Медіасоціалізація: гендерні стереотипи серіальної реальності

Процеси розвитку інформаційного суспільства з одного боку, й крах - або, як мінімум, викривлення - сім'ї як інституту розвитку та формування особистості дитини робить дослідження, пов'язані з медіапсихологією, медіакомпетентністю, досить актуальними на сучасному етапі розвитку психологічної науки та суспільно-педагогічної практики. В умовах інформаційного суспільства, що швидко розвивається, медіа займають наразі найголовніше місце у процесі соціалізації дитини, адже на безпосереднє спілкування у сучасних батьків не вистачає особистісних ресурсів. Найбільшій ефект медіасоціалізації спостерігається у маленьких телеглядачів, які володіють невеликою альтернативною інформацією, мають бідний життєвий досвід. Педагогічні спостереження й спеціальні дослідження показали сильний вплив масмедійних образів на дитячу свідомість у силу підвищеної віковий сензитивності, що обумовлює ефективність формування соціальних настанов і мотивацію поведінки дитини [1]. Зміст масмедійніх образів діє й на дорослу свідомість, приводячи її до певних деформацій.

Екран як сукупний абстрактний дорослий здійснює "телеекранну соціалізацію" (за визначенням В. В. Абра- менкової), породжуючи квазі-стосунки. Це пов'язано також зі змінами орієнтації виховання з колективістської на індивідуалістичну модель, послаблення ігрових інтерактивних форм спільної діяльності в бік коактивних її форм. Крім того, "ми вступаємо в період, новий для історії, коли молодь з її префігуративних схоплюванням ще невизначеного майбутнього наділяється новими правами" [3, с. 321].

Тому не дивно, що дитина молодшого шкільного віку орієнтирована на ті моделі спілкування, що вона бачить в телевізорі, а не ті, що пропонує сім'я. Конструювання гендерних моделей поведінки все частіше відбувається під впливом агентів медіапростору. Комерціоналізація сучасного телебачення призводить до появи бурхливого потоку сумнівних кінотекстів, низькопробної медіапродукції, тиражуванню гендерних стереотипів.

Метою статті є презентація результатів дослідження образів персонажів сучасних серіалів, що є основою для гендерної соціалізації особистості

Специфіка сприймання екранних образів, за думкою В. В. Абраменкової, така, що інформація, що отримується дитиною з екрану, сприймається нею як істина та має надзвичайну силу вселяння і наслідування [1, с. 367]. Одна з причин цього - телевізійні персонажі є об'єктами ідентифікації дитини та моделлю рольової поведінки, що діти копіюють. Форма ідентифікації може бути і "бажаною", дитина хоче бути схожою на персонаж, поводитися як персонаж. Крім того, дослідниками© Вознесенська О., 2014описаний феномен "парасоціальної взаємодії", коли діти вступають в уявне міжособистісне спілкування з персонажем, питають у нього поради, хочуть бути часткою його соціального світу, дружити з ним. Ці стосунки викликають почуття близького особистісного та соціального задоволення [2, с. 90].

Наше дослідження стосується впливу ЗМІ на щоденну гендерну поведінку, яка в силу автоматоподібного ритму життя слабо рефлексується й найбільшою мірою залежить від трансльованих парадигм буденності як такої. Вибір феномену телесеріалів в дослідженні обумовлений тим, що цей вид медіапродукції в Україні не розглядався в світлі гендерного аналізу.

Метою дослідження було здійснення гендерно-психологічної експертизи найпопулярніших в українському медіапросторі телевізійних серіалів з метою виокремлення репертуару гендерно-типізованих моделей поведінки; визначення їх емоційно-оцінної забарвленості й ступеню привабливості; прогнозування можливих наслідків їх впливу на молодь.

Критерії добору телесеріалів. Попередні дослідження довели, що найбільш популярними серіалами, які є спільною медіа-подією багатьох сімей, що виховують дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, є "Щасливі разом", "Татові доньки", "Вороніни". Як бачимо, всі ці серіали є гумористичними сімейними серіалами. Вибір для дослідження сімей, що виховують дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, обумовлений тим, що саме цей вік дитини (препубертат) є сенситивним віком для формування моделей статевої поведінки.

