Дослідження психологічних чинників творчої активності людей похилого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження психологічних чинників творчої активності людей похилого віку

Різні аспекти дослідження проблеми творчої активності особистості розглядаються у працях Б. Анань'єва, Д. Богоявленської, Л. Виготського, Дж. Гілфорда, В. Дружиніна, С. Максименка, Я. Пономарьова, С. Сисоєвої та багатьох інших [4; 5]. У різних наукових поглядах на творчу активність особистості простежуються загальні риси, як розуміння її як складної якості особистості з акцентуванням уваги на ініціативі творчого суб'єкта та неповторного індивідуального образу, пошуків і відкриття нового. Багато невирішених проблем психології творчості залишається у межах вікової та педагогічної психології, серед яких питання походження, структури і розвитку творчої активності на різних етапах онтогенезу, проблема педагогічного керування творчим процесом, індивідуального підходу до розвитку творчої активності та її чинників.

Актуальність теми дослідження пов'язана з сучасними уявленнями про неперервність процесу розвитку особистості протягом життя, що привело світове співтовариство до пошуків глобальних світових стратегій оптимізації свого шляху з окремою розробкою програм розвитку особистості у похилому віці. Питання розвитку у похилому віці досліджували багато науковців (Л. Анциферова, Г. Крайг, О. Краснова, А. Лідерс, І. Малкіна-Пих, М. Єрмолаєва та ін.) [2; 6]. Останні розробки у цьому напрямку (О. Березіна, В. Наумова, Н. Єрмак та ін.) [5; 6] розкривають питання творчого потенціалу літньої людини та її життєвих ресурсів, але питання дослідження психологічних чинників творчої активності людей похилого віку залишається нерозкритим.

Метою статті є аналіз результатів дослідження психологічних чинників творчої активності особистості людей похилого віку.

Дослідження проблеми творчої активності пов'язане з організацією навчання дорослих у межах соціально-психологічної концепції неперевності навчання [1; 3; 6]. У психології, на нашу думку, є недостатньо вивченим аспект усвідомлення особистістю у період похилого віку потреби у творчій реалізації особистісного досвіду відносин зі світом, набутого на попередніх етапах особистісного розвитку, а окремі дослідники розглядають такий досвід як особистісний ресурс (Л. Анциферова, М. Єрмолаєва; E. Еріксон) [1; 4; 6] або особистісний потенціал (Д. Леонтьєв) [1; 6] за наявності ускладнення переживання наростаючої безпорадності, невизначеності і зниження рівня рефлективности, де через уповільнення фізіологічних та психічних процесів існує нагальна потреба збереження повноцінного функціонування загального механізму психіки, виокремленного С. Максименком як - «опредметнення, яке являє собою форму власне творчої активності» [5, с. 17].

Для досягнення мети дослідження вирішувалися задачі: розробки дизайну емпіричного дослідження особливостей вияву творчої активності респондентів [8, с. 56]; вияву вихідного рівня збереженості творчо активного психологічного ресурсу, адаптації та рефлексії і рівня вияву творчої активності людей похилого віку у цілому по вибірці (N = 420), яку склали літні люди віком 59-75 років, що проживають у Києві, Черкаси, Ужгород та Дрогобич. Гіпотезою дослідження виступило припущення, що у похилому віці рівень адаптації, рефлексії та збереженості творчо активного психологічного ресурсу визначає рівень прояву творчої активності і нової соціальної ситуації творчої активності як творчо активного благополуччя. Для рішення емпіричних задач було розроблено комплекс методик [2; 3; 5; 7; 8] (табл. 1).

Організація дослідження психологічних чинників творчої активності особистості в похилому віці дозволила виявити наступні показники (табл. 2).

