Творчо спрямована особистість дошкільника-запорука розвитку успішних націй

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

У статті розглянуто питання взаємозв'язку формування творчо спрямованої особистості і розвитку успішних націй. Висвітлено витоки проблеми формування творчо спрямованої особистості, подано порівняльну характеристику понять «творча особистість» і «творчо спрямована особистість». творчо спрямована особистість дитячий

Ключові слова: людський потенціал, успішні нації, творча особистість, творчо спрямована особистість, дитина дошкільного віку.

В статье рассмотрены вопросы взаимосвязи формирования творчески направленной личности и развития успешных наций. Освещены истоки проблемы формирования творчески направленной личности, представлена сравнительная характеристика понятий «творческая личность» и «творчески направленная личность».

Ключевые слова: человеческий потенциал, успешные нации, творческая личность, творчески направленная личность, ребенок дошкольного возраста.

The Institute of Problems on Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine (9 Berlynskoho Str., Kyiv, Ukraine).

The article presents a view of the issue of interrelation between the formation of creatively directed personality and the development of successful nations. The article reveals the origins of the problem of formation of the creatively directed personality, gives a comparative description of the concepts «creative personality» and «creative directed personality». Creatively directed preschool child's personality is determined to be a person who possesses the quality system that re - flects active mastering offreedom, especially the mental processes, characteristic features and skills that contribute to success in creative activities. In the process of the creative act, a child of preschool age feels a sense of satisfaction, emotional excitement more of the process of activity than of the result. The author proves that the formation of the creatively directed personality of a child of preschool age is a need and condition for successful Ukrainian nation.

Keywords: human potential, successful nation, creative personality, creatively directed personality, child of preschool age.

Сучасний цивілізаційний погляд на розвиток успішних націй та держав виокремлює глобальну проблему людського потенціалу, здатного до творчої самореалізації та культурно- інтелектуального відтворення у поколіннях нащадків. Уявлення про творчість у сучасному суспільстві асоціюється із успішністю націй, конкурентоспроможністю економік країн та міждержавних об'єднань. Чинник людини творчої є визначальним у суспільному прогресі не лише тому, що економіка все більше ґрунтується на нових знаннях, але й тому, що самі знання тяжіють до інноваційних ознак більше, ніж до ідеї репродукції готових форм.

Неможливо переоцінити роль людини творчої з огляду на те, що у будь-якому суспільстві творчий продукт виробляється завдяки креативній меншості. Згідно із законами Дерека Прайса [9], половина з усіх творчих продуктів створюється групою, численність якої відповідає кореню квадратному із загального числа членів цього товариства. Наприклад, якщо класичний світовий музичний репертуар складається із творів приблизно 250 композиторів, то половина цього репертуару належить близько 16 композиторам (^250 ), Що доводить емпіричне дослідження А. A Moles [11].

Загальна кількість геніїв світу, згаданих у енциклопедіях Європи та США, не перевищує 400-500 осіб. На думку генетика В. П. Ефроімсона [9], частота зародження геніальності щороку проявляється рівномірно серед представників усіх народів та націй і відповідає пропорції 1:1000. Разом із тим число геніїв, що розвинулися до такого рівня, щоб було можливо звернути увагу на їхній потенційний талант, ймовірно, обчислюється 1:100000. Кількість геніїв, чий талант розвинувся до рівня визнання їхніх творінь та діянь як геніальних, навіть у теперішній час відносно високого розвитку освітніх систем у більшості країн відповідає 1: 10000000. Автор вказує також на наявність двох «прогалин» на шляху кожного генія: 99,9 % потенційних геніїв не стають ними у зв'язку із відсутністю умов для саморозвитку у дитинстві та ще стільки ж втрат на етапі реалізації [9, с. 21]. Прості розрахунки дають нам підстави вважати, що невелика країна із населенням у 5 мільйонів мешканців, яка забезпечить умови для розвитку 10 % своїх потенційних геніїв та талантів за півстоліття випередить значно більше населену країну, яка збереже існуючі бар'єри для повноцінного розвитку та самореалізації своїх потенційно видатних людей.

