Професійне самоздійснення менеджерів комерційних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійне самоздійснення менеджерів комерційних організацій

Суспільство глибоко зацікавлене у всебічному вивченні та осмисленні нових процесів, явищ в галузі розвитку особистості професіонала. Розвиток та реалізація особистості в різних галузях професійної діяльності вимагає від людини певних психофізіологічних ресурсів, потенційних можливостей, професійних знань, навичок ддя вирішення проблем та швидкого прийняття рішень в різних ситуаціях, що сприяє розвитку особистості на різних етапах життєвого шляху та дає певні можливості професійному самоздійсненню особистості. Нині набуває необхідності вирішення проблеми самоздійснення особистості, як свідомого саморозвитку людини, який досягаючи значущих результатів розкриває її потенційні можливості в особистісній, соціальній та життєвих сферах. Професійне самоздійснення одна з найважливіших форм життєвого самоздійснення людини, що характеризується високим рівнем розкриття особистішого та професійного потенціалу, розвитком здібностей й широким використанням ії професійного досвіду та здобутків в професійній діяльності іншими фахівцями.

Розвиток та професійне самоздійснення особистості менеджера розглядається як сукупність окремих компонентів, взаємодія яких дозволяє виявити нові якісні стани особистості, а їх урахування і використання забезпечує ефективне функціонування особистості в професійній діяльності. Основою дослідження є вивчення проблеми професійного розвитку та самоздійснення особистості менеджера, вчення про особистість як продукт і суб'єкт соціально-історичного розвитку, передумову і результат власної діяльності та активності. В проблемі професійного розвитку особистості менеджера знаходяться витоки багатьох питань: розвиток пізнавальної активності особистості, шляхи реалізації психофізіологічного, морального, соціального, професійного потенціалу особистості, механізми переводу зовнішніх впливів у внутрішні регулятори поведінки та ін.

Управлінська діяльність, значною мірою визначається як особистими якостями людини, так і соціальними умовами розвитку. Природничі і соціальні науки по-різному трактують життєвий шлях особистості, його стратегію і перспективи. Психофізіологи підкреслюють значення сензитивних періодів, коли організм має підвищену чутливість до зовнішніх і внутрішніх факторів, вплив яких саме в цей момент розвитку викликає в ньому важливі незворотні зміни. Соціологи акцентують увагу на соціальних етапах розвитку, що радикально змінюють соціальний статус або структуру діяльності індивіда. Психологи також долучаються до ідеї дати наукове визначення життєвого шляху конкретної особистості [2]. С.Л. Рубінштейн пропонував не тільки виділяти окремі етапи життєвого шляху, але й з'ясовувати, як кожен із етапів (дитинство, юність, зрілість і ін.) впливає один на одного. Важлива думка вченого про те, що в життєвому самовизначенні особистості кожен етап відіграє вагому роль, що особистість не тільки залежить від різних життєвих обставин, а й сама впливає на них, тобто С.Л. Рубінштейн підкреслював залежність життєвих подій від людини [6].

Отже, вивчення загальних тенденцій, а не різноманітності управлінських видів розвитку буде сприяти встановленню міри залежності особистості менеджера від управлінського шляху й управлінського шляху від особистості. Аналіз психологічної літератури дає підставу стверджувати, що розуміння розвитку особистості як багаточисельних переходів від однієї стадії до іншої, необхідності виділення в ньому певних періодів, які датуються визначними подіями, пов'язаними зі змінами системи цінностей, життєвих і управлінських планів в часі та просторі, й визначаються загальними закономірностями розвитку включеної в управлінську діяльність особистості.

Розвиток особистості менеджера передбачає включення індивіда в систему суспільних відносин і самостійне відтворення цих відносин. Цей процес здійснюється під впливом як цілеспрямованих зусиль, так і результатів безпосереднього впливу соціуму при активному ставленні індивіда до норм, цінностей середовища, при активній його взаємодії з оточенням. Процес набуття індивідом знань, умінь і навичок із управлінської діяльності - це переважно процес становлення особистості менеджера, а компоненти розвитку виступають в даному випадку як закріплення набутих, умінь і навичок, перехід їх у внутрішні регулятори поведінки.

