Гендерні особливості уявлень про самоактуалізацію особистості

Ключові слова: гендер, гендерні ролі, еталони, зріла особистість, особистість, що самоактуалізується, самоактуалізація, соціальні погляди, соціальні уявлення, стереотипи.

СОЛОВЬЕВ А. М.

ГЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ О САМОАКТУАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ

Keywords: gender, gender roles, standards, mature personality, a personality that samoaktualizuyetsya, selfactualization, social attitudes and social representations, stereotypes. особистість гендерний феномен

Постановка проблеми. Зріла особистість характеризується наявністю прагнень до особистої свободи, оволодіння сенсу життя, основою якого є, перш за все, можливість повною мірою реалізувати себе. Головною особливістю сутності людини є прагнення реалізувати себе та відбутись як особистість. У суспільстві на становлення особистості впливають певні стереотипи, у тому числі професійна діяльність, пов'язана з гендерними відмінностями, оскільки вибір людиною професії певним чином детермінує можливості та шляхи самоактуалізації. У різних культурних середовищах існують різні уявлення про "чоловічі" та "жіночі" види діяльності як у сім'ї так й у професійній сфері. Соціальні погляди на чоловіка та жінку, що самоактуалізуються - це важливе питання, що свідчить про успішність людини у суспільстві, міжособистісних взаєминах, у т. ч. сімейних відносинах, її життєвий вибір та сприймання цієї успішності іншими членами соціуму. Проблема використання та розвитку людського потенціалу виникає у якісно новому вигляді. Особливо актуальним постає питання про необхідність створення конкретних умов для самоактуалізації, розвитку творчого потенціалу, мотивації до особистісного зростання тощо. Оскільки для людини високий рівень особистісної зрілості, психічне здоров'я та рівень самоактуалізації є не тільки професійно значущими характеристиками, які визначають ефективність його діяльності, але й основними чинниками, що впливають на сприйняття такої людини у стосунках з іншими, а особливо з протилежною статтю.

Мета статті - проаналізувати особливості уявлень про самоактуалізацію особистості у чоловіків та жінок.

Виклад основного матеріалу дослідження.

У сучасному суспільстві існують рівні можливості для чоловіків та жінок щодо вибору професійної діяльності. З одного боку, це свідчить про зрілість та демократичність відносин у суспільстві та створення однакових умов для реалізації особистих прагнень як у чоловіків, так й у жінок, з іншого боку, зміст гендерних ролей починає трансформуватись: жінки активно займаються власною кар'єрою, реалізують себе не лише у сім'ї, але й у професійній діяльності. Жінки прагнуть до самоактуалізації не тільки у традиційній ролі, але й у ролі професіонала. Така трансформація традиційних гендерних стереотипів є однією з причин зміни співвідношення чоловіків та жінок у певних видах професійної діяльнсті, у той же час як в інших видах професійної діяльності переважання чоловіків та жінок може бути традиційним.

Багато сучасних дослідників (Є. П. Ільїн, І. С. Кон, М.П. Фетіскін та ін.) вважають, що зараз відбувається зміна традиційних стереотипів та еталонів мужності та жіночності. У деяких видах професій спостерігається зростання кількості чоловіків із фемінізованими рисами особистості. Останнім часом можна спостерігати, що жінки стали більше маскулінізовані у боротьбі за свої права та рівні можливості. Це пов'язано з тим, що для самоактуалізації у професійній діяльності жінки мають доводити свою конкурентоспроможність на ринку праці. Внаслідок таких перетворень стає актуальним дослідження гендерних особливостей уявлень про самоактуалізацію.

Не дивлячись на активний інтерес сучасних дослідників до концепції самоактуалізації, автором якої вважається А. Маслоу, єдиного уявлення про те, що являє собою феномен самоактуалізації, до цього часу не вироблено. Існують відмінності в інтерпретації основних термінів, таких, наприклад, як "самоаткуалізація", "самореалізація", "особистісне зростання", "гармонійна особистість", не розроблено чітких загальноприйнятих визначень та критеріїв.

У наш час задля розвитку подальших досліджень у напрямку розвитку потенціалу самоактуалізації особистості покладено такі положення:

1) фундаментальні положення гуманістичної психології, які визначають особистість як систему, що самовдосконалюється, поведінка якої заснована на суб'єктивних переживаннях, прагненні до самоактуалізації (selfactualization), самореалізації (selfrealization) та реалізації власних можливостей (selffulfillment) (А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, Е. Шостром);

2) теоретичні та експериментальні дослідження проблем індивідуальності, процесів гармонійного розвитку та гармонійного виховання особистості, розвитку особистості у процесі життєдіяльності, співвідношення зовнішніх та внутрішніх чинників у розвитку індивідуальності (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, С.Л. Рубінштейн, В.Е. Чудновський та ін.);

3) ідеї та уявлення вітчизняних та закордонних дослідників: про критерії особистісного зростання, методи психокорекції особистості (С.Л. Братченко, С.І. Макшанов, М.Р. Міронова та ін.); про психологічні механізми самодетермінації, що лежать в основі свободи людини (Д.О. Леонтьєв).

