Вплив синдрому емоційного вигорання на професійне самоздійснення лікаря
Результати емпіричного дослідження, що висвітлюють особливості впливу синдрому емоційного вигорання на професійне самоздійснення лікаря. Встановлення негативного впливу симптомів емоційного вигорання на загальний рівень професійного самоздійснення лікаря.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.04.2019 |
| Размер файла | 30,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВПЛИВ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ НА ПРОФЕСІЙНЕ САМОЗДІЙСНЕННЯ ЛІКАРЯ
Панасенко Н.М.
Постановка проблеми. Реалії сучасного світу потребують постійної активізації розвитку особистості, її творчого потенціалу. Особистість самостійно обирає ситуацію та шлях свого розвитку, свого професійного самоздійснення, постійно змінюючи себе у внутрішньо-професійному і зовнішньо-професійному аспектах [2]. Також треба зауважити, що досить часто поряд с професійним зростанням у лікаря може спостерігатися професійний спад, який може бути обумовленим особистішими проблемами, чи непорозумінням та помилками в стосунках з пацієнтами або з колегами, що може супроводжуватися накопиченням негативних емоцій. При цьому у лікаря може спостерігатися синдром емоційного вигорання, який, у свою чергу, може у зворотному напрямку впливати на професійне самоздійснення лікаря і гальмувати його розвиток.
Вихідні передумови. За визначенням дослідників, синдром «емоційного вигорання» - це певний психологічний стан людини, який супроводжується почуттям постійної втоми, виснаженості, певними психосоматичними розладами, безсонням, негативним ставленням до своїх робочих обов'язків. Найвразливішими до емоційного вигорання є люди професій типу «людина-людина», які в межах службових обов'язків спілкуються з хворими, клієнтами, учнями, колегами, тобто це лікарі, вчителі, викладачі, менеджери тощо [1; 4].
Професійне самоздійснення - як одна із найважливіших форм життєвого самоздійснення, що характеризується високим рівнем розкриття особистішого потенціалу фахівця в обраній професії, розвитком його здібностей, взаємопоєднанням із професією, повсякчасною затребуваністю його професійної кваліфікації, широким використанням його професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями [3]. Професійне самоздійснення лікаря характеризується високим рівнем розкриття його особистішого потенціалу, розвитком здібностей та взаємопоєднанням із професією [4].
Метою статті є викладення результатів дослідження впливу синдрому емоційного вигорання на професійне самоздійснення лікарів.
Виклад методики і результатів досліджень. Вибірку нашого дослідження склали лікарі різних спеціальностей з різних регіонів України, які проходили підвищення кваліфікації на базі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в місті Києві. Кількість вибірки - 50 осіб (з яких 12 - чоловіків та 38 жінок). Середній вік лікарів - 33 роки (від 23 до 48 років). Стаж роботи за професією становив у середньому 9 років (від 1 до 23 років загального стажу).
У статті ми наводимо результати, отримані в результаті проведеного емпіричного дослідження. У психодіагностичний комплекс увійшли наступні методики: Опитувальник професійного самоздійснення, Самоактуалізаційний тест Е. Шострома (CAT), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір у модифікації А. Реана), Шкала самоефективності (Р. Шварцера та М. Єрусале- ма) та методика «Діагностики рівня емоційного вигоряння» (В.В. Бойко).
У таблиці 1 наведено розподіл досліджуваних лікарів за показниками професійного самоздійснення.