Моральність є центральним утворенням особистості менеджера; вона є спільним, цементуючим витоком, що об'єднує різні складові особистості. В цілому розвиток особистості менеджера розуміється як цілісна система, як багатосторонній, багатофакторний, соціально-психологічний багаторівневий процес, в ході, якого на основі виникаючих суперечностей, здійснюється становлення та утворюється її пізнавальна, моральна активність [1]. Дефіцит освічених спеціалістів є однією з проблем сучасності, з вирішенням якої теоретики і практики пов'язують в нашому суспільстві надію на успішне оволодіння прогресивними технологіями та цивілізованими нормами організації економіки. Як свідчить історичний досвід, ринок - це ефективний механізм, економічних відносин функціонування якого стимулює зростання ділової, підприємницької, організаторської активності людей. Від рівня розвитку освічених спеціалістів та кожної особистості залежить зріст та масштаби досягнень людства в галузі засвоєння сучасних технологій та оволодіння цивілізованими нормами організації економіки і духовних цінностей.

Все це вимагає інноваційного підходу до підготовки і розвитку підприємців і менеджерів, зумовлює впровадження нових управлінських технологій, передбачає зміну нормативних вимог до керівників, до їх професійної компетентності, здібності орієнтуватися в зростаючих інформаційних потоках, уміння створювати працездатні колективи з людей, які дотримуються моральних принципів і цінностей. Менеджер повинен вміти впливати на активність використання всіх природних і суспільних ресурсів, здійснювати перспективне планування, яке враховує цілі суспільного розвитку, підвищувати культуру праці, стимулювати участь членів колективу в спільній роботі та ін. [4].

Отже, стає актуальною проблема підвищення вимог до керівників та їх діяльності. Зміни, які відбуваються в сучасному світі, торкаються не лише політики, економіки, технології, освіти, культури, соціальних відносин, але й управлінської діяльності. Вони несуть у собі як конструктивний, так і дестабілізуючий ефект, напруженість, знижують ефективність діяльності, зокрема й управлінської. Таким чином, формування особистішого і професійного самовизначення менеджера обумовлюється об'єктивними умовами соціальної дійсності, цілеспрямовано побудованою системою економічних відносин, суб'єктивною підготовленістю керівника. Для менеджера характерним вважається:

1. Наявність спеціальних здібностей, інтересу до управлінської діяльності.

2. Уміння приймати ризиковані рішення, вступати в конфліктні ситуації заради інтересів справи, активно діяти в екстремальних умовах (дефіцит часу, порушення технологічного процесу і ін.), тобто, бажання діяти в швидко зміненому агресивному середовищі.

3. Готовність до збільшення стресових навантажень.

4. Готовність до зміни умов праці і особистого життя, пов'язаних із особивостями управлінської діяльності (збільшення тривалості робочого дня, інтенсивності роботи, скорочення вільного часу, територіальні переміщення) [6].

Зрозуміти основи, на яких формується особистість менеджера, можливо тільки за допомогою аналізу управлінського шляху, його руху в системі суспільних відносин, соціального середовища. Зокрема, суспільне середовище впливає на всі ланки свідомості особистості менеджера і всі сторони прояву життєдіяльності особистості, хоча й в різною мірою. Ці впливи діють на особистіше і соціальне становлення особистості менеджера є тими елементами оточення, з якими особистість активно взаємодіє: умови для міжособистісних комунікацій, матеріальні передумови, здоров'я і розвиток особистості, генетичний фонд і його індивідуальні особливості та ін. При цьому середовище обумовлює спосіб життя людини, але на різних вікових етапах економічні, соціокультурні, побутові та інші умови середовища впливають не рівнозначно на особистіше і соціальне становлення індивіда.

Заважає оптимальному розкриттю потенційних можливостей людини хворобливий стан. Здоров'я ділових людей, їх вища нервова діяльність постійно знаходиться під впливом значного обсягу аналітико-енергетичної діяльності мозку, дефіциту часу, високого рівня особистісної мотивації. Більшість захворювань сучасної ділової людини виникають із-за нервових перевантажень, порушень серцево-судинної системи, відчуття психологічної незахищеності, гіподинамія та ін. [3]. Дослідження професійного самоздійснення менеджерів комерційних організацій зумовлено науково-технічним прогресом, постійними змінами в соціальній, економічній і духовній сферах сучасного суспільства.

