Вікові особливості механічної пам'яті у школярів з нейросенсорною приглухуватістю
Зростання кількості дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку - причина виникнення труднощів у формуванні різних форм навчальної діяльності. Методика визначення об’єму механічного запам’ятовування цифр у дітей із нейросенсорною приглухуватістю.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2019 |
| Размер файла | 159,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Неухильне зростання кількості дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку, що виявляються у дефіциті уваги, пам'яті, розладах емоційної сфери, складає труднощі у формуванні різних форм навчальної діяльності, виникає соціальна дезадаптація і порушення процесу соціалізації цих дітей [3].
Вивчення особливостей пам'яті у дітей з порушеним слухом має принципове значення для психології, позаяк саме в цій сфері можна знайти відповіді на важливі питання, зокрема якою мірою порушення слуху (первинне порушення) і особливості розвитку мови (вторинні відхилення) впливають на розвиток різних видів пам'яті [1, 2, 4].
За даними ВООЗ 2015 року, 5% населення планети, а це 360 мільйонів людей, серед яких 328 млн. дорослих і 32 млн. дітей, страждає на втрату слуху, що призводить до інвалідності, а до 2030 року кількість таких пацієнтів із незворотними формами глухоти зросте на 30 % [14-16]. В Україні живуть понад 500 тисяч дітей із вадами слуху. Серед них 30 тисяч мають незворотні патології, які не можна усунути реабілітаційними методами [4].
У ряді наукових публікацій були встановлені залежності між об'ємом короткочасної пам'яті і деякими властивостями нервової системи (функціональною рухливістю, силою нервових процесів) у людей, які не мали порушень слуху [10]. Дослідження короткочасної пам'яті у людей з порушенням слуху проводили ряд дослідників [7, 9, 12], але співставлення особливостей короткочасної зорової пам'яті у школярів різного віку з вадами слуху не проводилось.
Мета дослідження. Зважаючи на це, метою нашого дослідження було визначення показників механічної пам'яті у школярів різних вікових періодів з нейросенсорною приглухуватістю.
У відповідності до мети були сформовані група школярів з НСП і контрольна група (здорові школярі). Школярі, що увійшли у досліджувані групи були розділені на 3 вікові періоди - молодший (7-10 років), середній (11-14 років) і старший (15-17 років) [6].
Для формування групи осіб з НСП був проведений аналіз аудіограм 126 осіб, які мали різні вади слуху та навчались в Острозькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті № 2 І-ІІІ ступенів. Нами було виявлено, і це підтверджується літературними даними, що найбільш поширеною серед досліджуваної групи була нейросенсорна приглухуватість ІІІ-ІV ступеня [4]. Для дослідження ми відібрали 90 осіб, які мали вроджену або рано набуту двобічну сенсоневральну приглухуватість ІІІ-ІV ступеня. Особи, які мали контакт з радіацією, перенесли черепно-мозкову травму, а також з асиметричним слухом не досліджувались.
Контрольну групу склали 90 осіб тих самих вікових періодів, що не мали порушень слуху і навчались у Тернопільському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - медичний ліцей №15» Тернопільської міської ради.
Ми провели статевий розподіл школярів, у кожній досліджуваній групі з рівномірним представництвом осіб чоловічої і жіночої статі.
Дослідження виконані з дотриманням основних положень Міжнародного керівництва з етики для біомедичних досліджень за участі людей Ради міжнародних організацій медичних наук (CIOMS) [13], а також Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини [8]. Дизайн дослідження передбачав дотримання принципів конфіденційності та поваги особистості дитини, як особи, не здатної до самозахисту.
У дослідженні використовували пакет “Пам'ять” діагностичного комп'ютерного комплексу “Effecton Studio”. Для оцінки механічної пам'яті ми вивчали пам'ять на цифри, числа, склади та геометричні фігури. Такий вибір предметів був зумовлений тим, що у дітей з нейросенсорною приглухуватістю способи запам'ятовування різномодального матеріалу можуть бути різними і залежать від складності матеріалу [7].
