Моделювання як традуктивна процедура дослідження психології особистісного становлення майбутнього лікаря
Теоретико-методологічне обґрунтування моделі особистісного становлення майбутнього лікаря. Основні фактори і психолого-педагогічні умови, рушійні сили, які обумовлюють психологію особистісного становлення студента-лікаря в процесі професійної підготовки.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.02.2019 |
Размер файла | 63,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Моделювання як традуктивна процедура дослідження психології особистісного становлення майбутнього лікаря
М.М. Філоненко
Досліджено теоретико-методологічне обґрунтування моделі особистісного становлення майбутнього лікаря, встановлено психологічні особливості особистісного становлення, розкрито суть особистісного становлення, визначено основні фактори і психолого-педагогічні умови, рушійні сили, які обумовлюють психологію особистісного становлення студента-лікаря в процесі професійної підготовки. Розробляючи модель психології особистісного становлення майбутнього лікаря використали традуктивну модель, застосовуючи прийом порівняння (аналогію) подібності явищ. Визначили структуру особистості майбутнього лікаря, взявши до уваги ті складові, які визначають психологію особистісного становлення майбутнього лікаря, а відтак і особистісну готовність до професійної діяльності лікаря. Встановлено, що такими системотвірними елементами є: особистісно важливі якості, професійні важливі якості, професійна спрямованість та професійна компетентність. Обґрунтували професійно важливі якості (ПВЯ) та особистісно важливі якості (ОВЯ) студентів, які будуть основою їх особистісного становлення у якості майбутніх лікарів і визначатимуть професіоналізм. Розглянули професіоналізм у двох важливих аспектах - діяльнісному і результативному. Дослідили на різних етапах психологію особистісного становлення майбутнього лікаря, використавши адекватні психолого-педагогічні методи, які дали можливість з'ясувати центральні новоутворення професійного становлення з погляду трьох складових: 1) когнітивного компонента (зміст процесу психології особистісного становлення); 2) конативного компоненту (дії та вчинки); 3) емоційного компонента (домінуючі особистісні прояви, пов'язані з професійною діяльністю).
Ключові слова: особистісне становлення, моделювання, традуктивна модель, психолого-педагогічні умови, професія лікаря.
особистісний професійний студент лікар
Исследованы теоретико-методологическое обоснование модели личностного становления будущего врача, установлены психологические особенности личностного становления, раскрыта суть личностного становления, определены основные факторы и психолого-педагогические условия, движущие силы, обуславливающие психологию личностного становления студента-врача в процессе профессиональной подготовки. Разрабатывая модель психологии личностного становления будущего врача, использовали традуктивного модель, применяя приём сравнения (аналогию) сходства явлений. Определили структуру личности будущего врача, приняв во внимание те составляющие, которые определяют психологию личностного становления будущего врача, а затем и личностную готовность к профессиональной деятельности врача. Установлено, что такими системообразующими элементами являются: личностно важные качества, профессиональные важные качества, профессиональная направленность и профессиональная компетентность. Обоснованы профессионально важные качества (ПВЯ) и личностно важные качества (ОВЯ) студентов, которые будут основой их личностного становления. Рассмотрели профессионализм в двух важных аспектах - деятельностном и результативном. Исследовали на разных этапах психологию личностного становления будущего врача, использовав адекватные психолого-педагогические методы, которые позволили выяснить центральные новообразования профессионального становления с точки зрения трёх составляющих: 1) когнитивного компонента (содержание процесса психологии личностного становления); 2) конативного компонента (действия и поступки); 3) эмоционального компонента (доминирующие личностные проявления, связанные с профессиональной деятельностью).
Ключевые слова: личностное становление, моделирование, традуктивная модель, психолого-педагогические условия, профессия врача.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
Професійна підготовка студентів лікарів, формування фахівців з вищою медичною освітою, здатних до прийняття оптимальних рішень, таких що володіють навичками самоосвіти і самовиховання - головне завдання вищої медичної школи, яке зазначається у Національній доктрині розвитку освіти, можлива за умови врахування психології особистісного становлення майбутнього фахівця, забезпечення у вищому медичному навчальному закладі особистісно-орієнтованого підходу до навчання. Розглядаючи проблему психології становлення майбутнього лікаря, ми звернулися до методу моделювання.
