Особливості психотерапії стосунків у сучасній родині засобами символдрами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОТЕРАПІЇ СТОСУНКІВ У СУЧАСНІЙ РОДИНІ ЗАСОБАМИ СИМВОЛДРАМИ

Я.М. Омельченко

Постановка проблеми

Проблема стосунків особистості є однією із актуальних як у повсякденному житті, так і у психотерапевтичній практиці. Сучасні дослідники[1,9] вказують на те, що зміст та якість стосунків, якими оперує особистість, можуть мати пряме відображення у її внутрішній організації. Показники успішності людини нерідко зв'язуються з її здатністю до зрілого ставлення до власного внутрішнього світу та до оточуючих.

Якість стосунків у родинному оточенні мають вирішальне значення і для формування основних внутрішніх інтенцій у стосунках особистості з іншими, і для діагностування особливостей уже сформованого змісту взаємодії. Представники теорії об'єктних стосунків[2,6,9] говорять про внутрішні об'єкти, що формуються у процесі розвитку особистості у результаті її взаємодії з найближчим оточенням. Вступаючи у взаємодію з іншими, особистість постійно актуалізує власні внутрішні об'єкти. Така актуалізація може мати достатньо автентичний зміст, сприяти зрілим стосункам з іншими. Разом з тим зміст внутрішніх об'єктів може набувати руйнівного сенсу і впливати деструктивно на життя особистості.

На сьогоднішній день кількість звернень клієнтів щодо незадоволеності власними стосунками значно зростає[14]. Особливо часто клієнти звертаються з приводу незадовільних стосунків у сімейному оточенні. Аналіз цих випадків показує, що у таких клієнтів актуалізовано конфліктні складові на рівні їхніх внутрішніх об'єктів. Таким чином, спираючись на результати аналізу літературних джерел та практичних спостережень, можна стверджувати, що з подібними запитами доречно працювати застосовуючи глибинно зорієнтовані техніки, які б дозволяли припрацьовувати глибинний зміст стосунків. Виходячи з цього, предметом дослідження, який представлений у даній статті, є особливості психотерапії родинних стосунків особистості у рамках психодинамічного підходу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розглянемо, які вирізняються психодинамічні складові стосунків. Представників теорії об'єктних стосунків, напряму пов'язують особливості соціального функціонування особистості з її раннім досвідом взаємин з так званими первинними об'єктами. Об'єкт розглядається ними як реальну чи уявну людину, на які спрямовані прагнення та бажання суб'єкта. Під первинними об'єктами розуміється значущі особистості, які взаємодіяли з дитиною на ранніх етапах її розвитку. Пізніше образ первинних об'єктів може мати свою символічну репрезентацію у глибинних структурах особистості [12].

Рене Шпіц, Джон Боулбі, Гаррі Стек Салліван, Дональд Віннікотт вважають, що ключовим аспектом здорового розвитку та основою здатності до здорових об'єктних стосунків у дорослому віці є якість ранньої прив'язаність матері та дитини[1,2,13,16]. На думку цих авторів, впевненість у власних силах, активність та успішність соціального функціонування особистості може сформуватися лише на тлі надійної та ніжної прив'язаності у дитинстві.

Маргарет Маллер говорить про успішну сепарацію-індивідуацію (відділення дитини від об'єкту матері), що є необхідною умовою для зрілого функціонування особистості у дорослому житті. У результаті успішної сепарації та індивідуацію формується добре диференційована особистість. У разі перешкод сепарації, порушується розвиток цілісного «Я» та диференційованої ідентичності, що може призвести до занадто інтенсивної емоційної прив'язаності до сім'ї, розвитку пасивної позиції та залежної поведінки[9].

Важливими видаються, також положення Рональда Фейрбейрна про якість залежності від об'єкту. Автор розглядає розвиток об'єктних стосунків як процес, у результаті якого інфантильна залежність від об'єкту поступово трансформується у зрілу залежність. Зрілу залежність ми, також, пов'язуємо з потребою і можливістю до саморозкриття, саморозвитку та реалізацією росту потенціалів «его», що втілюються у взаємостосунках з іншими людьми\18].