Таблиця 1. Розподіл досліджуваних лікарів (n = 50) за показниками професійного самоздійснення
|
№ з/п |
Рівень професійного само- здійснення |
Загальний |
Внутрішньо- професійного |
Зовнішньо- професійного |
||||
|
бали |
% |
бали |
% |
Бали |
% |
|||
|
1 |
Низький |
< 45 |
< 21 |
<19 |
- |
|||
|
2 |
Нижчий від середи. |
46 - 63 |
4% |
22 - 32 |
2% |
20 - 30 |
6% |
|
|
3 |
Середній |
64 - 81 |
38% |
33 - 42 |
40% |
31 - 40 |
42% |
|
|
4 |
Вищий за середній |
82 - 99 |
42% |
43 - 51 |
44% |
41 - 49 |
44% |
|
|
5 |
Високий |
> 100 |
16% |
> 52 |
14% |
> 50 |
8% |
Як видно з таблиці 1, високий рівень професійного самоздійснення серед лікарів нашої вибірки мають 16 %, вищий за середній - 42 %, середній - 38 %, нижчий за середній - 4 %.
При цьому внутрішньо-професійне самоздійснення на високому рівні мають 14 %, вищий за середній - 44 %, середній - 40 %, а нижчий за середній - 2 %. А от зовнішньо-професійне самоздійснення на високому рівні мають 8 %, вищий за середній - 44 %, середній - 42 %, а нижчий від середнього - 6 %.
У таблиці 2 наведено результати кореляційного аналізу узагальнених показників опитувальника професійного самоздійснення із показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення.
Як видно з таблиці 2, всі отримані показники опитувальника професійного самоздійснення пов'язані позитивними кореляційними зв'язками на рівні значущості p < 0, 01 із показниками ознак внутрішньо-професійного та зовнішньо-професійного самоздійснення.
Тобто, у лікарів нашої вибірки узагальнені показники професійного самоздійснення залежать як від ознак показників внутрішньо-професійного, так і від показників зовнішньо-професійного самоздійснення, які є однаково значущими для них.
Таблиця 2 Кореляційні зв'язки узагальнених показників Опитувальника професійного самоздійснення із показниками ознак внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення
|
№ з/п |
Показники |
1 |
2 |
3 |
|
|
1 |
Загальний рівень професійного самоздійснення фахівця |
1 |
, 91** |
, 91** |
|
|
2 |
Рівень внутрішньопрофесійного самоздійснення |
^9Т^ |
1 |
, 67** |
|
|
3 |
Рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення |
, 91** |
, 67** |
1 |
|
|
4 |
Потреба у професійному вдосконаленні |
, 61** |
, 65** |
, 45** |
|
|
5 |
Наявність проекту власного професійного розвитку |
, 65** |
, 72** |
, 46** |
|
|
6 |
Переважаюче задоволення власними професійними досягненнями |
, 64** |
, 63** |
, 53** |
|
|
7 |
Постійна постановка нових професійних цілей |
, 54** |
, 61** |
, 37** |
|
|
8 |
Формування власного «життєво-професійного простору» |
, 63** |
, 65** |
, 51** |
|
|
9 |
Досягнення поставлених професійних цілей |
, 69** |
, 54** |
** , 72 |
|
|
10 |
Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством |
, 66** |
, 47** |
, 73** |
|
|
11 |
Використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями |
, 73** |
, 55** |
, 79** |
|
|
12 |
Розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії |
, 73** |
, 53** |
, 80** |
|
|
13 |
Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності |
, 56** |
, 38** |
, 65** |
Примітки: * - кореляція достовірна на рівні p < 0, 01.
У таблиці 3 наведено кореляційні зв'язки ознак внутрішньо-професійного самоздійснення із шкалами Самоактуалізаційного тесту.
