Вивчення проблеми формування здорового способу життя серед молоді

Ключові слова: здоровий спосіб життя, студентська молодь, аспекти здоров'я, спорт, режим дня, харчування, вітаміни, тренінг, життєва навичка.

Ключевые слова: здоровый образ жизни, студенческая молодежь, аспекты здоровья, спорт, режим дня, питания, витамины, тренинг, жизненный навык.

За даними М.Д. Зубалій, 38,3% студентів вищих навчальних закладів за станом здоров'я належать до спеціальних медичних груп [2, с. 4]. На думку М. Д. Зубалій, Б.Ф. Ведмеденко, В.І. Мудрік, О.З. Леонов, на стан здоров'я студентів впливає ряд причин: емоційний дискомфорт, спричинений труднощами навчання; складність стосунків у системі «студенти - викладачі - батьки»; інтенсивний негативний вплив середовища існування; зростання почуття невпевненості, невдоволення собою і світом [2, с. 2]. Формуванню здорового способу життя в молодіжному середовищі сприяють наступні чинники: плідна праця, раціональний режим праці і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, рухова активність, раціональне харчування [2].

У дослідженні І.Б. Бовіної методом асоціацій вивчалася структура уявлень про здоров'я і хворобу в молодіжному середовищі серед студентів вузів [1] . Констатовано, що складовими ядра уявлень про здоров'я є: спорт, краса, сила, радість, бадьорість життя. Периферійну систему утворюють поняття: посмішка, гарний настрій, добре самопочуття, щастя, правильне харчування, веселощі, упевненість у собі, вітаміни, енергія, активність, свіже повітря. У ході пояснення уявлень щодо здоров'я використано такі складові: сила - сила, міцність, міць; спосіб життя як спосіб підтримки здоров'я - спорт, біг, правильне харчування, зарядка, фізкультура; позитивні емоційні вияви - радість, гарний настрій, весело; фізичні характеристики здорової людини - краса, рум'янець, свіжість; фізичне благополуччя й активність здорової людини - бадьорість, добре самопочуття, активність; характеристики, що приписуються суб'єкту - упевненість у собі, успіх, незалежність, ефективність діяльності [1, с. 91].

У теперішній час мають місце такі тривожні тенденції щодо стану здоров'я молоді [3]:

• проблема народжуваності. Зростає частка дітей, народжених поза шлюбом (у 2009 р. вона склала п'яту частину від усіх новонароджених). Сьогодні кожна 6-та дитина народжується з відхиленнями здоров'я. Хвороби, що передаються статевим шляхом, негативно впливають на дітонародження, провокуючи безплідність і хронічні захворювання. Ця проблема торкається до 20% усіх українських сімей. У зв'язку з цим, питання діагностики і лікування безпліддя у молодих людей є вкрай актуальним та потребує конкретних рішень не тільки в сфері охорони здоров'я, але й в соціальній та освітній сферах через активізацію інформаційно-просвітницької роботи з акцентом на вироблення навичок здорового способу життя.

• проблема смертності. Народжуваність у 1,4 рази нижча за смертність. Причому найвищий рівень смертності спостерігається серед молодих людей найбільш репродуктивного віку (30-34 роки).

• проблема стану екології. Неблагополучна екологічна ситуація провокує ряд серйозних захворювань не лише серед дорослого населення, але й дітей та молоді, що негативно впливає на стан здоров'я загалом.

• проблема рухової активності дітей та молоді. Лише кожен п'ятий школяр та кожен десятий студент мають достатній рівень рухової активності оздоровчої спрямованості, що є одним з найнижчих показників у Європі. Водночас 60% українських школярів неспроможні виконати вимоги загальноєвропейських тестів фізичної підготовленості «Єврофіт». Майже 76% молоді віддають перевагу пасивним формам проведення дозвілля (перед телевізором або за комп'ютером). Серед молоді віком 18-24 роки 50 % осіб мають незадовільну фізичну підготовку. У зв'язку з цим постає питання всебічної активізації фізкультурно-спортивної роботи молоді.

• проблема здорового харчування. Неякісне харчування не здатне забезпечити організм молодої людини необхідною кількістю вітамінів, що призводить до зниження працездатності, успішності у навчанні, погіршення зору та пам'яті. Вже зараз від ожиріння в Україні страждає 7% чоловіків та 19% жінок молодого віку, а в підлітковому віці цей показник сягнув 10 %.

• проблема ризикованої статевої поведінки молоді. За дослідженнями, досвід статевого життя у віці 15-17 років вже мають 42% учнівської молоді (55% - хлопців та 31% дівчат). Від 7% до 15% підлітків вступили в статеві стосунки до 15 років. Найчастіше молоді люди отримують знання щодо методів контрацепції з телепрограм (41%), Інтернету, від друзів й однокласників (по 31%) та медичних працівників (25%). Тому важливим є питання первинної профілактики з попередження ризикованої поведінки молоді та протидії поширенню соціально-небезпечних хвороб.

