Психологічні особливості залежності креативності особистості дорослих від профілю професійної діяльності

Размещено на http: //www. allbest. ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», м. Слов'янськ

Психологічні особливості залежності креативності особистості дорослих від профілю професійної діяльності

М.В. Саврасов

Анотація

креативність особистість дорослий

Дане дослідження присвячене проблемі вивчення особливостей залежності креативності особистості дорослих від профілю професійної діяльності. Аналізується теоретичне підґрунтя проблеми креативності та проводиться емпіричне дослідження особливостей прояву її основних складових, в тому числі у фахівців медичної та педагогічної галузі.

Ключові слова: особистість, розвиток, креативність, творчість, профіль професійної діяльності, лікар, вчитель, емоційність, мотивація.

Аннотация

Н.В. Саврасов

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЗАВИСИМОСТИ КРЕАТИВНОСТИ ВЗРОСЛЫХ ОТ ПРОФИЛЯ ПРОФЕССИНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Данное исследование посвящено проблеме изучения особенностей зависимости креативности личности взрослых от профиля профессиональной деятельности. Анализируются теоретические основы проблемы креативности и проводится эмпирическое исследование особенностей проявления её основных составляющих, в том числе у представителей медицинской и педагогической отрасли.

Ключевые слова: личность, развитие, креативность, творчество, профиль профессиональной деятельности, врач, учитель, эмоциональность, мотивация.

Annotatіon

N.V. Savrasov

PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF ADULTS CREATIVITY DEPENDENCE FROM THE PROFESSIONAL PROFILE OF THE ACTIVITY

This study focuses on the problem of studying creativity features depending on the profile of the individual adult career. The theoretical basis of the problem of creativity and conducted an empirical study of the peculiarities of manifestation of its basic components, including representatives from the medical and educational sectors.

Key words: personality development, creativity, creative, professional activity profile, doctor, teacher, emotion, motivation.

Постановка проблеми. Інтерес сучасних науковців до феномену креативності є системним та знаходить своє місце у новітніх філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних та інших теоретичних концепціях. В той же час, суттєво бракує конкретних емпіричних результатів, що дали б змогу осягнути специфічні особливості даного явища, встановити закономірності його прояву у різноманітних сферах життя сучасної людини, одним словом, наблизити наукові уявлення про креативність особистості до сфери прикладних психологічних досліджень. Однією за таких спроб є встановлення особливостей прояву креативності особистості в залежності від профілю професійної діяльності людини.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Що стосується ситуації із проблемою означення креативності у психології, дана дефініція прийшла до нас із-зі кордону в середині минулого сторіччя [5 7]. Так, К. Тейлор, цитуючи при цьому Л. Репуччі, веде мову про те, що ще у 60рокі минулого століття кількість означень креативності наближалося до шести десятків, їх можна було підрозділити на гештальт-психологічні, інноваційні, естетичні або експресивні, психоаналітичні або психодинамічні, проблемні та ті, що не потрапляють у жодну із наведених категорій [10].

Що стосується сучасних поглядів вітчизняних вчених на креативність, під нею розуміють: «...рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості» [4, с. 181] та «...незвідну до інтелекту функцію цілісної особистості, яка залежить від комплексу її психологічних характеристик» [4, с. 182].

К. Чарітон та Г. Шелбекера досліджуючи розбіжності між загальними, артистичними та науковими ознаками творчого потенціалу для представників музичної та технічної спеціалізації отримали результати, що свідчать про перевагу досліджуваних з артистичним спрямуванням (музиканти) над досліджуваними з технічною спеціалізацією зокрема по показниках загального та артистичного творчого потенціалу, без суттєвої різниці за показником наукового творчого потенціалу. За змінними статі та віку суттєвих розбіжностей не встановлено [9]. Маслоу вів мову про те, що творчий потенціал (креативність) притаманний не тільки науковцям, письменникам, композиторам, але і пересічним людям, причому всім без виключення, наполягаючи лише на відмінності у проявах креативності, підкреслюючи іі спонтанність та природність. У структурі особистості, якій креативність притаманна у високому ступені, він виділяв перш за все такі структурні компоненти, як чутливість до усього нового, безпосередність та спостережливість [3].