Отже, метою статті є наукове визначення поняття та обґрунтування необхідності формування творчо спрямованої особистості, починаючи з дошкільного віку, що є запорукою успішного розвитку націй.

Одним із базисів існування сучасного світу є гостра міждержавна боротьба за людські ресурси. Характерною її ознакою виступає феномен «полювання за інтелектом» -- намагання розвинутих постіндустріальних країн переманити до себе найбільш інтелектуальних та творчих людей із цілого світу. Незаперечним є той факт, що значна частина сучасних міграційних потоків у світі фактично несуть у собі природу переміщення інтелекту. Завдяки таким процесам відбувається послаблення креативних державних еліт окремих держав, що призводить до зменшення їхньої конкурентоздатності, насамперед в економічній сфері.

Найбільш успішними країнами сьогодні є США та Канада (не в останню чергу завдяки мігрантам), країни Західної Європи (також за рахунок міграційних процесів та посиленої уваги до виховання дітей 3-5-ти років), Японія (зокрема, завдяки широкому застосуванню технологій раннього художньо-естетичного і творчого розвитку дітей). У ХХІ столітті ці держави виступили з програмами реформ освіти, що спрямовані на підвищення творчого потенціалу нації: «Модель освіти для ХХІ століття» (Японія), «Освіта для ХХІ століття» (Німеччина), «Освіта майбутнього» (Франція), «Освіта американців у ХХІ столітті» (США).

Реалії сучасного світу формулюють гострий запит на розвиток наукових досліджень проблеми творчості людини, оскільки конкурентоздатність нації суттєвою мірою основана на діяльності відносно невеликої групи талановитих людей. Саме тому питання становлення творчого начала сучасної молоді перебуває у полі зору більшості міжнародних організацій, що своєю метою вбачають моніторинг та визначення провідних світових тенденцій розвитку освіти. Серед них: ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна організація праці, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів, Світовий банк та інші.

Непрості трансформаційні процеси українського суспільства у структурі відкритого європейського соціокультурного простору висувають перед сучасними освітніми системами завдання ініціації самодетермінованих процесів становлення особистості у дитячому віці як суб'єкта пізнання й активного перетворювача матеріального світу, суспільства та самого себе. Готовність до таких перетворювань передбачає іманентну особистісну потребу у створенні нових, оригінальних і більш досконалих цінностей матеріального й духовного порядків -- потребу у творчості. Саме тому творча особистість у сучасному світі виступає рушійною силою розвитку націй, а у глобально-історичному аспекті -- цивілізацій.

Бажання перетворювати світ навколо себе бере початок з раннього віку разом із прагненням дитини до самостійності. Ще у XVIII ст. засновник перших дитячих садків у Німеччині Фрідріх Фребель зазначав, що від народження дитина володіє трьома основними інстинктами: віри, пізнання та творчості [3]. На практиці ж чимало педагогів та батьків відзначають поступове згасання інтересу дітей до творчості. Основні причини -- незапитаність творчого продукту, загальна обмеженість інтелектуального, позитивного емоційного та естетичного напруження у сім'ї та дошкільному навчальному закладі. З цього випливає небезпека формування конформістської, «шаблонної» особистості, яка переживатиме труднощі шкільної адаптації, а в майбутньому може скласти основу неконкурентного суспільства. Отже, сформувати й закріпити в дитині на ранніх етапах становлення її особистості потребу у творчій діяльності, позитивне відчуття самореалізації у ній -- важливе суспільне та науково-педагогічне завдання.

Ідею формування творчої особистості відображено у багатьох вітчизняних державних документах про освіту, що доводить важливість цього напряму діяльності для сучасних педагогічних систем. Серед таких документів слід відзначити Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», Указ Президента України «Про проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості» тощо.

Розвиток творчого потенціалу дитини дошкільного віку -- завдання державної ваги, що виступає однією із провідних ідей у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (2012), Законах України «Про дошкільну освіту» (2001), «Про охорону дитинства» (2001), «Про позашкільну освіту» (2000), Концепції позашкільної освіти і виховання (1996), Положенні про позашкільний навчальний заклад (2001), Національній доктрині розвитку освіти (2002), інструктивно-методичному листі Міністерства освіти і науки України «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» (2007) та інших законодавчих і програмних документах.