Проводили ряд тестів:
- Об'єм механічного запам'ятовування цифр. На короткий час досліджуваному пред'являються ряди цифр. Їх слід запам'ятати і ввести в комп'ютер. Після останнього згаданий символу натиснути Enter. Якщо досліджуваний запам'ятав не весь рядок, він повинен набрати те, що запам'ятав, але ніколи не повинен вводити випадкові символи. Завданням досліджуваного є правильне відтворення кожного цифрового ряду в будь-якій послідовності. Тест адаптивний - перший ряд містить 7 цифр, в разі правильного відтворення наступний ряд збільшується на одну цифру, а в разі неправильного - зменшується на одну цифру і т.д. Результатами тесту є середня довжина цифрового ряду і середня кількість правильно відтворених чисел в ряду.
- Об'єм механічного запам'ятовування чисел. Досліджуваному послідовно пред'являються 10 двозначних чисел. Їх слід запам'ятати і, після сигналу, ввести з клавіатури те, ті числа, які досліджуваний запам'ятав в будь-якій послідовності. Тестування повторюється двічі. Оцінка тесту проводиться на підставі обчислення відсотка правильних відповідей в двох пробах. Абсолютні значення переводяться в бальні оцінки.
- Об'єм механічного запам'ятовування беззмістовних складів. За загальною кількістю складів, яку запам'ятав досліджуваний, можна зробити висновок про можливість його короткочасної пам'яті, а також про об'єм його пам'яті. Досліджуваному пред'являються ряди беззмістовних складів, число їх поступово збільшується в міру правильного виконання завдань. Склади слід запам'ятовувати, після чого вводити з клавіатури те, що запам'яталось в будь-якій послідовності. Тестування починається з двох складів і триває до помилки. Оцінка результатів проводиться на підставі кількості правильно відтворених складів. Абсолютні значення переводяться в бальні оцінки.
- Об'єм образної пам'яті. Досліджуваному протягом 40 секунд одночасно пред'являється 9 геометричних фігур. Їх необхідно запам'ятати. Після зникнення цих фігур на екрані монітора висвічується таблиця із 28 фігур, серед яких є й ті 9, які були перд'явлені досліджуваному. Необхідно впізнати і натисканням на відповідну фігуру лівою клавішею миші відмітити кожну з фігур, яку запам'ятав досліджуваний. Оцінка результату здійснюється за кількістю фігур, яку запам'ятав досліджуваний. Абсолютні значення переводяться у бали.
Статистичний аналіз даних проводили за допомогою статистичних пакетів „EXCELL FOR WINDOWS” та „STATISTICA”. Перевірку гіпотези на нормальність здійснювали з використанням статистичних критеріїв Колмогорова-Смірнова та Шапіро-Уілка. Розподіл величин вважали нормальним при отриманні рівня достовірності критерія Шапіро-Уілка р>0,05 та р>0,2 - для критеріяКолмогорова-Смірнова. При відмінності в результатах тестів, опиралися на критерій Шапіро-Уілка, як більш надійного.
Опис кількісних величин здійснювали залежно від правильності їх розподілу. При правильному розподілі величин кількісні характеристики досліджуваної ознаки подавали у вигляді середнього значення (Mean) його статистичної похибки (SD).Для опису кількісних характеристик ознак, розподіл яких відрізнявся від нормального, використовували медіану (Ме) та нижній квартиль (Lq) і верхній квартиль (Uq). Порівняння вибірок за кількісною ознакою проводили параметричними і непараметричними методами. Порівняння 2-х незалежних вибірок за кількісною ознакою за умови правильного розподілу величин та рівності дисперсій у досліджуваних групах здійснювали за допомогою t-критерію Стьюдента. При неправильному розподілі величин порівняння 2-х вибірок проводили з використанням тесту Манна-Уітні. Результати вважали достовірними при отриманні критерія достовірності p<0,05. [11].
