Постановка проблеми. Прагнучи осягнути феномен конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг сучасна психологічна наука зосереджується, передусім, на проблемі відповідальності. Соціокультурні трансформації, пов'язані з динамікою економіко-політичної, освітньої та соціальної сфер сучасного суспільства, спричинюють зміни уявлень особистості про себе та світ. Водночас в умовах соціальних змін, підвищення вимог до сучасного спеціаліста, саме відповідальність як якість особистості виступає важливою передумовою конкурентоспроможності вже на етапі професійного становлення. Все це спричинює підвищену зацікавленість науковців у висвітленні процесу професійного самовизначення, а відтак, акцентує увагу на питаннях сутності, особливостей проявів формування професійної ідентичності конкурентоспроможного на ринку освітніх послуг спеціаліста саме в розрізі сформованості у нього почуття відповідальності вже у студентські роки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розвиток відповідальності особистості є однією з найбільш складних проблем в сучасній психології. Дослідженням цієї проблеми, вивченням факторів розвитку відповідальності, а також її місця в структурі особистості займались вітчизняні та зарубіжні вчені (Абульханова-Славська К.О. [1], Бех І.Д. [2], Крупнов А.І. [5], Муздибаєв К. [6], Прядеин В.П. [7], Сахарова В.Г. [9] та ін.). Разом із тим, проблема становлення відповідальної особистості залишається недостатньо розробленою, її складність визнається більшістю дослідників, що й зумовило актуальність нашого дослідження.

Метою даного наукового пошуку є вивчення особливостей становлення відповідальності майбутніх педагогів як чинника їх конкурентоспроможності у власній професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблема відповідальності особистості складна та багатоаспектна. У роботах вітчизняних вчених відповідальність особистості розглядається як форма свідомості та саморегуляції (Васильєва Є.Л.), системна властивість особистості (Крупнов А.І., Муздибаєв К.) та ін.

Суб'єктний зміст поняття "відповідальність" у літературі зводиться до "готовності відповісти, відізватися", що передбачає усвідомлення такої готовності та авторства подій власного життя (на рівні ідей, почуттів, вчинків тощо). Відповідальність, як ресурс особистості, розглядає в своїх працях Дементій Л.І. [3], який зазначає, що з такої позиції відповідальність дозволяє більш усвідомлено підходити до ситуацій та самостійно їх вирішувати особистісно-оптимальним способом, опосередковує вплив зовнішньо несприятливих факторів, сприяючи тим самим більш успішній адаптації до середовища, вирішення складних, неприємних і навіть критичних життєвих ситуацій.

Розглядаючи відповідальність як властивість особистості, Муздибаєв К. [6, с.25] виділяє такі її ознаки: точність, пунктуальність, відданість особистості у виконанні обов'язків та її готовність відповідати за наслідки своїх дій. Водночас учений зазначає, що названі ознаки не можуть реалізуватися успішно без наявності емоційних рис та вольових якостей.

Різні аспекти відповідальності об'єднує те, що вони представляють собою форми контролю за діяльністю суб'єкта на різних етапах та характеризують її або з позиції суспільства, або з позиції особистості. Мета контролю - встановлення меж відповідальності суб'єкта діяльності. Міра ж відповідальності обумовлюється різноманітними факторами, об'єктивними та суб'єктивними умовами, що присутні в тому чи іншому виді діяльності [6, с. 19].

