Особливості соціалізації кандидатів на військову службу у збройних силах України

У статті розглядаються особливості соціалізації кандидатів на військову службу в Збройних Силах України. Здійснюється аналіз їх психологічного вивчення, виявляються фактори, що впливають на рівень розвитку соціалізації особистості.

А. Числицкая, канд. психол. наук, ст. наук. сотр.

O. Chyslitska, Ph. D., senior sc. assoc.

Scientific and research institute of military medicine problems, Irpin M. Kuzmenko, Ph. D., scientific associate

Scientific and methodological Center of personnel policy of the Ministry of defence, Kyiv

Збройні Сили України (ЗС України) є соціальним інститутом, що нерозривно пов'язаний із громадянським суспільством. Протягом багатьох років армія України стійко займала провідні позиції в переліку державних і громадських інституцій, які користуються одним із найбільших рівнів довіри в населення. Громадяни вбачають в армійських структурах осередок суспільно- політичної стабільності, прогнозованості, виховання молодого покоління на засадах патріотизму.

Відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2004 року "Про Концепцію гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України", метою гуманітарного та соціального розвитку є: утвердження особистості військовослужбовця, працівника Збройних Сил як найвищої соціальної цінності, забезпечення його прав і свобод, духовного й фізичного здоров'я, впровадження у військових та трудових колективах взаємовідносин, що базуються на військових статутах, законах, інших нормативно-правових актах, формування світогляду, громадянської позиції військовослужбовців та працівників, найповніше розкриття їх здібностей в інтересах гармонійного розвитку громадян-патріотів, високопрофесійних військових спеціалістів, свідомих захисників Батьківщини [4]. Безсумнівно, всебічний розвиток особистості військовослужбовця закріплений законодавчо та практично здійснюється органами, на які покладено відповідні завдання.

На сьогодні комплектування ЗС України здійснюється громадянами України відповідно до чинного законодавства. Кандидати на військову службу або на військову службу за контрактом проходять етапи професійно-психологічного відбору у військових комісаріатах. На початковому етапі відбувається супровід процесу адаптації, зокрема проводиться соціально-психологічний тренінг, урочиста зустріч та "вечір знайомства". Проте офіцери органів виховної та соціально-психологічної роботи та командири продовжують процес становлення особистості військовослужбовців, рівень сприйняття соціальних норм, індивідуально-психологічних характеристик у котрих різний. Даються взнаки особливості сімейного виховання, освітній та культурний рівень, характер тощо. Психологічний тлумачний словник визначає "соціалізацію" як процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду, здійснювані через спілкування і діяльність [5, с. 506].

Питання соціалізації цікавило багатьох дослідників. У вітчизняній психології проблема соціалізації розробляється в рамках диспозиційної концепції регуляції соціальної поведінки, де представлена ієрархія диспозицій, які синтезують цю систему залежно від ступеня включеності в суспільні відносини. У рамках концепції Б. Г. Ананьєва соціалізація розглядається як двоспрямований процес, що означає становлення людини як особистості й як суб'єкта діяльності. Кінцевою метою подібної соціалізації є формування індивідуальності. При цьому під індивідуалізацією розуміється процес розвитку конкретної особистості.

Л. С. Виготський вказував на істотну роль внутрішньої активності індивіда в процесі його соціалізації. Кожна людина індивідуально й своєрідно переосмислює й переробляє соціальну дійсність. Головним трактом дитячого розвитку, за Л. С. Виготським, є не тільки поступова індивідуалізація, що виникає на основі внутрішньої соціальності дитини, але й індивідуалізація як зростання самостійності, посилення ролі внутрішньої активності особистості на основі формування й розвитку ціннісних орієнтації, а не як послаблення зв'язку із суспільством.

К. В. Рубчевський соціалізацію розглядав як процес і результат діалектичної взаємодії особистості й суспільства, входження індивіда в суспільні структури завдяки наявності соціально необхідних якостей. Адже соціальна адаптація та інтеріоризація є основними формами соціалізації особистості. Інтеріоризацію варто розуміти як процес запозичення із зовнішнього середовища певних відомостей та їх засвоєння як знання, уміння, норми, зразки поведінки, цінності [3, с. 147].

Більш складно проаналізувати явище, що знайшли своє відображення в понятті адаптація особистості, зокрема, професійна адаптація особистості до нових умов військового середовища. Цей процес характеризується формуванням індивідуального стилю діяльності й включенням у систему службових та суспільних відносин. Для строкової служби формування індивідуального стилю практично неможливе, у той самий час термін першого контракту, адаптаційний період військовослужбовців військової служби за контрактом можуть стати знаковими для всієї подальшої служби чи для припинення такої.