Процес розвитку психології особистісного становлення студента-лікаря залежить від цілісної системи їх підготовки у вищому медичному навчальному закладі на засадах інноваційних психолого-педагогічних технологій. Отже, актуальною проблемою підвищення якості професійної медичної освіти в Україні є її модернізація та орієнтація на моделювання майбутнього фахівця на основі компетентнісного підходу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується запропонована стаття.
Моделювання у теоретичному дослідженні психології особистісного становлення майбутнього лікаря полягає у конструюванні досліджуваного предмета з метою отримання та зберігання інформації уявного процесу. Моделювання сприятиме визначенню суттєвих структурних компонентів із відповідним змістовим наповненням, дозволить перенести інформацію від моделі до прототипу, використовуючи прийом порівняння (аналогію) - традуктивну процедуру встановлення подібності явищ. Моделювання виступає особливим видом уявного експерименту, як розробка парадигми. Розробляючи модель психології особистісного становлення майбутнього лікаря, виходили та враховували вихідні положення, означені у міжнародних та вітчизняних документах, наукових розробках, які були покладені в основу моделювання.
Під концептуальною парадигмою розробленої моделі будемо розуміти певну систему теоретико-методологічних теорій, які ґрунтуються на наукових підходах, що були визнані упродовж певної історичної епохи і дають можливість створити певну модель для розв'язання проблеми сьогодення.
У світлі концептуальної парадигми моделювання формування психології особистісного становлення майбутнього лікаря актуальними є компетентнісний, синергетичний, когнітивний, діяльнісний, холістичний, акмеологічний підходи.
Формулювання мети статті (постановка завдання).
Метою нашого дослідження є побудова теоретико-методологічної моделі особистісного становлення майбутнього лікаря, схематично зобразивши цей процес, визначивши при цьому психолого-педагогічні умови, рушійні сили та механізми, які сприяють успішному особистісному становленню і забезпечуючи професійний розвиток.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів
Визначаючи структуру особистості майбутнього лікаря, будемо брати до уваги ті складові, які визначатимуть психологію особистісного становлення майбутнього лікаря, а відтак і особистісну готовність до професійної діяльності лікаря. На нашу думку, системотвірними елементами є: особистісно важливі якості, професійні важливі якості, професійна спрямованість і професійна компетентність.
Рис 1. Структура особистості майбутнього лікаря
У нашому дослідженні необхідно обґрунтувати професійно важливі якості (ПВЯ) та особистісно важливі якості (ОВЯ) студентів, які будуть основою особистісного становлення їх у якості майбутніх лікарів і визначатимуть професіоналізм. Професіоналізм розглядається у двох важливих аспектах - діяльнісному і результативному. Очевидно, що діяльнісний аспект забезпечується професійною компетентністю, а позитивний результат процесу лікування залежить від рівня компетентності та здатності лікаря до взаємодії з пацієнтом, співпереживання, уміння знаходити необхідні для моральної підтримки слова й аргументи. Отже, на професійну діяльність впливають усі психічні процеси, психічні стани, а також ставлення до праці, до себе та інших людей [3, с.45-56].
Для обґрунтування професійно важливих якостей та особистісно важливих якостей майбутнього лікаря з'ясуємо сутність професійної діяльності лікаря, виокремимо його як суб'єкта цієї діяльності.
Розкриваючи особливості особистісного становлення студентів-лікарів, будемо виходити зі складових діяльності лікаря: діагностичної, практичної (клінічної), профілактичної. Зауважимо, що у дослідженні майбутній лікар, згідно вимог до професії, буде виконувати у єдності означені види робіт. Тому, у студента-лікаря необхідно розвивати професійно важливі якості (ПВЯ) і особистісно важливі якості (ОВЯ) у взаємозв'язку, що сприятиме цілісному особистісному становленню як професіонала.
Під особистісно важливими якостями (ОВЯ) будемо розуміти ті індивідуально-психологічні властивості людини, поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінку в тій або ситуації чи діяльності.
Особистісно важливі якості майбутнього лікаря, які у подальшому визначатимуть параметри психології особистісного становлення, можна класифікувати у групи.
