Соціальна робота у сфері культури як елемент психотерапії

Використання екранних мистецтв і соціально-культурної анімації як напрями роботи соціальних служб. Сукупність освітніх, розвиваючих, рекреаційних, валеологічних, анімаційних та інших сучасних методів. Функції соціального працівника у сфері культури.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 20,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

соціальна робота у сфері культури як елемент психотерапії

Р. І. Сибірна,

А. В. Сибірний,

О.В. Хомів

О.З. Зарічна

Розглянуто теоретико-методологічну проблематику соціальної роботи у сфері культури. Встановлено, що найбільш перспективними напрямами роботи соціальних служб є використання екранних мистецтв і соціально- культурна анімація. Доведено, що методика і технологія цієї діяльності характеризуються сукупністю освітніх, розвиваючих, рекреаційних, валеологічних, анімаційних та інших сучасних методів.

Ключові слова: психотерапія, соціальна робота, соціальний працівник, методологія, культура, мистецтво, кіномистецтво, соціально-культурна анімація.

Сибирная Р. И., Сибирный А. В., Хомив О. В., Зарична О. З. Социальная работа в области культуры как элемент психотерапии

Рассмотрено теоретико-методологическую проблематику социальной работы в области культуры. Установлено, что наиболее перспективными направлениями работы социальных служб является использование экранных искусств и социально-культурная анимация. Показано, что методика и технология этой деятельности характеризуются совокупностью образовательных, развивающих, рекреационных, валеологических, анимационных и других современных методов.

Ключевые слова: психотерапия, социальная работа, социальный работник, методология, культура, искусство, киноискусство, социально-культурная анимация.

Sibirnaya R. I., Sibirny A. V., Homiv O. V., Zarichna O. Z. Social work in the field of culture as an element of psychotherapy

In today's time when a person undergoes emotional, psychological, social issues, culture contributes to the spiritual renewal of the individual. Field of culture and of social services historically closely interrelated. Thus, works of art, including art, music, literature, technical creativity have always had a significant influence on the intellectual potential of the nation, the development of emotional and sensual sphere of the individual, but also contributed to recovery, treatment, correction and recreational processes.

Emotional incivility in treating people creates selfishness, which is the backbone of indifference, anti-social behavior. Consumer sentiment is a consequence of the fact that some teenagers are not experiencing the desire for moral beauty of their own behavior, behavior, attitude towards people.

Recently, social work, a new direction, which is also called methods and techniques of social work - social and cultural animation. Animator - expert who organizes social work with children and young people in their leisure time by acquiring a recreational activity, leisure.

Each age group is characteristic of his perception, his art reproduction, their factors that affect the absorption of the individual artistic experience that requires the use of appropriate methods of social work in the field of culture.

Found that the most promising areas of social services is the use of screen arts and socio-cultural animation.

Methods of social and cultural activities is a collection of educational, developmental, recreational, valeological and other methods that are constantly replenished and enriched by modern experience gained in the field of culture and education.

Promising area of work on theoretical and methodological issues in the field of culture is the creation of new and improvement of existing regulations that would facilitate the further development of the methodology of social work in the field of culture.

Key words: psychotherapy, social work, social worker, methodology, culture, art, cinema, social and cultural animation.

Постановка проблеми

соціальний служба культура мистецтво

Коли людина зазнає емоційних, психологічних, соціальних проблем, культура сприяє духовному оновленню особистості. Сфери культури і соціального захисту історично тісно взаємопов'язані. Так, твори мистецтва, зокрема художньої, музичної, літературної, технічної творчості, завжди впливали на інтелектуальний потенціал нації, розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості, а також сприяли оздоровленню, лікуванню, коригуванню та рекреаційним процесам.

Використання засобів мистецтва як продукту творчої діяльності особистості здійснюється на основі міждисциплінарних зв'язків педагогіки, соціальної педагогіки, психотерапії, соціальної роботи, менеджменту культури, психології та економіки.

У зв'язку з цим особливої уваги заслуговує дослідження питань методики та методології соціальної роботи у сфері культури.

