Особливості професійного самоздійснення фахівців різного віку та професій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійного самоздійснення фахівців різного віку та професій

Тенденції розвитку суспільства зумовлюють істотне посилення уваги до проблеми інноваційного потенціалу особистості, який розглядається як по відношенню до навколишньої дійсності, так і до її самої. Все більшого значення для кожної людини, яка ставить нові життєві цілі та здатна їх домагатися, усвідомлювати та відстоювати свою індивідуальність, набуває проблема самоздійснення. Однак на сьогоднішній день існує обмаль досліджень феномену життєвого самоздійснення особистості, спрямованих на визначення його сутності, як системного явища вищого порядку стосовно близьких за значенням термінів (самореалізація, самоактуалізація, саморозвиток та ін.). Досліджень ж феномену професійного самоздійснення, яке є однією із найважливіших складових, а для більшості людей - й основною формою особистішого самоздійснення, практично не здійснювались.

Вихідні передумови. Сучасне суспільство пропонує безмежні можливості для розвитку людини та її реалізації в різних областях діяльності. Але пропоновані суспільством можливості одночасно ставлять людину і перед необхідністю постійного вибору, перед необхідністю приймати рішення в складних питаннях, перед проблемою пошуку свого місця в житті і пошуку стратегій здійснення себе. Можливість ефективно вирішувати ці питання безпосередньо пов'язана з самою особистістю, з можливістю реалізації потенційних можливостей, з визначенням своїх бажань, з ресурсним потенціалом, що забезпечує процес са - моздійснення [1], яке відносять до найвищого життєвого завдання людини в онтогенезі [2].

Дослідниками наголошується, що недостатня вивченість проблеми самоз - дійснення зумовлює актуальність експериментального вивчення питань взаємозв'язку способів самоздійснення з віковими та особистішими особливостями людини, ролі мотиваційно-смислових, особистіших, біографічних чинників самоздійснення в контексті вікового розвитку, особливостей індивідуально - типологічних варіантів самоздійснення [6].

На нашу думку, перспективність подібних досліджень зумовлена постійним прискоренням науково-технічного прогресу та характерними для сучасного етапу розвитку світового суспільства швидкими економічними, соціальними та духовними перетвореннями. Подібні дослідження мають допомогти створити для особистості фахівців різних професій стійкі смисложиттєві орієнтири у мінливому світі, особистісний сенс професійної самореалізації.

Один із провідних дослідників проблеми самоздійснення A. Gewirth досить стисло визначає його як переведення у дійсність найглибших бажань людини або найгідніших здібностей. Він зазначає, що пошук гідного людського життя є пошуком самоздійснення [7].

Особистісне самоздійснення нами розуміється як свідомий саморозвиток людини, в процесі якого розкриваються її потенційні можливості у різних життєвих сферах, результатом чого є постійне досягнення особистісно та соціально значущих ефектів, формування власного «простору життя».

Професійне самоздійснення - як одна із найважливіших форм життєвого самоздійснення, що характеризується високим рівнем розкриття особистішого потенціалу фахівця у обраній професії, розвитком його здібностей, взаємопоєднанням із професією, повсякчасною затребуваністю його професійної кваліфікації, широким використанням його професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями [5].

Професійне самоздійснення може відбуватися у двох загальних формах:

• зовнішньопрофесійна (досягнення значущих здобутків у різних аспектах професійної діяльності);

• внутрішньопрофесійна (професійне самовдосконалення, спрямоване на підвищення професійної компетентності та розвиток професійно-важливих якостей).

Нами виділено 10 ознак професійного самоздійснення:

1. Внутрішньопрофесійні:

1.1. Потреба у професійному вдосконаленні.

1.2. Наявність проекту власного професійного розвитку.

1.3. Переважаюче задоволення власними професійними досягненнями.

1.4. Постійна постановка нових професійних цілей.

1.5. Формування власного «життєво-професійного простору».

2. Зовнішньопрофесійні:

2.1. Досягнення поставлених професійних цілей.

2.2. Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством.

2.3. Використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями.

2.4. Розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії.

2.5. Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності [5].

У статті ми викладемо частину результати наших досліджень, спрямованих на визначення особливостей професійного самоздійснення фахівців різного віку та професій.

Проведення досліджень засновувалось на використанні розробленої нами концепції дистанційної професійної психодіагностики [3] та розробленого відповідно до неї діагностичного Інтернет-сайту (http://prof-diagnost.org). Воно проводилося з серпня 2013 р. по січень 2014 р. Всього у дослідженнях взяли учать 1183 фахівці. Однак доя обробки отриманих результатів було відібрано результати лише 332 з них (113 чоловіків та 219 жінок), які здійснили діагностику за всіма методиками.