Таким чином, базуючись на теорії об'єктних стосунків ми вважаємо, що зберігаючись у несвідомому, засвоєні об'єкти формують сутність людини, що являє собою відкриту систему, яка розвивається і зберігається з допомогою соціальних зв'язків. Базові форми взаємин у дитячому віці є основою для комплексного функціонування стосунків у дорослих. Характеристика базових взаємин особистості з власним світом та соціальним середовищем вміщується у достатньо прості та водночас ємні формули: довіра-недовіра, автономія-залежність, структурованість- розбалансованість, активність-пасивність. Ці основні характеристики особистості взаємодії зі світом є основою для її функціонування у широкому контексті.

Характеристика «довіра-недовіра» відображає ступінь відкритості особистості до світу, до нових вражень та інших людей, розкривається у її здатності проявлятися безпосередньо та автентично. Характеристика «автономія-залежність» відображає ступінь розвитку незалежності особистості стосовно власних внутрішніх об'єктів, об'єктів оточуючої дійсності та інших людей. Іншими словами, автономія особистості розкривається у її здатності вільно та природно взаємодіяти з собою, іншими та світом без формування симбіотичних зв'язків. Характеристика «структурованість-розбалансованість» відображає здатність особистості упорядковувати внутрішній світ та зовнішні події, підтримувати «здоровий» гомеостаз власного психічного життя. Характеристика «активність-пасивність» відображає ступінь розвитку здатності особистості до енергійних поступальних проявів стосовно власного світу чи оточуючої дійсності. Активність розкривається в умінні особистості утримувати вектор власного розвитку, акумулювати життєву енергію у процесі досягнення цілей, налагоджувати та підтримувати позитивні стосунки зі світом.

Базуючись на вищеозначених теоретичних положеннях, нами виділено основні положення, які становлять основу для розуміння феномену зрілих стосунків між партнерами.

Отже, зрілість особистості розкривається у низці характеристик, що суттєво впливають на її здатність до побудови конструктивних взаємодій з оточуючими. В свою чергу, зрілі стосунки ми пов'язуємо з такими типами взаємодії між учасниками діалогу, що пов'язані з можливістю створення та утримання довірчих, структурованих, сталих, відповідальних, динамічних та глибоких соціальних зв'язків, які стимулюють спільний розвиток партнерів. Психодинамічні характеристики зрілих стосунків пов'язані у першу чергу зі зрілою автономією між партнерами, довірою, структурованістю, активністю та розвитком.

Здатність особистості до створення зрілих стосунків з оточуючими, є суттєвою одиницею аналізу у психотерапевтичному процесі. Контексти мотиву вибору партнера для шлюбу, образ партнера, психодинаміка взаємодії подружжя, зміст їхніх основних конфліктів набувають особливого діагностичного та психотерапевтичного значення. Саме ці показники допомагають розкривати характеристики стосунків і дозволяють оцінити здатність особистості до зрілої взаємодії. Психодинамічний контекст стосунків між партнерами пов'язаний зі структурними особливостями їхніх особистостей. Сформовані у процесі онтогенезу внутрішні об'єкти особистості грають вирішальну роль у побудові стосунків з оточуючими. Відповідно, якість стосунків з оточуючими є важливим діагностичним показником та маркером внутрішнього життя особистості.

Таким чином, якість стосунків у родині значно обумовлені несвідомою взаємодією внутрішніх об'єктів шлюбних партнерів. В свою чергу, глибинний контекст стосунків може значно розкриватися у психотерапевтичному просторі завдяки механізмам перенесення та контрперенесення. У процесі аналізу можливе виявлення тих несвідомих психодинамічних процесів, які порушують розвиток особистісної зрілості та зрілих стосунків між партнерами.

