Порівняльний аналіз психологічних особливостей ідентичності підлітків 13-14 років на етапі перебігу кризи

THE COMPARATIVE ANALYSIS OF THE PHYCHOLOGICAL FEATURES OF IDENTITY IN TEENAGERS ON THE STAGE OF PASSING THE CRISIS

In the article the experimental study of the identity features in teenagers is described. Characterized the results got in an experimental way as for substantial differences in the component structure of identity in teenagers of the investigated groups in the moment of crisis, picked out the totality of indexes of the identity crisis in teenagers. Keywords: psychological features of identity, component structure of identity, indexes of the identity crisis.

Виклад основного матеріалу

Сучасні перетворення, що відбуваються останнім часом у суспільстві на тлі перебігу кризи національної свідомості, супроводжують навіть зрілу особистість кризовою трансформацією уявлень про власну «Я-концепцію», не кажучи вже за особу підліткового віку, ідентичність якої потерпає від загострення перебігу кризи ідентичності.

Дослідженням кризи ідентичності зрілої особистості тією чи іншою мірою, поряд із фундаментальним аналізом ідентичності, займалися: Г. Амбрумова, Н. А. Антонова, Л. Ф. Бурлачук, П. І. Гнатенко, Е. А. Донченко, М. В. Заковоротна, І. Павленко, Е. Еріксон та ін.. Специфіка ж вивчення проблеми кризи ідентичності осіб 13-14 років, окрім наукових робіт Е. Еріксона, не була спеціальним предметом наукових досліджень.

Криза ідентичності підліткового віку виражається у переосмисленні попередньо набутих ідентифікаційних взірців, при стрімкій зміні соціальної ситуації розвитку особи, призводить до руйнування системи цінностей. Виступає закономірним процесом зміни попередньої дитячої ідентичності при набутті нової її форми, що супроводжується експериментуванням зі спектром ролей, усвідомленням, систематизацією «Яобразів», утілених у «Я-концепції», відкриттям і прийняттям власної неповторної «самості».

Криза ідентичності - це комплексне поняття, що характеризується певними змінами психологічної рівноваги на досліджуваному віковому етапі, значними суперечностями між «Я-реальним» та «Я-ідеальним», зміною самооцінки, ціннісних орієнтацій, певним дисбалансом часової перспективи «минуле-сьогодення-майбутнє», нерівномірним розвитком рефлексивних процесів.

Тому вельми актуальною для сучасного стану наукової парадигми постає проблема становлення та набуття нової форми ідентичності подорослішої особи, яка пов'язана з процесами смислової перебудови самосвідомості за рахунок переструктурування і суттєвої зміни попередньо набутої ідентифікаційної матриці, розширення кола соціальних ролей.

Отже необхідність вивчення розвитку індивіда у кризовий підлітковий період, недостатність даних про основні показники кризи ідентичності, невизначеність особливостей ідентичності підлітків зумовили актуальність теми дослідження стану ідентичності учнів 13-14 років та особливостей перебігу її кризи.

Метою статті є дослідження психологічних особливостей ідентичності підлітків 13-14 років на етапі перебігу кризи.

Відповідно до мети статті висунута гіпотеза про те, що існують відмінності у структурі ідентичності підлітків чотирнадцяти років порівняно з підлітками тринадцяти років на етапі перебігу кризи.

Експериментальне дослідження проведено на базі Бердянських загальноосвітніх шкіл Запорізької області. Вибірка формувалася на основі критерію репрезентативності та еквівалентності, являла собою модель популяції, а саме: підлітків 13-14 років, за цілковито достатньою кількістю - 171 респондент. Із загальної кількості дослідженням було охоплено 85 осіб - учні 7-х класів ЗОШ №2, №3, гімназії №3, ЗОШ №11, ЗОШ №13 та 86 - 8-х класів ЗОШ №2, №3, гімназії №3, ЗОШ №11, ЗОШ №13. Середній вік респондентів склав 13,5 років. За ґендерним складом вибірка являла собою приблизно однакову популяцію.

Оскільки не існує спеціального інструментарію для спостереження за перебігом кризи ідентичності підліткового віку, виникла потреба у розробці певних методик та підборі психодіагностичного інструментарію з метою вивчення особливостей перебігу досліджуваного процесу. Тому було розроблені авторські анкети, які застосовувалися у пілотажній частині, з метою виявлення особливостей стану ідентичності на досліджуваному віковому етапі та були спрямовані на експертну оцінку переживання підлітками кризи ідентичності. Експертними особами виступали практичні психологи, вчителі та класні керівникі, які працюють з підлітками.