Результати для (табл. 2) вказують, що рівень прояву когнітивного компоненту творчої активності людей похилого віку проявляється через низький рівень почуття новизни та пізнавальної потреби і самовідношення і середньо-низькі показники направленості на творчість; емоційно-оцінний, що проявляється через середньо - низькі показники ціннісних орієнтацій та низький рівень самоприйняття, через низький рівень показників критичності, емпатії та середньо-низький рівень самооцінки та опори на себе; діяльнісно-вольовий, що проявляється через середній рівень уміння перетворювати структуру об'єкта та самокерівництво, інтернальність контролю та низьку інтернальність по відношенню до здоров'я.

Таблиця 1. Комплекс методик дослідження психологічних чинників творчої активності людей похилого віку

Блок 1. Психологічні чинники прояву творчої активності, як творчо активного благополуччя людей похилого віку

Блок 2. Компоненти творчої активності, як творчо активного благополуччя

Блок 3. Нова соціальна ситуація творчої активності

Таблиця 2. Результати дослідження рівня прояву творчої активності людей похилого віку, як творчо активного благополуччя

У результаті порівняльного аналізу ступеню вираженості показників рівня рефлексії у досліджуваних виявлено характерні відмінності (табл. 3). Так, група має середньо-низький, на рівні 4 стенів, що відповідає середньому, але з наближенням до низького рівня. За інтерналь - ною локалізацією контролю людей похилого віку (див. табл. 3) група складає 22,66%, переважаючою є екстернальна локалізація контролю, у більшості респонденти схильні приписувати відповідальність за свої успіхи і невдачі іншим людям, зовнішнім обставинам, тоді як за інтер - нальності старіючі починають шукати причини скоріш у собі, ніж в оточуючих обставинах, що свідчить про певну адаптацію людей похилого віку до ситуації їх життя, прийнятті себе такими, які вони є, й опорі на досвід власного життя.

Дані табл. 5 фіксують, що у групі показники активних поведінкових стратегій відповідають низькому рівню. Аналіз показників шкали «стратегія уникнення» виявив, що у групі вони відповідають високому рівню, що свідчить про перевагу вибору пасивних поведінкових стратегій респондентами. Дані табл. 6 свідчать, що у цілому по вибірці значення шкал відповідають середньому рівню у групі, показники шкал «складність» і «невирішенність» мають високі значення, що можна оцінювати як інтолерантність, де складність і невирішеність невизначених ситуацій сприймаються як джерело загрози і напруги [6].

Дані дозволяють зробити висновок про те, що толерантність до невизначеності притаманна більшості респондентів у похилому віці, спостерігається переважання досліджуваних, що мають середній рівень загальної толерантності у групі. Узагальнюючи дані дослідження параметрів психологічних особистісних життєвих ресурсів, творчого потенціалу, креативності, пізнавальної та художньо-естетичної потреби, адаптації, рефлексії нами виявлено, що у даних дослідження психологічних ресурсів саморегуляції для групи характерно зміщення показників рефлексії у сторону низьких значень, низької включеності в оточуючу реальність, переважання пасивних (дезадаптивних) поведінкових стратегій і вираженість толерантності до невизначеності. Дослідження творчого потенціалу вказує на середній рівень збереженості пізнавальної та художньо-естетичної потреб, середньо-низький рівень креативності та творчого потенціалу. Тому рівень збереженості осбистісного психологічного ресурсу саморегуляції та рівень досягнення творчого потенціалу, креативності, пізнавальної та художньо-естетичної потреб групи оцінюємо як середньо-низький [3].

Таблиця 3. Рівень показників рефлексії та типу локалізації контролю

Таблиця 4. Рівень творчого потенціалу, креативності, пізнавальної та художньо-естетичної потреби людей похилого віку

Таблиця 5. Середні значення і дисперсія копінг-стратегій групи

Таблиця 6. Середні значення і дисперсії за шкалами тесту толерантності до невизначеності у групі

Таблиця 7. Результати дослідження конструктивного прийняття соціальної ситуації творчої активності у респондентів групи

