Особливості професійного самоздійснення практичних психологів галузі середньої освіти

* ** Примітки: - кореляція достовірна на рівні p <0,05; - p <0,01.

Як видно з таблиці 2, абсолютно всі показники, отримані за опитувальником професійного самоздійснення, пов'язані позитивними кореляційними зв'язками на рівні значущості p <0,01 з показниками ознак внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення. Таким чином, можемо стверджувати, що у психологів нашої вибірки узагальнені показники професійного самоздійснення залежать і від ознак показників внутрішньопрофесійного, і від ознак зовнішньопрофесійного самоздійснення, які є в рівному ступені значущими ддя них. Це свідчить, що позитивна налаштованість особистості на внутрішнє та зовнішнє самоздійснення у професії шкільного психолога веде до досить високих показників загального професійного самоздійснення.

У таблиці 3 встановлені кореляційні взаємозв'язки на значущому позитивному рівні між показниками ознак внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення шкільних психологів.

Як бачимо з таблиці 3, на значущому рівні (р<0.01) позитивно корелюють між собою потреба у професійному вдосконаленні з наявністю проекту власного професійного досвіду та розкриттям особистішого потенціалу і здібністю у професії, а на рівні (р<0.05) з переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями, досягненнями поставлених професійних цілей, використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, з виявом високого рівня творчості у професійній діяльності. Таким чином, чим більше зростає професійне самовдосконалення шкільних психологів у процесі діяльності, тим більше фахівці розкривають свої здібності та особистіший потенціал з проявом високого рівня творчості.

Встановлено взаємозв'язок наявності проекту власного професійного розвитку з потребою у професійному вдосконаленні, постійною постановкою нових професійних цілей, формуванням власного “життєво-професійного простору”, а також з визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством, з використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, розкриттям особистішого потенціалу і здібностей у професії та з виявом високого рівня творчості у професійній діяльності на позитивному та достовірному рівні (р<0.01), а на рівні (р<0.05) корелює з досягненням поставлених професійних цілей. Тобто, задоволення власними досягненнями у професійній діяльності і визнання цих досягнень іншими фахівцями безпосередньо впливає на формування нових цілей і загалом на проект власного професійного розвитку.

Позитивно корелює на значущому рівні (р<0.01) показник переважаючого задоволення власними професійними досягненнями з наявністю проекту власного професійного розвитку та визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством, а також з використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями. А на рівні (р<0.05) -- з потребою у професійному вдосконаленні, формуванням власного “життєво-професійного простору”, досягненням поставлених професійних цілей, з постановкою нових професійних цілей та виявом високого рівня творчості у професійній діяльності.

Постійна постановка нових професійних цілей на значущому рівні (р<0.01) позитивно корелює з наявністю проекту власного професійного розвитку та з досягненням поставлених професійних цілей. На рівні (р<0.05) кореляція відмічається з використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями.

Таблиця 3

* ** Примітки: - кореляція достовірна на рівні p <0,05; - p <0,01.

Формування власного «життєво-професійного простору» позитивно корелює на рівні (р<0.01) з наявністю проекту власного професійного розвитку, з досягненням поставлених професійних цілей, з визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством, з використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, розкриттям особистісного потенціалу і здібностей у професії та виявом високого рівня творчості у професійній діяльності. На рівні (р<0.05) цей показник корелює з переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями.

З показником досягнення поставлених професійних цілей позитивно корелює на рівні (р<0.01) формування власного “життєво-професійного простору”, постійна постановка нових професійних цілей, використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії та вияв високого рівня творчості у професійній діяльності. А на рівні (р<0.05) позитивна кореляція є з потребою у професійному вдосконаленні, з наявністю проекту власного професійного розвитку, з переважаючим задоволенням власними професійними досягненнями та з визнанням професійним співтовариством досягнень фахівця.

Показник визнання досягнень фахівця професійним співтовариством позитивно корелює на значущому рівні (р<0.01) з такими показниками, як наявність проекту власного професійного розвитку, переважаюче задоволення власними професійними досягненнями, формування власного “життєво-професійного простору”, використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями та вияв високого рівня творчості у професійній діяльності. Виявлена позитивна кореляція на рівні (р<0.05) з показниками досягнення поставлених професійних цілей та розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії.

Використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями позитивно корелює на значущому рівні (р<0.01) з більшістю інших показників (окрім потреби у професійному вдосконаленні та постійною постановкою нових професійних цілей, з якими є позитивна кореляція на рівні (р<0.05).

Розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії також позитивно на значущому рівні (р<0.01) корелює з більшістю інших показників, окрім переважаючого задоволення власними професійними досягненнями та постійною постановкою нових професійних цілей. А на рівні (р<0.05) корелює з визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством.

Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності позитивно корелює на значущому рівні (р<0.01) з такими показниками, як проект власного професійного розвитку, формування власного «життєво-професійного простору», досягнення поставлених професійних цілей, визнання співтовариством, використання досвіду іншими, розкриття творчого потенціалу в професії. На рівні (р<0.05) - з потребою у вдосконаленні та з переважаючим задоволенням від професійних досягнень.

У таблиці 4 показані кореляційні зв'язки між показниками професійного самоздійснення та віком досліджуваних

Таблиця 4

*** Примітки: - кореляція достовірна на рівні p < 0,05; - p <0,01.

Як бачимо, з віком досліджуваних позитивно корелюють на значущому рівні (р<0.01) такі показники: рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення, використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії та вияв високого рівня творчості у професійній діяльності. А на рівні (р<0.05) з віком корелюють такі показники: загальний рівень професійного самоздійснення, формування власного “життєво-професійного простору”, визнання досягнень фахівця професійним співтовариством. Тобто, у професії практичного психолога в галузі середньої освіти з віком більш повно розкриваються творчі й особистіші здібності, що уможливлює поширення власних напрацювань серед інших фахівців та професійної спільноти.

Таблиця 5

У таблиці 5 показані кореляційні зв'язки на значущому позитивному та негативному рівнях між узагальненими показниками опитувальника професійного самоздійснення із шкалами самоактуалізаційного тесту (CAT).

Як видно з таблиці 5, показники підтримки і самоповаги позитивно корелюють на значущому рівні (р<0.01) із зовнішньопрофесійним рівнем професійного самоздійснення, на такому ж значущому рівні корелюють між собою показники ціннісних орієнтацій та самоповаги із загальним рівнем професійного самоздійснення. На рівні (р<0.05) із загальним рівнем професійного самоздійснення корелюють показники підтримки та спонтанності. На цьому ж рівні (р<0.05) із внутрішньопрофесійним самоздійс- ненням корелює показник ціннісних орієнтацій та самоприйняття. А із зовнішньопрофесійним самоздійсненням - ціннісні орієнтації, гнучкість поведінки, спонтанність, погляди на природу людини та креативність.

Тобто, найбільш значущі зв'язки із професійним самоздійсненням психологів мають такі їх показники як самоповага, підтримка, ціннісні орієнтації та спонтанність.

У таблицях 6 і 7 встановлені кореляційні зв'язки ознак внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення зі шкалами самоактуалізаційного тесту (CAT).

Із таблиці 6 ми бачимо, що компетентність у часі і показник підтримки (шкала підтримки вимірює ступінь незалежності цінностей і поведінки суб'єкта від впливу ззовні) серед психологів нашої вибірки залежить від наявності проекту власного професійного розвитку та формування власного “життєво-професійного простору ”, а потреба у професійному вдосконаленні залежить від ціннісних орієнтацій (p<0,05).

Формування власного “життєво-професійного простору ”, у свою чергу, залежить від гнучкості поведінки та спонтанності (p<0,05), а ще більшою мірою - від самоповаги (р <0,01). На цьому ж рівні наявність проекту власного професійного розвитку корелює з ціннісними орієнтаціями психологів, а самоповага психологів також на значущому достовірному рівні (p<0,01) корелює з наявністю проекту власного професійного розвитку, а на рівні (р<0,05) - з потребою у професійному вдосконаленні. Спонтанність шкільних психологів корелює на значущому рівні (р<0,05) з потребою у професійному вдосконаленні, наявністю проекту власного професійного розвитку та формуванням власного «життєво-професійного простору». Шкала синергії визначає здатність психологів до цілісного сприйняття світу і людей, до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне та духовне тощо. У нашій вибірці показники за шкалою синергії позитивно корелюють на значущому рівні (р<0,05) з потребою у професійному вдосконаленні та з наявністю проекту власного професійного розвитку.

