Особливості гендерної соціалізації підлітка в сучасному суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості гендерної соціалізації підлітка в сучасному суспільстві

К. Сиротюк, студ.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

В даній статті розглядається специфіка гендерної соціалізації підлітків в сучасному суспільстві. Описуються основні соціалізуючи фактори, які обумовлюють власне соціалізацію особистості. Також піднімаються питання щодо гендерної ідентифікації та гендерної ролі, які впливають на подальший розвиток особистості.

Ключові слова: гендерна соціалізація, гендерна ідентифікація, гендерні ролі, маскулінність, фемінність, андрогінія.

К. Сиротюк. Особенности гендерной социализации подростка в современном обществе

В данной статье рассматривается специфика гендерной социализации подростков в современном обществе. Описываются основные социализирующую факторы, обуславливающие собственно социализацию личности. Также поднимаются вопросы гендерной идентифи-кации и гендерной роли, которые влияют на дальнейшее развитие личности.

Ключевые слова: гендерная социализация, гендерная идентификация, гендерные роли, маскулинность, феминность, андрогиния.

K. Syrotjuk. Characteristics of gender socialization of adolescents in modern societies

This article considers the specific gender socialization of teenagers in contemporary society. Describes the basic socialization factors that determine the proper socialization. Also raised the item of gender identity and gender roles that affect the further development of the individual. Keywords: gender socialization, gender identity, gender roles, masculinity, femininity, androgynism.Сучасний світ обумовлює норми та правила життя індивіда, тобто кожна людина більшою або меншою мірою залежить від суспільства. Важливим фактором розвитку людини є соціалізація, що розуміється як сукупність усіх соціальних процесів, завдяки яким індивід засвоює соціальний досвід і в результаті спілкування і діяльності набуває певні норми і цінності, що дозволяють йому функціонувати в якості члена суспільства.

Дане поняття пов'язане з категоріями "статус" і "диференціація". У всіх відомих суспільствах існує нерівність (диференціація) людей по відношенню до багатства і влади. Тому соціалізація в кінцевому підсумку стає процесом придбання того чи іншого суспільного статусу. Статуси можуть змінюватися протягом життя, але їх набір у житті окремої людини зазвичай обмежений. Найбільш легко при цьому змінюється статус, пов'язаний з віком, складніше змінюються статуси, пов'язані з володінням багатства і знатністю, хоча і вони при певних умовах можуть еволюціонувати. Однак та "частина" статусу людини, яка визначається її приналежністю до тієї чи іншої статі, частіше за все буває незмінною протягом всього життя.

Гендерна соціалізація являє собою процес засвоєння індивідом культурної системи гендеру того суспільства, в якому він живе, своєрідне конструювання розходжень між статями. Основними соціалізуючими факторами є соціальні групи і контексти - сім'я, інститути освіти, однолітки, ЗМІ, клуби за інтересами, церква та ін. Гендерна соціалізація починається буквально з народження, а очікування народження дитини певної статі також передбачає певне ставлення до неї батьків [1].

Важливу роль в ході тендерної соціалізації дітей і підлітків відіграють ЗМІ, так як транслюють гендерні стандарти поведінки чоловіків і жінок. Гендерні стереотипи ЗМІ представляють чоловіків активними, агресивними і ефективно діючими, тобто наділеними типово маскулінними якостями, а жінок - пасивними, залежними та емоційними, тобто наділеними типово фемінними якостями. Великий обсяг інформації діти та підлітки отримують з телевізійних передач. У рекламних роликах, музичних кліпах дії чоловічих і жіночих персонажів типізовані за ознакою статі. Ці персонажі роблять певний вплив на статеворольову поведінка дітей і підлітків [3].

Дитина, підліток не є пасивним об'єктом в ході особистісного та гендерного становлення. На формування тендерної ідентичності впливає власний життєвий досвід, аналіз поведінки, діяльності і спілкування. У пубертатний період статеве дозрівання виводить завдання побудови тендерної ідентичності в число найбільш актуальних у загальному процесі становлення цілісної ідентичності, а, на думку деяких дослідників, статева ідентифікація і привласнення соціального статі є провідною лінією розвитку в отроцтві [6]. гендерний соціалізація підліток суспільство

Гендерна ідентичність підлітків вбирає в себе набір приписів та очікувань, що висуває суспільство індивіду в контексті соціальних нормативів статевих ролей. А ці норми, у свою чергу, набувають в спілкуванні з однолітками і в спільній діяльності особистісний смисл, який і забезпечить підліткові усвідомлення і прийняття своєї статевої приналежності, включеності в чоловічу або жіночу групу, забезпечить вироблення моделей поведінки і взаємодії в контексті гендерних ролей [6].

