Особливості соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ

Пильна увага до проблеми людини та її діяльності в умовах загострення соціально-економічних умов у країні, а також зростання науково-технічного прогресу викликали потребу поглибленого і різнобічного вивчення проблеми адаптації, розробки її у багатьох напрямках різними науками на основі наукової методології. Ця проблема порушує широкий спектр соціальних, психологічних, економічних та інших питань, які торкаються не лише матеріальної, а й духовної діяльності людини. Адаптація як об'єкт дослідження являє собою своєрідне наукове перехрестя, де перетинаються магістральні напрямки вивчення провідних фундаментальних проблем.

Така постановка проблеми адаптації серед інших актуальних проблем науки породила активний і плідний пошук підходів до розуміння її сутності, змісту, особливостей та шляхів ефективного впливу на ці явища в інтересах виробничої практики, а також підготовки спеціаліста у вищих навчальних закладах.

Дослідження процесу адаптації студентів до навчання у ВНЗ набувають останнім часом особливої актуальності у зв'язку зі зростанням інтенсивності дії та збільшенням числа чинників, які посилюють динамічність співвідношення людини і навколишнього середовища й обумовлюють підвищені вимоги до адаптаційних механізмів особистості. Постійні зміни зовнішнього середовища вимагають від людини тих чи інших форм реакцій, що залежно від характеру адаптації можуть бути більш чи менш адекватними.

У загальному розумінні адаптація постає процесом, який реалізується завдяки енергетичній, психологічній та інтелектуальній мобілізації людини відповідно до вимог зовнішнього середовища. Залежно від того, у яких умовах і на якому рівні здійснюється взаємодія людини з середовищем, можуть виявлятися різноманітні види адаптації: біологічна, фізіологічна, психологічна і соціальна.

У нашому дослідженні висвітлюються особливості соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ.

Методологічну основу дослідження складають загально-психологічні положення про сутність і розвиток особистості у процесі життєдіяльності (Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. П. Москалець, С. Л. Рубінштейн, Л. Е. Орбан, Т. М. Титаренко].

На психологічному і соціальному рівнях підходи до проблеми адаптації ґрунтуються на існуванні індивідуально-психологічних теорій особистості (З. Фройд, А. Адлер, Е. Шпранглер, А. Маслоу, Б. Г. Ананьєв); соціально-психологічних (Г. Тард, Л. Виготський, Е. Фромм, Д. Мід, Б. Скіннер, Р. Лінтон], а також теорій, об'єднуючих ідеї суб'єктного і рольового в індивіді (У. Джеймс, Е. Берн, О. М. Лєонтьєв, О. В. Петровський, В. О. Ядов]. соціальний психологічний адаптація студент

Аналіз досліджень Б. Г. Ананьєва, Д. О. Андрєєвої, С. О. Гапонової, В. А. Семиченко та ін., з присвячених проблем адаптації дозволив виділити специфічні особливості протікання цього процесу.

Об'єктом нашого дослідження обрано процес соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ.

Предметом дослідження є особливості та умови процесу соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ. Відповідно до поставленої мети дослідження, а саме: виявити чинники, що впливають на динаміку і якість адаптаційного процесу, розробити систему рекомендацій, які зможуть забезпечити підвищення ефективності навчальної діяльності студентів на основі вивчення структури, особливостей, умов і динаміки процесу первинної психологічної адаптації до умов навчання у ВНЗ, - у цій статті поставлено ряд завдань дослідження:

- дослідити основні теоретико-методологічні принципи і підходи до проблеми соціально-психологічної адаптації студентів ВНЗ;

- вивчити структурні компоненти і функціональні механізми адаптаційного процесу до умов життєдіяльності ВНЗ та їх залежність від основних індивідуально-характерологічних особливостей студентів;

- розробити рекомендації як систему психолого-педагогічних впливів, спрямованих на забезпечення успішної соціально-психологічної адаптації студентів до навчання у ВНЗ.

Методами нашого дослідження стали: теоретичний аналіз соціально-психологічних проблем адаптації студентів до навчання у ВНЗ та експериментальне вивчення стану адаптаційних механізмів студентів-першокурсників до нового соціального простору у ВНЗ за допомогою анкетування у передсесійний період.

Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі Південнослов'янського навчально-наукового інституту м. Миколаєва й охопила 94 студенти першого курсу навчання факультету психології у передсесійний період.