Об'єм механічного запам'ятовування цифр у школярів з НСП був достовірно меншим, ніж у контрольній групі (рис.1). Якщо учні з нормальним слухом усіх вікових періодів давали у середньому (55,19±10,14) правильних відповідей, то у групі з НСП цей показник склав (43,11±9,51).
Рис. 1. Об'єм механічного запам'ятовування цифр у дітей із нейросенсорною приглухуватістю та у групі контролю
Як видно з результатів, представлених у таблиці 1, з віком відсоток правильних відповідей у школярів обох досліджуваних груп зростав, однак у кожному віковому періоді показник був достовірно меншим у групі школярів з порушеним слухом. Аналізуючи кожну з підгруп можна констатувати, що у хлопців як контрольної групи, так і групи з НСП показники були вищими ніж у дівчат, однак статистичної достовірності ми не встановили.
Таблиця 1 - Показники об'єму механічного запам'ятовування цифр у школярів різних вікових періодів контрольної групи і групи із НСП (Mean±SD)
|
% правильних відповідей |
|||||
|
Вікові періоди |
Група |
Стать |
Загалом по групі |
||
|
Ч |
Ж |
||||
|
Молодший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
50,60±9,78 |
48,67±9,40 |
49,63±9,48 |
|
|
НСП, n=30 |
36,67±6,52# |
35,47±5,19# |
36,07±5,82# |
||
|
Середній шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
55,40±10,49 |
54,67±8,88 |
55,03±9,56 |
|
|
НСП, n=30 |
41,93±5,38# |
39,93±5,48# |
40,93±5,43# |
||
|
Старший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
62,40±8,13 |
59,40±8,48 |
60,90±8,31 |
|
|
НСП, n=30 |
53,20±7,44* |
51,57±9,35* |
52,33±8,35# |
||
|
Примітки: - достовірність різниці із показниками контрольної групи p<0,05; #- достовірність різниці між показниками р<0,001. |
нейросенсорний приглухуватість психофізичний запам'ятовування
Враховуючи рівність дисперсій у вікових групах (тест Левена p>0,05) і правильність розподілу величин, для порівняння трьох вікових періодів школярів з НСП, ми використали параметричний дисперсійний аналіз. Він показав наявність достовірної різниці між усіма віковими періодами (табл. 2).
Таблиця 2 - Об'єм механічного запам'ятовування цифр у дітей з НСП залежно від віку (Mean±SD)
|
Показник |
Вікова група 7-10 років (1 група) (n=30) |
Вікова група 11-14 років (2 група) (n=30) |
Вікова група 15-17 років (3 група) (n=30) |
Тест Шеффе, критерій достовірності, p |
|
|
К-сть правильних відповідей, % |
36,07±5,82 |
40,93±5,43 |
52,33±8,35 |
р1-2=0,002 р1-3<0,001 р2-3<0,001 |
|
|
Примітки: рівень статистичної значущості при міжгруповому порівнянні р<0,05; р1-2 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 2 групи р1-3 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 3 групи р2-3 достовірність різниці між показниками дітей 2 групи та 3 групи |
Ще більші відмінності звфіксовано нами при дослідженні об'єму механічного запам'ятовування чисел, що можна пояснити зростанням складності завдань. Якщо школярі контрольної групи в середньому давали 50 (45; 59) відсотків правильних відповідей, то у групі з НСП цей показник склав 39 (34; 37) відсотка (рис. 2).
Рис. 2. Об'єм механічного запам'ятовування чисел у дітей із нейросенсорною приглухуватістю та у групі контролю
У порівнянні з контрольною групою (табл. 2), кількість правильних відповідей, яку давали учні з НСП була достовірно меншою як загалом по групі в усі вікові періоди, так і по окремих підгрупах. Статевих відмінностей у порівнюваних групах не виявлено.
