Полівалентність професійної спрямованості майбутніх психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛІВАЛЕНТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Сердюк Л. 3.,

Постановка проблеми. Успішність професійного становлення майбутніх фахівців на етапі навчання у ВНЗ значною мірою визнається професійною спрямованістю особистості.

Професійна спрямованість особистості - це сукупність мотиваційних утворень (інтересів, потреб, нахилів, прагнень та ін.), пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю людини та факторів, що впливають на вибір професії, зокрема прагнення працювати в майбутньому за обраною професією та задоволеність нею. Саме цим і обумовлена полівалентність професійної спрямованості студентів як системного мотиваційно-смислового утворення особистості, детермінованого впливом безлічі чинників: пізнавальних мотивів, мотивів вибору професії, організацією учбово-професійної діяльності, образу професіонала та професійного майбутнього, рівнем сформованості професійно важливих якостей особистості тощо.

Незважаючи на значний інтерес до предмету дослідження, проблема виявлення чинників, які впливають на валентність професійної спрямованості залишається не достатньо вивченою.

Вихідні передумови. Аналіз досліджень проблеми професійної спрямованості особистості [1, 2, 8, 9 та ін.] дозволив визначити професійну спрямованість як інтегральне утворення, яке характеризується предметом професійної спрямованості, яким є, передусім, обрана професія, видами мотивів професійної діяльності, силою (рівнем) сформованості спрямованості, що проявляється в ступені вираженості прагнення до оволодіння професією і бажанням працювати в майбутньому за обраним фахом; знаком спрямованості, що виражається в за- доволеності-незадоволеності людиною обраною професією.

Відомо, що будь-яка діяльність людини є полімотивованою. Повною мірою це стосується і студентів, мотивація навчання яких відноситься до учбово- професійної, оскільки зумовлена необхідністю зміни пізнавальної мотивації на професійну та трансформацією особистості студента в особистість професіонала.

Під полівалентною професійною спрямованістю ми розуміємо системне мотиваційно-смислове утворення, що характеризується позитивною чи негативною спрямованістю особистості на оцінку та оволодіння майбутньою професійною діяльністю.

Мета дослідження - визначити чинники формування професійної спрямованості студентів-психологів, що навчаються за програмами підготовки та перепідготовки та полівалентності професійної спрямованості.

Ґрунтуючись на здійсненому аналізі наукових робіт [2, 3, 4, 6, 7, 8 та ін.], пов'язаних із вивченням проблеми професійного становлення майбутніх фахівців, ми пропонуємо таку структуру професійної спрямованості: мотиви вибору професії, осмисленість вибору професії, обумовленість вибору професії особистішими особливостями, узгодженість життєвих цілей та мотивів вибору професії, адекватність сформованості образу професіонала, професійного майбутнього та ін.

Значна роль у формуванні професійної спрямованості та важливим етапом розвитку особистості належить професійному самовизначенню, яке визначається комплексом факторів: соціально-економічними умовами, міжособистісними взаєминами, віковими особливостями, ситуативними чинниками, але провідне значення в професійному самовизначенні належить самій особистості, її активності, відповідальності за своє становлення. Професійне самовизначення сприяє ефективному і максимально продуктивному професійному розвитку і є важливим чинником самореалізації особистості, зокрема в конкретній професії.

М. С. Пряжников запропонував таку змістовно-процесуальну модель професійного самовизначення [9]:

1. Усвідомлення цінності суспільно-корисної праці і необхідності професійної підготовки (ціннісно-моральна основа самовизначення);

2. Орієнтація в соціально-економічній ситуації і прогнозування престижності обраної професії;

3. Загальна орієнтація у світі професійної діяльності та виділення професійної мети-мрії;

4. Визначення близьких професійних цілей як етапів і шляхів до віддаленої мети;

5. Інформованість про професії і спеціальності, відповідні професійні навчальні заклади і місця працевлаштування;

6. Уявлення про перешкоди, що ускладнюють досягнення професійних цілей, а також знання своїх переваг, що сприяють реалізації намічених планів і перспектив;

7. Наявність системи резервних варіантів вибору на випадок невдачі за основним варіантом самовизначення;

8. Початок практичної реалізації особистої професійної перспективи і постійне корегування намічених планів за принципом зворотного зв'язку. Поняття «самовизначення» I. C. Кон пов'язує з процесами «пошуків себе», «відкриття Я», соціального і морального дозрівання, які мають світоглядний сенс і “виразно соціальний зміст” [5].