Стан дослідження

Основу методології соціальної роботи у сфері культури сформовано працями Пауля Натурпа та Станіслава Шацького. Зокрема, у роботах «Соціальна педагогіка» та «Культура народу і культура особистості» зазначено, що все, що надається у процесі оволодіння знаннями, повинно бути в органічній єдності так, щоб одне випливало з іншого [7]. А пріоритет у соціально-культурній роботі надається методам і методології формування особистості дітей та молодих людей. У низці робіт доведено, що мистецтво сприяє розвитку розумової діяльності, а також має терапевтичний і корекційний ефект [1; 3; 8].

Серед відомих технологій соціальної роботи у сфері культури, таких як художнє, музичне, екранне мистецтво, ігрова діяльність, дозвільні заходи, виникають нові напрями, які більш актуальні щодо вимог сьогодення [1; 5; 6; 10].

Метою статті є аналіз стану методології та сучасних технологій соціальної роботи у сфері культури.

Виклад основних положень

Соціальна робота виконує одне із важливих завдань - створення необхідних умов для всебічного, гармонійного розвитку особистості шляхом організації дозвілля і рекреаційної діяльності.

Відбувається соціалізація особистості, формування просоціаль- ної поведінки. І в цьому розумінні вона виконує універсальну роль своєрідного фасілітатора, стимулюючи особистість до творчої діяльності, вияву і розвитку потенційних здібностей і можливостей у різних сферах і видах творчості.

Об'єктом впливу соціального працівника може бути будь-яка особистість, а також люди, які потрапили у складну життєву ситуацію, і тоді засоби впливу (мистецтво, ігрова діяльність, дозвіллєві заходи) мають терапевтичний, корекційний характер [1].

Основна функція соціального працівника у сфері культури - організація культурного, змістовного дозвілля шляхом залучення громадян до процесу спілкування.

Основні форми і методи його роботи такі: проведення фестивалів, конкурсів творчості, благодійних акцій, гурткова робота, соціальна робота у клубі.

Діяльність фахівця соціально-культурної діяльності спрямована на соціально-педагогічне, психолого-педагогічне, інформаційне, організаційно-методичне сприяння розвитку особистості в процесі виробництва, інтерпретації, збереження і поширення культурних цінностей.

Спеціаліст забезпечує повноцінну реалізацію функцій соціально- культурної діяльності, найважливішими з яких є:

культуроохоронна - вивчення, збереження, відновлення і використання культурної спадщини в процесі підвищення духовних потреб та інтересів різних груп населення;

культуротворча - створення та збагачення культурних цінностей, творчого розвитку дітей, підлітків і дорослих; діяльна участь в організації вільного часу населення;

соціоорганізаційна - створення сприятливого культурного середовища, стимулювання інноваційних рухів у соціокультурній сфері; розробка та реалізація федеральних, регіональних, муніципальних та інших цільових соціально-культурних програм і технологій; організація діяльності центрів, що сприяють культурному розвитку населення; сприяння розширенню та поглибленню роботи структур додаткового освіти, розвитку народної творчості; керівництво установами, організаціями та об'єднаннями соціально-культурної сфери;

соціопедагогічна - проведення масової інформаційно- освітньої і виховної роботи за місцем проживання; популяризація здорового способу життя; залучення людей до процесу безперервної освіти, соціально-культурної творчості і рекреативно-розважального дозвілля; соціально-культурна підтримка людей з особливостями фізичного розвитку, участь у діяльності з соціальної та соціокультурної реабілітації та адаптації осіб з поведінкою, що відхиляється; допомога в сімейному вихованні дітей [2].

Об'єктами соціально-культурної діяльності є: урядові та неурядові організації, установи, асоціації, об'єднання, фонди культури, освіти, соціальної роботи. Соціально-культурна діяльність поширюється на всі соціально-демографічні, національно-етнічні та інші групи населення.

Спеціаліст соціально-культурної діяльності відповідно до загальної та спеціальної підготовки повинен уміти здійснювати такі види професійної діяльності, як: науково-дослідна, навчально- педагогічна, виробничо-практична, науково-методична, експертно- консультаційна [1].

