Психологічні тенденції використання проективних методів в сучасній практичній психології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні тенденції використання проективних методів в сучасній практичній психології

Хлівна Олександра Миколаївна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри

медичної психології та психодіагностики

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Хлівна О.М. Психологічні тенденції використання проективних методів в сучасній практичній психології. У статті досліджується практичне застосування проективного підходу в професійній діяльності практичного психолога. Наведено результати емпіричного дослідження психологічних сфер застосування проективних методів психологами шкільних і дошкільних закладів.

Ключові слова: професійна діяльність, психодіагностика, проективні методи.

Хлевная А.Н. Психологические тенденции использования проективних методов в современной практической психологии. В статье исследуется практическое применение проективного подхода в профессиональной деятельности практического психолога. Приводятся результаты эмпирического исследования психологических сфер применения проективных методов психологами школьных и дошкольных заведений.

Ключевые слова: профессиональная деятельность, психодиагностика, проективные методы.

Khlivna O.M. Psychological trends using projective methods in modern practical psychology.

The article examines the practical application of projective approach in professional activities of practical psychologist. The results of empirical studies of psychological applications using projective methods of psychologists at school and preschool institutions are shown.

Key words: professional activities, psychodiagnostics, projective methods.

Постановка наукової проблеми. У зв'язку зі зростаючою потребою у прикладних психологічних дослідженнях особистості проективні методи почали широко використовуватися в багатьох галузях психологічної практики. Проте не завжди їх застосування виправдане завданнями конкретного дослідження, а отримані результати інтерпретуються у категоріях, адекватних уявленням про особистість, що склалися у вітчизняній психології. Проективні методи дослідження особистості - одна з найбільш складних і суперечливих сфер психологічної діагностики. Це стосується практично всіх аспектів: конструювання проективних тестів, їх адаптації, апробації і застосування, навчання кваліфікованих фахівців для роботи з ними тощо [1]. Стійкий інтерес психологів до проективної діагностики зберігається вже більш як півстоліття. Різні проективні методики широко використовуються в практиці дослідження особистості у всіх галузях сучасної психології. За їх допомоги не тільки отримують певну інформацію про особистість. Часто вони служать робочим інструментом для перевірки тих або інших теоретичних положень. Про важливість місця, яке проективні методики займають в сучасній психодіагностиці, свідчать міжнародні конгреси, що регулярно проводяться протягом не одного десятка років, створені в багатьох країнах спеціальні наукові інститути і спілки, періодичні видання, що публікуються на різних мовах. Тому для професійної діяльності психологів в сучасному соціальному середовищі важливо набути досвіду використання проективних методів в різних аспектах практичної психології.

Аналіз останніх досліджень. Проективна ідеологія формувалася під впливом двох напрямів - психоаналізу і холістичної психології. В рамках кожного з цих напрямів проективний метод вирішує особливі завдання і використовує особливий словник понять [2]. Так, в психоаналітичних теоріях, де суть особистості розглядається як продукт перетворень інстинктивних потягів під впливом соціальних і культурних вимог середовища, проективний метод орієнтований на виявлення саме цих неусвідомлюваних тенденцій. Отже, проективний метод, використовуваний в системі психоаналізу, володітиме наступними рисами: 1) спрямованістю на діагностику причин дезадаптації -несвідомих потягів, конфліктів і способів їх дозволу (механізмів захисту); 2) трактуванням всієї поведінки, і проективної зокрема, як прояву динаміки несвідомих потягів; 3) передумова будь-якого проективного дослідження - невизначеність тестових умов - інтерпретуватиметься як зняття тиску реальності, за відсутності якого особистість проявить внутрішньо властиві їй способи поведінки.