Досить розповсюдженим є розгляд відповідальності з позиції теорії локусу контролю. За тим, де локалізується контроль особистості, можна говорити про її готовність до відповідальності. У локусі контролю вчені бачать одну з важливих інтегральних характеристик свідомості, яка поєднує почуття відповідальності, готовності до активності та переживання "Я". У своїх дослідженнях А. Реан [8] вказує на наявність кореляції внутрішнього локусу контролю особистості (інтернальності) з фактором соціальної зрілості та просоціальною поведінкою, а зовнішнього локусу (екстернальності) - з недостатньою соціальною зрілістю та асоціативною поведінкою. Вчений зазначає, що існує ряд причин, які формують зовнішній контроль та сприяють розвитку девіантної поведінки. Одна з таких причин - потреба людини в повазі та визнанні. У прагненні зберегти самоповагу та стабільність при делінквідній поведінці екстернальність може грати роль захисного механізму, який знімає з особистості відповідальність за невдачі, дозволяє їй адаптуватися до негативних оцінок і зберегти, в певній мірі, самоповагу.

Високий рівень інтернальності був виявлений у осіб, які займають високі посади, визнають себе успішними і свій успіх приписують власній працьовитості, відповідальності, професіоналізму. Але людина, яка постійно бере на себе відповідальність не лише за досягнення, але й за невдачі, піддається серйозному ризику виникнення комплексу провини, росту дискомфорту та інших дезадаптивних факторів. "Все - об'ємний контроль" є причиною багатьох конфліктів, оскільки такі особистості не довіряють іншим приймати самостійні рішення, недооцінюють їх можливості. Прагнучи бути відповідальними за всіх, суперінтернальні особистості перестають бути відповідальними за себе і можуть втрачати власну відповідальність [8].

Водночас, у багаточисельних дослідженнях доводиться, що характеристики внутрішнього локусу контролю, інтернальності, досить близькі до характеристик відповідальної поведінки.

На необхідність розвитку відповідальності вказує Закірова М. [4], яка виділяє такі стадії її становлення:

передбачення наслідків своєї поведінки для інших, для суспільства та для себе, що актуалізує відповідальність як якість особистості;

самоконтроль та саморозуміння, що забезпечують виконання обов'язків без нагадування зі сторони;

конкурентоспроможний спеціаліст професійна ідентичність

самозвіт та самооцінка, яка проявляється в докорах сумління або в задоволенні при підведені підсумків;

прояв як ініціативності, так і самостійності під час прийняття рішень і виконання обов'язків.

У дослідженні, спрямованому на вивчення особливостей прояву відповідальності у майбутніх педагогів, яка визначатиме їх конкурентоспроможність у майбутньому, брали участь 96 студентів Житомирського державного університету імені Івана Франка. Нами використовувався опитувальник багатомірно-функціонального аналізу відповідальності Прядеї - на В.П. [7].

Аналіз отриманих даних показав, що серед досліджених студентів лише 15% мають за переважною більшістю показників високий прояв відповідальності. У 10% досліджуваних більшість показників на низькому рівні, що дозволяє їх характеризувати як безвідповідальних. Слід зазначити, що у досить великої кількості респондентів (38%) прояв відповідальності за різними показниками варіює від низьких до високих, що свідчить про їх особистісну нестійкість даної якості. У 37% студентів прояв відповідальності на середньому рівні, що дозволяє характеризувати їх, як нейтральних із позиції відповідальності, та очікувати ситуативний прояв цієї якості.

Розгляд компонентів відповідальності показав, що найвищий прояв у досліджуваних має компонент когнітивної усвідомленості (24,79), тобто молодь досить добре розуміє значення відповідальності, соціоцентричної мотивації (23,6), водночас, динамічний компонент (22,5) має значно менші показники, що вказує на певну нерішучість студентів та часту відмову від реалізації важких та відповідальних завдань. Високі значення регуляторної екстернальності (23,44) вказують на певну пасивність студентів при виконанні відповідальних справ та залежності її прояву від інших людей та зовнішніх обставин.

Найменші середні значення мають показники інструментально-стильового прагнення (18,97) та операційних перешкод (18,46), предметної продуктивності (19,10), що вказує на відсутність особистої енергії, рішучості, небажання зайняти позицію лідера при виконанні відповідальних справ, та залежність прояву відповідальності від важкості поставленого завдання.