У дослідженнях було використано розроблені нами опитувальник професійного самоздійснення, опитувальник для визначення етапу та чинників професійного становлення фахівців [4] та п'ять психодіагностичних методик. Однак у цій статті ми викладемо та проаналізуємо лише ті результати, які було отримано на основі опитувальників.

Порівняння фахівців різних вікових груп за всіма показниками опитувальника професійного самоздійснення показало, що групи до 25 років, 26-30 років та 31-40 років між собою достовірно не відрізняються, і у той же час вони мають достовірно нижчі рівні переважної більшості показників опитувальника за фахівців 41-50 та 51 рік і старших. Тому для порівняння рівня професійного самоздійснення фахівців та його складових у віковому аспекті нами було виділено дві основні вікові групи - до 40 років і 41 рік і старші (таблиця 1).

Як свідчать отримані результати, після 40 років рівень професійного самоздійснення у переважної більшості фахівців істотно підвищується, що можна вважати цілком природним. Фахівці старші за 40 років мають достовірно вищі як загальний рівень професійного самоздійснення, так і його дві форми (складові) - рівні внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення.

Із 10-ти ознак професійного самоздійснення у фахівців після 40 років спостерігається достовірне (р < 0,05 - 0,001) підвищення рівня вираженості 7-ми: «потреба у професійному вдосконаленні», «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями», «формування власного «життєво-професійного простору», «досягнення поставлених професійних цілей», «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством», «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями» та «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності». При цьому, найбільш виражене зростання відбувається таких двох ознак зовнішньопрофесійного самоздійснення як «формування власного «життєво-професійного простору» та «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності».

Такі ознаки професійного самоздійснення як «наявність проекту власного професійного розвитку», «постійна постановка нових професійних цілей» та «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії» зростають з віком дуже незначно.

Ще більш показовим є порівняння за показниками Опитувальника професійного самоздійснення фахівців, які знаходяться на різних етапах професійного становлення (таблиця). Ці етапи визначалися на основі розробленого нами Опитувальника для визначення етапу та чинників професійного становлення фахівців [4]. Оскільки показники фахівців, які знаходяться на етапах професійної адаптації та первинної професіоналізації відрізняються неістотно, то в таблиці вони поєднані в одну групу.

Порівняння фахівців, які знаходяться на різних етапах професійного становлення за показниками Опитувальника професійного самоздійснення

Ми бачимо, що рівень професійного самоздійснення фахівців істотно підвищується від етапів професійної адаптації та первинної професіоналізації до етапу вторинної професіоналізації і далі ще продовжує зростати на етапі професійної майстерності, що також можна вважати цілком природним. Такі результати повністю узгоджуються із отриманими нами у попередніх дослідженнях, на основі яких було емпірично обґрунтовано положення, що перехід на все вищі етапи професійного становлення лише опосередковано пов'язаний із віком фахівця, і безпосередньо - із реальним зростанням рівня його професійної майстерності [4]. До цього тепер ми із повним правом можемо додати ще, що й із зростанням рівня професійного самоздійснення.

Щодо певних особливостей професійного самоздійснення фахівців, які характеризують наведені у таблиці 2 результати, то слід відзначити, що зростання рівня зовнішньопрофесійного самоздійснення від одного етапу професійного становлення до іншого є більш вираженим, ніж внутрішньопрофесійного. На етапі вторинної професіоналізації у досліджуваній вибірці перестають підвищуватись такі ознаки як «потреба у професійному вдосконаленні» та «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством». Практично не змінюються на різних етапах професійного становлення ще дві ознаки - «наявність проекту власного професійного розвитку» і «постійна постановка нових професійних цілей», що власне відповідає отриманим результатам у віковому аспекті.

Достатньо цікавими виявилися результати, отримані при порівнянні виділених нами різних професійних груп за показниками опитувальника професійного самоздійснення фахівців (таблиця 3). Як свідчать наведені в ній результати, фахівці професій обслуговування мають істотно нижчий за представників інших професійних груп як загальний рівень професійного самоздійснення, так і дві його складові (рівні внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення). Найвищі ж показники професійного самоздійснення мають фахівці творчих професій, хоча й не істотно (не на статистично достовірному рівні) перевищуючи показники представників інших професій. Такі результати є очевидно логічними, адже професійні обов'язки, спрямовані на обслуговування інших порівняно обмежують можливості фахівця до самоздійснення у власній професії. У той час як творчі професії за своїм змістом надають для самоздійснення найвищі можливості.