М. Чернобровкін, розглядаючи в якості суттєвої ознаки професійної педагогічної діяльності її творчий характер (оскільки в широкому сенсі педагогічна діяльність спрямована на «творення» особистості дитини), наголошує, що успішність професійної педагогічної діяльності як різновиду діяльності особистості у процесі соціалізації та професіоналізації зумовлена успішністю розв'язання творчих задач [8].

Як вважає О. В. Зазимко, при діагностиці креативності технічного персоналу доцільним є використання методу моделювання проблемних ситуацій науково-технічного характеру, що забезпечить логічність та системність дослідження технічної креативності як інтегрального психічного утворення [2].

Формулювання цілей статті (Постановка завдання). Метою нашої роботи є з'ясування основних складових креативності особистості дорослих та вивчення особливостей їх прояву (в залежності від профілю професійної діяльності). Відповідно до поставленої мети дослідження були визначені наступні завдання: 1)визначити наукові підходи до дослідження е креативності особистості; 2)емпірично дослідити емоційно-мотиваційні складові креативності особистості дорослих; 3)з'ясувати особливості прояву емоційно-мотиваційних складових креативності особистості в залежності від профілю професійної діяльності.

Методи дослідження. Для розв'язання дослідницької проблеми було застосовано комплекс методів: теоретичний аналіз психологічної літератури з обраної наукової проблеми; метод психолого-діагностичного обстеження; статистичні методи обробки даних із використанням інтегрованого статистичного пакету Statistica 8.0 for Windows.

Експериментальною базою дослідження. У дослідженні були задіяні вчителі-предметники педагогічного ліцею м. Слов'янська та лікарі-стоматологи КЛПЗ «Міська стоматологічна поліклініка» м. Слов'янська загальною кількістю 70 осіб.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нами виконаний аналіз статистичної достовірності розбіжностей за ознакою спеціальності навчання для середніх значень усіх виділених емпіричних показників студентів емоційної сфери студентів (використовується t-критерій Ст'юдента), що були включені до програми дослідження. Як бачимо з таблиці 1, в ході виконаного аналізу нами зафіксовано статистично достовірні розбіжності за ознакою профілю професійної діяльності між середніми значеннями усіх виділених показників інтелекту для вчителів та лікарів на користь вчителів, а саме за показником інтелекту за тестом В.Н. Бузіна (t= 10,28 при р=0,0001), показником кількості вірних відповідей за тестом Дж. Равена (t=3,05 при р=0,003), показником кількості балів за тестом Дж. Равена (t=4,35 при р=0,0001), показником рівневої оцінки за тестом Дж. Равена (t=4,38 при р=0,0001). Тобто, за показником професії інтелектуальний розвиток ( як у вербальному, так і у невербальному відношенні) скрізь достовірно відрізняється. Це може пояснюватися тим, що зміст тестового матеріалу є ближчим для фахівців-педагогів, оскільки процес їх фахової підготовки у більшій мірі побудований по універсальному принципу. В той же час, процес професійної підготовки лікаря більш спрямований на формування вузькоспеціалізованих професійно важливих вмінь та навичок. Оскільки саме у професійній підготовці закладені передумови подальшого професійного становлення фахівців педагогічного та медичного профілю, тенденції, що мали місце у професійні підготовці, у подальший професійній діяльності знаходять своє підкріплення та актуалізуються.

Таблиця 1 Аналіз статистичної достовірності розбіжностей між середніми значеннями показників інтелекту для вчителів та лікарів

Таблиця 2 Аналіз статистичної достовірності розбіжностей між середніми значеннями показників емоційної сфери вчителів та лікарів