Особливості функціональної асиметрії мозку та успішності студентів Рівненщини
Дослідження взаємозв’язку функціональної асиметрії півкуль головного мозку у студентів із особливостями їх темпераменту та успішністю в умовах Рівненщини. Статеві відмінності якісної успішності учнів. Її залежність від місця народження студентів.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.03.2019 |
Размер файла | 29,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості функціональної асиметрії мозку та успішності студентів Рівненщини
І.І. Мелих, В.Л. Романюк
Анотація
УДК 159.9:612.821-057.875(477.81)
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АСИМЕТРІЇ МОЗКУ ТА УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ РІВНЕНЩИНИ
І.І. Мелих, В.Л. Романюк
Досліджені взаємозв'язки функціональної асиметрії півкуль головного мозку у студентів із особливостями їх темпераменту та успішністю в умовах Рівненщини. Встановлено, що в цілому якісна успішність студентів має статеві відмінності, а також залежить від їх місця народження (Полісся або Лісостеп).
Ключові слова: функціональна асиметрія мозку, темперамент, успішність, студенти, Рівненщина.
Исследованы взаимосвязи функциональной асимметрии полушарий головного мозга у студентов с особенностями их темперамента и качеством учёбы в условиях Ровенской области. Установлено, что в целом качество учебы студентов имеет половые различия, а также зависит от их места рождения (Полесье или Лесостепь).
Ключевые слова: функциональная асимметрия мозга, темперамент, качество учебы, студенты, Ровенская область.
Interrelations of functional asymmetry of cerebral hemi-spheres in students with peculiarities of their temperament and success rate within Rivne region are investigated. It is elucidated that, in whole, qualitative success rate of female students and male students has own peculiarities and also depends on their birthplace (Polissya or Lisostep).
Key words: functional brain asymmetry, temperament, success rate, students, Rivne region.
Вступ
Постановка проблеми. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку (ФАМ) викликає значний інтерес у науковців різних напрямів, зокрема, у галузях нейрофізіології, фізіології ВНД, психофізіології, психології, педагогіки, неврології тощо. Це зумовлено інтересом щодо впливу ФАМ на когнітивні та емоційно-вольові процеси, навчання і професійну спрямованість особистості. Одним із напрямів, де найбільше простежується функціональна асиметрія мозку, є навчальна та професійна діяльність людини [2; 3]. Окрім того, дослідження особливостей функціональної асиметрії необхідні для визначення професійної схильності людини та її можливостей у навчанні, оскільки різні типи профільної латеральної організації мозку характеризуються різними показниками когнітивних, рухових та емоційно-вольових процесів [5].
У зв'язку з цим основною метою цієї роботи було дослідження особливості спеціалізації півкуль головного мозку й темпераменту у студентів в окремих екологічних умовах та при різних формах діяльності, водночас під час навчання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні більшість науковців відмовилися від гіпотези лівопівкульної чи правопівкульної винятковості людини. Загальновизнаною є концепція часткового домінування півкуль головного мозку в людини, яку сформував Р. Сперрі (лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини, 1981 р.). Згідно з концепцією, кожна півкуля є певним чином домінантною у "своїх" функціях щодо забезпечення когнітивних процесів. Отримані дані були успішно застосовані для боротьби з афазіями, а також для дослідження лінгвістичних аспектів латералізації півкуль (Л. Балонов, Н. Вольф, Б. Котик, М. Ніколаєнко, О. Разумнікова, Д. Слобін, Т. Черніговська). Окремої уваги заслуговують дослідження статевої диференціації головного мозку та пов'язаної з нею латералізації (О. Баєва, Н. Вольф, О. Разумнікова), а також впливу латералізації головного мозку на навчальну і професійну діяльність людини (О. Волошенко, М. Ніколаєнко). При цьому важливі дослідження морфо-фізіологічних складових і гендерних особливостей функціональної асиметрії мозку особистості студента для оптимальної організації навчального процесу та посилення творчого потенціалу в певних екологічних умовах.
Методи та процедура дослідження. Для комплексних досліджень була сформована експериментальна група із 22-х студентів 4-го курсу денної форми навчання спеціальності "Біологія" психолого-природничого факультету Рівненського державного гуманітарного університету віком 20-21 рік. Студенти експериментальної групи проживають у чотирьох областях України: Рівненська обл. - 15, Хмельницька обл. - 4, Волинська обл. - 2, Львівська обл. - 1 та двох географічних зонах - Полісся і Лісостеп.
Комплексні дослідження проведені у квітні 2014 р. на базі лабораторії психофізіології та клінічної психології психолого-природничого факультету Рівненського державного гуманітарного університету.
Домінування лівої або правої півкулі головного мозку особистості студента було встановлене за допомогою бланкового методу діагностики (тест). Окрім того, для визначення частки ліворуких та праворуких людей були апробовані тестові завдання: переплетення пальців рук, особливості аплодування, проба з одночасною дією двома руками, проба Розенбаха тощо. На основі цих завдань у студентів вираховувалася частка правшей і лівшей. Варто зауважити, що "чистих" правшів або лівшів небагато. Якщо відсотки рівні (по 50 %), тоді така особистість - амбідекстр.
Враховуючи когнітивні, сенсорні й рухові складові спеціалізації півкуль головного мозку, у студентів було визначено м'язову силу рук методом динамометрії (кистевий динамометр).
Також для встановлення взаємозв'язку між функціональною асиметрію мозку та темпераментом студентів (шкала екстраверсія-інтраверсія) був апробований опитувальник Г. Айзенка (в адаптації О. Шмельова).
У цілому комплексні дослідження враховували загальну оцінку якісної успішності студентів експериментальної групи.
Результати дослідження та їх аналіз
У дослідженні взяли участь 22 студенти віком 20-21 рік. Студенти проживають у Рівненський (15), Хмельницькій (4), Волинський (2) та Львівській (1) областях. Окрім того, 11 студентів проживають у зоні Полісся, 10 - у зоні Лісостепу і 1 - на межі Полісся та Лісостепу.
Статевий склад експериментальної групи - 4 хлопці (18 %) та 18 дівчат (82 %). За віком група складається з студентів, яким 20 років - 59 % (n=12), 21 рік - 41 % (n=10). У зоні Полісся проживає 50 % (n=11) студентів, у зоні Лісостепу - 45 % (n=10), у перехідній зоні - 5 % (n=1).
Функціональна асиметрія мозку відображає розподіл нервово-психічних функцій між правою та лівою півкулями, а також особливості їх взаємодії. Більшість людей є праворукими (відносне домінування лівої півкулі) і лише 5-12 % - ліворукими (відносне домінування правої півкулі). Окрім того, певним чином домінування півкуль головного мозку може бути не чітко вираженим.
Результати тесту на встановлення домінуючої півкулі у студентів експериментальної групи подані у таблиці 1.
Таблиця 1. Особливості функціональної асиметрії мозку у студентів експериментальної групи
№ за/п |
Ім'я |
Вік, роки |
Домінуюча півкуля |
|
1 |
Тетяна |
20 |
Ліва півкуля |
|
2 |
Ольга |
20 |
Домінування не виражене |
|
3 |
Василь |
20 |
Ліва півкуля |
|
4 |
Яна |
20 |
Домінування не виражене |
|
5 |
Ірина |
20 |
Домінування не виражене |
|
6 |
Поліна |
20 |
Домінування не виражене |
|
7 |
Наталія |
20 |
Ліва півкуля |
|
8 |
Оксана |
20 |
Права півкуля |
|
9 |
Віра |
20 |
Домінування не виражене |
|
10 |
Сергій |
20 |
Ліва півкуля |
|
11 |
Олена |
20 |
Домінування не виражене |
|
12 |
Ольга |
20 |
Домінування не виражене |
|
13 |
Олександр |
21 |
Ліва півкуля |
|
14 |
Оксана |
21 |
Права півкуля |
|
15 |
Тетяна |
21 |
Домінування не виражене |
|
16 |
Ірина |
21 |
Ліва півкуля |
|
17 |
Катерина |
21 |
Права півкуля |
|
18 |
Роман |
21 |
Домінування не виражене |
|
19 |
Юля |
21 |
Домінування не виражене |
|
20 |
Наталія |
21 |
Ліва півкуля |
|
21 |
Марія |
21 |
Права півкуля |
|
22 |
Марія |
21 |
Домінування не виражене |
У підсумку за певною різницею балів експериментальна група розділилася на три підгрупи: у першій підгрупі домінуючою була ліва півкуля (32 %, n=7), у другій - права півкуля (18 %, n=4), у третій - домінування не було чітко виражене - (50 %, n=11).
У таблиці 2 подані результати ручної динамометрії у студентів експериментальної групи. Так, праворукими є 82 % (n=18), ліворукими - 9 % (n=2), амбідекстрами - 9 % (n=2). Незначну відмінність між показниками правої та лівої руки (до 2 одиниць) встановлено у 32 % (n=7) студентів.
У більшості студентів-правшів (91 %, n = 20) фізично сильнішою є права рука, лише у двох випадках (9 %, n = 2) у правшів фізично сильнішою була ліва рука. У студентів-лівшів за показниками тестування домінувала права півкуля, але за показниками динамометра фізично сильнішою виявилася права рука (домінування лівої півкулі). Це можна пояснити тим, що їх, ймовірно, у дитинстві переучували на праворуку особистість.
Таблиця 2. Показники ручної динамометрії у студентів експериментальної групи
№ за/п |
Ім'я |
Вік, роки |
Показники динамометрії, од. |
||
Права рука |
Ліва рука |
||||
1 |
Тетяна |
20 |
21 |
16 |
|
2 |
Ольга |
20 |
23 |
23 |
|
3 |
Василь |
20 |
40 |
35 |
|
4 |
Яна |
20 |
29 |
19 |
|
5 |
Ірина |
20 |
22 |
20 |
|
6 |
Поліна |
20 |
21 |
19 |
|
7 |
Наталія |
20 |
24 |
22 |
|
8 |
Оксана |
20 |
22 |
17 |
|
9 |
Віра |
20 |
23 |
21 |
|
10 |
Сергій |
20 |
48 |
45 |
|
11 |
Олена |
20 |
37 |
28 |
|
12 |
Ольга |
20 |
23 |
19 |
|
13 |
Олександр |
21 |
50 |
45 |
|
14 |
Оксана |
21 |
21 |
22 |
|
15 |
Тетяна |
21 |
25 |
22 |
|
16 |
Ірина |
21 |
27 |
26 |
|
17 |
Катерина |
21 |
31 |
25 |
|
18 |
Роман |
21 |
40 |
40 |
|
19 |
Юля |
21 |
17 |
16 |
|
20 |
Наталія |
21 |
25 |
22 |
|
21 |
Марія |
21 |
42 |
38 |
|
22 |
Марія |
21 |
26 |
30 |
При визначенні домінантної півкулі на основі праворукості чи ліворукості потрібно враховувати, що це не однорідні групи. Серед них виділяють лівшів (ведуча ліва рука і нога, лівобічна сенсорна асиметрія), ліворуких (ведучою є ліва рука, інші показники профілю правобічні), амбідекстрів (функціональна асиметрія не виражена), праворуких (ведучою є права рука з різними співвідношеннями сенсорної асиметрії та асиметрії ніг) та правшів (з правобічним латеральним профілем).
Результати проведених досліджень дали змогу виявити у студентів частки правшів і лівшів (таблиця 3).
Таблиця 3. Визначення частки правшів і лівшів у студентів експериментальної групи
№ за/п |
Ім'я |
Вік, роки |
Особливості функціональної асиметрій мозку |
||||
Лівша (права півкуля) |
Правша (ліва півкуля) |
Частка лівші |
Частка правші |
||||
1 |
Тетяна |
20 |
4 |
9 |
31 % |
69 % |
|
2 |
Ольга |
20 |
3 |
10 |
23 % |
77 % |
|
3 |
Василь |
20 |
2 |
11 |
15 % |
85 % |
|
4 |
Яна |
20 |
2 |
11 |
15 % |
85 % |
|
5 |
Ірина |
20 |
4 |
9 |
31 % |
69 % |
|
6 |
Поліна |
20 |
4 |
9 |
31 % |
69 % |
|
7 |
Наталія |
20 |
2 |
11 |
15 % |
85 % |
|
8 |
Оксана |
20 |
10 |
3 |
77 % |
23 % |
|
9 |
Віра |
20 |
2 |
11 |
15 % |
85 % |
|
10 |
Сергій |
20 |
0 |
13 |
0 % |
100 % |
|
11 |
Олена |
20 |
3 |
10 |
23 % |
77 % |
|
12 |
Ольга |
20 |
4 |
9 |
31 % |
69 % |
|
13 |
Олександр |
21 |
10 |
3 |
77 % |
23 % |
|
14 |
Оксана |
21 |
2 |
11 |
15 % |
85 % |
|
15 |
Тетяна |
21 |
4 |
9 |
31 % |
77 % |
|
16 |
Ірина |
21 |
3 |
10 |
23 % |
77 % |
|
17 |
Катерина |
21 |
2 |
11 |
15 % |
85 % |
|
18 |
Роман |
21 |
6 |
7 |
46 % |
54 % |
|
19 |
Юля |
21 |
3 |
10 |
23 % |
77 % |
|
20 |
Наталія |
21 |
6 |
7 |
46 % |
54 % |
|
21 |
Марія |
21 |
3 |
10 |
23 % |
77 % |
|
22 |
Марія |
21 |
3 |
10 |
23 % |
77 % |
Було встановлено, що "чистих" правшів чи лівшів небагато, майже у всіх студентів є певна частка від правшів і лівшів. У цілому в експериментальній групі 86 % (n=19) є праворукими, 9 % (n=2) - ліворукими і 5 % (n=1) - "чисті" правші. При цьому усі ліворукі студенти проживають на Поліссі.
Окрім того, у студентів було проаналізовано типологічні особливості за екстраверсією-інтроверсією (таблиця 4). Студенти, у яких переважає активність правої півкулі, є екстравертами. Студенти, у яких переважає активність лівої півкулі, розділилися на дві підгрупи: 12 є екстравертами (60 %), та 8 - інтровертами (40 %).
Таблиця 4. Дослідження типологічних особливостей (екстраверсії - інтраверсії) у студентів експериментальної групи
№ за/п |
Ім'я |
Вік, роки |
Типологічні особливості |
||
Екстраверсія |
Інтраверсія |
||||
1 |
Тетяна |
20 |
+ |
||
2 |
Ольга |
20 |
+ |
||
3 |
Василь |
20 |
+ |
||
4 |
Яна |
20 |
+ |
||
5 |
Ірина |
20 |
+ |
||
6 |
Поліна |
20 |
+ |
||
7 |
Наталія |
20 |
+ |
||
8 |
Оксана |
20 |
+ |
||
9 |
Віра |
20 |
+ |
||
10 |
Сергій |
20 |
+ |
||
11 |
Олена |
20 |
+ |
||
12 |
Ольга |
20 |
+ |
||
13 |
Олександр |
21 |
+ |
||
14 |
Оксана |
21 |
+ |
||
15 |
Тетяна |
21 |
+ |
||
16 |
Ірина |
21 |
+ |
||
17 |
Катерина |
21 |
+ |
||
18 |
Роман |
21 |
+ |
||
19 |
Юля |
21 |
+ |
||
20 |
Наталія |
21 |
+ |
||
21 |
Марія |
21 |
+ |
||
22 |
Марія |
21 |
+ |
У людини ліва півкуля забезпечує можливість логічних побудов, орієнтацію у часі, оперує знаковою інформацією тощо; права півкуля оперує образною інформацією, забезпечує орієнтацію у просторі, сприйняття музики, емоційне ставлення до об'єктів тощо. Така специфіка функціональної активності півкуль мозку певним чином відображається на якісній успішності студентів (таблиця 5).