За Філіпсом, адаптованість виражається двома типами відповідей на вплив середовища. Перший передбачає прийняття соціальних норм та ефективного пристосування до тих соціальних очікувань, з якими зустрічається кожен у своєму житті. Другий, більш специфічний, зміст адаптації не зводить просто до прийняття соціальних норм і означає гнучкість та ефективність при зустрічі з новими потенційно небезпечними умовами [3, с. 148].

Д. В. Ольшанський визначає "соціальну адаптацію" як вид взаємодії особистості або соціальної групи з соціальним середовищем, в ході якої узгоджуються вимоги й очікування його учасників [2, с. 9]. "Психологічна адаптація" визначається активністю особистості й виступає як єдність акомодації (засвоєння правил середовища, "уподібнення" йому) та асиміляція ("уподібнення" собі, перетворення середовища). Середовище впливає на особистість або на групу, які вибірково сприймають та переробляють ці впливи відповідно до своєї внутрішньої природи, а особистість активно впливає на групу.

Адаптація може мати конформістський і неконформістський характер. Перший варіант часом призводить до формування таких рис особистості, які створюють перешкоди на шляху соціалізації, особливо у військовому колективі, що характеризується духом змагальності, емоційної експансивності, суперництва. Різновидом суперництва є конфлікт, часто неконструктивного характеру, де досягнення власної мети стає самоціллю задля демонстрації переваги. Навіть такий розвиток конфліктної взаємодії сприяє засвоєнню нових норм поведінки як для учасників, так і для тих, хто безпосередньо не бере участі в ньому.

Молоде поповнення ЗС України не має безпосереднього досвіду взаємодії та функціонування в новому середовищі. Для військовослужбовців характерні форми й прояви поведінки в подібних ситуаціях, які схвалювалися в їх сім'ї, референтній групі. Часом вони мають девіантний або навіть делінквентний характер.

Для характеристики процесу призовної соціалізації звернемося до результатів психологічного вивчення молодого поповнення у кількості 748 осіб. Опис методик дослідження та їх показників наведений у табл. 1.

На нашу думку, такий набір регламентованих тестових методик, дозволяє здійснити аналіз факторів, що впливають на рівень розвитку соціалізації особистості. Відправної точкою будемо вважати шкалу "моральної нормативності" методики "Адаптивність-200", адже відповідно до опису вона визначає рівень соціалізації та призначена для вивчення здатності військовослужбовця дотримуватися моральних норм поведінки, уміння підкорятися груповими і корпоративними вимог, що особливо актуально в умовах статутної дисципліни й правопорядку. Іншої шкалою цієї методики є "комунікативний потенціал" про важливість якого у процесі становлення особистості вже йшлося вище. Необхідно наголосити, що шкала поведінкової регуляції на етапі її розробки інтегрувала наступні шкали нижчого рівня: "нервово-психічної стійкості", "самооцінки особистості", "соціальної підтримки" та більш глибокий аналіз був здійснений автором у статті [1]. "Особистісний адаптаційний потенціал" є сумою результатів сирих балів перших трьох шкал методики. Складання такого сумарного бала стало можливим через наявність значного внутрішнього зв'язку між ними. Решта методик допоможуть деталізувати чинники, що сприяють соціалізації або тісно пов'язані із її проявами.

Таблиця 1

Батерея тестових методик

Результати демонструють, 98 % респондентів мають рівень соціалізації вище задовільного. Це може свідчити про якість відбору призовної молоді у військових комісаріатах. Ідентичний результат був отриманий у 2007 р. при тестуванні військовослужбовців військової служби за контрактом (вибірка суттєво відрізнялась за віком і статтю) під час апробації тестових методик "Тимчасової інструкції з організації та проведення професійного психологічного відбору кандидатів на військову службу за контрактом у Збройні Сили України". Група науковців одного із науково-дослідних інститутів Міністерства оборони України, які спільно з автором залучалися до дослідження, зауважували: "за тестом “Адаптивність” високі результати отримані за рахунок даних за шкалою “моральна нормативність” - 86,4 %".

Усі фактори батареї тестових методик значуще (рівень значущості більше 0,001) корелюють із фактором "моральна нормативність", тому для виявлення структури цих зв'язків застосуємо процедуру факторного аналізу для груп із високими та низькими показниками зазначеного вище фактора. Для обох груп було виділено по чотири фактори, які пояснюють для перш)] 57,5 %, а для друг)] майже 70 % загальної дисперсії. Відмінність може бути пояснено наявністю більшості показників методик умовно "негативного" характеру, підвищення яких знижує рівень соціалізації. Результати наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Результати факторного аналізу для фактора "моральна нормативність"