Таблиця 3 Кореляційні зв'язки ознак внутрішньо-професійного самоздійснення із шкалами Самоактуалізаційного тесту
|
№ з/п |
Шкали CAT |
Ознаки внутрішньопрофесійного самоздійснення |
|||||
|
А |
Б |
В |
Г |
д |
|||
|
1 |
Компетентності в часі |
-, 02 |
, 16 |
, 22 |
-, 03 |
, 30* |
|
|
2 |
Підтримки |
-, 20 |
, 09 |
-, 09 |
-, 01 |
, 11 |
|
|
3 |
Ціннісних орієнтацій |
, 11 |
, 25 |
, 14 |
, 07 |
, 09 |
|
|
4 |
Гнучкості поведінки |
-, 24 |
, 05 |
-, 11 |
-, 13 |
-, 01 |
|
|
5 |
Сензитивності до себе |
-, 12 |
, 10 |
-, 21 |
, 07 |
-, 02 |
|
|
6 |
Спонтанності |
-, 01 |
, 01 |
-, 02 |
-, 03 |
, 14 |
|
|
7 |
Самоповаги |
-, 16 |
, 34* |
, 08 |
, 02 |
, 18 |
|
|
8 |
Самоприйняття |
-, 23 |
, 02 |
-, 10 |
-, 02 |
, 13 |
|
|
9 |
Поглядів на природу людини |
, 03 |
-, 07 |
, 09 |
-, 17 |
-, 04 |
|
|
10 |
Синергії |
, 19 |
-, 06 |
, 02 |
-, 13 |
-, 11 |
|
|
11 |
Прийняття агресії |
-, 06 |
-, 05 |
-, 30* |
, 05 |
-, 12 |
|
|
12 |
Контактності |
-, 14 |
-, 02 |
-, 03 |
, 12 |
, 20 |
|
|
13 |
Пізнавальних потреб |
, 15 |
-, 03 |
-, 05 |
, 12 |
, 17 |
|
|
14 |
Креативності |
, 23 |
, 13 |
, 09 |
, 19 |
, 29* |
Примітки: 1) ознаки внутрішньо-професійного самоздійснення: А - «потреба у професійному вдосконаленні»; Б - «наявність проекту власного професійного розвитку»; В - «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями»; Г - «постійна постановка нових професійних цілей»; Д - «формування власного «життєво-професійного простору»; 2)- кореляція достовірна на рівні p < 0, 05.
Як видно з таблиці 3, компетентність у часі та креативність лікарів нашої вибірки залежать від формування в них власного життєво-професійного простору (р < 0, 05), а наявність проекту власного професійного розвитку пов'язана з самоповагою (р < 0, 05). Тобто, лікарі, які мають сформованим власний життєво-професійний простір, мають вищу самооцінку, краще орієнтуються в часі та здебільшого є креативними.
А от переважаюче задоволення власними професійними досягненнями має зворотній зв'язок з прийняттям агресії. Тобто, чим більше лікар задоволений власними професійними досягненнями, тим менше він сприймає агресію та менше на неї реагує. Та навпаки, незадоволеність власними професійними досягненнями призводить до підвищення агресивності лікаря.
У таблиці 4 наведено кореляційні зв'язки ознак зовнішньо-професійного самоздійснення із шкалами Самоактуалізаційного тесту.
Таблиця 4 Кореляційні зв'язки ознак зовнішньо-професійного самоздійснення із шкалами Самоактуалізаційного тесту
|
№ з/п |
Шкала CAT |
Ознаки зовнішньопрофесійного самоздійснення |
|||||
|
А |
Б |
В |
г |
д |
|||
|
1 |
Компетентності в часі |
, 18 |
-, 04 |
, 06 |
, 08 |
, 08 |
|
|
2 |
Підтримки |
-, 03 |
-, 34* |
-, 08 |
-, 04 |
, 01 |
|
|
3 |
Ціннісних орієнтацій |
, 11 |
-, 03 |
, 04 |
, 13 |
, 04 |
|
|
4 |
Гнучкості поведінки |
-, 15 |
-, 38" |
-, 02 |
-, 13 |
, 01 |
|
|
5 |
Сензитивності до себе |
-, 01 |
-, 27 |
-, 10 |
-, 26 |
-, 06 |
|
|
6 |
Спонтанності |
, 09 |
-, 17 |
-, 01 |
, 02 |
, 21 |
|
|
7 |
Самоповаги |
, 22 |
-, 12 |
-, 13 |
-, 04 |
-, 09 |
|
|
8 |
Самоприйняття |
-, 05 |
-, 19 |
-, 11 |
-, 19 |
-, 13 |
|
|
9 |
Поглядів на природу людини |
-, 15 |
-, 07 |
-, 02 |
, 13 |
-, 13 |
|
|
10 |
Синергії |
-, 14 |
-, 15 |
, 24 |
, 18 |
-, 08 |
|
|
11 |
Прийняття агресії |
-, 30 |
-, 43** |
-, 15 |
-, 16 |
, 05 |
|
|
12 |
Контактності |
, 05 |
-, 18 |
-, 01 |
, 02 |
, 13 |
|
|
13 |
Пізнавальних потреб |
, 01 |
, 06 |
-, 02 |
-, 16 |
, 13 |
|
|
14 |
Креативності |
, 12 |
, 01 |
, 06 |
, 09 |
, 25 |
Примітки: 1) ознаки зовнішньо-професійного самоздійснення: А - «досягнення поставлених професійних цілей»; Б - «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством»; В - «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями»; Г - «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії»; Д - «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності»; 2) - кореляція достовірна на рівні p < 0, 05; - p < 0, 01.