З огляду на те, що соціальна робота є універсальним видом діяльності, вона має міждисциплінарний характер, її методологічними принципами виступають інтегровані принципи інших наук. Їх можна розділити на кілька груп:

Філософські принципи, що лежать в основі всіх наук про суспільство, людину і механізмах їх взаємодії: принципи детермінізму, відображення, розвитку.

Загальні принципи соціальних (громадських) наук: історизму соціальної обумовленості, соціальної значущості, гносеологічного підходу, єдності свідомості і діяльності.

Соціально-політичні принципи виражають вимоги, обумовлені залежністю змісту та спрямованості соціальної роботи від соціальної політики держави.

Організаційні принципи - соціально-технологічна компетентність кадрів, принципи контролю та перевірки виконання, функціональної визначеності, єдності прав і обов'язків, повноважень і відповідальності.

Психолого-педагогічні принципи.

Специфічні принципи соціальної роботи, що визначають основні правила діяльності у сфері надання соціальних послуг населенню: принципи гуманізму, справедливості, альтруїзму, комунікативнос- ті, варіативності соціальної допомоги, гармонізації суспільних групових і особистісних інтересів та ін. [2].

Одним із перспективних напрямів роботи соціальних служб є використання екранних мистецтв у практиці соціальної роботи, у діяльності соціальних служб, реабілітаційних центрів, оздоровчих закладів для дітей з метою естетичного розвитку, формування соціального поводження у соціумі, оздоровчо-лікувального, позитивного впливу на свідомість і психологію особистості, соціальної освіти і навчання [4].

Якщо мета кіноосвіти - досягти вибіркового ставлення до фільмів, привчити і навчити робити вибір, то мета кінопросвітницької роботи - через художні засоби кіномистецтва, аудіо-, відеокультуру, зокрема телевізійну, впливати на свідоме сприйняття інформації, художніх творів, позитивне ставлення до свого життя, поведінки, взаємостосунків з іншими людьми тощо.

Сучасний екран став «дзеркалом» складних соціальних процесів, озлобленої боротьби, протиборств, світоглядів, що відобразилось на основоположній для мистецтва проблемі - його ставленні до дійсності, ставленні до людини на екрані. Проблема образу героя як проблема ствердження людини в мистецтві завжди була полем битви різних сил і тенденцій, різних естетичних систем і концепцій. Боротьба триває за думки і почуття людини (людини на екрані і в глядацькому залі), за її ставлення до сучасної дійсності, насиченої гострими ідеологічними суперечностями і революційними перетвореннями, за світогляд героя і глядача.

Захоплення фотографією ознайомлює з технікою зйомки. Словесне переказування фільму чи його фрагмента є корисною вправою для концентрації уваги, розвитку мовлення; прилучають до кіномистецтва заняття кіноаматорством. Однак кіноаматорство лише тоді забезпечує здібність до глибокого розуміння мистецтва кіно, коли художня самостійність здійснюватиметься спільно із формуванням системи естетичних поглядів, з цілеспрямованим процесом розвитку здібності художнього сприйняття і смаку.

Емоційне безкультур'я в ставленні до людей породжує егоїзм, який є головним стрижнем байдужості, антигромадських учинків. Споживацькі настрої і є наслідком того, що окремі підлітки не переживають прагнення до моральної краси власної поведінки, вчинків, ставлення до людей.

Від культури слова до емоційної культури, від емоційної культури до культури моральних почуттів і моральних відносин - такий шлях до гармонії знань і моральності.

Останнім часом у соціальній роботі виник новий напрям, який визначається також як метод і технологія соціальної роботи, - соціально-культурна анімація.

Аніматор - спеціаліст, який організує соціальну роботу з дітьми і молоддю у вільний від навчання час шляхом залучення до рекреаційної діяльності, організації дозвілля. Завдання аніматора - соціалізація дітей та молоді через естетичне виховання, ознайомлення з цінностями вітчизняної і світової культури, формування просоціальної поведінки у процесі участі в художній творчості, культурно-мистецьких заходах. Соціально-культурна анімація орієнтована на групову і колективну форми соціальної роботи.

Кожному віковому етапу властиве своє сприйняття, своє відтворення мистецтва, фактори, які впливають на засвоєння особистістю художнього досвіду, що вимагає використання відповідних методик соціальної роботи у сфері культури.