Отже, в статті ми розглянемо найбільш виражені, за оцінками експертів, якості героїв сучасних сімейних гумористичних серіалів. Загалом у трьох серіалах фігурують в головних ролях 8 чоловіків (цих героїв оцінювали 43 % респондентів) та 14 жінок-героїнь, що підлягали оцінці.

Спільно з Оксаною Миколаївною Скнар, кандидатом психол. наук, нами були визначені критерії оцінювання серіальних героїв у фокусі аналізу репрезентацій тендерних стереотипів, розроблено методичне забезпечення дослідження.

Авторська методика експертної оцінки героїв телесеріалів містить семантичний диференціал, оцінку ступеня розвитку у героїв серіалів цінностей та відкриті питання, що стосуються образу тіла персонажа, його одягу, аксесуарів, статусних характеристик, дій, навколишньої обстановки, предметів маніпулювання.

В основу семантичного диференціалу покладено теорію статі С. Бем, в якій стверджується, що становлення статі у дітей відбувається на основі існуючих в культурі соціальних стереотипів, і розвиток людської культури висуває стать (статеві відмінності) як найбільш важливу категорію соціального життя, та її тест для визначення психологічної статі людини. Список чоловічих та жіночих якостей був уточнений та доповнений авторськими шкалами, визначеними завдяки спостереженням та дослідженням останнього десятиріччя серед українських респондентів. Так, наприклад, до списку жіночих якостей увійшли - емоційність, пасивність, сором'язливість, м'якість тощо, а до чоловічих - відвага, надійність, незалежність, жага до змагання тощо. Також до списку шкал-якостей увійшли характеристики, що описують зовнішню привабливість героїв - чарівність, красота тощо. Оцінка ціннісної сфери героїв серіалів відбувалася за рахунок оцінки ступеня розвитку цінностей, визначених М. Рокічем в тесті ціннісні орієнтації особистості, як термінальних, так й інструментальних, що відповідають традиційному поділу на цінності-цілі та цінності-засоби.

Емпіричне дослідження проводилося у грудні 2011 - березні 2012 року.

Експертами, які оцінювали серіальних героїв в нашому дослідженні, виступили студенти спеціальності "Психологія" КНУ імені Тараса Шевченка (магістратура, І курс), спеціальності "Соціологія" Київського національного університету культури і мистецтв Інституту міжнародних відносин і журналістики (IV курс). На наш погляд, студенти - завтрашні психологи та соціологи - можуть виступати експертами в силу професійних знань та молодого віку, в якому, з одного боку, вони більш піддані соціальним стереотипам, а з іншого - є більш гнучкими та чутливими до думки, що нав'язується ЗМІ. Загальна кількість експертів у нашому дослідженні - 104, серед них переважна кількість жіночої статі - 74 %, що пояснюється переважанням жінок на цих спеціальностях. Гендерна нерівність виборці в той же час відповідає реальності: споживачами серіалів є, у першу чергу, жінки. Середній вік експертів - 20 років.

Отримані дані піддавалися статистичній обробці (середні значення, факторний аналіз, кореляційний аналіз тощо). На жаль, обмеження обсягу статті не дозволяють нам представити всі результати дослідження. В цьому тексті ми звернемося до результатів факторного аналізу оцінок якостей героїв серіалів задля виділення стереотипних гендерних образів, що транслюються серіальною реальністю.

На наш погляд, цікаві результати дає факторний аналіз оцінок чоловіків та жінок - героїв серіалів окремо (див. табл. 1-6).

медіасоціалізація серіал стереотипний гендерний

Таблиця 1 Факторні навантаження шкал-якостей чоловіків-героїв серіалів (І фактор - "Грубий чоловік”)

* У таблиці якості подані російською мовою у зв'язку з тим, що у дослідженні застосовувався семантичний диференціал російською мовою (розглянуті серіали на українському телебаченні йдуть російською).

Як бачимо з табл. 1, перший найбільш навантажений фактор, є відображенням образу грубого чоловіка, який не має освіти та не викликає довіри. Цікаво, що крім цього він не любить дітей, і не тільки байдужий до інших, а ще й бажає їм зла. Ось така собі людина з низів, ще не злочинець, але вже на шляху до цього.