Аналіз психологічних досліджень, проведених з точки зору співвідношення основних положень теорії самоактуалізації А. Маслоу з підходами, прийнятими у вітчизняній науці, дозволив виявити, що поняття "особистість, що само актуалізується" у теорії А. Маслоу за основними характеристиками відповідає поняттю "гармонійна особистість" у вітчизняній психології. У багатьох випадках ці терміни вживаються як синоніми.

Існує багато синонімів терміну "самоактуалізація", на наш погляд, ідентичними вважаються "самореалізація" та "самовдосконалення". Якщо поєднати разом визначення у різних словниках, то самоактуалізація - це безперервна реалізація потенційних можливостей, здібностей та талантів, тобто постійне прагнення до самовдосконалення. Тотожним є поняття само- реалізації, що визначається нами як вище бажання людини реалізовувати свої таланти та здібності, прагнення людини проявити себе у суспільстві, продемонструвати власні позитивні сторони. На перший погляд самоактуалізація та самореалізація - це ідентичні поняття, але само- реалізація проявляється у бажанні подобатись іншим, показати себе у суспільстві у кращому вигляді, у той час як самоактуалізація - це розвиток для себе, для особистісного зростання, незалежно від думки інших. Якщо людині щось не подобається у самій собі, вона намагається змінити це шляхом розвитку необхідних їй якостей, у такому випадку особистість самовдосконалюється, тобто змінює у собі те, що сформувалось не так, як вона цього бажала.

Таким чином синонімів поняття "самоактуалізація" достатньо, але жоден з них не відображає повною мірою зміст цього феномену.

Самоактуалізацію докладно розглядає К. Роджерс. На думку К. Роджерса, "тенденція до самоактуалізації - це процес здійснення людиною протягом усього життя своїх можливостей з метою стати повноцінно функціонуючою особистістю" [8, с. 489]. Він вважає, що прагнення до са- моактуалізації є вродженим для кожної людини і ці навички вдосконалення залишаються у людини протягом усього життя.

У суспільстві існують уявлення про самоактулізацію особистості у вигляді певного образу людини, що самоактуалізується. Цей образ існує у свідомості індивіда, володіє певними якостями і займає певну позицію у суспільстві, і це уявлення не обов'язково може відповідати стандартним уявленням учених про самоактуалізацію. На наш погляд, найбільш вдалим можна вважати визначення "соціальні уявлення", що належить Д. Жоделе. "Соціальні уявлення - це властивості буденного практичного мислення, направлені на засвоєння та осмислення соціального, матеріального та ідеального оточення... вони володіють особливими характеристиками у галузі організації змісту, ментальних операцій та логіки. Соціальна детермінованість змісту і власне процесу уявлення визначені контекстом та умовами його виникнення каналами циркуляції, та, нарешті, функціями, яким вони слугують у взаємодії зі світом та людьми" [1, с. 204].

Соціальні уявлення формуються під час взаємодії, насамперед під впливом засобів масової інформації. Існують різні соціальні уявлення про самоактуалізацію чоловіків і жінок. Це відбувається через наявність соціальних стереотипів, невіддільних від людського життя. Існує жорстке розподілення професій за статевою ознакою, так спеціальності, пов'язані з політичною і керівною роллю, визначаються як "чоловічі". Розширення уявлень суспільства про можливість реалізації жінкою своїх можливостей не тільки у сімейній, суспільній, а й у політичній і професійній сферах, дозволило значній частині жінок опанувати частину професій, пов'язаних з управлінням.

Вітчизняні та зарубіжні дослідження свідчать, що традиційні гендерні ролі ускладнюють самоактуалізацію саме жінок, обмежучи можливості "поза сімейної" самореалізації. Відповідь на питання про наявність гендерних особливостей самоактуалізації може дати наше дослідження.

У дослідженні взяли участь 72 особи (36 чоловіків та 36 жінок] віком від 25 до 35 років.