Висновок

Методика соціально-культурної діяльності є сукупністю освітніх, розвиваючих, рекреаційних, валеологічних та інших методів, які постійно поповнюються і збагачуються через сучасний досвід, накопичений у сфері культури та освіти.

Сучасна методологія соціально-культурної діяльності засвідчує, що відчутних якісних змін зазнають усі її принципи, цільова спрямованість, технології. Видозміни методологічного контексту визначаються формуванням феноменологічної орієнтації наукових досліджень [9].

Перспективним напрямом роботи щодо теоретико-методоло- гічної проблематики у сфері культури є створення нових та удосконалення вже існуючих нормативних актів, які б сприяли подальшому розвитку методології соціальної роботи у сфері культури.

Література

1. Арнольдов А. И. Культура и горизонты XXI века / А. И. Арнольдов // Вестник МГУКИ. - 2003. - № 1. - С. 9-18.

2. Дуликов В. З. Социальные аспекты культурно-досуговой деятельности за рубежом / В. З. Дуликов. - М.: МГУК, 2003. - С. 41-48.

3. Жаркова Л. С. Культурно-досуговая деятельность: теория, практика и методика научных исследований: учеб. пособие / Л. С. Жаркова, А. Д. Жарков, В. М. Чижиков. - М.: МГУК, 2006. - 110 с.

4. Киселева Т. Г. Основы социально-культурной деятельности: учеб. пособие / Т. Г. Киселева, Ю. Д. Красильников. - М., 2000. - 164 с.

5. Киселева Т. Г. Социально-культурная деятельность: основные тенденции развития / Т. Г. Киселева, Ю. Д. Красильников, Ю. А. Стрельцов // Актуальные проблемы социально-культурной деятельности. - М.: МГУК, 2006. - С. 14-21.

6. Культура и социум: матер. Всерос. науч.-практ. конфер. - Тюмень: Изд-во ТГУ, 2000. - 232 с.

7. Культурно-досуговая деятельность: учебник / под науч. ред. академ. РАЕН А. Д. Жаркова и проф. В. М. Чижикова. - М.: МГУК, 2004. - 461 с.

8. Мосалев Б. Г. Досуг: Методология и методика социол. исслед.: учеб. пособие / Б. Г. Мосалев. - М.: МГУ, 2001. - 96 с.

9. Социально-культурная деятельность: история, теоретические основы, сферы реализации, субъекты, ресурсы, технологии: учеб. программа. - М.: МГУКИ, 2001. - 136 с.

10. Стрельцов Ю. А. Свободное время и развитие социокультурной деятельности / Ю. А. Стрельцов // Вестн. МГУКИ. - 2003. - № 1. - С. 76-85.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вміст правової бази підготовки засуджених до звільнення: літніх людей, інвалідів, неповнолітніх та бомжів. Ознайомлення із основними проблемами колишніх в'язнів. Принципи та етичні аспекти соціальної роботи із особами, що повернулись із виправних установ.

    курсовая работа [188,2 K], добавлен 27.01.2011

  • Корекційно-психотерапевтична робота з педагогами з метою попередження їх емоційного вигорання. Застосування метода кататимно-імагінативної психотерапії чи символдрами для психодинамічного спрямування; пропрацювання глибинних конфліктів особистості.

    статья [30,9 K], добавлен 04.02.2015

  • Теоретичні основи дослідження розвитку емоційної культури у старшокласників: загальна характеристика, головні особливості розвитку. Тренінгова програма для розвитку емоційної сфери у школярів. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Жваво.

    дипломная работа [117,3 K], добавлен 19.11.2014

  • Визначення способів психологічного забезпечення діяльності організації. Характеристика моторних, вербальних та сугестивних методів корекції особистості. Структура програми розвитку корпоративної культури. Динаміка психологічного стану учасників тренінгу.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.09.2010

  • Формування теорії корпоративної культури організації. Дослідження особливостей студентської корпоративної культури на прикладі регіонального вищого навчального закладу. Індикатори дослідження структури вільного часу студентів та зміст їх дозвілля.