Попереднє припущення підтверджується табл. 2, де більшість факторів тестових методик для низького рівня соціалізації мають більші факторні навантаження. Спробуємо проаналізувати утворені фактори більш високого рівня. Перший фактор для обох рівнів включає всі шкали із різними факторними навантаженнями, тому почнемо із другого фактора низького рівня соціалізації. Він пояснює 13 % дисперсії та включає "військово- професійну спрямованість" (VPS), "суїцидальний ризик" (СР), "ригідність" (RG) та "нейротизм" (ST). Другий фактор включає "фрустрацію" (FR) та "екстраверсію" (EKSTR) із долею дисперсії 11 %. Третій фактор містить "поведінкову регуляцію" та "нейротизм" із меншим факторним навантаженням. На нашу думку, "поведінкова регуляція" відіграла таку роль через входження в її склад шкал "самооцінки особистості" та "соціальної підтримки". Отримані результати корисні під час прийняття рішення щодо супроводу та корекції військовослужбовців як свого роду роз'яснення, конкретизація проблемних аспектів соціалізації.

Ще однією шкалою, що характеризує особливості соціалізації військовослужбовців, є шкала "військово- професійної спрямованості". Вона призначена для вивчення рівня професійної мотивації й спрямованості на проходження служби, у т. ч. в особливих умовах. 69 % мають високий та достатній рівень "військово- професійної спрямованості". Ці показники свідчать про належний високий рівень сформованості усвідомлення бажання проходження служби у ЗС України, про що свідчить мода, яка дорівнює 4.

Для більш повного опису особливостей соціалізації здійснимо аналіз шкали "схильність до девіантних форм поведінки", що спрямована на виявлення ознак аддиктивної і делінквентної поведінки. Більше 99 % опитуваних мають належний рівень прояву та засвоєння соціально схвалюваних форм поведінки. Проте саме це може вносити певні викривлення у відповіді респондентів, які намагаються себе презентувати з найкращого боку.

Здійснено аналіз наукових джерел, в яких розглядаються особливості соціалізації особистості. Встановлено, що рівень соціалізації залежить від особливостей середовища, певних відомостей та їх засвоєння як знань, умінь, норм, зразків поведінки, цінностей. Шляхом методів математичної статистики виявлена множинна кореляція факторів соціалізації особистості. Умисне акцент не робиться на синтезі та обговоренні новостворених факторів вищого рівня, адже ця задача виходить за рамки дослідження. Але вони можуть бути використані під час здійснення належної адаптації та корекції військовослужбовців, які потребують такої допомоги.

Окремі проблемні аспекти взаємодії, що можуть мати місце у військовому середовищі, потребують негайного та кваліфікованого реагування. В цілому, отримані результати позитивно свідчать про належний рівень соціалізації військовослужбовців, розвитку їх мотивації до проходження служби, наявності необхідних форм взаємодії в соціальному середовищі - військовому колективі.

психологічний кандидат військовий поведінка

1. Кузьменко М. Д. Психологічна діагностика нервово-психічної нестійкості військовослужбовців військової служби за контрактом у Повітряних Силах Збройних Сил України / М. Д. Кузьменко // Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 11. - Харків : НУЦЗУ, 2012. - 273 с. - С. 95-103.

2. Ольшанский Д. В. Адаптация социальная / Д. В. Ольшанский // Философский энциклопедический словарь. - М. : Сов. энциклопедия, 1989. - 815 с.

3. Рубчевский К. В. Социализация личности: интериоризация и социальная адаптация / К. В. Рубчевский // Общественные науки и современность. - 2003. - № 3. - С. 147-151.

4. Указ Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 "Про Концепцію гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України" [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/28/2004

5. Шапар В. Б. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / В. Б. Шапар, В. О. Олефир. - Прапор, 2009. - 672 с.

6. Kuzmenko M. D. Neuro-psychological diagnosis of mental instability of military personnel under contract to the Air Force of the Armed Forces of Ukraine / M. D. Kuzmenko // Problems of extreme crisis and psychology. Collected papers. - Iss. 11. - Kharkiv : NUTSZU, 2012. - 273 p. - P. 95-103.

7. Olshanskiy D. V. Social adapting / D. V. Olshanskiy // Encyclopedic Dictionary of Philosophy. - Moscow : Sov. encyclopedia, 1989. - 815 p.

8. Rubchevskiy K. V. Socialization personality: internalization and social adaptation / K. V. Rubchevsky // Social Sciences and Modernity. - 2003. - № 3. - P. 147-151.

9. The Decree of the President of Ukraine on January 12, 2004 № 28/2004 "On the Concept of Humanities and Social Development of the Armed Forces of Ukraine" [electronic resource]. Access: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/28/2004

10. Shapar V. B. Psychological Dictionary advanced timing / V. B. Shapar, V. A. Olefyr. - Prapor, 2009. - 672 p.

Размещено на Allbest.ru