Порівняльний аналіз результатів даних шкали «гнучкість поведінки» показують, що вираженість показників шкали у цілому по вибірці відповідає середньому рівню, для респондентів з низькими показниками якої характерний прояв схильності до зниження гнучкості у взаємодії з оточуючими людьми, реалізації своїх цінностей у поведінці, здатності швидко й адекватно реагувати на ситуацію, що змінюється. Показники шкали «самоповаги» відповідають середнім значенням. Аналіз результатів блоку 3 (див. табл. 1) у групі свідчать, що показники творчої активності для всієї вибірки людей похилого віку є низькі та не мають широких розбіжностей у результатах, де у респондентів відмічено низький ступінь захопленості (<3,9 бала) цілеспрямованими видами творчої діяльності. Результати дослідження прийняття соціальної ситуації творчої активності у похилому віці показали слабку вираженість соціальної і творчої активності у групі.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать про приблизну неоднаковість середньо-високого та середньо-низького рівнів прояву творчої активності у групі по всім зазначеним показникам. Основна частина досліджуваних мала середній та середньо-низький рівень прояву творчої активності, що відображує стан соціального середовища, у якому знаходиться людина похилого віку, низький зв'язок соціально-психологічного навчання і консультування старіючих з творчими життєвими ситуаціями та недостатній рівень суспільного запиту на використання та подальший розвиток потужного творчо активного ресурсу літніх. На підставі використання комплексу діагностичних методик, бесід, опитувань, інтерв'ю, кількісного та якісного аналізу даних одержано підтвердження висунутого нами припущення щодо переживання особистістю дезадаптації упродовж похилого віку, що відповідає низькому рівню прояву творчої активності як однієї з можливих передумов, початкового етапу самопізнання, саморозвитку, самоорганізації і самореалізації, як розвитку творчої активності, як кінцевої мети адаптаційних процесів та засвідчили належність результатів респондентів до середньо-низького (дезадаптаційного) рівня прояву творчої активності особистості. Наявність актуальних життєвих цілей, умов свободи особистісного вибору і направленості власного життя забезпечують прояв творчої активності, де збереження соціальної та творчої активності у похилому віці респондентами середньо-високих показників групи сприяє формуванню нового статусу особистості і дозволяє оцінювати справжнє життя як цілеспрямоване, наповнене, емоційно насичене, що забезпечує конструктивне прийняття соціальної ситуації розвитку, як постійну потребу у розвитку особистісної творчої активності у похилому віці, що вказує на можливість сформувати ці необхідні якості благополучного активного творчого функціонування у досліджуваних з середньо-низькими показниками творчої активності наближенням до середньо-високих показників групи, для відповіді на яке варто провести формувальний експеримент.

Використання комплексу діагностичних методик підтвердило припущення щодо прямої залежності рівня творчої активності від рівня збереженості особистісного творчо активного психологічного ресурсу, де творча активність людей похилого віку, як творчо активне благополуччя, має середньо-низький рівень прояву.

Список використаних джерел

психологічний творчий похилий рефлексія

1. Алешина Ю.Е. Измерение уровня самоактуализации личности / Ю.Е. Алешина // Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. - М.: Изд-во Моек. ун-та, 1987. - С. 91-114.

2. Копытин А.И. Системная арт-терапия: теоретическое обоснование, методология применения, лечебно-реабилитационные и дестигматизирующие эффекты: дис…. д-ра мед. наук: 19.00.04 / Алексей Иванович Копитин. - СПб., 2010. - 311 с.

3. Кушнарева А.И. Развитие творческой активности учащихся методом сетевых экологических проектов: дис. канд. психол. наук: 19.00.13 / Александра Ивановна Кушнарева. - Улан-Уде., 2006. - 211 с.

4. Семиченко А.В. Дослідження мотивації особистості / А.В. Семиченко // Розвиток психологічної науки в Україні. - Ч. 1. - К: ОВС, 2003. - 239 с.

5. Практическая психология для менеджеров / Под ред. М.К. Тутушкиной. - М.: Филинъ, 1996. - 368 с.

6. Экспериментальная психология / Под ред. В.Н. Дружинина. - СПб: Питер, 2003. - 319 с.

Размещено на Allbest.ru