Метод символдрами (кататимно-імагінативної психотерапії), розроблений відомим німецьким психотерапевтом, професором, доктором медицини Ханскарлом Льойнером[8], на наш погляд, є вдалим для пропрацювання стосунків між шлюбними партнерами. Важливим видається той факт, що символдрама розрахована як на індивідуальну форму роботи, так і на роботу з парами та групами. Метод дозволяє працювати з минулим травматичним досвідом так, наче він повторюється у теперішній момент, адже несвідоме, за твердженням З.Фройда[15], не має часу. Це створює додаткові шанси пережити даний досвід з позиції більш зрілого “Я” клієнта. Техніка символічного пропрацювання травматичного досвіду клієнта створює умови для “звільнення” несвідомої психічної енергії і забезпечує можливість її вільного протікання на свідомий рівень, де відбувається трансформація. Іншими словами, людина, яка відчуває особистісні ускладнення, отримує можливість переносити елементи несвідомого у свідомість, працювати з ними, і справлятися з проблемою. Психотерапевтичний ефект кататимно-імагінативної психотерапії полягає в тому, що у “мотивах” (образних фантазіях), як і у сновидіннях, символічно представлені актуальні емоційні проблеми та глибинні форми конфліктів. Х. Льойнер вважає, що кататимні образи розвиваються за принципом “мобільної проекції”, що дозволяє психотерапевту помічати найменші зміни у емоційному стані пацієнта на уявному “екрані проекцій”. “Мотиви”, що рекомендовані для роботи за методом символдрами були відібрані в результаті довгої експериментальної роботи Х. Льойнера та його послідовників. З великої кількості “мотивів”, які спонтанно виникали у клієнтів, були відібрані тільки ті, які найточніше відбивають внутрішній психодинамічний стан і мають сильний психотерапевтичний ефект. Існує певна відповідність між кожним конкретним “мотивом” та певною проблематикою, яка у свою чергу пов'язана з ранніми етапами розвитку клієнта. Так “мотиви” луг, струмок, корова, кухня у будинку спрямовані на виявлення та корекцію тих внутрішніх конфліктів, які пов'язані з ранніми стосунками з матір'ю на оральній стадії розвитку. “Мотиви” отвір на болоті, вулкан стосуються анальної стадії розвитку. Експансивне розкриття та розвиток відображають “мотиви” подорож вздовж струмка, на потязі, кораблі, літаку. “Мотиви” гора, сходження на гору, слон, спальня у будинку, плодове дерево, кущ троянди, автостоп пов'язані з едіпальною стадією розвитку та сексуальною проблематикою. Витіснені інстинктивні та поведінкові тенденції відображають “мотиви” символічна істота, що виходить із лісу, печера, море, отвір на болоті. Символічне представлення особистості пов'язане з “мотивом” будинок [8].

Таким чином, первинні об'єкти формують сутність людини, що являє собою відкриту систему, яка розвивається і зберігається з допомогою соціальних зв'язків. Базові форми взаємин у дитячому віці є основою для комплексного функціонування стосунків у дорослих.

Таким чином, якість стосунків у родині значно обумовлені несвідомою взаємодією внутрішніх об'єктів шлюбних партнерів.В свою чергу, глибинний контекст стосунків може значно розкриватися у психотерапевтичному просторі завдяки механізмам перенесення та контрперенесення. Психодинамічні характеристики зрілих стосунків пов'язані у першу чергу зі зрілою автономією між партнерами, довірою, структурованістю, активністю та розвитком. Методка татимно-імагінативної психотерапії є ефективним для роботи з глибинною складовою стосунків.

Виклад основного матеріалу дослідження. Згідно теоретичній моделі дослідження та відповідно його предмету, розроблено методику дослідження характеристик стосунків у сучасних родинах, психодинамічної складової взаємодії шлюбних партнерів, специфіки застосування психодинамічного підходу у вітчизняних умовах.

Дослідження проводилось у шлюбних парах, які звертались по психотерапевтичну допомогу і які мають різний сімейний стаж (від 5-ти до 15-ти років), різне соціальне становище, досліджувані не відбиралися спеціально за віковим критерієм. Методами дослідження були: анкетування, тестування, неструктуроване спостереження, інтерв'ю, бесіда, аналіз продуктів діяльності, контент-аналіз, методи математичної статистики - альтернативний аналіз, кореляційний аналіз Пірсона.

У результаті проведеного експериментального дослідження встановлено попередні результати, які ми плануємо поглиблювати та розширювати на наступному етапі експериментального дослідження.

