Статеві особливості зв'язку ставлення батьків до дитини та психологічних ресурсів особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статеві особливості зв'язку ставлення батьків до дитини та психологічних ресурсів особистості

УДК 159.922.8 (043.2)

Погорільська Н. І.

22.10.2014

Анотації

У статті представлено емпіричне дослідження статевих особливостей впливу батьківського ставлення на становлення таких психологічних ресурсів як стратегії подолання та смисложиттєвих орієнтацій. Подано огляд наукової літератури вітчизняних та зарубіжних психологів щодо впливу ставлення батьків на формування стратегії подолання та смисложиттєвих орієнтацій.

Ключові слова: ставлення батьків до дитини, стратегії подолання, смисложиттєві орієнтації.

Pogorilska N.

GENDER FEATURES OF ATTITUDE PARENT TO THE CHILD AS A COMPONENT OF PSYCHOLOGICAL RESOURCE OF PERSON

This article is devoted to the problem of the influence of parental attitudes on the development of psychological resources as coping strategies and purport. The article present empirical study of this influence. The review of the scientific literature of domestic and foreign psychologists on the influence of parents on the strategy of coping and life purport orientation. For opening characteristics of parents attitudes to boys and girls were involved in research for 30 persons male and female adolescents. To realize the goal was applied three methods: Method A. Rohe and M. Sihelman designed to reflect retrospective perceptions of relationships with parents at the age of 12 years and is designed to study people adolescence (16 to 21), test life purport orientation D. Leontyev aimed at an overall understanding of life, characteristics display three specific purport and Test Questionnaire Ways of Coping Questionnaire (WOCQ), created by R. Lazarus and S. Folkman, S., for measure coping strategies. The correlation analysis was used to calculate the results.

It was found that the emergence of self-control as a strategy to overcome the boys more important is the attitude of the mother, specially her rejection. First of all, life purport orientation much depend on father's love and care has life and meaningfulness son's curiosity, liberal father contributes to the overall meaningfulness of life. If the father give his son freedom and independence, loyal attitudes to his mistakes, adult man will have feel meaningful, direction and time perspective of life.

For the sample of women determined that each parent gets the role: mother's love influent for feelings of enjoyment of life, and his father taught to use the strategy for social support and no to use coping strategies avoidance and distancing. The high levels of father's care, his understanding the needs of children increases daughter's self-esteem and reduces its degree of vulnerability to stressors.

According to the results, the father teach his son, the mother teach her daughter to receive enjoying of life.

Key words: gender features of attitude of parents to the child, coping strategies, life purport orientation.

Вступ

Постановка проблеми. Сім'я - це конкретна система взаємовідносин між подружжям, між батьками та дітьми; мала група, члени якої пов'язані подружніми або родинними стосунками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю; соціальна необхідність, яка обумовлена потребою суспільства в фізичному та духовному відтворенні населення. Саме те, чого дитина набуває в сім'ї, вона потім зберігає протягом всього життя.

Аналіз психологічних досліджень з обраної проблеми зарубіжних та вітчизняних науковців доводить, що для повного та гармонійного розвитку особистості дитині необхідно зростати в здоровому сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові. Вчені А. Рой та М. Сігельман зазначають, що уважна, шаноблива поведінка батьків до дитини розвиває позитивне сприйняття себе останньої, а знехтувальна поведінка, відповідно, до неприйняття себе [1; 43]. На думку К. Хорні, формування здорової особистості можливе лише тоді, коли батьки проявляють істинну любов та тепло у стосунках з дитиною [5, 257]. На нашу думку, ставлення батьків до дітей виступатиме і психологічним ресурсом при подоланні життєвих труднощів.

З точки зору Е. Фрома батьківська любов у порівнянні з материнською є умовною любов'ю, яку дитина мусить заслужити. Вона виникає не з народженням дитини, а формується протягом перших років життя дитини. Щоб заслужити цю любов, дитина повинна відповідати певним соціальним вимогам і очікуванням батька стосовно здібностей дитини, досягнень, успішності. Любов батька, на думку Е. Фрома, дитина отримує лише як винагороду за успіхи і гарну поведінку. В дитині для батька втілюється можливість продовжити рід. Таким чином, по суті, батькова любов виконує функцію соціального контролю і є носієм вимог, дисципліни та санкцій.

А. Адлер зазначає, що роль батька у вихованні полягає у схваленні активності, спрямованості на розвиток соціальної компетентності. Якщо мати надає дитині можливість відчути інтимність людської любові, то батько протоптує шлях дитині до суспільства. Батько є для дітей джерелом пізнання про світ, працю, техніку, сприяє формуванню соціально корисних цілей та ідеалів, професійних орієнтацій.

Як відмічає А. Греймс, материнська турбота забезпечує можливість прийняття, батьківська турбота спонукає віддавати.