Таким чином, актуальною постає проблема вивчення питання професійного самоздійснення особистості з урахуванням вікових особливостей особистості, ролі мотиваційних чинників в контексті професійного розвитку особистості та індивідуальних особливостей самоздійснення особистості менеджера. Економічна, політична криза в країні, відсутність стабільності в суспільстві також можуть вплинути на зниження мотивації посадового росту, розвиток якої залежить від деяких специфічних особливостей управлінської діяльності: наявність суперечності між уявленнями про діяльність, що формується на основі наукової літератури, відсутність можливості у керівників бачити матеріальні результати своєї праці; розрив між формальним статусом керівника і його реальною владою. В цілому аналіз взаємообумовленості особистісного розвитку менеджера індивідуальними властивостями та соціально-психологічними детермінантами життєдіяльності дає підставу стверджувати, що процеси формування управлінських кадрів, які пов'язані з економічними, політичними змінами в країні вимагають пильної уваги і серйозного вивчення.

Мета. Представити результати експериментальних досліджень, кореляційні зв'язки узагальнених показників зовнішньо-професійних та внутрішньо-професійних ознак самоздійснення, спрямованих на визначення особливостей професійного самоздійснення менеджерів різного віку та досвіду.

Нами було проведено експериментальне дослідження з менеджерами різного професійного рівня та досвіду роботи в комерційних організаціях м. Києва до виявлення загального рівня професійного самоздійснення фахівця та рівня вираженості окремих його складових.

За даними «Опитувальника професійного самоздійснення» (в табл. 1) у досліджуваних менеджерів показник внутрішньо-професійного самоздійснення виявився вище за середній рівень у 88% менеджерів. Це свідчить про високий рівень професійної компетентності та розвиток професійно важливих якостей; потребу у професійному вдосконаленні; наявність проекту власного професійного розвитку; переважаюче задоволення власними професійними досягненнями; постійною постановкою нових професійних цілей; формування власного «життєво-професійного простору»; потребу у професійному самовдосконаленні; наявність високого рівня творчості у професійній діяльності.

У 97% менеджерів також на рівні вище за середній показник зовнішньо - професійне самоздійснення, який виявляє досягнення поставлених професійних цілей; визнання досягнень фахівця професійним співтовариством; використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями; розкриття особистішого потенціалу і здібностей у професії; досягнення значущих здобутків у різних сферах професійної діяльності. Так, загальний рівень професійного самоздійснення менеджерів вище за середній рівень виявили у 94%. Це свідчить про високу потребу у менеджерів постійного професійного вдосконалення та власного розвитку, постановки нової мети ддя подальшого професійного самоздійснення. В першу чергу, цьому сприяє визнання професійних досягнень і здобутків іншими фахівцями та використання власного досвіду й здібностей спеціаліста оточуючим професійним співтовариством.

Таблиця 1 Розподіл досліджуваних менеджерів (n = 30) за показниками професійного самоздійснення

В табл. 2 на значущому позитивному та негативному рівнях встановлені кореляційні взаємозв'язки між показниками «Опитувальника професійного самоздійснення» з показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо - професійного самоздійснення. При позитивній кореляції всі показники збільшуються або зменшуються, а при негативній кореляції зі збільшенням одного показника другий зменшується. Так, на достовірному рівні (р<0.01) позитивно корелюють між собою показники загального професійного самоздійснення (ЗРПС) та показники внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення. Також позитивно на рівні (р<0.01) корелюють показники внутрішньо - та зовнішньо - професійних рівнів самоздійснення. Це свідчить, що висока налаштованість особистості на внутрішнє та зовнішнє самоздійснення в професії призводить до високих показників загального професійного самоздійснення.

Так, загальний рівень професійного самоздійснення позитивно корелює на рівні (р<0.05) з потребою у професійному вдосконаленні, формуванням власного «життєво-професійного простору», розкриттям особистісного потенціалу і здібностей у професії. Достовірна позитивна кореляція на рівні (р<0.01) встановлена з показниками наявності проекту власного професійного розвитку, переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями, постійною постановкою нових професійних цілей, досягненням поставлених професійних цілей та визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством.

Подальший аналіз встановив значущу кореляції на рівні (р<0.05) між показниками внутрішньо-професійного самоздійснення (ВПС) та показниками потреби у професійному вдосконаленні, досягнення поставлених професійних цілей і визнання досягнень фахівця професійним співтовариством, а на рівні (р<0.01) виявлена позитивна кореляція з наявністю проекту власного професійного розвитку, задоволенням власними професійними досягненнями та постійною постановкою нових професійних цілей, що в цілому означає високу внутрішню мотивацію менеджерів щодо зовнішнього визнання професійним співтовариством організації та набуття професійного досвіду. Встановлена позитивна кореляція на достовірному рівні (р<0.05) зовнішньо-професійного самоздійснення (ЗПС) з наявністю проекту власного професійного розвитку, задоволенням власними професійними досягненнями, формуванням власного «життєво - професійного простору», визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством та на значущому рівні (р<0.01) також позитивно корелює з показниками потреби у професійному вдосконаленні, досягненням поставлених професійних цілей, розкриттям особистішого потенціалу і здібностей у професії фахівця, з виявом високого рівня творчості у професійній діяльності.