Згідно з І.С. Коном, проблема професійного самовизначення особистості, представлена у трьох головних аспектах: як проблема самореалізації особистості; як проблема вибору і прийняття рішень; як проблема адаптації.

Мотивація професійного вибору має свої особливості й може бути представлена у такий спосіб: 1) спрямованість діяльності на інших людей, пов'язана з турботою, інтересом, сприянням розвитку її особистості і максимальною її само-актуалізацією; 2) спрямованість на себе, пов'язана з потребою у самовдосконаленні та самореалізації; 3) спрямованість на предметну сторону професії [4].

Основу мотивів професійної діяльності особистості, як відомо, складають її потреби, особистіші якості, ціннісні та смисложиттєві орієнтації.

За даними інтернет-портала trud.gov.ua основними мотивами вибору професії молоддю є: престижність професії; високооплачуваність; умови праці; доступність навчання; бажання батьків; приклад інших людей тощо. Проте, основним чинником вибору професії все ж є інтерес до професії, до її змісту, схильність до виконання відповідної професійної діяльності, що є одним із найбільш істотних мотивів, через який слід вибирати собі професію.

Безумовно, важливе значення у формування професійної спрямованості особистості мають умови та особливості організації професійної підготовки студентів. Згідно з дослідженнями Н. Л. Коломінського, у майбутніх фахівців на початку оволодіння фахом виникає емоційне ототожнення себе з професією, що стає підґрунтям упевненості у своїй здатності оволодіти професією [4]. Однак частим недоліком підготовки майбутніх студентів, з позиції забезпечення їхньої професійної ідентифікації, є недостатня структурно-системна узгодженість навчальної інформації з професійними функціями майбутнього фахівця.

Виклад методики і результатів досліджень. Відповідно визначеній структурі професійної спрямованості, у дослідженні використовувалися такі психодіагностичні методики: методика діагностики рівня професійної спрямованості Т. Д. Дубовицької; методика вивчення мотивації навчання у ВНЗ Т. І. Ільїної; методика «Мотиви вибору професії» (Р. В. Овчарова); методика визначення основних мотивів вибору професії (Є. М. Павлютенкова); методика дослідження самоставлення С. Р. Пантелеева; методика «СЖО» (адаптована Д. О. Леонтьєвим). Статистичний аналіз даних здійснювався за допомогою комп'ютерної програми SPSS 19.

У дослідженні взяли участь 40 студентів, що навчаються за програмою перепідготовки за спеціальністю «Психологія» та 45 студентів 4 і 5 курсу денної форми навчання цієї ж спеціальності.

Аналіз отриманих емпіричних даних переконливо свідчить про суттєві відмінності стосовно осмисленості життєвої перспективи та смисложиттєвих орієнтацій у студентів «І освіти» та «II освіти», що здобувають фах психолога (рис. 1). Такі відмінності характеризують студентів, що здобувають «II освіту», як більш цілеспрямованих, вибір професії у них характеризується більшою осмисленістю, процес життя сприймається як цікавий, емоційно насичений і наповнений змістом, в особистішому плані студенти відзначаються як такі, що мають достатню свободу вибору, щоб побудувати своє життя у відповідності зі своїми цілями і планами. У студентів «І освіти» вищим є лише показник «локус контролю - життя», що виражає їхню переконаність у здатності контролювати своє життя, вільно приймати і втілювати у життя свої рішення.

Рис. 1. Вираженість смисложиттєвих орієнтацій у студентів-психологів Примітка: 1-й стовпчик - студенти «II вищої освіти», 2-й стовпчик - студенти «І вищої освіти»

Мотиви вибору професії також мають певні відмінності у студентів виділених груп (рис.2). Зокрема, у студентів, що здобувають другу освіту, серед мотивів вибору професії переважають пізнавальні, творчі, індивідуально- значимі мотиви. Суттєво вищою у них є показники професійної спрямованості особистості.

Рис.2. Вираженість мотивів вибору професії та професійної спрямованості у студентів-психологів Примітка: 1-й стовпчик - студенти «II вищої освіти»; 2-й стовпчик - студенти «І вищої освіти»

Загалом статистично значимі відмінності виявлено за показниками «загальний показник осмисленості життя», «локус контролю-Я», «локус контролю- життя», «мотив здобування знань», «професійна спрямованість» (дані наведені в таблиці 1).

Таблиця 1 Статистичні відмінності показників за Т-критеріем Стьюдента