    дипломная работа [125,2 K], добавлен 15.10.2013

  • Психологічні аспекти та особливості формування політичної культури української студентської молоді в умовах нестабільного суспільства та шляхи її реформування. Регіональний чинник та національна ідея у формуванні політичної культури молодих громадян.

    дипломная работа [111,0 K], добавлен 06.08.2008

  • Соціально-психологічний зміст функціональних обов'язків менеджера. Поняття, характеристика та психологічні риси особистості. Соціальна роль, функції та статус особистості у суспільстві. Можливості, здібності, навички, характер та темперамент індивідуума.

    реферат [25,5 K], добавлен 16.06.2010

  • Соціальний психолог у західноєвропейському суспільстві. Характеристика ролі вченого-громадянина, представленого в західноєвропейській психології фігурами "соціального критика" і "емансипатора". Дискусії вчених про роль і значення соціальної психології.

    реферат [24,7 K], добавлен 19.10.2010

  • Поняття тілесно–орієнтованої психотерапії. Основні школи тілесно-орієнтованої психотерапії. Біоенергетичний аналіз А. Лоуена. Важливість фізичних звичок як ключа до психологічної діагностики.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 30.08.2007

  • Особливості теорії позитивної психотерапії у психосоматичній медицині. Застосування когнітивної медицини, подолання з її допомогою проблем тривожності, невпевненості в собі, труднощів у встановленні відносин. Страстбурзька Декларація по психотерапії.

    реферат [29,2 K], добавлен 26.09.2009

  • Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного розвитку дітей з обмеженими функціональними можливостями. Законодавче забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів в Україні та труднощі їх реабілітації. Специфіка соціально-педагогічної роботи.

    дипломная работа [48,1 K], добавлен 19.03.2009

  • Розгляд трансперсональної психології як теоретичної бази методу холотропного дихання. Принципи холотропної психотерапії. Теорія і практика проведення дихальних сесій. Оцінка ефективності використання даного методу за допомогою психофізіологічних тестів.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 17.06.2012

  • Специфічні завдання практичної психології. Фактори, що визначають особливості життєвої ситуації особистості (групи). Призначення психокорекційної роботи практичного психолога. Відмінності в підготовці практичних психологів для різних соціальних сфер.

    реферат [22,6 K], добавлен 27.05.2010

  • Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вивчення алгоритму роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами. Аналіз методів дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт.

    курсовая работа [925,4 K], добавлен 26.08.2014

  • Теоретичне обґрунтування психологічної готовності студентів до професійної діяльності у соціальній сфері. Способи подолання кризи професійного самовизначення. Можливості покращення організації навчально-виховного процесу професійної підготовки студентів.

    курсовая работа [89,5 K], добавлен 17.09.2014

  • Медичний і психологічний етапи розвитку сімейної психотерапії. Вимоги до терапевта, що працює з родиною. Сімейне консультування й психотерапія в практиці О.О. Бодальова й В.В. Століна. Висновки про сучасні напрямки й принципи сімейної психотерапії.

    реферат [37,5 K], добавлен 09.05.2011

  • Етапи розвитку соціальної психології. Відношення до цінностей як регуляторам прикладного дослідження. Відношення теоретичних й прикладних досліджень у соціальній психології. Нові методологічні рішення, які вплинули на соціально-психологічні дослідження.

    реферат [25,0 K], добавлен 19.10.2010

  • Теоретичні підходи до вивчення осіб похилого віку з обмеженими можливостями та інвалідів в процесі соціальної роботи. Дослідження соціально-психологічного супроводу в управлінні праці і соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.03.2011

  • Визначення меж можливої генералізації і екстраполяції на соціальну дійсність та суспільної доцільності академічної соціально-психологічної науки. Ознайомлення із основними положеннями психології гомогенних індивідів. Стереотипи соціального психолога.

    реферат [27,9 K], добавлен 18.10.2010

  • Аналіз негативного мислення як причини або наслідку депресії. Взаємозв'язок соціального пізнання, самотності й тривоги. Загальна характеристика соціально-психологічних підходів до лікування депресії. Оцінка необхідності тренування соціальних навичок.

    реферат [28,1 K], добавлен 22.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.