Професійна готовність оптанта як фактор екзистенціального вибору

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Питання економічного розвитку країни залежить від багатьох факторів, але головний люди, кадри. Раціональне використання людського ресурсу залежить в значній мірі від розподілу працівників за основними галузями, розстановки їх за робочими місцями на основі вивчення, врахування і використання психологічних характеристик. При цьому кожна людина, як член суспільства, має право в триєдності його провідних складових: право на життя, право на свободу, вибір, і право на сумління. У сучасному суспільстві гостро постає проблема реалізації права свободи вибору, зокрема його реалізації у виборі професії. Проблема вибору професії випускниками шкіл визначається провідними науковцями актуальною практичною проблемою, котра охарактеризована як соціальна за значущістю та масштабом і психологічна за своїм змістом.

Вибір професії впливає на весь життєвий шлях людини. Це перший в житті більшості людей нормативний, тобто обов'язковий , вимушений вибір, якого неможливо уникнути, але в якійсь мірі і лише на певний час можна відстрочити. Одначе по завершенні певного життєвого етапу людині необхідно визначитися з подальшим професійним шляхом, беручи відповідальність за вибір на себе, тобто усвідомлено і самостійно скористатися правом і виявити свободу у виборі. За А.А. Пузирєєм, свобода це феномен повного самовизначення. Відповідальність за здійснений вибір, за свою роботу повинна бути такою якістю, котра виявляється постійною основою користі чи шкоди від професійної діяльності працівника (людям, народу). Самовизначення розглядається як готовність людини свідомо та самостійно планувати і реалізувати перспективи свого розвитку. Ряд авторів зазначають провідні ознаки особистості, що самовизначається. Так, за М.Р. Гінзбургом, особистість, що самовизначається, є суб'єктом, який усвідомив: чого він хоче (свої цілі, життєві плани, ідеали); що він є (свої особистісні та фізичні якості); що він може (свої можливості, схильності); що очікують від нього колектив, суспільство [1]. Т.М. Буякас зазначає, що людина, яка стала на шлях самовизначення, долає потребу у необхідності пошуку зовнішньої підтримки, і навпаки у неї з'являється здатність повністю опиратись на себе, робити самостійний вибір, займати свою позицію, бути відкритою і готовою до будь-яких нових поворотів свого життєвого шляху. Така людина перестає залежати від зовнішніх оцінок, вона довіряє собі і знаходить основу в самій собі. Практичним виходом особистісного самовизначення є набуття людиною відчуття контактної межі між собою і рештою світу. Звідси внутрішня рівновага і стійкість, відсутність тривоги і напруження, підвищується уважність і любов до людей, людина розкриває свій творчий потенціал. Отже, людина стає творцем власного життя, вона вільна [2].

Проблема особистісного самовизначення щільно співвідноситься з питаннями професійного самовизначення. Професійне самовизначення людини в світі професій і на професійному шляху є особистісним аспектом формування професіонала. Професійне самовизначення супроводжується побудовою особистого професійного плану, формуванням внутрішньої готовності до усвідомленого і самостійного уявлення, корегування і реалізації перспектив свого розвитку, готовності розглядати себе суб'єктом, що розвивається в часі, і самостійно знаходить особистісні значущі сенси в конкретній професійній діяльності.

Розглядаючи самовизначення як процес побудови образів майбутнього, Д.О. Леонтьєв виділяє особистісний або екзистенціальний вибір. Це вибір, який потребує конструювання самих альтернатив і критеріїв їхнього порівняння. Це життєво важливі вибори в критичних життєвих ситуаціях. Серед них вибір професії. Вибір, що здійснюється в процесі професійного самовизначення, це екзистенціальний вибір, оскільки варіанти професійної кар'єри в крупних містах настільки різноманітні, що потрібна спеціальна робота свідомості лише для того, аби сформулювати набір альтернатив, що будуть братися до уваги, не кажучи про сам вибір. Старшокласник дуже часто не знає чого він хоче, ким би хотів бути. Знання про велику кількість професій не робить їх автоматично альтернативами для професійного самовизначення. Реальними альтернативами вони постають лише тоді, коли набувають для випускника певного сенсу, тобто вписуються ним в контекст його життєвого шляху. З цієї точки зору, процес побудови альтернатив є, в сутності, процесом знаходження їхнього сенсу для суб'єкта самовизначення [3, 4, 5].

Вибір професії як екзистенціальний вибір зумовлений індивідуальною ієрархією факторів, серед яких треба зазначити фактор професійної готовності оптанта. Саме явище професійної готовності потребує ґрунтовного і глибокого вивчення, так як є і фактором, і результатом здійснюваних виборів.

Об'єктом дослідження є екзистенціальний вибір особистості. Предметом дослідження є професійна готовність оптанта.

Мета даної статті полягає у дослідженні особливостей структури професійної готовності оптанта. Для досягнення мети були конкретизовані завдання: 1. Здійснити аналіз досліджень та публікацій з зазначеної теми. 2. Розкрити взаємозалежність компонентів професійної готовності оптантів. 3. Побудувати емпіричну типологію професійної готовності оптантів, котрі перебувають в ситуації удосконалення розбудови альтернатив і критеріїв екзистенціального вибору.