Як видно з таблиці 4, визнання досягнень фахівця професійним співтовариством пов'язано зворотнім кореляційним зв'язком з показниками за шкалами підтримки, гнучкості поведінки та прийняттям агресії. Тобто, чим вищим є визнання досягнень професійним співтовариством, тим менше підтримки потребує фахівець, тим менше йому потрібно виявляти гнучкість та менше сприймати агресію. І навпаки, чим менше він є визнаним серед колег, тим більш гнучким та агресивним йому доводиться бути.
У таблиці 5 наведено кореляційні зв'язки показників професійного самоздійснення із показниками професійної самоефективності та мотивації. Як ми з неї бачимо, такі показники професійного самоздійснення, як загальний рівень професійного самоздійснення фахівця, рівень зовнішньо-професійного самоздійснення, наявність проекту власного професійного розвитку, постійна постановка нових професійних цілей, досягнення поставлених професійних цілей пов'язані на рівні значущості p < 0, 01 з показниками самоефективності. Тобто, чим вищими є ці показники, тим вищого рівня буде і самоефективність лікаря.
Показники рівня внутрішньо-професійного самоздійснення, формування власного «життєво-професійного простору» та визнання досягнень фахівця професійним співтовариством також пов'язані на рівні значущості p < 0, 05 з показниками самоефективності, тобто впливають на її рівень Внутрішня мотивація залежить на рівні значущості p < 0, 05 від показників загального рівня професійного самоздійснення фахівця, рівня внутрішньо-професійного самоздійснення, потреби у професійному вдосконаленні, використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями та розкриття особистісного потенціалу й здібностей у професії.