Констатувальна частина дослідження передбачала застосування комплексу психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення компонентного складу ідентичності та показників кризи ідентичності: по-перше, методик, спрямованих на вивчення особливостей переживання кризи ідентичності та ідентифікацій підліткового віку (анкета для підлітків]; по-друге, методик, спрямованих на вивчення перебігу особистісної, соціальної та тілесної ідентичності у період кризи: тест М. Куна і Т. Макпартленда «Хто Я?» [2]; тест «Автопортрет», розроблений Р. Бернсом, інтерпретований О. С. Романовою та О. Ф. Потьомкіною [6]; по-третє, методик, спрямованих на визначення психологічних особливостей кризи ідентичності підлітків: методика вивчення «Я-концепції» у модифікації А. М. Прихожан (підлітковий варіант]; методика «Ціннісні орієнтації» («Rokeach Value Survey» (RVS), М. Рокіч]; методика визначення рівня рефлексивності (В. В. Пономарьова] [3;5]; тест «Готовність до саморозвитку» (В. О. Павлов] [4]; методика «Вивчення статусів професійної ідентичності» (А. А. Азбель] [1]. Доцільним поряд зі стандартизованими виявилося використання проективних методик, які надали можливість вивчити суб'єктивні показники, що стосуються усвідомленої та неусвідомленої самоідентичності підлітка.

У результаті проведення пілотажного дослідження вдалося деталізувати, уточнити гіпотезу, інструментарій дослідження, здійснити добір та обґрунтування психодіагностичних методик.

За результатами експертних даних виявлено, що криза ідентичності досліджуваного віку призводить до поведінкових та характерологічних змін (98%), порушення емоційної сфери (95%), зміни мотиваційної спрямованості навчальної діяльності (91%], зміни інтересів, ідеалів, цінностей, переконань (90%), особливостей спілкування з однолітками та дорослими (90%], зміни «Я-образу» (суперечностей «Я-концепції»] (72%), зміни соціального статусу за рахунок розширення кола соціальних ролей (70%], вживання підлітками психоактивних речовин (58%).

Отже, за думкою більшості експертів етап перебігу кризи ідентичності вирішальним у подальшому життєвтіленні та життєтворчості особистості, потребує психологічного супроводу кризового періоду.

У дослідженні застосовано психодіагностичні методики, що оброблялися методами математичної статистики, покликані виявляти закономірності статистичного характеру, котрі існують між змінними величинами, за допомогою математичних прийомів, формул, способів кількісних розрахунків, у результаті чого одержані показники узагальнювалися, уводилися у систему, виявлялися приховані у них закономірності.

Одержані експериментальним шляхом дані дозволили виокремити як подібність у компонентах ідентичності підлітків досліджуваних груп, так і відмінність емпіричних показників. Згідно висунутого припущення, вважаємо за доцільне наведення основної різниці у компонентному складі ідентичності підлітків 13 та 14 років на етапі перебігу кризи.

Основні суттєві відмінності у складі ідентичності підлітків досліджуваних груп на момент кризи (табл. 1) стосуються адекватності самооцінювання власної ідентичності. З таблиці вбачаємо, що адекватність самооцінки більш притаманна підліткам сьомих класів 18%** порівняно з 5%** восьмикласників (р<0,01]. Феномен кризи ідентичності впливає на адекватність самооцінки підлітків 14 років. З віком, адекватність самооцінки зазначеної групи знижується, набуває більшої невизначеності та неадекватності.

У процесі дослідження виявлено вдвічі вищий відсоток (35%** проти 16,5%**] за відсутністю соціальних ролей при наявності індивідуальних характеристик серед семикласників, що може говорити про яскраво виражену індивідуальність підлітків цієї вікової категорії при певних складнощах у виконанні правил, пов'язаних з соціальними ролями (р<0,01). Ідентичність підлітків чотирнадцяти років, під впливом кризи, набуває більшої нейтральності за рахунок переважання розширення спектру соціальних ролей (р<0,01).

Валентність ідентичності розуміється нами як переважаючий емоційно-оцінний тон ідентифікаційних характеристик у самоописі підлітків, яка залежить від різниці загального знаку оцінного тону характеристик. То ж третю частину (38%*] підлітків сьомих класів та 21%* восьмикласників характеризує завищена валентність, на яку вказує практична відсутність у самоописах негативних самоідентифікацій, перевага характеристик, представлених у пречудовій мірі («я - супермен», «я - самий кращий» тощо] (р<0,05]. З віком простежується підвищення майже вдвічі відсотку нейтральної валентності: 36%** проти 18%** у сьомому класі (р<0,01]. Цей факт пов'язується з підвищенням невизначеності особистості підлітків восьмих класів щодо свого «Я», власної ідентичності.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця особливостей ідентичності підлітків 13-14 років на етапі перебігу кризи ідентичності за ф-кутовим перетворенням Фішера

Таким чином, досліджувана нами криза, впливає на ідентичність підлітків 14 років підвищенням нейтральності валентності, тобто у цьому віці індивіди знаходяться на перепутті з самовизначенням і самоописом власного «Я-образу».