Таблиця 3 - Показники об'єму механічного запам'ятовування чисел у школярів різних вікових періодів контрольної групи і групи із НСП (Me (Lq; Uq))
|
Кількість правильних відповідей, % |
|||||
|
Вікові періоди |
Група |
Стать |
Загалом по групі |
||
|
Ч |
Ж |
||||
|
Молодший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
47 (43; 50) |
48 (36; 50) |
48 (43; 50) |
|
|
НСП, n=30 |
33#(30; 37) |
37*(31; 40) |
35#(30; 39) |
||
|
Середній шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
51(43; 59) |
50 (45; 58) |
51 (45; 58) |
|
|
НСП, n=30 |
38#(35; 42) |
38#(34; 40) |
38#(34; 41) |
||
|
Старший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
60 (51; 64) |
54 (45; 63) |
57 (60; 63) |
|
|
НСП, n=30 |
47*(43; 55) |
48*(41; 52) |
48#(43; 53) |
||
|
Примітки: * - достовірність різниці із показниками контрольної групи p<0,05; #- достовірність різниці із показниками контрольної групи р<0,001. |
З віком об'єм механічного запам'ятовування чисел у школярів з НСП зростає і наявні достовірні відмінності між досліджуванмиввіковими періодами (табл. 3).
Таблиця 4 - Об'єм механічного запам'ятовування чисел у дітей з НСП залежно від віку (Me (Lq; Uq))
|
Показник |
Вікова група 7-10 років (1 група) (n=30) |
Вікова група 11-14 років (2 група) (n=30) |
Вікова група 15-17 років (3 група) (n=30) |
Критерій Краскела-Уолліса (Н) та критерій достовірності (р) |
Критерій Манна-Уітні |
|
|
% правильних відповідей |
35 (30; 39) |
38 (34; 41) |
48 (43; 53) |
Н=38,60 р<0,001 |
р1-2=0,041 р1-3<0,001 р2-3<0,001 |
|
|
Примітки: рівень статистичної значущості згідно поправки Бонферроні при іж груповому порівнянні р<0,017; р1-2 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 2 групи р1-3 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 3 групи р2-3 достовірність різниці між показниками дітей 2 групи та 3 групи |
Дослідження об'єму механічного запам'ятовування беззмістовних складів також виявило достовірно вищі показники у школярів з нормальним слухом як щодо кількості правильних відповідей, так і стосовно середньої довжини ряду символів у складі (рис. 3).
Якщо учні контрольної групи давали в середньому 16 (14; 18) правильних відповідей, то показник школярів з НСП склав 14 (11; 17). Ще більша різниця виявилась при аналізі середньої довжини ряду - у контрольній групі 4 (3; 5) символів, а у групі з НСП - 3 (2; 3) символи.
Рис. 3. Об'єм механічного запам'ятовування складів у дітей із нейросенсорною приглухуватістю та у групі контролю (А - кількість правильних відповідей; Б - максимальна довжина ряду)
При порівнянні досліджуваних груп (табл. 5) видно, що як у школярів з нормальним слухом, так і за умов слухової деривації з віком спостерігається зростання кількості правильних відповідей, які давали досліджувані при проведенні цього тесту, причому це зростання було пропорційним. Статевих особливостей в обох порівнюваних групах не виявлено.