Таблиця 5 Кореляційні зв'язки показників професійного самоздійснення із показниками професійної самоефективності та мотивації
|
№ з/п |
Показники самоздійснення |
Самоефективність |
Мотивація |
|||
|
внут рішня |
ЗОВНІШНЯ позитивна |
ЗОВНІШНЯ негативна |
||||
|
1 |
Загальний рівень професійного самоздійснення фахівця |
.. ** , 44 |
, 35* |
, 07 |
-, 02 |
|
|
2 |
Рівень внутрішньопрофесійного самоздійснення |
, 36* |
, 29* |
, 10 |
-, 08 |
|
|
3 |
Рівень зовнішньопрофесійно- го самоздійснення |
.. ** , 44 |
, 28 |
-, 02 |
, 01 |
|
|
4 |
Потреба у професійному вдосконаленні |
, 12 |
, 36* |
, 26 |
-, 21 |
|
|
5 |
Наявність проекту власного професійного розвитку |
, 43** |
, 07 |
, 20 |
, 06 |
|
|
6 |
Переважаюче задоволення власними професійними досягненнями |
, 23 |
, 17 |
, 01 |
, 16 |
|
|
7 |
Постійна постановка нових професійних цілей |
, 39** |
, 19 |
-, 07 |
-, 29* |
|
|
8 |
Формування власного «життєво-професійного простору» |
, 34* |
, 16 |
-, 04 |
-, 09 |
|
|
9 |
Досягненняпоставлених професійних цілей |
, 51** |
, 13 |
-, 14 |
, 08 |
|
|
10 |
Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством |
, 35* |
, 14 |
-, 01 |
-, 09 |
|
|
11 |
Використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями |
, 28 |
, 33* |
-, 03 |
-, 04 |
|
|
12 |
Розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії |
, 21 |
, 29* |
-, 09 |
, 03 |
|
|
13 |
Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності |
, 31* |
, 201 |
, 06 |
, 08 |
Примітки: * - кореляція достовірна на рівні p < 0, 05; ** - p < 0, 01
А от постійна постановка нових професійних цілей має зворотній кореляційний зв'язок із зовнішньою негативною мотиваціє: чим вищими є показники зовнішньої негативної мотивації, тим нижчим є прагнення до постановки нових професійних цілей, і навпаки, наявність нових професійних цілей у лікаря знижує в нього рівень зовнішньої негативної мотивації. Це безперечно доводить важливість наявності у фахівця нових професійних цілей.
У результаті проведеного дослідження за методикою діагностики емоційного вигорання було виявлено, що 10% лікарів нашої вибірки мають ознаки наявного синдрому емоційного вигорання. А 36 % лікарів мають показники вигорання у початковій стадії. Отже, майже половина лікарів нашої вибірки потребує уваги з приводу цього синдрому.
Розглянемо показники, які було отримано за окремими симптомами емоційного вигорання сформований симптом «незадоволеності собою» мають 6 % лікарів нашої вибірки, а у 18 % цей симптом вже формується. Тобто, ці 24 % лікарів не задоволені рівнем докладених зусиль та результатом власної діяльності, вважають, що здатні на більше. Симптом «загнаності в клітку» вже сформовано у 12 % лікарів вибірки, а у 12 % він формується. Отже, 24 % лікарів вважають, що не здатні щось змінити і в результаті досягти бажаної мети. Симптом редукції професійних обов'язків є сформованим у 58 % лікарів, а у 20 % він вже формується. Це означає, що - це 78 % лікарів можуть прагнути до згортання своєї професійної діяльності, до зменшення часу на виконання професійних обов'язків, можуть мати почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлювати свою неуспішність у ній. Симптом емоційної відчуженості сформовано у 14 % досліджуваних лікарів, а у 30 % він вже має ознаки того, що формується. Тобто, 44 % лікарів мають викликане роботою відчуття спустошеності і втоми. Симптом «деперсоналізації» (особистішої відстороненості) є сформованим у 8 % лікарів, а у 22 % він вже формується. На загал 30 % лікарів досліджуваної вибірки відчувають себе спостерігачами, глядачами, ніби «справжнє життя» відбувається на сцені чи на екрані, без їх участі.
У таблиці 6 наведено результати кореляційного аналізу показників емоційного вигорання та професійного самоздійснення. Як ми з неї бачимо, симптом «невдоволеності собою» має негативний кореляційний зв'язок з наявністю у лікаря проекту власного професійного розвитку (р < - 0, 05): чим більша у лікаря незадоволеність собою, тим менша в нього необхідність у створенні проекту власного професійного розвитку.
Симптом «загнаності у клітку» має негативний кореляційний зв'язок із загальним рівнем професійного самоздійснення фахівця, рівнем внутрішньо-професійного самоздійснення, потребою у професійному самовдосконаленні, переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями, використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями (р < - 0, 05) та з рівнем зовнішньо-професійного самоздійснення (р < - 0, 001). Тобто, цей симптом впливає на зниження загальних показників професійного самоздійснення, а також і внутрішньо-професійного і зовнішньо професійного самоздійснення. Цей симптом заважає й формуванню потреби у професійному самовдосконаленні.