Класифікація особистісно важливих якостей майбутнього лікаря Таблиця 1
№ |
Групи |
Якість |
Параметри |
|
1. |
Гуманістичні |
гуманність |
усвідомлення людини як найвищої істоти на землі; |
|
альтруїзм |
робити добро людині незалежно від її соціального статусу та матеріального забезпечення та ін..; |
|||
почуття: - гідності; -безпеки; -ідентичності; -належності; -мети |
усвідомлення дбайливого ставлення до людей, а також до навколишнього середовища як фактора безпеки життя; відповідальність за прийняття рішень; реальна оцінка себе і свого «Я»; визначення субкультури; цілеспрямованість; визначення смислу життя, вміння приймати виклик долі та ін. |
|||
2. |
Психологічні |
процеси |
уміння запам'ятовувати події, проводити диференційований аналіз, виокремлювати головне, нестандартно мислити, спостерігати за явищами та процесами, бути спостережливими, уміти вчитися та ін.; |
|
стани |
уміти стримувати тривожність, бути стресостійким, регулювати втомлюваність, не допускати депресії та ін. |
|||
емоції |
уміння співпереживати, розуміти емоційний стан пацієнта; керувати своїми емоціями; наявність навичок встановлення адекватних і емоційно сприйнятливих стосунків з хворими та ін. |
|||
воля |
уміння аналізувати свою поведінку і поведінку оточуючих; контролювати професійні ситуації, брати відповідальність за їх вирішення; чесність ін. |
|||
3. |
Психоа-налітичні |
самоконтроль |
вміння володіти собою |
|
самокритичність |
вміння рефлексувати |
|||
самооцінка |
вміння оцінювати себе |
|||
4. |
Психолого-пе дагогічні |
комунікабельність |
уміння швидко встановлювати контакт; доступність контакту |
|
комунікатив- ність (вербальна) |
уміння тактовно спілкуватися; ввічливо ставити запитання; довіряти словам хворого та ін. |
|||
перцептивність |
уміння сприймати людину не за її зовнішнім виглядом, а як людину, яка потребує допомоги; |
|||
красномовство |
уміння переконувати, навіювати |
|||
візуальність |
бути елегантним, зовнішньо привабливим, усміхненим, привітним; уміти координувати своє тіло з виразом обличчя та ін. |
|||
пантоміміка |
при спілкуванні дотримуватися відкритих поз і жестів; контролювати рухи та ін. |
|||
організаційні |
уміння планувати свою роботу; прогнозувати діяльність; раціонально використовувати час та ін. |
|||
дослідницькі |
уміння здійснювати пошук необхідної літератури; обговорювати стан хворого на консиліумах, конференціях; тезово висловлювати свою думку; писати статті та ін. |
Щодо професійно важливих якостей (ПВЯ) особистості, то це комплекс найважливіших індивідуально-психологічних та психофізіологічних особистісних властивостей людини, які достатні та необхідні для успішного виконання діяльності на нормативному рівні. Термін «професійно важливі якості (ПВЯ)» особистості визначає якості людини, які безпосередньо включені у процес реалізації професійної діяльності. Аналіз напрацювань науковців і практиків свідчить, що проблема розвитку професійно важливі якостей особистості вимагає виокремлення суттєво важливих властивостей, які будуть одночасно з особистісними якостями, утворювати психологічний портрет «ідеального лікаря».
Отже, під професійно важливими якостями (ПВЯ) будемо розуміти рівень прояву будь-якої психічної властивості особистості та відповідність її високому рівню професійної діяльності. Напрацювання дослідників та практиків дозволили узагальнити і розробити комплекс професійно важливих якостей майбутнього лікаря, який включає: професійну спрямованість, професійний інтелект, професійне мистецтво і професійне навчання.
1. Професійна спрямованість, що характеризує ступінь прагнення до оволодіння професією та бажанням у майбутньому працювати лікарем. Професійно важлива властивість особистості визначається мотивом (Л.Божович, В.Мерлін, К.Платонов); уявою про професію та реальною професійною освітою; сукупністю змістових особливостей медичної діяльності та адаптацією до неї студента-лікаря.