Таблиця 5 - Показники об'єму механічного запам'ятовування складів у школярів різних вікових періодів контрольної групи і групи із НСП (Me (Lq; Uq))
|
Кількість правильних відповідей |
|||||
|
Вікові періоди |
Група |
Стать |
Загалом по групі |
||
|
Ч |
Ж |
||||
|
Молодший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
14 (12; 15) |
16 (10; 18) |
14 (12; 16) |
|
|
НСП, n=30 |
12 (11; 14) |
11(10; 18) |
12*(10; 15) |
||
|
Середній шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
15 (14; 16) |
15 (11; 18) |
15 (14; 16) |
|
|
НСП, n=30 |
14 (11; 16) |
14 (11; 16) |
14*(11; 16) |
||
|
Старший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
18 (15; 20) |
18 (16; 20) |
18 (16; 20) |
|
|
НСП, n=30 |
16 (13; 19) |
16 (11; 19) |
16*(13; 19) |
||
|
Примітки: * - достовірність різниці із показниками контрольної групи p<0,05; #- достовірність різниці із показниками контрольної групи р<0,001. |
Аналіз показників у школярів різних вікових періодів з НСП показав, що достовірної різниці між учнями молодшої і середньої вікової групи немає, однак така різниця виявляється стосовно показників середнього і старшого вікових періодів, а також між молодшими і старшими школярами (табл. 6).
Таблиця 6 - Об'єм механічного запам'ятовування складів у дітей з НСП залежно від віку (Me (Lq; Uq))
|
Показник |
Вікова група 7-10 років (1 група) (n=30) |
Вікова група 11-14 років (2 група) (n=30) |
Вікова група 15-17 років (3 група) (n=30) |
Критерій Краскела-Уолліса (Н) та критерій достовірності (р) |
Критерій Манна-Уітні |
|
|
Кількість правильних відповідей |
12 (10; 15) |
14 (11; 16) |
16 (13; 19) |
Н=12,02 р<0,05 |
р1-2>0,05 р1-3=0,001 р2-3=0,016 |
|
|
Примітки: рівень статистичної значущості згідно поправки Бонферроні при міжгруповому порівнянні р<0,017; р1-2 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 2 групи р1-3 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 3 групи р2-3 достовірність різниці між показниками дітей 2 групи та 3 групи |
При дослідженні об'єму образної зорової пам'яті результати виявились дещо іншими. У школярів з НСП показник, що характеризує кількість відтворених фігур був достовірно вищим, ніж у групі дітей з нормальним слухом (рис. 4).
Рис. 4. Об'єм образної зорової пам'яті у дітей із нейросенсорною приглухуватістю та у групі контролю
При аналізі підгруп виявилось, що у школярів молодшого та старшого шкільного віку зі слуховою деривацією об'єм образної зорової пам'яті достовірно перевищував аналогічні показники контрольної групи, а в учнів середнього шкільного віку достовірних змін не спостерігалось (табл. ). Не зафіксовано суттєвих відмінностей щодо досліджуваних показників залежно від статі.
Таблиця 7 - Показники об'єму образної пам'яті у школярів різних вікових періодів контрольної групи і групи з НСП (Me (Lq; Uq))
|
Кількість відтворених фігур |
|||||
|
Вікові періоди |
Група |
Стать |
Загалом по групі |
||
|
Ч |
Ж |
||||
|
Молодший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
2 (1; 3) |
3 (2; 4) |
3 (2; 3) |
|
|
НСП, n=30 |
3* (3; 4) |
3 (3; 4) |
3* (3; 4) |
||
|
Середній шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
4 (3; 4) |
4 (4; 5) |
4 (3; 4) |
|
|
НСП, n=30 |
4 (3; 5) |
4 (4; 5) |
4 (4; 5) |
||
|
Старший шкільний вік |
Контрольна, n=30 |
4 (3; 4) |
5 (4; 5) |
4 (4; 5) |
|
|
НСП, n=30 |
5* (4; 5) |
5* (5; 6) |
5* (4; 6) |
||
|
Примітка. * - достовірність різниці із показниками контрольної групи p<0,05. |
Порівнюючи показники школярів з НСП різних вікових періодів ми встановили наявність достовірної різниці між ними (табл. 8). Найменшу кількість відтворених фігур показали учні молодшого шкільного віку, а найбільшого - старшого шкільного віку.