Симптом «редукції професійних обов'язків» має негативний кореляційний зв'язок з потребою у професійному вдосконаленні та використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями (р < - 0, 05). А саме: наявність такого симптому знижує у лікаря потребу професійно вдосконалюватися та використовувати свій професійний досвід.
Таблиця 6 Кореляційні зв'язки показників емоційного вигорання із показниками професійного самоздійснення
|
№ |
Показники самоздійснення |
не |
ЗК |
РПО |
ЕВ |
д |
В |
|
|
1 |
Загальний рівень професійного самоздійснення фахівця |
-, 15 |
-, 34* |
-, 23 |
-, 20 |
-, 23 |
-, 31* |
|
|
2 |
Рівень внутрішньо-професій ного самоздійснення |
-, 23 |
-, 34* |
-, 24 |
-, 22 |
-, 31* |
-, 35* |
|
|
3 |
Рівень зовнішньо-професійного самоздійснення |
-, 04 |
-, 38** |
-, 19 |
-, 14 |
-, 15 |
-, 24 |
|
|
4 |
Потреба у професійному вдосконаленні |
-, 19 |
-, 30* |
-, 34* |
-, 29* |
-, 37** |
-, 39** |
|
|
5 |
Наявність проекту власного професійного розвитку |
-, 31* |
-, 21 |
-, 06 |
-, 05 |
-, 12 |
-, 10 |
|
|
6 |
Переважаюче задоволення власними професійними досягненнями |
-, 25 |
-, 32* |
-, 11 |
-, 03 |
-, 25 |
-, 34* |
|
|
7 |
Постійна постановка нових професійних цілей |
, 01 |
-, 20 |
-, 14 |
-, 21 |
-, 12 |
-, 12 |
|
|
8 |
Формування власного "життєво-професійного простору" |
-, 05 |
-, 22 |
-, 14 |
-, 16 |
-, 27 |
-, 19 |
|
|
9 |
Досягнення поставлених професійних цілей |
-, 14 |
-, 24 |
-, 18 |
-, 08 |
-, 17 |
-, 21 |
|
|
10 |
Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством |
, 19 |
-, 21 |
-, 05 |
, 13 |
, 10 |
, 10 |
|
|
11 |
Використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями |
-, 11 |
-, 29* |
-, 28* |
-, 13 |
-, 08 |
-, 26 |
|
|
12 |
Розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії |
-, 14 |
-, 29* |
-, 14 |
-, 22 |
-, 15 |
-, 26 |
|
|
13 |
Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності |
-, 07 |
-, 24 |
-, 06 |
-, 14 |
-, 21 |
-, 18 |
Примітки: 1) НС - невдоволеність собою; ЗК - загнаність у клітку; РПО - редукція професійних обов'язків; ЕВ - емоційна відстороненість; Д - деперсоналізація (особистісна відстороненість); В - загальний рівень емоційного вигорання. 2) - кореляція достовірна на рівні p < 0, 05;- p < 0, 01.
Симптом «деперсоналізації» має негативний кореляційний зв'язок з рівнем внутрішньо-професійного самоздійснення (р < - 0, 05) та потребою у професійному вдосконаленні (р < - 0, 001): цей симптом знижує показники внутрішньо- професійного самоздійснення та потребу у професійному вдосконаленні.
Загальний рівень емоційного вигорання має негативний кореляційний зв'язок із загальним показником професійного самоздійснення, а також із внутрішньо-професійним, зовнішньо-професійним та з переважаючим задоволеннями власним професійними досягненнями (р < - 0, 05). Синдром емоційного вигорання негативно впливає і на потребу лікаря у власному професійному вдосконаленні (р < - 0, 001).