Параметрами професійної спрямованості є: любов до професії, відданість професії, відповідальність, обов'язок, чесність, толерантність, тактовність, гуманне ставлення до пацієнта; свідоме оволодіння під час навчання у вищому навчальному закладі знаннями, вміннями та навичками щодо організації та здійснення діагностичних та лікувальних заходів; особливостей перебігу захворювань, заходів профілактики та методів лікування; прагнення до постійного самовдосконалення та професійного кар'єрного росту. Для обґрунтування необхідності розвивати у студентів професійну спрямованість через педагогічний процес освітнього середовища вищого медичного навчального закладу нами проаналізовано напрацювання науковців і практиків з означеної проблеми:
- розвиток навичок учіння (С.Максименко) [4, c.214];
- розвиток навичок навчально-пізнавальної діяльності як засобу дидактичної адаптації; розвиток професійного мислення; упровадження засобів педагогічного моніторингу;
- розвиток суб'єктивної значущості професії, емоційно-позитивне ставлення до неї; професійно орієнтоване освітнє середовище; особистісно-орієнтовані технології навчання; застосування інтерактивних групових форм і методів навчання; раннє включення у процес професійної діяльності та спілкування [2, с.13].
2. Професійний інтелект, який включає клінічне мислення, клінічне спостереження, професійну компетентність і визначається особистісно важливими якостями особистості, а саме: мисленням, ерудицією, пам'яттю, усним і письмовим мовленням.
Означені ПВЯ та ОВЯ є базовими для психології особистісно- го становлення майбутнього лікаря. Адже професія лікаря вимагає від студента якісної професійної підготовки, фундаментальних знань теорії та практики медицини, опанування навичками, тактикою, відповідними методами і прийомами діяльності лікаря. Задля цього студент-лікар повинен оволодіти процесом учіння на найвищому рівні, а викладачі здійснювати викладацьку діяльність з урахуванням їх індивідуальних особливостей.
У нашому дослідженні ми передбачаємо, що у результаті розвитку особистісно важливих якостей будуть сформовані такі параметри професійно важливих якостей, які забезпечать особистісне становлення майбутнього лікаря:
- високий рівень навичок учіння;
- увага, емоційний стан та спостережливість для збору анамнезу життя і хвороби, скарг хворого;
- професійна мова і мовлення, щоб досягти найбільшої довіри, прихильності до себе, встановити психологічний контакт;
- уміння визначати морально-психологічний стан хворого;
- лідерські позиції при спілкуванні з пацієнтом;
- належне самовладання аби емоції, співчуття не проявлялися у міміці, жестах і поведінці;
- уміння спілкуватися: правильно ставити запитання; визначати можливі бар'єри, темп мовлення, аби уникнути повторних запитань; активно вислуховувати хворого; розпізнавати стан хворого за його позою, поставою, емоціями;
- здатність нагромаджувати інформацію, уміння її аналізувати, узагальнювати, систематизувати і класифікувати, робити висновок;
- уміння проектувати процес лікування;
- уміння прогнозувати кінцевий результат лікарського втручання;
- уміння спрямовувати зусилля хворого на реабілітацію і профілактику повторного процесу.
Отже, розвиток означених та інших параметрів ПВЯ сприятимуть розвитку клінічного мислення, клінічної спостережливості та спостереження; професійної компетентності та компетенції, яка у подальшому забезпечить особистісне становлення майбутнього лікаря.
3. Професійне мистецтво. Успіх майбутньої професійної діяльності буде визначатися професійною майстерністю, тобто рівнем сформованості особистісно важливих якостей, професійно важливих якостей, професійних компетентностей і компетенцій (професійних знань, професійних навичок і умінь).
4. Професійне навчання хворих, пацієнтів, колег,середнього і молодшого персоналу.
Отже, розвиток професійно важливих якостей майбутнього лікаря забезпечить індивідуально-професійне особистісне становлення у цілісному процесі розвитку студента у період навчання у вищому медичному навчальному закладі, а також в подальшому його саморозвитку. Тому рання діагностика особистісно важливих якостей і професійно важливих якостей у студентів - важлива складова нашого дослідження.
З метою з'ясування умов реалізації розробленої нами моделі психології особистісного становлення майбутнього лікаря необхідно встановити умови та механізми, які забезпечать у подальшому функціонування у педагогічному процесі вищого медичного навчального закладу моделі навчання студентів-лікарів.