В дослідженні, що виконувалось під нашим керівництвом (аспірант Київського університету імені Тараса Шевченка В.Ю. Гайденко, 2012 р.), брали участь учні фізико-математичного ліцею м. Києва, при вступі до якого вже проводилися психологічні обстеження і екзаменаційний відбір. За обсягом вибірка складала 35 учнів випускного класу, віком 16-17 років. Вибірка вирівняна за рядом факторів: усі учасники мають рівень інтелекту вищий, ніж у середньому по популяції; за показниками1б-ти факторного опитувальника Р.Б. Кеттелла майже 70 % досліджуваних знаходяться в межах стандартної оцінки 710 балів; сімейний інтерес кілька поколінь в родині застосовують фізико-математичні науки у професійній діяльності. Особливою рисою вибірки є високий рівень внутрішньої культури та дисциплінованості оптантів, ознаками якої є: бажання навчатися, що підтверджується регулярним виконанням, фактично без виключень за будь-яких обставин (хвороба, канікули, свята тощо), домашніх завдань; увага до навчального матеріалу під час його подачі на класних заняттях; взаємодопомога в повсякденному шкільному житті, зумовлена великою кількістю навчального матеріалу, що підлягає вивченню, рівень засвоєння якого постійно контролюється; взаємоповага між однокласниками; визнання класом досягнень кожного з учнів за результатами різноманітних іспитів та олімпіад як незалежного критерію оцінки. Вказані особливості зумовлені навчальним середовищем і атмосферою ліцею. Все вище викладене вказує, що в дослідженні брала участь добірка, яка була в наявності (Р. Готтсданкер, 1982) і вирішувалося завдання стосовно конкретного соціального замовлення організації профорієнтаційної допомоги.

Для досягнення мети і вирішення конкретизованих задач застосовувався методичний інструментарій: 1. Диференціально-діагностичний опитувальник ДДО (Є.О. Климов, 1990). Методика дозволяє визначити, до якої професійної сфери людина має схильність і виявляє інтерес. 2. Діагностична методика професійної готовності (за А.П. Чернявською, 2001), котра дозволяє допомогти оптанту з'ясувати наскільки самостійно та свідомо він обирає свою майбутню професію і визначити: "автономність" як здатність особистості морального суб'єкта до самовизначення на основі власного переконання; поінформованість як здатність особистості засвоювати інформацію, що надходить, і співвідносити її з власними особливостями; уміння приймати рішення на основі порівняння альтернатив; уміння планувати своє професійне життя; емоційне включення в ситуацію вибору як загальне налаштування і емоційний настрій, життєвий оптимізм, емоційна рівновага і стерпне ставлення до невдач.

Ситуація вибору майбутньої професії, що склалась в даній групі. Статистичний аналіз показує, що лише 57 %о оптантів по закінченню фізико-математичного ліцею добре поінформовані про світ професій, займаються самопізнанням і розуміють, який напрямок найкраще відповідає їхнім професійним схильностям та інтересам. Треба підкреслити, що навіть вказана група учнів потребує психологічного супроводу та професійних консультацій для усвідомлення мотивів вибору кар'єри.

Аналіз результатів кількісного аналізу дозволяє стверджувати, що з плинністю навчальних років обраний напрямок фізики і математики став виступати альтернативним до інших. Так, в залежності від статевого фактору, підтримується вибір з орієнтацією на спеціалізації навчального закладу. Дівчата віддають перевагу професіям типу "людина художній образ" (r=0,464, р < 0,01), "людина природа" (r=0,392, р < 0,05) у порівнянні з хлопцями. Хлопці порівняно з дівчатами віддають перевагу професійним напрямам, що відповідають спеціалізації навчального закладу: професіям типу "людина знакова система" (r = 0,569, р < 0,01) та "людина техніка" (r = 350, р < 0,05).

Дослідження внутрішніх функціональних зв'язків професійної готовності показало наступну специфіку. Для даної групи оптантів професійна готовність несформована як цілісне психологічне явище. Спостерігається наступне: існує дезінтеграція компонентів, що виступають індикаторами професійної зрілості особистості; виявлений взаємозв'язок між поінформованістю та прийняттям рішення (r =0,530, р < 0,01). Вказаний зв'язок показує, що оптант має широке коло інформації, є джерела її отримання. Більше того, оптант при такій умові готовий приймати інформацію, але на заваді стоїть відсутність зв'язку з автономією. "Власне законодавство" зумовлює самостійність і відповідальність за рішення та його наслідки, а також здатність оптанта самостійно висувати та оцінювати альтернативи, і, відповідно, приймати на цій основі самостійне і усвідомлене рішення. Отже, чим більша поінформованість оптанта, тим сильніше і ясніше сприймається ситуація як така, що вимагає прийняття рішення. Поки що не вирішується питання здатності особистості до розбудови альтернатив і критеріїв їхнього порівняння, а для цього повинен спрацювати механізм сенсоутворювальних мотивів.