Таблиця 6

Примітки: 1) ознаки внутрішньопрофесійного самоздійснення: А - «потреба у професійному вдосконаленні»; Б - «наявність проекту власного професійного розвитку»; В - «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями»; Г - «постійна постановка нових професійних цілей»; Д - «формування власного «життєво-професійного простору»; * ** - кореляція достовірна на рівні p <0,05; - p <0,01.

Показник прийняття агресії також достовірно позитивно корелює на рівні (р<0.05) з потребою у професійному вдосконаленні. Тобто, підвищення професійного рівня, набуття професійного досвіду знижує власну агресивність і дозволяє адекватно приймати агресію інших.

У таблиці 7 подані кореляційні зв'язки ознак зовнішньопрофесійного самоздійснення із шкалами CAT.

Таблиця 7

Примітки: 1) ознаки зовнішньопрофесійного самоздійснення: А - «досягнення поставлених професійних цілей»; Б - «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством»; В - «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями»; Г - «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії»; Д - «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності»; * ** 2) - кореляція достовірна на рівні p <0,05; - p <0,01.

Як видно з таблиці 7, досягнення поставлених професійних цілей фахівцями-психологами прямо пов'язане на достовірному рівні (p<0,01) з їх компетентністю у часі та самоповагою, а також з гнучкістю поведінки (р<0.05), а розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії на достовірному рівні (p<0,01) залежить від підтримки, гнучкості поведінки, спонтанності, самоповаги та самоприйняття, а на значущому позитивному рівні (р<0.05) -- з компетентністю у часі. Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності шкільних психологів прямо залежить від самоповаги та креативності (достовірний рівень p<0,01), а також від ціннісних орієнтацій, гнучкості поведінки, спонтанності поглядів на природу людини (достовірний рівень p <0,05). Виявлені також позитивні зв'язки на достовірному значущому рівні (р <0,05) між визнанням досягнень фахівця професійним співтовариством та показниками самоповаги й поглядів на природу людини, на цьому ж рівні виявили зв'язки між використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями та такими показниками, як підтримка, спонтанність, самоповага, погляди на природу людини та креативність. На вияв високого рівня творчості у професійній діяльності шкільних психологів впливають такі показники -- підтримка,ціннісні орієнтації, спонтанність, погляди на природу людини. Отже, очевидно, що ознаки зов- нішньопрофесійного самоздійснення тісно пов'язані з більшістю шкал самоак- туалізаційного тесту і свідчать про їх взаємозалежність.

У таблиці 8 наведено кореляційні зв'язки показників професійного самоздійснення із показниками професійної самоефективності та мотивації.

Як бачимо з таблиці, рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення практичних психологів негативно корелює (на достовірному рівні р<0,05) з їх внутрішньою мотивацією: чим вищий рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення, тим менша внутрішня мотивація. Тобто, підвищуючи внутрішню мотивацію, психологи можуть менше відчувати на собі вплив складових зовнішньопрофесійного самоздійснення. На такому ж рівні відмічений кореляційний зв'язок самоефективності психологів з використанням професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, тобто, чим більше поширення власного досвіду та професійних здобутків серед колег та інших фахівців, тим вища самоефектив- ність і, навпаки, чим вища самоефективність психологів, тим більше вони поширюють свій досвід серед інших фахівців. Існує також позитивна кореляція (р <0,05) між поширенням досвіду серед інших фахівців та зовнішньою негативною мотивацією: чим більше досвіду передається іншим фахівцям, тим вищим є рівень зовнішньої негативної мотивації і тим більше психологи є залежними від зовнішніх негативних впливів (негативні відгуки, судження, ставлення до особливостей, характерних ознак професійної діяльності психологів). Негативна кореляція на достовірному рівні (р <0,05) встановлена між виявом високого рівня творчості у професійній діяльності шкільних психологів та рівнем їх внутрішньої мотивації: що більш творчим є психолог, то менша потреба є в нього у внутрішній мотивації на діяльність.