Результати проведеного нами дослідження показали, що чоловіки більшою мірою незалежні, ніж жінки, і здатні керуватися власними цілями, переконаннями, установками та принципами, більш вільні у виборі, не підвладні зовнішньому впливові, вони більш схильні, на відміну від жінок, приймати себе такими, якими вони є, незалежно від оцінки своїх переваг і недоліків, а також сприймати свій гнів й агресію як нормальні прояви людської природи, не відкидають їх як щось неприродне. Це дає їм можливість краще контролювати власну агресивну поведінку. Істотною різницею цього дослідження у показниках середніх значень між чоловіками та жінками є різниця за шкалою "спонтанності". За цим критерієм чоловіки здатні краще за жінок поводити себе спонтанно та безпосередньо виражати свої почуття, а також не мати заздалегідь розрахованого способу поведінки.

Жінки більшою мірою, порівняно з чоловіками, схильні сприймати природу людини у цілому як позитивну ("люди у цілому - добрі"], більш сенситивні до своїх внутрішніх станів, точніше розуміють власні почуття і потреби. За результатами дослідження характерним для жінок є цілісне сприйняття світу та людей, здатність знаходити закономірний зв'язок в усіх явищах життя (робота-гра, егоїзм-безкорисливість, тілесне-духовне та ін.], розуміння, що ці протилежності не є антагоністичними, свідомо пов'язувати протилежні життєві явища. Також жінки більш контактні, порівняно з чоловіками, вони швидше входять у контакт і встановлюють взаємовідносини з іншими людьми, відкриті спілкуванню. Жінки, на відміну від чоловіків, можуть швидше встановлювати глибокі та емоційно-насичені контакти. Жінки більішою мірою приймають цінності особистості, що самоактуалізується, до числа котрих А. Маслоу відносив: істину, доброту, красу, цілісність, життєвість, унікальність, досконалість, справедливість, порядок, простоту, самодостатність. Вони краще усвідомлюють та рефлексують свої потреби та почуття, тонко відчувають себе, свої переживання та потреби. Ще одну суттєву відмінність, виявило проведене долідження за шкалою "гнучкості поведінки". Результати тестування показали, що для жінок більш характерний ступінь гнучкості у реалізації своїх цінностей у поведінці, взаємодії з оточуючими людьми, а також гнучкість застосування власних принципів й адекватність реагування на мінливу ситуацію.

Отримавши такі результати, нами зроблено припущення, що структура уявлень про самоактуалізацію чоловіків та жінок може бути представлена великою кількістю описових характеристик. Це свідчить про багатогранність самого поняття самоакталізація, різноманітність уявлень та наявність системи особистих значень у кожної людини, високу особистісну значущість самореалізації. Згідно з результатами дослідження, як у чоловіків, так й у жінок зустрічаються схожі характеристики, проте частота їх зустрічальності у більшості випадків різна.

Жінка, що самоактуалізується, на думку жінок, повинна володіти: завзятістю, розумом, цілеспрямованістю, красою, читати книги, прагнути вдосконалення, мати вищу освіту, бути впевненою у собі, і з сильним характером.

Чоловік, що самоактуалізується, на думку чоловіків, повинен володіти: завзятістю, мати стабільний прибуток, розум, цілеспрямованість, фізичну силу, бути працьовитим, упевненим у собі, добрим, чуйним і мати сильний характер.

Висновки. Відмінності у результатах дослідження між чоловіками та жінками дозволяють нам припустити, що для чоловіків і жінок велике значення мають особистісні характеристики в описі образу особистості, що самоактуалізується. Але при цьому жінки бачать самоактуалізовану жінку більш зосереджену на собі, що, можливо, пов'язано з тим, що жінці зараз дуже важливо добре виглядати і вміти себе подати, щоб у сучасному світі, де все ж таки домінують чоловіки, не відставати від них, а в чомусь навіть і перевершувати. Проте чоловіки вважають, що жінка повинна володіти чоловічими якостями, що, у свою чергу, можна пов'язати зі зростанням емансипації жінок, і вони звісно це помічають і вважають нормальним. Роль глави сім'ї та добувача дісталася чоловіку, набуваючи певну цінність традиційно в історії суспільства і залишаючись значущою до цього часу.

Детальний аналіз гендерних характеристик процесу самоактуалізації особистості представляє наукову цінність для розуміння сучасних уявлень чоловіків та жінок про успішну, самореалізовану, гармонійну особистість, а також дає змогу семантично розкрити повною мірою дефініцію "самоактуалізація" та дати науково обґрунтоване, всеосяжне значення цьому поняттю. Виходячи з цього, питання психосемантичних особливостей уявлень про самоактуалізацію особистості входить у наше коло наукових інтересів та складає основу для подальших досліджень у цій царині.

Список використаних джерел