Проблема якості взаємодії між партнерами у шлюбі значно актуалізована у свідомості респондентів: переважна кількість досліджуваних (81%) звертає увагу на якість стосунків у родині, разом з тим задоволеність якістю стосунків відмічається у значно меншої кількості респондентів (31%). Так, ті подружні пари, які звернулися по психотерапевтичну допомогу, говорять про незадовільний рівень стосунків між ними. Аналіз даних респондентів, які пройшли анкетування та діагностичну бесіду показав, що погіршення якості стосунків пов'язані з тими моментами, в яких виникає необхідність утримувати адекватні кордони взаємодії, проявляти повагу до особистісного простору партнера, довірливо ставитись до ініціатив дружини чи чоловіка. Так, значній кількості шлюбних партнерів важко помірковано ставитись до тих інтересів чоловіка чи дружини, які не пов'язані з сім'єю безпосередньо. Як чоловіки, так і жінки нерідко вдаються до «перевірки» телефону та соціальних сторінок партнера і відзначають, що їм не вистачає особистісного простору, що їхня активність значно стримується партнером, що їм важко у повній мірі будувати довірчі стосунки. Лише незначна кількість респондентів говорить про те, що чоловік чи дружина відіграє значну роль у особистісному розвитку респондента. Ті ж досліджувані, які вирізняють розвивальну функцію шлюбного партнера, нерідко обмежують її лише змістом спільного дозвілля, а не якістю взаємодії, яка може набувати транцедентальних рис. Незалежно від форми запиту (на індивідуальну роботу по покращенню стосунків чи на парну), жінка чи чоловік вбачає причину сімейних непорозумінь у несприятливій поведінці партнера, який, на думку одного з респондентів, і повинен змінитися, взяти на себе відповідальність за позитивні зміни у сімейному мікрокліматі. Напружені стосунки у взаємодії між шлюбними партнерами однозначно сприймаються ними як негативні і як такі, що не мають ніяких позитивних потенціалах. І жінки, і чоловіки у конфліктній ситуації застрягають, власне, на етапі «хто правий, а хто винен», вирішуючи ситуацію не через пошук причин непорозуміння, а через пригнічення особистісного сенсу та інтересів одного із партнерів.

Разом з тим значна кількість респондентів відзначає (68%), що їхні стосунки у шлюбі достатньо упорядковані: вони мають спільні інтереси, правила, традиції, спрямованість. Як чоловіки, так і жінки, що приймали участь у дослідженні відзначають, що шлюбний партнер цікавить їх як особистість (51%) і їм важливо, щоб саме обраний партнер був поряд.

Поняття зрілості стосунків між партнерами сприймається респондентами дещо неповно: основними критеріями, за якими шлюбні партнери оцінюють ступінь зрілості стосунків є наявність довірчої взаємодії та відсутність конфліктів. Компоненти структурованості, відповідальності, гнучкості, глибини та розвитку досліджувані не вирізняють. Переважна кількість партнерів фіксуються на характеристиках «приємно- неприємно», «напруга-релакс», «страждання-задоволення», вказуючи на своїх партнерів як на відповідальних за переживання комфорту у стосунках. В цілому, така тенденція свідчить про недостатню осмисленість феномену зрілих стосунків та їх значення у партнерській взаємодії.

У сучасних родинах переважають наступні характеристики взаємодії між шлюбними партнерами: недовіра, залежність, структурованість, пасивність. Існує значно виражений прямий кореляційний зв'язок (r=0,69;p<0,1) між такими характеристиками стосунків як зріла автономія між партнерами та активність, рухливість, розвиток взаємодії та партнерів; Існує кореляційний зв'язок ((r=0,57;p<0,1) між характеристиками довірливості та активності партнерів.

Аналіз даних діагностичного інтерв'ю показав, що у більшості досліджуваних є несприятливі фруструючі обставини, що можуть впливати на утворення фіксацій на оральній (оральна стадія розвитку охоплює період від народження до 1-го року і включає в себе нарцисичний, шизоїдний, депресивний етапи)та анальній стадіях розвитку, відповідно подальші стадії розвитку відбувалися уже з невротичними ускладненнями. У результаті аналізу визначено наступні типові фруструючі обставини:

Таблиця 1

Типові фруструючі обставини у досліджуваних на різних стадіях їхнього раннього розвитку