Останнім часом все частіше висловлюється думка, що сама по собі ситуація є нейтральною. Її знак залежить насамперед від того, як людина ставиться до неї, що вкладає в неї, чого очікує. І через те, як людина оцінює її, відбувається переструктурування попереднього досвіду, оцінка своїх можливостей. В зарубіжній психології для позначення зусиль, які людина залучає для розв'язання життєвих труднощів, використовується поняття coping behavior, яке можна перекласти як подолання, переживання, адаптація.

На психічні особливості людини, її задатки впливають генетичні механізми, вік, її стать. У юнаків і дівчат у період юності відбувається остаточне закріплення статеворольових стереотипів, а також загалом завершується формування статевої ідентифікації як процесу, пов'язаного з фізіологічними елементами дозрівання організму. Починають виявлятися найбільш значущі відмінності. Відтак, врахування статевих особливостей дозволить уточнити особливості зв'язку ставлення батьків до дитини та розвитком її психологічних ресурсів.

І хоча дана проблема досить часто останнім часом потрапляла до поля зору науковців, єдиного визначення подолання на даний момент поки що немає. Серед інших визначень найбільш часто цитується Г. Вебер, який визначає подолання таким чином: "coping є індивідуальний спосіб взаємодії суб'єкта з ситуацією відповідно з його власною логікою, значимістю в житті людини і його психологічними можливостями" [3]. Суттєве значення при виборі певної стратегії подолання, відповідно, займає смислова сфера особистості.

До дослідження ціннісно-смислової сфери у різні роки зверталися відомі вітчизняні і зарубіжні психологи: С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, А. В. Петровський, Д. О. Леонтьєв, Н. І. Непомняща, В. Франкл, Ш. Шварц. та ін. Незважаючи на відмінності в теоретичних і методологічних підходах, всі дослідники сходяться на думці про те, що цінності і смисли відіграють найважливішу роль у регуляції поведінки і діяльності людини. Юнацький вік - це важкий період завершення статевого дозрівання і психологічного дорослішання. Завдяки почуттю дорослості, прагненню до освоєння нових соціальних ролей, що відбивається в появі нових інтересів, різноманітні образи "Я" об'єднуються в єдине ціле, утворюючи "Я- концепцію". Йде велика внутрішня робота з перегляду свого ставлення до себе, до людей і навколишнього світу в пошуках своїх цінностей.

Отже, метою нашого дослідження є визначення впливу ретроспективних уявлень дітей про батьківські ставлення до них на становлення стратегій подолання та смисложиттєвих орієнтацій.

Методики та процедура дослідження. У дослідженні брали участь по 30 осіб жіночої та чоловічої статі юнацького віку. Задля розкриття особливості впливу ставлення батьків до дітей було використано наступний методичний інструментарій:

1) Методика А. Рое та М. Сігельмана призначена для відображення ретроспективних уявлень про відносини з батьками у віці до 12-ти років і розрахована на дослідження осіб юнацького віку (від 16 до 21 року) [1]. Вона включає 100 запитань, об'єднаних у два блоки. Блок "А" спрямований на дослідження ставлень до матері, блок "В" - до батька. Методика охоплює п'ять шкал: "Любов", "Вимоги", "Опіка", "Відкинення", "Ліберальність". Шкала "Любов" дає змогу оцінити уявне емоційне ставлення матері чи батька до свого сина чи доньки, виражає прийняття дитини, позитивні стосунки з нею.

2) Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.Леонтьєва спрямований на визначення загального осмислення життя, особливостей прояву трьох конкретних смисложиттєвих орієнтацій ("цілі в житті", "процес життя чи інтерес і емоційна насиченість життя", "результативність життя або задоволеність самореалізацією") та два аспекти локуса контролю [2].

3) Методика "Тест-Опитувальник Ways of Coping Questionnaire (WOCQ)", створена Р. Лазарусом та С. Фолкманом, адаптувана С. І. Хаїровою [4, 9 - 17]. Дозволяє виміряти ступінь прояву таких стратегій подолання як: конфронтація, дистанціювання, самоконтроль, пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності, уникнення/втеча від дійсності, плановане рішення та позитивна переоцінка.

Аналіз результатів дослідження

За результатами проведеного нами емпіричного дослідження було отримано значущі кореляції (для статистичного вивчення зв'язку використовувався коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона) між ретроспективними уявленнями дітей про ставлення до них їхніх батьків та стратегіями подолання і смисложиттєвими орієнтаціями.

Розглянемо спочатку вибірку юнаків (Таблиця 1). Встановлено обернений зв'язок відкинення матері та стратегії подолання самоконтроль (-0,713 при р<0,01). Ця стратегія описує зусилля, що спрямовані на регуляцію власних почуттів і вчинків. Також відомо, що саме цю стратегію люди застосовують у ситуації, які розцінюються як загрозливі для самооцінки. Отримані результати дають можливість припустити, що відсутність материнської уваги до сина підвищує самооцінку дитини, формує мужність, самостійність та знижує ступінь її (самооцінки) вразливості до дії стресорів.

Таблиця 1 Кореляційна матриця зв'язків батьківського ставлення та смисложиттєвих орієнтацій (вибірка юнаків)