Таблиця 5. Якісна успішність студентів експериментальної групи
№ зап |
Ім'я |
Вік, роки |
Успішність |
|
1 |
Тетяна |
20 |
Задовільно-добре |
|
2 |
Ольга |
20 |
Добре |
|
3 |
Василь |
20 |
Задовільно-добре |
|
4 |
Яна |
20 |
Задовільно-добре |
|
5 |
Ірина |
20 |
Задовільно-добре |
|
6 |
Поліна |
20 |
Добре-відмінно |
|
7 |
Наталія |
20 |
Добре |
|
8 |
Оксана |
20 |
Задовільно-добре |
|
9 |
Віра |
20 |
Задовільно-добре |
|
10 |
Сергій |
20 |
Добре-відмінно |
|
11 |
Олена |
20 |
Добре-відмінно |
|
12 |
Ольга |
20 |
Задовільно-добре |
|
13 |
Олександр |
21 |
Задовільно-добре |
|
14 |
Оксана |
21 |
Задовільно-добре |
|
15 |
Тетяна |
21 |
Добре-відмінно |
|
16 |
Ірина |
21 |
Добре-відмінно |
|
17 |
Катерина |
21 |
Задовільно-добре |
|
18 |
Роман |
21 |
Добре |
|
19 |
Юля |
21 |
Добре-відмінно |
|
20 |
Наталія |
21 |
Добре |
|
21 |
Марія |
21 |
Добре |
|
22 |
Марія |
21 |
Добре |
Успішність студентів експериментальної групи коливається від "задовільної" до "відмінної": 46 % (n=10) студентів навчається на "задовільно-добре", 27 % (n=6) - на "добре" і 27 % (n=6) - на "добре-відмінно". Студенти з домінуючою лівою півкулею краще вивчають точні предмети, з домінуючою правою півкулею - предмети, які вимагають творчого підходу. У цілому в дівчат показники успішності переважають щодо хлопців. Окрім того, якісна успішність вища у студентів, які проживають у зоні Лісостепу. асиметрія мозок темперамент успішність
Під час комплексних досліджень з урахуванням статевих особливостей студентів експериментальної групи були встановлені такі закономірності:
- І підгрупа (студенти-хлопці): у 75 % хлопців домінуючою є ліва півкуля, у 25 % - домінування чітко не виражене; за особливостями частки лівшів і правшів серед хлопців 25 % - праворукі, 25 % - ліворукі, 25 % - амбідекстри, 25 % - правші; за показниками динамометрії 75 % хлопців є праворукими, 25 %;
- амбідекстрами; за типологічними особливостями 75 % хлопців є екстравертами, 25 % - інтровертами; якісна успішність хлопців у цілому коливається від задовільної до відмінної;
- ІІ підгрупа (студенти-дівчата): у 22 % дівчат домінуючою півкулею є права, у 22 % - ліва півкуля, у 56 % - домінування чітко не виражене; за особливостями частки лівшів і правшів серед дівчат 88 % - праворукі, 6 % - ліворукі, 6 % - амбідекстри; за показниками динамометрії 83 % дівчат є праворукими, 11 % - ліворукими, 6 % - амбідекстрами; за типологічними особливостями 72 % дівчат є екстравертами, 28 % - інтровертами; якісна успішність дівчат у цілому коливається від задовільної до відмінної.
Література
1. Вольф Н.В. Половой деморфизм функциональной организации мозга при обработке речевой информации / Н.В. Вольф, О.М. Разумникова // В кн.: Функциональная межполушарная асимметрия: хрестоматия. - М.: Научный мир, 2004. - 758 с.
2. Фокин В.Ф. Руководство по функциональной межполушарной асимметрии / В.Ф. Фокин, И.Н. Боголепова, Б. Гутник и др. - М.: Научный мир. 2009. - 836 с.
3. Спрингер С. Левый мозг, правый мозг / С. Спрингер, Г. Дейч. - М.: Мир, 1981. - 368 с.
4. Козлов А.Г. Цікава фізіологія в дослідах / А.Г. Козлов, І.О. Плиска, В.В. Лазоришинець, Г.В. Книшов. - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 60 с.
5. Annett M. Hand prefence observed in large healthy samples: classification, norms and interpritations of increased non-righthandedness by the right shift theory // The Bitish journal of clinical psychology. - 2004. - Vol. 95 (3). - P. 339-353.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Будова, функціонування і особливості мозку людини, механізми зв'язку з психікою. Структура свідомості, самосвідомість та несвідоме. Психологічні особливості ліворуких дітей, різниця лівшества та ліворукості, їх види. Типи функціональної асиметрії.
методичка [299,3 K], добавлен 05.04.2009Увага, як основний компонент розумової працездатності. Сутність поняття успішності учнів. Теоретико-практичне виявлення зв'язку між розвитком уваги та успішності в учнів. Рекомендації до роботи психолога у розвитку уваги учнів, як передумови успішності.
курсовая работа [161,7 K], добавлен 04.02.2015Особливості професійно-особистісного розвитку студентів-психологів і формування особистісної готовності до професійної діяльності. Протікання процесу життєвого самовизначення людини та розвиток його самопізнання. Мотивація успішності навчання студентів.