Як свідчать вищенаведені результати у досліджуваних менеджерів виявили високий загальний рівень професійного самоздійснення та дві його складові (внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного рівнів самоздійснення). Таким чином, встановлені на достовірному рівні прямі та зворотні взаємозв'язки між показниками, що характеризують високий рівень розкриття внутрішнього та зовнішнього самоздійснення особистості в професійній діяльності, її свідомий саморозвиток, розкриття особистішого та професійного потенціалу, розвиток здібностей, виявлення здібностей та професійні здобутки у менеджерів комерційних організацій з різним професійним рівнем та досвідом.

Таблиця 2

Кореляційні зв'язки узагальнених показників «Опитувальника професійного самоздійснення» із показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення.

В табл. 3 представлені кореляційні взаємозв'язки на значущому позитивному та негативному рівнях між показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення. При позитивній кореляції показники збільшуються або зменшуються, а при негативній кореляції зі збільшенням одного показника другий зменшується. Так, на значущому рівні (р<0.01) позитивно корелюють між собою потреба у професійному вдосконаленні з розкриттям особистісного потенціалу і здібністю у професії, а на рівні (р<0.05) з високим рівнем творчості у професійній діяльності. Таким чином, чим більше зростає професійне самовдосконалення менеджерів в процесі діяльності, тим більше фахівці розкривають свої здібності та особистісний потенціал стосовно високого рівня творчості.

Встановлено взаємозв'язок наявності проекту власного життя з переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями та визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством на позитивному на достовірному рівні (р<0.01), а на рівні (р<0.05) корелює з постійною постановкою нових професійних цілей і досягненнями поставлених професійних цілей. Так, задоволення власними досягненнями в професії і визнанням цих досягнень іншими фахівцями сприяє безпосередньо постановці нових цілей та формуванню проекту власного життя людини в професійному середовищі.

На значущому рівні (р<0.01) позитивно корелює показник переважаючого задоволення власними професійними досягненнями з наявністю проекту власного професійного розвитку та на рівні (р<0.05) з постановкою нових професійних цілей та визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством.

Також при негативній кореляції встановлено зворотній зв'язок на рівні (р<0.05) показників постійної постановки нових професійних цілей з виявом високого рівня творчості у професійній діяльності, позитивна на рівні (р<0.05) кореляція з наявністю проекту власного професійного розвитку, переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями, досягнення поставлених професійних цілей; на значущому рівні (р<0.01) з визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством. Важливим в постановці нової мети в професії ддя фахівця, перш за все, є визнання його досягнень професійним колективом та фахівцями. По-друге, творчий підхід та власний проект розвитку й задоволення своїми досягненнями та здобутками впливають на формування постановки нових цілей особистості в професійному просторі.

Формування власного «життєво-професійного простору» позитивно корелює на рівні (р<0.05) з розкриттям особистісного потенціалу і здібностей у професії та виявом високого рівня творчості у професійній діяльності.

З показником досягнення поставлених професійних цілей позитивно корелює на рівні (р<0.05) наявність проекту власного професійного розвитку, постійна постановка нових професійних цілей та визнання досягнень фахівця професійним співтовариством.

Розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії позитивно на значущому рівні (р<0.01) корелює з потребою у професійному вдосконаленні, високим рівнем творчості у професійній діяльності та позитивно на рівні (р<0.05) з формуванням власного «життєво-професійного простору».

Негативна кореляція встановлена на рівні (р<0.05) показника вияву високого рівня творчості у професійній діяльності з постійною постановкою нових професійних цілей та позитивно на рівні (р<0.05) з потребою у професійному вдосконаленні та формуванням власного «життєво-професійного простору». Також достовірний взаємозв'язок на рівні (р<0.01) встановлено з розкриттям особистісного потенціалу і здібностей у професії.

Таким чином, при виявленні кореляційних взаємозв'язків між показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення встановлено, що на їх формування у людини в професійній діяльності впливають творчі здібності особистості менеджера, з чим безпосередньо пов'язане формування власного «життєво-професійного простору», постановка нових цілей, потреба у професійному вдосконаленні та розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії.

Таблиця 3. Кореляційні зв'язки між показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення