Чинники інтернет-залежності сучасної молоді

В статті аналізуються результати експериментального дослідження особливостей вираженості та проявів інтернет-залежності з використанням тесту Т.А. Нікітіної та А.Ю. Єгорова. Визначено специфіку прояву та ступінь вираженості інтернет-залежності з урахуванням гендерного, демографічного та вікового чинника. Проаналізовано механізми, що породжують адитивну поведінку.

Ключові слова: інтернет-залежність, адикт, особистісні деформації, залежність від комп 'ютерних ігор.

Постановка проблеми. Інтернет-залежність є актуальною проблемою, над вирішенням якої працюють психологи, соціальні працівники, лікарі та інші фахівці, оскільки наявність адикції значною мірою знижує якість життя особистості, призводить до обмеження кола її інтересів, зміни системи цінностей, в якій на передній план виходить перебування у віртуальній реальності, тоді як інші сфери життя стають менш значущими. Це зумовлює потребу в подальшому експериментальному дослідженні особливостей та проявів інтернет-залежності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зважаючи на актуальність проблеми впливу інтернет- ресурсів на особистість, значна кількість фахівців

працює над її вирішенням. Це питання аналізувалось

О.Є. Войськунським [2], С.І. Вигонським [3], А.Д. Єляковим [4] та М. Макаринковим [6], які стверджують, що сьогодні інтернет стає інструментом, життєво необхідним кожному громадянину інформаційного суспільства. Інтернет позитивно впливає на різноманітні сфери суспільного життя, однак відмічається і його негативний вплив, що полягає в обмеженні безпосередньої комунікації з оточуючими людьми, зменшенні довіри до світу в цілому, сприйнятті комп'ютераяк живої істоти, перенесенні на нього почуттів, які особистість відчуває до близької людини, втраті соціальної чутливості.

Вплив інтернет-технологій на особистість вивчався також А.Є. Барановим [1], який розкриває специфічні особливості інтернет-суспільства, розкриває подвійні психологічні ролі інтернет-користувачів, психологічні особливості здійснення пошукових запитів, специфіку картинсвіту інтернет-користувачів, особливості спілкування на форумах та в соціальних мережах, психологічний портрет інтернет- користувача тощо.

Специфіка впливу віртуальної реальності на особистість досліджувалась В.І. Ігнатьєвим [5], який доводив що віртуальна соціальна взаємодія призводить до зміни поведінкових паттернів особистості, які використовуються нею при безпосередній взаємодії з оточуючими. Він аналізує процес виникнення нового соціального порядку на основі віртуальної соціальної дії, використовуючи поняття «віртуальний соціальний простір». Вчений стверджує, що віртуальна дія залежить від збільшення інформаційного потоку, що набуває характеристик резонансу. Це призводить до поділу системи соціальної дії на актуальну та віртуальну.

Однак, не зважаючи на значну кількість публікацій, в яких висвітлюються особливості деструктивного впливу інтернет-технологій на особистість, особливо в контексті виникнення в неї інтернет- залежності, це явище набуває подальшого поширення, що особливо яскраво проявляється в молодіжному середовищі. Це зумовлює потребу здійснення подальшого аналізу цієї проблеми з метою розробки ефективних засобів профілактики та корекції інтернет- залежності.

Отже, метою статті є аналіз та узагальнення емпіричних даних щодо специфіки поширення та прояву явища інтернет-залежності у молодіжному середовищі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Тест на інтернет-адикцію (Т. А. Нікітіна, А. Ю. Єгоров) використовувся для визначення вираженості залежності від комп'ютерних ігор в інтернеті.

Аналізуючи результати дослідження помічаємо, що в більшості обстежуваних (67,3%) відсутні ознаки залежності від комп'ютерних ігор, що свідчить про їх байдужість до такого способу проведення часу. Ці респонденти вважають, що це даремне витрачання часу, такий вид діяльності їм не цікавий.