Серед наступних компонентів ідентичності достовірно значущі відмінності (табл. 2] виявилися за неусвідомленими показниками ідентичності підлітків стосовно реалістичності та метафоричності зображення. Реалістичність зображення «Я-образу» підлітків чотирнадцяти років підвищується на тлі достовірного зниження метафоричності ідентичності (р<0,01]. Підліткам з віком більшою мірою притаманне малювання реального автопортрету, усвідомлення фізичних кордонів «Я-образу».

За наступним досліджуваним параметром, з табл. 2 видно, що динаміка зміни «Я-образу» серед чотирнадцятилітніх у контексті психологічного часу минуле-сьогодення-майбутнє підвищується при достовірно значущому зниженні динаміки зростання зображення (р<0,05]. Цей факт указує на підвищення міри усвідомлення психологічного часу у період кризи ідентичності саме підлітків чотирнадцяти років.

Таблиця 2

Порівняльна таблиця особливостей ідентичності підлітків 13-14 років

Примітка: ф^*емп > ф^*крит (р<0,05), ф**емп > ф^**_крит (р<0,01), ф крит ^_ {1,64 (р<0,05), 2,31 (р<0,01)

Що же до динаміки життя (перспективи) можна стверджувати, що різниця у відсотковому еквіваленті переходить в стан невизначеності життєвої перспективи восьмикласників (56%*] проти 38%* семикласників (р<0,05], призводячи до зниження позитивності динаміки життя підлітків чотирнадцяти років на етапі кризи ідентичності (р<0,05]. Такий стан може свідчити про те, що підліткам тільки-но належить визначитися з набуттям або втратою певних життєвих орієнтирів власної особистості на етапі кризи ідентичності.

Наступним досліджуваним параметром є неузгодженість модальностей «Я-образу» (між «Яреальним» та «Я-ідеальним». За наведеними у таблиці 2 результатами вбачаємо підвищення відсутності суперечностей «Я-образу» - між «Яреальним» та «Я-ідеальним» підлітків восьмого класу (р<0,05], що свідчить про переживання напруги, пов'язаної з проблемою пошуку власного «Я» та складний перебіг кризи, коли особа плутається з визначенням «Я-образу» у межах згаданих категорій на досліджуваному етапі (р<0,05].

Як бачимо з результатів відсоток підлітків, які починають коливатися з визначенням власного «Я» («не -Я»] на етапі кризи ідентичності, статистично достовірно підвищується у восьмикласників до 35%** (р<0,01].

Щодо балансу часової перспективи «минулесьогодення-майбутнє» у кризовому віці зазначаємо, що він більшою мірою притаманний підліткам сьомих класів (90%) (р<0,01]. У восьмикласників спостерігається, за результатами, зниження часового балансу, коливання його сприйняття, яке призводить до психологічного дисбалансу часової перспективи «сьогодення-майбутнєминуле» (р<0,05]. Увага цієї групи спрямована на визначення власного «Я-образу» в просторі «сьогодення».

Акцентування психологічного часу у період кризи ідентичності підлітків 14 років (47%*] припадає на «сьогодення», тобто у цьому часі особи починають відчувати під впливом кризи потребу визначатися з складовими власної ідентичності, усвідомлювати суперечності «Я-концепції», необхідність зміни ідентичності (ф*емп = 1,751, ф емп>ф крит (р<0,05).

Таблиця 3

Порівняльна таблиця особливостей ідентичності підлітків на етапі перебігу кризи за t-критерієм Стьюдента

Наступні відмінності (табл. 3] у компонентному складі ідентичності підлітків досліджуваних груп на момент кризи простежуються за ідентифікаційними характеристиками видів ідентичності. За результатами виявлено серед восьмикласників значне підвищення середнього показника за «соціальним Я» (х = 4,04* проти х = 1,76*] порівнянно з підлітками сьомих класів (р<0,01]. Індивіди 14 років починають задіювати у власних визначеннях ідентичності на етапі кризи учбово-ролеву позицію, родинну належність, громадянство, групову належність, оцінку взаємодії, заняття, інтереси, захоплення, побажання, наміри, мрії, пов'язані з учбово-професійною сферою. У підлітків сьомих класів виявлено перевагу «особистісного Я» (х = 12,97** проти х = 10,39**], пов'язаного з особистісними якостями, особливостями характеру (р<0,01].

Таблиця 4

Порівняльна таблиця особливостей ідентичності підлітків за факторами «Інтелект», «Зовнішність»

Примітка: ф**емп > ф крит (р<0,01), ф крит = {1,64 (р<0,05), 2,31 (р<0,01)

Таблиця 5

Порівняльна таблиця особливостей ідентичності підлітків 13-14 років за методом рангової кореляції г-Спірмена