Особливе значення в підлітковому віці та юності має збільшення інтересу до сексуальної поведінки. Одним з важливих способів підтвердження тендерної ідентичності в цей період є уява і фантазії на сексуальні теми [2].

Особливий аспект проблеми - диференціація сексуальних ролей, тобто нормативних для даної статі правил і зразків сексуальної поведінки. У традиційних суспільствах система статевих ролей зазвичай відрізняється жорсткістю і визначеністю, хоча вона аж ніяк не однакова в різних культурах. У сучасному суспільстві, у зв'язку з емансипацією жінок, кризою мужності, традиційна диференціація статевих ролей переживає радикальну ломку. Цей процес неоднаково протікає в різних соціально-економічних і етнокультурних середовищах.

Існують дуже великі варіації у ступені сексуального інтересу, що розвивається в підлітковий період. Досвід сексуальних і романтичних відносин в юності також значно відрізняється у різних людей. Він залежить від таких факторів, як соціальний стан, ступінь зацікавленості в сексі, установки компанії однолітків, релігійна приналежність, вплив батьків, засобів масової інформації тощо. До цього моменту в психосексуальному розвитку людини формування тендерної ідентичності практично завершується. Надалі можливі якісь її невеликі зміни, але фундаментальні патерни, мабуть, стійкі [4].

Вплив факторів тендерної соціалізації (сім'ї, однолітків, школи, засобів масової інформації) різний і в результаті призводить до формування різних типів особистості. У свою чергу, гендерні характеристики особистості, сформувавшись до кінця отроцтва, починають визначати структуру і спрямованість спілкування підлітків, вибір цінностей, ступінь популярності підлітка в групі і ряд інших параметрів, які можна вважати показниками соціалізації.

Соціалізація в сучасних умовах ставить перед підлітками настільки різноманітні завдання і пред'являє настільки неоднозначні вимоги, що жорстка детермінація поведінки відповідно до статевої ролі є в більшості випадків перешкодою для повноцінної самореалізації особистості, що дорослішає, в суспільстві.

При характеристиці маскулінності - фемінінності, що дається в літературі, очевидна тенденція пов'язувати маскулінність з діяльністю, інструментальністю, а фемінінність - зі спілкуванням і експресією. Відзначається, що висока фемінінність у жінок і висока маскулінність у чоловіків зовсім не є гарантією психічного благополуччя. Так, висока фемінінність у жінок часто співпадає з підвищеною тривожністю. Високомаскулінні чоловіки також виявляються більш тривожними, менш упевненими в собі і менш здатними до лідерства, хоча, будучи підлітками, володіли такою упевненістю і були задоволені своїм становищем серед однолітків. Високофемінінні жінки і високомаскулінні чоловіки гірше справляються з формами активності, не співпадаючими з традиційними статевими ролями [4].

Присвоєння і реалізація конкретної гендерної ролі має як переваги, так і обмеження, в першу чергу пов'язані з виникненням гендерно-рольових конфліктів, коли жорстко детермінована маскулінна або фемінна роль не дозволяє приймати рішення і діяти в ситуаціях, що вимагають прояву якостей або дій, "закріплених" за протилежною статтю.

Слід зазначити, що процес тендерної соціалізації ускладнюється ще й тим, що маскулінність і фемінінність можуть як збігатися, так і не збігатися з чисто біологічною ідентичністю юнаків і дівчат. Для тендерної ідентичності вирішальне значення має не емпірично фіксована статева приналежність, а фактично виконувана соціальна роль чоловіка або жінки. Це свідчить про самостійний характер гендеру як соціальної (не біологічної) статі. Подібна диференціація в сучасному світі детермінується економічними, демографічними і соціальними чинниками. Кожна людина містить у собі певне співвідношення маскулінних і фемінінних рис, які і визначають її гендер.

Типологізуючи ідеального чоловіка і ідеальну жінку ми, тим не менш, знаходимо всі особливості чоловічої статі, хоча й у слабкому, ледве розвиненому стані, в жіночому, а всі ознаки жінок в сукупності є в чоловікові.