курсовая работа [630,5 K], добавлен 02.12.2014Показники творчих здібностей, проблеми дослідження механізмів творчості. Взаємозв'язок мислення і креативних здібностей, дослідження творчого потенціалу студентів. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 10.11.2010Особливості роботи над мотиваційною сферою студентів з обмеженими можливостями. Етапи емпіричного дослідження активізації мотивації досягнення успіху та уникнення невдачі. Розробка соціально-педагогічної програми розвитку мотиваційної сфери студентів.
дипломная работа [353,3 K], добавлен 10.11.2011Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.
статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017Засоби розвитку логічного мислення при навчанні студентів. Необхідні якості логічного мислення. Вікові особливості студентів. Психологічні особливості розвитку логічного мислення студентів. Проблема розвитку логічної культури. Метод складання схеми ідей.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 30.09.2012Функціональна асиметрія мозку в антропогенезі, філогенезі та онтогенезі, особливості різновидів асиметрій. Методи оцінки функціональних асиметрій людини. Психологічне дослідження зв'язку латеральності мозку з особистісними профілями у правшей та лівшей.
дипломная работа [106,8 K], добавлен 08.08.2010Поняття про мікроклімат у колективі. Адаптація студентів до навчального процесу. Психологічні проблеми соціалізації студентів-першокурсників та конфліктні ситуації в колективі. Дослідження психологічного клімату у колективі студентів-першокурсників.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 09.06.2010Аналіз психолого-педагогічної підтримки ціннісно-смислового і особового самовизначення студентів для зниження рівня конфліктності особистості. Дослідження формування суспільно значущих мотивів вибору життєвого шляху, місця в світі і серед інших людей.
реферат [32,7 K], добавлен 07.02.2012Розвиток лідерських якостей студентської молоді. Визначення типологічних чинників стилів лідерства на основі виявлення наявності та характеру їх зв’язку з типологічними особливостями особистості. Діагностика типів акцентуації рис характеру і темпераменту.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 25.08.2014Аналіз дослідження готовності до матеріального самозабезпечення студентів. Характеристика студентства як самостійного етапу життя людини. Усвідомленість суспільної та особистої значущості трудової діяльності. Значення методики "Особистісний диференціал".
дипломная работа [134,6 K], добавлен 28.03.2011Поняття про негативні психічні стани особистості та їх види. Особливості депресії у студентів. Організація та проведення дослідження рівню їх тривожності та прояву депресивних станів. Форми роботи психолога щодо подолання у них депресивних проявів.
курсовая работа [387,0 K], добавлен 08.03.2015Вплив типу темпераменту на розвиток пам’яті дітей молодшого шкільного віку. Виявлення ведучого типу темпераменту молодших школярів за допомогою методики Айзенка. Результати дослідження домінуючого типу темпераменту, його взаємозв’язку з розвитком пам'яті.
курсовая работа [660,1 K], добавлен 26.12.2013Адаптація як діяльність, спрямована на засвоєння умов оточуючого середовища. Особливості і етапи здійснення психолого-педагогічного супроводу студентів груп нового набору у період адаптації. Ставлення студентів до різних форм викладання нового матеріалу.
статья [59,9 K], добавлен 02.03.2011Поняття темпераменту та тривожності, їх сутність. Типи вищої нервової діяльності і темперамент. Характеристика типів темпераменту. Тривожність як причина виникнення неврозу. Діагностика рівня тривожності та домінуючого типу темпераменту студентів.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 18.07.2011Визначення гендерного типу особистості у студентів-спортсменів. Аналіз тенденцій до маскулінізації дівчат-спортсменок. Порівняльна характеристика студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.
статья [16,2 K], добавлен 24.04.2018Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011Дослідження соціально-психологічних особливостей феномену суїциду. Вивчення причин, мотивів, функцій суїцидальних умислів особистості, форм та факторів, що впливають на самогубство. Аналіз особистісних криз у студентів та рис, властивих суїцидентам.
статья [21,4 K], добавлен 07.11.2017Мотиваційна сфера особистості як основа процесу навчальної діяльності. Соціально-психологічна структура установки як чинника формування мотивації до навчання. Результати дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів, курсантів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.03.2012