Таблиця 8 - Об'єм образної пам'яті у дітей з НСП залежно від віку (Me; (Lq; Uq))
|
Показник |
Вікова група 7-10 років (1 група) (n=30) |
Вікова група 11-14 років (2 група) (n=30) |
Вікова група 15-17 років (3 група) (n=30) |
Критерій Краскела-Уолліса (Н) та критерій достовірності (р) |
Критерій Манна-Уітні |
|
|
Кількість відтворених фігур |
3 (3; 4) |
4 (4; 5) |
5 (4; 6) |
Н=38,15 р<0,001 |
р1-2<0,001 р1-3<0,001 р2-3=0,005 |
|
|
Примітки: рівень статистичної значущості згідно поправки Бонферроні при міжгруповому порівнянні р<0,017; р1-2 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 2 групи р1-3 достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 3 групи р2-3 достовірність різниці між показниками дітей 2 групи та 3 групи |
Кращі показники пам'яті на образи у дітей з НСП можна пояснити тим, що формування другої сигнальної системи у них відбувається на принципово іншій основі (образ - жест), ніж у дітей з нормальним слухом (літера - слово) [1, 9, 12].
Деякі автори відмічають, що сенсорно-депривовані діти краще запам'ятовують той матеріал, який більше залежить від вміння зафіксувати, ніж від вміння осмислювати та вербалізувати (наприклад, геометричні фігури) [7]. Однак, як відомо, безпосереднього запам'ятовування не існує, воно завжди детерміновано зустрічною активністю людини. Тобто, вербалізується будь який матеріал, а різниця полягає у ступені легкості. Таким чином, у осіб з нейросенсорною приглухуватістю образна пам'ять теж осмислена. У пізнанні вони керуються деталями, що першими впали в око, але гірше виділяють суттєві малопомітні ознаки [12]. Швидше йде розвиток пізнання специфічного, індивідуального у об'єктах, ніж носіїв загального. Сенсорно-депривовані особи менше користуються прийомами опосередкованого запам'ятовування, а образи у них співіснують відповідно за належністю до однієї життєвої ситуації. Запам'ятовування слів ускладнене із-за неточності раніше сформованих словесних значень, та із-за бідності зв'язків між значеннями та їх системами упорядкування. Таким чином, пам'ять зумовлена характером тієї пізнавальної діяльності, яка відбувається при запам'ятовуванні та при відтворенні матеріалу, а запам'ятовування залежить від уявлень, що склалися раніше [7, 12].
Отже, діти із слуховою деривацією краще, ніж діти із нормальним слухом, запам'ятовують образи і мають гарно розвинуту короткочасну зорову пам'ять на невербальні стимули, що може бути використано при плануванні корекційної роботи.
Література
1. Боскис Р.Н. Проблемы развития и типологии детей с нарушениями слуха / Р.Н. Боскис // Психология глухих детей. М. : Педагогика, 1971. - С. 7-13.
2. Вакуленко Л.М. Особливості психічного розвитку дітей із тяжкими сенсоневральними порушеннями - претендентів на кохлеарну імплантацію / Л.М. Вакуленко, А.І. Розкладка // Ж. вушн., нос. і горл. хвороб. - 2013. - № 3. - С. 69-71.
3. Демчук С.П. Соціальна інтеграція і реабілітація непосносправних школярів: Метод. рек. - Л. : Укр. технології, 2002. - 91 с.
4. Дитяча оториноларингологія: національний підруч- ник / А.А. Лайко, А.Л. Косаковський, Д.Д. Заболотна [та ін.] / [За ред. проф. А.А. Лайка]. - К. : Логос, 2013. - 576 с. - Режим доступу : http://www.lorlife.kiev.ua/2014/2014_2_95.pdf
5. Брилах П.С. Проблеми спеціальної освіти осіб з порушенням слуху. - Актуальні проблеми виховання та навчання студентів з особливими потребами: Тези доповідей /За заг. ред. П.М. Таланчука, Г.В. Онкович - К.: Ун-т "Україна", 2011. - С. 475
6. Вiкова фiзiологiя з основами шкiльної гiгiєни : пiдручник / I.П. Аносов, В.Х. Хоматов, Н.Г. Сидоряк [та iн.]. - Мелiтополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2008. - 433 с.