Витоки проблеми формування творчо спрямованої особистості знаходимо у працях стародавніх мислителів: Аристотеля, Платона, Сократа, Ксенофонта та інших. На відміну від античних уявлень про людину без розвинутої суб'єктивності, унікальності та власної свободи, Протагор та Сократ уперше висунули тезу про людину як мірило усіх речей та закликали пізнавати самого себе. Найбільш виразно людина як особистість закріпилась пізніше у християнській філософії. Бог воплотився не у людство, не у «богообраний народ», а саме у людину. Так людська особистість набула значення, якого вона ніколи не мала в античні часи. Філософи нового часу (Берклі, Гегель, Декарт, Кант, Лейбніц, Фіхте та інші) утверджують особистість, обернену до самої себе, звільняючи її поступово від релігійного змісту. Гуманізм новітнього часу враховує персоналістичні тенденції європейської культури та визнає незаперечне право людини на свободу, розвиток та прояв своїх здібностей. Філософи новітньої доби відзначають гостру потребу відстоювати право на свободу, передусім захищаючи творчі надбання.

Об'єктивна оцінка сучасних особливостей суспільного розвитку виокремлює проблему становлення творчо спрямованої особистості у дитячому віці як головну передумову випереджаючого розвитку суспільства. До проблеми розвитку творчості на ранніх етапах онтогенезу, а саме у дошкільному дитинстві, звертаються у своїх працях учені І. Д. Бех, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, А. В. Запорожець, А. Л. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін та інші. Узагальнення їхніх поглядів зумовлює виокремлення декількох основних аспектів: методологічного (селекція наукових підходів до визначення сутності явища та характеру його здійснення у педагогічному процесі), біогенетичного (специфіка морфофункціональної зрілості та її вроджені прояви), психологічного (творча та пізнавальна активність як наслідок психофізичних змін) та педагогічного (необхідність раннього творчого розвитку дитини під час її багатоаспектної взаємодії із зовнішнім середовищем і людьми).

У контексті становлення творчої особистості в період дошкільного дитинства важливими є праці науковців: І. Беха, Л. Божович, Д. Ельконіна, О. Запорожця, О. Кононко, В. Ко- тирло, В. Кузьменко, С. Кулачківської, С. Ладивір, С. Макси- менка, В. Мухіної, Т. Пироженко (питання психічного розвитку як базисної основи творчості); О. Кочерги (психофізіологія творчості дитини дошкільного віку) та інших.

Науковці єдині у думці, що впродовж тривалого часу домінуючою у стосунках дитини і педагога була контролююча позиція дорослого. Це виявлялось у прагненні дорослих цілком контролювати не лише поведінку, але й внутрішній світ, думки і волю дитини. Стереотипність у роботі з дітьми допомагала створити ілюзію стабільності, планомірності, контролю над ситуацією з боку батьків та педагогів. Проте дитина народжується творчою істотою, відкритою світові, його розмаїттю та унікальності. Вона сама унікальна і неповторна, тому будь-які порівняння її з іншою є лише нечітким контуром її реальної [5, с. 7].

Наукова педагогічна думка другої половини ХХ -- початку ХХІ сторіччя поступово повертається до особистості дитини, її індивідуальності, емоційного благополуччя і чинників, від яких воно залежить. Нині педагогічна наука вибудовує нові підходи до розвитку дитини, орієнтуючись на її потреби, можливості та інтереси. Одним із таких є особистісно орієнтований підхід, сутність якого полягає у врахуванні індивідуальних особливостей дитини та побудові на цій основі неповторної, доречної для кожної конкретної особистості траєкторії розвитку.