У результаті проведеного дослідження було виявлено, що у більшості лікарів нашої вибірки досить високий рівень професійного самоздійснення. Такі результати свідчать про те, що ці лікарі є здебільшого професійно реалізованими та успішними, позаяк окрім лікарської практики вони викладають медичні дисципліни у медичних університетах.
Було доведено негативний вплив синдрому емоційного вигорання на показники професійного самоздійснення (загальний його рівень, внутрішньо-професійне, і зовнішньо професійне самоздійснення); на потребу у професійному вдосконаленні; на наявність у лікаря проекту власного професійного розвитку; використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями; переважаючу задоволеність власними професійними досягненнями.
Було також визначено, що показники компетентності у часі та креативності залежать від формування в лікаря власного життєво-професійного простору, а наявність проекту власного професійного розвитку підвищує самоповагу. Чим більше лікар є задоволеним власними професійними досягненнями, тим менше в нього агресії і тим менше він реагує на агресію. А от визнання досягнень фахівця професійним співтовариством впливає на те, що фахівець менше потребує підтримки, йому рідше потрібно виявляти гнучкість та бути агресивним. І навпаки, що менше він має визнання серед колег, то більш гнучким та агресивним йому доводиться бути. Самоефективність лікаря залежить від загального рівня професійного самоздійснення, від наявності в нього проекту власного професійного розвитку, постійної постановки та досягнення нових професійних цілей. Рівень розвитку внутрішньої мотивації впливає на загальний рівень професійного самоздійснення, рівень внутрішньо-професійного самоздійснення, потребу у професійному вдосконаленні, на використання професійного досвіду й здобутків іншими фахівцями та розкриття особистішого потенціалу і здібностей у професії.
Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні впливів на професійне самоздійснення у хірургів для виявлення відмінностей у лікарів різних спеціальностей.
емоційний вигорання самоздійснення лікар
Список використаних джерел
1. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. - СПб.: Питер, 2005. - 336 с.
2. Кокун О.М. Життєве та професійне самоздійснення як предмет дослідження сучасної психології / О.М. Кокун // Практична психологія та соціальна робота. - 2013. - № 9. - С. 1-5.
3. Максименко С.Д. Ґенеза здійснення особистості / С.Д. Максименко. - К.: Видавництво ТОВ «КММ», 2006, - 240 с.
4. Орел В.Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования и перспективы // Психологический журнал. 2001. Т. 22, № 1. - С. 90-101.
5. Панасенко Н.М. Складові професійного самоздійснення лікаря / Н.М. Панасенко // Актуальні проблеми психології: 36. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К.: ДП «Інформ.-аналіт. агентство», 2013. - Том X. - Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. - Вип. 24. - С. 528 -536.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Емоційне вигорання і робота психолога. Моделі синдрому емоційного вигорання. Психологи як потенційна жертва синдрому емоційного вигорання. Проблема самодопомоги у діяльності практикуючих психологів. Особливості профілактики синдрому емоційного вигорання.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 09.06.2010Синдром "професійного вигорання": психологічні особливості у працівників освітніх організацій. Виникнення та поширення синдрому психічного "вигорання". Синдром "емоційного вигорання" вчителя та формування його готовності до педагогічної діяльності.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.08.2008Теоретичні аспекти вивчення синдрому емоційного вигорання в професійній діяльності особи. Специфіка діяльності спеціаліста органів внутрішніх справ. Фактори, що впливають на деформацію особи спеціаліста ОВС. Гендерні особливості емоційного вигорання.
дипломная работа [80,9 K], добавлен 26.12.2012Основні чинники і симптоми професійного вигорання. Особливості прояви синдрому вигорання в медицині. Методики, які вивчають синдром професійного вигорання. Практичне дослідження синдрому вигорання в умовах медичного закладу, результати обстеження.