Також виявлено взаємозв'язок показників автономності оптанта і його вміння планувати своє професійне життя (r =0,413, р < 0,05). Вказаний зв'язок показує, що оптант розуміє, якому типу особистості хотів би відповідати, який образ життя хотів би вести; виявляє ініціативу і винахідливість в реалізації можливостей і накреслення основних віх життєвого шляху.

Відокремлений статус в кореляційній плеяді показника емоційного ставлення до різних професій і прийняття рішення про вибір свідчить, що професійна готовність в даній групі ще не сформована.

Для дійсного екзистенціального вибору професії і кар'єри в даному випадку необхідна інтеграція всіх компонентів професійної готовності, так як кожен виконує відповідну функцію. Наприклад, людина з високими показниками інформованості, перш за все орієнтована на пошук і застосування необхідної інформації для обґрунтування альтернатив і розуміння їхнього місця та значущості в цілісному контексті життєвого шляху.

Дана група оптантів потребує поглибленої групової та індивідуальної профконсультації. Для визначення індивідуальної варіативності досліджуваного явища та конкретизації стратегій, наприклад, тренінгової технології, побудована емпірична типологія оптантів. Для побудови типології впроваджено кластерний аналіз. За показниками автономності, поінформованості про світ професій та уміння співвіднести інформацію зі своїми особливостями, уміння приймати рішення, уміння планувати своє професійне життя і емоційного включення в ситуацію рішення виділено 3 типи особистостей оптанта. Для оцінки індивідуальної варіації професійної готовності застосовано "метод Варда" (Ward Method), що наголошує на однорідності виділених груп, корегує обсяги (18 проти 9 і 8), робить типи помітними (див. табл. 1).

Табл. 1

професійний самовизначення оптант

Перший тип представлений особам (18 оптантів), які характеризуються достатнім рівнем автономії в своїх діях і судженнях з приводу вибору професії, але при цьому не всебічно проінформовані про можливі варіанти. Звичайно, їм важче зробити крок в прийнятті власного рішення, тому що без цілісного бачення всієї можливої картини це крок в невідоме. Одначе, вони планують своє професійне життя, нехай навіть воно досить розпливчасте. Емоційне ставлення більш індиферентне не вистачає глибини зацікавленості, включення в своє професійне життя. Для цієї групи запропоновано назву "ті, які пливуть за течією". Другий тип представлений особами (8 оптантів), які характеризуються достатнім рівнем самостійності: бачать ціль, оцінюють перспективи, знають чого хочуть та чого варті. Вони добре поінформовані про шляхи професійного росту та розвитку. Готові і вміють приймати рішення, планують своє професійне майбутнє, цілісно уявляють своє сьогоднішнє та завтрашнє в професії. При цьому емоційно включені. Можна припустити, що у старших школярів емоційне включення у вибір є одним із важливих показників професійної зрілості. Для цієї групи визначена назва "перспективні кар'єристи".

Третій тип представлений особами (9 оптантів), які піддаються зовнішнім впливам в прийнятті рішення, не здатні цілком покладатись на свою точку зору. Досить гарно поінформовані про свої професійні можливості та перспективи їх реалізації, сміливо приймають рішення, але при цьому мають слабко сформовані здібності до планування професійної кар'єри: відпрацювання стратегій, планування дій, оцінки і створення, при необхідності, нового плану. Емоційно включені в процес вибору професії у формі змішаних почуттів, частіше це емоційні коливання. Для цієї групи визначена назва "емоційні пропагандисти чужої думки".

Отже, у якості висновку треба зазначити, що вибір в процесі професійного самовизначення відноситься до типу екзистенціальних виборів і залежить від професійної готовності оптанта. Спроможність особистості до розбудови альтернатив і критеріїв їхнього порівняння залежить від дії механізму сенсоутворювальних мотивів. Вказаний механізм якісно функціонує, якщо сформована професійна готовність як цілісне, інтегроване психологічне утворення. Емпірично побудована типологія вказує, що оптанти учні випускного класу потребують психологічного супроводу професійного самовизначення залежно від індивідуальної ієрархії компонентів професійної готовності.

Література

1. Гинзбург М.Р. Психологическое содержание личностного самоопределения / М.Р. Гинзбург // Вопросы психологии. 1994. № 3.

2. Буякас Т.М. Проблема и психотехника самоопределения личности/ Т.М. Буякас // Вопросы психологии. 2002, № 2. С. 18-39.

3. Леонтьев Д.А. Профессиональное самоопределение как построение образов будущего / Д.А. Леонтьев, Е.В. Шелобанова // Вопросы психологии. 2001, № 1. С. 57-65.

4. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности / Д.А. Леонтьев // Психологический журнал. 2000. № 1, Т. 21. С. 15-25.

5. Леонтьев Д.А. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования / Д.А. Леонтьев, Н.В. Пилипко // Вопросы психологии. 1995. № 1. С. 97-110.

Размещено на Allbest.ru