Розглядаючи питання творчого розвитку дитини в дошкільному дитинстві, психологи і педагоги підходять до нього з різних сторін, висвітлюючи окремі аспекти розвитку творчих здібностей у різних видах діяльності: ігровій, мовленнєвій, художній. В умовах суспільного дошкільного виховання, коли в групі перебуває 30 і більше вихованців, педагогу важко здійснювати як діагностування, так і розвиток творчих здібностей дітей. Завдання і зміст діяльності сучасного вихователя дітей дошкільного віку надзвичайно складні. Свою роботу він здійснює в умовах яскравого прояву низки суперечностей: пришвидшення темпів інтелектуального розвитку на тлі загального погіршення стану здоров'я підростаючого покоління; потреби оптимальної соціалізації та реалізації людини в умовах стратифікованого суспільства, що динамічно змінюється, і відсутністю умов для цього; нагальної потреби у забезпеченні фізичного, психічного та морального здоров'я дитини як необхідної умови її розвитку всупереч підвищенню впливу соціальних стресових факторів на особистість дитини; високої відповідальності перед суспільством і значущості діяльності вихователя для формування ціннісних орієнтирів і світоглядних засад життєдіяльності нового покоління на тлі нівелювання соціальної та економічної вартості зазначеної професії.

Функцію розвитку творчих здібностей дітей певною мірою покладають на себе Центри дитячої творчості та інші позашкільні навчальні заклади, куди батьки скеровують дітей, спираючись на їхні інтереси та потреби. Однак досі не проводилися фундаментальні та прикладні дослідження, у яких би системно висвітлювалися концептуальні підходи до побудови змісту, розроблення дієвих організаційно-педагогічних форм і методів, спрямованих на створення та апробацію сучасної функціональної моделі самостановлення творчо спрямованої особистості старших дошкільників у позашкільних навчальних закладах.

Незважаючи на декларування у Законі України «Про позашкільну освіту» права навчатися та виховуватися у позашкільному навчальному закладі дітям 6-го року життя (а в окремих випадках, передбачених положеннями статутів позашкільних установ, і молодшим), досі не існує теоретико-методичного забезпечення роботи з цією категорією вихованців. Тим часом у багатьох позашкільних навчальних закладах масово розгортають роботу цілі підрозділи передшкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку. Чимало позашкільних закладів проводять роботу навіть з молодшими дошкільниками. Організація педагогічного процесу керівниками та педагогами позашкільних навчальних закладів з цією категорією вихованців відбувається на інтуїтивній основі. Зважаючи на ці обставини, можемо констатувати практичний запит на розроблення концептуальних теоретико-методичних засад позашкільної освіти дітей дошкільного віку, одним із завдань яких є розвиток творчості дитини.

В. О. Сухомлинський розглядав творчість як «особливу направленість інтелекту, особливий зв'язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності» [8, с. 24]. Проявитись і розвинутись творчість дитини може лише в діяльності. Тому важливим є момент організації її (діяльності) таким чином, щоб дитина могла виявити свою активність [4].

Розвинений соціум диктує: з об'єкта виховного впливу дорослих дитина має бути переведена і сприйнята ними як активний суб'єкт навчальної та виховної взаємодії всіх її учасників. Сучасна педагогіка спрямовує суспільство до уважного вивчення феномену дитинства, його філософії, культури, джерел та перспективних ліній розвитку. Проте, прагнучи до розвитку творчого потенціалу кожної дитини з дошкільного віку, психологи і педагоги не ведуть мову про сформовану творчу особистість. Творча особистість розглядається ними як така, що має індивідуальний творчий, мотиваційний і соціальний потенціал, який дає можливість отримати високі результати в одній (або більше) із таких царин: інтелект, соціальна компетентність, художні, психічні та фізичні можливості тощо. При цьому акцент робиться на самому продукті творчої діяльності.

Оскільки в дошкільному віці інтелект, соціальна компетентність, художні, психічні та фізичні можливості перебувають у стадії становлення і розвитку, характеризуючи дитину-до- шкільника, можемо говорити лише про творчу спрямованість особистості. Ця категорія потребує контекстуального та функціонального аналізу. Зосередимо нашу увагу на окремих специфічних її ознаках, що випливають із сучасних наукових психолого-педагогічних досліджень.