Пограничні показники притаманні 25,4% обстежуваних, які захоплюються комп'ютерними іграми, сприймають їх як спосіб розважитись, відволіктися від повсякденних справ, отримати яскраві емоції, збудження та адреналін яких їм не вистачає в реальному житті. В них спостерігається тенденція до розвитку адикції, оскільки з'являються компульсивні ознаки, що проявляються в частому виниканні думок про комп'ютерну гру, прагненні частіше займатися такою діяльністю, появі напруги та дискомфорту поза грою. Таким чином, при несприятливих обставинах пограничний стан може переростати в залежність, що призводить до значного зниження якості життя людини та викликає низку проблем та труднощів у всіх сферах її життя.

Рівень сформованості залежності від комп'ютерних ігор в інтернеті з врахуванням статі оптантів за тестом на інтернет-адикцію

Залежність від комп'ютерних ігор спостерігається в 7,3% респондентів, які втрачають здатність до самоконтролю при перебуванні в ігровому середовищі, мають стійку потребу до занурення у віртуальну реальність. Їм притаманні нав'язливі думки про те, що зараз відбувається в комп'ютерній грі, хто з гравців задіяний у цей час, які рекорди вже побиті тощо. Відсутність змоги задовольнити потребу у включенні в гру викликає напругу, тривогу,іноді й агресію, що зникає лише при зануренні у віртуальну реальність. Особистість стає нездатною вести повноцінне життя, виконувати свої обов'язки, перестає слідкувати за власним станом здоров'я та зовнішнім виглядом, оскільки гра стає самоціллю та витісняє всі інші думки та прагнення.

При порівнянні показників дівчат та хлопців також були виявлені певні закономірності. Були помічені статистично значущі гендерні відмінності між отриманими даними (х2=17,41 при хкр=5,99). Так, залежність від комп'ютерних ігор притаманна 11,4% хлопців та 3,3% дівчат. Тобто, серед хлопців більше осіб з адиктивними ознаками. Це можна пояснити тим, що комп'ютерна гра моделює різні ситуації змагання, прагнення до яких генетично закладене в природі чоловіків. Таким чином в ігровій ситуації, що є безпечною для людини, індивід може продемонструвати власну домінантність перед іншими гравцями, зокрема, якщо мова йде про групові онлайн ігри, б'ючи рекорди, показуючи кращі результати тощо.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Зазвичай до такого засобу самоствердження вдаються особи, які не мають змоги самовиразитися в референтній групі, мають низький соціальний статус. Таким чином, інтернет-середовище створює можливість проявити себе з іншого боку та продемонструвати свої сильні сторони, що дозволяє особистості почуватися комфортно та підвищує її самовпевненість, що, в свою чергу, спонукає індивіда надавати перевагу саме цьому виду діяльності, оскільки в ньому він отримує змогу самореалізуватися, що і призводить до формування інтернет-залежності.

Відсутність ознак залежності спостерігається в 57,3% хлопців та 77,4% дівчат. Помітно, що показник дівчат більший, що вказує на їх байдужість до комп'ютерних ігор, оскільки зазвичай вони надають перевагу спілкуванню з іншими людьми та не сприймають ігрове середовище за можливість для самореа- лізації чи задоволення якихось потреб.

При подальшому аналізі порівнювались результати респондентів різного віку. Результати представлені в таблиці 2.

При порівнянні отриманих показників осіб старшого підліткового і раннього дорослого віку були виявлені статистично значущі відмінності (х2=38,01 при хкр=5,99).

Ознаки залежності від комп'ютерних ігор притаманні 12,6% респондентів старшого підліткового віку, тоді як серед осіб раннього дорослого віку такий показник становить 2,5%. Отже, з розвитком та дорослішанням особистості зменшується її схильність до занурення в ігрове середовище, яке сприймається, як джерело самоствердження та самореалізації. Помітно, що найвищий показник притаманний підліткам, що пояснюється їх спрямованістю на ігрову діяльність в цілому, яка збереглася з більш ранніх етапів розвитку.