7. Гафиятуллина Г.Ш. Принципы анализа функциональных параметров памяти, внимания и мышления у слабослышащих детей / Г.Ш. Гафиятуллина, Е.Л. Трофимова //Известия ЮФУ. Техническиенауки. -2010. - № 8, Т. 109. - С. 37-41
8. Гельсiнська декларацiя Всесвiтньої медичної асоцiацiї про етичнi принципи проведення наукових медичних дослiджень за участю людини : [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.wma.net/en/20activities/10ethics/10helsinki/index.html
9. Луцько К. Взаємозв'язок пізнавальної діяльності та розвитку мовлення глухих / К. Луцько // Дефектология. - 1999. - №1. - С. 8-11.
10. Макаренко Н.В., Борейко Т.В. Взаимосвязь свойств основных нервных процессов и произвольного внимания у детей младшего школьного возраста // Физиологич. журнал. - 1993. - Т. 39.- №4. - С. 80-87.
11. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных / А.Д. Наследов. - СПб: Речь, 2007. - 392 с.
12. Розанова Т.В. Развитие памяти и мышления глухих детей. / Т.В. Розанова // М. : Просвещение, 1993. - 249 с.
13. Council for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS) [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cioms.ch/
14. National Institution Deafness and Other Communication Disorders. Hearing, Ear Infections, and Deafness / U.S. Department of Health & Human Services // National Institutes of Health. - 2015. - Режим доступу: www.nidcd.nih.gov/health/hearing/Pages/Default.aspx
15. WHO 2015. Deafness and hearing loss / WHO // Mediacentre. - 2015. - Factsheet N 300. - Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/ fs300/en/
16. WHO. Guidelines for hearing aids and services for developing countries (2nd Edition). Preventing of Blindness and Deafness / WHO // WHO Library. - 2004. - Режим доступу: http://www.who.int/pbd/deafness/en/hearing_aid_guide_en.pdf
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості розвитку пам’яті та її механізмів у молодшому шкільному віці. Типи та риси пам’яті. Організація, методи та результати діагностики пам’яті дітей молодшого шкільного віку. Вікові особливості механізмів запам’ятовування молодшого школяра.
курсовая работа [589,8 K], добавлен 16.06.2010Погляди вітчизняних психологів на вивчення пам'яті та мислення. Порівняння особливостей опосередкованого запам’ятовування у ситуаціях різного типу опосередкування. Встановлення взаємозв’язку мислення та особливостей опосередкованого запам’ятовування.
курсовая работа [101,4 K], добавлен 14.05.2013Основні методи запам’ятовування інформації, їх сутність і особливості, характеристика та відмінні риси, порядок визначення ефективності. Критерії вибору того чи іншого методу запам’ятовування, властиві конкретній особі. Аналіз методу "Алгоритм абзацу".
реферат [12,5 K], добавлен 05.05.2009Відхилення в стані здоров'я та психофізичному розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років. Засоби фізичної реабілітації, спрямовані на покращення соматичного стану та відновлення вторинних недоліків у психофізичному розвитку дітей.
курсовая работа [784,9 K], добавлен 19.02.2011Поняття пам'яті і механізму запам'ятовування. Структура і зміст образної пам'яті в педагогічній літературі. Дослідження мимовільного запам'ятовування і умов його продуктивності, динаміки заучування та безпосереднього і опосередкованого запам'ятовування.
курсовая работа [40,9 K], добавлен 23.11.2010Дослідження рівня сформованості зорової та слухової пам’яті у дітей молодшого шкільного віку з вадами зору. Процеси запам’ятовування, збереження, відтворення і забування. Закономірності та особливості психосоціального розвитку дітей із порушеннями зору.