Творчо спрямовану особистість характеризують: прояв особистісних якостей у таких підсистемах: спрямованості, творчих умінь, характерологічних та індивідуальних особливостей психічних процесів (за дослідженнями С. О. Сисоєвої); розумова активність, що спрямовується на самостійне набуття знань для конкретної діяльності, емоційна оцінка та самооцінка створеного продукту (за дослідженнями Н. О. Вєт- лугіної, А. Б. Щербо); оригінальність суджень і дій, пошукова і дослідницька активність, здатність віднайти свій оригінальний спосіб вирішення проблеми, виокремлення (визначення) власної думки та реалізація її у формі інтелектуального чи іншого продукту (за дослідженнями І. П. Волкова, В. О. Моляко); здатність порівнювати та аналізувати явища, використовувати набуті знання у зміненій ситуації, визначати нові ознаки та функції знайомого предмета (за дослідженнями І. П. Волкова, І. Я. Лернера, В. О. Моляко).

Отже, творчо спрямована особистість дитини дошкільного віку -- це така особистість, яка володіє системою якостей, що відображають: активне опанування нею індивідуальної свободи, особливості психічних процесів, характерологічні риси, а також уміння, що сприяють успіху у творчій діяльності. У цій діяльності дитина постає як творчо активний суб'єкт і переживає почуття задоволення, емоційного піднесення. Радість від процесу діяльності у дитини дошкільного віку переважає над радістю від отриманого результату.

Керуючись аксіомою, що особистість формується особистістю, розуміємо, що для формування творчо спрямованої особистості дитини необхідним є її спілкування з творчим дорослим: педагогом-митцем, здатним розпізнати задатки і здібності та скерувати розвиток дитини.

Резюмуючи викладені положення, зазначимо, що формування творчо спрямованої особистості дитини дошкільного віку виступає потребою й умовою успішного розвитку українського суспільства. Розбудова дошкільної, шкільної і позашкільної освіти, спрямованої на творчий розвиток особистості, здатна забезпечити той фундамент, на якому підніметься і виросте успішна українська нація.

Література

1. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2-х кн. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / Іван Дмитрович Бех. -- К. : Либідь, 2003. -- Кн. 2. -- 344 с.

2. Бєлєнька А. В. Дитина дошкільного віку: яка вона? Сучасний вихователь: яким йому бути? / Ганна Володимирівна Бєлєнька // Країна до- шкілля. -- 2014. -- № 1-3. -- С. 26-30.

3. Борисова З. Н. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки / З. Н. Борисова, В. У. Кузьменко. -- К. : Вища школа, 2004. -- 511 с.

4. Житнік Т. С. Художньо-творчий розвиток дітей старшого дошкільного віку засобами живопису: зміст і вимір ефективності / Т. С. Житнік // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. -- Кам'янець-Подільський : Видавець ПП Зволей- ко Д. Г., 2012. -- Вип. 16, кн. 2. -- 384 с.

5. Кочерга О. В. Психофізіологія творчості дітей / Олександр Васильович Кочерга. -- К. : Шк. світ, 2011. -- 118 с.

6. Пустовіт Г. П. Формування творчої особистості у позашкільних навчальних закладах: теоретичний аспект / Григорій Петрович Пустовіт // Позашкільна освіта та виховання. -- 2007. -- № 1. -- С. 2-8.

7. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підручник / Світлана Олександрівна Сисоєва. -- К. : Міленіум, 2006. -- 346 с.

8. Сухомлинський В. А. Об умственном воспитании / сост. и авт. вступ. ст. М. И. Мухин. -- К. : Рад. школа, 1983. -- 206 с.

9. Эфроимсон В. П. Генетика гениальности / Владимир Павлович Эфро- имсон. -- М. : Тайдекс Ко, 2002. -- 376 с.

10. Moles A. A. Information theory and Esthetic Perception / A. A. Moles. -- Urbana, Illinois: University of Illinois Press, 1968. -- 208 p.

11. Price D. S. Little science, big science / Derek John de Solla Price. -- New York: Columbia University Press, 1963. -- 119 p.

Размещено на Allbest.ru