Під механізмом будемо розуміти усі можливі ресурси, які можна застосовувати для успішної реалізації моделі дослідження. Нами будуть розглядатися лише ті умови ресурсного забезпечення, які дозволять ефективно функціонувати у рамках моделі технології професійної діяльності викладачів вищого медичного навчального закладу з метою підготовки майбутніх лікарів.
У нашому дослідженні об'єктивні та суб'єктивні механізми реалізації розробленої моделі можуть бути представлені як сукупність психолого-педагогічних умов. Об'єктивними умовами успішного розвитку майбутнього лікаря є стан розробленості державного і галузевого стандартів медичної освіти, методичного забезпечення навчальних дисциплін, що призводить до розриву теоретичної та практичної підготовки сучасного лікаря.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок в цьому напрямку
Метою нашого дослідження було теоретико-методологічне обґрунтування вивчення психології особистісного становлення майбутнього лікаря, виявлення психологічних особливостей особистості, розкриття сутності її становлення, визначення основних факторів і психолого-педагогічних умов, які обумовлюють психологію особистісного становлення студента-лікаря. В основу теоретико-методологічного дослідження покладено припущення про те, що розвиток психології особистісного становлення майбутнього лікаря зумовлений вимогами професії і в процесі навчання у вищому медичному навчальному закладі розвивається недостатньо, що в подальшому породжує труднощі у психологічній готовності до професійної діяльності.
Досліджуючи на різних етапах психологію особистісного становлення майбутнього лікаря, ми використовували адекватні психолого-педагогічні методи, які дали можливість з'ясувати центральні новоутворення професійного становлення з погляду трьох складових: 1) когнітивного компонента (зміст процесу психології особистісного становлення); 2) конативного компонента (дії та вчинки); 3) емоційного компонента (домінуючі особистісні прояви, пов'язані з професійною діяльністю).
Перспективи подальшого дослідження полягають в експериментальному підтвердженні теоретико-методологічної моделі особистісного становлення майбутнього лікаря та побудові психолого-педагогічних умов її формування.
Список використаних джерел
1. Деркач А.А. Акмеология / А.А.Деркач. - М.: Международный акмеологический институт : Издательство РАГС, 2004. - 289 с.
2. Денисова О.В. Становление профессиональной идентичности студента-медика в образовательном процессе вуза: автореф. дисс ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / О.В. Денисова. - Екатеринбург, 2008. - 25 с.
3. Максименко С.Д. Психологія учіння людини: генетико-моделюючий підхід: монографія / С.Д.Максименко. - К.: Видавничий дім «Слово», 2013. - 592 с.
4. Максименко С.Д. Педагогіка вищої медичної освіти / С.Д.Максименко, М.М.Філоненко. - К.: «Центр учбової літератури», 2014. - 288 с.
5. Неловкіна-Берналь О.А. Педагогічні умови формування професійної спрямованості студентів медичних спеціальностей / О. А. Неловкіна-Берналь Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010. - №10 (197), ч.1. - С. 12-21.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд особливостей студентського віку. Ознайомлення із теоретико-методологічними основами дослідження проблеми взаємин викладачів та студентів. Психологічні умови становлення особистості майбутнього фахівця в процесі його взаємин із викладачами.
курсовая работа [31,1 K], добавлен 12.04.2014Становлення особистості в концепції американського психолога Еріка Еріксона. Сутність епігенетичного принципу особистісного розвитку. Стадії психосоціального розвитку особистості та їх характеристика. Причини важливих психологічних криз особистості.
реферат [25,0 K], добавлен 21.09.2010Психотерапевтичні взаємовідносини лікаря і пацієнта та встановлення між ними емоційного зв'язку. Дослідження впливу переживань на вегетативну систему людини, вивчення явища гіпнозу і сутність психотерапії Фрейда. Поняття самозбереження і фрустрації.
реферат [29,7 K], добавлен 08.10.2010Дослідження особливостей розвитку відповідальності майбутнього педагога у процесі професійної підготовки. Аналіз окремих складових відповідальності у підлітковому та юнацькому віці. Підвищення ефективності підготовки професійних педагогічних кадрів.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 26.02.2014Головний психологічний сенс особистісного росту. Історія виникнення тренінгу особистісного зростання - певного психологічного впливу, заснованого на активних методах групової роботи. Eтапи, яких слід дотримуватися при розробці тренінгу, його методи.
