Психодіагностичний підхід до безпеки психосоматичного здоров'я студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 317.78

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ПСИХОДІАГНОСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО БЕЗПЕКИ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТІВ

Проблема комплексного дослідження безпеки психосоматичного здоров'я студентської молоді на прикладі студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка досліджувалась автором з 2006 по 2009 рр. та продовжується розроблятися у пошуках нових форм психопрофілактики, психокорекції в структурі навчального процесу з урахуванням отриманих психодіагностичних даних.

На сьогоднішній день серед вітчизняних та зарубіжних фахівців медичної психології, клінічної психології, психотерапії на продовжується дискусія стосовно мети, завдань клінічної психології та прикладної психодіагностики В. В. Кришталь, Б. В. Михайлов, Н. О. Марута, Л. Ф. Шестопалова [1, с. 3-4], M. Alricsson, D. Domalewski, U. Romild, K. Asplund [4, с. 511].

Колектив вітчизняних фахівців з клінічної психології, психіатрії пропонує наступну чотирьох компонентну структуру медичної психології [1, с. 3-4]. Проблеми медичної психології розробляються різними фахівцями, медиками та психологами і це слід розглядати як позитивне явище, проте необхідно визначити теоретичні основи, загальні принципи та підходи до вивчення психічного/психологічного здоров'я людини з урахуванням адекватного розуміння фахівцями двох понять (проблема норми/патології). Різні підходи призвели до недостатньої уніфікації, медико-психологічної термінології, до визначеної відокремленості понять, особливо, до неоднозначного формулювання навіть основних з них, таких як медична психологія та клінічна психологія, патопсихологія та психопатологія, соціальна патопсихологія. Не вирішене питання про те, хто повинен бути медичним психологом - лікар чи психолог. Між тим чітке розділення цих понять, виділення частин і розділів медичної психології є необхідною умовою успішного вирішення не тільки теоретичних, але і важливих практичних задач її реалізації - підвищення ефективності пси- ходіагностичних, психотерапевтичних, психогігієнічних, психопрофілактичних, реабілітаційних заходів, психологічної експертизи і у кінцевому рахунку - завданнями збереження психічного здоров'я та формування гармонійної особистості з високим рівнем адаптації у соціумі. Представляємо чотири основні частини медичної психології за групою авторів [1, с. 3-4] у вигляді рис. 1.

Виходячи з вищевикладеного автор статті представляє власні теоретико-методологічні принципи на основі яких виконувалися дослідження 2006-2009 рр. Об'єктом комплексних психодіагностичних досліджень автора є здоров'я практично здорових студентів (межовий, перед хворобливий стан між здоров'ям та хворобою). Предметом дослідження є психодіагностика, психокорекція, психопрофілактика порушень стану психоматичного здоров'я студентів впродовж навчання

Одними з основних здобутків автора представленої статті є підготовлені: навчальний посібник "Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей" [2, с. 126]та монографія "Безпека життєдіяльності та підтримання психосоматичного здоров'я молоді" [3, с. 264] та матеріали теоретико-прикладних досліджень у тезах конференцій, статтях.

Враховуючи вищевикладене метою даної статті є порівняння комплексних досліджень студентів-дівчат та юнаків чотирьох факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка: психології, соціології, Військового інституту, радіофізики впродовж 20062009 рр.

Нами були сформульовані наступні завдання тео- ретико-емпіричного дослідження: біоритм психосексуальний донозологічний здоров'я

1. Формування контрольної (n=301) та експериментальної групи (n=74) студентів-дівчат з загальної вибірки з урахуванням виражених показників диференціальної діагностики депресивних станів В. А. Жмурова та методики експрес-діагностики неврозу К. Хека і І .Хеса.

2. Формування контрольної (n= 295) та експериментальної групи (n=16) студентів-юнаків з загальної вибірки з урахуванням виражених показників диференціальної діагностики депресивних станів В. А. Жмурова та методики експрес-діагностики неврозу К. Хека і І. Хеса.

3. Проведення дослідження у студентській поліклініці Київського національного університету імені Тараса Шевченка через аналіз даних щорічної диспансеризації студентів за 2005-2010 навчальні роки.

4. Організація та забезпечення очно-дистанційних психодіагностичних досліджень та проведення психокорекції, підтримання психосоматичного здоров'я студентів- дівчат та юнаків впродовж 2006-2009 навчальних років.

5. Порівняльний аналіз комплексних результатів дослідження двох груп вибірок 375 студентів-дівчат та 311 студентів-юнаків.

Методика. Нами були виділені чотири блоки психо- діагностичних методик:

1. Перший рівень: індивідуально-психологічний та психофізіологічний (EPI інтроверсія, амбіверсія, екстраверсія, емоційна стабільність/нестабільність адаптований А. Г. Шмельовим за Д. Я. Райгородським (тест № 1); інтег- ральність темпераменту за Ю. Бєловим (тест № 2); особливості відчуття та сприйняття (репрезентативні системи людини "візуальність", "кінестетичність", "аудіальність") за Т. М. Орловою та О. М. Добророднєвим (тест № 3).

2. Другий рівень: особистістно-орієнтований акцентуації характеру за Шмішеком за Л. А. Головей, Е. Ф. Рибалко (тест № 4); методика діагностики темпераменту Я. Стреляу за Д. Я. Райгородським (тест № 5), шкала самооцінки особистісної та ситуативної тривожності C. Spielberger за В. Л. Марищук та ін. (тести № 6, 7).

3. Третій рівень: психосоматично-орієнтований методика диференціальної діагностики депресивних станів В. А. Жмурова за Д. Я. Райгородським (тест № 8); Гісенський опитувальник, адаптований у психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерева (тест № 9); методика експрес-діагностики неврозу К. Хека і І. Хеса за Д. Я. Райгородським (тест № 10).

Для більшої наочності представляємо рис. 2 для уточнення специфіки встановлених діагнозів лікарями.

Для більшої наочності представляємо рис. 3 для уточнення специфіки встановлених діагнозів лікарями.

Таблиця 1 Перелік встановлених діагнозів лікарями студентської поліклініки експериментальної групи студентів-дівчат

Висновки

1. Отримані емпіричні дані дозволяють стверджувати про доцільність застосування комплексних психодіа- гностичних досліджень у структурі вищого навчального закладу.

2. Порівняльний аналіз підтвердив наше припущення про необхідність виявлення "донозологічних показників" (передхворобливих станів) перших ознак погіршення психосоматичного здоров'я студентів-дівчат та юнаків.

3. Порівняльний аналіз власних психодіагностичних досліджень двох вибірок студентів-дівчат (375 осіб) та студентів-юнаків (311 осіб) та даних щорічної диспансеризації студентів поліклініки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2005-2010 навчальні роки) показав суттєву відмінність у проявах перших ознак (до нозологічних / передхворобливих станів) досліджуваних осіб.

4. Для студентів-дівчат та юнаків на першому ранговому місці були виявлені скарги на стан опорно- рухового апарату: дівчата - 30,3 %, юнаки - 69,2 %. Друге місце: дівчата - вегето-судинна дистонія (21,2 %), юнаки - шлунково-кишковий тракт (15,38 %). Третє місце: дівчата - щитоподібна залоза (15,1 %), юнаки - нейро-циркуляторна дистонія (7,6 %). На четвертому місці: дівчата - шлунково-кишковий тракт (12,1 %), юнаки - міопія (7,69 %).

5. Принциповою відмінністю проявів перших ознак донозологічних станів двох вибірок було те, що у дівчат було виявлено скарги на п'ятому, шостому рангових місцях (міопія - 12,1 %), варикоз нижніх кінцівок - 9,09 %), а у юнаків подібних показників не було.

6. Попередній аналіз представлених середньоста- тистичних даних може свідчити про більш складний передхворобливий стан у студентів-дівчат на відміну від юнаків. Для уточнення даного питання планується включити існуючі показники кореляційного, факторного аналізу у двох вибірках окремо, що дозволить урахувати результати психодіагностичних досліджень, які виявляють конкретні прояви психосоматичних розладів.

Список використаних джерел

1. Кришталь В. В. Роль и место медицинской психологии в системе медицинской помощи населению / В. В. Кришталь, Б. В. Михайлов, Н. О. Марута, Л. Ф. Шестопалова // Медицинская психология. - 2006. - Т. 1, № 1. - С. 3-6.

2. Корнієнко О. В. Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей : Навчальний посібник / О. В. Корнієнко. - К. : Видавничий центр "Київський університет", 2000. - 126 с.

3. Корнієнко О. В. Безпека життєдіяльності та підтримання психосоматичного здоров'я молоді : Монографія / О. В. Корнієнко. - К. : Видавничий центр "Київський університет", 2004. - 264 с.

4. Alricsson М. Physical activity, health, body mass index, sleeping habits and body complaints in Australian senior high school students / M. Alricsson, D. Domalewski, U. Romild, K. Asplund // International journal of adolescent medicine and health. - 2008. - Vol. 20(4). - P. 501-512.

Анотація