Розгляд прояву компонентів відповідальності залежно від терміну навчання в вузі виявив певні їх відмінності. Так, у студентів перших курсів прояв більшості досліджуваних компонентів відповідальності вищий, ніж на інших курсах. Вищий прояв таких компонентів як когнітивна усвідомленість, продуктивність предметна, емоційність стенічна, труднощі операційні, прагнення інструментально-стильові свідчить про те, що студенти перших курсів, розуміють важливість прояву відповідальності та отримують позитивні емоції в ситуаціях, де є можливість виконання відповідальних справ. Водночас, першокурсники досить енергійно та рішуче налаштовані на використання цих можливостей (див. рис.1).

Примітка. Показники: 1 - динамічна ергічність; 2 - динамічна аергічність, 3 - мотивація соціоцентрична; 4 - мотивація егоцентрична; 5 - когнітивна усвідомленість; 6 - когнітивна обізнаність; 7 - продуктивність предметна; 8 - продуктивність суб'єктна; 9 - емоційність стенічна; 10 - емоційність астенічна; 11 - регуляторна інте - рнальність; 12 - регуляторна екстернальність; 13 - труднощі особи - стісні; 14 - труднощі операційні; 15 - прагнення інструментально - стильові; 16 - прагнення змістовно-смислові.

Як видно з рис.1 прояв відповідальності студентів зазнає неоднозначних змін. Так, прослідковується підвищення прояву таких компонентів як мотивація егоцентрична та продуктивність суб'єктивна, що вказує на те, що старшокурсники проявляють відповідальність переважно в тих ситуаціях, які мають лише особистісне значення та пов'язані з власним благополуччям та самореалізацією.

Розгляд відповідальності в площині статевоспе - цифічних особливостей показав, що дівчата та юнаки відрізняються за проявом деяких компонентів відповідальності (див. рис.2).

При порівняльному аналізі статевоспецифічних особливостей компонентів відповідальності (на рівні середніх значень) було виявлено тенденцію до вищого прояву різних компонентів у дівчат. Зокрема, вони мають вищий прояв динамічного компоненту, продуктивного предметного, та при реалізації відповідальних завдань частіше зіштовхуються з труднощами, що носять особистий характер: невпевненість, тривожність.

На відміну від дівчат, у юнаків вищий прояв мотиваційного компоненту, зокрема, при виконанні відповідальних завдань їх більше мотивує егоцентрична спрямованість. Також слід відмітити значно вищий прояв змістовно-смислових прагнень, які характеризуються обов'язковістю та добросовісністю.

Висновки та та перспективи подальших досліджень. Підсумовуючи результати виконаного дослідження, зробимо ряд висновків.

1. Основні тенденції дослідження відповідальності як якості особистості конкурентоспроможного на ринку освітніх послуг фахівця пов'язані з "готовністю відповісти", з інтернальним типом локусу контролю. Вітчизняні вчені виділяють такі компоненти відповідальності, як: комунікативний, вольовий, емоційний та інтелектуальний.

2. Досліджено, що лише 15% студентів мають високий прояв відповідальності, 37% осіб - середній, у 38% студентів відповідальність нестійка та ситуативна, 10% молоді мають низький прояв переважної більшості компонентів відповідальності.

3. Студенти-першокурсники мають вищий прояв компонентів відповідальності: когнітивна усвідомленість, предметна продуктивність, стенічна емоційність, операційні труднощі та інструментально-стильові прагнення. У старшокурсників вищий прояв егоцентричної мотивації та суб'єктивної продуктивності.

Перспектива подальших досліджень вбачається у розробці програми соціально-психологічного тренінгу, яка дозволить удосконалити ті структурні компоненти та механізми розвитку відповідальності майбутніх педагогів, які об'єктивно піддаються формуванню за відносно короткий проміжок часу, є професійно-значущими для освітян, а тому забезпечують їх конкурентоспроможність у професійній діяльності.

Література