Подальший аналіз показав, що у фахівців різних професій приблизно на одному рівні виражені такі дві із трьох ознак внутрішньопрофесійного самоздійснення як «наявність проекту власного професійного розвитку» та «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями». Такі ознаки як «потреба у професійному вдосконаленні», «постійна постановка нових професійних цілей» та «формування власного «життєво-професійного простору» найнижчий рівень вияву мають у фахівців професій обслуговування, причини чого ми вже аналізували вище. Слід відзначити, що фахівці творчих професій у найбільшій мірі (на достовірному рівні) відрізняються від інших професійних груп істотно вищою вираженістю такої ознаки як «постійна постановка нових професійних цілей».

Порівняння фахівців різних професійних груп за узагальненими показниками опитувальника професійного самоздійснення

Щодо вираженості ознак зовнішньопрофесійного самоздійснення, то фахівці різних професій приблизно на одному рівні мають таку ознаку як «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством». Найнижчий рівень вияву у фахівців професій обслуговування, суттєво не відрізняючись у представників інших професійних груп, мають три ознаки: «досягнення поставлених професійних цілей», «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями» та «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії».

Також слід відмітити таку природну тенденцію, яка хоча й не досягла у нашому досліджені статистично достовірного рівня, але є теж досить показовою - це найвищий рівень такої ознаки як «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» у фахівців творчих професій, і найнижчий її рівень у фахівців професій обслуговування.

У переважної більшості фахівців рівень професійного самоздійснення істотно підвищується після 40 років. Такі фахівці мають достовірно вищі як загальний рівень професійного самоздійснення, так і його дві форми - рівні внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення (р< 0,05 - 0,01). Із 10-ти ознак професійного самоздійснення у фахівців після 40 років спостерігається достовірне підвищення рівня вираженості 7-ми: «потреба у професійному вдосконаленні», «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями», «досягнення поставлених професійних цілей», «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством», «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями», «формування власного «життєво-професійного простору» та «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» (р < 0,05 - 0,001). При цьому, рівень останніх двох ознак зростає найбільш виражено.

Рівень професійного самоздійснення фахівців істотно підвищується від етапів професійної адаптації та первинної професіоналізації до етапу вторинної професіоналізації і далі ще продовжує зростати на етапі професійної майстерності. Зростання рівня зовнішньопрофесійного самоздійснення від одного етапу професійного становлення до іншого є більш вираженим, ніж внутрішньопрофесійного.

Фахівці професій обслуговування мають істотно нижчий за представників інших професійних груп (фахівці професій типу «людина-людина», «людина - знак», «людина-техніка», творчих та робітничих професій) як загальний рівень професійного самоздійснення, так і дві його складові - рівні внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення. Найвищі ж показники професійного самоздійснення мають фахівці творчих професій, хоча й не істотно (не на статистично достовірному рівні) перевищуючи показники представників інших професій. Такі результати є очевидно логічними, адже професійні обов'язки, спрямовані на обслуговування інших порівняно обмежують можливості фахівця до самоздійснення у власній професії. У той час як творчі професії за своїм змістом надають для самоздійснення найвищі можливості. Саме тому, на наш погляд, фахівці цих професій у найбільшій мірі (р < 0,05 - 0,001) відрізняються від інших професійних груп істотно вищою вираженістю такої ознаки як «постійна постановка нових професійних цілей».

Список використаних джерел

самоздійснення професійний фахівець

1. Алонцева А.И. Самоосуществление личности в юношеском возрасте / А.И. Алонцева // Вектор науки ТГУ. - 2011. - №3 (6). - С. 23 - 25.

2. Большакова А.М. Особистіша реалізованість людини в онтогенезі: автореф. дис…. д-ра психол. наук: 19.00.07 / А.М. Большакова; Класич. приват. унт. - Запоріжжя, 2011. - 36 с.

3. Кокун О.М. Теоретико-методологічні та практичні засади дистанційної психодіагностики в професійній сфері / О.М. Кокун // Практична психологія та соціальна робота. - 2010. - №7. - С. 65 - 68.

4. Кокун О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Монографія / О.М. Кокун. - К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2012. - 200 с.

5. Кокун О.М. Життєве та професійне самоздійснення як предмет дослідження сучасної психології / О.М. Кокун // Практична психологія та соціальна робота. - 2013. - №9. - С. 1 - 5.

6. Лукина Е.А. Особенности самоосуществления человека в разные периоды взрослости: Дис…. канд. психол. наук: 19.00.13 / Лукина Е.А. - СПб., 2006 - 258 с.

7. Gewirth A. Self-Fulfillment / A. Gewirth. - Princeton, NJ.: Princeton University Press, 2009. - 235 p.

Размещено на Allbest.ru