Образ Бога як предикатор способів долання труднощів

М. Єсип

З'ясовано, що образ Бога виступає предикатором вибору стратегій долання життєвих труднощів. Переважання в уяві віруючої особи образу люблячого Бога пов'язане з прагненням активно впливати на розв'язання проблемної ситуації. Конструювання образу байдужого Бога вказує на те, що людина займає пасивну позицію очікування того, що труднощі зникнуть самі. Якщо в індивіда відсутнє чітке уявлення про Бога, йому важко визначитися стосовно вибору копінг-стратегій.

Ключові слова: образ Бога, світські копінг-стратегії, релігійні копінг-стратегії, віруючі. бог копінг стратегія віруючий

Постановка проблеми. На території України, згідно з результатами дослідження Центру Разумкова, переважна більшість населення (78 % опитаних) сповідує християнство [7]. При цьому кількість українців, які вірять у Бога, за останні десять років збільшилась на 13 %. Оскільки життя сучасних людей сповнене різноманітних випробувань, вони часто замислюються над тим, чи Бог, якого вони вважають милосердним, посилає їм важкі ситуації задля гартування їхньої сили волі, а, можливо, він є жорстоким суддею, який карає їх за гріхи. Знаходячи відповіді на ці питання, особа визначається щодо того, як їй долати труднощі - виявляти активність у розв'язанні проблеми або ж займати позицію очікування, коли негаразди зникнуть самі з плином часу. Відповідно до цього образ Бога може виступати предикатором способів долання труднощів (копінг- стратегій), однак, це потребує детальнішого вивчення.

Аналіз останніх публікацій. Образ Бога посідає центральне місце у світогляді віруючих осіб [1]. Цей образ утворюється як система значень та сенсу стосовно Господа, яка вибудовується у свідомості віруючої особи. Значення розкривають свої властивості у сфері пізнання людиною себе та навколишнього світу, а сенс - у міжособистісній та почуттєвій сферах. Образ Бога постає як складний конструкт, за допомогою якого людина організовує свою діяльність. У ньому поєднані не лише знання особи про догми церковної спільноти, але й інтерпретація подій та явищ, які відбуваються у житті віруючої людини. Враховуючи те, що особистість не просто "знаходить" свій життєвий світ, а зростає та здійснюється у ньому (Т. Титаренко), вважаємо, що образ Господа доцільно розглядати не лише як відображення попереднього досвіду окремої людини та знань, вироблених релігійною спільнотою, а й як те, за допомогою чого виражається ставлення індивіда до реальності, яку він створює для себе.

Образ Бога конструюється у процесі усвідомлення індивідом своєї життєвої позиції і виявляється через мовну реальність, вербальну або символічну. Так, людина може описати Господа, перераховуючи, які риси йому притаманні, або зобразити його певними символами, знаками тощо. Часто особа уявляє Бога як міфічного персонажа або священнослужителя, який здійснює неймовірні дива. Господа людина може зображувати, беручи за зразок вигляд звичайної людини. В її свідомості Бог постає сильним та приємним мужчиною з бородою, довгим волоссям, у гарному вбранні, на голові якого є корона, який живе разом з ангелами на небесах. У процесі набуття релігійного досвіду образ Бога втрачає свою антропоморфність, перетворюючись у символічне поняття. Господь стає втіленням доброзичливості, справедливості, і/або жорстокості та байдужості [8, 9].

Усвідомлення особою того, чи надасть їй Бог допомогу у важку хвилину життя, пов'язане з майбутнім моделюванням проблемної ситуації та з'ясуванням того, яку роль буде виконувати Бог у процесі долання труднощів - помічника, який підтримає та скерує, або ж суворого судді, який перешкоджає досягненню бажаного. На зв'язок образу Бога із зусиллями, що докладає людина задля розв'язання проблемної ситуації, вказували К. Шефер, Р. Ґорзух, Е. Мейнард та Дж. Бйорк [11, 12]. Дослідники виявили, що схильність особи уявляти Бога доброзичливим та милосердним кореляє із прагненням передати йому відповідальність за долання труднощів, але вже після того, як людина намагалась досягти бажаного самостійно [11]. Відповідальність за розв'язання проблеми людина розподіляє між собою та Богом. Такі особи схильні почувати себе комфортніше, оскільки переконані, що за будь-яких обставин Господь буде поруч з ними і надасть їм необхідну допомогу.

На відміну від них, індивіди, які конструюють образ Бога, сповненого для них таємниць та міфічності, надають перевагу виключно одноосібному доланню труднощів [11]. Люди сумніваються у тому, що Господь їм допоможе і вкаже правильний шлях до змін, тому розраховують лише на власні сили. Особа припускає, що володіє необхідними уміннями, аби успішно подолати труднощі, а також підкреслює особисту відповідальність за цей процес.

Отож, на підставі уявлення про Бога можна передбачити, як саме людина, яка ідентифікує себе як віруючу, буде долати труднощі - одноосібно, не розраховуючи отримати допомоги від Господа, або ж спільно із вищою силою, вважаючи, що Бог зробить для неї чудо. Для перевірки цього припущення проведено емпіричне дослідження.

Результати емпіричного дослідження. З метою передбачення стратегій розв'язання проблемних ситуацій людьми, які по-різному уявляють Бога, використано такі методик: "Образ Бога в релігійних осіб" М. Єсип [4], методику "Способи долання труднощів" Р. Лазаруса і С. Фолькман в адаптації С. Хаїрової та модифікації М. Єсип, методику "Релігійнікопінг-стратегії" К. Парґамента, Г. Кюніґа, Л. Перез в адаптації М. Єсип [2], методику "Людина - Бог: типологія переживань" М. Єсип [3], "Діагностика міжособових стосунків" Т. Лірі.

Групою опитаних стали 370 осіб дорослого віку (2135 років): з-поміж них 184 жінки та 186 чоловіків. Вибір цієї вікової категорії арґументований тим, що дорослі люди, які ідентифікують себе як віруючі, мають сформовані у цьому віці релігійні погляди [6]. Підтвердження цьому знаходимо у результатах відсоткового співвідношення осіб залежно від того, як вони уявляють Бога.

З'ясовано, що переважна більшість опитаних віруючих осіб (85,2 %) вже визначилась, які риси, на їхню думку, характеризують образ Бога. Зокрема кожному другому респонденту притаманний образ люблячого та доброзичливого Бога (48,5 % осіб). Кожна третя опитана віруюча людина (36,7 % осіб) уявляє його жорстоким та байдужим. Однак є й такі респонденти, їх очевидна меншість (14,8% осіб), яким важко визначитися щодо цього питання. Вони невпевнені у тому, чи Бог є втіленням любові, милосердя та могутності або, може, деспотизму, несправедливості та байдужості до її проблем.

З'ясуємо, яким стратегіям долання труднощів надають перевагу особи з різним уявленням про Бога. Згідно результатів однофакторного дисперсійного аналізу (аналізу варіацій та тесту Шеффе) при р<0,01 виявлено, що віруючі з позитивним типом образу Бога демонструють вищі показники за шкалами "Позитивний тип релігійних копінг-стратегій" (М=6,027; F=26,298), "Проблемно орієнтований тип світських копінг-стратегій" (М=5,382; F=6,324), "Емоційно орієнтований тип світських копінг-стратегій" (М=5,729; F=7,095) та "Уникаючий тип світських копінг-стратегій" (М=5,576; F=5,022), порівняно з тими, хто не визначився щодо образу Бога (М становить 4,973; 4,625; 5,000; 4,838 відповідно).

Отож, особи, які уявляють Бога милосердним, використовують найрізноманітніші способи долання труднощів. Одні з них зосереджуються на проблемі (11,5 %), інші докладають зусилля, щоби підтримувати емоційну рівновагу (8,4 %). Однак переважно віруючі, яким притаманний образ турботливого та могутнього Бога, очікують, коли проблеми зникнуть самі з плином часу (24,4 %). При цьому важливо зауважити таке: будь-які зусилля, які докладає людина задля успішного долання труднощів, мають бути тісно пов'язані з її релігійними переконаннями. Майже кожна друга опитана особа, яка уявляє Бога джерелом любові та доброти, прагне долучити його до процесу долання труднощів (41,2 %).

Оскільки віруючі, яким характерний позитивний тип образу Бога, схильні використовувати різні копінг- стратегії, необхідно з'ясувати, що спонукає їх займати певну позицію у процесі долання труднощів. Результати кореляційного аналізу при р<0,05 вказують на те, що на вибір способів розв'язання проблемних ситуацій впливає емоційна сфера опитаних - те, які переживання їх сповнюють до Бога. Виявлено, що шкала "Позитивний тип образу Бога" взаємопов'язана зі шкалами "Любов" (значення r для груп з різними копінг- стратегіями коливається від 0,184 до 0,829), "Піднесеність" (значення r для груп з різними копінг-стратегіями коливається від 0,184 до 0,711), "Почуття таємничого" (значення r для груп з різними копінг-стратегіями коливається від 0,173 до 0,586).

Особа, яка уявляє Бога досконалим та верховним у всьому, сповнюється до нього ніжними та дружніми почуттями. Вона переживає любов та вдячність щодо Бога. Будучи впевненою у тому, що він будь-якої хвилини прийде їй на допомогу, особа намагається проаналізувати проблему, розробляє план щодо її розв'язання (значення r коливається від 0,469 до 0,532). Заручитись підтримкою вищої сили, на думку людини, можна тоді, коли вона визнає власну гріховність і попросить прощення за свої неправедні вчинки. Підтвердженням цьому є числові показники відповідних шкал при p<0,01: шкала "Проблемно орієнтований тип світських копінг-стратегій" взаємопов'язана зі шкалами "Співробітництво" (r=0,465) та "Релігійне очищення і прощення" (r=0,450), які корелюють зі шкалою "Позитивний тип релігійних копінг-стратегій" (r=0,843; r=0,876 відповідно). Розглядаючи проблемну ситуацію як частину Божого плану, метою якого є духовне відродження людини, віруючі прагнуть подолати або змінити ситуацію, яка викликає у них труднощі. Для цього особа шукає необхідну інформацію, яка би сприяла розв'язанню проблеми, розробляє на цій основі стратегічний план, що, де і коли слід зробити для подолання труднощів. Детальний аналіз проблеми сприяє її переоцінці або розумінню того, що потрібно звернутись по допомогу до Бога.

Займати більш пасивну позицію у процесі долання труднощів спонукає особу, яка уявляє Бога милосердним та люблячим, переживання провини щодо нього. Зокрема, згідно результатів кореляційного аналізу при p<0,01, шкала "Провина" пов'язана зі шкалами "Піднесеність" (r=0,499), "Любов" (r=0,430), "Почуття таємничого" (r=0,375), а також "Позитивний тип образу Бога" (r=0,468). Попри те, що особа приписує Богу доброзичливість, переживає вдячність та ніжність щодо нього, у неї з'являється почуття жалю - можливо вона образила Бога своїм гріхом, піддалась якій-небудь спокусі. Муки совісті, які сповнюють людину, спонукають її дистанці- юватись від проблеми, вона докладає зусилля, щоби зменшити своє емоційне напруження (згідно результатів кореляційного аналізу при p<0,05 шкали "Уникаючий тип світських копінг-стратегій" та "Емоційно орієнтований тип світських копінг-стратегій" взаємопов'язані, де значення r коливається від 0,185 до 0,376).

Важливо зауважити, що зв'язок негативно забарвлених переживань зі схильністю уявляти Бога доброзичливим та турботливим простежується і в інших дослідженнях. Б. Кострубець говорить про "синівський" страх, зазначаючи, що людина боїться поранити Господа своїм гріхом або непослухом, однак у даному випадку це лише потенційно неправедний вчинок [10]. Особа ще не згрішила, але переживає страх перед ним за те, що в майбутньому може піддатись якій-небудь спокусі і буде покараною, хоча і справедливо, Богом.

Результати емпіричного дослідження показали, що зі зростанням почуття провини людина докладає зусилля, щоби дистанціюватись від неї. Для цього вона зосереджується більше на релігійних практиках: відвідує богослужіння, присвячує чимало часу молитовним роздумам, приступає до святої сповіді та причастя (шкали "Уникаючий тип світських копінг-стратегій" та "Позитивний тип релігійних копінг-стратегій" (r=0,359) взаємозалежні при p<0,01).

Цікавими при цьому виявився той факт, що 38,2 % тих, хто уявляє Бога доброзичливим та милосердним, вважають його безсилим змінити що-небудь у їхньому житті. Підтвердження цьому знаходимо і за результатами однофакторного дисперсійного аналізу (аналізу варіацій та тесту Шеффе): особи, які схильні використовувати негативний тип релігійних копінг-стратегій, демонструють вищі бали не лише за шкалою "Бог як деспот" (F=4,07; р=0,018; М=5,236) у порівнянні з іншими, а й за шкалами "Бог як добродій" (F=17,97; р=0,000; М=5,132), "Бог як опікун" (F=37,57; р=0,000; М=5,351) та "Бог як Абсолют" (F=17,28; р=0,000; М=6,614), порівняно з тими, кому важко визначитися щодо цих способів.

Отож, кожна третя особа, яка підкреслює позитивні риси в образі Бога, вважає себе покинутою ним у важкій ситуації. Вона вважає, що Господь втратив свою могутність що-небудь змінити у її житті, посилаючи їй випробуванню як кару за її численні гріхи. Людину, не- задоволену ставленням до себе Бога, охоплюють ворожі та тривожні почуття щодо нього. На це вказують результати кореляційного аналізу при p<0,01: шкала "Негативний тип релігійних копінг-стратегій" пов'язана зі шкалами "Ворожість" (r=0,410) та "Страждання" (r=0,288). Розчарована та засмучена людина стає все більш напруженою та збентеженою через появу негативних почуттів до Господа (значення r коливається від 0,495 до 0,634 при p<0,01). Переживаючи сором, особа частіше підкреслює в його образі доброзичливі риси (r=0,332 при p<0,01).

У цей самий час, однак, вона розмірковує і над негативним боком образу Бога. Так, згідно результатів кореляційного аналізу, шкали "Позитивний тип образу Бога" та "Негативний тип образу Бога" взаємозалежні (r=0,374 при p<0,01). Віруюча людина, вважаючи себе покинутою Богом у важкій ситуації, не лише звертає увагу на його святість та божественну сутність, але й на те, що він відштовхнув її у важливий для неї момент і постійно карає її за гріхи.

Незадоволеність особи стосовно того, що Господь відмовився їй допомагати, тісно пов'язана із зростанням її недовіри до оточуючих. Підтвердженням цього є результати однофакторного дисперсійного аналізу (аналізу варіацій та тесту Шеффе): особи, які схильні використовувати негативний тип релігійних способів долання труднощів, демонструють вищі бали за шкалою "Недовірливо-скептичний тип стосунків" (М=7,972; F=7,458 при p=0,000), порівняно з тими, хто надає перевагу позитивному типу цих стратегій.

Отож, людина, переконана у тому, що Господь покинув її у важку хвилину життя, частіше за інших підозрює близьких у недоброзичливому до себе ставленні особливо тоді, коли прагне отримати від них будь-яку допомогу. Однак недовіра до інших, а також переживання ворожих почуттів щодо Господа, як було показано у дослідженні, проведеному нами раніше [5], вказують на наявність в уяві віруючих образу жорстокого та байдужого Бога, а не милосердного та люблячого. Тому вважаємо, що особи, які незадоволені ставленням Бога до себе у важкій ситуації, лише декларують те, що Господь є доброзичливим та милосердним, оскільки вважають за необхідне дотримуватись поглядів, згідно з якими Бог є втіленням досконалості та джерелом безмежної любові. Заявляють про свою позицію такі люди задля підтримання власного "статусу християнина", аби не протиставляти себе іншим. Проаналізуємо детальніше, як долають труднощі ті, хто уявляє Бога суворим суддею, який карає за будь-які їхні гріховні вчинки.

Результати однофакторного дисперсійного аналізу (аналізу варіацій та тесту Шеффе) вказують на те, що особи з негативним типом образу Бога демонструють вищі статистично значущі бали за шкалою "Негативний тип релігійних копінг-стратегій" (М=5,655; F=12,133 при p<0,01). Людина, в уяві якої Бог став далеким та недосяжним для неї, вважає, що він відмовився їй допомагати та підтримувати у скрутні хвилини життя. Будь-яке випробування сприймається як покарання, бо в людини є багато гріхів, на які, на її думку, спокусив її диявол.

Схиляють особу до вибору негативного типу релігійних копінг-стратегій переживання ворожості (r=0,803) та сумніву (r=0,406) до Бога. Зазначимо також, що однойменні шкали, які відповідають за перераховані вище почуття до Бога, взаємопов'язані зі шкалою "Бог як деспот" (r=0,374; r=0,429 відповідно), що входить до негативного типу образу Бога.

Гнів, страждання та невпевненість, які переживає людина до Бога, сприяють тому, що вона частіше сумнівається у його могутності та силі здійснити для неї чудо. При цьому особа переконується у тому, що Господь покинув її у скрутну для неї хвилину, завдяки досвіду, здобутому у сфері міжособистісних взаємин. Людина, яка не довіряє близьким, частіше вважає, що Бог покинув її у важкій ситуації (r=0,245 при p<0,05). Виявляючи вороже ставлення до оточуючих, особа все частіше переживає незадоволення тим, що члени релігійної спільноти і сам Господь, на її думку, покинули та відвернулись від неї у важку хвилину життя.

Розчарування, яке сповнює людину, спонукає її займати пасивну позицію у процесі долання труднощів. Так, згідно результатів кореляційного аналізу при p<0,01 шкали "Негативний тип релігійних копінг-стратегій" та "Уникаючий тип світських копінг-стратегій" взаємопов'язані (r=0,322). Особа, яка уявляє Бога байдужим деспотом, який втратив свою могутність що-небудь змінити у її житті, займає позицію очікування того, коли труднощі зникнуть самі з плином часу. Вона докладає зусилля, щоби дистанціюватись від проблем, які виникають, зосереджуючи свою увагу на тих видах діяльності, які найменше пов'язані для неї з труднощами.

Кожній шостій віруючій людині, як було показано, важко визначитись щодо образу Бога. З'ясуємо, яким стратегіям долання труднощі вони надають перевагу. Результати математико-статистичного опрацювання даних вказують на те, що особи, які мають розмитий образ Бога, сумніваються щодо вибору способів розв'язання проблемних ситуацій. Цей зв'язок підкріплюється сплеском амбівалентних почуттів до Бога. Так, згідно результатів кореляційного аналізу при p<0,01 шкала "Негативний тип образу Бога" та шкали "Позитивний тип образу Бога" (r=0,389), "Ворожість" (r=0,455), "Страждання" (r=0,372), "Сумнів" (r=0,380) взаємозалежні. При цьому шкала "Позитивний тип образу Бога" пов'язана зі шкалами "Піднесеність" (r=0,536) та "Любов" (r=0,535). Отож, віруюча людина, якій важко визначитися у питанні щодо релігійних уявлень, переживає амбівалентні почуття до Бога: радість та відчай, вдячність та сумнів.

Сповнена цих переживань особа сумнівається стосовно того, чи допоможе їй Бог у важку для неї хвилину життя. Підтвердження цьому знаходимо у результатах кореляційного аналізу при p<0,01: шкала "Негативний тип релігійних копінг-стратегій", яка пов'язана зі шкалами "Ворожість" (r=0,569), "Страждання" (r=0,628), "Сумнів" (r=0,612), "Провина" (r=0,553), має тенденцію зростати зі зростанням показників за шкалою "Позитивний тип релігійних копінг-стратегій" (r=0,368), яка пов'язана зі шкалами "Піднесеність" (r=0,493), "Любов" (r=0,573) та "Провина" (r=0,399). Поява будь-яких із цих переживань спричиняє сплеск інших (показник кореляції між ними коливається від 0,358 до 0,699 при p<0,01). Віруюча людина, яку охоплюють амбівалентні почуття до Бога, починає сумніватись щодо вибору способів долання труднощів (значення r коливається від 0,368 до 0,545 при p<0,05). Особі важко визначитися стосовно того, чи надасть їй Господь необхідну підтримку, вона невпевнена, чи розробляти план діяльності, спрямований на розв'язання проблеми, послаблювати емоційне напруження, викликане появою труднощів, а, можливо, пасивно очікувати, коли важка ситуація зникне сама.

Висновки

Людина, перебуваючи у проблемній ситуації, часто замислюється над тим, якими ресурсами вона володіє для того, щоби подолати труднощі. Віруюча особа, яка визнає існування надприродної реальності, передбачає отримати допомогу не лише від близьких, але і від вищої сили. Розмірковуючи над тим, яким, на її думку, є Бог, вона визначається з тим, які зусилля їй докладати у важкій ситуації, щоби досягнути бажаного. Результати емпіричного дослідження вказують на те, що образ Бога виступає предикатором вибору стратегій долання життєвих труднощів. Переважання в уяві віруючої особи образу люблячого Бога пов'язане з прагненням активно впливати на розв'язання проблемної ситуації. Конструювання образу байдужого Бога вказує на те, що людина займає пасивну позицію очікування того, що труднощі зникнуть самі, без її участі. Якщо індивід невпевнений щодо того, яким до нього є Бог, йому стає важко визначитися стосовно вибору копінг- стратегій.

Список використаних джерел