Таблиця 2 Факторні навантаження шкал-якостей чоловіків-героїв серіалів (ІІ фактор - "Слабкий чоловік”)

Другий фактор нам показує слабкого чоловіка, невпевненого, боязкого, скованого, пасивного, і навіть не привабливого з фізичної точки зору. Як бачимо, класичний фактор сили та активності присутній і в оцінці героїв серіалів, він ще й пов'язаний з зовнішністю героїв, вмінням поводитися.

Таблиця 3 Факторні навантаження шкал-якостей чоловіків-героїв серіалів (ІІІ фактор - "Холодний чоловік")

Третій фактор є відображенням образу холодного чоловіка, навіть хочеться назвати його егоїстом - він сподівається лише на себе, все наперед розраховує, має аналітичний розум, стриманий у вираженні почуттів і незалежний від думки інших. З іншого боку, це може бути певним ідеальним образом чоловіка, який за допомогою розуму рухається по життю, не піддається почуттям, не від кого не залежить.

Факторний аналіз жіночих серіальних образів виявив такі фактори - сильна або слабка жінка, статусна жінка, поступлива жінка. Розглянемо їх більш детально (див. табл. 4-6).

Таблиця 4 Факторні навантаження шкал-якостей жінок-героїнь серіалів (І фактор - "Слабка жінка")

Ключовими якостями у цьому факторі, на наш погляд, є сила та активність. Сильна жінка приваблює, вона відкрита, впевнена, вільна, смілива; слабка жінка - навпаки. Отже, жінку - героїню сучасного сімейного серіалу - визначають насамперед через чоловічі якості або їх відсутність.

Як бачимо, другий фактор оснований на соціальному статусі жінки: на одному полюсі це - низькостатусна жінка, що не має освіти, мало заробляє, навіть не вміє готувати й не любить дітей, на іншому - статусна жінка, надійна, освічена, коректна (див. табл. 5). Але в цьому образі не має лідерських якостей. Мабуть лідерство залишається все ж таки чоловікам. А жінка з високим статусом є в той же час успішною домохазяйкою, з багатьма дітьми. Й освіта тут не до чого. Мабуть в цьому факторі втілений стереотип ідеальної жінки для сучасного чоловіка.

Таблиця 5 Факторні навантаження шкал-якостей жінок-героїнь серіалів (ІІ фактор - "Статусна жінка")

Третій - мінімально навантажений фактор є відображенням владних відносин в гендерному контексті (див. табл. 6). Він показує нам ідеальну жінку - підлеглу, поступливу, виконавчу, без амбіцій. Мабуть можна розглядати як її недоліки те, що вона легко відступає та важко приймає рішення, але підлеглий й не повинен приймати рішення.

Таблиця 6 Факторні навантаження шкал-якостей жінок-героїнь серіалів (ІІІ фактор - "Поступлива жінка")

Отже, факторний аналіз експертних оцінок героїв та героїнь серіалу показав, що чоловіки оцінюються, по- перше, через їх ставлення до інших, по-друге, для оцінок критерієм є їх сила або слабкість, а по-третє, - через їх емоційність, точніше її відсутність, й холодний розум. А жінок, як бачимо, оцінюють через силу-слабкість - в першу чергу, через їх статус та їх ділові якості та владні відносини. Як ми розуміємо, в сучасному серіальному світі відбувається підміна понять жіночого та чоловічого: якості, найбільш важливі для жінок - чуйність, турбота про інших, емоційність тощо, є призмою, через яку оцінюється чоловік-герой серіалу, а основними якостями серіальної жінки є сила, статус та якості ідеального підлеглого (нагадаємо, що дія серіалів, герої яких піддавалися оцінки, відбуваються переважно вдома!). Таким чином, у дитини формується установка, що головне - це робота, яка є мірою сили, визначає соціальний статус, в залежності від цього дитина починає оцінювати людей (і соціальний світ взагалі) без огляду на їх особистісні якості та взаємодію з іншими.

Факторний аналіз дозволив нам виділити типові стереотипні серіальні образи, чоловічі - "Грубий не- освічений чоловік', "Слабкий чоловік', "Холодний чоловік', та жіночі - "Слабка жінка", "Статусна жінка", "Поступлива жінка".