Якщо раніше для дитини були цікавими рольові та предметні ігри, то на даному віковому етапі прагнення до створення власної віртуальної реальності реконструюється та знаходить своє вираження в захопленості комп'ютерними іграми, які в середовищі однолітків вважаються не лише прийнятними, але й схвалюваними, оскільки набувають все більшої поширеності. Саме комп'ютерні ігри стають однією з актуальних тем розмов у середовищі підлітків, обговорюються комп'ютерні новинки, засоби перейти на новий рівень в популярній грі тощо. Таким чином, однією з причин, що спонукає підлітка проявляти цікавість до комп'ютерних ігор, є бажання бути включеним в групу однолітків.

Найвищі показники, що свідчать про відсутність залежності притаманні респондентам раннього дорослого (81,2%) та юнацького віку (72,4%). Тобто, з розвитком особистості відкриваються нові можливості для самореалізації та прояву себе, що дозволяє знайти шлях для саморозкриття в соціумі та знижує потребу до втечі у віртуальну реальність, або ж сприйняття гри як засобу самоствердження. Поступово комп'ютерна гра втрачає для особистості свою актуальність та цікавість та витісняється іншими видами діяльності, що пов'язано з дорослішанням індивіда, набуттям нового соціального досвіту, розвитком навичок побудови взаємодії.

Були проаналізовані також особливості розвитку залежності з урахуванням місця проживання респондентів. Отримані результати представлені в Табл. 3.

При аналізі отриманих показників були виявлені статистично значущі відмінності між даними респондентів, що проживають в обласних центрах і селах (х2=21,74 при хкр=5,99). Залежність від комп'ютерних ігор спостерігається в 12,6% оптантів, що проживають в обласних центрах, тоді як серед досліджуваних, що мешкають в селах виявлено 3,5% таких осіб. Помітно, що перший показник вищий, що свідчить про тенденцію до поширення адикції саме у великих містах. Це пов'язано з тим, що люди, які

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

проживають в мегаполісах, зазвичай є більш замкнутими та зануреними в себе, що ускладнює побудову контактів з оточуючими людьми та обмежує сферу спілкування людини, що спонукає її до пошуку альтернативних шляхів задоволення своїх потреб. Обираючи онлайн гру особистість має змогу підтримувати контакти з іншими гравцями, обмінюватися репліками та думками, здобувати перемоги тощо, що дозволяє їй почуватися комфортніше та зняти стрес після важкого дня.

Серед респондентів, що проживають у містах обласного підпорядкування виявлено 8,5% осіб, яким притаманні ознаки адикції. Вони сприймають комп'ютерну гру, як спосіб розважитись, отримати емоції та враження, яких їм не вистачає в реальному житті. Комп'ютерна гра приваблює особистість, оскільки в її процесі часто відбувається ототожнення індивіда з обраним персонажем. При цьому особистість, яка має занижену самооцінку та високу тривожність, зазвичай обирає сильного та владного героя, і здійснюючи від його імені певні дії сама починає почуватися впевненіше. Таким чином, виникає бажання все частіше занурюватися у віртуальну реальність, що і призводить до виникнення адикції.

У 5,4% мешканців селищ міського типу також спостерігаються прояви залежності від комп'ютерних ігор. Таким респондентам властиве прагнення до постійного звернення до гри з метою отримання позитивних емоцій та задоволення важливих потреб, а відсутність такої можливості породжує дискомфорт та тривогу, особистість перебуває в стані напруження та очікування, аж поки не зможе вийти в інтернет та зануритися в улюблену ігрову діяльність.

Найнижчий показник (3,5%) спостерігається в мешканців сіл. Отже, вони в найменшій мірі схильні до розвитку інтернет-залежності, що пов'язано, з одного боку, з меншим поширенням в сільській місцевості комп'ютерних технологій та обмеженим доступом до інтернету, а з іншого - меншою зацікавленістю комп'ютерними іграми в цілому. У селах люди зберігають орієнтацію на безпосереднє спілкування, спільне проведення часу, діяльність, що передбачає реальні контакти, на відміну від мешканців великих міст, які схильні до психологічного дистанціювання один від одного та є закритими для контактів.