Теоретичний аналіз проблеми психологічної адаптації студентів до навчання у ВНЗ дозволив визначити поняття адаптації студента до нових умов життєдіяльності та життєтворчості у ВНЗ як складний, динамічний і багатосторонній психологічний процес внутрішньої та зовнішньої перебудови діяльності студента, що відбувається у ході пристосування його до цих умов й активного оволодіння ними [2; 3; 5; 6]. По мірі зростання рівня адаптації студента послідовно проступає відповідність якостей його особистості вимогам діяльності, щоб оптимально здійснювати її.

Цей процес дозволяє індивідууму задовольняти актуальні потреби і реалізовувати пов'язані з ними значущі цілі (при збереженні психічного і фізичного здоров'я], забезпечуючи водночас відповідність психічної діяльності людини, її поведінки вимогам середовища. При цьому виділяється етапність адаптаційного процесу: часткова адаптація, реалізована на основі сформованих раніше психологічних і психофізіологічних механізмів, замінюється достатньою і повною довгостроковою психологічною адаптацією [2, с. 92-100].

Психологічна адаптованість - це емоційна складова комплексного поняття адаптованості. Її зміст полягає у суб'єктивному відчутті емоційного комфорту у соціумі, де знаходиться суб'єкт.

Потреба у відчутті емоційного комфорту відчувається як потреба у прийнятті тим оточенням, що розглядається як референтна група. Психологічна адаптованість виявляється у відчутті емоційної близькості з соціальною групою, у цьому випадку зі студентською групою, факультетом й інститутом узагалі. Одним із психологічних показників рівня адаптованості є «сила Я», що виражається у здатності особистості реалістично оцінювати свої слабкі і сильні сторони у контексті тих чи інших можливостей, наданих середовищем. Однак, якщо середовище сприймається студентом як несприятливе для оцінки сторін своєї особистості і реалізації цілей, то можна говорити про неадаптованість студентів-першокурсників.

Для студентів-першокурсників, соціальне середовище інституту є новим, тому на формування психологічного компоненту адаптованості потрібен деякий час. Крім того, психологічна адаптованість являє собою найбільш важкий для зовнішнього впливу (формування] компонентів адаптованості, оскільки є суб'єктивним відчуттям емоційного комфорту [2; 5].

Про рівень соціально-психологічної адаптованості свідчить переживання задоволеності собою у зв'язку зі своєю належністю до цього соціуму.

За результатами проведеного дослідження (м. Миколаїв, грудень 2012р. ] головна, провідна причина, що вплинула на вибір ВНЗ - була спеціальність, що цікавить, - 68%; інститут недалеко від дому - 7%; вступали разом з товаришами по школі - 6%; за рішенням батьків - 6%; державна форма освіти - 5%; легко вступити - 5%; інші чинники - 3%.

70% опитаних студентів вважають, що організація навчального процесу у ВНЗ відповідає їх уявленням про неї; 27% - що не зовсім, а 3% - зовсім не відповідає.

На питання про відповідність обраної спеціальності очікуванням студентів 80% відповіли позитивно, 16% - що не зовсім, 4% - зовсім не відповідає.

На думку самих студентів, рівень їх загальноосвітньої підготовки відповідає вимогам навчання у ВНЗ у 48%. Не зовсім відповідає - у 50%, зовсім не відповідає - у 2%.

Морально-психологічний клімат у своїй академічній групі 82% студентів оцінюють як здоровий, оптимістичний, доброзичливий; 16% - не зовсім здоровий, є конфлікти; 2% відмічають постійні конфлікти, відсутність дружелюбності.

Найбільші труднощі в освоєнні викликає цикл точних наук - 65%, а гуманітарні дисципліни - у 20%, спеціальні професійні предмети - 8%, іноземна мова - 7%.

84% оцінюють роль органів студентського самоврядування як ефективну, 16% - ця робота малоефективна.

48% опитаних студентів виявили бажання придбати другу спеціальність (перекладач, економіст, менеджер, медик, юрист та ін.).

З боку кураторів зацікавлене відношення і допомогу відчувають 86% студентів, 7% - не відчувають цієї підтримки, а 7% - важко відповісти на це питання.

Студенти, у першу чергу, бажають одержати від куратора таку допомогу: поради загального характеру -30%; моральну підтримку - 24%; допомогу у навчанні - 22%; допомогу особистісного характеру - 8%; швидко взнавати всі новини - 5%; допомогу в організаційних питаннях - 5%; просто увагу -4%; психологічну підтримку -2%;

56% студентів упевнені, що працевлаштуються за фахом, 20% - важко відповісти на це питання, 16% - невпевнені у майбутньому працевлаштуванні, а 8% вважають, що працюватимуть за іншою спеціальністю.

На думку студентів, головні причини труднощів у їх навчанні: