Взаємодія в батьківській сім'ї як чинник спрямованості фінансової поведінки

Оболонский районный центр социальных служб для семьи, детей и молодежи, Киев

O. Chigire, Ph. D.

Obolon's district Centre of social services for family, children and youth, Kyiv

Постановка проблеми

Проблема поведінки людини у вирішенні власних економічних питань виявляється тим більш важливою, чим більше вона отримує свободи, а разом із нею і відповідальності, з приводу способів заробляння, витрачання, зберігання грошей. Раціональна компонента, у вигляді настанов та порад дедалі більше втрачає своє значення в зв'язку з все наростаючим розривом між поколіннями та дистанційованості людей одне від одного.

При цьому, значення наслідування авторитетам, прагнення відповідати нормам, що встановлюють референтні групи, моди, тобто всі ті вплив яких здійснюється невербально набирають тим більшого впливу.

Проблема, що поставлена в даному дослідженні, апелює до невербальної, тобто такої що ґрунтується на афективній складовій, передачі досвіду, що відбувається в батьківській сім'ї. З нашої точки зору, батьківська сім'я все ще зберігає своє домінантне значення щодо формування ціннісних орієнтацій людини. І хоча формальні методи, про які вже було сказано вище, все більше втрачають силу свого впливу, при цьому її отримують інші, часто приховані та не проявлені, наприклад міжособистісна взаємодії яка апелює до афективного рівня комунікації, в обхід когнітивного. Вслід за А. Бандурою з його теорією соціального научіння та рядом інших дослідників, ми вважаємо, що передача досвіду між поколіннями здійснюється через копіювання, на основі демонстрації прикладу старшими молодшим (А. Бандура, Н. Міллер, Дж. Доллард, М. Боуен, В. Сатир, А. Варга та ін.).

Також, вважаємо, що базові характеристики особистості закладаються до 3-5 років, тобто часу, коли дитина майже повністю перебуває під впливом батьків (З. Фрейд, Ш. Ференці, К. Хорні, Дж. Вайс).

Відтак, значення взаємодії, як феномену стосунків в батьківській сім'ї отримує вагоме місце у формуванні особистості молодої людини, зокрема і її фінансової поведінки.

Мета дослідження полягає у вивченні міжособистісної взаємодії в батьківській сім'ї як чинника формування типу спрямованості фінансової поведінки молоді, зокрема таких її різновидів, як скнари, поміркованого типу та марнотрата.

Теоретичним підґрунтям дослідження впливу між- особистісної взаємодії в батьківській сім'ї на формування типу спрямованості фінансової поведінки молодої людини стали розробки П. Клайна. Вчений виокремлює дві головні з них: спрямованість на утримання грошей (скнарість) та спрямованість на нестримне витрачання (марнотратність) [1, с. 208-212]. В нашому дослідженні було введено ще один тип - поміркований, тобто категорію людей, які не мають очевидної спрямованості в той чи інший бік. Було висунуто припущення, що дана категорія людей становить більшість.

Витоки поглядів П. Клайна слід шукати в психодинамічній концепції, зокрема поглядах на фінансову поведінка З. Фрейда, який вважав, що вона формується під впливом стосунків із батьками і того способу, який вони обирають у привчанні дитини до горщика, та його учня і послідовника Ш. Ференці, який процес розвитку цього потягу в онтогенезі вкладав в період, коли малюк отримує задоволення від грязюки та екскрементів, що переходять у любов до грошей. Жадібна до грошей людина розглядається як відображення дитячої відмови від дефекації за наказом батьків. Людина ж, яка легко, а часом і бездумно витрачає гроші, нагадує дитину, яка прагне до схвалення батьками її "подарунків" [2, с. 5; 3, с. 46-83].

На основі таких міркувань П. Клайном було розроблено тест анального характеру, призначений для визначення приналежності людини до одного з полюсів зазначених дихотомій, що і був використаний для досягнення мети, поставленій у дослідженні.

Особливості міжособистісної поведінки в батьківській сім'ї досліджувались на основі концепції сім'ї М. Боуена, який сконцентрував її навколо емоційної складової взаємодії. Вчений визначав сім'ю як емоційне поле, що регулюється на основі двох різноспрямованих сил: прагнення до сумісності (в екстремумі - повне злиття з іншими) і прагнення до індивідуальності (в екстремумі - повна ізоляція) [4; 5].

Крім тесту анального характеру також було використано інші методи дослідження фінансової поведінки (шкала "Етика грошей" Т. Тенга [6] та методика "Атитюди фінансової поведінки" А. Фернама [1, с. 77-92]), методи дослідження особистісних рис (тест "Дослідження тривожності" Ч. Д. Спілбергера [7, с. 422-424]) та методи призначені для дослідження особливостей міжособистісної взаємодії в батьківській сім'ї ("Вимір батьківських установок та реакцій" Е. С. Шефера та Р. К. Белла [8, с. 243-253]).

Кількість респондентів, що прийняли участь у дослідженні - 135 чоловіків, молодих людей, віком від 18 до 40 років, які займають активну економічну позицію [9, с. 110-134].

Дані, що були отримані в ході дослідження, розподілились таким чином: скнари - 11,5 % (15 респондентів); поміркований тип - 80 % (107 респондентів); марнотрати - 9,5 % (13 респондентів).

На основі цих даних встановлено особливості внутрішньої організації зазначених типів спрямованості фінансової поведінки особистості.

Вихованню в батьківській сім'ї за типом скнари був притаманний низький рівень емоційної взаємодії, батьки не приділяли достатньої уваги розвитку цих дітей, а виховання відбувалось стихійно та безконтрольно. У міжособистісній взаємодії батьки не приділяли скнарі достатньо уваги, мало підтримували потреби та бажання одне одного. Відтак, чітких орієнтирів для наслідування у даної категорії досліджених не було.

Не приділяючи достатньо уваги особистісному та емоційному розвитку своїх дітей, батьки не допомагали їм також навчатись соціальної взаємодії, що спричинило появу страхів перед відкритим та безпосереднім соціальним контактом, якого скнари намагаються уникати також у своїй фінансовій поведінці. А враховуючи, що рівень толерантності членів батьківської сім'ї один до одного був на низькому рівні, це підірвало відчуття безпеки молодої людини та її здатності довіряти, покладатись на близьких людей.

Така ситуація в батьківській сім'ї вплинула на економічну поведінку скнар таким чином, що фінансові операції вони сприймають як ризиковані і прагнуть максимально спростити взаємодію в даній області, часто навіть ціною відчутного програшу для себе. Сфера їхніх потреб виявляється витісненою в результаті особливостей стосунків в батьківській сім'ї, внаслідок чого, вони у будь-який спосіб намагаються уникати найменших можливих натяків на її усвідомлення. Єдиною надійною стратегією поведінки, що пов'язана з грошима, вони вважають накопичення та економію. Відтак, їхнє ставлення до грошей підкреслено афективне, з проявами деякої нав'язливості, що значно збіднює тезаурус, притаманний даній сфері життєдіяльності, доступний розумінню скнар. Звичайно, що така позиція може бути пояснена підвищеним рівнем особистісної тривожності, який, перш за все, розповсюджується на сферу міжособистісної взаємодії, а вже потім, і на пов'язану із нею, сферу економічної поведінки.

В якості важливих аспектів фінансової поведінки, скнари відмічають також, що гроші - це мірило досягнень особистості в соціальному просторі. Що відповідає не- усвідомлюваним прагненням даної категорії випробуваних продемонструвати своїм батькам власну спроможність та гідність, для того, щоб символічно заслужити право на увагу та щирий і емоційно наповнений контакт.

У вихованні людей поміркованої спрямованості фінансової поведінки батьки надавали достатню кількість підтримки та фрустрації. Їхнє виховання можна охарактеризувати як цілком адекватне та доречне. Помірність у розвитку активності, середні показники щодо прагнення прискорити розвиток, відсутність нав'язливого страху образити дитину, разом із достатнім рівнем поваги до її особистості, сформували відповідну нейтральну фінансову поведінку. Очевидна нейтральність як у вихованні, без явної наявності надмірностей чи дефіциту у взаємодії призвело до формування фінансової поведінки, яка відповідає загальній нормі. Стиль взаємодії, що був притаманний батьківським сім'ям цих людей, "Гальмування розвитку дитини", призвів до підвищення значення ощадної функції грошей і недооцінки досягнення, як виразника соціальної успішності та реалізованості індивіда.

Таким чином, очевидна нейтральність та поміркованість у взаємодії із батьками призводить до формування монетарних атитюдів, які можна охарактеризувати як помірні. Така позиція батьків призводить до формування фінансової поведінки, що притаманна переважній більшості людей і утворює загальноприйнятний стандарт такої.

Міжособистісна взаємодія в батьківських сім'ях марнотратів будувалась за принципами стилю "Високий рівень включення у взаємодію", що призводить до формування легковажного ставлення молодої людини щодо монетарних питань. Також їм був притаманних високий, можливо навіть занадто високий, рівень дозволеного. Така особливість міжособистісної взаємодії не сприяла формуванню у них адекватних меж дозволеного - забороненого. Як наслідок, у дорослому віці зустрічаючись із певними обмеженнями вони реагують на них вкрай болісно, виявляючи це у вигляді надмірної агресії або навіть психотичного епізоду. Зрозуміло, що така ситуація завадила також формуванню адекватних диспозицій стосовно монетарних атитюдів.

З іншого боку, батьки цих людей пред'являли їм занадто високий рівень очікувань, несвідомо прагнучи прискорити їх розвиток. Таким чином, батьки, висловлюючись в термінах Е. Берна, транслювали своїм дітям подвійне послання, типу: "Ти вільний робити що тобі заманеться, але повинен розвиватися швидше". В наслідок відчутної надмірності у міжособистісній взаємодії із батьками і стресогенності для дитини, яка її супроводжує, вони не змогли адекватно інтеріоризувати жодного з них. Натомість, сприйняли їх вкрай викривлено, не будучи психологічно спроможними розшифрувати непрямі батьківські послання.