Поняття психологічної андрогінії було вперше сформульовано В. Фліссом в ХІХ ст. і описувалося як ідея присутності в одній людині чоловічого і жіночого начал. Спираючись на теорію В. Флісса, О. Вейнінгер характеризував андрогінію як безліч перехідних ступенів між чоловіком і жінкою, які складаються в так звані проміжні статеві форми. У просторі між "ідеальним чоловіком" і "ідеальною жінкою" знаходиться континуум проміжних типів, наявність яких породило ідею про те, що маскулінність і фемінінність не є взаємовиключними структурами. Автором і виразником цієї ідеї стала С. Бем. Кожна людина містить у собі певне співвідношення маскулінних і фемінінних рис, які і визначають її гендер.

Усталена на сьогоднішній день класифікація виділяє маскулінний, фемінінний, андрогінний і недиференційований типи, кожний з яких володіє певним співвідношенням традиційно "чоловічих" і традиційно "жіночих" якостей. У маскулінному типі поєднуються високий рівень маскулінності і низький - фемінінності, фемінний тип характеризується прямо протилежним поєднанням, андрогінний тип включає в себе високий рівень прояву як маскулінних, так і фемінінних якостей, а недиференційований - низькі показники маскулінності і фемінінності.

Сучасні дослідження показують, що соціалізаційні можливості андрогінної особистості інтегрують жіночий емоційно-експресивний стиль з чоловічим інструментальним стилем діяльності. С. Бем стверджує, що андрогінія забезпечує великі можливості соціальної адаптації. Так, у зарубіжних дослідженнях було виявлено зв'язок андрогінії з ситуативною гнучкістю, високою самоповагою, мотивацією до досягнень, гарним виконанням батьківської ролі. Відзначено також велика задоволеність шлюбом, більше відчуття благополуччя. Встановлено, що у людей складаються більш задовільні стосунки з андрогінними партнерами. Разом з тим С. Бем визнає, що концепція андрогінії далека від реального стану справ, так як перехід особистості до андрогінії вимагає змін не стільки особистісних особливостей, скільки структури суспільних інститутів.

Інститути соціалізації підлітків як і раніше задають дихотомічний поділ на чоловічі і жіночі моделі поведінки і пред'являють подвійні стандарти у відношенні дорослішання юнаків і дівчат. Існуючі раніше традиційні зразки маскулінності/фемінінності в сучасних умовах багато в чому трансформувалися і продовжують динамічно розвиватися. Це створює серйозні труднощі для підлітка, який намагається інтегрувати в особистості різні соціальні ролі, зразки поведінки і риси [5].

Підліток, вибудовуючи власну картину світу, свій новий образ Я, не обмежується пасивним засвоєнням тендерних норм і ролей, а прагне самостійно й активно осмислювати і формувати свою гендерну ідентичність, при цьому болісно переживаючи ситуації "Я не справжній чоловік" або "Я недостатньо жіночна". Підлітки оточені величезною різноманітністю ролей, пропонованих безліччю референтних груп і людей. Ці ролі потрібно інтегрувати в особистісну ідентичність, а конфліктуючі моменти слід урівноважити або відторгнути. Даний процес ще більше ускладнюється або в разі наявності рольового конфлікту, або у разі конфлікту між значущими іншими. Завдання підлітка - конструювання своєї ідентичності як представника певної статі, розпізнавання і прийняття в собі індикаторів чоловічого і жіночого і включення в референтну групу. Відмінності і взаємини статей, соціальне конструювання гендерних позицій пронизують собою всю культуру, всі соціальні установи і соціально-психологічні установки. Вони закладаються в людині у процесі соціалізації і перестають сприйматися як самоочевидні тільки завдяки критиці, яка оспорює нерівноправне становище тих чи інших гендерних груп в суспільстві.

Список використаних джерел

1. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. - СПб. : прайм- ЕВРОЗНАК, 2001. - 320 с.

2. Кон И. С. Психология ранней юности / И. С. Кон. - М. : Просвещение, 1989.

3. Горностай П. П. Социализация личности и психологические роли / П. П. Горностай // Теоретические и прикладные вопросы психологии (материалы юбилейной конференции "Ананьевские чтения-97". - Вып. 3. - Ч. 1. - СПб., 1997. - С. 325-330.

4. Кочарян А. С. Личность и половая роль: Симптомокомплекс маскулинности/фемининности в норме и патологии / А. С. Кочарян. - Х. : Основа, 1996. - 127 с.

5. Толстых А. В. Возрасты жизни / А. В. Толстых. - М. : Молодая гвардия, 1988. - 223 с.

6. Эриксон Э. Идентичность: Юность и кризис / Э. Эриксон : Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1996.

Размещено на Allbest.ru