Відсутність ознак залежності спостерігається в 78,4% мешканців сіл. Цей показник є найвищим, що вказує на те, що респонденти, які проживають в селах, не схильні до формування адикції від комп'ютерних ігор, оскільки орієнтовані на ті види діяльності, які дозволяють отримати безпосередній практичний результат, тоді як гра сприймається, як даремне витрачання часу. Також такі досліджувані надають перевагу живому спілкуванню та безпосередній взаємодії, що підтримується традиціями та відповідає стилю життя, у відповідності з яким соціально схвалюваним є підтримання контактів практично з усіма жителями села, що створює широке коло спілкування для особистості. Натомість показники інших респондентів нижчі, а загальною є така тенденція: чим більшим є місто, в якому проживає особистість, тим більшою мірою вона підвладна розвитку адикції.

При подальшому аналізі порівнювались показники респондентів із урахуванням рівня їх освіти. Результати представлені в таблиці 4. Статистично значущі відмінності помічені при порівнянні показників оптантів з неповною середньою і повною вищою освітою (х2=26,94 при Хкр=5,99).

Показник, що вказує на наявність залежності, переважає в респондентів із неповною середньою освітою (12,6%), що вказує на особливу вразливість цієї категорії до дії інтернету, як адиктивного агента.

Такі досліджувані знаходяться в процесі розвитку та часто характеризуються ірраціональністю та імпульсивністю, що зумовлює спрямування їх активності на сферу комп'ютерних ігор.

Серед оптантів із повною середньою освітою було виявлено 8,3% осіб, яким притаманні ознаки залежності. Для них характерні деструктивні установки щодо сприйняття комп'ютерної гри, яка оцінюється, як найважливіша частина життя людини, центр її існування, що змушує індивіда відмовлятися від того, що цікавило його раніше та зосереджуватись саме на процесі гри, який сприймається як можливість задовольнити фрустровані потреби. інтернет залежність адиктивний

Залежність притаманна 5,4% осіб з неповною вищою освітою, які демонструють компульсивні ознаки поведінки в мережі, оскільки повністю зосереджені на процесі комп'ютерної гри, який набуває для них особливої значущості, що супроводжується появою нав'язливих думок стосовно гри та стереотипних дій в мережі.

Найменший показник (3,7%), що свідчить про залежність, спостерігається в оптантів з повною вищою освітою, що вказує на відсутність тенденції до надмірного захоплення комп'ютерними іграми. Такі респонденти зосереджені на кар'єрному рості, здобутках в професійній діяльності, побудові сімейних стосунків та не сприймають комп'ютерні ігри як доцільний спосіб витратити час.

Показник, що свідчить про відсутність залежності є найвищим в респондентів з повною вищою освітою (81,4%), що вказує на те, що вони, у порівнянні з іншими категоріями, не схильні до появи залежності від комп'ютерних ігор, оскільки орієнтовані на самореалізацію в тих сферах діяльності, де можна отримати безпосередній практичний результат, тоді як проведення часу за комп'ютерною грою вони сприймають, як безцільне та нецікаве.

Дещо нижчий показник (73,5%) спостерігається в оптантів з неповною вищою освітою, які також в переважній свої більшості демонструють байдужість до комп'ютерних ігор, а якщо і приділяють їм певну кількість часу, то це не призводить до появи адикції, оскільки гра не набуває для них особливого значення та ваги, а сприймається як розвага.

У 60,4% осіб, які мають повну середню освіту, також відсутні ознаки залежності. Вони використовують комп'ютерну гру для того щоб «вбити час», розвіятись, змінити вид діяльності, відпочити, однак для них вона не

Література

Баранов А. Е. Интернет-психология / А. Е. Баранов. - Москва: РИОР: ИНФРА-М, 2013. - 256 с.

Войскунский А. Е. Психология и Интернет Издатель / А. Е. Войскунский. - М: Акрополь, 2010. - 387 с.

Выгонский С. И. Обратная сторона интернета: психология работы с компьютером и сетью / С. И. Выгонский. - Ростов н / Д : Феникс, 2010. - 317 с.

Размещено на Allbest.ru