Відтак, у своєму прагненні безперервного підкорення все нових вершин, вони намагаються реалізувати батьківську настанову розвиватись. Ця настанова перетворюється в компульсію, що штовхає до безперервних витрат, створюючи ілюзію наповненості життя та особистісного прогресу. Діючи не раціонально за принципом (прагнучи обіграти казино, або витрачаючи всі свої гроші на непотрібні речі), вони символічно реалізують це прагнення в розвитку, заміщуючи власну неспроможність реалізувати батьківську вимогу в повній мірі, тим само відображаючи непростий стиль міжособистісної взаємодії, що панував в їхній батьківській сім'ї.

батьківський сім'я взаємодія фінансовий

Кардинальний вплив на формування фінансової поведінки скнар справила міжособистісна взаємодія з батьками, які не приділяли їм достатньо уваги, а емоційно були вкрай прісними та агресивними. Таке ставлення батьків заселило в душу скнар острах соціальної комунікації та підірвало відчуття безпеки стосовно оточуючого середовища.

Нейтральність батьків у вихованні призводить до поміркованої фінансової поведінки. А гнітючий стиль взаємодії є причиною посилення прагнення до заощадження та недооцінки досягнень.

Дозволяючи та вимагаючи забагато, батьки не сформували у марнотратів адекватного розуміння меж дозво- леного-забороненого. А прагнучи прискорити їхній розвиток, стимулювали їх розряджати тривогу, притаманну відчуттю безмежності, назовні. Реалізуючи несвідомі сімейні настанови, ці люди, через обсесивне витрачання грошей прагнуть досягнень, яких від них вимагали батьки.

Список використаних джерел

1. Фернам А. Деньги. Секреты психологии денег и финансового поведения / А. Фернам, М. Аргайл. - СПб. : Прайм-Еврознак, 2006. - 478 с.

2. Фрейд З. Характер и анальная эротика / З. Фрейд. - Минск : Попу- ри, 1997. - 513 с.

3. Ferenczi S. Further Contributions to the Theory and Technique of Psycho-analysis / S. Ferenczi. - Karnac Books, 1994. - 480 с.

4. Боуэн М. О процессах дифференциации своего "Я" в родительской семье / М. Боуэн // Теория семейных систем Мюррея Боуэна: Основные понятия, методы и клиническая практика. - М. : Когито Центр, 2008. - 496 с. - С. 81-106.

5. Кливер Ф. Слияние и дифференциация в браке / Ф. Кливер // Теория семейных систем Мюррея Боуэна: Основные понятия, методы и клиническая практика. - М. : Когито Центр, 2008. - 496 с. - С. 305-338.

6. Tang T. P. The meaning of money: Extension and exploration of the Money Ethic Scale in a sample of university students in Taiwan / T. P. Tang // Journal of organizational behavior. - 1993. - № 14. - С. 93-99.

7. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук. - СПб. : Питер, 2007. - 688 с.

8. Олифирович Н. И. Психология семейных кризи сов / Олифиро- вич Н. И., Зинкевич-Куземкина Т. А., Валента Т. Ф. - СПб. : Речь, 2006. - 260 с.

9. Квинн В. Прикладная психология / В. Квинн. - СПб. : Питер, 2000. - 560 с.

10. Fern A. Money. Secrets of Psychology and money finans behavior / A. Fern, M. Argyle. - St. Petersburg : Prime Evroznak, 2006. - 478 p.

11. Freud S. Character and anal erotica / S. Freud. - Minsk : Popuri, 1997. - 513 p.

12. Ferenczi S. Further Contributions to the Theory and Technique of Psycho-analysis / S. Ferenczi. - Karnac Books, 1994. - 480 p.

13. Bowen M. On the processes of differentiation of the "I" in the parental home / M. Bowen // Family Systems Theory by Murray Bowen: Basic concepts, methods and clinical practice. - M. : Kogito Center, 2008. - 496 p. - P. 81-106.

14. Cleaver F. Merger and differentiation in marriage / F. Cleaver // Family Systems Theory by Murray Bowen: Basic concepts, methods and clinical practice. - M. : Kogito Center, 2008. - 496 p. - P. 305-338.

15. Tang T. P. The meaning of money: Extension and exploration of the Money Ethic Scale in a sample of university students in Taiwan / T. P. Tang // Journal of organizational behavior. - 1993. - № 14. - P. 93-99.

16. Burlachuk L. F. Dictionary of psychodiagnosis / L. F. Burlachuk. - St. Petersburg : Peter, 2007. - 688 p.

17. Olifirovich N. I. Psychology of family crisis owls / N. I. Olifirovich, T. A. Zinkevich-Kuzemkina, T. F. Valenta. - St. Petersburg : Rech, 2006. - 260 p.

18. Quinn V. Applied psychology / V. Quinn. - St. Petersburg : Peter, 2000. - 560 p.

Размещено на Allbest.ru