Висновки. Аналіз результатів досліджень показав, що у 46% шкільних психологів, які становили вибірку нашого дослідження, загальний рівень професійного самоздійснення виявився на середньому рівні, а у 37% психологів - на рівні, вищому за середній. Дві форми професійного самоздійснення з набуттям професійного досвіду та з віком також підвищуються: внутрішньопро- фесійне самоздійснення у 46% шкільних психологів - середнього рівня, а у 42% - вище за середній рівень. Зовнішньопрофесійне самоздійснення - 43% і 29% відповідно. Така тенденція свідчить про високу потребу професійного вдосконалення та власного розвитку у фахівців - практичних психологів середньої освіти на фоні постійної постановки нових цілей для подальшого професійного самоздійснення.

Таблиця 8

Примітки: - кореляція достовірна на рівні p <0,05; - p <0,01.

Виявлені кореляційні достовірні взаємозв'язки (на рівні p <0,05 та p<0,01) показників ознак внутрішньопрофесійного та зовнішньопрофесійного самоздійснення з показниками професійного самоздійснення, виявлена кореляція показників ознак внутрішньопрофесійного і зовнішньопрофесійного самоздійснення між собою, а також їх кореляція з віком досліджуваних.

Цікаво, що з віком значно підвищується рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення, використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями, розкриття особистішого потенціалу і здібностей у професії та вияв високого рівня творчості у професійній діяльності. Отже, практичні психологи в галузі середньої освіти з віком більш повно розкривають свої творчі й особистіші здібності.

Кореляція на достовірному рівні (р<0.01) виявлена між загальним рівнем професійного самоздійснення та ціннісними орієнтаціями психологів і з їх самоповагою. А зовнішньопрофесійний рівень професійного самоздійснення корелює з підтримкою та самоповагою. На рівні (р<0.05) загальне професійне самоздійснення корелює з підтримкою, спонтанністю, внутрішньопрофесійне самоздійснення -- з ціннісними орієнтаціями, самоповагою, а зовнішньопрофесійне -- з ціннісними орієнтаціями, гнучкістю поведінки, спонтанністю, поглядами на природу людини та креативністю.

Встановлені позитивні й негативні кореляційні взаємозв'язки між показниками професійного самоздійснення та показниками професійної самоефективності та мотивації. Так, на значущому позитивному рівні (р<0.05) показники самоефективності та зовнішня негативна мотивація корелюють з таким показником професійного самоздійснення, як використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями. Тобто, чим вища самоефективність психологів, і зовнішня негативна мотивація, тим більше й повніше використовують професійний досвід і здобутки шкільних психологів інші фахівці й навпаки. А негативна кореляція (на рівні р<0.05) виявлена між внутрішньою мотивацією і рівнем зовнішньопрофесійного самоздійснення та таким показником самоздійснення, як вияв високого рівня творчості у професійній діяльності, що означає: чим вищий рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення у психолога та чим більш творчим він є у роботі, тим меншою є у нього потреба у внутрішій мотивації.

На нашу думку, перспективи подальших досліджень можуть полягати у виявленні можливих закономірностей та особливостей взаємозв'язків показників професійного самоздійснення практичних психологів галузі середньої освіти із показниками їх конфліктної компетентності. На основі теоретичних та емпіричних результатів можлива також розробка практичних рекомендацій щодо професійного самоздійснення шкільних практичних психологів.

Література

1. Войтович М.В. Теоретичні підходи до проблеми професійного самоздійснення практичних психологів у галузі освіти // Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. Випуск 13. / За ред. академіка Максименка С.Д. - К.: ДП «Інформ.-аналіт. Агенство», 2013 - С. 48 - 53.

2. Клочко В.Е. Самоорганизация в психологических системах: проблемы становления ментального пространства личности / В.Е.Клочко. -- Томск: Томский государственный университет, 2005. -- 174 с.

3. Кокун О.М. Життєве та професійне самоздійснення як предмет дослідження сучасної психології / О.М. Кокун // Практична психологія та соціальна робота. - 2013. - № 9. - С. 1-5.

4. Логинова И.О. Психология жизненного самоосуществления / Ирина Олеговна Логинова. -- М.: Изд-во СГУ, 2009. -- 279 с.

5. Максименко С.Д. Теоретичні проблеми самоздійснення особистості / С. Д. Максименко // Педагогіка і психологія: Вісник Академії пед. наук України . - 01/2008 . - N1 . - С.47-56.

Размещено на Allbest.ru