реферат [29,8 K], добавлен 04.11.2014Самооцінка як центральне утворення особистості. Становлення самосвідомості підлітка: почуття дорослості, самоствердження, самооцінка. Психологічна проблема батьківського сімейного виховання. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 11.01.2016Побудова моделі діяльності та особистості фахівця соціальної сфери. Аналіз функціонального, предметного та особистісного аспектів діяльності даного спеціаліста. Методи гуманістичної психології та рефлексивно-терапевтичний підхід у роботі з клієнтом.
статья [156,9 K], добавлен 11.10.2017Комплексний аналіз соціальної ситуації особистісного та громадянського розвитку дітей і молоді. Соціально-психологічні умови та чинники участі особистості в політичному житті. Проблеми психології влади і політичного лідерства. Розвиток масової свідомості.
отчет по практике [23,6 K], добавлен 11.05.2015Соціально-психологічна характеристика феномену внутрішнього особистісного конфлікту. Прояви і види внутрішнього особистісного конфлікту. Дослідне вивчення прояву внутрішнього конфлікту в юнацькому віці. Організація і методика емпіричного дослідження.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 15.03.2009Взаємозв'язок "тілесних" та "психічних" захворювань. Необхідність осмислення факту "лікар лікує хворого, а не хворий орган", принципи та етапи побудування взаємовідносин між лікарем та пацієнтом. Установка науковця та лікаря-практика, їх співвідношення.
реферат [23,9 K], добавлен 27.09.2010Методи професійної орієнтації студентів технічного училища, використовані механізми та оцінка їх ефективності. Критерії особистісної ефективності початкової професійної підготовки старшокласників. Психодіагностика професійного становлення школярів
курсовая работа [3,9 M], добавлен 14.07.2009Карл Густав Юнгяк видатний швейцарський вчений, короткий опис його життя, особистісного та творчого становлення. Схожість і розбіжності в концепціях Юнга та Фрейда. Структура особистості за Юнгом, ідеї про збереження цілісності та індивідуальності.
контрольная работа [31,7 K], добавлен 02.04.2009Процес особистісного розвитку підлітка та специфіка формування характеру. Опис характерологічних тенденцій Т. Лірі. Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру. Психокорекційні вправи для роботи з акцентуйованими підлітками.
курсовая работа [229,6 K], добавлен 15.02.2015Аналіз змісту поняття "психологічний ресурс". Основні властивості ресурсів. Роль психологічного ресурсу в процесі професійної діяльності майбутнього психолога та житті людини. Аналіз втрати ресурсів як первинного механізму, що запускає стресові реакції.
статья [21,0 K], добавлен 24.04.2018Психологічна характеристика розвитку дитини на всіх етапах дошкільного дитинства. Рушійні сили та етапи розвитку дитини. Формування дитини за теорією "Я-концепції". Психологічні новоутворення підліткового віку. Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери.
курсовая работа [109,9 K], добавлен 04.02.2015Педагогічні умови формування просторового мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Дослідження рівня готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до розвитку просторового мислення школярів засобами скульптурної пластики.
магистерская работа [1,2 M], добавлен 01.02.2014Професійна підготовка практичного психолога як конкурентоспроможного фахівця. З’ясування тематики і підходів до використання тренінгів у навчальному процесі. Вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів у суспільстві на зміст підготовки психологів.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Особистість як соціологічне поняття. Психологія особистості та етапи її формування. Проблема впливу сім'ї на становлення особистості як проблема соціальної психології. Вплив неповної сім'ї, як проблематичної у виховному плані, на становлення особистості.
курсовая работа [133,5 K], добавлен 11.03.2011Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.
статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017Аналіз загальнотеоретичних підходів у вивченні особливостей розвитку самосвідомості особистості. Обґрунтування вченими структурних компонентів самосвідомості, як особливої ознаки вікового становлення. Розкриття складників самосвідомості "Я-образу".
статья [27,7 K], добавлен 11.10.2017