статья [207,1 K], добавлен 05.10.2017Роль пам'яті в системі пізнавальної діяльності. Фізіологічні основи та принципи функціонування пам'яті, її різновиди. Характеристика основних процесів пам'яті: запам'ятовування, зберігання, відтворення, забування. Умови успішного запам'ятовування.
презентация [736,4 K], добавлен 24.09.2015Психологічна характеристика типів і процесів пам’яті, рекомендації щодо її поліпшення. Аналіз результатів експериментального вивчення опосередкованого запам’ятовування у молодших і старших школярів та дослідження їх вікових і гендерних особливостей.
курсовая работа [100,6 K], добавлен 23.11.2010Особливості розвитку уваги у дітей молодшого шкільного віку в різних видах діяльності. Психологічні прийоми розвитку властивостей уваги молодших школярів в ігровій діяльності. Практичні поради для розвитку властивостей уваги в учнів початкової школи.
курсовая работа [601,9 K], добавлен 19.12.2013Особливості емоційно-чуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтування методів і форм розвитку емпатії у молодших школярів, розробка ефективної програми її формування та аналіз результатів дослідження емпатії у дітей молодшого шкільного віку.
дипломная работа [228,9 K], добавлен 17.11.2010Визначення розумової відсталості. Причини порушень інтелектуального розвитку у дітей. Класифікація форм олігофренії. Психологічні особливості розвитку розумово відсталих дітей. Недостатність моторики, уваги, мотивації та інтересу, труднощі зі сприйняттям.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 24.06.2011Визначення поняття про увагу у наукових психологічних дослідженнях. Вікові особливості розвитку зосередженості у дитинстві. Організація та проведення констатуючого експерименту, рекомендації щодо формування довільної уваги у дітей п'ятого року життя.
курсовая работа [956,7 K], добавлен 26.07.2011Тривожність як прояв емоційної сфери. Причини виникнення тривожності і особливості її прояву у дітей молодшого шкільного віку. Особливості розвитку самооцінки у молодших школярів. Анкета діагностики тривожності А. Прихожан, проективна методика Л. Карпова.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 31.01.2014Психічний розвиток школярів початкових класів загальноосвітніх шкіл, формування їх особистості та пізнавальної активності. Характеристика навчальної діяльності молодших школярів у працях провідних психологів. Основні тенденція в розвитку уяви учнів.
реферат [27,4 K], добавлен 27.09.2009Визначення розумової відсталості, причини порушень інтелектуального розвитку у дітей. Класифікація олігофренії. Особливості психічного розвитку розумово відсталих дітей: моторика, увага, інтереси, сприйняття, пам'ять, мислення та мова, корекційна робота.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 24.06.2011Науково-теоретичні основи формування мовленнєвої діяльності та особливості емоційно-комунікативного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку. Діагностика стану, активізація емоційно-комунікативного розвитку. Ефективність експериментальної методики.
курсовая работа [77,8 K], добавлен 03.07.2009Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку. Формування загальної здібності до навчання у дітей з затримкою психічного розвитку. Поради батькам та вихователям. Затримка психічного розвитку як одна з форм дизонтогенезу.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 16.09.2010Етіологія, класифікація затримки психічного розвитку. Основні групи причин, які можуть обумовлювати затримку психічного розвитку дитини. Особливості пізнавальних процесів дітей з затримкою психічного розвитку. Причини порушеного сприйняття у дітей із ЗПР.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 24.06.2011Поняття та основні властивості темпераменту. Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту. Індивідуальний підхід до молодших школярів з різними типами темпераментів в процесі навчання і виховання, методика визначення рівня розумового розвитку.
курсовая работа [120,4 K], добавлен 10.11.2014Комплексна психодіагностична методика вивчення рівня агресивності молодших школярів. Дослідження причин та форм агресивної поведінки експериментального класу. Експериментальна методика психокорекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 14.08.2010
