерти / Пер. с нем. - М.: Энигма, 1997. - 144 с.

31. Шустова М.А. Порівняльний аналіз ставлення до смерті в неформальних молодіжних об'єднаннях готів та емо: Магістерська робота. - Житомир, 2009. -140 с.

32. Шутова Л.В. Смысложизненные и ценностные ориентации в отношении к жизни и смерти у лиц юношеского возраста : Дис. ... канд. психол. наук :

19.0. 07. - Таганрог, 2005. - 195 с.

33. Ялом И. Вглядываясь в солнце. Жизнь без страха смерти. - М.: ЭКСМО, 2008. - 352 с.

34. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия. - М.: Независимая фирма «Класс», 1999. - 685 с.

35. Hogan N. S., De Santis L., Demi A. S., Cowles K. V., and Ross H. M. Things That Help and Hinder Adolescent Sibling Bereavement. West J Nurs Res, April 1, 1994; 16(2): 132 - 153.

36. Lester, D. (1994). The Collett-Lester fear of death scale. In R. A. Neimeyer (Ed.), Death anxiety handbook (pp. 45-60). Washington, DC: Taylor & Francis.

37. Marcia J.E. Identity in Adolescence // Handbook of Adolescent Psycology (Ed. By J. Adelson). - New York: John Wiley & Son - 1980 - P. 159-187.

38. R. May. Man's Search for Himself (1953), Delta 1973 reprint: ISBN 0-385-28617-1

Размещено на Allbest.ru