• проблема поширеності соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді. Йдеться про зростання захворюваності на ВІЛ-інфекції та туберкульоз. За даними Міністерства охорони здоров'я, з часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції (у 1987 році) по 2009 рік включно в Україні офіційно зареєстровано 161 119 випадків ВІЛ-інфекції серед українських громадян, більшість яких молодого віку. Рівень поінформованості учнівської молоді щодо запобігання поширенню ВІЛ/СНІ Д залишається незадовільним: тільки 11,5% учнів/студентів правильно визначають всі шляхи передачі ВІЛ та зазначають, що у них є достатній рівень знань щодо того, як ВІЛ не передається (12,3% хлопців та 10,8% дівчат). Майже половина (52%) учнів та студентів вважають, що ризик ВІЛ-інфікування їм взагалі не загрожує або є малоймовірним. Тобто існує певна безпечність з боку молоді щодо ставлення до свого здоров'я та неусвідомлення його важливості.

• проблема наркозалежності. За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6-8 разів. За різними експертними оцінками, близько 80% наркозалеж- них - молоді люди від 14 до 35 років. В Україні 13% молоді вживають, так звані, «легкі» наркотики. Досвід вживання марихуани або гашишу мають 16% учнівської молоді віком 15-17 років (24% - хлопці, 9 % - дівчата). Це свідчить про необхідність активізації процесу популяризації здорового способу життя.

• проблема вживання алкоголю. Найчастіше перші спроби алкогольних напоїв припадають на 13-15 років. Популярними алкогольними напоями, які найчастіше вживає учнівська молодь, є пиво, слабоалкогольні напої та вино. Дослідження показали, що 3% молоді вживають пиво щодня, ще 21% - вживають пиво хоча б раз на тиждень; слабоалкогольні напої хоча б раз на місяць вживає 15% учнівської молоді, а 14% - хоча б раз на тиждень; вино хоча б раз на місяць вживають 14% респондентів, а 4,5% - хоча б раз на тиждень; міцні алкогольні напої хоча б раз на місяць вживають 8% учнівської молоді та 4% - хоча б раз на тиждень.

• проблема поширення тютюнопаління. Досвід паління цигарок серед учнівської та студентської молоді мають від 20 % до 77,5% осіб (залежно від їхнього віку і місця навчання). Пробували хоча б коли-небудь палити 55% хлопців і 41% дівчат цього віку. Перші спроби тютюну серед хлопців найчастіше відбувалися в 11-річному віці, і навіть раніше. Серед дівчат перші спроби тютюну припадають на 13-15 років (7-8%). Досліджено, що 11% учнівської молоді палять щодня, а 4% - хоча б раз на тиждень.

Ми провели дослідження для визначення ставлення студентів до здорового способу життя. Респонденти навчалися на 3-му та 4-му курсах. Мета дослідження полягала у визначенні ставлення сьогоднішньої молоді до формування здорового способу життя. Були поставлені такі основні завдання: виявити, що розуміють студенти під поняттям «здоровий спосіб життя»; встановити ставлення молоді до здорового способу життя; дізнатись, чи хочуть студенти вести здоровий спосіб життя; обґрунтувати, як молодь намагається вести здоровий спосіб життя; визначити причини, які заважають вести здоровий спосіб життя. Предметом дослідження є вплив соціально-психологічних чинників на ставлення сьогоднішньої молоді до ведення здорового способу життя. Основним методом дослідження в даній роботі вибрана анкетна форма опитування. Вона найбільш зручна при обробці й аналізі даних, дозволяє значно скоротити час збирання інформації, чого немає при методі бесіди або інтерв'ювання.

У дослідженні взяли участь 28 хлопців (56%) та 22 дівчини (44%) віком 19-22 років. На запитання «Чи є у вас шкідливі звички?» 12 хлопців (43%) відповіли «Так», 16 (57%) - «Ні». Серед дівчат 9 (41%) мають шкідливі звички і 13 (59%) - не мають. Щодо запитання про дотримання правильного режиму харчування, можна сказати, що студенти не приділяють достатньо уваги правильному харчуванню.

На запитання «Чи займалися Ви яким-небудь видом спорту, відвідували спортивну секцію?» 26 хлопців (93%) відповіли «Так» і 2 (7%) - «Ні». Серед дівчат 18 (82%) займались спортом і 4 (18%) - ні. Наступне запитання «Коли Ви востаннє займалися спортом?», більшість студентів відповіли, що продовжують займатися спортом. «Вчора» відповіли 20 хлопців (71%) і 14 дівчат (64%), «Тиждень назад» - 8 хлопців (29%) і 6 дівчат (27%), «Місяць назад» - ніхто не дав таку відповідь і 2 дівчини (9%) не пам'ятають, коли востаннє займалися спортом.