Щодо концепції проективного методу в рамках холістичної психології, то ядро особистості складає суб'єктивний світ бажань, думок та ідей. Взаємовідношення особистості та її соціального оточення є процес структуризації ”життєвого простору“ в цілях створення і підтримки ”особистого світу“. Проективний експеримент моделює ці відносини: досліджуваний перед невизначеною ситуацією отримує свободу у виборі елементів ”життєвого простору“ і способів їх структуризації. Проективний метод виступає, таким чином, як засіб пізнання змісту і структури ”особистого світ“. На перший план висувається діагностика індивідуальних особливостей. проективний метод практичний психологія

Як правило, проективні методики направлені на діагностику особистості в цілому, ніж на виявлення ступеня вираженості однієї або декількох особистісних якостей - тому вони навряд чи можуть називатися тестами. Крім того, часто проективні методи не відповідають тим вимогам, що традиційно пред'являються до особистісних опитувальників (мається на увазі їх валідність і надійність). Але, не дивлячись на їх абсолютно очевидну несхожість на решту видів тестів, проективні методики, все ж таки можуть бути до них віднесені [5].

Проективні методики є спеціальною технікою клініко- експериментального дослідження тих особливостей особистості, які найменш доступні безпосередньому спостереженню або опитуванню. Розрізняють наступні групи проективних методик:

1) конститутивні;

2) конструктивні;

3) інтерпретаційні;

4) катартичні;

5) експресивні;

6) імпресивні;

7) адитивні [4].

Всі перераховані методики об'єднує здатність відображати як на екрані найбільш істотні аспекти особистості в їх взаємозалежності і цілісності функціонування. Ці методики характеризує також спільність формальної побудови і схожість в стратегії проективного експерименту: поведінці психолога-дослідника, підборі стимульного матеріалу, постановці діагностичних завдань. Прийнято говорити про наступні відмітні ознаки проективних методик:

1) так звана невизначеність стимульного матеріалу або інструкції до завдання, завдяки чому досліджуваний володіє відносною свободою у виборі відповіді або стратегії поведінки;

2) діяльність досліджуваного протікає в атмосфері доброзичливості і повної відсутності оцінюючого ставлення з боку експериментатора. Цей момент, а також те, що досліджуваний зазвичай не знає, що в його відповідях діагностично значуще, приводять до максимальної проекції особистості, що не обмежується соціальними нормами і оцінками;

3) проективні методики вимірюють не ту або іншу психічну функцію, а свого роду модус особистості в її взаємовідносинах з соціальним оточенням [1].

Виклад основного матеріалу дослідження. Основні вектори нашого пошуку були зосереджені на тому, щоб вивчити теоретичні основи і практичне застосування проективного підходу в професійній діяльності практичного психолога. Тому мета статті полягає в виявленні основних психологічних тенденцій використання проективних методів в сучасній практичній психології. Завдання дослідження склали: 1) здійснити теоретичний аналіз основних аспектів професійної діяльності психологів в сучасних умовах соціального середовища; 2) підібрати програму виявлення основних психологічних тенденцій використання проективних методів в сучасній практичній психології; 3) провести обстеження психологів шкільних та дошкільних закладів на предмет роботи з проективними методиками; 4) показати доцільність використання проективних методів в психологічній роботі з дітьми та учнями.

Теоретико-методологічну основу нашого дослідження склали положення дослідників про прикладні психологічні аспекти вивчення особистості, суть і класифікацію проективного методу в сучасній психології тощо. Психологічне обстеження проводилося з використанням наступних методик збору емпіричної інформації: тест диференційної самооцінки функціонального стану (САН); методика ”Незакінчених речень“ Сакса - Сіднея, модифікована для психологів; проективна методика ”Неіснуюча тварина“; анкета дослідження практичних психологів (проводилась за принципом напівструктурованого інтерв'ю, яке включало 12 орієнтованих для бесіди питань. За допомогою такої бесіди-анкети ми могли зібрати основні характеристики вибірки за показниками віку, статті, стажу роботи, місця роботи та ставлення до проективного підходу в своїй професійній діяльності. Анкета проводилась письмово та доповнювалась бесідою).

Для вибірки було сформовано групу психологів дитячих закладів та загальноосвітніх шкіл міста Луцька Волинської області. Всього вибіркова сукупність налічувала 36 осіб: психологи дошкільних навчальних закладів (43%), шкільні психологи (39%), позашкільні психологи (6%), лікарі (3%), психолог вечірньої школи (3%), психолог навчально-виробничого комбінату (3%).