курсовая работа [122,8 K], добавлен 15.01.2009Суть феномена "вигорання" і особливості його прояву в професійній діяльності особи. Виявлення симптомів емоційного вигорання у викладачів вищих учбових закладів, дослідження їх психодинамічних особливостей та наявності зв'язків між цими параметрами.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 16.07.2013Аналіз причин формування синдрому психічного вигорання. Професійне вигорання в контексті психологічного опору. Профілактика морально–професійної деформації правоохоронців. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання правоохоронців.
дипломная работа [918,4 K], добавлен 29.11.2011Поширеність синдрому емоційного вигорання: етіологія, діагностика та ключові ознаки. Особливості синдрому у представників деяких професій. Організаційна культура і вигорання персоналу. Запобігання вигоранню та управління стресом у масштабі організації.
курсовая работа [66,5 K], добавлен 18.03.2015Історія дослідження, причини виникнення та аспекти емоційного вигорання. Симптоми професійного вигорання організацій. Вигорання працівників психологічних служб. Правила для зниження ризику розвитку профдеформацій. Профілактика та подолання стресу.
реферат [45,6 K], добавлен 21.12.2011Психологічний зміст синдрому емоційного вигорання у службовців пенітенціарних закладів. Фактори, що сприяють розвитку професійної деформації та криз, пов'язаних зі стажем роботи. Опис методів дослідження службовців кримінально-виконавчої системи.
курсовая работа [281,5 K], добавлен 17.12.2011Теоретичні підходи до вивчення феномену емоційного "вигорання". Особливості прояву цього явища у працівників органів внутрішніх справ різної статі. Характеристика емоційних бар'єрів у спілкуванні та схильності до немотивованої тривоги з гендерних позицій.
дипломная работа [292,2 K], добавлен 28.12.2012Психотерапевтичні взаємовідносини лікаря і пацієнта та встановлення між ними емоційного зв'язку. Дослідження впливу переживань на вегетативну систему людини, вивчення явища гіпнозу і сутність психотерапії Фрейда. Поняття самозбереження і фрустрації.
реферат [29,7 K], добавлен 08.10.2010Синдром емоційного вигорання - стан розумового, психічного, фізичного виснаження, що виявляється у професійній сфері і розвивається як результат хронічного стресу на робочому місці. Причини виникнення, симптоми, технології подолання та профілактики.
реферат [30,0 K], добавлен 01.04.2011Корекційно-психотерапевтична робота з педагогами з метою попередження їх емоційного вигорання. Застосування метода кататимно-імагінативної психотерапії чи символдрами для психодинамічного спрямування; пропрацювання глибинних конфліктів особистості.
статья [30,9 K], добавлен 04.02.2015Емоційне вигоряння в сучасних підходах психологічної науки. Особливості професійної діяльності журналістів та складання їх професіограми та психограми. Емпіричні дослідження впливу емоційного вигорання на професійну діяльність журналіста-репортера.
курсовая работа [118,6 K], добавлен 02.09.2011Типи міжособистісних стосунків та їх особливості. Причини виникнення та рівні розвитку емоційного вигорання як особливого стану професійної деформації. Особливості впливу професійної деформації на педагогів та працівників органів внутрішніх справ.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 11.10.2013Психологічний аналіз поняття стресу у педагогічній діяльності. Види стресу та його джерела. Профілактика стресів у педагогічній діяльності як засіб збереження здоров'я педагога. Синдром "професійного вигорання" як результат хронічного стресу у вчителів.
курсовая работа [238,9 K], добавлен 20.11.2014Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.
статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017Огляд синдрому професійного вигоряння, виснаження емоційно-енергетичних ресурсів організму людини. Характеристика особистого, рольового та організаційного факторів виникнення даного синдрому. Дослідження змін у поведінці при тривалому хронічному стресі.
презентация [107,7 K], добавлен 23.10.2012Поняття і основні етапи науково–технічного прогресу. Психологічний портрет менеджера. Людина в умовах науково-технічної революції. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання, стресостійкості та соціальної адаптації офіс-менеджерів
курсовая работа [165,8 K], добавлен 03.01.2014Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.
курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012