На запитання «Як ви вважаєте, чи сприяє здоровий спосіб життя успіху в інших сферах людської діяльності (навчання, робота і так далі)?» 40 студентів (80%) відповіли «Так», і 10 (20%) - «Важко відповісти на це запитання». З отриманого результату можна зробити висновок, що більшість опитаних студентів вважають, що здоровий спосіб життя сприяє успіху в інших сферах людської діяльності. Щодо запитання «Чи часто ви замислюєтесь про правильність свого способу життя?», 12 хлопців (42%) рідко замислюються, 8 (29%) часто думають і 8 (29%) не думають взагалі. Серед дівчат 16 (73%) рідко замислюються, 4 (18%) - часто та 2 дівчат (9%) не думають про правильність свого способу життя взагалі. Отже, студенти-юнаки частіше замислюються про правильність свого способу життя.

Більшість респондентів вважають, що здоровий спосіб життя - «це здорово». На запитання «Яку кількість грошей ви витрачаєте на придбання вітамінів, корисних продуктів харчування (фрукти, овочі і т. д.)?» 30 студентів (60%) відповіли, що витрачають достатню кількість грошей, 10 (20%) - витрачають мало грошей і 10 (20%) взагалі не витрачають на це кошти. Для того, щоб підняти життєвий тонус, більшість респондентів вважають, що необхідними є: дотримання режиму дня - 35%, заняття спортом - 40%, постійні прогулянки на природі - 19% і натхненна література - 6%. На запитання «Абсолютно здорова нація - це ілюзія, чи реальність?», більшість студентів - 20 (71%) вважають ілюзією та 8 (29%) - реальністю. Серед дівчат схожі показники: 20 (91%) стверджують, що це ілюзія, 2 (9%) - реальність.

Отже, сучасна молодь веде здоровий спосіб життя. Результати дослідження вказують, що студенти позитивно ставляться до здорового способу життя, проте не займаються активно спортом через наявність шкідливих звичок та брак часу. Тому необхідною є розробка рекомендацій для фахівців соціальної сфери щодо формування у молоді здорового способу життя.

Методичні рекомендації для формування здорового способу життя розроблено на чотирьох рівнях: державному рівні, територіальної громади; центрів соціального обслуговування; соціального працівника. Психологи, соціальні педагоги для діагностики у молоді здорового способу життя повинні проводити анкетування та опитування; для його формування - виховні години, години спілкування, лекції, бесіди, диспути, дискусії, тренінги для молоді щодо формування навичок здорового способу життя, рольові ігри для студентів, зустрічі молоді з медичними працівниками щодо профілактики наркоманії, з дільничними інспекторами щодо відповідальності за участь в незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, профілактичні рейди; фестивалі художньої творчості, конкурси творчих робіт, книжкові виставки, конкурси малюнків, плакатів, листівок, буклетів з відповідної тематики, перегляди відео та кінофільмів на відповідні теми про здоров'я. Для успішного формування навичок здорового способу життя важливою є співпраця різних спеціалістів (соціальних працівників, соціальних педагогів, психологів, педагогів, лікарів та ін.) та проведення відповідної державної політики.

Висновки

Отже, покращення вищезазначеної ситуації потребує активізації процесу формування здорового способу життя та зростання рівня відповідального ставлення до вибору способу життя з боку молоді. Вплив на формування здорового способу життя молоді здійснюється на чотирьох рівнях: індивідуальному, груповому, рівні окремої організації (закладу, установи), рівні суспільства (громади). У перспективі подальших досліджень цієї проблеми внесення кардинальних змін щодо реалізації державної соціальної, молодіжної політики, розробки й прийняття на державному і місцевому рівнях політичних та управлінських рішень, які б дозволили державі більш відповідально ставитися до здоров'я своїх громадян та підняти рівень особистої відповідальності кожного за його збереження.

здоровий життя молодь раціональний

Список використаних джерел

1. Бовина И.Б. Социокультурные представления о здоровье и болезни в молодёжной среде / И.Б. Бовина // Вопросы психологии. - 2005. - №3. - С. 90-97.

2. Концепція розвитку фізичного виховання у сфері освіти в Україні / М. Д. Зубалій, Б.Ф. Ведмеденко, В.І. Мудрік,

3. О.З. Леонов та ін. // Основи здоров'я та фізична культура. - 2006. - №10. - С. 2-3.

4. Молодь за здоровий спосіб життя: щорічна доповідь Президента України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2009 р.) / М-во у справах сім'ї, молоді та спорту, Держ. Ін-т розв. сім'ї та молоді; [редкол.: Н.Ф. Романова (голова) та ін.]. - К.: ТОВ «Основа», 2010. - 156 с.

5. Панок В.Г. Організаційні і функціональні моделі діяльності психологічної служби з формування позитивного ставлення учнів і студентів до здорового способу життя / В.Г. Панок. - К.: Ніка-Центр, 2011. - 82 с.

Размещено на Allbest.ru