Отримані результати показали, що значуща більшість психологів використовують проективні методи (94%). Лише малий відсоток досліджуваних не використовує даний метод та його техніки (6%).

Оскільки такий великий інтерес до проективних методів у наших досліджуваних, то наступним кроком ми дізнавалися, які ж саме проективні тести складають спеціальний професійний інтерес, оскільки на сьогодні в практичній психології надзвичайно великий арсенал таких методичних інструментів.

Рис.1. Ступінь використання проективних тестів психологами міста

Дуже цікаві отримали дані щодо ступеня використання проективних тестів психологами міста. В арсеналі практичної роботи досліджуваних виявилося 35 методик. Ми ілюструємо на рисунку 1 розподіл досліджуваних за ступенем використання 32 проективних тестів. Як бачимо, найулюбленішим тестом виявився тест ”Малюнок сім'ї“ (18% вибірки), також домінує методика ”Незакінчених речень“ (15% вибірки), особливий інтерес складає також методика ”Неіснуючої тварини“ (13% вибірки).

На однаковому рівні використання знаходяться методика ”Намалюй свій характер“ та методика ”Школа звірів“ ( 6%). Прийшлась до уподобання і методика САТ (5%), і методика ДДБ (4%). Інші методики займають менше уваги та професійного використання як менш інформативні, або такі, що мають меншу сферу використання. Нами також виявлялися найулюбленіші проективні методики для психологів вибірки. Таких методик виявилося 22. Їх розподіл ми і представимо на наступному рисунку.

Рис.2. Розподіл найулюбленіших проективних методик

На цьому рисунку дуже чітко видно ієрархію власного уподобання і прихильності, якщо можна так висловитися, до проективного психологічного інструментарію нашими досліджуваними. Вони з великою охотою проявляли своє ставлення до найулюбленіших проективних методів. Цікавими виявилися і дані щодо наявності власних розробок такого напряму методик. Як показують емпіричні дані, дуже багато психологів розробляють власні проективні методики і користуються ними, або модифікують вже відомі та улюблені методики проективного підходу (86%).

Опишемо отримані результати за аналізом психологічних проблем і психологічних розладів, в ході вивчення яких активно застосовуються проективні методи діагностування та корекції. Найбільш активне використання даних методів роботи проявилося у сфері вивчення агресії (14%), тривожності (9%), ставлення учнів до шкільного життя (6%).

Рис.3. Психологічні сфери застосування проективних методів

Таким чином, підібрана нами програма виявлення основних психологічних тенденцій використання проективних методів в сучасній практичній психології та проведення обстеження психологів шкільних та дошкільних закладів на предмет роботи з проективними методиками дозволяє використати ці здобутки в роботі інших психологів та сформувати методичні рекомендації з використання проективних методів і технік в роботі з дітьми та учнями.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Аналіз отриманих результатів на даному етапі дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1) психологи шкільних і дошкільних закладів продемонстрували високий рівень знання та розуміння проективного підходу в сучасній практичній психології; 2) найбільш популярними проективними методиками психодіагностики виявилися малюнок сім'ї, методика незакінчених речень та неіснуючої тварини; 3) найбільш активне використання даних методів роботи проявилося у сфері психодіагностики агресії, тривожності, ставлення учнів до шкільного життя.

Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Воно може бути продовжене в напрямку вивчення особливостей використання проективного підходу в психокорекційній діяльності психолога, розробки методичних рекомендацій з використання конкретних технік та специфіки роботи з ними в консультативній та тренінговій діяльності.

Список використаної літератури

1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика./ Бурлачук Л.Ф. - Спб.: Питер, 2002. - 352с.

2. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: иллюстрированое руководство / А. Л. Венгер. - М.: Изд-во ВЛАДОС - ПРЕСС, 2007. - 159с.

3. Вербина Г.Г. - Проективная психодиагностика Г.Г. Вербина / (ЧГУ. - 2010. - 271с.)

4. Математико-статистичні методи в соціології та психології: Навч.посіб./ А.Б. Телейко, Р.К. Чорней. - К.: МАУП, 2007. - 424 с.

Размещено на Allbest.ru